ВПЛИВ АУТОФАГІЇ НА СУБМІКРОСКОПІЧНУ ПЕРЕБУДОВУ ПЕЧІНКИ В ДИНАМІЦІ ХАРЧОВОЇ ДЕПРИВАЦІЇ

Summary. Autophagy is an intracellular lysosomal degradation and recycling of the proteins and organelles to maintain cellular and energy homeostasis. The aim of the study – to find the features of autophagy influence on the submicroscopic liver restructuring in the dynamics of complete starvation (nutrient deprivation). Materials and Methods. The experimental study was performed on 30 white non-pedigree laboratory rats three months of age weighing 180–200 g. Animals were removed from the experiment after 1, 3, and 7 days of complete starvation with free access to water, and after 7 days of resto­rative nutrition. The control group consisted of 6 rats. Standard methods were used to perform an ultramicroscopic examination of rat liver tissue. Results. Complete starvation in experimental animals causes adaptive hepatocytes restructuring, the severity of which depends on the duration of the experiment. In the first three days of the nutrient deprivation, there are dystrophic changes in hepatocytes with a pronounced lesion heterogeneity of the lobe and separate hepatocytes. The dominant structural feature of complete starvation was a sharply increased autophagy with a reduction of tubules of granular endoplasmic reticulum and hyperplasia of agranular one, increased lysosomes, peroxisomes, autophagosomes without glycogen granules in hepatocytes. During complete starvation, reparation activation prevails over dystrophic processes. On the 7th day of the restored diet, there is complete restitution of the liver while maintaining the high functional activity of Kupffer cells. Conclusions. The absence of macronutrients highly effectively induces autophagy, which plays a leading role in the structural and functional restructuring of hepatocytes in the dynamics of complete starvation, which is manifested by a period of early morphological changes, pronounced structural restructuring, stable adaptation and restitution.Резюме. Аутофагія – це внутрішньоклітинна лізосомна деградація і рециркуляція білків й органел для підтримки клітинного та енергетичного гомеостазу. Мета дослідження – встановити особливості впливу аутофагії на субмікроскопічну перебудову печінки в динаміці повного голодування (харчової депривації). Матеріали і методи. Експериментальне дослідження проведене на 30 білих безпородних лабораторних щурах трьохмісячного віку масою тіла 180–200 г. Тварин з експерименту виводили через 1; 3 і 7 діб повного голоду із вільним доступом до води та через 7 діб відновного харчування. Контрольну групу склали 6 щурів. Для проведення ультрамікроскопічного дослідження тканини печінки щурів використовували стандартні методи. Результати. Повне голодування в експериментальних тварин викликає адаптаційну перебудову гепатоцитів, ступінь вираження якої залежить від терміну експерименту. В перші три доби харчової депривації у гепатоцитах виникають дистрофічні зміни за різко вираженої гетерогенності ураження часточки й окремих гепатоцитів. Домінуючою структурною ознакою дії повного голодування було різке посилення процесу аутофагії з редукцією канальців гранулярної ендоплазматичної сітки та гіперплазією агранулярної, збільшення лізосом, пероксисом, аутофагосом і відсутності гранул глікогену в гепатоцитах. За повного голодування переважає активація репарації над дистрофічними процесами. На 7-му добу відновленого харчування спостерігається повна реституція печінки при збереженні високої функціональної активності клітин Купфера. Висновки. Відсутність макронутрієнтів високо­ефективно індукує аутофагію, яка відіграє провідну роль в структурно-функціональній перебудові гепатоцитів у динаміці повного голодування, що проявляється періодом ранніх морфологічних змін, вираженої структурної перебудови, стійкої адаптації та реституції

