ДОСЛІДЖЕННЯ ТОКСИЧНОСТІ C-ФІКОЦІАНІНУ У РИБ ГУППІ ТА ІНФУЗОРІЇ PARAMECIUM CAUDATUM

One of the important and urgent tasks, whose successful solution depends on the supply of food to the population, is to increase the production of livestock products. Ensuring a high level of production of livestock products largely depends on the quality of feed, which is determined, first of all, by toxicological control. C-phycocyanin is a protein complex that belongs to phycobiliproteins and can be used as one of the potential natural components to improve the feeding of commercial fish. In order to establish the safety of the use of active feed components for feeding and ready-made feed into which these components are introduced, first of all, it is necessary to study their effect on the organisms of protozoa and fish, which are used for laboratory research. The high sensitivity of ciliates to the appearance of toxic substances in their environment and changes in their concentration led to the use of these organisms for testing the most diverse chemical elements and compounds. The article presents the results of studying the effect (harmlessness) of C-phycocyanin on the bodies of protozoa (Paramecium caudatum) and guppy fish. When studying the effect of C-phycocyanin on the body of protozoa (Paramecium caudatum), it was established that its use for 48 hours in doses of 5, 10, 25, 50, and 100 mg/l did not cause the death of ciliates. When studying the effect of C-phycocyanin on the body of guppy fish, it was established that its use in doses of 5, 10, 25, 50, and 100 mg/l did not cause the death of fish. So, on the basis of the conducted research, it was established that C-phycocyanin belongs to class 4, and is a non-toxic substance for Paramecium caudatum ciliates. In addition, it was established that its use in the above doses did not cause the death of fish, and its LC50 is higher than 100 mg/l.Одним з важливих і невідкладних завдань, від успішного вирішення яких залежить постачання населенню продуктів харчування, є збільшення виробництва продуктів тваринництва. Забезпечення високого рівня виробництва продукції тваринництва значною мірою залежить від якості кормів, яка визначається, перш за все, токсикологічним контролем. С-фікоціанін є протеїновим комплексом, який належить до фікобіліпротеїнів і може застосовуватись як один із потенційних природних компонентів для покращення годівлі промислових риб. З метою встановлення безпечності використання для годівлі діючих компонентів корму і готового корму, до складу якого вводяться ці компоненти, в першу чергу, необхідно вивчити їх вплив на організм найпростіших і риб, які використовуються для лабораторних досліджень. Висока чутливість інфузорій до появи в оточуючому її середовищі токсичних речовин та зміна їхньої концентрації зумовила використання цих організмів для тестування найрізноманітніших, за хімічною природою, елементів та сполук. У статті наведені результати вивчення впливу (нешкідливість) С-фікоціаніну на організм найпростіших (Paramecium caudatum) і риб гупі. При вивченні впливу С-фікоціаніну на організм найпростіших (Paramecium caudatum) було встановлено, що його застосування упродовж 48 год у дозах 5, 10, 25, 50 та 100 мг/л не викликало загибелі інфузорій. При вивченні впливу С-фікоціаніну на організм риб гупі було встановлено, що його застосування у дозах 5, 10, 25, 50 та 100 мг/л не викликало їх загибелі. Отже, на основі проведених досліджень було встановлено, що С-фікоціанін належить до 4 класу, тобто є не токсичною речовиною для інфузорій Paramecium caudatum. Крім того, було встановлено, що його застосування у вище вказаних дозах не викликало загибелі риб, а його ЛК50 є вищою, ніж 100 мг/л

Comparative assessment of various methods of studying the skin toxicity of a wound-healing drug

