СУЧАСНІ УЯВЛЕННЯ ПРО ПАТОГЕНЕЗ ТА ДІАГНОСТИКУ ГНІЙНО-СЕПТИЧНИХ СТАНІВ У ДІТЕЙ (частина 1)

The aim of the work – to summarize the data current views on the etiology and pathogenesis of sepsis in different age groups, including children.The article adduces the analytical review of the literature on modern views on the pathogenesis, genetic features and diagnostic markers of septic states in children. The first part deals with modern theories of pathogenesis of septic conditions in children. The role of patogenassociate molecular structures Gr+ and Gr- bacteria; the mechanism of their interaction with the receptor cells of the body in which sepsis developing occurs are described. The onset of synthesis of pro- and anti-inflammatory cytokines triggers the pathological cascade of reactions leading to the development of the systemic inflammatory response syndrome and in the subsequent the syndrome of multiple organ failure (SMOF). The features of SMOF in various etiological pathogens of the septic process and the pathogenetic mechanisms of the separated consequences of the transmitted severe sepsis and septic shock are described.Conclusion. The current depth understanding of the pathogenic mechanisms of sepsis will more effectively diagnose and treat septic conditions, which in turn will reduce mortality and adverse consequences after sepsis suffering in children.Мета – узагальнити дані сучасних поглядів на етіологію та патогенез сепсису у різних вікових групах, зокрема у дітей.Проведено аналітичний огляд літератури щодо сучасних поглядів на патогенез, генетичні особливості та діагностичні маркери розвитку гнійно-септичних станів у дітей. Перша частина присвячена сучасним теоріям патогенезу септичних станів у дітей. Описана роль патогенасоційованих молекулекулярних структур Гр+ та Гр- бактерій, механізм їх взаємодії із рецепторами клітин організму, в якому розвивається сепсис. Початок синтезу про- та протизапальних цитокінів запускає патологічний каскад реакцій, які призводять до розвитку синдрому системної запальної відповіді та в подальшому синдрому поліорганної недостатності (СПОН). Описані особливості СПОН при різних етіологічних збудниках септичного процесу та патогенетичні механізми віддалених наслідків перенесеного тяжкого сепсису та септичного шоку. Висновок. Поглиблене розуміння сучасних механізмів розвитку сепсису дозволить більш ефективно проводити діагностику та лікування септичних станів, що своєю чергою зменшить смертність і негативні наслідки після перенесеного сепсису у дітей

СУЧАСНІ УЯВЛЕННЯ ПРО ПАТОГЕНЕЗ І ДІАГНОСТИКУ ГНІЙНО-СЕПТИЧНИХ СТАНІВ У ДІТЕЙ (ЧАСТИНА 2)

The aim of the work – to summarize the present-day viewpoint on the diagnosis of sepsis and the discovery of genetic predictors of sepsis in children.In the article an analytical review of literature is conducted concerning modern views on pathogenesis, genetic features and diagnostic markers of development of purulent-septic conditions in children. The second part of the article details the state of the study of genetic predictors of sepsis development, and the possibility of their use to identify risk groups among children in the general population. The place and significance of a number of most used biomarkers for early diagnosis of sepsis, which may correspond to the concept of SMART, is considered. Advantages and disadvantages of each of the presented markers are discussed. Data on the possibility of using the most advanced marker – presepsin, its benefits over procalcitonin and C-reactive protein is presented.Conclusions. The study of the polymorphism of the genes of the cytokine molecules will allow the contingent of children who have a tendency to develop the septic process. The use of the most sensitive and specific biomarkers for the diagnosis of sepsis will allow timely initiation of therapy in full, which will improve the results of treatment.Мета роботи – узагальнити сучасні погляди на ранню діагностику сепсису та виявлення генетичних предикторів розвитку сепсису у дітей.Здійснено аналітичний огляд літератури про сучасні погляди на патогенез, генетичні особливості та діагностичні маркери розвитку гнійно-септичних станів у дітей. Друга частина статті детально висвітлює стан вивчення генетичних предикторів розвитку сепсису та можливість іх використання для виявлення груп ризику серед дітей у загальній популяції. Розглядається місце та значимість ряду найбільш вживаних біомаркерів для ранньої діагностики сепсису, які можуть відповідати концепції SMART, переваги та недоліки кожного із цих маркерів. Представлені дані по можливості використання найсучаснішого маркера – пресепсину, його переваги над прокальцитоніном та С-реактивним протеїном.Висновок: вивчення поліморфізму генів молекул цитокінів дозволить виділяти контингенти дітей, які мають схильність до розвитку септичного процесу. Застосування найбільш чутливих та специфічних біомаркерів діагностики сепсису дасть змогу своєчасно розпочинати терапію у повному обсязі, що покращить результати

