Spatiotemporal Analysis of Urban Green Areas Using Change Detection: A Case Study of Kharkiv, Ukraine

Тhe contemporary globalized world characterizes the rapid population growth, its significant concentration in cities, and an increase in the urban population. Currently, many socio-cultural, economic, environmental, and other challenges are arising in modern cities, negatively affecting the state of the urban environment, health, and quality of life.There is a need to study these problems in order to solve them. Urban Green Areas (UGAs) are a part of the social space and a vital part of the urban landscape. They act as an environmental framework of the territory and a factor ensuring a more comfortable environment of human life. This study aims at substantiating the importance of the UGAs, identifying the spatiotemporal dynamics of their functioning, and transforming changes in their infrastructure given the expansion of their functions. This research was carried out as a case study of the second city in Ukraine, Kharkiv. The authors developed and used an original integrated approach using urban remote sensing (URS) and GIS for changes detection to evaluate the current state and monitor spatial transformations of the UGAs. We used several GIS platforms and online resources to overcome the lack of digital cadastre of the thematic municipal area of Kharkiv. This resulted in the present original study. The study analyses the dynamics of the spatial and functional organization of the UGAs according to the Master Plans, plans, maps, and functional zoning of the city for the period from 1867 to 2019. The peripheral green areas became important after the large scale development of the extensive residential areas during the rapid industrial development in remote districts of the city. They provide opportunities for population recreation near living places. Central UGAs are modern, comprehensively developed clusters with multidisciplinary infrastructure, while the peripheral UGAs are currently being developed. The use of URS/GIS tools in the analysis of the satellite images covering 2000–2020 allowed identifying the factors of the UGAs losses in Kharkiv and finding that UGAs were not expanding and partially shrinking during the study period. It is caused by the intensive construction of the residential neighborhoods, primarily peripheral areas, infrastructure development, and expansion of the city transport network. Nonetheless, some sustainable trends of UGA functioning without more or less significant decrease could be proved as existing in a long-term perspective. The authors analyzed and evaluated changes and expansion of the UGAs functions according to modern social demand. The research value of this is the usage of different approaches, scientific sources, URS/GIS tools to determine the UGAs transformation in the second-largest city in Ukraine (Kharkiv), to expand and update the main functions of UGAs and their role in the population’s recreation. The obtained scientific results can be used to update thefollowing strategies, programs, and development plans of Kharkiv

Геоінформаційний підхід до дослідження урбаністичних географічних систем (на прикладі м. Харків та області)

