Результати планових відкритих хірургічних втручань з приводу первинного хронічного захворювання вен під час вагітності з використанням компонентів протоколу FAST TRACK SURGERY

The aim of the work: to study results of planned surgical interventions due to primary chronic vein disease during pregnancy using the components of the FAST TRACK surgery protocol. Materials and Methods. 457 pregnant women underwent routine open surgery in the 2nd and 3rd trimesters with primary symptomatic chronic vein disease, C2S-4s Er, As, p, Pr (CEAP 2002) using components of the FAST TRACK surgery protocol. Results and Discussion. All patients used a multidisciplinary approach to managing patients throughout their pregnancy with hospitalization to a specialized obstetric hospital to perform surgery, which in 92.3 % of patients was performed on the day of admission on the background of perinatal psychotherapy training of the surgeon. The surgery was performed by a vascular surgeon - the so-called "mono-technologist" or "obstetric vascular surgeon" for optimal pregnancy. Due to these factors, 97.2% of the operated patients had a positive clinical effect with 100 % absence of all operated complications from the fetus and mother. Scheduled surgery did not cause preterm delivery, did not complicate the course of pregnancy in the postoperative and postpartum periods. All children were born on time and in satisfactory condition.Цель работы: изучить результаты плановых хирургических вмешательств в следствие первичного хронического заболевания вен во время беременности с использованием компонентов протокола FAST TRACK surgery. Материал и методы. В 457 беременных выполнено плановое открытое хирургическое вмешательство во II и III триместрах с первичным рецидивирующим хроническим заболеванием вен С2S-4s, Эр, As, г, Рг (СЕАР 2002) с использованием компонентов протокола FAST TRACK surgery. Результаты исследований и их обсуждение. Во всех оперированных использовали мультидисциплинарный подход ведения пациенток на протяжении всей беременности с госпитализацией их в специализированный акушерский стационар для выполнения планового открытого хирургического вмешательства, которое в 92,3 % пациенток проведено в день поступления на фоне проведенной перинатальной психотерапевтической подготовки ее и плода к хирургическому вмешательству. Плановое открытое хирургическое вмешательство выполнял сосудистый хирург – так называемый “монотехнолог” или “акушерский сосудистый хирург” в оптимальные сроки беременности. За счет этих факторов в 97,2 % оперированных получен положительный клинический эффект при 100 % отсутствии у всех оперированных осложнений со стороны плода и матери. Плановое хирургическое вмешательство не вызвало преждевременные роды, не осложнило течение беременности в послеоперационном и послеродовом периодах. Все дети родились вовремя и в удовлетворительном состоянии.Мета роботи: вивчити результати планових хірургічних втручань внаслідок первинного хронічного захворювання вен під час вагітності з використанням компонентів протоколу FAST TRACK surgery. Матеріали і методи. У 457 вагітних виконано планове відкрите хірургічне втручання у ІІ та ІІІ триместрах із первинним симптомним хронічним захворюванням вен С2S-4s, Ер, As, р, Рг (СЕАР 2002) з використанням компонентів протоколу FAST TRACK surgery. Результати досліджень та їх обговорення. У всіх оперованих використовували мультидисциплінарний підхід ведення пацієнток протягом усієї вагітності з госпіталізацією їх до спеціалізованого акушерського стаціонару для виконання операції, яке у 92,3 % пацієнток проведено у день госпіталізації на фоні проведеної перинатальної психотерапевтичної підготовки її і плода до хірургічного втручання. Операцію виконував судинний хірург – так званий “монотехнолог” або “акушерський судинний хірург” в оптимальні терміни вагітності. За рахунок цих чинників у 97,2 % оперованих отримано позитивний клінічний ефект при 100 % відсутності у всіх оперованих ускладнень з боку плода і матері. Планове хірургічне втручання не спричиняло передчасних пологів, не ускладнило перебіг вагітності в післяопераційному і післяпологовому періодах. Усі діти народилися вчасно і в задовільному стані

Тумесцентна анестезія як різновид місцевої анестезії в акушерстві при виконанні неакушерських операцій під час вагітності

