Formation of the Civil-Military Cooperation During the Settlement of the Armed Conflict in the South-East of Ukraine

This article considers the condition of ensuring national security of Ukraine in situations of the armed conflict in some areas of Luhansk and Donetsk regions. It proves the relevance of implementation of civil-military cooperation. The paper provides the analysis of the theoretical basis, tasks and functions of civil-military cooperation. The article explores activities of civil-military cooperation entities in Ukraine. It defines that the current situation in the South-East of Ukraine shows that tasks of monitoring and forecasting civil environment, forming recommendations regarding mutual influence of civil and military’s acts have not been fully accomplished. The paper suggests using programmatic means of supporting decision making that were created on the basis of geoformation systems as a possible way of solving the problems.This article considers the condition of ensuring national security of Ukraine in situations of the armed conflict in some areas of Luhansk and Donetsk regions. It proves the relevance of implementation of civil-military cooperation. The paper provides the analysis of the theoretical basis, tasks and functions of civil-military cooperation. The article explores activities of civil-military cooperation entities in Ukraine. It defines that the current situation in the South-East of Ukraine shows that tasks of monitoring and forecasting civil environment, forming recommendations regarding mutual influence of civil and military’s acts have not been fully accomplished. The paper suggests using programmatic means of supporting decision making that were created on the basis of geoformation systems as a possible way of solving the problems

On Indemnity for Non-Pecuniary Damage for Administrative Offenses Committed in Ukraine

У статті розглянуто питання моральної відповідальності особи, винної у вчиненні адміністративного правопорушення в Україні. Запропоновано дискусійне за змістом авторське бачення можливості та необхідності закріплення ряду адміністративно-правових норм з метою правового регулювання моральної відповідальності як майнової, так і немайнової. При цьому проаналізовано історичний аспект відшкодування моральної шкоди, а також визначено конвенції Міжнародної організації праці, якими передбачаються питання відшкодування потерпілому завданої шкоди.Закцентовано увагу на відсутності у чинному адміністративному законодавстві закріплення питання про відшкодування моральної шкоди за вчинені адміністративні правопорушення. Зазначається про взаємозв’язок моралі і права та відокремлюється моральна відповідальність від правової. Розкрито поняття «шкода», «суспільна небезпека». Розмежовується моральна і немайнова відповідальність. Проаналізовано зміст моральної шкоди, закріплений в законодавстві зарубіжних країн. На основі чинного адміністративного законодавства України з’ясовано обставини, які виключають адміністративну відповідальність, що свідчить про відсутність відповідальності, в тому числі, й за завдану моральну шкоду.Аналізуються норми кримінально-процесуального законодавства України, якими передбачається відшкодування (компенсація) шкоди потерпілому на будь-якій стадії кримінального провадження. Використовується судова практика щодо цього. Розглянуто положення про примирення сторін, на підставі яких потерпіла особа має можливість прийняти рішення про відмову від відшкодування моральної шкоди як до початку юрисдикційного провадження, так і під час його виконання на тій чи іншій процесуальній стадії. Визначено підстави відповідальності за завдану моральну шкоду, які закріплені у Цивільному кодексі України.Зроблено висновки про відшкодування потерпілому моральної шкоди майнового і немайнового змісту, що є однією з умов в частині оновлення адміністративного законодавства України. Запропоновано авторське визначення поняття відшкодування моральної шкоди.The article considers the issues of moral responsibility of a person guilty of committing an administrative offense in Ukraine. It offers argumentative author’s vision of the possibility and need to consolidate a number of administrative-legal norms with the aim of legal regulation of moral responsibility, both property and non-property. It analyzes the historical aspect of compensation for non-pecuniary damage, as well as defines the conventions of the International Labor Organization, which provide for compensation for damage suffered by the victim. Attention is drawn to the fact that the current administrative law does not provide for the issue of indemnity for non-pecuniary damage for administrative offenses committed. It is noted about the relationship of morality and law and the moral responsibility is separated from the legal one. The concepts of “harm”, “social danger” are disclosed. Moral and non-personal liability are distinguished. The content of moral damage, fixed in the legislation of foreign countries is analyzed.On the basis of the current administrative legislation of Ukraine, circumstances have been clarified that exclude administrative liability, indicating no liability, including for moral damage. The norms of the criminal-procedural legislation of Ukraine, which provide for indemnity (compensation) for damage to the victim at any stage of criminal proceedings are analyzed. Judicial practice is used in this regard. The provisions on conciliation of the parties, on the basis of which the victim has the opportunity to make a decision to refuse to indemnify non-pecuniary damage both before the beginning of the jurisdictional proceedings and during its execution at one or another procedural stage, are considered. The grounds for liability for the moral damage, fixed in the Civil Code of Ukraine are determined. Conclusions are made on the compensation of the moral damage to the victim of property and non-property content, which is one of the conditions for the updating of the administrative legislation of Ukraine. The author’s definition of the concept of indemnity for moral harm is proposed