Research problem introduction. The main research goal of this paper is to provide the urban geosystem research concept with both the theoretical basics presentation of GIS involvement in urban studies, and with examples of its practical applications.An urbogeosystem (UGS) has been presented not as a simple aggregate of cities, but as the emergent entity that produced complicated interconnections and interdependencies among its constituents. By the urbogeosystem concept the authors attempt to introduce a reliable research approach that has been deliberately developed to identify the nature and spatial peculiarities of the urbanization process in a given area. The exigency of this concept elaboration is listed by the number of needs and illustrated with ordinary 2D digital city cadaster limitations. The methodological background has been proposed, and its derivative applied solutions meet the number of necessities for more efficient urban mapping, city understanding, and municipal mana-gement.The geoinformation concept of the urban geographic system research. External and internal urbogeosystems. The authors explain why an UGS can be formalized as three major components: an aggregate of point features, a set of lines, an aggregate of areal features. The external UGS represents a set of cities, the internal one – a set of delineated areas within one urban territory.Algorithmic sequence of the urbogeosystem study with a GIS. The authors introduce algorithmic sequence of research provision with GIS, in which the LiDAR data processing block has been examined in the details with the procedure of the automated feature extraction explanation. Relevant software user interface sample of the visualization of the urban modeled feature attributes is provided.A case study of the external urbogeosystem. The regional case study of the external urbogeosystem modeling is introduced with GIS MapInfo Professional. The authors present the spatial econometric analysis for commuting study directed to a regional workforce market. The results of the external UGS research mainly correspond to some published social economic regularities in the area, but nonetheless it also demonstrates significant deviations that may be explained by this system’s emergent properties.Case studies of the internal urbogeosystem of Kharkiv-City. Two case studies of the internal urbogeosystem of Kharkiv City have been demonstrated, too. In the first one, automated feature extraction provided by the authors’ original software from LiDAR data has been applied for modeling this UGS content throughout a densely built-up urban parcel. In another case the GIS-analysis of the urbogeosystem functional impact on the catering services spatial distribution has been provided with the ArcGIS software.Results and conclusion. Summarizing all primary and derivative data processed with this technique as well as generalizing key ideas discussed in the text, the authors underline this whole methodological approach as such that can be considered as a general outlining showing how to use geoinformation software for the analysis of urban areas. Concluding their research, the authors emphasize that the urbogeosystem concept may be quite useful for visualization and different analysis applied for urban areas, including city planning, facility and other municipal management methods. The short list of the obtained results has been provided at the end of the text.