The article presents the results of studying the subacute skin toxicity of a wound-healing cream based on betamethasone dipropionate, gentamicin sulfate, and clotrimazole. According to the Organization for Economic Cooperation and Development (OECD No. 410), the research was conducted using the classic method. When studying the effect of a wound-healing agent on the body of animals during long-term 28-day dermal application by the classical method in animals of the I, II, and III experimental groups, which received the drug in a dose of 0.5, 2.5, and 5 ml/kg body weight; respectively no significant changes were found in the body weight of the animals and the weight coefficients of the liver, heart, spleen, kidneys, and lungs. At the same time, in the animals of the II and III research groups, a slight increase in the concentration of hemoglobin was noted, respectively, by 1.3 and 3.9 %, the level of urea – 5.3 and 11.2 %, the activity of AST – 9.8 and 14.9 % compared to the indicators of animals of the control group. In these groups, there was a decrease in total protein concentration by 5.5 and 6.8 %, creatinine level by 3.1 and 5.3 %, and ALT activity by 6.5 and 9.7 %. The studies conducted according to the OECD No. 410 make it possible to obtain more informative data on the toxic effect of the investigated agent. In particular, it was established that the use of the researched drug in animals of the I, II, and III experimental groups caused a decrease in the weight coefficients of the spleen mass, respectively, by 19.1 (Р < 0.05), 22.4 (Р < 0.05) and 28.3 % (P < 0.05), hearts – 3.6, 4.6 and 7.7 %, kidneys – 4.9, 6.5 and 10.4 % and animal body weight – 4.5, 5.4 and 6.4 %, hemoglobin concentrations – 2.6, 2.9 and 4.4 %, leukocyte counts – 21.4, 16.1 and 15.1 %, hematocrit values – 1.9, 3, 6 and 4.0 %. The average hemoglobin content in the erythrocyte (MSN) also decreased by 8.3, 6.9, and 5.1 %, and the average erythrocyte (MCV) volume was 5.0, 4.7, and 1.7 %. In addition, an increase in weight coefficients of liver mass was established by 10.8 (P < 0.05), 11.8 (P < 0.05), and 15.6 % (P < 0.05). When studying the effect of the researched agent during 28-day dermal application on biochemical indicators of blood serum in animals of the first experimental group, a decrease in the concentration of total protein by 5.8 % was established. Under these conditions, an increase in creatinine level, urea level, ALT, and AST was established, respectively, by 6.2, 18.8 (P < 0.05), 3.8, and 14.7 % (P < 0.05). It should be noted that the use of the researched product in animals of the II and III experimental groups caused an increase in the level of urea, respectively, by 28.6 and 35.7 % (Р < 0.05), creatinine by 8.4 and 3.5 %, AST – 16.4 (P < 0.05) and 11.3 % and the activity of ALT – 8.5 and 11.0 %

EU integration in the (post)-migrant-crisis context: learning new integration modes?

This article explores the integration of the European Union (EU) as an institution after the 2015-2016 migrant crisis. Qualitative data from elite interviews in Brussels and policy analysis, in the framework of a bigger project about the impact of the migrant crisis on European integration, highlight the EU learning about new integration modes as a key theme following the crisis. The article focuses on this theme and argues that EU integration has been happening through intensive learning after the-migrant crisis, whereby the EU has been exploring a combination of certain integration modes: shaping the relationships with candidate countries by restraining from enlargement; shaping the relationships with (prospectively) exiting Member States by considering fuzziness at the borders; exploring differentiation among the existing Member States, possibly through promoting a two-tier EU, instead of universal deepening. A key contribution lies in applying the notion ‘learning’ to understanding EU integration modes specifically after the migrant crisis

STUDY OF THE INFLUENCE OF THE SPORE-FORMING MICROORGANISM ON THE FLORA OF THE INTESTINE OF CHICKEN - IMPORTANT STAGE OF THE DEVELOPMENT OF PROBIOTIC PREPARATION

