Efficiency of different methods of temporary external hemostasis at the pre-hospital stage of emergency medical care

НЕОТЛОЖНЫЕ СОСТОЯНИЯНЕОТЛОЖНАЯ МЕДИЦИНСКАЯ ПОМОЩЬНЕОТЛОЖНАЯ МЕДИЦИНСКАЯ ПОМОЩЬ ДОБОЛЬНИЧНАЯСКОРАЯ МЕДИЦИНСКАЯ ПОМОЩЬПЕРВАЯ МЕДИЦИНСКАЯ ПОМОЩЬГЕМОРРАГИИНАРУЖНОЕ КРОВОТЕЧЕНИЕГЕМОСТАТИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ /ИСПЦель. Изучение эффективности различных способов временной остановки наружного кровотечения на догоспитальном этапе оказания помощи с учетом локализации ранений. Материалы и методы. Изучено 86 случаев оказания догоспитальной помощи пострадавшим с наружными кровотечениями. Были собраны данные о пострадавших (возраст, пол), клиническом статусе (тип и локализация раны, вид кровотечения), объеме неотложной помощи (применяемые методы гемостаза, их эффективность, побочные эффекты, сложность использования), учитывалась длительность догоспитального периода. Результаты. В ходе исследования установлено, что наиболее частой причиной наружных кровотечений является бытовая травма (45,35% наблюдений). Турникет был основным средством гемостаза. Контактные гемостатические средства применялись только в 2,32% случаев оказания догоспитальной помощи. В ряде случаев при остановке наружного кровотечения было последовательно использовано несколько гемостатических средств в связи с недостаточной их эффективностью. Авторы предлагают алгоритм временной остановки наружного кровотечения при оказании экстренной медицинской помощи на догоспитальном этапе. Заключение. Основными принципами, которыми необходимо руководствоваться при выборе любого из методов остановки кровотечения, являются быстрота и надежность гемостаза на все время эвакуации и минимальное повреждающее действие на ткани.Objective. To estimate the efficiency of different methods of temporary external hemostasis at the pre-hospital stage of emergency medical care, taking into account the localization of injuries. Material and Methods. The cases (n=86) of prehospital emergency medical care for patients with external bleeding were studied. The data on the victims (age, gender), clinical status (type and location of injuries, type of bleeding), the volume of emergency care, the hemostasis methods used to control bleeding, their efficiency, side effects, difficulty of use were collected, and the duration of the pre-hospital stage were also taken into account. Results. The study found out that the most common cause of external bleeding is domestic accident (45.35%) of cases. By the nature of tissue damage, the cut wounds prevailed. Multiple or combined injuries occurred in 13.95% of cases. A tourniquet was the main method of hemostasis. Contact hemostatic agents were used only in 2.32% of cases at the pre-hospital stage. In some cases, when attempting to control the external bleeding, several hemostatic agents were sequentially used due to the lack of their efficacy. In 17.4% of cases, the victims with multiple or combined injuries received intravenous administration of the systemic hemostatic agents. In the complex anti-shock measures in patients with severe trauma 77.91% of the prehospital patients underwent infusion therapy. Isotonic crystalloid solutions were used. A reliable increase in the duration of the prehospital stage of victims who underwent to a combination of hemostasis methods and intravenous infusion has been registered. The increase in the length of the prehospital stay occurs at the expense of the time required for creation of venous access and initiate infusion. The authors propose the algorithm for temporal control of external bleeding during emergency medical care at the pre-hospital stage. Conclusion. The main principles that need to be guided in the choice of any methods for stopping of bleeding are the speed and reliability of hemostasis for entire time of evacuation and the minimum damaging effect on the tissues