EVOLUTION OF FUNCTIONS OF THE NATIONAL BANK OF UKRAINE: ECONOMIC AND LEGAL STUDY

The article is devoted to the analysis of the evolution of the functions of the National Bank of Ukraine for the period 1991-2023. The author's definition of the functions of the National Bank of Ukraine as its main directions and types of activities aimed at ensuring the stability of the monetary unit, protecting the rights and interests of the National Bank and the rights of consumers of financial services, etc. It was established that the scope of functions of the National Bank of Ukraine includes: establishment, security, foreign policy, foreign economic, human rights protection, anti-corruption, programmatic, law-making, control, and personnel. It has been proven that the functions of the National Bank of Ukraine are not exhaustive. The research methodology is formed within the framework of the use of economic and legal approaches. It is appropriate to analyze the base scenario of the macroeconomic forecast of the National Bank of Ukraine based on assumptions regarding further weighted monetary and fiscal policy and a wide range of economic and financial data used by the National Bank of Ukraine in the development of its monetary policy and control over its implementation. It is substantiated that when classifying the functions of the National Bank of Ukraine according to the criterion of the direction of its activities, it is necessary to take into account the dual nature of the National Bank of Ukraine: it is at the same time the central bank of Ukraine and a special central body of state administration. The factors that influenced the assignment of new functions to the National Bank of Ukraine and the exclusion of previously existing ones were determined. It is proved that during 1991-2023 the functions of the National Bank of Ukraine were expanded based on the principle of "prerogatives" and "inalienable rights"

The Model of Informational and Communicative Influence of the Subjects of Ensuring National Security on the Source of Threats

The purpose of the article is to study and develop the main approaches to forming the model of informational and communicative influence of the subjects of ensuring national security in modern states on the source of threats (in response to crisis and emergency situations). On the basis of analysis of literary sources it was determined that the characteristics of the informational and communicative model as the influence of the subjects of ensuring national security on the source of threats presupposes defining its specific features, namely: 1) the existence of the common communicative space; 2) the activity of participants of communication process as subjects of mutual information process, sending information, one participant of communication involves the activity of another, who should also be guided by the motives, goals, intentions of his partner and analyze them appropriately; 3) the activity of the subjects of communication involves an informal “movement of information”, and an active exchange of it; 4) in the process of communication there can be mutual understanding (misunderstanding), which is achieved by the presence of feedback, as well as by the importance of information, provided that the information is not simply received, but also comprehended; 5) the nature of the exchange of information is determined by the possibility of the mutual influence of partners through the system of signs; 6) the effectiveness of communication is measured by the im-portance of the mutual influence of partners; 7) communicative influence is possible only if the person , sending information (communicator) and the person receiving it (the recipient) have a common or similar system of codification and decoding; 8) communication participants should identically understand the situation of dialogue (communication, negotiations; 9) communicative barriers may occur during the information exchange. It was established that informational and communicative influence of the subjects of ensuring national security on the source of threats should be understood as the influence of manipulative nature, not only during communication, but even at distance (overalls, special means, gestures, facial expressions, poses, etc.), due to which it is possible to predict the actions of the offender, as well as further changes in his possible behavioral manifestations in order to prevent and stop illegal actions, where it is obligatory to take into account the qualities which can acquire positive or negative manifestations

Concepts, Features and Content of Legal Regimes Introduced During Crisis Situations

The article deals with the analysis of normative legal acts regulating the issues of the introduction of emergency legal regimes. The features and content of emergency legal regimes are identified. The regime of the antiterrorist operation (ATO), as well as the role and place of military and civilian administrations in the realization of extraordinary legal regimes, were investigated.У статті здійснено аналіз нормативно-правових актів, що регламентують питання запровадження надзвичайних правових режимів. Визначені ознаки та зміст надзвичайних правових режимів. Досліджено режим антитерористичної операції (АТО), а також роль і місце військово-цивільних адміністрацій у реалізації надзвичайних правових режимів

Модель інформаційно-комунікативного впливу суб’єктів забезпечення національної безпеки на джерело загроз