  В статье приведены результаты исследований влияния спорообразующих штаммов микроорганизмов, выделенных из кишечника здоровых кур, на микрофлору пищеварительного тракта птицы. Установлено, что на 10 сутки после применения исследованных штаммов изменялся как качественный, так и количественный состав микрофлоры. В частности, к началу исследования культуры Bifidobacterium, Lactobacillus, которым принадлежит чрезвычайно важная роль в процессе пищеварения, были в минимальном количестве, а после применения исследуемых штаммов микроорганизмов, их количество значительно увеличилось. Кроме того, необходимо отметить, что после применения пробиотических штаммов значительно уменьшилось количество условно-патогенной и патогенной микрофлоры. Например, на 15 сутки количество грибов рода Candida уменьшилась, в зависимости от пробиотического штамма, с 7,94 ± 0,11 · 105 до 1,35 ± 0,05 · 104 КОЕ/г (штамм B. subtilis 3), и к 1,2 · 104 ± 0,061 КОЕ/г (штамм B. subtilis 13).У статті наведено результати досліджень впливу спороутворюючих штамів мікроорганізмів, які були виділені з кишок здорових курей, на мікрофлору травного тракту птиці. Встановлено, що на 10 добу після застосування дослідних штамів змінювався як якісний, так і кількісний склад мікрофлори. Зокрема, до початку дослідження культури Bifidobacterium, Lactobacillus, які відіграють надзвичайно важливу роль у процесі травлення, були наявні в мінімальній кількості, а після застосування досліджуваних штамів мікроорганізмів, їх кількість значно збільшилась. Крім того, необхідно зазначити, що після застосування пробіотичних штамів значно зменшилась кількість умовно-патогенної та патогенної мікрофлори. Наприклад, на 15 добу кількість грибів роду Candida зменшилась, у залежності від пробіотичного штаму, з 7,94±0,11 ·105 до 1,35±0,05 ·104 КУО/г (штам B. subtilis 3), та до 1,2·104±0,061 КУО/г (штам B. subtilis 13).In the article presented results of studies of the influence of spore-forming microorganism strains, that have been isolated from the intestines of healthy chickens, on the microflora of the digestive tract of birds. We found out that qualitative and quantitative composition of microflora have changed on the 10-th day after application of experimental strains. In particular, before the study of the culture Bifidobacterium, Lactobacillus, which play very important role in the process of digestion, they were in the small number, and after applying the experimental strains, their number has significantly increased. In addition, it should be noted that after using of probiotic strains significantly decreased number of conditionally- pathogenic and pathogenic microflora. For example, on 15th day the number of fungi of the genus Candida decreased, depending on the probiotic strain , from 7,94 ± 0,11 · 105  to  1,35 ± 0,05 · 104 CFU / g (strain B. subtilis 3) and to 1,2 ± 0,061 · 104 CFU/g (B. subtilis strain 13)