Перший досвід міні-лапароскопічної холецистектомії при гострому холециститі

The aim of the study – to evaluate the results of the first experience of mini-laparoscopic cholecystectomy (MLC) in acute calculous cholecystitis. Materials and Methods. The 32-year-old woman underwent MLC for acute calculous catarrhal cholecystitis. The operation was performed using 4 trocars: I 10-mm trocar was inserted in the umbilical area (for optics and bladder extraction), II 5-mm trocar was inserted in the subxiphoid area (for working instruments, including reusable 5 mm clip-applier), III and IV 3-mm trocars were introduced in the right hypochondrium (for mini-graspers). Results and Discussion. There were no significant technical difficulties while performing the procedure. There were no complications, and the patient was discharged by the end of the day 2 postoperatively. The patient noted less pain compared traditional laparoscopic cholestectomeis (TLC) and evaluated the cosmetic effect of the procedure as excellent.Цель работы: оценка результатов первого опыта мини-лапароскопической холецистэктомии (МЛХЭ) при остром калькулезном холецистите. Материалы и методы. Мини-лапароскопическая холецистэктомия выполнена пациентке 32 лет с острым калькулезным катаральным холециститом. Операция выполнена через 4 троакара: I 10 мм троакар введен в области пупка (для оптики и извлечения пузыря), II 5 мм троакар введен в субксифоидальной области (для рабочих инструментов, включая многоразовый 5 мм клип-аппликатор), III и IV 3 мм троакары введены в правом подреберье (для мини-грасперов). Результаты исследований и их обсуждение. Значительных технических трудностей при операции не было. Осложнений не было, больная выписана к концу 2-х суток послеоперационного периода. Пациентка отмечала менее выраженный болевой синдром по сравнению с традиционной лапароскопической холецистэктомей (ТЛХЭ) и оценивала косметический эффект как отличный.Мета роботи: оцінка результатів першого досвіду міні-лапароскопічної холецистектомії (МЛХЕ) при гострому калькульозному холециститі. Матеріали і методи. Міні-лапароскопічна холецистектомія виконана пацієнтці 32 років з гострим калькульозним катаральним холециститом. Операцію виконано через 4 троакара: I 10 мм троакар введений в області пупка (для оптики і вилучення міхура), II 5 мм троакар введений в субксіфоїдальній області (для робочих інструментів, включно багаторазовий 5 мм кліп-аплікатор), III і IV 3 мм троакари введені в правому підребер’ї (для міні-грасперів). Результати досліджень та їх обговорення. Значних технічних труднощів при операції не виникло. Хвору без ускладнень виписали до кінця 2-х діб післяопераційного періоду. Пацієнтка вказувала на менш виражений больовий синдром порівняно з традиційною лапароскопічною холецистектомією (ТЛХЕ) і оцінювала косметичний ефект як відмінний

