Future Teachers' Analytical and Informational Competence Formation in the Professional Training Process

У статті подано різні наукові підходи, аналіз поняття «аналітично-інформаційна компетентність», автор звертається до праць відомих дослідників (Петренко Л. М. та ін.) з цієї проблеми щодо уточнення понять «аналітична компетентність», «інформаційна компетентність». Формулювання проблеми. Розкрито зміст поняття, структурні елементи й ефективні засоби формування аналітично-інформаційної компетентності майбутніх педагогів на заняттях із дисциплін фахової підготовки. Матеріали і методи. автор використовує порівняння, синтез, аналіз, узагальнення, вивчення і узагальнення педагогічного досвіду науковців для досягнення своєї мети. Результатом стало уточнення цього поняття для майбутніх педагогів: «аналітично-інформаційна компетентність» майбутніх педагогів - це система аналітичних та інформаційних знань, умінь, навиків з пошуку, аналізу, синтезу, порівняння та узагальнення інформації; обробка її навчального змісту, необхідного для майбутньої професійної діяльності, а також самоорганізація та самоконтроль власної інформаційної діяльності. Результати. У статті також теоретично обґрунтовуються найбільш ефективні організаційно-педагогічні умови, що будуть сприяти формуванню аналітично-інформаційної компетентності майбутніх педагогів, а саме: використання у процесі навчання студентів інноваційних форм, методів та засобів навчання, а саме коучингу; спрямування діяльність викладача на формування у студентів стійкої професійно-орієнтованої мотивації до навчання; використання та інтеграція інформаційно-комунікаційних, технологій, що спрямовані на розвиток фахових, інформаційних, аналітичних та інших компетентностей майбутніх педагогів у процесі фахової підготовки; підсилення навчально- методичного забезпечення щодо формування аналітично-інформаційної компетентності майбутніх педагогів. Висновки. Автор пропонує методику формування аналітично-інформаційної компетентності майбутніх педагогів на прикладі дисципліни «Методика виховної роботи в ПТНЗ» у межах коучингу: метод конкретних ситуацій, метод емоційного стимулювання, метод створення ситуації пізнавальної дискусії, мозаїка, метод проектів.The paper presents various scientific approaches as well as the analysis of the concept "analytical and informational competence". Formulation of the problem. The paper has revealed the concept content, the structural elements and the effective means of the future teachers' analytical and informational competence formation at the professional training classes. Materials and methods. In order to achieve the purpose of the paper the author has used the methods of comparison, synthesis, analysis, generalization, as well as the scientists' pedagogical experience study and generalization. /As a result, this concept has been clarified for the future teachers and it has been formulated as follows: the future teachers' "analytical and informational competence" is a system of analytical and informational knowledge and skills in the information search, analysis, synthesis, comparison and generalization as well as the processing of its educational content, necessary for the future professional activity and the self¬organization and self-control of the personal informational activity. Results. The paper provides theoretical grounds for the most effective organizational and educational conditions that will contribute to the future teachers' analytical and informational competence formation. They include the use of innovative forms, methods and means of education, namely coaching; the teacher's focus on the students' strong professionally-centered motivation to study; the application and integration of the information and communication technologies aimed at developing the future teachers' professional, informational, analytical and other competences in the professional training process; the academic and methodological support improvement regarding the future teachers' analytical and informational competence formation. Conclusions. forming the future teachers' analytical and informational competence on basis of the subject "Educational Methodology in the Vocational Schools" as part of coaching that includes the method of specific situations, the method of emotional stimulation, the method of cognitive discussion situation creation, the mosaic, the project method is effective