Статья посвящена дальнейшей разработке концептуального подхода, касающегося исследования урбанистических геосистем (УГС) с помощю геоинформационных систем и технологий. Урбогеосистема определяется как некая онтологическая сущность, которая функционирует и развивается в отдельном географическом экстенте урбанизированной территории. Представлены два уровня урбогеосистем: екстернальная УГС, как совокупность взаимосвязанных отдельных городов, и интернальная – множество районов одного города. Получила дальнейшее развитие идея о том, что урбанистическую геосистему можно воссоздавать через три модельные сущности: набор дискретных (точечных) объектов, которые пред-ставляют социально-географические и экономические атрибуты населенных пунктов или выделенных районов одного горо-да; совокупность линейных объектов, которые определяют взаимодействия между указанными составляющими УГС; и множество объектов площади, которые, собственно, и описывают элементы урбогеосистемы. Объясняется, почему по-добная формализация содержания УГС предоставляет широкие возможности именно для применения ГИС-технологий моделирования, анализа и визуализации урбогеосистем. Детализируются факторы, которые обусловливают необходи-мость внедрения геоинформационного подхода для исследования этих систем. В виде блок-схемы формализуется алгоритм исследования УГС через ГИС-инструменты с дальнейшим рассмотрением каждого из его ключевых блоков. В частности, отдельно подчеркивается применение Лидар-технологии как для генерации моделей УГС, так и для анализа их динамики. Рассматриваются ГИС-интерфейс и функциональность соответствующего программного обеспечения. Приводится пример исследования экстернальной УГС – в интерфейсе ГИС Mapinfo была построена модель маятниковой миграции, сгенерированная посредством анализа свойств УГС. Представлены тематические примеры моделирования интернальной УГС. Рассматривается последовательность ее моделирования на основе Лидар-данных. Затем обсуждается построенная на ГИС-платформе ArcGIS модель локализации участков города с определением функционального влияния урбогеосистемы на распределение объектов социальной сферы. В завершение обобщаются результаты исследования и преимущества данно-го подхода применительно к целям муниципального менеджмента.Стаття присвячена вдосконаленню і подальшому розвитку концептуального підходу щодо дослідження урбаністичних геосистем (УГС) через ГІС-засоби. Урбогеосистема визначається як онтологічна сутність, що функціонує і розвивається в окремому географічному екстенті урбанізованої території. Подаються два рівня урбогеосистем: екстернальна УГС, як сукупність взаємозв’язаних окремих міст, та інтернальна урбогеосистема – множина районів окремого міста. Отримала подальший розвиток ідея про те, що урбаністичну геосистему можна відтворювати через три модельні сутності: набір дискретних (точкових) географічних об’єктів, що подають суспільно-географічні та економічні атрибути окремих населе-них пунктів або виокремлених частин одного міста; сукупність лінійних об’єктів, що визначають взаємодії між цими скла-довими УГС; та множина об’єктів площі, які, власне, і описують елементи УГС. Пояснюється, чому подібна формалізація змісту УГС надає широкі можливості саме для застосування ГІС-засобів для моделювання, аналізу і візуалізації урбогеоси-стем. Деталізуються чинники, що обумовлюють необхідність впровадження геоіформаційного підходу до дослідження цих систем. У вигляді блок-схеми формалізується алгоритм дослідження УГС через засоби ГІС із подальшим розглядом кож-ного з його ключових блоків. Зокрема, особливо підкреслюється застосування Лідар-технології як для генерації моделей УГС, так і для аналізу їхньої динаміки. Розглядаються ГІС-інтерфейс та функціональність відповідного програмного забезпечення. Наводиться приклад дослідження екстернальної урбогеосистеми – в інтерфейсі ГІС MapInfo була впрова-джена модель маятникової міграції, побудована через аналіз властивостей УГС. Подаються тематичні приклади відтво-рення інтернальної УГС. Розглядається послідовність її моделювання через Лідар-дані. Обговорюється побудована на платформі ArcGIS модель локалізації ділянок міста із визначенням функціонального впливу урбогеосистеми на особливості розподілу закладів соціальної сфери. На завершення узагальнюються результати дослідження і переваги даного підходу щодо цілей муніципального менеджменту