Перший досвід використання флюоресцентної лимфографії при раку шлунка

The aim of the work: evaluation of results of the first experience in use of fluorescence-guided D2 lymph node dissection lymph for gastric cancer. Materials and Methods. Fluorescence lymphography was performed in two patients. The first patient with cancer of upper third of stomach without involvement of cardia, with regional lymphadenopathy, underwent gastrectomy with D2 lymph node dissection. There was no postoperative complications. Tube feeding started from the 5th day. Intestinal tube was extracted and enteral feeding started on the 10th day. The patient was discharged on the 12th day. A second patient with an infiltrative tumor of antral part and stenosis of pylorus, with regional lymphadenopathy, underwent subtotal gastrectomy with D2 lymph node dissection. External pancreatic fistula evolved postoperatively and closed on the 14 day. The intestinal tube was removed on the 10th day. The patient was discharged on the 15th day. In both cases, at the beginning of procedure, 10 ml of indocyanine green were injected around the tumor. A special system by KarlStorz with exoscope optics Vitom II was used. Results and Discussion. In both cases, after 50–60 minutes post injection, examination in near-infrared light showed fluorescence of the primary tumor and bright fluorescence of the regional lymph nodes, with more active fluorescence observed in the lymph nodes belonging to the main lymph flow basin. Also, the fluorescence allowed visualizing the lymph nodes in the thickness of adipose tissue, which could not be determined, and allowed to control their absence on completion of systematic lymph node dissection. After completion of dissection, no fluorescence of lymph nodes was observed. Thus, fluorescence allowed to check the completeness of lymph node dissection.Цель работы: оценка результатов первого опыта применения флюоресцентной лимфографии в ходе лимфодиссекции D2 при раке желудка.Материалы и методы. Флюоресцентная лимфография выполнена двум пациентам. Первому пациенту с раком верхней трети желудка без проростания кардии с регионарной лимфаденопатией была выполнена гастрэктомия с лимфодиссекцией D2.Послеоперационных осложнений не было. Начиная с 5-х суток проводилось зондовое питание. На 10 сутки зонд извлечёни начато энтеральное питание. Больной выписан на 12 сутки. Второму пациенту с инфильтративной опухолью антрального отдела со стенозом привратника и регионарной лимфаденопатией выполнена субтотальная резекция с лимфодиссекцией D2. В послеоперационном периоде развился наружный панкреатический свищ, закрывшийся через 14 суток. Зонд извлечен на 10 сутки. Больной выписался на 15 сутки. В обоих случаях в начале операции перитуморозно введено по 10 мл растворённого индоцианина зелёного. Использовалась специальная видеосистема фирмы KarlStorz с оптикой-экзоскопом Vitom II.Результаты исследований и их обсуждение. Через 50–60 минут в обоих случаях при осмотре в свете, близком к инфракрасному, была зафиксирована не только флюоресценция первичной опухоли, но и достаточно яркое свечение регионарных лимфоузлов, причём более активная флюоресценция наблюдалась в лимфоузлах, относящихся к основному пути лимфоотока. Также флюоресценция позволила визуализировать лимфоузлы в толще жировой ткани, которые на первый взгляд не определялись, и позволила проконтролировать их полное отсутствие по завершению систематической лимфодиссекции. После завершения лимфодиссекции флюорисцирующих лимфоузлов не наблюдалось. Таким образом, флюоресцентная лимфография позволила проконтролировать полноту выполненной лимфодиссекции.Мета роботи: оцінка результатів першого досвіду застосування флюоресцентної лімфографії в ході лімфодисекції D2 при раку шлунка. Матеріали і методи. Флюоресцентна лімфографія виконана двом пацієнтам. Першому пацієнту з раком верхньої третини шлунка без проростання кардії з регіонарною лімфаденопатією була виконана гастректомія з лімфодисекцією D2. Післяопераційних ускладнень не було. Починаючи з 5-ї доби проводилося зондове харчування. На 10 добу зонд витягнули і розпочали ентеральне харчування. Хворого виписанли на 12 добу. Другому пацієнту з інфільтративною пухлиною антрального відділу зі стенозом воротаря і регіонарною лімфаденопатією виконано резекцію з лімфодисекцією D2. В післяопераційному періоді розвинулася зовнішня панкреатична нориця, яка закрилася через 14 діб. Зонд витягнули на 10 добу. Хворого виписали на 15 добу. В обох випадках на початку операції перитуморозно введено по 2,5 мл розчиненого індоціаніну зеленого. Використовували спеціальну відеосистему фірми KarlStorz з оптикою-екзоскопом Vitom II. Результати досліджень та їх обговорення. Через 50–60 хвилин в обох хворих при огляді в світлі близькому до інфрачервоного зафіксовано не тільки флюоресценцію первинної пухлини, але і досить яскраве світіння регіонарних лімфовузлів, при чому більш активна флюоресценція спостерігалася в лімфовузлах, які належать до основного шляху лімфовідтоку. Також флюоресценція дозволила візуалізувати лімфовузли в товщі жирової тканини, які, на перший погляд, не визначалися, і проконтролювати їх повну відсутність після систематичної лімфодисекції. Після завершення лімфодисекції флюоресціюючих лімфовузлів не спостерігали. Таким чином, флюоресцентна лімфографія дозволила проконтролювати повноту виконаної лімфодиссекції