Вплив ентерококів на чутливість умовно-патогенної мікрофлори до антибіотиків

The article presents the results of determining the ability of enterococci isolated from traditional Carpathian cheese to affect the antibiotic sensitivity of opportunistic gram-positive and gram-negative microorganisms, particularly test strains of S. aureus and E. coli. It was found that enterococci had different effects on the sensitivity of opportunistic pathogens to different groups of antimicrobial drugs. In particular, co-cultivation of S. aureus with enterococci did not affect the change in sensitivity to amoxicillin and glycopeptides (vancomycin). In the study of aminoglycosides, it was found that the sensitivity of staphylococcus to gentamicin increased when co-cultured with strains of E. faecium SB12 and E. durans SB18 by 14.8 (P < 0.05) and 13.1 % (P < 0.01), respectively. The tendency to increase the sensitivity of staphylococcus to streptomycin was also observed in cultivation with E. faecium SB12 and E. durans SB18. Concerning macrolides, in particular erythromycin, only one strain of E. durans SB18 caused a 3.2 % increase in staphylococcal susceptibility, and a probable increase in staphylococcal susceptibility was found in fluoroquinolones. In particular, the sensitivity of staphylococci to enrofloxacin and norfloxacin increased by 7.6 and 5.3 %, respectively (P < 0.05). The antibiotic susceptibility of E. coli with enterococci found a slight increase in sensitivity to penicillins when co-cultured with strains of E. faecium SB12 and E. durans SB18. Thus, the antibiotic sensitivity of E. coli increased by 5.1 and 7.5 %, respectively. In addition, the sensitivity of E. coli to aminoglycosides (streptomycin) increased under co-cultivation with E. durans SB6 and SB18 strains by 7, 5, and 9.7 %, respectively (P < 0.05). In addition, when co-cultured with E. faecium SB12 and E. durans SB18 strain, the sensitivity of E. coli to enrofloxacin increased by 7.6 and 5.3 %, respectively (P < 0.05), and to norfloxacin – by 3, 8, and 4.9 %. Co-cultivation with E. durans SB6 and E. faecium SB12 strains increased the sensitivity of E. coli to ẞ-lactam antibiotics, in particular, cefazolin by 9.1 % (P < 0.05), and in co-cultivation with E. durans SB18 – at 14.1% (P < 0.01).У статті наведено результати визначення здатності ентерококів, виділених з традиційної карпатської бринзи, впливати на антибіотикочутливість умовно-патогенних грампозитивних та грамнегативних мікроорганізмів, зокрема тест-штамів S. аureus та E. сoli. Було встановлено, що ентерококи по-різному впливали на підвищення чутливості умовно-патогенної мікрофлори до різних груп протимікробних препаратів. Зокрема, сумісне культивування S. аureus з ентерококами не впливало на зміну чутливості до амоксициліну та глікопептидів (ванкоміцину). При дослідженні аміноглікозидів встановили, що чутливість стафілококу до гентаміцину зростала за умови спільного культивування із штамами E. faecium SB12 та E. durans SB18 відповідно на 14,8 (Р < 0,05) та 13,1 % (Р < 0,01). Тенденцію до підвищення чутливості стафілококу до стрептоміцину відзначали також при культивуванні із E. faecium SB12 та E. durans SB18. Щодо макролідів, зокрема еритроміцину, тільки один штам E. durans SB18 спричинював підвищення чутливості стафілококу на 3,2 %, а вірогідне підвищення чутливості стафілококу встановили до фторхінолонів. Зокрема, чутливість стафілококу до енрофлоксацину та норфлоксацину підвищувалась відповідно на 7,6 та 5,3 % (Р < 0,05). При вивченні антибіотикочутливості E. coli з ентерококами встановили незначне підвищення чутливості до пеніцилінів за сумісного культивування із штамами E. faecium SB12 та E. durans SB18. Так, антибіотикочутливість E. coli підвищувалась відповідно на 5,1 та 7,5 %. Також чутливість E. coli до аміноглікозидів (стрептоміцину) зростала за умови спільного культивування із штамами E. durans SB6 та SB18 відповідно на 7, 5 та 9,7 % (Р < 0,05). Крім того, за спільного культивування із штамом E. faecium SB12 та E. durans SB18 чутливість E. coli до енрофлоксацину підвищувалась відповідно на 7,6 та 5,3 % (Р < 0,05), а до норфлоксацину ‒  відповідно на 3,8 та 4,9 %. Спільне культивування зі штамами E. durans SB6 та E. faecium SB12 сприяло підвищенню чутливості E. coli до ẞ-лактамних антибіотиків, зокрема цефазоліну на 9,1 % (Р < 0,05), а при спільному культивуванні із E. durans SB18 ‒ на 14,1 % (Р < 0,01)

Introduction

The post-2014 'migrant crisis' focusing mainly on the European Union`s southeast periphery where the so called Balkan Route1 exists, has demonstrated that the degree of integration and solidarity among EU members is not as deep and complete as expected. Attempts to outsource the crisis to its periphery impacted also on the relationship of the Union with EU candidate countries. The lack of a common EU policy and reluctance to share sovereignty became evident among EU members from early on. This has in turn led to a demise in the credibility of the EU, its fundamental principles like solidarity among its member states and protection of human rights, as well as, its institutions. The Erasmus+ Jean Monnet project MIGRATE CTRL + Enter Europe – Jean Monnet Migrant Crisis Network2 looks into the developments in the Balkan Route pre and post the EU-Turkey Statement and the responses by the individual countries inside this framework

Інтенсивність росту та антибактеріальні властивості штамів Enterococcus faecium та Enterococcus durans, виділених із традиційної карпатської бринзи