ПРОТЕОЛІЗ В УМОВАХ ТРАДИЦІЙНОГО ЛІКУВАННЯ І РОЗВАНТАЖУВАЛЬНО-ДІЄТИЧНОЇ ТЕРАПІЇ

The article analyzes the alternative methods of treatment for patients with chronic diseases of the hepatobiliary system. Well-known methods of drug therapy do not always produce positive results, often causing side effects and complications of an allergic nature. In addition, a relatively limited number of studies relating to the study of mechanisms for the treatment of hunger strike on the human body, cause opponents to incorrectly interpret the nature of metabolic changes during calorie restriction diet.The aim of the study – to learn the state of general and specific proteolysis in the pathology of the hepatobiliary system under the conditions of conventional treatment and calorie restriction diet.Material and Methods. In this regard, the state of the proteolytic and calicreatin-kinin systems of blood in 72 patients with chronic persistent hepatitis, chronic non-stone cholecystitis and dyskinesia of the biliary tract, treated by the calorie restriction diet method and 58 patients receiving the commonly used means were studied. The course of calorie restriction diet (technique by Yu. S. Nikolaiev, 1978, P.P. Kuziv, 1993) lasted 16–25 days and provided for the abolition of medications. The generally accepted treatment was comprehensive and consistent with nosology. In the detection of concomitant diseases, correction of treatment was performed. Comparing the parameters of proteolytic and calicreatin-kinin systems of blood, the regularity of reducing their activity in the order proved: "before treatment", "after traditional treatment", "after treatment by the method of calorie restriction diet".Conclusions: 1. Application of calorie restriction diet reduces the activity of both general and specific proteolysis. This effect is more efficient than conventional treatments. Restoration of enzyme equilibrium in the proteolytic system leads to the stabilization of the relapsing course of the diseases under consideration;2. Conducted clinical and enzymological studies pathogenetically justify the expediency of the use of calorie restriction diet in therapeutic practice as an effective method of treatment of chronic diseases of the hepatobiliary system.В статье проведен анализ традиционных и альтернативных методов лечения больных хроническими заболеваниями пищеварительной системы. Известные методы медикаментозной терапии не всегда дают положительные результаты, нередко вызывают побочные реакции и осложнения аллергического характера. Кроме того, относительно ограниченное число исследований, касающихся изучения механизмов действия лечебного голодания на организм человека, дает повод оппонентам неверно трактовать характер изменений метаболизма при разгрузочно-диетической терапии (РДТ).Цель исследования – изучить состояние общего и специфического протеолиза при патологии пищеварительной системы в условиях общепринятого лечения и разгрузочно-диетической терапии.Материал и методы. В связи с этим было изучено состояние протеолитической и калликреин-кининовой систем крови у 72 больных хроническим персистирующий гепатит, хронический бескаменный холецистит и дискинезия желчевыводящих путей, леченных методом РДТ, и в 58 пациентов, получавших общепринятые средства. Курс РДТ (методика Ю. С. Николаева, 1978, П. П. Кузива, 1993) длился 16–25 дней и предусматривал отмену медикаментов. Общепринятое лечение было комплексным и соответствовало нозологии. При обнаружении сопутствующих заболеваний проводили коррекцию лечения. Сравнивая показатели протеолитической и калликреин-кининовой систем крови доказали закономерность снижения их активности в порядке: «до лечения», «после традиционного лечения», «после лечения методом РДТ».Выводы. 1. Применение РДТ снижает активность как общего, так и специфического протеолиза. Этот эффект является более весомым, по сравнению с общепринятыми методами лечения. Восстановление ферментного равновесия в протеолитической системе обусловливает стабилизацию рецидивирующего течения рассматриваемых заболеваний.2. Проведенные клинико-энзимологические исследования патогенетически обосновывают целесообразность использования РДТ в терапевтической практике как эффективного метода лечения хронических заболеваний гепатобиларной системы.У статті проведено аналіз традиційних і альтернативних методів лікування хворих на хронічні захворювання гепатобіліарної системи. Відомі методи медикаментозної терапії не завжди дають позитивні результати, нерідко викликають побічні реакції і ускладнення алергічного характеру. Крім цього, відносно обмежене число досліджень, які стосуються вивчення механізмів дії лікувального голодування на організм людини, дають привід опонентам невірно трактувати характер змін метаболізму при розвантажувально-дієтичній терапії (РДТ).Мета дослідження: вивчити стан загального та специфічного протеолізу при патології гепатобіліарної системи у умовах загальноприйнятого лікування і розвантажувально-дієтичної терапії.Матеріал і методи дослідження. У зв’язку з цим було вивчено стан протеолітичної і калікреїн-кінінової систем крові у 72 хворих на хронічний персистуючий гепатит, хронічний безкам’яний холецистит і дискінезію жовчовивідних шляхів, лікованих методом РДТ та у 58 пацієнтів, які отримували загальноприйняті засоби. Курс РДТ (методика Ю. С. Ніколаєва, 1978, П. П. Кузіва, 1993) тривав 16-25 днів і передбачав відміну медикаментів. Загальноприйняте лікування було комплексним і відповідало нозології. При виявленні супутніх захворювань проводили корекцію лікування. Порівнюючи показники протеолітичної і калікреїн-кінінової системкрові, довели закономірність зниження їх активності в порядку: «до лікування», «після традиційного лікування», «після лікування методом РДТ». Висновки: 1. Застосування РДТ знижує активність як загального, так і специфічного протеолізу. Цей ефект є більш вагомим у порівнянні із загальноприйнятими методами лікування. Відновлення ферментної рівноваги в протелітичній системі зумовлює стабілізацію рецидивуючого перебігу розглянутих захворювань;2. Проведені клініко-ензимологічні дослідження патогенетично обгрунтовують доцільність використання РДТ в терапевтичній практиці як ефективного методу лікування хронічних захворювань гепатобіларної системи