First experience of fluorescence-guided lymph node dissection for gastric cancer

Цель работы: оценка результатов первого опыта применения флюоресцентной лимфографии в ходе лимфодиссекции D2 при раке желудка. Флюоресцентная лимфография выполнена двум пациентам. Первому пациенту с раком верхней трети желудка без проростания кардии с регионарной лимфаденопатией была выполнена гастрэктомия с лимфодиссекцией D2. Послеоперационных осложнений не было. Начиная с 5-х суток проводилось зондовое питание. На 10 сутки зонд извлечён и начато энтеральное питание. Больной выписан на 12 сутки. Второму пациенту с инфильтративной опухолью антрального отдела со стенозом привратника и регионарной лимфаденопатией выполнена субтотальная резекция с лимфодиссекцией D2. В послеоперационном периоде развился наружный панкреатический свищ, закрывшийся через 14 суток. Зонд извлечен на 10 сутки. Больной выписался на 15 сутки. В обоих случаях в начале операции перитуморозно введено по 10 мл растворённого индоцианина зелёного. Использовалась специальная видеосистема фирмы KarlStorz с оптикой-экзоскопом Vitom II.Мета роботи: оцінка результатів першого досвіду застосування флюоресцентної лімфографії в ході лімфодисекції D2 при раку шлунка. Флюоресцентна лімфографія виконана двом пацієнтам. Першому пацієнту з раком верхньої третини шлунка без проростання кардії з регіонарною лімфаденопатією була виконана гастректомія з лімфодисекцією D2. Післяопераційних ускладнень не було. Починаючи з 5-ї доби проводилося зондове харчування. На 10 добу зонд витягнули і розпочали ентеральне харчування. Хворого виписанли на 12 добу. Другому пацієнту з інфільтративною пухлиною антрального відділу зі стенозом воротаря і регіонарною лімфаденопатією виконано резекцію з лімфодисекцією D2. В післяопераційному періоді розвинулася зовнішня панкреатична нориця, яка закрилася через 14 діб. Зонд витягнули на 10 добу. Хворого виписали на 15 добу. В обох випадках на початку операції перитуморозно введено по 2,5 мл розчиненого індоціаніну зеленого. Використовували спеціальну відеосистему фірми KarlStorz з оптикою-екзоскопом Vitom II.The aim of the work: evaluation of results of the frst experience in use of fluorescence-guided D2 lymph node dissection lymph for gastric cancer. Fluorescence lymphography was performed in two patients. The frst patient with cancer of upper third of stomach without involvement of cardia, with regional lymphadenopathy, underwent gastrectomy with D2 lymph node dissection. There was no postoperative complications. Tube feeding started from the 5th day. Intestinal tube was extracted and enteral feeding started on the 10th day. The patient was discharged on the 12th day. A second patient with an infltrative tumor of antral part and stenosis of pylorus, with regional lymphadenopathy, underwent subtotal gastrectomy with D2 lymph node dissection. External pancreatic fstula evolved postoperatively and closed on the 14 day. The intestinal tube was removed on the 10th day. The patient was discharged on the 15th day. In both cases, at the beginning of procedure, 10 ml of indocyanine green were injected around the tumor. A special system by KarlStorz with exoscope optics Vitom II was used

First experience of mini-laparoscopic cholecystectomy

Цель работы: оценка результатов первого опыта мини-лапароскопической холецистэктомии (МЛХЭ) при остром калькулезном холецистите. Мини-лапароскопическая холецистэктомия выполнена пациентке 32 лет с острым калькулезным катаральным холециститом. Операция выполнена через 4 троакара: I 10 мм троакар введен в области пупка (для оптики и извлечения пузыря), II – 5 мм троакар введен в субксифоидальной области (для рабочих инструментов, включая многоразовый 5 мм клип-аппликатор), III и IV – 3 мм троакары введены в правом подреберье (для мини-грасперов).Мета роботи: оцінка результатів першого досвіду міні-лапароскопічної холецистектомії (МЛХЕ) при гострому калькульозному холециститі. Міні-лапароскопічна холецистектомія виконана пацієнтці 32 років з гострим калькульозним катаральним холециститом. Операцію виконано через 4 троакара: I – 10 мм троакар введений в ділянці пупка (для оптики і вилучення міхура), II – 5 мм троакар введений в субксіфоїдальній області (для робочих інструментів, включно багаторазовий 5 мм кліп-аплікатор), III і IV – 3 мм троакари введені в правому підребер’ї (для мініграсперів).The aim of the study – to evaluate the results of the frst experience of mini-laparoscopic cholecystectomy (MLC) in acute calculous cholecystitis. The 32-year-old woman underwent MLC for acute calculous catarrhal cholecystitis. The operation was performed using 4 trocars: I 10-mm trocar was inserted in the umbilical area (for optics and bladder extraction), II 5-mm trocar was inserted in the subxiphoid area (for working instruments, including reusable 5 mm clip-applier), III and IV 3-mm trocars were introduced in the right hypochondrium (for mini-graspers)

Mini-laparoscopy with fast-track protocols for the cholelithiasis and hernias treatment

