Електронні ініціативи як інструмент е-демократії: досвід України і Латвії

The article is devoted to a comparative legal analysis of the experience of Ukraine and Latvia in the implementation of the institution of electronic initiative as an important tool of direct e-democracy. The practical question of why in some countries e-initiatives are a real leverage, while in others it is more likely just a marker that signals certain problems of concern to society, prompts a thorough study of legal regulation and information technology support of e-initiatives. For a comparative analysis of the regulation of the procedure for submitting and considering an electronic initiative, the experience of Latvia as a state that has demonstrated real successful results of the work of the online platform ManaBalss.lv as a tool for presenting, registering, discussing, considering an electronic initiative and solving issues in it was selected. In addition, the experience of this country shows that an increase in the level of participation of citizens in the management of public affairs is possible provided they are provided with an effective and convenient mechanism of influence. The article focuses on the shortcomings of the legal regulation of the institution of electronic petitions in Ukraine as the main factor in the ineffectiveness of this tool of e-democracy, including the absence of a special legislative act on electronic petitions, a legislative guarantee for resolving the issue that is raised in the petition, failure to take into account public opinion, expressed in a petition that received fewer votes than is required by law, etc. The necessity of introducing a mechanism for preliminary verification of the content of electronic petitions for constructiveness, reliability and reality is indicated. It is noted that for the proper implementation of the goal of direct e-democracy, levers of influence on the government must be created, which will make it listen to the problems of public concern.Статья посвящена сравнительно-правовому анализу опыта Украины и Латвии во внедрении института электронной инициативы как важного инструмента непосредственной э-демократии. Практический вопрос о том, почему в одних странах электронные инициативы являются реальным рычагом влияния, а в других – скорее только маркером, который сигнализирует об определенных проблемах, беспокоящих общество, побуждает к тщательному исследованию правового регулирования и информационно-технического обеспечения электронных инициатив. Для компаративного анализа регулирования процедуры подачи и рассмотрения электронной инициативы выбран опыт Латвии как государства, продемонстрировавшего реальные успешные результаты работы онлайн-платформы ManaBalss.lv как инструмента создания, опубликования, обсуждения и рассмотрения электронной инициативы и решения в ней вопросов. Кроме того, опыт этой страны показывает, что повышение уровня участия граждан в управлении государственными делами возможно при условии предоставления им действенного и удобного механизма воздействия. В статье акцентируется внимание на недостатках правового регулирования института электронных петиций в Украине как основном факторе низкой эффективности этого инструмента э-демократии, в том числе отмечается отсутствие специального акта законодательства по вопросам электронных петиций, законодательной гарантии решения вопроса, который ставится в петиции, непринятие в учет общественного мнения, высказанного в петиции, набравшей меньшее количество голосов, чем необходимо по закону и т.д. Указывается на необходимость внедрения механизма предварительной проверки содержания электронных петиций на соответствие требованиям конструктивности, достоверности и реальности. Отмечается, что для надлежащей реализации цели непосредственной э-демократии должны быть созданы рычаги влияния на власть, вынуждающие ее прислушиваться к проблемам, которые беспокоят общество.Статтю присвячено порівняльно-правовому аналізу досвіду України та Латвії у запровадженні інституту електронної ініціативи як важливого інструмента безпосередньої е-демократії. Практичне питання про те, чому в одних країнах електронні ініціативи є реальним важелем впливу, а в інших – радше тільки маркером, який сигналізує про певні проблеми, що турбують суспільство, спонукає до ґрунтовного дослідження правового регулювання та інформаційно-технічного забезпечення електронних ініціатив. Для компаративного аналізу регулювання процедури подання та розгляду електронної ініціативи обрано досвід Латвії як держави, що продемонструвала реальні успішні результати роботи онлайн-платформи ManaBalss.lv як інструмента створення, оприлюднення, обговорення і розгляду електронної ініціативи та вирішення питань, що в ній ставляться. Окрім того, досвід цієї країни показує, що підвищення рівня участі громадян в управлінні державними справами можливе за умови надання їм дієвого та зручного механізму впливу. Акцентовано увагу на недоліках правового регулювання інституту електронних петицій в Україні як основному факторі недієвості цього інструмента е-демократії, зокрема вказано на брак спеціального акта законодавства з питань електронних петицій, законодавчої гарантії вирішення питання, яке ставиться у петиції, неврахування громадської думки, висловленої в петиції, яка набрала меншу кількість голосів, ніж необхідно за законом, тощо. Указано на необхідність запровадження механізму попередньої перевірки змісту електронних петицій на відповідність вимогам конструктивності, достовірності і реальності. Для належної реалізації мети безпосередньої е-демократії мають бути створені важелі впливу на владу, що змусить останню прислухатися до тих проблем, що турбують суспільство

Challenges and Developments in the Public Administration of Autonomous Shipping

This article examines the main trends that exist in the introduction of autonomous shipping within Maritime Industry 4.0, and it evaluates its positive and negative factors. It is noted that the human element will impact shipping in this new model as before, although this impact will change and be transferred to other levels. The legal uncertainties that exist in autonomous shipping are considered herein, and the ways in which these can be eliminated are outlined while taking into account the anthropocentricity of existing international legal instruments for maritime activities, the widespread introduction of digitalization, and the automation of management and communication processes. The international efforts to develop legal standards and administration practices for Marine Autonomous Surface Ships (MASS) reveal a commitment to classical approaches to which new practices are gradually introduced in the development of management systems. This article pays special attention to the changes that have occurred in the public administration of MASS in order to develop a practical approach that is capable of quickly responding to new challenges and threats