СТАН КЛІТИННОГО ІМУНІТЕТУ В ЖІНОК ПРЕ- ТА МЕНОПАУЗАЛЬНОГО ВІКУ З ГІПЕРПЛАСТИЧНИМИ ПРОЦЕСАМИ ЕНДОМЕТРІЯ

The aim of the work. To learn the indicators of cellular immunity in patients with endometrial hyperplastic processes. Materials and Methods. We studied biopsy material and analyzed cellular immunity rates in 33 pre- and menopausal women, who were divided into three groups: group I consisted of 11 women with simple hyperplasia without atypia; group II – 2 women with simple atypical hyperplasia; group III – 20 women with complex hyperplasia without atypia. The control group consisted of 12 women without endometrial disease. A number of parameters were investigated: relative and absolute amounts of different subpopulations of peripheral blood lymphocytes, circulating immune complexes, basic functional indicators of phagocytic leukocytes in serum of venous blood. Results and Discussion. In patients with endometrial hyperplastic processes, immunological homeostasis abnormalities manifested by T-lymphopenia, an imbalance in the subpopulation of T cells, mainly due to a decrease in circulating T-helper/inducers, leading to a decrease in CD4/CD8 factor and indicated the formation of secondary immunodeficiency. Individual analysis of the immunograms of patients with endometrial hyperplastic processes showed that in women with simple hyperplasia without atypia, the immunodeficiency was more often diagnosed by the hyposuppressive type, in patients with simple atypical hyperplasia showed immunosuppressive variant, and in women with complex endometrial hyperplasia, a predominantly proportional decrease in the CD4/CD8 immunoregulatory index was observed. Impaired local immunity function was found to be a significant decrease in phagocytic index in all women with hyperplastic endometrial processes and a decrease in proliferative activity of lymphocytes in women with simple endometrial hyperplasia without atypia and a tendency to increase it in patients with simple atypical endometrial hyperplasia. Conclusions. The study of cellular immunity in patients with various types of endometrial hyperplasia revealed an increase in small circulating immune complexes in all patients and an increase in the concentration of medium circulating immune complexes in patients with simple hyperplasia without atypia and complex endometrial hyperplasia.Мета роботи. Вивчити стан клітинного імунітету в пацієнтів із гіперпластичними процесами ендометрія. Матеріали і методи. Вивчено біопсійний матеріал та проаналізовано показники клітинного імунітету в 33 жінок пре- та менопаузального віку, яких поділили на три групи: першу групу складали 11 жінок із простою гіперплазією ендометрія без атипії; другу – 2 жінки з простою атиповою гіперплазією ендометрія; третю групу – 20 жінок із комплексною гіперплазією ендометрія без атипії. Контрольну групу складали 12 жінок без ознак захворювань ендометрія. Проведено дослідження низки параметрів: визначення відносної та абсолютної кількості різних субпопуляцій лімфоцитів крові, циркулюючих імунних комплексів, показників функціональної та проліферативної активності імунних клітин у сироватці венозної крові. Результати й обговорення. У жінок з гіперпластичними процесами ендометрія виявлено виражені порушення імунологічного гомеостазу, які проявлялися Т-лімфоцитопенією, дисбалансом субпопуляцій Т-клітин, здебільшого за рахунок зниження циркулюючих Т-хелперів/індукторів, що супроводжувалось зниженням коефіцієнта CD4/CD8 та свідчило про формування вторинного імунодефіциту. Індивідуальний аналіз імунограм хворих із гіперпластичними процесами показав наявність імунодефіциту в усіх обстежуваних пацієнток, проте у жінок із простою гіперплазією без атипії він проявляється гіпосупресією, у хворих з простою атиповою гіперплазією ендометрія більш вираженим супресорним варіантом, а у жінок із комплексною гіперплазією ендометрія мало місце пропорційне зниження індексу CD4/CD8. Порушення функції імунітету виявлялося в різкому зниженні фагоцитарного індексу нейтрофілів у всіх жінок із гіперпластичними процесами ендометрія та зниженні проліферативної активності лімфоцитів у жінок із простою гіперплазією ендометрія без атипії й тенденцією до її підвищення у хворих із простою атиповою гіперплазією ендометрія. Висновки. В усіх пацієнток із різними видами гіперплазії ендометрія виявлено зростання дрібних циркулюючих імунних комплексів та збільшення концентрації середніх циркулюючих імунних комплексів у хворих із простою гіперплазією без атипії та комплексною гіперплазією ендометрія

УЛЬТРАСТРУКТУРНІ ЗМІНИ СУДИН ГЕМОМІКРОЦИРКУЛЯТОРНОГО РУСЛА ЗАДНІХ КІНЦІВОК ЩУРІВ ПРИ ГОСТРІЙ ІШЕМІЇ, ВИКЛИКАНІЙ НАКЛАДАННЯМ АРТЕРІАЛЬНОГО ТУРНІКЕТА