The article presents the results of the study the ability of four not studied strains of enterococci (E. durans, SB6, E. faecium SB12, E. durans SB18, E. durans SB20), which were isolated from the Carpathian brynza, to reduce the acidity of medium of cultivation, the rate of biomass accumulation and the ability to exhibit antagonistic properties to the opportunistic microflora. Lactic acid and minor compounds are producing in a result of lactose fermentation, which form the specific taste and aroma properties of the product. The activity of acid formation has crucial because it directly connected with the coagulation of proteins and the prevention of the growing of extraneous microflora. Therefore, the rate of acidity increasing of the medium is one of the most important characteristics in selection of strains of lactic acid bacteria for the manufacture of dairy products. High growth rate, resistance to the contamination of extraneous microflora and preservation of their properties in the finished product are the technological properties of the strains. The inhibition of the growth of pathogenic cultures of microorganisms is the main probiotic functions of beneficial bacteria namely antagonistic activity. It was found, that the strain E. durans SB20 manifested the highest ability to increase the acidity of the medium under the cultivation for 24 hours at 37 °C as it reduced the pH on 30.3 %, and the strain E. durans SB18 increased the acidity on 29.9 %. Under 48 hours strains E. durans SB20 and SB18 increased the acidity on 31.1 and 30.5 % (P< 0.001) respectively compared with the control. The growth rate of stains E. durans SB20 and E. durans SB18 were in 18,0 and 17,6 times higher than in control under the cultivation for 24 hours at 37 °C, the optical density were in 18.3 and 18.2 times higher respectively than in the control sample under the cultivation for 48 hours at the same temperature. Furthermore, strains of enterococci showed antagonistic properties against conditionally pathogenic cultures of microorganisms on 24 and 48 hour of cultivation. In addition, it was found that with an increasing temperature of the antagonistic activity of the strains cultivation increased. Obviously, it was connected that more biologically active substances and microbial secondary metabolites are formed under the longer cultivation and higher temperatures. In particular on 48 hours at 37 °C almost of all the tested strains showed moderate antagonistic activity against E. coli, S. enteritidis, E. aerogenes, P. mirabilis and P. aeruginosa. However, all four strains didn`t have antagonistic activity against the test-strain S. aureus.У статті наведено результати досліджень із вивчення здатності чотирьох невивчених штамів ентерококів (E. durans, SB6, E. faecium SB12, E. durans SB18, E. durans SB20), виділених із карпатської бринзи, знижувати кислотність середовища культивування, швидкість накопичення біомаси та здатність проявляти антагоністичні властивості до умовно-патогенної мікрофлори. У результаті зброджування лактози утворюється молочна кислота та мінорні сполуки, які формують специфічні смакові та ароматичні властивості продукту. Активність кислотоутворення має вирішальне значення, оскільки із цим безпосередньо пов’язана коагуляція білків, а також попередження розвитку сторонньої мікрофлори. Тому швидкість зниження кислотності середовища є однією із найважливіших характеристик при відборі штамів молочнокислих бактерій для виготовлення кисломолочних продуктів. Технологічність штамів полягає у їх високій швидкості росту, стійкості до забруднення сторонньою мікрофлорою та збереженні своїх властивостей у готовому препараті. Основними пробіотичними функціями корисних бактерій є пригнічення росту патогенних культур мікроорганізмів, тобто антагоністична активність. У результаті проведених досліджень, встановлено, що на 24 год культивування за температури 37 °C найвищу здатність підвищувати кислотність середовища проявляв штам E. durans SB20, оскільки був здатним знизити рН середовища на 30,3 %, а E. durans SB18 підвищував кислотність на 29,9 %, а на 48 год штами E. durans SB20 та SB18 підвищували кислотність на 31,1 та 30,5 % (Р < 0,001) відповідно порівняно з контролем. Було встановлено, що на 24 год культивування ентерококів за температури 37 °С інтенсивність росту штамів E. durans SB20 та E. durans SB18 була в 18,0 та 17,6 разів вищою, ніж у контролі, на 48 год культивування за цієї самої температури оптична густина була відповідно у 18,3 та 18,2 рази вищою у порівнянні із контрольним зразком. Крім цього, досліджувані штами ентерококів проявляли антагоністичні властивості щодо умовно-патогенних культур мікроорганізмів на 24 та 48 год культивування. Було встановлено, що із збільшенням температури культивування зростала антагоністична активність штамів. Очевидно, це пов’язано із тим, що при тривалішому культивуванні і вищих температурних режимах утворюється більше біологічно активних речовин та вторинних продуктів життєдіяльності мікроорганізмів. Зокрема, на 48 год за температури 37 °С майже всі досліджувані штами проявляли помірну антагоністичну активність щодо E. coli, S. enteritidis, E. aerogenes, P. mirabilis та P. aeruginosa. Проте, всі чотири штами взагалі не володіли антагоністичною активністю щодо тест-штаму S. aureus

Властивості сформованих композицій пробіотичних штамів, виділених із карпатської бринзи