Цель работы – изучить первые результаты применения мини-лапароскопической холецистэктомии (по сравнению со стандартной лапароскопической холецистэктомией), мини-лапароскопической фундопликации по Ниссену и мини-лапароскопической трансабдоминальной преперитонеальной алопластики паховой грыжи в сочетании с разработанными fasttrack протоколами. Мини-лапароскопическая холецистэктомия выполнена 11 пациенткам, мини-лапароскопическая фундопликация по Ниссену – 3 пациенткам с гастроэзофагеальной рефлюксной болезнью, ассоциированной с грыжей пищеводного отверстия диафрагмы I типа, мини-лапароскопическая трансабдоминальная преперитонеальная аллопластика – 1 пациенту с правосторонней вправимой паховой грыжей. Все мини-лапароскопические холецистэктомии выполнены успешно, без конверсий, интраи послеоперационных осложнений. Интенсивность болевого синдрома на 2-е сутки составила в среднем 2,6 балла. Средний послеоперационный койко-день – 2,2 дня. После мини-лапароскопической фундопликации интра- и послеоперационных осложнений не было. Интенсивность болевого синдрома на 2-е сутки составила в среднем 2,0 балла. Послеоперационный койко-день – 2 дня. После мини-лапароскопической трансабдоминальной преперитонеальной аллопластики послеоперационных осложнений не было. Болевой синдром на следующий день после операции соответствовал 2 баллам. Послеоперационный койко-день составил 2 дня. Мини-лапароскопические операции с успехом можно применять при хроническом калькулезном холецистите (в ряде случаев – при остром холецистите), небольших скользящих грыжах пищеводного отверстия диафрагмы и гастроэзофагеальной рефлюксной болезни и паховых грыжах при условии тщательного отбора пациентов, а также для ускоренной реабилитации и лучшего косметического результата операции. Мини-лапароскопические операции в сочетании с разработанным fast-track протоколом уменьшают срок пребывания в стационаре, длительность ранней поcлеоперационной реабилитации и болевой синдром, улучшают косметический результат операций.Мета роботи – вивчити перші результати застосування міні-лапароскопічної холецистектомії (порівняно зі стандартною лапароскопічною холецистектомією), міні-лапароскопічної фундоплікації за Ніссеном і міні-лапароскопічної трансабдомінальної преперитонеальної алопластики пахової грижі в поєднанні з розробленими fast-track протоколами. Міні-лапароскопічну холецистектомію виконано 11 пацієнткам, міні-лапароскопічну фундоплікацію за Ниссеном – 3 пацієнткам з гастроезофагеальною рефлюксною хворобою, асоційованою з грижею стравохідного отвору діафрагми I типу, міні-лапароскопічну трансабдомінальну преперитонеальну алопластику пахового каналу – 1 пацієнту з правобічною вправимою паховою грижею. Всі міні-лапароскопічні холецистектомії виконано успішно, без конверсій, інтра- і післяопераційних ускладнень. Інтенсивність больового синдрому на 2-гу добу становила в середньому 2,6 бала. Середній післяопераційний ліжко-день – 2,2 дня. Після міні-лапароскопічної фундоплікації інтра- і післяопераційних ускладнень не було. Інтенсивність больового синдрому на 2-гу добу становила в середньому 2,0 бала. Післяопераційний ліжко-день – 2 дні. Після міні-лапароскопічної трансабдомінальної преперитонеальної алопластики післяопераційних ускладнень не було. Больовий синдром наступного дня після операції відповідав 2 балам. Післяопераційний ліжко-день – 2 дні. Міні-лапароскопічні операції з успіхом можна застосовувати при хронічному калькульозному холециститі (в низці випадків – при гострому холециститі), невеликих ковзних грижах стравохідного отвору діафрагми та гастроезофагеальній рефлюксній хворобі та пахових грижах за умови ретельного відбору пацієнтів, а також для прискореної реабілітації та кращого косметичного результату операції. Міні-лапароскопічні операції в поєднанні з розробленим fast-track протоколом зменшують термін перебування в стаціонарі, тривалість ранньої післяопераційної реабілітації та больовий синдром, поліпшують косметичний результат операцій.The aim – to analyze the first results of the mini-laparoscopic cholecystectomy (in comparison with standard laparoscopic cholecystectomy), mini-laparoscopic repair of hiatal hernia and Nissen fundoplication and mini-laparoscopic transabdominal preperitoneal repair of inguinal hernia combined with the developed fast-track protocols. Mini-laparoscopic cholecystectomy was performed in 11 female patients, mini-laparoscopic Nissen fundoplication was performed in 3 female patients with gastroesophageal reflux disease associated with type I hiatal hernia, mini-laparoscopic transabdominal preperitoneal repair was performed in 1 patient with inguinal hernia. All mini-laparoscopic cholecystectomies were performed successfully, without conversions, intra- and postoperative complications. The mean pain score next day after surgery was 2.6 points. The mean postoperative stay duration was 2.2 days. There were no intra- and postoperative complications after mini-laparoscopic fundoplication. The mean pain score next day after surgery was 2.0 points. The mean postoperative stay duration was 2 days. There were no postoperative complications after minilaparoscopic transabdominal preperitoneal repair as well. The mean pain score next day after surgery was 2 points. Postoperative stay duration was 2 days. Mini-laparoscopy can be successfully used for chronic calculous cholecystitis (and in some cases for acute cholecystitis), for small sliding hiatal hernias and GERD, and for inguinal hernias, with a good selection of patients and when they demand accelerated rehabilitation and cosmesis. Mini-laparoscopy in combination with the developed fast-track protocols reduces the length of hospital stay and the duration of early postoperative rehabilitation, reduce pain syndrome and improve cosmetic results