The article is an assessment of tumescent anesthesia (kind of local anesthesia) which made it possible to safely perform surgery on saphenous veins of the lower extremities and perineum during pregnancy, with the aim of preventing the progression of varicose veins of the lower extremities, labia and perineum in pregnant women in ІІ or ІІІ trimester of pregnancy. Surgical treatment was carried out for 114 pregnant women. 154 surgeries were performed. Tumescent anesthesia was used for pain relief in 90.8% of postoperative pregnant women. The effects on pregnancy, childbirth, the fetus were not found.В статье дана оценка тумесцентний анестезии (разновидности местной анестезии), которая дала возможность безопасного выполнения хирургического вмешательства на подкожных венах нижних конечностей и промежности во время беременности, с целью предотвращения прогрессирования варикозной болезни нижних конечностей, половых губ и промежности у беременных во ІІ или в ІІІ триместре беременности. Хирургическое лечение проведено 114 беременным. Выполнено 154 операционные вмешательства. Использовали для обезболивания в 90,8% прооперированных беременных тумесцентну анестезию. Влияния на течение беременности, родов, на плод не выявлено.У статті дано оцінку тумесцентній анестезії (різновиду місцевої анестезії), яка дала можливість безпечного виконання хірургічного втручання на підшкірних венах нижніх кінцівок і промежини під час вагітності, з метою запобігання прогресуванню варикозної хвороби нижніх кінцівок, статевих губ і  промежини у вагітних у ІІ або в ІІІ триместрі вагітності. Хірургічне лікування проведено 114 вагітним. Виконано 154 операційні втручання. Використали для знеболювання у 90,8 % прооперованих вагітних тумесцентну анестезію. Впливу на перебіг вагітності, пологів, на плід не  виявлено