In order to give the product functional properties, promising for the industry strains of cultures of lactic acid bacteria L. lactis ssp. lactis IMAU 32258, Lb. plantarum KLDS 1.0728 and E. durans SB18, isolated from traditional Carpathian bryndza. It was found that under conditions of co-cultivation, the studied strains were compatible, ie did not show interspecific antagonism. Based on these probiotic strains, five compositions of L. lactis ssp. lactis IMAU 32258, Lb. plantarum KLDS 1.0728 and E. durans SB18 in the ratios,%: composition № 1 – 50:25:25; № 2 – 33:33:33; № 3 – 50:40:10; № 4 – 50:10:40 and № 5 – 70:15:15 respectively. When determining the rate of biomass accumulation, it was found that at a temperature of 32 ° C the highest growth intensity was registered in the cultivation of compositions № 1, № 2 and № 4, it exceeded the control by 19.5–20.1 times (P <0.001). At a temperature of 37 °C for 24 h, the highest change in the optical density of the nutrient medium was found in the cultivation of compositions № 1, № 2 and № 3, in particular, it increased, respectively, in 17.9, 17.8 and 18.1 (P < 0.001) times compared to control. When determining the ability of different compositions of the consortium of lactic acid bacteria to reduce the pH of the medium, it was found that for 24 h of cultivation at 32 ° C the best acid-forming properties showed compositions № 3, № 4 and № 5 because they reduced the pH of the medium by 32.8, 33.3 and 32.8 %, respectively, to 4.87–4.91 units. At a temperature of 37 °C formed by us compositions were able to reduce the pH of the medium to 5.03-5.12 units, while the best acid-forming properties showed compositions № 1, № 3 and № 5. In determining the antagonistic properties of the studied compositions of microorganisms when cultured at temperature 32 °C was found to have moderate antagonistic activity against Escherichia coli, Enterobacter aerogenes, Proteus mirabilis, Salmonella enteritidis, Staphylococcus aureus and Pseudomonas aeruginosa, ie against all cultures of pathogenic and opportunistic microorganisms. Compared with other compositions, composition № 3 showed the highest antagonistic activity against Staphylococcus aureus, as well as quite high against Salmonella enteritidis, Pseudomonas aeruginosa and Enterobacter aerogenes. When culturing the studied compositions of a consortium of microorganisms at a temperature of 37 °C, all compositions showed moderate antagonistic activity against all test cultures of pathogenic and opportunistic microorganisms. Composition № 3 showed slightly higher antagonistic activity against Staphylococcus aureus, Salmonella enteritidis, Enterobacter aerogenes, as well as at a temperature of 32 °C, as well as against Pseudomonas aeruginosa. Therefore, isolated from traditional Carpathian cheese L. lactis ssp. lactis IMAU 32258, Lb. plantarum KLDS 1.0728 and E. durans SB18 have a high degree of biocompatibility and are suitable in different ratios for use in one composition, as indicated by the ability to accumulate biomass, lower pH and antagonistic activity to pathogenic and opportunistic microflora.Для надання продукту функціональних властивостей, було використано перспективні для промисловості штами культур молочнокислих бактерій L. lactis ssp. lactis IMAU 32258, Lb. plantarum KLDS 1.0728 та E. durans SB18, виділені з традиційної карпатської бринзи. Встановлено, що за умов спільного культивування досліджувані штами були сумісні, тобто не проявляли міжвидового антагонізму. На основі цих пробіотичних штамів створили п’ять композицій L. lactis ssp. lactis IMAU 32258, Lb. plantarum KLDS 1.0728 та E. durans SB18 у співвідношеннях, %: композиція № 1 – 50:25:25; № 2 – 33:33:33; № 3 – 50:40:10; № 4 – 50:10:40 та № 5– 70:15:15 відповідно. При визначенні швидкості накопичення біомаси встановили, що за температури 32 °C вища інтенсивність росту зареєстрована при культивуванні композицій № 1, № 2 та № 4, вона переважала контроль у 19,5–20,1 рази (Р < 0,001). За температури 37 °С на 24 год вищу зміну оптичної густини живильного середовища встановлено при культивуванні композицій № 1, № 2 та № 3, зокрема, вона зростала, відповідно у 17,9, 17,8 та 18,1 (Р < 0,001) рази порівняно до контролю. При визначенні здатності різних композицій консорціуму молочнокислих бактерій знижувати рН середовища, встановили, що на 24 год культивування за температури 32 °С кращі кислотоутворювальні властивості проявили композиції № 3, № 4 та № 5, оскільки знижували рН середовища на 32,8, 33,3 та 32,8 % відповідно, до 4,87–4,91 одиниць. За температури 37 °С сформовані нами композиції були здатні знижувати рН середовища до 5,03–5,12 одиниць, при цьому кращі кислотоуворювальні властивості проявили композиції № 1, № 3 та № 5. При визначенні антагоністичних властивостей досліджуваних композицій мікроорганізмів при культивуванні за температури 32 °С встановили, що вони проявили помірну антагоністичну активність до Escherichia coli, Enterobacter aerogenes, Proteus mirabilis, Salmonella enteritidis, Staphylococcus aureus та Pseudomonas aeruginosa, тобто до усіх тест культур патогенних та умовно-патогенних мікроорганізмів. Порівняно з іншими композиціями, композиція № 3 проявила найвищу антагоністичну активність до Staphylococcus aureus, а також досить високу до Salmonella enteritidis, Pseudomonas aeruginosa і Enterobacter aerogenes. При культивуванні досліджуваних композицій консорціуму мікроорганізмів за температури 37 °С усі композиції проявили помірну антагоністичну активність щодо усіх тест-культур патогенних та умовно-патогенних мікроорганізмів. Композиція № 3 проявила дещо вищу антагоністичну активність щодо Staphylococcus aureus, Salmonella enteritidis, Enterobacter aerogenes, як і за температури 32 °С, а також щодо Pseudomonas aeruginosa. Отже, виділені з традиційної карпатської бринзи L. lactis ssp. lactis IMAU 32258, Lb. plantarum KLDS 1.0728 та E. durans SB18 володіють високим ступенем біосумісності та придатні у різних співвідношеннях до використання їх у одній композиції, на що вказує здатність до накопичення біомаси, зниження рН середовища та прояв антагоністичної активності до патогенної та умовно-патогенної мікрофлори