Судебные экспертизы, назначаемые при расследовании преступлений, совершенных против журналистов

Forensic examinations appointed at the investigation of crimes committed against journalists / Drozd Valentyna, Luchenko Dmytro, Ablamskiy Sergii, Vatras Volodymyr // Amazonia Investiga. – 2019. – Vol 8, No 24. – P. 130-137.Drozd, V., et al. "Forensic Examinations Appointed at the Investigation of Crimes Committed against Journalists." Amazonia Investiga 8.24 (2019): 130-37. Print.Проаналізовано особливості застосування спеціальних знань, зокрема, щодо призначення судових експертиз при розслідуванні злочинів, скоєних проти журналістів. З урахуванням аналізу наукової літератури, а також наявної практики розслідування кримінальних проваджень зазначеної категорії надано характеристику таких видів судових експертиз, як товарознавчої, судово-медичної, компьютернотехніческой, фоноскопічної, молекулярно-генетичної, комплексної судової експертизи, запахових слідів людини, дактилоскопічної. Звернуто увагу, що кількість і види судових експертиз призначаються в залежності від встановлених обставин, первинної кваліфікації скоєного злочину, етапу розслідування. Метою статті було визначення переліку судових експертиз, що призначаються при розслідуванні злочинів, скоєних проти журналістів. Для досягнення поставленої мети використано загальнонаукові та спеціальні методи пізнання. За допомогою методу юридичного аналізу визначено, що призначення судових експертиз у кримінальних виробництвах, що розслідуються по фактом вчинення злочину проти журналіста, має важливу роль при встановленні обставин, що підлягають доказуванню (наприклад, таких як розмір заподіяної шкоди; тяжкість і характер тілесних ушкоджень та ін.). Сравнітельноправовой метод застосовувався в ході вивчення практики Європейського суду з прав людини. Статистичний метод покладено в основу обробки статистичних даних, матеріалів слідчої та судової практики. За результатами проведеного дослідження акцентовано увагу, що при призначенні того чи іншого виду судової експертизи слідчому необхідно вірно визначити коло завдань, які ставляться експертові на дозвіл. Також слідчому необхідно скористатися методичними рекомендаціями, які сьогодні напрацьовані практикою і викладені в Науково-методичних рекомендаціях з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень.The specifics of the implementation of special knowledge have been analyzed, in particular regarding the appointment of forensic examinations while the investigation of crimes committed against journalists. Taking into account the analysis of scientific literature, as well as existing practice regarding the investigation of criminal proceedings of this category, the author has presented a characteristic of typical types of forensic examinations. In particular, special attention has been paid to such types as merchandising, forensic and medical, computer and technological, phonoscopic, molecular and genetic, integrated forensic examinations, human odor traces, fingerprints, etc. It has been emphasized that the number and types of forensic examinations are assigned depending on the established circumstances. The purpose of the paper is to identify forensic examinations that are assigned to investigate crimes committed against journalists. To achieve this objective, the author has used general scientific and special methods of cognition. Thus, using the method of legal analysis, the author has determined that the appointment and conduction of forensic examinations in criminal proceedings, investigated on the fact of committing a crime against a journalist, has an important role in establishing the circumstances to be proved (the type and size of the caused damage; the severity and nature of the bodily harm, etc.). The comparative and legal method has been used in the course of studying the practice of the European Court of Human Rights and analyzing the criminal and procedural legislation of other countries. The statistical method is the basis for processing statistical data, materials of investigative and court practice. Therefore, attention has been paid to the fact that whole assigning a particular type of forensic examination, an investigator has to correctly determine the range of tasks that are put to an expert. An investigator must also use the methodological recommendations that have been developed by practice and set out in the Scientific and Methodological Recommendations on the Preparation and Appointment of Forensic Examinations and Expert Studies.Проанализированы особенности применения специальных знаний, в частности, относительно назначения судебных экспертиз при расследовании преступлений, совершенных против журналистов. С учетом анализа научной литературы, а также имеющейся практики расследования уголовных производств указанной категории предоставлена характеристика таких видов судебных экспертиз, как товароведческой, судебно-медицинской, компьютернотехнической, фоноскопической, молекулярно-генетической, комплексной судебной экспертизе, запаховых следов человека, дактилоскопической. Обращено внимание, что количество и виды судебных экспертиз назначаются в зависимости от установленных обстоятельств, первичной квалификации совершенного преступления, этапа расследования. Целью статьи явилось определение перечня судебных экспертиз, назначаемых при расследовании преступлений, совершенных против журналистов. Для достижения поставленной цели использованы общенаучные и специальные методы познания. С помощью метода юридического анализа определено, что назначение судебных экспертиз в уголовных производствах, расследуемых по факту совершения преступлению против журналиста, имеет важную роль при установлении обстоятельств, подлежащих доказыванию (например, таких как размер причиненного ущерба; тяжесть и характер телесных повреждений и др.). Сравнительноправовой метод применялся в ходе изучения практики Европейского суда по правам человека. Статистический метод положен в основу обработки статистических данных, материалов следственной и судебной практики. За результатами проведенного исследования акцентировано внимание, что при назначении того или иного вида судебной экспертизы следователю необходимо верно определить круг задач, которые ставятся эксперту на разрешение. Также следователю необходимо воспользоваться методическими рекомендациями, которые сегодня наработаны практикой и изложены в Научно-методических рекомендациях по вопросам подготовки и назначения судебных экспертиз и экспертных исследований