КЛИНИКО-ЭПИДЕМИОЛОГИЧЕСКАЯ ХАРАКТЕРИСТИКА СЕРОЗНЫХ МЕНИНГИТОВ У ДЕТЕЙ ХМЕЛЬНИЦКОЙ ОБЛАСТИ (ПОДОЛЬСКИЙ РЕГИОН, УКРАИНА): ЧЕТЫРНАДЦАТИЛЕТНЕЕ ЭПИДЕМИОЛОГИЧЕСКОЕ НАБЛЮДЕНИЕ

Aim of work – to analyze the etiological structure, epidemiological structure, social-demographic features and the nature of the development of complications of the central nervous system in aseptic meningitis in children in Khmelnitskyi region for the period 2004-2017.Materials and methods. It was conducted a prospective analysis of 208 cases of aseptic meningitis in children of whom 138 people were boys and 70 people were girls. The etiology of the disease was determined by studying cerebrospinal fluid using PCR method. Complications of the central nervous system were diagnosed on the basis of the clinical picture and CT or MRI scans. The analytical method was used to conduct the analysis of the received data.Results. The highest seasonal increase of the incidence was from August to October and it was 65.6% with its peak in September (24.0%). The clinical picture was characterized by a moderate trend in 71.2% of cases and in 28.8% by a severe course. In 100% of cases the disease began with a fever, headache (83.6%), vomiting (76.9%), abdominal pain with diarrhea (6.2%), epileptic seizures (0.9%). The average level of cytosis was 269.4±196.7 cells/mm3with a predominance of lymphocytes and the average protein level in cerebrospinal fluid was 73 ± 36 mg/dl. The etiological factor was established in 18 (8.6%) patients.Conclusions. Enterovirus remains to be the main pathogen which was determined in 72.2% of cases. The second place was taken by herpes viruses (22.2% of cases), the third place was given to the mumps virus (5.6% of cases) (in etiologically verified cases). In most cases the disease ended in complete recovery but in 47 (22.6%) patients the complications were observed. The prevalence of aseptic meningitis among children in Khmelnitskyi region was 6.2 per 100,000 children, and males outnumbered females by a 2:1 ratio.Цель – проанализировать этиологическую структуру, эпидемиологические особенности, социально-демографические профили и характер развития осложнений со стороны ЦНС при серозных менингитах у детей Хмельницкой области за период 2004–2017 гг.Материалы и методы. Проведен проспективный анализ 208 случаев серозного менингита у детей, из которых 138 мальчика и 70 девочек. Этиологию заболевания определяли путем исследования ликвора методом ПЦР. Осложнения со стороны ЦНС диагностировали на основе клинической картины и методом КТ или МРТ. Для проведения анализа полученных данных использовался аналитический метод.Результаты. Наибольший сезонный рост заболеваемости приходится на период с августа по октябрь и составляет 65,6% с пиком в сентябре (24,0%). Клиническая картина характеризовалась среднетяжелым течением в 71,2% случаев и тяжелым течением – в 28,8%. В 100% случаев заболевание начиналось с лихорадки, головной боли (83,6%), рвоты (76,9%), боли в животе с расстройствами стула (6,2%), эпилептических припадков (0,9%). Средний уровень цитоза составлял 269,4 ± 196,7 клеток в мм3с преобладанием лимфоцитов, а средний уровень белка в ликворе составлял 73 ± 36 мг/дл. Этиологический фактор был установлен у 18 (8,6%) пациентов.Выводы. Главным возбудителем остается энтеровирус, который определялся в 72,2% случаях. Второе место заняли вирусы герпеса (22,2% случаев), третье место занял вирус паротита (5,6% случаев) (из этиологически определенных). В большинстве случаев заболевание заканчивалось полным выздоровлением, однако у 47 (22,6%) пациентов наблюдались осложнения. Распространенность серозного менингита среди детей Хмельницкой области составила 6,2 на 100 тыс. детского населения в соотношении между мужским и женским полом – 2:1