ПЛАНОВЕ ХІРУРГІЧНЕ ЛІКУВАННЯ ПЕРВИННОГО СИМПТОМНОГО ХРОНІЧНОГО ЗАХВОРЮВАННЯ ВЕН У ВАГІТНИХ

The aim of the study – to evaluate fetal safety, clinical efficacy for pregnant, planned surgical treatment of primary symptomatic chronic vein disease (PSCVD). Materials and Methods. 457 pregnant women with PSCVD C2S-C4s,Ep,Asp,p.Pr(basis CEAP, 2002) were operated. All pregnant with surgery underwent duplex vein scanning with mapping of pathological areas (refluxes, varicose conglomerates), evaluation of fetal heart rate and uterine tone in pregnant by cardiotocography (CTG), both before and after surgery, according to the World Health Organization’s criteria of 1985. The comparative evaluation of pregnancy course depending on the treatment method of PSCVD was made. Results and Discussion. The surgical interventions were performed only with the consent of pregnant women in conditions of obstetric hospital by a vascular surgeon "monotechnologist", in the absence of any contraindications for surgical intervention, from the side of the pregnant woman and the fetus without medication premedication, replacing it by "verbal" with local anesthesia using surgical techniques: CHIVA type with descending development of PSCVD in the basin of saphenous veins, with ascending – combination of CHIVA and ASVAL techniques, in the basin of the non-saphenous veins – cirsodesis of the inguinal canals, extending to external genital organs and/or lower extremities by application of seton sutures in the area of ​​the external inguinal ring. In 100 % of pregnant women during surgery, in the postoperative period there were no violations of the somatic status, uterine tone in pregnant women, fetal heartbeat (CTG data) recorded. According to the subjective evaluation by pregnant there were no disorders of the quantity and quality of fetal movements marked, and they also noted in 98 % of cases the positive clinical outcome of surgical intervention. Conclusions. Indications for planned operative intervention: absence of positive result from conservative therapy of PSCVD of lower extremities, perineum, external genital organs and inguinal canal; the presence of cosmetic deficiencies in the area of ​​the external genital organs and on the open parts of the lower extremities at the request of pregnant women; prevention of obstetric bleeding with varicose veins of the external genital organs and the perineum by preparing the delivery pathway for safe delivery by a natural way; active prophylaxis of thrombophlebitis, thromboembolic complications during pregnancy and in the postpartum period; surgical interventions performed in a planned manner with PSCVD in the basin of saphenous and/or non-saphenous veins are 100 % safe for pregnant women and fetus, with a positive clinical outcome of 98 % of operated in the postoperative period.Цель исследования – оценить безопасность для плода, клиническую эффективность для беременной планового хирургического лечения первичного симптомного хронического заболевания вен. Материалы и методы. Прооперировано 457 беременных с первичным симптомным хроническим заболеванием вен (ПСХЗВ) С2s-C4s, ЕP, Аs, p, Pr (basis СЕАР, 2002). Всем оперированным беременным выполнено дуплексное сканирование вен с картографированием патологических зон (рефлюксы, варикозные конгломераты), оценку сердцебиения плода и тонуса матки у беременной путем кардиотокографии как до, так и после операции по критериям ВОЗ от 1985 г. Проведена сравнительная оценка течения беременности в зависимости от метода лечения ПСХЗВ. Результаты исследования и их обсуждение. Оперативные вмешательства выполнял только при согласии беременных в условиях акушерского стационара сосудистый хирург «монотехнолог», при отсутствии противопоказаний к оперативному вмешательству со стороны беременной и плода без медикаментозной премедикации, заменив ее «словесной», под местным обезболиванием с использованием хирургических методик: при нисходящем развитии ПСХЗВ в бассейне сафеновых вен – типа CHIVA, при восходящем – сочетание методик CHIVA и ASVAL, в бассейне несафеновых вен – перевязка варикозно расширенных вен паховых каналов, которые распространяются на внешние половые органы и/или нижние конечности, наложением лигатур путем обшивки в области наружного пахового кольца. В 100 % беременных во время оперативного вмешательства, в послеоперационном периоде нарушений соматического статуса, тонуса матки у беременных, сердцебиения плода (данные кардиотокографии) не зафиксировано. По субъективной оценке беременных, нарушений количества и качества движений плода не отмечено. В 98 % случаев они отметили положительный клинический результат хирургического вмешательства. Выводы. Показаниями к плановому оперативному вмешательству являются: отсутствие положительного результата от консервативной терапии ПСХЗВ нижних конечностей, промежности, наружных половых органов и пахового канала; наличие косметических дефицитов в области наружных половых органов и на открытых частях нижних конечностей (по просьбе беременных); предотвращение акушерских кровотечений при варикозном расширении вен наружных половых органов и промежности путем подготовки родильного пути к безопасному проведению родов естественным путем; активная профилактика тромбофлебитических, тромбоэмболических осложнений во время беременности и в послеродовом периоде. Оперативное вмешательство, выполненное в плановом порядке по поводу ПСХЗВ в бассейне сафеновых и/или несафеновых вен, на 100 % безопасно для беременных и плода с положительным клиническим результатом в 98 % оперированных в послеоперационном периоде.Мета дослідження – оцінити безпечність для плода, клінічну ефективність для вагітної планового хірургічного лікування первинного симптомного хронічного захворювання вен. Матеріали та методи. Прооперовано 457 вагітних з первинним симптомним хронічним захворюванням вен (ПСХЗВ) С2s-C4s, Еp, Аs, p, Pr (basis СЕАР, 2002). Усім оперованим вагітним виконано дуплексне сканування вен з картографуванням патологічних зон (рефлюкси, варикозні конгломерати), оцінку серцебиття плода і тонусу матки у вагітної шляхом кардіотокографії як до, так і після операції за критеріями ВООЗ від 1985 р. Проведено порівняльну оцінку перебігу вагітності залежно від методу лікування ПСХЗВ. Результати дослідження та їх обговорення. Оперативні втручання виконував тільки при згоді вагітних в умовах акушерського стаціонару судинний хірург «монотехнолог», за відсутності протипоказань до оперативного втручання з боку вагітної та плода без медикаментозної премедикації, замінивши її «словесною», під місцевим знеболюванням з використанням хірургічних методик: при низхідному розвитку ПСХЗВ у басейні сафенових вен – типу CHIVA, при висхідному – поєднання методик CHIVA й ASVAL, в басейні несафенових вен – перев’язування варикозно розширених вен пахових каналів, що поширюються на зовнішні статеві органи та/або нижні кінцівки, накладанням лігатур шляхом обшивання в ділянці зовнішнього пахового кільця. У 100 % вагітних під час оперативного втручання, в післяопераційний період порушень соматичного статусу, тонусу матки у вагітних, серцебиття плода (дані кардіотокографії) не зафіксовано. За суб’єктивною оцінкою вагітних, порушень кількості та якості рухів плода не відмічено. У 98 % випадків вони відзначили позитивний клінічний результат хірургічного втручання. Висновки. Показаннями до виконання планового оперативного втручання є: відсутність позитивного результату від консервативної терапії ПСХЗВ нижніх кінцівок, промежини, зовнішніх статевих органів та пахвинного каналу; наявність косметичних дефіцитів у ділянці зовнішніх статевих органів та на відкритих частинах нижніх кінцівок (на прохання вагітних); запобігання акушерським кровотечам при варикозному розширенні вен зовнішніх статевих органів і промежини шляхом підготовки пологового шляху до безпечного проведення пологів природним шляхом; активна профілактика тромбофлебітичних і тромбоемболічних ускладнень під час вагітності та в післяпологовий період. Оперативне втручання, виконане в плановому порядку з приводу ПСХЗВ у басейні сафенових і/або несафенових вен, є на 100 % безпечним для вагітних та плода з позитивним клінічним результатом у 98 % оперованих у післяопераційний період