Arterial tourniquets are widely used in both military and civil medicine (particularly in the case of limb injuries, arthroplasty and angioplasty). Restoring the blood supply to the limb after removal of the tourniquet can cause ischemic-reperfusion lesions of both the primary ischemic tissues and distant tissues and organs. However, the ultrastructural changes of tissues at the local level by ischemia-reperfusion are in need of deeper study today. The aim of the study – to establish the condition of the haemomicrocirculatory bed of the hind limbs of rats with acute ischemia and subsequent reperfusion caused by the arterial tourniquet application. Materials and Methods. The electron microscopic examination of the blood vessels of the haemomicrocirculatory bed of the skeletal muscles of the hind limbs of 12 rats under experimental acute ischemia was performed. There were 3 intact animals in the control group. Acute ischemia was caused by application of SWAT rubber bands on the hind limbs of animals, 5–6 mm width, at the inguinal fold level within 2 hours under thiopental anesthesia, and reperfusion was modeled by removing the tourniquet. The examination of muscle tissue samples was carried out at the department of histology and embryology, I. Horbachevsky Ternopil National Medical University by using an electron microscope PEM-125K. Results and Discussion. Electron microscopy of the skeletal muscles of the hind limbs of rats revealed in the vessels of the haemomicrocirculatory bed destructively altered hemocapillaries with unequal wall thickness, pronounced oedema of endothelial cells with their protrusion into the lumen of the haemocapillaries, desquamation of single endothelial cells, thickening of the basal membrane, enlarged by oedema perivascular spaces, accumulation of lymphocytes in the paravasal space, appearance of protein and erythrocytes extravasation around the haemocapillaries. Often in the lumen of vessels near the endothelial cells platelets were visualized, indicating the development in the haemocapillaries of microthrombosis near its wall. Ultrastructural changes were observed already within two hours after the removal of the tourniquet and were most pronounced after one day. In the late reperfusion period there was a reverse development of pathological changes, however, even after 14 days of ischemia-reperfusion the complete restoration of ultrastructure of haemomicrocirculatory bed still did not happen. Conclusions. The ultrastructural disorders in vessels of the haemomicrocirculatory bed of ischemic muscular tissue of the hind limbs reached maximal expression in rats one day after the removal of the tourniquet, confirming the development in experimental animals of ischemic-reperfusion syndrome. In the later reperfusion period there was a reverse development of pathological changes.Артериальные турникеты широко используются как в военной, так и в гражданской медицине (в частности при ранении конечностей, артро- и ангиопластике). Восстановление кровоснабжения конечности после снятия турникета может вызвать ишемически-реперфузионные поражения как первично ишемизированных тканей, так и в отдаленных тканях и органах. Однако на сегодняшний день требуют более глубокого изучения ультраструктурные изменения тканей на местном уровне при ишемии-реперфузии. Цель работы – исследовать состояние гемомикроциркуляторного русла задних конечностей крыс при острой ишемии и последующей реперфузии, вызванной наложением артериального турникета. Материалы и методы. Было проведено электронномикроскопическое исследование сосудов гемомикроциркуляторного русла скелетных мышц задних конечностей 12 крыс в условиях экспериментальной острой ишемии. Контрольную группу составили 3 интактных животных. Острую ишемию вызывали путем наложения резиновых жгутов SWAT шириной 5–6 мм на задние конечности животных на уровне паховой складки в течение 2 ч под тиопентал-натриевым обезболиванием, а реперфузию моделировали путем снятия турникета. Исследование образцов мышечной ткани проводилось на кафедре гистологии и эмбриологии Тернопольского национального медицинского университета имени И. Я. Горбачевского с помощью электронного микроскопа ПЕМ–125К. Результаты и их обсуждение. При электронной микроскопии скелетных мышц задних конечностей крыс в сосудах гемомикроциркуляторного русла обнаружены деструктивно измененные гемокапилляры со стенками неодинаковой толщины, выраженный отек эндотелиоцитов с пролабированием их в просвет гемокапилляров, десквамация отдельных эндотелиоцитов, утолщение базальной мембраны, расширенные вследствие отека периваскулярных пространств, скопление лимфоцитов в паравазальном пространстве, возникновение белковых и эритроцитарных экстравазатов вокруг гемокапилляров. Нередко в просвете сосудов вблизи эндотелиоцитов визуализировались тромбоциты, что свидетельствует о развитии в гемокапиллярах пристеночного микротромбоза. Ультраструктурные изменения наблюдались уже через 2 часа после снятия турникета и были более выраженными через 1 сутки. В позднем реперфузионном периоде происходило обратное развитие патологических изменений, однако даже через 14 суток реперфузии полного восстановления ультраструктуры гемомикроциркуляторного русла все еще не происходило. Выводы. Ультраструктурные нарушения в сосудах гемомикроциркуляторного русла ишемизированной мышечной ткани задних конечностей крыс достигали максимальной выраженности через 1 сутки после снятия турникета, что подтверждает развитие у экспериментальных животных ишемически-реперфузионного синдрома. В позднем реперфузионном периоде происходило обратное развитие патологических изменений.Артеріальні турнікети широко використовуються як у військовій, так і в цивільній медицині (при пораненні кінцівок, артро- та ангіопластиках). Відновлення кровопостачання кінцівки після зняття турнікета може викликати ішемічно-реперфузійні ураження як первинно ішемізованих тканин, так і у віддалених тканинах та органах. Проте на сьогоднішній день ультраструктурні зміни тканин на місцевому рівні при ішемії-реперфузії потребують більш глибокого вивчення. Мета роботи – дослідити стан гемомікроциркуляторного русла задніх кінцівок щурів при гострій ішемії та наступній реперфузії, викликаній накладанням артеріального турнікета. Матеріал і методи. Проведено електронномікроскопічне дослідження судин гемомікроциркуляторного русла скелетних м’язів задніх кінцівок 12 щурів за умов експериментальної гострої ішемії. Контрольну групу склали 3 інтактних тварини. Гостру ішемію викликали шляхом накладання гумових джгутів SWAT шириною 5–6 мм на задні кінцівки тварин, на рівні пахвинної складки, протягом 2 год під тіопентал-натрієвим знеболюванням, а реперфузію моделювали шляхом зняття турнікета. Дослідження зразків м’язової тканини проводили на кафедрі гістології та ембріології Тернопільського національного медичного університету імені І. Я. Горбачевського за допомогою електронного мікроскопа ПЕМ–125К. Результати. При електронній мікроскопії скелетних м’язів задніх кінцівок щурів у судинах гемомікроциркуляторного русла виявлено деструктивно змінені гемокапіляри з неоднаковою товщиною стінки, виражений набряк ендотеліоцитів із пролабуванням їх у просвіт гемокапілярів, десквамацію окремих ендотеліоцитів, потовщення базальної мембрани, розширені набряком периваскулярні простори, скупчення лімфоцитів у паравазальному просторі, появу білкових та еритроцитарних екстравазатів довкола гемокапілярів. Нерідко в просвіті судин поблизу ендотеліоцитів візуалізувалися тромбоцити, що свідчить про розвиток у гемокапілярах пристінкового мікротромбозу. Ультраструктурні зміни спостерігались вже через 2 години після зняття турнікета і були найбільше вираженими через 1 добу. У пізньому реперфузійному періоді відбувався зворотний розвиток патологічних змін, проте навіть через 14 діб реперфузії повного відновлення ультраструктури гемомікроциркуляторного русла все ще не відбувалося. Висновки. Ультраструктурні порушення в судинах гемомікроциркуляторного русла ішемізованої м’язової тканини задніх кінцівок щурів досягали максимальної вираженості через 1 добу після зняття турнікета, що підтверджує розвиток у експериментальних тварин ішемічно-реперфузійного синдрому. У пізньому реперфузійному періоді відбувався зворотний розвиток патологічних змін