The purpose of the article is to study and develop the main approaches to forming the model of informational and communicative influence of the subjects of ensuring national security in modern states on the source of threats (in response to crisis and emergency situations). On the basis of analysis of literary sources it was determined that the characteristics of the informational and communicative model as the influence of the subjects of ensuring national security on the source of threats presupposes defining its specific features, namely: 1) the existence of the common communicative space; 2) the activity of participants of  communication process as subjects of mutual information process, sending information, one participant of communication involves the activity of another, who should  also be guided by the motives, goals, intentions of his partner and analyze them appropriately; 3) the activity of the subjects of communication involves an informal “movement of information”, and an active exchange of it; 4) in the process of communication there can be mutual understanding (misunderstanding),  which  is achieved by the presence of feedback, as well as by the importance of information, provided that the information is not simply received, but also comprehended; 5) the nature of the exchange of information is determined by the possibility of the mutual influence of partners through the system of signs; 6) the effectiveness of communication is measured by the importance of the mutual influence of  partners; 7) communicative influence is possible only if the person , sending  information (communicator) and the person receiving it (the recipient) have a common or similar system of codification and decoding; 8) communication participants should  identically understand the situation of dialogue (communication, negotiations; 9) communicative barriers may occur during the information exchange.It was established that  informational and communicative influence of the subjects of ensuring national security on the source of threats should be understood as the influence of manipulative nature, not only during communication, but even at  distance (overalls, special means, gestures, facial expressions, poses, etc.), due to which it is possible to predict the actions of the offender, as well as further changes in his possible behavioral manifestations in order to prevent and stop illegal actions, where it is obligatory to take into account the qualities which can acquire positive or negative manifestations.Метою статті є дослідження та розробка основних підходів для формування моделі інформаційно-комунікативного впливу суб’єктів забезпечення національної безпеки в сучасних державах на джерело загроз (під час реагування на кризові та надзвичайні ситуації).На основі аналізу літературних джерел з’ясовано, що характеристика інформаційно-комунікативної моделі як впливу суб’єктів забезпечення національної безпеки на джерело загроз передбачає виділення її специфічних рис, а саме: 1) наявність спільного комунікативного простору; 2) активність учасників комунікаційного процесу як суб’єктів взаємного інформування, спрямовуючи інформацію, один учасник спілкування передбачає активність іншого, який також має орієнтуватися на мотиви, цілі, установки свого партнера, відповідно аналізувати їх; 3) активність суб’єктів комунікації передбачає неформальний «рух інформації», а активний обмін нею; 4) у процесі комунікації відбувається взаєморозуміння (непорозуміння), яке досягається наявністю зворотного зв’язку, а також значущістю інформації за умови, що інформація не просто прийнята, а й осмислена; 5) характер обміну інформацією визначається можливістю взаємного впливу партнерів за допомогою системи знаків; 6) ефективність комунікації вимірюється тим, наскільки значущим є взаємний вплив партнерів; 7) комунікативний вплив можливий лише за умови, що індивід, який спрямовує інформацію (комунікатор), та індивід, який її приймає (реципієнт), мають єдину або подібну систему кодифікації і декодифікації; 8) учасники комунікації повинні ідентично розуміти ситуацію діалогу (спілкування, переговорів); 9) під час обміну інформацією можуть виникнути комунікативні бар’єри тощо.Встановлено, що під інформаційно-комунікативним впливом суб’єктів забезпечення національної безпеки на джерело загроз слід розуміти вплив маніпулятивного характеру, не тільки під час спілкування, а навіть на відстані (спецодяг, спецзасоби, жести, міміка, пози тощо), завдяки якому можливо спрогнозувати дії злочинця, також подальшi змiни в його можливих поведінкових проявах з метою попередження та припинення протиправних дій, де обов’язковим є врахування якостей, які набувають позитивних або негативних проявів

On Indemnity for Non-Pecuniary Damage for Administrative Offenses Committed in Ukraine