BEHAVIORAL REACTIONS OF LABORATORY ANIMALS BY THE ADMINISTRATION OF BIOVIR

У статті представлені результати дослідження із визначення впливу біологічно активного засобу біовір на поведінкові реакції лабораторних тварин. Застосування біовіру у дозі 12,5 мг/кг маси тіла спричинювало позитивні зміни у поведінці тварин. Зокрема, упродовж усього періоду експерименту у тварин, яким вводили вище згадану дозу спостерігали збільшення горизонтальної активноті, актів грумінгу, дослідницької активності порівняно до показників контрольної групи. При цьому вірогідне збільшення поведінкових реакцій спостерігали на 14 добу застосування препарату, а на 28 добу досліду встановили збільшення на 40,7 % м’язової працездатності щурів.В статье представлены результаты исследования по определению влияния биологически активного средства биовир на поведенческие реакции лабораторных животных. Применение биовира в дозе 12,5 мг/кг массы тела вызвало положительные изменения в поведении животных. В частности, на протяжении всего периода эксперимента у животных которым вводили вышеупомянутую дозу наблюдали увеличение горизонтальной активности, актов груминга, исследовательской активности животных по сравнению с показателями контрольной группы. При этом достоверное увеличение поведенческих реакций наблюдали на 14сутки приема препарата, а на 28 сутки опыта установили увеличение на 40,7 % мышечной работоспособности крыс.The article present the results of the study of the determination of the influence of a biologically active agent biovir on behavioral responses of laboratory animals. The introduction of biovir in a dose of 12,5 mg/kg body weight caused the positive changes in behavior of animals. In particular, we found out that the introduction of biovir in the aforementioned dose, during the all period of the experiment, caused the increase of horizontal activity, acts of grooming, research activity compared to the control group. Herewith established likely increase, compared with the control group, the number of the behavioral reaction on the 14 day of the introduction of biovir, and on the 28 day of the experiment was set an increase on 40.7 % of the efficiency muscle of rats