Zebrafish Models in NeuroPsychopharmacology and CNS Drug Discovery

Despite the high prevalence of neuropsychiatric disorders, their aetiology and molecular mechanisms remain poorly understood. The zebrafish (Danio rerio) is increasingly utilized as a powerful animal model in neuropharmacology research and in vivo drug screening. Collectively, this makes zebrafish a useful tool for drug discovery and the identification of disordered molecular pathways. Here, we discuss zebrafish models of selected human neuropsychiatric disorders and drug-induced phenotypes. As well as covering a broad range of brain disorders (from anxiety and psychoses to neurodegeneration), we also summarize recent developments in zebrafish genetics and small molecule screening, which markedly enhance the disease modelling and the discovery of novel drug targets

МОЖЛИВОСТІ ХІРУРГІЧНОГО ЛІКУВАННЯ ТРОФІЧНИХ ВИРАЗОК ВЕНОЗНОГО ГЕНЕЗУ НИЖНІХ КІНЦІВОК У ПАЦІЄНТІВ ПОХИЛОГО І СТАРЕЧОГО ВІКУ В АМБУЛАТОРНИХ УМОВАХ

A complex proposed by us: operative technique that “preserves stems of the saphenous veins”, miniphlebectomy by Muller, tumescent anesthesia for surgical treatment in outpatient setting of gerontological patients with lower extremity varicose veins of the functional class С5-6 Sep. As 2.3.4, p17.18 Pr according to СЕАР classification with lower extremity venous stasis ulcers of an area up to 10 cm2 in one stage that allowed to get a positive result in 6 months in all 78 postoperative patients: in 56 (71,8 %)  postoperative patients – good, and in 22 (28.8 %) – satisfactory.Предложен комплекс: оперативную технику, “консервирует стволы сафенових вен”, мини-флебэктомию за Мюллером, тумесцентну анестезию для хирургического лечения в амбулаторных условиях геронтологических пациентов с варикозной болезни нижних конечностей функционального класса С5-6 Sep. As 2.3.4, p17.18 Pr по классификации СЕАР с трофическими язвами нижних конечностей площадью до 10 см2 в один этап, что позволило получить через 6 месяцев во всех 78 оперированных пациентов положительный результат: у 56 (71,8 %) больных – хороший, а в 22 (28,8 %) – удовлетворительное.Запропоновано комплекс: оперативну техніку, що “консервує стовбури сафенових вен”, міні-флебектомію за Мюллером, тумесцентну анестезію для хірургічного лікування в амбулаторних умовах геронтологічних пацієнтів із варикозній хворобі нижніх кінцівок функціонального класу С5-6 Sep. As 2.3.4, p17.18 Pr  за класифікацією СЕАР з трофічними виразками нижніх кінцівок площею до 10 см2 в один етап, що дозволило отримати через 6 місяців у всіх 78 оперованих пацієнтів позитивний результат: у 56 (71,8 %) хворих – добрий, а в 22 (28,8 %) – задовільний

