Ефективність операції видалення човноподібної кістки зі середньозап’ястковим (чотирикутним) артродезом у хворих із деформівним артрозом кистьового суглоба

Earlier, an alternative to conservative treatment of deforming arthrosis of the carpal joint was radial styloidectomy or total arthrodesis. Various variants of resection-stabilizing interven­tions are known today.Objective: to determine the effectiveness of the operation of the lateral bone excision with metacarpal ar­throdesis in patients with carpal joint deforming arthrosis.Methods: long-term results of lateral bone excision with metacarpal arthrodesis in 21 patients with carpal joint deforming arthrosis due to pseudoarthrosis of the lateral bone, lesions of the navicu­lar-semilunar ligament or idiopathic aseptic necrosis of the lateral bone in a ratio of 16:3:2, respectively, were analyzed. It was performed patchy capsulotomy, lateral bone excision, elimi­nated instability of the articular joint, resected intervertebral articular surfaces of the semilunar-capitular and crooked-semi­lunar part of the joint. The arthrodesis was performed using Herbert-type screws or a Spider-type plate. Performed selec­tive denervation of the carpal joint and bone plastics of the fu­sion zone. The X-ray measurements of the radial-semilunatum angle and the height index of the articular joint, the dynamics of the amplitude-strength characteristics and the indexes of the upper limb incapacity by DASH were evaluated.Results: changes in the radial-semilunatum angle from –19.4° ± 7.4° to –4.67° ± 5.0°; the index of the height of the articular joint from 0.486 ± 0.010 to 0.495 ± 0.008; the strength of the cylin­der capture of the brush from (45.3 ± 8.3) to (15.2 ± 4.4) kg, DASH indexes from (45.3 ± 8.3) to (16.9 ± 3.9) points. However, the amplitude of motion varied unevenly: the flexor of the carpal joint from (29.1 ± 9.3)° to (17.2 ± 7.5)° after the operation, and the expansion from (22.1 ± 9.7)° to (40.1 ± 7.4)°.Conclusions: in the long-term period (more than a year), all patients showed significant improvement of the structural-functional parameters of the upper limb in the absence of complications and repeated surgical interventions on the wrist. The results of the treatment did not depend on the nosology, which led to deforming arthro­sis, and the fixation method for arthrodesis of the metacarpal joint. Ранее альтернативой консервативного лечения деформирующего артроза (ДА) кистевого сустава были лучевая стилоидэктомия или тотальный артродез. Сегодня известны разные варианты резекционно-стабилизирующих вмешательств.Цель: определить эффективность операции эксцизии ладьевидной кости (ЛК) со среднезапястным артродезом у больных ДА кистевого сустава.Методы: проанализированы отдаленные результаты эксцизии ЛК со среднезапястным артродезом у 21 пациента с ДА кистевого сустава, обусловленного псевдоартрозом ЛК, повреждениями ладьевидно-полулунной связки или идиопатическим асептическим некрозом ЛК в соотношении 16:3:2 соответственно. Выполняли лоскутную капсулотомию, эксцизию ЛК, устраняли нестабильность кистевого сустава, резецировали взаимообернутые суставные поверхности полулунно-головчатой и крючковидно-полулунной части сустава. Артродез осуществляли винтами типа Герберта или пластиной типа «Spider». Проводили селективную денервацию кистевого сустава и костную пластику зоны артродеза. Оценивали рентгенометрические данные луче-полулунного угла и индекс высоты кистевого сустава, динамику амплитудно-силовых характеристик и показателей недееспособности верхней конечности по DASH.Результаты: отмечены изменения луче-полулунного угла от (–19,4 ± 7,4)° до (–4,67 ± 5,0)°; индекса высоты кистевого сустава от 0,486 ± 0,010 до 0,495 ± 0,008; силы цилиндрического за­хвата кисти от (45,3 ± 8,3) до (15,2 ± 4,4) кг; показателей DASH от (45,3 ± 8,3) до (16,9 ± 3,9) балла. Однако амплитуда движений изменялась неравномерно: сгибание кистевого сустава от (29,1 ± 9,3)° до (17,2 ± 7,5)° после операции, а разгибание — от (22,1 ± 9,7)° до (40,1 ± 7,4)°.Выводы: в отдаленном периоде (более года) у всех пациентов выявлено значимое улучшение структурно-функциональных показателей верхней конечности при отсутствии осложнений и повторных хирургических вмешательств на запястье. Результаты лечения не зависели от нозологии, которая привела к ДА, и метода фиксации при артродезе среднезапястного сустава. Раніше альтернативою консервативного лікування деформівного артрозу (ДА) кистьового суглоба були променева стілоїдектомія або тотальний артродез. Сьогодні відомі різні варіанти резекційно-стабілізувальних втручань.Мета: визначити ефективність операції ексцизії човноподібної кістки (ЧК) із середньозап’ястковим артродезом у хворих ДА кистьового суглоба.Методи: проаналізовано віддалені результати ексцизії ЧК зі середньозап’ястковим артродезом у 21 пацієнта з ДА кистьового суглоба, обумовленого псевдоартрозом ЧК, ушкодженнями човноподібно-півмісяцевої зв'язки або ідіопатичним асептичним некрозом ЧК у співвідношенні 16: 3: 2 відповідно. Виконували клаптикову капсулотомію, ексцизії ЧК, усували нестабільність кистьового суглоба, резектували взаємообрнені суглобові поверхні півмісяцево-голівчастої та гачкоподібно-півмісяцевої частини суглоба. Артродез здійснювали гвинтами типу Герберта або пластиною типу «Spider». Проводили селективну денервацію кистьового суглоба та кісткову пластику зони артродезу. Оцінювали рентгенометричні дані променево-півмісяцевого кута й індекс висоти кистьового суглоба, динаміку амплітудно-силових характеристик і показників недієздатності верхньої кінцівки за DASH.Результати: відзначені зміни променево-півмісяцевого кута від (-19,4 ± 7,4)° до (-4,67 ± 5,0)°; індексу висоти кистьового суглоба від 0,486 ± 0,010 до 0,495 ± 0,008; сили циліндричного захоплення кисті від (45,3 ± 8,3) до (15,2 ± 4,4) кг; показників DASH від (45,3 ± 8,3) до (16,9 ± 3,9) балів. Проте амплітуда рухів змінювалася нерівномірно: згинання кистьового суглоба від (29,1 ± 9,3)° до (17,2 ± 7,5)° після операції, а розгинання — від (22,1 ± 9,7) ° до ( 40,1 ± 7,4)°.Висновки: у віддаленому періоді (більше за рік) у всіх пацієнтів виявлено значуще поліпшення структурно-функціональних показників верхньої кінцівки за відсутності ускладнень і повторних хірургічних втручань на зап'ястку. Результати лікування не залежали від нозології, яка призвела до ДА, і методу фіксації під час артродезу середньозап’ясткового суглоба