Інноваційно-інвестиційний потенціал регіону як фактор його «smart-трансформації» – кейс Харківської області України

Formulation of the problem. Kharkiv region has recently been increasingly positioned as a "smart region" and Kharkiv as a "smart city". Moreover, the emergence of "smart economy" and the availability of people with jobs is one of the strategic objectives for the city development by 2020. The formation of Kharkiv region as an "intelligent region" with "smart economy" implies, among other objectives, a comprehensive development of innovation and investment activities in the region, its transformation into a Ukraine's leading innovation and investment center. A mandatory condition of the region’s progressive socio-economic development is the economy of innovation type, which is impossible without investment.The purpose of the article is to analyze the innovation and investment potential of Kharkiv region as a factor of its smart transformation, to identify the features of its formation and use in the aspect of the formation of Kharkiv region as a "smart-region".Results. In this paper positioning of Kharkiv region and the city of Kharkiv as a smart region has been defined. The key goals and objectives of development towards a "smart economy", as well as basic factors of becoming "intelligent (smart) economy" are given. The authors analyze innovation and investment potential of Kharkiv region as a factor of its smart transformation; reveal the features of its formation and use in terms of Kharkiv region’s formation as a "smart-region".The place of Kharkiv region in the national dimension was determined according to individual indicators of innovation and investment activity and, in general, according to the innovation and investment potential with the help of the mathematical and statistical analysis. In particular, it is noted that Kharkiv region occupies the 2nd place in Ukraine in terms of the integral indicator of the formation and use of innovation and investment potential yielding only to Kyiv. According to the results of factor analysis, the factors of formation and use of innovation and investment potential of the Kharkiv region (socio-economic, resettlement, housing and trade and socio-demographic), their content (factor loadings) and intraregional peculiarities of influence (factor scales) were substantiated. Using a cluster analysis (Ward’s method, Euclidean distance), grouping of cities and districts of Kharkiv region was conducted based on the similarity of their innovation and investment activities (4 groups of cities and 5 groups of districts were identified). The results of cluster analysis made it possible to conclude that Kharkiv region is characterized by considerable territorial differentiation of the peculiarities of the formation and use of the innovation and investment potential of its administrative and territorial units, which is primarily due to the specifics of their socio-economic development. The undisputed leaders are the city of Kharkiv and Kharkivsky and Dergachivsky counties, which are characterized by the highest investment attractiveness and innovative activity, and in general, the largest innovation and investment po-tential.Thus, clustering allowed defining the features of innovation and investment potential in territorial distribution of the region, identifing problems and outline prospects for further use of the region’s available resources.В работе рассматривается позиционирование Харьковской области и города Харькова как «умного (smart) региона». При-ведены стратегические и операционные цели их развития в аспекте формирования «умной (smart) экономики». Проведен анализ инновационно-инвестиционный потенциала Харьковской области как фактора ее smart трансформации; выявлены особенности его формирования и использования в аспекте развития Харьковской области как «умного (smart) региона». С помощью математико-статистического анализа определено место Харьковской области в национальном измерении по отдельным показателям инновационной и инвестиционной деятельности и в целом по инновационно-инвестиционному потенциалу. В частности отмечено, что Харьковская область занимает 2 место в Украине по интегральному показате-лю формирования и использования инновационно-инвестиционного потенциала, уступая только Киеву. По результатам факторного анализа обоснованы факторы формирования и использования инновационно-инвестиционного потенциала Харьковской области (социально-экономический, расселенческий, жилищно-торговый и социально-демографический), их содержание (факторные нагрузки) и внутрирегиональные особенности воздействия. Используя кластерный анализ (метод Варда, эвклидово расстояние), было проведено группирование городов и районов Харьковской области по подобию их инно-вационно-инвестиционной деятельности (было выделено 4 группы городов и 5 групп районов). Результаты кластерного анализа позволили сделать вывод, что Харьковская область характеризуется значительной территориальной дифферен-циацией особенностей формирования и использования инновационно-инвестиционного потенциала ее административно-территориальных единиц, что в первую очередь связано со спецификой их социально-экономического развития. Бесспор-ными лидерами являются город Харьков и Харьковский и Дергачевский районы, характеризующиеся самой высокой инвес-тиционной привлекательностью и инновационной активностью, и в целом – самым большим инновационно-инвестиционным потенциалом. Выявленные особенности территориального распределения инновационно-инвестиционного потенциала региона позволили выявить проблемы и определить перспективы дальнейшего использования имеющихся его ресурсов.У роботі розглядається позиціонування Харківської області і міста Харкова як «розумного (smart) регіону». Наведено стратегічні та операційні цілі їх розвитку в аспекті формування «розумної (smart) економіки». Проаналізовано інноваційно-інвестиційний потенціал Харківської області як фактор її smart трансформації; виявлено особливості його формування та використання в аспекті розвитку Харківської області як «розумного (smart) регіону». За допомогою математико-статистичного аналізу визначено місце Харківської області в національному вимірі за окремими показниками інноваційної та інвестиційної діяльності та в цілому за інноваційно-інвестиційним потенціалом. Зокрема зазначено, що Харківська область займає 2 місце в Україні за інтегральним показником формування і використання інноваційно-інвестиційного потенціалу, поступаючись тільки Києву. За результатами факторного аналізу обгрунтовано фактори формування та використання інноваційно-інвестиційного потенціалу Харківської області (соціально-економічний, розселенький, житлово-торгівельний та соціально-демографічний), їх зміст (факторні навантаження) та внутрішньорегіональні особливості впливу (факторні ваги). Використовуючи кластерний аналіз (метод Варда, евклідова відстань), було проведено групування міст і районів Харківської області за подібністю їх інноваційно-інвестиційної діяльності (було виділено 4 групи міст та 5 груп районів). Результати кластерного аналізу дозволили зробити висновок, що Харківська область характеризується значною територіальною диференціацією особливостей формування й використання інноваційно-інвестиційного потенціалу її адміністративно-територіальних одиниць, що в першу чергу пов’язано зі специфікою їх соціально-економічного розвитку. Безперечними лідерами є місто Харків та Харківський і Дергачівський райони, які характеризуються найвищою інвестиційною привабливістю та інноваційною активністю, і в цілому – найбільшим інноваційно-інвестиційним потенціалом. Виявлені особливості територіального розподілу інноваційно-інвестиційного потенціалу регіону дозволили виявити проблеми та окреслити перспективи подальшого використання наявних його ресурсів

Внутрішні міграційні потоки в Україні в контексті децентралізації: можливості та загрози