Zebrafish models in neuropsychopharmacology and CNS drug discovery

Despite the high prevalence of neuropsychiatric disorders, their aetiology and molecular mechanisms remain poorly understood. The zebrafish (Danio rerio) is increasingly utilized as a powerful animal model in neuropharmacology research and in vivo drug screening. Collectively, this makes zebrafish a useful tool for drug discovery and the identification of disordered molecular pathways. Here, we discuss zebrafish models of selected human neuropsychiatric disorders and drug-induced phenotypes. As well as covering a broad range of brain disorders (from anxiety and psychoses to neurodegeneration), we also summarize recent developments in zebrafish genetics and small molecule screening, which markedly enhance the disease modelling and the discovery of novel drug targets. © 2017 The British Pharmacological SocietyThe study was coordinated through the International Zebrafish Neuroscience Research Consortium (ZNRC), and this collaboration was funded by St. Petersburg State University, Ural Federal University and Guangdong Ocean University. A.V.K. is the Chair of ZNRC, and his research is supported by the Russian Foundation for Basic Research (RFBR) grant 16-04-00851

Comparative Analyses of Zebrafish Anxiety-Like Behavior Using Conflict-Based Novelty Tests

Modeling of stress and anxiety in adult zebrafish (Danio rerio) is increasingly utilized in neuroscience research and central nervous system (CNS) drug discovery. Representing the most commonly used zebrafish anxiety models, the novel tank test (NTT) focuses on zebrafish diving in response to potentially threatening stimuli, whereas the light-dark test (LDT) is based on fish scototaxis (innate preference for dark vs. bright areas). Here, we systematically evaluate the utility of these two tests, combining meta-analyses of published literature with comparative in vivo behavioral and whole-body endocrine (cortisol) testing. Overall, the NTT and LDT behaviors demonstrate a generally good cross-test correlation in vivo, whereas meta-analyses of published literature show that both tests have similar sensitivity to zebrafish anxiety-like states. Finally, NTT evokes higher levels of cortisol, likely representing a more stressful procedure than LDT. Collectively, our study reappraises NTT and LDT for studying anxiety-like states in zebrafish, and emphasizes their developing utility for neurobehavioral research. These findings can help optimize drug screening procedures by choosing more appropriate models for testing anxiolytic or anxiogenic drugs. © 2017, Mary Ann Liebert, Inc.The study was coordinated through the International Zebrafish Neuroscience Research Consortium (ZNRC), and this collaboration was supported by St. Petersburg State University Intramural Research program (DMM, EVK, AVK), Ural Federal University (AVK), Guangdong Ocean University (CS, AVK), the University of Passo Fundo (LJGB), CNPq grant 470260/2013 (LJGB) and CNPq research fellowships 301992/2014-2 (LJGB) and 307595/2015-3 (DBR). The funders had no involvement in the study design, data collection or analysis, and manuscript preparation. AVK is the Chair of ZNRC, and his research is supported by the Russian Foundation for Basic Research (RFBR) grant 16-04-00851. The authors thank Mr Rodrigo Zanandrea (University of Passo Fundo, Brazil) for his assistance with zebrafish cortisol analyses

КЛІНІКА НЕТИПОВИХ ФОРМ ПРОГРЕСУЮЧОЇ ВАРИКОЗНОЇ ХВОРОБИ ВЕН У ВАГІТНИХ (ВАРИКОЗ ВЕН ПАХВИННОГО КАНАЛУ)