УЛЬТРАСТРУКТУРНІ ЗМІНИ СКЕЛЕТНИХ М’ЯЗІВ ЗАДНІХ КІНЦІВОК ЩУРІВ ПРИ ГОСТРІЙ ІШЕМІЇ, ВИКЛИКАНІЙ НАКЛАДАННЯМ АРТЕРІАЛЬНОГО ТУРНІКЕТА

Summary. Arterial tourniquets are widely used in clinical practice for angio- and arthroplasty, and by the injury of the limbs their using is often occurring according to vital indications. Restoring the blood supply to the limb after the removal of the tourniquet can cause ischemic-reperfusion lesions of both the primary ischemic tissues and distant tissues and organs. However, the ultrastructural changes of soft tissues at the local level by the ischemia-reperfusion are in need of deeper study today. The aim of the study – to establish the ultrastructural changes of skeletal muscles of the hind limbs of the rats with acute ischemia and subsequent reperfusion caused by the arterial tourniquet application. Materials and Methods. The electron microscopic examination of the skeletal muscles of the hind limbs of 12 rats under experimental acute ischemia and subsequent reperfusion was performed. Acute ischemia was caused by application of SWAT rubber bands on the hind limbs of animals, 5–6 mm width, at the inguinal fold level within 2 hours under thiopental anesthesia, and reperfusion was modeled by removing the tourniquet. The examination of muscle tissue samples was carried out at the Department of Histology and Embryology I. Horbachevsky Ternopil National Medical University by using an electron microscope PEM-125K. Results and Discussion. Electron microscopy of the skeletal muscles of the hind limbs of rats revealed an edema of the sarcoplasm of the myosymplast, hypertrophy and edema of mitochondria, their uneven placement with accumulation under the sarcolemma, the damage of their outer membrane, a partial defragmentation and destruction of the mitochondrial cristae, an autolysis of some mitochondria, defibering of myofilaments of the myofibrils. Changes in the shape, size and spatial orientation of Z-disks were observed, sarcomeres were not always clearly visualized, there were the signs of dilation of the tubules of the sarcoplasmic reticulum. Groups of phagosomes were observed around the nuclei of myofibrils, the nuclei of the myosymplast had an irregular shape, were osmophilic and picnotically altered. Ultrastructural changes were observed already within two hours after the removal of the tourniquet and were most pronounced after one day after the removal of the tourniquet. In the late reperfusion period, there was a reverse development of pathological changes. Conclusions. The ultrastructural disorders of lesioned by ischemia-reperfusion muscular tissue of the hind limbs reached maximal expression in rats one day after the removal of the tourniquet, what confirms the development in experimental animals of the ischemic-reperfusion syndrome. In the later reperfusion period, there was a reverse development of pathological changes.Резюме. Артеріальні турнікети широко застосовують у клінічній практиці при ангіо- та артропластиках, а при пораненнях кінцівки їх використання нерідко відбувається за життєвими показаннями. Відновлення кровопостачання кінцівки після зняття турнікета може викликати ішемічно-реперфузійні ураження як первинно ішемізованих тканин, так і у віддалених тканинах та органах. Проте на сьогодні потребують глибшого вивчення ультраструктурні зміни м’яких тканин на місцевому рівні при ішемії-реперфузії. Мета дослідження – вивчити ультраструктурні зміни скелетних м’язів задніх кінцівок щурів при гострій ішемії та наступній реперфузії, викликаній накладанням артеріального турнікета. Матеріали і методи. Проведено електронно-мікроскопічне дослідження скелетних м’язів задніх кінцівок 12 щурів за умов експериментальної гострої ішемії і наступної реперфузії. Гостру ішемію викликали шляхом накладання на задні кінцівки тварин гумових джгутів SWAT шириною 5–6 мм, на рівні пахвинної складки протягом 2 год під тіопентал-натрієвим знеболюванням, а реперфузію моделювали шляхом зняття турнікета. Дослідження зразків м’язової тканини проводилося на кафедрі гістології та ембріології Тернопільського національного медичного університету імені І. Я. Горбачевського МОЗ України за допомогою електронного мікроскопа ПЕМ–125К. Результати. При електронній мікроскопії скелетних м’язів задніх кінцівок щурів виявляли набряк саркоплазми міосимпласта, гіпертрофію та набряк мітохондрій, нерівномірне їх розміщення зі скупченням під сарколемою, ушкодження їх зовнішньої оболонки, часткова дефрагментація та деструкція мітохондріальних крист, аутолізис окремих мітохондрій, розволокнення міофіламентів міофібрил. Спостерігали зміни форми, розмірів та просторової орієнтації Z-дисків, саркомери не завжди чітко візуалізувалися, наявні ознаки розширення канальців саркоплазматичної сітки. Навколо ядер міофібрил спостерігали групи фагосом, ядра міосимпласта мали неправильну форму, були осміофільними і пікнотично зміненими. Ультраструктурні зміни спостерігались вже через 2 год після зняття турнікета і були найбільше вираженими через 1 добу. У пізньому реперфузійному періоді відбувався зворотний розвиток патологічних змін. Висновки. Ультраструктурні порушення ушкодженої ішемією-реперфузією м’язової тканини задніх кінцівок щурів досягали максимального вираження у щурів через 1 добу після зняття турнікета, що підтверджує розвиток у експериментальних тварин ішемічно-реперфузійного синдрому. В пізньому реперфузійному періоді відбувався зворотний розвиток патологічних змін