The article discusses possible options for changing intraregional migration flows in Ukraine, associated with the processes of decentralization – reforms to consolidate and unite settlements (cities, villages, townships) into enlarged territorial units – the so-called united territorial communities (UTCs) in order to transfer significant powers and budgets from government agencies to local governments. Undoubtedly, the successful implementation of this reform will lead to the emergence of new migration directions and the redistribution of the population within the country. The purpose of this article is to analyze the redistribution of migration flows in Ukraine, caused by the processes of decentralization and to identify the impact of migration flows on the development of united territorial communities. The main directions of migration flows associated with the processes of decentralization, in our opinion, will be the following directions: 1) united territorial communities – large cities; 2) migration to UTCs located near large cities and centers of economic development, as an intermediate point for further migration to cities; 3) territorial movements of the population between several UTCs; 4) territorial movements of the population within the UTC from the peripheral regions to the center of the UTC. The main characteristics of UTCs that operate in the regions of Ukraine are considered – their number, the area occupied by UTCs from the area of ​​the region and the share of the region's population living in UTCs. The Western Ukrainian regions and the Dnieper region, where the implementation of this reform is much ahead of the overall Ukrainian pace, are already experiencing new directions of migration flows. The opportunities and threats of population migration for the united territorial communities are analyzed.У статті розглядаються можливі варіанти зміни внутрішньорегіональних міграційних потоків в Україні, пов’язаних із процесами децентралізації - реформами для консолідації та об’єднання населених пунктів (міст, сіл, селищ) у розширені територіальні одиниці - так звані об’єднані територіальні громади (ОТГ) з метою передати значні повноваження та бюджети від державних установ місцевим органам влади. Безперечно, успішна реалізація цієї реформи призведе до появи нових міграційних напрямків та перерозподілу населення всередині країни. Метою даної статті є аналіз перерозподілу міграційних потоків в Україні, спричинених процесами децентралізації, та виявлення впливу міграційних потоків на розвиток об’єднаних територіальних громад. Основними напрямами міграційних потоків, пов’язаних із процесами децентралізації, на нашу думку, будуть такі напрямки: 1) об’єднані територіальні громади - великі міста; 2) міграція до ОТГ, розташованих поблизу великих міст та центрів економічного розвитку, як проміжний пункт подальшої міграції до міст; 3) територіальні переміщення населення між кількома ОТГ; 4) територіальні переміщення населення в межах ОТГ від периферійних регіонів до центру ОТГ. Розглянуто основні характеристики ОТГ, які діють в регіонах України - їх кількість, площа, зайнята ОТГ, від площі області та частка населення регіону, що проживає в ОТГ. Західноукраїнські регіони та Наддніпрянщина, де впровадження цієї реформи значно випереджає загальноукраїнські темпи, вже відчувають нові напрями міграційних потоків. Проаналізовано можливості та загрози міграції населення для об’єднаних територіальних громад

Predictors of Changes in Travel Behavior during the COVID-19 Pandemic: The Role of Tourists’ Personalities

This study investigates travel behavior and psychosocial factors that influence it during the COVID-19 pandemic. In a cross-sectional study, using an online survey, we examined changes in travel behavior and preferences after lifting travel restrictions, and how these changes were influenced by exposure to COVID-19, COVID-19 travel-related risk and severity, personality, fear of travel, coping, and self-efficacy appraisals in the Romanian population. Our results showed that participants traveled less in the pandemic year than the year before—especially group and foreign travel—yet more participants reported individual traveling in their home county during the pandemic period. Distinct types of exposure to COVID-19 risk, as well as cognitive and affective factors, were related to travel behavior and preferences. However, fun-seeking personality was the only major predictor of travel intention, while fear of travel was the only predictor of travel avoidance. Instead, people traveled more cautiously when they perceived more risk of infection at the destination, and had higher levels of fear of travel, but also a high sense of efficacy in controlling the infection and problem-solving capacity. The results suggest that specific information about COVID-19, coping mechanisms, fear of travel, and neuropsychological personality traits may affect travel behavior in the pandemic period