The first experience of fluorescence laparoscopy for cholecystectomy, the bile ducts and the colon surgery

Цель работы – проанализировать первый опыт использования флуоресцентной лапароскопии при технически трудных холецистэктомиях, ревизии холедоха, лимфодесекции, резекциях ободочной кишки и для оценки кровоснажения анастомозированных участков. Флуоресцентная лапароскопия применена при 7 холецистэктомиях по поводу острого калькулезного холецистита, 6 лапароскопических ревизиях холедоха для оценки его проходимости (эта методика применена нами впервые), лапароскопической правосторонней гемиколэктомии для оценки кровоснабжения анастомозируемых участков кишечника и открытой резекции поперечной ободочной кишки в ходе лимфодиссекции. При холецистэктомиях (флуоресцентная холангиография) уменьшена длительность операции и среднее время до достижения «критического вида безопасности» до 30 мин (в группе сравнения – 45 мин). При интраоперационной ревизии холедоха в одном случае флуоресценции в двенадцатиперстной кишке не выявлено, что свидетельствовало о его непроходимости (вклинение конкремента). В остальных случаях проходимость холедоха была сохранена, что было связано с транзиторным холедохолитиазом. При правосторонней гемиколэктомии с помощью флуоресцентной ангиографии было подтверждено адекватное кровоснабжение культи ободочной кишки. При открытой резекции поперечной ободочной кишки флуоресцентная лимфография с успехом была использована для визуализации апикальных лимфоузлов у устья средней ободочной артерии.Мета роботи – проаналізувати перший досвід використання флуоресцентної лапароскопії при технічно тяжких холецистектоміях, ревізії холедоха, лімфодесекції, резекціях ободової кишки та для оцінки кровопостачання анастомозованих ділянок. проаналізувати перший досвід використання флуоресцентної лапароскопії при технічно тяжких холецистектоміях, ревізії холедоха, лімфодесекції, резекціях ободової кишки та для оцінки кровопостачання анастомозованих ділянок. Флуоресцентну лапароскопію застосовано при 7 холецистектоміях з приводу гострого калькульозного холециститу, 6 лапароскопічних ревізіях холедоха для оцінки його прохідності (ця методика застосована нами вперше), лапароскопічній правобічній геміколектомії для оцінки кровопостачання анастомозованих ділянок кишечника і при відкритій резекції поперечно-ободової кишки під час лімфодисекції. При холецистектоміях (флуоресцентна холангіографія) зменшено тривалість операції та середній час до досягнення «критичного виду безпеки» до 30 хв (у групі порівняння – 45 хв). При інтраопераційній ревізії холедоха в 1 випадку флуоресценції в дванадцятипалій кишці не виявлено, що свідчило про його непрохідність (вклинення конкременту). В інших випадках прохідність холедоха була збережена, що було пов’язано з транзиторним холедохолітиазом. При правобічній геміколектомії шляхом флeоресцентної ангіографії було підтверджено адекватне кровопостачання кукси ободової кишки. При відкритій резекції попереково-ободової кишки флуоресцентну лімфографію з успіхом було використано для візуалізації апікальних лімфовузлів біля вустя середньої ободової артерії.The aim – to analyse of the first experience with the use of fluorescence laparoscopy (FL) in technically difficult cholecystectomies, revision of the choledochus, lymphodection, colon resection and to assess the blood supply of the anastomosis sites. Fluorescence laparoscopy was applied in 7 cholecystectomies for acute calculous cholecystitis, 6 common bile duct laparoscopic revisions to estimate the patency (first-time used technique), laparoscopic right-side hemicolectomy for estimation the blood supply of anastomosing intestinal areas and open resection of the transverse colon during limfodissections. In cholecystectomies (fluorescence cholangiography), the duration of the operation and the average time to achieve a «critical type of safety» were reduced to 30 minutes compared with the comparison group (45 minutes). During the intraoperative revision of the choledochus in 1 case of fluorescence in the duodenum was not detected, which showed its obstruction (calculus inclusions). In other cases, the choledochal patency was preserved, which was associated with transient choledocholithiasis. With right-sided hemicolectomy by fluorescent angiography, adequate blood supply to the colon stump has been proven. With open resection of the transverse colon, fluorescence lymphography was successfully used to visualize the apical lymph nodes at the mouth of the middle colon arter