ДОСВІД ОСВОЄННЯ ПРАКТИЧНИХ НАВИЧОК СТУДЕНТАМИ НА КАФЕДРІ ПРОПЕДЕВТИКИ ВНУТРІШНЬОЇ МЕДИЦИНИ В УМОВАХ СИМУЛЯЦІЙНОГО ЦЕНТРУ

The article adduces the method of simulation training opportunities in the light of modern ideas about the process of information assimilation and the acquisition of practical skills.The authors analyzed their own experience of practical classes conduction for the  2nd– and 3rd–year  students of medical university. The analysis is made taking into account the existing scientific publications data about simulation training method implementation in medical higher educational institutions of  Ukraine.У статті розглянуто можливості методу симуляційного навчання у світлі сучасних уявлень про процес засвоєння інформації та набуття практичних компетенцій. Проаналізовано власний досвід проведення практичних занять для студентів ІІ-ІІІ курсів медичного університету на основі наявних у наукових публікаціях даних про результати впровадження методу симуляційного навчання  у медичних вищих навчальних закладах України

Laboratory of breeding and animal selection of animals — the important scientific department of the Institute

The article presents the history of the Laboratory of breeding and selection of animals of the Institute of Animal Biology NAAS, its personnel and scientific achievements. Currently there are seven scientists, including four Doctors of Sciences, two Candidates of Sciences and one junior researcher without a scientific degree work in the laboratory. The team has made radical changes not only in staff capacity but also in research. Scientists have developed and introduced into production methods of optimizing selection and formation of high-value genotypes in dairy cattle, improved methods of targeted breeding of young animals, increasing meat and dairy productivity of animals, assessment of breeding traits of cattle for selection by reproductive and fattening qualities, the efficiency of use in selection process of foreign gene pool. They developed theoretical and practical issues about the genesis of the Ukrainian Black-and-White dairy breed and its western intra-breed type, developed recommendations for the formation of highly productive dairy herds with long economic use, a system for monitoring the genetic variability of dairy breeds cattle, proposed the development of the selection of animals on a set of grounds, discovered the influence of various genetic and paratypic factors on the formation of milk productivity and duration of economic use of cows, etc

ДЕЯКІ АСПЕКТИ МОДИФІКАЦІЇ СПОСОБУ ЖИТТЯ НА ОСНОВІ ДІЄТИЧНИХ ПІДХОДІВ ПРИ КАРДІОРЕАБІЛІТАЦІЇ ХВОРИХ НА ІХС ТА ПІСЛЯ ОПЕРАЦІЙ НА СЕРЦІ