Based on Public Facility "Rivne Regional Perinatal Center" of Rivne Regional Council since the beginning of 2013 to 2016 inclusively 14,093 patients gave birth. 825 (5.85%) of them were diagnosed with progressive primary varicose veins of the lower extremities C2-4s, Ep, As, p, Pr (clinical class according to CEAP classification: C-2 – in 250 pregnant women, C-3 – in 566 patients, C-4 – in 9 pregnant women), perineum, external genitalia and inguinal canal and in their combination. By duplex scanning during pregnancy attempts were made to study the formation of varicose veins of the inguinal canal. The attention was paid through which and from which venous pools there is abnormal venous reflex (AVR) in the vein of the inguinal canal. The clinical manifestations of disease depending on the form of varicose veins of inguinal canal were considered. Varicose veins of the inguinal canal were found in 11.2% of examined persons, ie in 86 patients; 24 (27.9%) patients were diagnosed with isolated varicose veins, which did not extend beyond the inguinal canal (19 of them gave birth for the first time), in 38 (44.2%) patients varicose veins of the inguinal canal were within the inguinal canal through the external inguinal ring and formed varicose veins of the external genitalia (32 of them had two or more births), in 24 (27.9%) cases it was combined with varicose veins of the lower extremities and two of them formed a recurrence of varicose veins of the lower extremity. Mostly (72.09%) there was met unilateral veins lesions of the inguinal canal and, preferably, in 56 (65.1%) patients, changes were experienced in the left inguinal region. In 16 (25.8%) cases there was bilateral lesion. Often the source of their formation were combined venous branches, which were through the internal inguinal ring from the uterus and ovary, in 28 (41.8%) of pregnant women, at least – only from ovary in 20 (29.4%) cases, or from the angle of the uterus – 18 (26.5%) examined persons and much less from the external iliac vein – in 10 (16.7%) examined persons.На базе коммунального учреждения “Областной перинатальный центр” Ровенского областного совета с начала 2013 года по 2016 год включительно рожало 14093 пациентки. У 825 (5,85%) из них диагностировали прогрессирующую первичную варикозную болезнь нижних конечностей С2-4s, Ep, As, p, Pr (клинический класс по классификации CEAP: С-2 у 250 беременных, С-3 – у 566 пациенток, С-4 у 9 беременных), промежности, наружных половых органов и пахового канала и в их сочетании. Путем дуплексного сканирования во время беременности выполнено попытку изучения формирования варикоза вен пахового канала. Обращали внимание, через которые и из которых венозных бассейнов возникает патологический венозный рефлекс (ПВР) в вены пахового канала. Рассмотрены клинические проявления заболевания в зависимости от формы варикозного расширения вен пахового канала.Варикозное расширение вен пахового канала обнаружили у 11,2% обследованных, то есть у 86 пациенток; у 24 (27,9%) пациенток диагностировали изолированное варикозное расширение вен, не распространяющееся за пределы пахового канала (19 из них рожали впервые), у 38 (44,2%) пациенток варикозное расширение вен пахового канала выходило за пределы пахового канала через внешнее паховое кольцо и формироваловарикоз наружных половых органов (32 из них имели двое и более родов), у 24 (27,9%) случаях сочеталось с варикозным расширением вен нижних конечностей и у 2 из них формировало рецидив варикозного расширения вен нижней конечности. Чаще всего (72,09%) встречалось одностороннее поражение вен пахового канала и преимущественно, у 56 (65,1%) пациенток, изменений испытывал левый паховый участок. У 16 (25,8%) случаях было двустороннее поражение. Чаще всего источником их формирования были соединенные венозные ветки, входящие через внутреннее паховое кольцо от матки и яичника, у 28 (41,8%) беременных, реже - только от яичника у 20 (29,4%) случаях, или от угла матки - 18 (26,5%) обследованных и значительно реже от наружной подвздошной вены - у 10 (16,7%) обследованных.На базі комунального закладу “Обласний перинатальний центр” Рівненської обласної ради з початку 2013 року по 2016 рік включно народжували 14093 пацієнтки. У 825 (5,85%) із них діагностували прогресуючу первинну варикозну хворобу нижніх кінцівок С2-4s, Ep, As, p, Pr (клінічний клас за класифікацією CEAP: С-2 – у 250 вагітних, С-3 – у 566 пацієнток, С-4 – у 9 вагітних), промежини, зовнішніх статевих органів та пахового каналу і в їх поєднанні. Шляхом дуплексного сканування під час вагітності проведено спробу вивчення формування варикозу вен пахвинного каналу. Звертали увагу, через які і з яких венозних басейнів виникає патологічний венозний рефлекс (ПВР) у вени пахвинного каналу. Розглянуто клінічні прояви захворювання залежно від форми варикозного розширення вен пахвинного каналу. Варикозне розширення вен пахвинного каналу виявили в 11,2% обслідуваних, тобто у 86 пацієнток; у 24 (27,9%) пацієнток діагностували ізольоване варикозне розширенням вен, яке не поширювалося за межі пахвинного каналу (19 із них народжували вперше), у 38 (44,2%) пацієнток варикозне розширення вен пахвинного каналу виходило за межі пахвинного каналу через зовнішнє пахвинне кільце і формували варикоз зовнішніх статевих органів (32 з них мали двоє і більше пологів), у 24 (27,9%) випадках поєднувалось із варикозним розширенням вен нижніх кінцівок і у 2 з них формувало рецидив варикозного розширення вен нижньої кінцівки. Часто (72,09%) виявлялось однобічне ураження вен пахвинного каналу і переважно, у 56 (65,1%) пацієнток, змін зазнавала ліва пахвинна ділянка. У 16 (25,8%) випадках було двобічне ураження. Найчастіше джерелом їх формування були поєднані венозні вітки, які входили через внутрішнє пахвинне кільце від матки і яєчника, у 28 (41,8%) вагітних, рідше – тільки від яєчника у 20 (29,4%) випадках, або від кута матки – 18 (26,5 %) обслідуваних і значно рідше від зовнішньої клубової вени – у 10 (16,7%) обслідуваних