Сучасний стан розвитку дитячо-юнацького туризму в Україні (на прикладі Харківської області)

https://sin.put.poznan.pl/publications/details/i37493Туризм в Україні законодавчо проголошено пріоритетним напрямком розвитку національної культури та економіки. Особливе місце в туристичній діяльності займає дитячо-юнацький туризм, орієнтований на соціально важливу категорію населення, а саме на молоде покоління. Передусім він має на меті виховувати молоде покоління через туризм і краєзнавство, формувати всебічну особистість. Розвиток системи молодіжного туризму може стати важливим інструментом духовного відродження, національно-патріотичного виховання, формування екологічного мислення, менталітету українського суспільства в цілому. Медико-біологічна функція дитячо-юнацького туризму дуже важлива. Його мета – покращити здоров’я молоді. В останні роки в усіх сферах суспільного життя посилився інтерес до історії рідного краю. Дитячо-юнацький туризм підтримується державою. Актуальність вивчення дитячо-юнацького туризму в Україні та її областях зумовлена ​​сучасною складною епідеміологічною, економічною та геополітичною ситуацією в державі.Tourism in Ukraine has been legally proclaimed a priority area for the development of national culture and economy. Child and youth tourism focused on a socially important category of the population, namely, the younger generation, occupies a special place in tourism activities. First of all, it is intended to educate the younger generation through tourism and local studies, to form an all-round personality. The development of the system of youth tourism can become an important tool for spiritual revival, national and patriotic education, the formation of ecological thinking, and the mentality of the Ukrainian society as a whole. The medical and biological function of child and youth tourism is very important. Its aim is to improve the health of young people. In recent years, there has been an increased interest to the history of the native land in all spheres of public life. Child and youth tourism is supported by the state. The relevance of the study of child and youth tourism in Ukraine and its oblasts is conditioned by the modern complicated epidemiological, economic and geopolitical situation in the state

Mіграція як чинник трансформації міського простору

The growth of cities and urban population, the development of urban space as a result of improving the socio-economic standard of living of urban residents, stimulate the attractiveness of cities among migrants. This article presents the results of a study of the impact of different groups of migrants on the urban space of Kharkiv as one of the largest cities in Ukraine. Kharkiv is migratoryly attractive not only for domestic but also for international migrants. It is an indisputable fact that immigrants influence the urban space, bring elements of their own culture and traditions. This study identified the main groups of migrants arriving in Kharkiv and their general characteristics. According to the purpose of migration and the term, the impact on the urban space of the city differs. It was found that short-term migrations of internal migrants do not have a significant impact on the urban space, the reason for which is primarily the affinity of socio-cultural traditions in most regions of Ukraine. Instead, long-term international migration, especially forced migration, encourages immigrants to adapt to new conditions and, in turn, to adapt urban space to their own needs, changing it.Зростання міст та міського населення, розвиток міського простору в результаті поліпшення соціально-економічного рівня життя міських жителів стимулюють привабливість міст серед мігрантів. У цій статті представлені результати дослідження впливу різних груп мігрантів на міський простір Харкова як одного з найбільших міст України. Харків є міграційно привабливим не лише для внутрішніх, а й для міжнародних мігрантів. Незаперечний факт, що іммігранти впливають на міський простір, вносять елементи власної культури та традицій. Це дослідження визначило основні групи мігрантів, що прибувають до Харкова, та їх загальну характеристику. Відповідно до мети міграції та терміну вплив на міський простір міста різниться. Було встановлено, що короткочасні міграції внутрішніх мігрантів не мають значного впливу на міський простір, причиною чого є насамперед спорідненість соціокультурних традицій у більшості регіонів України. Натомість довготривала міжнародна міграція, особливо вимушена, заохочує іммігрантів адаптуватися до нових умов і, у свою чергу, адаптувати міський простір до власних потреб, змінюючи його