PROFESSIONAL COMPETENCE DEVELOPMENT OF FUTURE PROFESSIONALS IN VOCATIONAL EDUCATION FOR THE LABOUR MARKET

O artigo analisa o desenvolvimento da competência profissional de futuros especialistas em educação profissional. O chamado currículo como componente do programa de treinamento educacional, uma espécie de itinerário para os alunos estudarem a disciplina, é oferecido aos futuros profissionais do ensino profissional para futuros desafios no mercado de trabalho. Com base no princípio da centralização no aluno, os professores compartilham a responsabilidade de obter competências profissionais com os alunos que atuam como clientes na escolha de disciplinas. A sequência das etapas educacionais propostas nos conteúdos programáticos envolve a interação do professor com os alunos, as ações do professor como tutor, análise reflexiva dos alunos na preparação e execução independentes de tarefas criativas. O artigo apresenta o plano de estudos com a lista de literatura recomendada, questões para o controle final do conhecimento de futuros especialistas em forma de conversação, tópicos de tarefas abstratas, avaliação de tarefas individuais, questões para autocontrole, mapa tecnológico da disciplina, informações e suporte metodológico da disciplina.El artículo analiza el desarrollo de la competencia profesional de futuros especialistas en educación vocacional. El llamado programa de estudios como componente del programa de capacitación educativa, una especie de itinerario para que los estudiantes estudien la disciplina, se ofrece a los futuros profesionales en educación vocacional para futuros desafíos en el mercado laboral. Basado en el principio de centrarse en los estudiantes, los maestros comparten la responsabilidad de adquirir competencias profesionales con los estudiantes que actúan como clientes al elegir las disciplinas. La secuencia de los pasos educativos propuestos en el plan de estudios implica la interacción del profesor con los alumnos, las acciones del profesor como tutor, el análisis reflexivo de los alumnos en la preparación independiente y la realización de tareas creativas. El artículo presenta un plan de estudios con la lista de literatura recomendada, preguntas para el control final del conocimiento de futuros especialistas en forma de conversación, temas de tareas abstractas, evaluación de tareas individuales, preguntas para el autocontrol, mapa tecnológico de la disciplina, información y Apoyo metodológico de la disciplina.The article analyzes the development of professional competence of future specialists in vocational education. The so-called syllabus as a component of the educational training program, a kind of itinerary for students to study the discipline, is offered to future professionals in vocational education for future challenges in the labor market. Based on the principle of student-centricity, teachers share responsibility for gaining professional competencies with students who act as customers when choosing disciplines. The sequence of the proposed educational steps in the syllabus involves the interaction of the teacher with the students, the actions of the teacher as a tutor, reflective analysis of students in the independent preparation and performance of creative tasks. The article presents syllabus with the list of recommended literature, questions for the final control of future specialists' knowledge in the form of conversation, topics of abstract tasks, individual tasks assessment, questions for self-control, technological map of the discipline, information and methodological support of the discipline

Філософсько-педагогічний дискурс у постмодерністському освітньому просторі: особливості дистанційного навчання

The article presents a philosophical understanding and real interpretation of the existence and evolution of pedagogical (educational) discourse in the postmodern space. The results of scientific research are analyzed and the structural-semantic relationship of the concepts, terms and categories associated with the terminological field “discourse” is defined. The authors raise the problem of the postmodern significance of discourse in the period of the global transformation of the educational environment, caused by the pandemic COVID-19, which has put humanity before the fact of actualization of remote communication and receipt of educational services. The authors believe that distance learning should be provided with strong technical and technological support on the one hand and the use of this vector set of educational, pedagogical, learning and development technologies in the preparation of future specialists in the system of higher education on the other. The article deals with new approaches to the application of discourse-supporting technologies and methods. Thus, the emphasis is placed on the relevance of an open informational and educational environment of higher education institutions in the postmodern space where the role of discourse as a constructive tool of postmodernism is determined by the new interpretation, and the teacher becomes a generator of innovations in this context.У статті подано філософське осмислення та реальне тлумачення існування та еволюції педагогічного (освітнього) дискурсу в постмодерністському просторі. Проаналізовано результати наукового дослідження та визначено структурно-семантичний зв’язок понять, термінів і категорій, пов’язаних із термінологічним полем «дискурс». Автори порушують проблему постмодерністської значущості дискурсу в період глобальної трансформації освітнього середовища, спричиненої пандемією COVID-19, яка поставила людство перед фактом актуалізації дистанційного спілкування та отримання освітніх послуг. На думку авторів, дистанційне навчання має підтримуватися потужним техніко-технологічним забезпеченням з одного боку та використанням векторного набору освітніх, педагогічних, навчальних і розвиваючих технологій у підготовці майбутніх фахівців у системі вищої освіти з іншого. У статті розглядаються нові підходи до застосування дискурсопідтримуючих технологій і методів. Таким чином, наголошується на актуальності відкритого інформаційно-освітнього середовища закладів вищої освіти у постмодерністському просторі, де роль дискурсу як конструктивного інструменту постмодернізму визначається новою інтерпретацією, а викладач стає генератором інновацій. в цьому контексті

Fundamental and Applied Pedagogical Researches in the Conditions of Home Market and European Calls