Laparoscopic retro-muscular abdominal wall repair with posterior component separation and self-tacking Parietene Progrip mesh for the diastasis rectus abdominis. The first experience

В последнее время все более популярной становится ретромускулярная пластика, результаты которой при больших послеоперационных грыжах и диастазе лучше, чем методики IPOM. Операция выполнена пациентке в возрасте 33 года с послеродовым диастазом прямых мышц живота шириной 6 см. Использовали 6 троакаров (четыре 5-миллиметровых и два 10-миллиметровых), расположенных симметрично по обоим фланкам. После отсепаровки заднего влагалища от прямых мышц с обеих сторон ушили диастаз и разрез заднего влагалища. В ретромускулярном пространстве к мышцам была зафиксирована сетка Parietene Progrip Mesh (Covidien, США). Длительность операции – 5 ч. Послеоперационных осложнений не было, что было подтверждено при ультразвуковом исследовании. Больная выписана на 4-е сутки послеоперационного периода. Лапароскопическая ретромускулярная пластика позволяет мобилизовать прямые мышцы живота. При установке самофиксирующегося сетчатого имплантата отпадает необходимость в трансфасциальных швах и такерах, что уменьшает риск рецидива и развития хронического болевого синдрома.Останнім часом набуває популярності ретромускулярна пластика, результати якої при великих післяопераційних грижах і діастазі кращі, ніж методики IPOM. Операцію виконано пацієнтці віком 33 роки з післяродовим діастазом прямих м’язів живота завширшки 6 см. Використовували 6 троакарів (чотири 5-міліметрових та два 10-міліметрових), розташованих симетрично по обох фланках. Після відсепарування задньої піхви від прямих м’язів з обох боків зашили діастаз і розріз задньої піхви. У ретромускулярному просторі до м’язів було зафіксовано сітку Parietene Progrip Mesh (Covidien, США). Тривалість операції – 5 год. Післяопераційних ускладнень не було, що підтверджено при ультразвуковому дослідженні. Хвору виписано на 4-ту добу післяопераційного періоду. Лапароскопічна ретромускулярна пластика дає змогу мобілізувати прямі м’язи живота. При встановленні сітчастого імплантата, який самофіксується, немає необхідності в трансфасціальних швах і такерах, що зменшує ризик рецидиву та розвитку хронічного больового синдрому.Retromuscular repair of large postoperative ventral hernias and diastasis rectus abdominis may improve the results of these procedures compared to IPOM, and therefore becomes more and more popular last time. A 33-year-old woman with a postpartum 6 cm wide diastasis was operated. Six trocars were used: four 5-mm, and two 10-mm, symmetrically placed at the both flanks. After separation of posterior rectus sheath from rectus muscles on the both sides, the diastasis and the incision of the sheath was sewn. In the retromuscular space, Parietene Progrip Mesh (Covidien, USA) was fixated to the rectus muscles. The operation time was 5 hours. There were no postoperative complications, including confirmed by postoperative ultrasound. The patient was discharged on the 4th postoperative day. Laparoscopic retro-muscular repair allows to mobilize the rectus abdominis muscles, and placement of self-tacking mesh eliminates the need for transfascial sutures and tackers. These principles reduce the risk of recurrence and development of chronic pain