(Table 2) Ice rafted debris abundance and accumulation rate, sedimentation rate and dry bulk density of bottom sediments from the Sea of Okhotsk

Oxygen isotope records, radiocarbon AMS data, carbonate and opal stratigraphy, sediment magnetic susceptibility, tephrachronology, and paleontological results were used to obtain detailed sediment stratigraphy and an age model for the studied cores. For studying sea-ice sedimentation an analysis of lithogenic grain number in >0.15 mm grain size fraction of bottom sediments was carried out. For quantitative estimation of intensity ice-rafting debris sedimentation number of IRD particles per sq cm per ka was calculated. Obtained results allowed to plot IRD AR distribution for the first oxygen isotope stage (0-12.5 14C ka, 14C) and for the second stage (12.5-24 14C ka). The first stage was subdivided into the latest deglaciation and the beginning of Holocene (6-12.5 14C ka) (transitive period), when the sea level was changing significantly, and the second part of Holocene (0-6 14C ka), when climate conditions and the sea level were similar to modern estimates. Data clearly show strong increase in ice formation in the glacial Sea of Okhotsk and its extent in the middle part of the sea. Average annual duration of ice coverage during glaciation was longer than that for interglaciation. However the sea ice cover was not continuous all the year round and disappeared in summer time except the far northwestern part of the sea

Novel synthesis and properties of hydrogen-free detonation nanodiamond

Practically hydrogen-free nanodiamond (HFND), a prospective neutron-optical material, was prepared (in up to 3% yield) by detonating pure or graphite-doped RDX in an ice shell and comprehensively characterized by elemental analysis, X-ray diffraction, TEM, SAED, EELS, Raman and IR spectra, ESR, DSC/TGA, and specific-surface (BET) determination. The primary diamond grains are larger (15–16 nm) than in ordinary nanodiamond from RDX/TNT blends (ca. 5 nm) but smaller than in HFND from benzotrifuroxan (27 nm), with electron spins distributed in volume. HFND is much less hygroscopic and more prone to oxidation than ordinary nanodiamond. When heated in air up to 400°С, HFND shown a drastic increase of oxygen/carbon ratio without an apparent loss of mass. The mechanism of hydrogen non-contamination (through segregation of detonation gases) and particle growth is discussed