СУЧАСНІ УЯВЛЕННЯ ПРО ПАТОГЕНЕЗ ТА ДІАГНОСТИКУ ГНІЙНО-СЕПТИЧНИХ СТАНІВ У ДІТЕЙ (частина 1)

The aim of the work – to summarize the data current views on the etiology and pathogenesis of sepsis in different age groups, including children.The article adduces the analytical review of the literature on modern views on the pathogenesis, genetic features and diagnostic markers of septic states in children. The first part deals with modern theories of pathogenesis of septic conditions in children. The role of patogenassociate molecular structures Gr+ and Gr- bacteria; the mechanism of their interaction with the receptor cells of the body in which sepsis developing occurs are described. The onset of synthesis of pro- and anti-inflammatory cytokines triggers the pathological cascade of reactions leading to the development of the systemic inflammatory response syndrome and in the subsequent the syndrome of multiple organ failure (SMOF). The features of SMOF in various etiological pathogens of the septic process and the pathogenetic mechanisms of the separated consequences of the transmitted severe sepsis and septic shock are described.Conclusion. The current depth understanding of the pathogenic mechanisms of sepsis will more effectively diagnose and treat septic conditions, which in turn will reduce mortality and adverse consequences after sepsis suffering in children.Мета – узагальнити дані сучасних поглядів на етіологію та патогенез сепсису у різних вікових групах, зокрема у дітей.Проведено аналітичний огляд літератури щодо сучасних поглядів на патогенез, генетичні особливості та діагностичні маркери розвитку гнійно-септичних станів у дітей. Перша частина присвячена сучасним теоріям патогенезу септичних станів у дітей. Описана роль патогенасоційованих молекулекулярних структур Гр+ та Гр- бактерій, механізм їх взаємодії із рецепторами клітин організму, в якому розвивається сепсис. Початок синтезу про- та протизапальних цитокінів запускає патологічний каскад реакцій, які призводять до розвитку синдрому системної запальної відповіді та в подальшому синдрому поліорганної недостатності (СПОН). Описані особливості СПОН при різних етіологічних збудниках септичного процесу та патогенетичні механізми віддалених наслідків перенесеного тяжкого сепсису та септичного шоку. Висновок. Поглиблене розуміння сучасних механізмів розвитку сепсису дозволить більш ефективно проводити діагностику та лікування септичних станів, що своєю чергою зменшить смертність і негативні наслідки після перенесеного сепсису у дітей

Соматоформні (психосоматичні) розлади у дітей. Актуальність проблеми в сучасній педіатричній практиці (частина II)

It is spent the state-of-the-art review of the world literature in which the urgency, a modern view on патогенез, clinical displays, diagnostic criteria соматоформных frustration at children and social value of these diseases is shown. Key recommendations about their treatment and preventive maintenance are considered agree last recommendations which are considered from positions доказовой medicine. Keywords: psychosomatic frustration, a neurosis, vegetative dysfunction, children. Проведен аналитический обзор мировой литературы, в которой освещена актуальность, современный взгляд на патогенез, клинику, диагностические критерии соматоформных расстройств у детей и подростков и социальное значение этих заболеваний. Рассмотрены методы лечение и профилактики соматоформных расстройств согласно последним рекомендациям, основанным на принципах доказательной медицины,Ключевые слова: психосоматические расстройства, невроз, вегетативная дисфункция, дети. Проведено аналітичний огляд світової літератури, у якій висвітлено актуальність, сучасні погляди на патогенез, клініку, діагностичні критерії соматоформних розладів у дітей і підлітків та соціальне значення цих захворювань. Розглянуто методи лікування і профілактики соматоформних розладів у дітей та підлітків згідно з останніми світовими рекомендаціями, заснованими на принципах доказової медицини. Ключові слова: соматоформний розлад, невроз, вегетативна дисфункція, діти.