The article considers the issues of moral responsibility of a person guilty of committing an administrative offense in Ukraine. It offers argumentative author’s vision of the possibility and need to consolidate a number of administrative-legal norms with the aim of legal regulation of moral responsibility, both property and non-property. It analyzes the historical aspect of compensation for non-pecuniary damage, as well as defines the conventions of the International Labor Organization, which provide for compensation for damage suffered by the victim. Attention is drawn to the fact that the current administrative law does not provide for the issue of indemnity for non-pecuniary damage for administrative offenses committed. It is noted about the relationship of morality and law and the moral responsibility is separated from the legal one. The concepts of “harm”, “social danger” are disclosed. Moral and non-personal liability are distinguished. The content of moral damage, fixed in the legislation of foreign countries is analyzed.On the basis of the current administrative legislation of Ukraine, circumstances have been clarified that exclude administrative liability, indicating no liability, including for moral damage. The norms of the criminal-procedural legislation of Ukraine, which provide for indemnity (compensation) for damage to the victim at any stage of criminal proceedings are analyzed. Judicial practice is used in this regard. The provisions on conciliation of the parties, on the basis of which the victim has the opportunity to make a decision to refuse to indemnify non-pecuniary damage both before the beginning of the jurisdictional proceedings and during its execution at one or another procedural stage, are considered. The grounds for liability for the moral damage, fixed in the Civil Code of Ukraine are determined. Conclusions are made on the compensation of the moral damage to the victim of property and non-property content, which is one of the conditions for the updating of the administrative legislation of Ukraine. The author’s definition of the concept of indemnity for moral harm is proposed.У статті розглянуто питання моральної відповідальності особи, винної у вчиненні адміністративного правопорушення в Україні. Запропоновано дискусійне за змістом авторське бачення можливості та необхідності закріплення ряду адміністративно-правових норм з метою правового регулювання моральної відповідальності як майнової, так і немайнової. При цьому проаналізовано історичний аспект відшкодування моральної шкоди, а також визначено конвенції Міжнародної організації праці, якими передбачаються питання відшкодування потерпілому завданої шкоди.Закцентовано увагу на відсутності у чинному адміністративному законодавстві закріплення питання про відшкодування моральної шкоди за вчинені адміністративні правопорушення. Зазначається про взаємозв’язок моралі і права та відокремлюється моральна відповідальність від правової. Розкрито поняття «шкода», «суспільна небезпека». Розмежовується моральна і немайнова відповідальність. Проаналізовано зміст моральної шкоди, закріплений в законодавстві зарубіжних країн. На основі чинного адміністративного законодавства України з’ясовано обставини, які виключають адміністративну відповідальність, що свідчить про відсутність відповідальності, в тому числі, й за завдану моральну шкоду.Аналізуються норми кримінально-процесуального законодавства України, якими передбачається відшкодування (компенсація) шкоди потерпілому на будь-якій стадії кримінального провадження. Використовується судова практика щодо цього. Розглянуто положення про примирення сторін, на підставі яких потерпіла особа має можливість прийняти рішення про відмову від відшкодування моральної шкоди як до початку юрисдикційного провадження, так і під час його виконання на тій чи іншій процесуальній стадії. Визначено підстави відповідальності за завдану моральну шкоду, які закріплені у Цивільному кодексі України.Зроблено висновки про відшкодування потерпілому моральної шкоди майнового і немайнового змісту, що є однією з умов в частині оновлення адміністративного законодавства України. Запропоновано авторське визначення поняття відшкодування моральної шкоди

Formation of the Civil-Military Cooperation During the Settlement of the Armed Conflict in the South-East of Ukraine

This article considers the condition of ensuring national security of Ukraine in situations of the armed conflict in some areas of Luhansk and Donetsk regions. It proves the relevance of implementation of civil-military cooperation. The paper provides the analysis of the theoretical basis, tasks and functions of civil-military cooperation. The article explores activities of civil-military cooperation entities in Ukraine. It defines that the current situation in the South-East of Ukraine shows that tasks of monitoring and forecasting civil environment, forming recommendations regarding mutual influence of civil and military’s acts have not been fully accomplished. The paper suggests using programmatic means of supporting decision making that were created on the basis of geoformation systems as a possible way of solving the problems

On Indemnity for Non-Pecuniary Damage for Administrative Offenses Committed in Ukraine

Ostapenko, O., Chystokletov, L., Skrynkovskyy, R., Khytra, O., & Ostapenko, L. (2018). On Indemnity for Non-Pecuniary Damage for Administrative Offenses Committed in Ukraine. <em>Path of Science, 4</em>(6), 5001-5009

Formation of the Civil-Military Cooperation During the Settlement of the Armed Conflict in the South-East of Ukraine

Komisarov, O., Skrynkovskyy, R., Bielai, S., Chystokletov, L., Podoliak, E., & Khytra, O. (2018). Formation of the Civil-Military Cooperation During the Settlement of the Armed Conflict in the South-East of Ukraine. <em>Path of Science, 4</em>(7), 2009-2015