SOURCES OF FORMATION OF ATYPICAL FORMS OF PROGRESSIVE VARICOSE SAPHENOUS VEINS DISEASE IN PREGNANT WOMEN (VARICOSE VEINS OF THE INGUINAL CANAL) ACCORDING TO THE DATA OF DUPLEX SCANNING

One of atypical forms of varicose veins is progressive varicose veins round ligament of the uterus, which occurs in 5 % of cases. It can be a separate disease that manifests imitation groin hernia and varicose veins as a source of external genitalia. The aim of the study – active non-medicamentous prevention of progression of varicose veins of the inguinal canal and preventing complications during pregnancy, delivery and in puerperal periods by safe surgical correction of this pathology during pregnancy. Materials and Methods. For the first time, a special attention was paid to the study of the anatomy of the veins, by duplex scanning, through which and of which venous pools a pathologic venous reflux (PVR) occurs leading to varicose veins of the external genitalia and inguinal canal. Results and Discussion. The frequency of varicose veins of the inguinal canal was met in 11.2 % of examined patients, that is in 86 patients; in 24 (27.9 %) patients isolated varicose veins in this area was observed that did not spread beyond the inguinal canal (19 of them give birth for the first time), in 38 (44.2 %) patients varicose veins of the inguinal canal was combined with varicose veins of the external genitalia, i.e. it went beyond the inguinal canal through the external inguinal ring and created varicose veins of the external genitalia (32 of them had two or more deliveries), in 24 (27.9 %) cases it was combined with varicose saphenous veins of the lower extremities. Conclusions. Duplex scanning is non-invasive method, does not cause iatrogenic complications from both the pregnant woman and the fetus. This study has provided most of the data needed for setting etiological diagnosis of varicose contributed to assess the dynamics of the process and choose a strategy for further treatment

Dose dependent rearrangement of cellular membranes induced by ionizing radiation

The radiation-induced effects at dose rate of 0.35 Gy/min (in vivo) and of ultra-low doses (in vitro) on the cell membranes structural state were shown. The modifications of the membrane protein and lipid components and their dynamic state were revealed at experimental irradiation conditions by fluorescent probe analysis. The principal component analysis of the research data indicates the dose-dependent decrease of plasma membrane structural orderliness of the small intestine enterocytes with the increase of the ionizing irradiation acute dose of 0.5, 1.0, 2.0, 3.0 Gy at dose rate of 0.35 Gy/min. The complex response of the biological structure – the erythrocytes plasma membrane, on the ionizing radiation action at ultra-low doses that occurred through macromolecular structural rearrangements was also demonstrated. The features of the structural rearrangement of the cellular membranes depending on the ionizing radiation dose (dose rate) are found out