Neuron specific enolase as a possible indicator of neuron damage in children with acute meningitis

Acute meningitis in children is a common cause of complications and leads to developmental disabilities. That is the reason why it is important to look for possible markers that indicate nerve tissue damage for early diagnosis, their prevention and prognosis of CNS complications. Objective. To examine Neuron Specific Enolase (NSE) and its diagnostic significance as an indicator of neuronal damage in children with acute meningitis. Materials and methods. Blood samples of 40 children with acute meningitis and 30 of healthy children between the ages of 1 month to 18 years old were studied. The measurement of NSE was made from a blood serum during the first 24 hours after hospitalization by the enzyme-linked immunosorbent assay test performing. The degree of impaired consciousness was determined by the Glasgow Coma Scale. The results were processed with the Student’s t-test, correlation and regression analysis methods with constructing confidence intervals. Results. NSE levels in children with acute meningitis was 7.6 times higher than the results of healthy children, which was 22.56 ± 1.14 and 2.95 ± 0.16 ng/ml, respectively, (P < 0.0001) (95 % CI; 19.19 to 20.03). CNS complications of the disease in patients were detected in 22 (55 %). Patients with complications had significantly higher level of NSE than patients without complications and it was 25.35 ± 1.61 and 18.60 ± 1.49 ng/ml, respectively, (P < 0.01) (95 % CI; 5.74 to 7.75). Impaired consciousness was observed in 21 (52.5 %) patients. The content of NSE in patients with impaired consciousness was within 20.72 ± 7.33 ng/ml and it was higher than NSE content in patients with normal consciousness that was within 16.56 ± 4.69 ng/ml (P < 0.05) (95 % CI; 0.17 to 8.14). Reliable inverse and strong correlation was detected between the NSE level and the level of consciousness by the Glasgow Coma Scale, where the coefficient of determination R2 = 0.624 and coefficient of correlation r -0.785 (P < 0.001) (95 % CI; -1.08 to -0.48). Conclusions. Thus, the data indicates that acute meningitis occurs with the brain matter damage. The blood NSE content in acute meningitis can be used as a biochemical marker for the neuronal damage severity and as a prognostic marker for the CNS complications development

CLINICAL-EPIDEMIOLOGICAL CHARACTERISTICS OF ASEPTIC MENINGITIS IN CHILDREN OF KHMELNITSKYI REGION (PODILSKYI REGION, UKRAINE): FOURTEEN-YEAR EPIDEMIOLOGICAL OBSERVATION

Aim of work – to analyze the etiological structure, epidemiological structure, social-demographic features and the nature of the development of complications of the central nervous system in aseptic meningitis in children in Khmelnitskyi region for the period 2004-2017.Materials and methods. It was conducted a prospective analysis of 208 cases of aseptic meningitis in children of whom 138 people were boys and 70 people were girls. The etiology of the disease was determined by studying cerebrospinal fluid using PCR method. Complications of the central nervous system were diagnosed on the basis of the clinical picture and CT or MRI scans. The analytical method was used to conduct the analysis of the received data.Results. The highest seasonal increase of the incidence was from August to October and it was 65.6% with its peak in September (24.0%). The clinical picture was characterized by a moderate trend in 71.2% of cases and in 28.8% by a severe course. In 100% of cases the disease began with a fever, headache (83.6%), vomiting (76.9%), abdominal pain with diarrhea (6.2%), epileptic seizures (0.9%). The average level of cytosis was 269.4±196.7 cells/mm3with a predominance of lymphocytes and the average protein level in cerebrospinal fluid was 73 ± 36 mg/dl. The etiological factor was established in 18 (8.6%) patients.Conclusions. Enterovirus remains to be the main pathogen which was determined in 72.2% of cases. The second place was taken by herpes viruses (22.2% of cases), the third place was given to the mumps virus (5.6% of cases) (in etiologically verified cases). In most cases the disease ended in complete recovery but in 47 (22.6%) patients the complications were observed. The prevalence of aseptic meningitis among children in Khmelnitskyi region was 6.2 per 100,000 children, and males outnumbered females by a 2:1 ratio

Нейрон-специфічна енолаза як можливий показник нейронального пошкодження при гострих менінгітах у дітей