At present, rehab programs are being developed around the world, there is a tendency towards their individualization and inclusion of new methods, expansion of impressions for their appointment. This allows for a wider and more efficient use of rehab medicine. Having studied the types of intermittent fasting, we have applied a simple and safe scheme of food for patients with coronary artery disease using the method of limiting "eating window". The aim of the work – to increase the efficiency of cardiac rehabilitation of patients with coronary heart disease and after heart surgery by using the method of restricting the "eating window", to substantiate the expediency of its application. Material and Methods. 54 patients with coronary heart disease and after cardiac surgery aged 42 to 71 years were studied. In 78.3 % of patients the disease was combined with concomitant illnesses (alimentary obesity compensated by type II diabetes, etc.). All patients received standard medical treatment according to the diagnosis, according to clinical recommendations. Clinical efficacy of this type of rehabilitation and pharmacological agents was evaluated taking into account the frequency and intensity of angina attacks, heart rate, blood pressure, ECG data at rest and in conditions of dynamic loading. When carrying out a load test, the value of the threshold dynamic load was taken into account, a double product was calculated. In dynamics (in the beginning and after 6–12 months of observation) biochemical methods of lipid metabolism, an atherogenicity coefficient were studied. Results. It was established that in applying a long period of restriction of the "eating window” (6–12 months) during cardiac rehabilitation of patients there is a positive dynamics of hemodynamic parameters, increased tolerance to physical activity, normalization of parameters of the lipid profile of the blood. Conclusion. The expediency of using this method in the complex of prophylactic, medical and rehabilitation measures in patients with coronary heart disease and postoperative operations on the heart is substantiated.В настоящее время во всем мире происходит развитие реабилитационных программ, отмечается тенденция к их индивидуализации, включение новых методов, расширение показаний для их назначения. Это позволяет шире и эффективнее применять возможности восстановительной медицины. Изучив типы интервального голодания мы применили простую и безопасную схему питания больных с ишемической болезнью сердца (ИБС) с применением метода ограничения «окна питания». Цель работы – повысить эффективность кардиореабилитации больных ИБС и после операций на сердце путем использования метода ограничения «окна питания», обосновать целесообразность его применения. Материал и методы. Обследовано 54 больных ИБС и после операций на сердце в возрасте от 42 до 71 года. У 78,3 % пациентов заболевание сочеталось с сопутствующими болезнями (гипертоническая болезнь, алиментарное ожирение, компенсированный сахарный диабет II типа и др.). Все пациенты получали стандартное медикаментозное лечение согласно диагнозу, в соответствии с клиническими рекомендациями. Клиническую эффективность данного вида реабилитации и фармакологических препаратов оценивали с учетом частоты и интенсивности приступов стенокардии, ЧСС, АД, данных ЭКГ в покое и в условиях динамической нагрузки. При проведении нагрузочного теста учитывали величину пороговой динамической нагрузки, рассчитывали двойное произведение. В динамике (в начале и через 6–12 месяцев наблюдения) исследовали биохимическими методами показатели липидного обмена, коэффициент атерогенности. Результаты. Установлено, что при применении длительного периода ограничения «окна питания» (6–12 месяцев) при кардиореабилитации больных наблюдаются положительная динамика гемодинамических показателей, повышение толерантности к физическим нагрузкам, нормализация параметров липидного профиля крови. Вывод. Обоснована целесообразность применения данного метода в комплексе профилактических, лечебных и реабилитационных мероприятий у больных ИБС и после перенесенных операций на сердце.На сьогодні в усьому світі розвиваються реабілітаційні програми, відзначається тенденція до їх індивідуалізації, включення нових методів, розширення показань для їх призначення. Це дозволяє ширше і ефективніше застосовувати можливості відновної медицини. Вивчивши типи інтервального голодування ми застосували просту і безпечну схему харчування хворих на ішемічну хворобу серця (ІХС) з застосуванням методу обмеження «вікна харчування». Мета роботи – підвищити ефективність кардіореабілітації хворих на ІХС та після операцій на серці шляхом використання методу обмеження «вікна харчування», обґрунтувати доцільність його застосування. Матеріал і методи. Обстежено 54 хворих на ІХС та після операцій на серці віком від 42 до 71 року. У 78,3 % пацієнтів захворювання поєднувалось з супутніми хворобами (гіпертонічна хвороба, аліментарне ожиріння, компенсований цукровий діабет ІІ типу тощо). Усі пацієнти отримували стандартне медикаментозне лікування відповідно до діагнозу, згідно з останніми клінічними рекомендаціями. Клінічну ефективність даного виду реабілітації та фармакологічних засобів оцінювали з урахуванням частоти та інтенсивності нападів стенокардії, ЧСС, АТ, даних ЕКГ у спокої і в умовах динамічного навантаження. При проведенні навантажувального тесту враховували величину порогового динамічного навантаження, розраховували подвійний добуток. У динаміці (на початку та через 6–12 місяців спостереження) досліджували біохімічними методами показники ліпідного обміну, коефіцієнт атерогенності. Результати. При застосуванні тривалого періоду обмеження «вікна харчування» (6–12 місяців) при кардіо­реабілітації хворих спостерігають позитивну динаміку гемодинамічних показників, підвищення толерантності до фізичних навантажень, нормалізацію параметрів ліпідного профілю крові. Висновок. Обґрунтована доцільність застосування даного методу в комплексі профілактичних, лікувальних та реабілітаційних заходів у хворих на ІХС та після перенесених операцій на серці

Ультраструктурные изменения сосудов гемомикроциркуляторного русла задних конечностей крыс при острой ишемии, вызванной наложением артериального турникета