Long Term Monitoring and Connection between Topography and Cloud Cover Distribution in Serbia

The use of weather satellite recordings has been growing rapidly over the last three decades. Determining the patterns between meteorological and topographical features is an important scientific job. Cloud cover analysis and properties can be of the utmost significance for potential cloud seeding. Here, the analysis of the cloud properties was conducted by means of Moderate Resolution Imaging Spectroradiometer (MODIS) satellite recordings. The resolution of used data was 1 km2 within the period of 30 years (1989–2019). This research showed moderate changing of cloudiness in the territory of Serbia with a high cloudiness in February, followed by cloudiness in January and November. For the past three decades, May has been the month with the highest cloudiness. The regions in the east and south-west, and particularly in the west, have a high absolute cloudiness, which is connected with the high elevation of the country. By means of long term monitoring, the whole territory of Serbia was analyzed for the first time, in terms of cloudiness. Apart from the statistical and numerical results obtained, this research showed a connection between relief and clouds, especially in the winter season. Linear regression MK (Mann-Kendall test) has proven this theory right, connecting high elevation sides with high absolute cloudiness through the year

Сучасні міграційні процеси на Сході України

https://sin.put.poznan.pl/publications/details/i37493Стаття присвячена сучасним міграційним процесам на Сході України. Мета роботи – проаналізувати особливості міграційної ситуації на Сході України та виявити основні тенденції внутрішньорегіональної, міжрегіональної, міждержавної міграції населення регіону. Загалом розглядаються вимушені міграції з Донецької та Луганської областей. Визначено фактори, що приваблюють мігрантів у кожну зону досліджуваного регіону; переважні види міграції та зв'язки мігрантів з регіонами вибуття та прибуття; окреслено основні міста, які прийняли найбільшу кількість трудових та освітніх мігрантів, та міста, які прийняли найбільшу кількість вимушених мігрантів. Узагальнено основні тенденції сучасних міграційних процесів на Сході України, серед яких: значне переважання внутрішньорегіональних та міжрегіональних міграційних потоків над міждержавними в усіх адміністративно-територіальних одиницях Сходу України; внутрішньорегіональні міграції населення в межах досліджуваного регіону спрямовані, в основному, до Харківської області, а центром тяжіння населення є Харків; позитивний міграційний приріст, який значно перевищує природне скорочення в новому адміністративному центрі Донецької області – Краматорську; значні маятникові міграції із сільської та приміської місцевості до обласного центру, міст обласного підпорядкування та районних центрів; значний відтік населення та втрата міграційної привабливості промисловими центрами Донецької та Луганської областей; вимушений характер міграції з 2014 року через тимчасову окупацію частини територій Донецької та Луганської областей.The article is devoted to contemporary migration processes in the East of Ukraine. The purpose of the work is to analyze the peculiarities of the migration situation in Eastern Ukraine and identify the main trends of intra-regional, inter-regional, interstate migration of the population of the region. Forced migrations from Donetsk and Luhansk regions are considered in general. Factors that attract migrants to each area of the study region are identified; predominant types of migration and connections of migrants with regions of departure and arrival; the main cities that received the largest number of labor and educational migrants and the cities that received the largest number of forced migrants are outlined. The main tendencies of modern migration processes in the East of Ukraine are generalized, among which: significant predominance of intraregional and interregional migration flows over interstate flows in all administrative-territorial units of Eastern Ukraine; intra-regional migrations of the population within the studied region are directed, mainly to the Kharkiv region, and the center of gravity of the population is Kharkiv; positive migration growth, which significantly exceeds the natural reduction in the new administrative center of Donetsk region - Kramatorsk; significant pendulum migrations from rural and suburban areas towards the regional center, cities of regional subordination and district centers; significant outflow of population and loss of migratory attractiveness by industrial centers of Donetsk and Luhansk regions; forced nature of migration since 2014 due to the temporary occupation of part of the territories of Donetsk and Luhansk regions