Acute meningitis in children is a common cause of complications and leads to developmental disabilities. That is the reason why it is important to look for possible markers that indicate nerve tissue damage for early diagnosis, their prevention and prognosis of CNS complications.Objective. To examine Neuron Specific Enolase (NSE) and its diagnostic significance as an indicator of neuronal damage in children with acute meningitis.Materials and methods. Blood samples of 40 children with acute meningitis and 30 of healthy children between the ages of 1 month to 18 years old were studied. The measurement of NSE was made from a blood serum during the first 24 hours after hospitalization by the enzyme-linked immunosorbent assay test performing. The degree of impaired consciousness was determined by the Glasgow Coma Scale. The results were processed with the Student’s t-test, correlation and regression analysis methods with constructing confidence intervals.Results. NSE levels in children with acute meningitis was 7.6 times higher than the results of healthy children, which was 22.56 ± 1.14 and 2.95 ± 0.16 ng/ml, respectively, (P &lt; 0.0001) (95 % CI; 19.19 to 20.03). CNS complications of the disease in patients were detected in 22 (55 %). Patients with complications had significantly higher level of NSE than patients without complications and it was 25.35 ± 1.61 and 18.60 ± 1.49 ng/ml, respectively, (P &lt; 0.01) (95 % CI; 5.74 to 7.75). Impaired consciousness was observed in 21 (52.5 %) patients. The content of NSE in patients with impaired consciousness was within 20.72 ± 7.33 ng/ml and it was higher than NSE content in patients with normal consciousness that was within 16.56 ± 4.69 ng/ml (P &lt; 0.05) (95 % CI; 0.17 to 8.14). Reliable inverse and strong correlation was detected between the NSE level and the level of consciousness by the Glasgow Coma Scale, where the coefficient of determination R2 = 0.624 and coefficient of correlation r -0.785 (P &lt; 0.001) (95 % CI; -1.08 to -0.48).Conclusions. Thus, the data indicates that acute meningitis occurs with the brain matter damage. The blood NSE content in acute meningitis can be used as a biochemical marker for the neuronal damage severity and as a prognostic marker for the CNS complications development.Острый менингит у детей – частая причина возникновения осложнений и развития инвалидизации. Поэтому важным является поиск возможных маркеров повреждения нервной ткани для ранней диагностики и прогноза осложнений со стороны ЦНС и их предупреждения.Цель работы – изучить содержание нейрон-специфической энолазы в крови и ее диагностическую значимость как показателя нейронального повреждения у детей с острыми менингитами.Материалы и методы. Проведено исследование образцов крови 40 детей с острыми менингитами и 30 здоровых детей в возрасте от 1 месяца до 18 лет. Нейрон-специфическую энолазу (НСЕ) определяли в сыворотке крови в первые сутки после госпитализации методом иммуноферментного анализа. Степень нарушения сознания определяли с помощью шкалы ком Глазго. Обработку результатов проводили с помощью критерия Стьюдента и методами корреляционного и регрессионного анализа с построением доверительных интервалов.