У статті подано різні наукові підходи, погляди на фундаментальні та прикладні дослідження у галузі педагогіки за останній рік, аналіз стану вітчизняної науки, пропонуються шляхи вирішення кризових явищ у науці. Формулювання проблеми. Вказано на умови вітчизняного ринку та європейські виклики щодо актуальності досліджень. Акцент робиться на міждисциплінарних дослідженнях в галузі педагогіки, але мову треба вести про трансдисциплінарність у науці, якій присвячуються міжнародні та всеукраїнські наукові форуми. Матеріали і методи. Автор використовує теоретичний аналіз та систематизацію науково-педагогічної та довідкової літератури (протоколи НАНУ за 2019 рік) з проблем фундаментальних та прикладних досліджень у педагогіці; узагальнення педагогічного досвіду викладачів закладів вищої освіти та науковців. Результатом стало відстоювання автором думки, що викликам часу, практичному вирішенню мають відповідати дослідження щодо фахової підготовки й національно-патріотичного виховання фахівців для нових професій. Аналіз якості, особливостей педагогічних досліджень за останні роки, виявлення кризових, дослідницьких проблем, скерування уваги на актуальні питання в науковій царині, прикладний характер досліджень як практичне вирішення освітянських проблем – ось неповний перелік питань, які потребують вирішення на рівні Міністерства освіти й Національної академії наук. Результати. У статті теоретично обґрунтовуються найбільш ефективні заходи щодо активізації наукових досліджень. Напрями сучасних конференцій можуть бути поштовхом для розробки нових ідей фундаментальних і прикладних досліджень: вивчення інноваційних методів навчання майбутніх вчителів; STEAM-освіта при підготовці вчителів; STEAM-освіта в початковій школі; Е-середовище сучасного університету; цифрова компетентність вчителя; цифрові технології у педагогічній освіті; цифрові технології у сучасній вищій школі; комп’ютинг та основи програмування в початковій школі; цифровий профіль вчителя Нової української школи; віртуальна та доповнена реальність в освіті тощо. Висновки. Автор пропонує спонукати українські ЗВО, науково-педагогічних працівників до наукових досліджень, які б відповідали викликам часу, практичному вирішенню питань щодо фахової підготовки й національно-патріотичного виховання фахівців для нових професій. Майбутній фахівець повинен мати такі характеристики, як уміння вчитися упродовж життя, бути гнучким і здатним адаптуватися до викликів ринку праці, відповідальним за свої рішення й життя. Бути особистістю понад усе, яка вміє себе мотивувати на розвиток.The article presents various scientific approaches, views on basic and applied research in the field of pedagogy over the past year, analysis of the state of national science, and suggests ways of solving crisis phenomena in science. Formulation of the problem. The conditions of the domestic market and European challenges regarding the relevance of the research are indicated. The focus is on interdisciplinary research in the field of pedagogy, but the transdisciplinarity in science, dedicated to international and all-Ukrainian scientific forums, needs to be addressed. Materials and methods. The author uses theoretical analysis and systematization of scientific pedagogical and reference literature (NASU protocols for 2019) on the problems of basic and applied research in pedagogy; generalization of pedagogical experience of teachers of higher education institutions and scientists. The author uses comparisons, synthesis, analysis, generalization, study and synthesis of the scientific experience of scientists in order to achieve their goal. The result was the author's assertion that the challenges of time, practical solutions should be answered by research on the professional training and national-patriotic education of specialists for new professions. Analysis of quality, features of pedagogical research in recent years, identification of crisis, research problems, attention on topical issues in the scientific field, the applied nature of research as a practical solution to educational problems – here is an incomplete list of issues that need to be addressed at the level of the Ministry of Education and the National Academy of Sciences Results. The article theoretically substantiates the most effective measures to activate scientific research. The trends of contemporary conferences can be an impetus for the development of new ideas for basic and applied research: learning innovative teaching methods for future teachers; STEAM education in teacher training; STEAM education in primary school; E-environment of the modern university; digital competence of the teacher; digital technologies in pedagogical education; digital technologies in modern higher education; elementary school computer and programming; digital profile of the teacher of the New Ukrainian School; virtual and augmented reality in education and more. Conclusions. The author proposes to encourage Ukrainian higher education, scientific- pedagogical staff to new scientific research that would meet the challenges of the time, practical solutions to the issues of professional training and national-patriotic education of specialists for new professions. The future specialist should have such characteristics as: the ability to learn throughout life, be flexible and able to adapt to the challenges of the job market, responsible for their decisions and lives. To be a person above all who can motivate himself for development