ЕФЕКТИВНІСТЬ ЗАСТОСУВАННЯ КОРМОВОЇ ДОБАВКИ НА ОСНОВІ БАКТЕРІЙ РОДУ BACILLUS

The article highlights the results of using a feed additive based on spore-forming bacteria of the genus Bacillus when growing broiler chickens. The addition of the studied additive to the diet of chickens in the first group at a dose of 0.5 and to the second group at a dose of 1 g/kg of feed increased the intensity of the bird's growth. In particular, the average daily weight gain of broilers in the experimental groups was, respectively, 11 and 11.8% higher than in the control group. At the same time, the yield of gutted broiler carcasses in the first and second experimental groups was higher, compared to the control group, by 245 and 275 g, respectively. Under these conditions, in the first experimental group with an average body weight of 2411.1 g, feed consumption during the experimental period was 4310 g/head, while feed conversion was 1.78. In the second experimental group with an average body weight of 2426.9 g, the feed consumption was 4253.3 g/head and the conversion was 1.75, while in the control group with an average body weight of 2178.4 g, the feed consumption was 4433.3 g/head, and the feed conversion was 2.03. When identifying microorganisms of the Enterobacteriaceae family, in the first research group were found: Escheriсhia coli, Escheriсhia fergusonii, Escheriсhia hermannii, Escheriсhia vulneris, Serratia odorifera; in the second experimental group: Escheriсhia coli, Escheriсhia fergusonii, Serratia odorifera, Kluyvera spp.; and in the control group: Escheriсhia terioteria enorita, Serratia oderofera cloacea, Shigella spp. Microorganisms of the genus Salmonella, and also Campilobacter and C. perfringens on day 42 in broilers of all groups were not detected. Therefore, the use of a feed additive based on spore-forming bacteria of the genus Bacillus leads to a decrease in feed conversion, an increase in the body weight of birds, and an increase in total and average daily weight gain, compared to the control group. Also was found the positive effect of feed additives on the qualitative and quantitative composition of the intestinal microflora, while the microflora of the bird is corrected in the direction of an increase in the normal flora and a decrease in pathogenic and conditionally pathogenic microflora.У статті висвітлено результати застосування кормової добавки на основі спороутворюючих бактерій роду Bacillus, при вирощуванні курей-бройлерів. Внесення досліджуваної добавки у раціон курей першої групи у дозі 0,5 а другої – 1 г/кг корму підвищувало інтенсивність росту птиці. Зокрема, середньодобовий приріст маси тіла бройлерів дослідних груп був, відповідно, на 11 та 11,8 % вищим, ніж у контрольній групі. При цьому вихід потрошеної тушки бройлерів у першій та другій дослідній групах був вищим, порівняно з контрольною групою, відповідно, на 245 та 275 г. За цих умов у першій дослідній групі, при середній масі тіла 2411,1 г, витрати кормів за дослідний період становили 4310 г/гол, при цьому конверсія корму становила 1,78. У другій дослідній групі, при середній масі тіла 2426,9 г, витрати кормів складали 4253,3 г/гол, а конверсія корму становила 1,75, тоді як у контрольній групі, при середній масі тіла 2178,4 г, витрати кормів становили 4433,3 г/гол, при цьому конверсія корму становила 2,03. При ідентифікації мікроорганізмів родини Enterobacteriaceае виявили у першій дослідній групі: Escheriсhia colі, Escheriсhia fergusonii, Escheriсhia hermannii, Escheriсhia vulneris, Serratia odorifera; у другій дослідній групі: Escheriсhia coli, Escheriсhia fergusonii, Serratia odorifera, Kluyvera spp.; в контрольній групі: Escheriсhia terіoterіa enorita, Serratia oderofera cloacea, Shigella spp. Мікроорганізмів роду Salmonella, а також Campilobacter та C. perfringens на 42 добу у бройлерів усіх груп не виявляли. Отже, застосування кормової добавки на основі спороутворюючих бактерій роду Bacillus призводить до зниження конверсії корму, підвищення маси тіла птиці, збільшення загального та середньодобового приросту ваги, порівняно з контрольною групою. Встановлено позитивний вплив застосування кормової добавки на якісний та кількісний склад мікрофлори кишечнику, при цьому відбувається корекція мікрофлори птиці у бік збільшення нормофлори та зменшення патогенної і умовно-патогенної мікрофлори