Результаты. Уровень НСЭ у больных детей в 7,6 раз был выше, чем у здоровых и составил 22,56 ± 1,14 и 2,95 ± 0,16 нг/мл соответственно р &lt; 0,0001 (95 % ДИ; 19,19 до 20,03). У 22 (55%) пациентов определено наличие осложнений течения заболевания со стороны ЦНС. Уровень НСЭ у пациентов с осложнениями был значительно выше, чем у пациентов без осложнений и составлял 25,35 ± 1,61 и 18,60 ± 1,49 нг/мл соответственно (р &lt; 0,01) (95 % ДИ; 5,74 до 7,75). Нарушение сознания отмечено у 21 (52,5%) пациента. Содержание НСЕ у пациентов с нарушением сознания было в пределах 20,72 ± 7,33 нг/мл и превышало такое у пациентов без нарушения (16,56 ± 4,69 нг/мл) (р &lt; 0,05) (95 % ДИ; 0,17 до 8,14). Установлена достоверная обратная и сильная корреляционная связь между уровнем НСЭ и уровнем сознания по шкале ком Глазго, где коэффициент детерминации R2 = 0,624, а коэффициент корреляции r составляет -0,785 (р &lt; 0,001) (95 % ДИ; -1,08 до -0,48).Выводы. Полученные данные свидетельствуют, что острый менингит протекает с повреждением вещества головного мозга. Содержание НСЕ в крови при острых менингитах можно использовать как биохимический маркер выраженности нейронального повреждения, а также в качестве прогностического маркера развития осложнений со стороны ЦНС. Гострий менінгіт у дітей – часта причина виникнення ускладнень і розвитку інвалідизації. Тому важливим є пошук можливих маркерів пошкодження нервової тканини для ранньої діагностики та прогнозу ускладнень із боку ЦНС і їх запобігання.Мета роботи – вивчити вміст нейрон-специфічної енолази у крові та її діагностичне значення як показника нейронального пошкодження в дітей із гострими менінгітами.Матеріали та методи. Виконали дослідження зразків крові 40 дітей із гострими менінгітами, 30 здорових дітей віком від 1 місяця до 18 років. Нейрон-специфічну енолазу (НСЕ) визначали в сироватці крові в першу добу після госпіталізації методом імуноферментного аналізу. Ступінь порушення свідомості визначали за допомогою шкали ком Глазго. Результати опрацювали за допомогою критерію Стьюдента та методами кореляційного, регресійного аналізу з побудовою довірчих інтервалів.Результати. Рівень НСЕ у хворих дітей був у 7,6 раза вищим, ніж у здорових і становив 22,56 ± 1,14 і 2,95 ± 0,16 нг/мл відповідно (р &lt; 0,0001) (95 % ДІ; 19,19 до 20,03). У 22 (55 %) пацієнтів виявили ускладнення перебігу захворювання з боку ЦНС. Рівень НСЕ у пацієнтів з ускладненнями був значно вищим, ніж у пацієнтів без ускладнень і становив 25,35 ± 1,61 і 18,60 ± 1,49 нг/мл відповідно (р &lt; 0,01) (95 % ДІ; 5,74 до 7,75). Порушення свідомості спостерігали у 21 (52,5 %) пацієнта. Вміст НСЕ у пацієнтів із порушенням свідомості був у межах 20,72 ± 7,33 нг/мл і перевищував відповідний показник хворих без порушення (16,56 ± 4,69 нг/мл) (р &lt; 0,05) (95 % ДІ; 0,17 до 8,14). Виявили вірогідний зворотний і сильний кореляційний зв’язок між рівнем НСЕ і рівнем свідомості за шкалою ком Глазго, де коефіцієнт детермінації R2= 0,624, а коефіцієнт кореляції r становив -0,785 (р &lt; 0,001) (95 % ДІ; -1,08 до -0,48).Висновки. Результати свідчать, що гострий менінгіт має перебіг з пошкодженням речовини головного мозку. Вміст НСЕ у крові при гострих менінгітах можна використовувати як біохімічний маркер вираженості нейронального пошкодження, а також як прогностичний маркер розвитку ускладнень із боку ЦНС.