Артеріальні турнікети широко використовуються як у військовій, так і в цивільній медицині (при пораненні кінцівок, артро- та ангіопластиках). Відновлення кровопостачання кінцівки після зняття турнікета може викликати ішемічно-реперфузійні ураження як первинно ішемізованих тканин, так і у віддалених тканинах та органах. Проте на сьогоднішній день ультраструктурні зміни тканин на місцевому рівні при ішемії-реперфузії потребують більш глибокого вивчення. Мета роботи – дослідити стан гемомікроциркуляторного русла задніх кінцівок щурів при гострій ішемії та наступній реперфузії, викликаній накладанням артеріального турнікета. Матеріал і методи. Проведено електронномікроскопічне дослідження судин гемомікроциркуляторного русла скелетних м’язів задніх кінцівок 12 щурів за умов експериментальної гострої ішемії. Контрольну групу склали 3 інтактних тварини. Гостру ішемію викликали шляхом накладання гумових джгутів SWAT шириною 5–6 мм на задні кінцівки тварин, на рівні пахвинної складки, протягом 2 год під тіопентал-натрієвим знеболюванням, а реперфузію моделювали шляхом зняття турнікета. Дослідження зразків м’язової тканини проводили на кафедрі гістології та ембріології Тернопільського національного медичного університету імені І. Я. Горбачевського за допомогою електронного мікроскопа ПЕМ–125К. Результати. При електронній мікроскопії скелетних м’язів задніх кінцівок щурів у судинах гемомікроциркуляторного русла виявлено деструктивно змінені гемокапіляри з неоднаковою товщиною стінки, виражений набряк ендотеліоцитів із пролабуванням їх у просвіт гемокапілярів, десквамацію окремих ендотеліоцитів, потовщення базальної мембрани, розширені набряком периваскулярні простори, скупчення лімфоцитів у паравазальному просторі, появу білкових та еритроцитарних екстравазатів довкола гемокапілярів. Нерідко в просвіті судин поблизу ендотеліоцитів візуалізувалися тромбоцити, що свідчить про розвиток у гемокапілярах пристінкового мікротромбозу. Ультраструктурні зміни спостерігались вже через 2 години після зняття турнікета і були найбільше вираженими через 1 добу. У пізньому реперфузійному періоді відбувався зворотний розвиток патологічних змін, проте навіть через 14 діб реперфузії повного відновлення ультраструктури гемомікроциркуляторного русла все ще не відбувалося. Висновки. Ультраструктурні порушення в судинах гемомікроциркуляторного русла ішемізованої м’язової тканини задніх кінцівок щурів досягали максимальної вираженості через 1 добу після зняття турнікета, що підтверджує розвиток у експериментальних тварин ішемічно-еперфузійного синдрому. У пізньому реперфузійному періоді відбувався зворотний розвиток патологічних змін.Arterial tourniquets are widely used in both military and civil medicine (particularly in the case of limb injuries, arthroplasty and angioplasty). Restoring the blood supply to the limb after removal of the tourniquet can cause ischemic-reperfusion lesions of both the primary ischemic tissues and distant tissues and organs. However, the ultrastructural changes of tissues at the local level by ischemia-reperfusion are in need of deeper study today. The aim of the study – to establish the condition of the haemomicrocirculatory bed of the hind limbs of rats with acute ischemia and subsequent reperfusion caused by the arterial tourniquet application. Materials and Methods. The electron microscopic examination of the blood vessels of the haemomicrocirculatory bed of the skeletal muscles of the hind limbs of 12 rats under experimental acute ischemia was performed. There were 3 intact animals in the control group. Acute ischemia was caused by application of SWAT rubber bands on the hind limbs of animals, 5–6 mm width, at the inguinal fold level within 2 hours under thiopental anesthesia, and reperfusion was modeled by removing the tourniquet. The examination of muscle tissue samples was carried out at the Department of Histology and Embryology, I. Horbachevsky Ternopil National Medical University by using an electron microscope PEM- 125K. Results and Discussion. Electron microscopy of the skeletal muscles of the hind limbs of rats revealed in the vessels of the haemomicrocirculatory bed destructively altered hemocapillaries with unequal wall thickness, pronounced oedema of endothelial cells with their protrusion into the lumen of the haemocapillaries, desquamation of single endothelial cells, thickening of the basal membrane, enlarged by oedema perivascular spaces, accumulation of lymphocytes in the paravasal space, appearance of protein and erythrocytes extravasation around the haemocapillaries. Often in the lumen of vessels near the endothelial cells platelets were visualized, indicating the development in the haemocapillaries of microthrombosis near its wall. Ultrastructural changes were observed already within two hours after the removal of the tourniquet and were most pronounced after one day. In the late reperfusion period there was a reverse development of pathological changes, however, even after 14 days of ischemia-reperfusion the complete restoration of ultrastructure of haemomicrocirculatory bed still did not happen. Conclusions. The ultrastructural disorders in vessels of the haemomicrocirculatory bed of ischemic muscular tissue of the hind limbs reached maximal expression in rats one day after the removal of the tourniquet, confirming the development in experimental animals of ischemic-reperfusion syndrome. In the later reperfusion period there was a reverse development of pathological changes.Артериальные турникеты широко используются как в военной, так и в гражданской медицине (в частности при ранении конечностей, артро- и ангиопластике). Восстановление кровоснабжения конечности после снятия турникета может вызвать ишемически-реперфузионные поражения как первично ишемизированных тканей, так и в отдаленных тканях и органах. Однако на сегодняшний день требуют более глубокого изучения ультраструктурные изменения тканей на местном уровне при ишемии-реперфузии. Цель работы – исследовать состояние гемомикроциркуляторного русла задних конечностей крыс при острой ишемии и последующей реперфузии, вызванной наложением артериального турникета. Материалы и методы. Было проведено электронномикроскопическое исследование сосудов гемомикроциркуляторного русла скелетных мышц задних конечностей 12 крыс в условиях экспериментальной острой ишемии. Контрольную группу составили 3 интактных животных. Острую ишемию вызывали путем наложения резиновых жгутов SWAT шириной 5–6 мм на задние конечности животных на уровне паховой складки в течение 2 ч под тиопентал-натриевым обезболиванием, а реперфузию моделировали путем снятия турникета. Исследование образцов мышечной ткани проводилось на кафедре гистологии и эмбриологии Тернопольского национального медицинского университета имени И. Я. Горбачевского с помощью электронного микроскопа ПЕМ–125К. Результаты и их обсуждение. При электронной микроскопии скелетных мышц задних конечностей крыс в сосудах гемомикроциркуляторного русла обнаружены деструктивно измененные гемокапилляры со стенками неодинаковой толщины, выраженный отек эндотелиоцитов с пролабированием их в просвет гемокапилляров, десквамация отдельных эндотелиоцитов, утолщение базальной мембраны, расширенные вследствие отека периваскулярных пространств, скопление лимфоцитов в паравазальном пространстве, возникновение белковых Огляди літератури, оригінальні дослідження, погляд на проблему, випадок з практики, короткі повідомлення и эритроцитарных экстравазатов вокруг гемокапилляров. Нередко в просвете сосудов вблизи эндотелиоцитов визуализировались тромбоциты, что свидетельствует о развитии в гемокапиллярах пристеночного микротромбоза. Ультраструктурные изменения наблюдались уже через 2 часа после снятия турникета и были более выраженными через 1 сутки. В позднем реперфузионном периоде происходило обратное развитие патологических изменений, однако даже через 14 суток реперфузии полного восстановления ультраструктуры гемомикроциркуляторного русла все еще не происходило. Выводы. Ультраструктурные нарушения в сосудах гемомикроциркуляторного русла ишемизированной мышечной ткани задних конечностей крыс достигали максимальной выраженности через 1 сутки после снятия турникета, что подтверждает развитие у экспериментальных животных ишемически-реперфузионного синдрома. В позднем реперфузионном периоде происходило обратное развитие патологических изменений