КОМПЛЕКСНИЙ ПІДХІД ДО РАННЬОГО ВИЯВЛЕННЯ ТРИВОЖНИХ СТАНІВ У ДІТЕЙ ПІДЛІТКОВОГО ВІКУ

Objective — to study psychological status of adolescents.Material and methods. We observed 82 children, mean age 14 years old, with 48.94% boys and 51.06% girls. We provided questionnaires for evaluation and correlation of psychological and somatical conditions. The methods included: a questionnaire assessing health and wellbeing of pupils, the standardize scale «Termometr», a mood evaluation test, assessing of the school related anxiety by using Phillip and Spielberg tests. We also assessed influence of families on study subjects by providing the Varga-Stolin test of parental attitude to their child. Teachers were provided questionnaire «Stott's Map of Observation».Results. Among all observed children 72% showed moderate and high personality related anxiety, 91% of whom were ready to react aggressively on certain situations; 42% of observed had fear before knowledge assessment, 39% felt fear of self-expression, 30% fear in a student-teacher relationship; 16% admitted feeling unwell, 21% noticed decreased activity, 11% had depressed mood. Overall 48% showed signs of depression; 29% showed evidence of developing maladaptive disorder. When interwiewing parents, it was established that significant number of adults behave authoritatively towards their children, had strict rules and disciplinary frames, almost always impose their will or, conversely, the control of the child's actions was practically absent. Majority of the parents experienced negative emotions towards their own child: irritation, «hate», «fury», and condescension, consider their children of no prospects, lack of optimistic outlook, do not believe in their future, had low estimation of their abilities. Close to 25% of parents thought that their children were burden for them and their careers. Over 40% adolescent from full families felt «family deprivation». According to the teachers' observation, 78% of adolescents displayed signs of disadaptation.Conclusions. Using the proposed «three axes» approaches (sociological—pedagogic, psychological, and medical) creates the possibility to stratify general risk factors prior to manifestation of disorders and to carry out preventive and rehabilitation measures.Цель — изучить психологическое состояние подростков.Пациенты и методы. Обследованы 82 подростка. Средний возраст — 14 лет. Мальчики — 48,94%, девочки — 51,06%. С целью оценки психологического и соматического здоровья подростков проведено анкетирование и заполнение общепринятых шкал. Использованы анкета оценки состояния здоровья школьника, шкала «Термометр», тест оценки настроения, тест школьной тревожности Филипса и тест Спилберга. С целью исследования характера влияния семьи на ребенка проведено тестирование родителей с помощью теста Барга—Столина. Преподавателям предложен опросник «Карта наблюдений Стотта».Результаты. При опросе детей установлено, что у 72% сформирована умеренная и высокая личностная тревожность, на фоне которой до 91% готовы бурно отреагировать на событие, 42% — ощущать страх во время проверки знаний, 39% указывали на страх самовыражения, 30% — на страхи и проблемы в отношениях с педагогами, 16% — на снижение самочувствия, 21% — на сниженную активность, 11% — на сниженное настроение, что в совокупности (48%), с высокой достоверностью, указывает на признаки депрессии, у 29% детей происходит формирование дезадаптивных расстройств. При опросе родителей установлено, что взрослые ведут себя авторитарно по отношению к детям, создавая суровые дисциплинарные рамки, почти всегда навязывают свою волю или, наоборот, контроль над действиями ребенка практически отсутствует. Ощущают к детям, в общем, негативные чувства: раздражение, злость, ненависть, считают ребенка неудачником, не верят в его будущее, низко оценивают его способности. 25% родителей считают, что дети им «мешают» в жизни и в трудовой деятельности. 40% детей подросткового возраста из полных семей чувствуют семейную депривацию. По наблюдениям учителей, у 78% исследуемых подростков выявлены признаки дезадаптации.Выводы. Использование предложенного «трехосевого» подхода (социально-педагогического, психологического и медицинского) позволяет на доманифестном этапе заболевания выделить группу «зоны риска», провести лечебно-профилактические и реабилитационные мероприятия.Мета — вивчити психологічний стан підлітків.Пацієнти та методи. Обстежено 82 підлітки. Середній вік — 14 років. Хлопці — 48,94%, дівчата — 51,06%. З метою оцінки психологічного і соматичного здоров'я підлітків проведено анкетування та заповнення загальноприйнятих шкал. Використано анкету оцінки стану здоров'я школяра, шкалу «Термометр», тест оцінки настрою, тест шкільної тривожності Філіпса і тест Спілберга. З метою дослідження характеру впливу родини на дитину проведено тестування батьків за допомогою тесту Барга—Століна. Викладачам запропоновано опитувальник «Карта спостережень Стотта».Результати. При опитуванні дітей встановлено, що у 72% сформована помірна та висока особистісна тривожність, на тлі якої до 91% готові бурхливо відреагувати на подію; 42% — відчувати страх при перевірці знань, 39% вказували на страх самовираження, 30% — на страхи та проблеми у стосунках із педагогами; 16% — на погіршене самопочуття, 21% — на знижену активність, 11% — на знижений настрій, що в сукупності (48%), з високою вірогідністю, вказує на ознаки депресії; у 29% дітей відбувається формування дезадаптивних розладів. При опитуванні батьків встановлено, що дорослі поводяться авторитарно щодо власних дітей, створюючи суворі дисциплінарні рамки, майже завжди нав'язують свою волю або, навпаки, контроль над діями дитини практично відсутній. Відчувають до дитини загалом негативні почуття: роздратованість, злість, ненависть, вважають дитину невдахою, не вірять в її майбутнє, низько оцінюють її здібності. 25% батьків вважають, що діти їм «заважають» у житті і трудовій діяльності. 40% дітей підліткового віку з повних сімей відчувають сімейну депривацію. За спостереженням учителів, у 78% досліджуваних підлітків виявлено ознаки дезадаптації.Висновки. Використання запропонованого «тривісьового» підходу (соціально-педагогічного, психологічного та медичного) створює можливість на доманіфестному етапі захворювання виділити групу «зони ризику», провести лікувально-профілактичні та реабілітаційні заходи