The Prospect of Using the Dual Gauge Line for the Ukraine–Hungary Railway Connection

There are several international transport corridors in Hungary. Záhony railway station is one of the largest hubs in Europe, providing a railway connection between Ukraine and the European Union. Two different railway tracks meet and come together here, such as the standard (1435 mm) and broad (1520 mm) gauges. The availability of a developed infrastructure of the dual gauge on the territory of Hungary presupposes the corresponding development of the railway connection by Ukraine. In order to effectively use the dual gauge line and solve problems of special design, it is necessary to ensure the appropriate train flows. This research aims to provide scientific support for express analysis of the railway routes' competitiveness between Ukraine and the European Union to define the determining factors. The application of such approaches provides a tool for establishing the prospects for the development of existing railway lines, considering their features. Scientific approaches to creating methods for determining the priority areas of railway transport have been further developed. Apart from involving such essential indices as average speed and traffic volumes, the authors added the possibility of considering the presence of lines with such design features as single-track sections, non-electrified, dual gauge, etc., on the route. The theoretical background is applied as a tool for rapid calculations for increasing the competitiveness of the Chop–Záhony dual gauge line

Providing the railway transit traffic Ukraine–European Union

Abstract The authors developed a model for predicting and assessing the efficiency of railway transport from the border of one state to the border of the other one, taking into account all expenditures by the net present value indicator net present value of discounted cash flow. The results allows planning measures to accelerate the cargo delivery, both on the territory of Ukraine, and during the transfer of cargoes at border stations, to predict the revenue generation from the implementation of international transportation, which is very important for attracting investments

INVESTIGATION OF HEAT-AFFECTED ZONES OF THERMITE RAIL WELDINGS

The paper investigates the heat-affected zone (HAZ) of several rail joints executed by thermite rail welding (TW). The examined rail profile was 54E1 (UIC54). The rail steel categories were different: R260 and R400HT. The welding portions of the TWs fitted R350HT and R260 rail categories with normal welding gaps. The rail pieces were brand new, i.e., without any usage in the railway track. The authors executed Vickers-hardness tests (HV10) and material texture tests on the running surface of the rail head, as well as on slices cut from the rail head. The cutting was performed by the water jet method, five longitudinal direction slices with vertical cutting lines. The considered specimen lengths were 2×70 mm (i.e., 70 mm from the mid-point of the rail joint), however, the depths were 20 mm from the running surface. Therefore, the measuring spaces were 5 mm lengthwise and 2 mm in depth. The variation of the hardness values was determined considering the microstructures of the base steel material and the TW. For comparison, previously measured Elektrothermit SoW-5 and earlier own research were taken into consideration

Дослідження окремих компетенцій сучасного керівника у фармацевтичному секторі галузі охорони здоров’я

Aim. To study the individual competencies of a modern leader as the coordinator of the organizational system in the pharmaceutical sector of healthcare in the context of adaptive management of the organizational culture.Materials and methods. The following scientific methods were used: logical, analytical, economic and statistical, survey, selective observation, focus group, expert assessments.Results. The pharmaceutical sector (PhS) of healthcare is characterized by a high social and medical orientation, and requires effective management. At the epicenter of the emerging managerial relationships there is the leader as the coordinator of the organizational system, which he/she directs towards a certain goal – pharmaceutical provision of the population and healthcare institutions. Therefore, it is important to determine the individual competencies that the leaders of pharmaceutical institutions should meet taking into account the professional specificity in a particular institution. According to the results of the survey of respondents our studies have identified 10 competencies of the PhS modern leader. In addition, the directions for formation of each of the competencies selected (40 components of the directions) have been determined.Conclusions. It has been found that the competencies of a modern leader of a pharmaceutical institution studied and directions for their formation allow us to specify the programs for improving senior management of the pharmacy specialists, to envisage subjects for their education in the system of the postgraduate education, in particular self-education, internships, and the experience exchange. In a complex, this will increase the effectiveness of the overall organizational and management maintenance in the PhS, which is important for its further development.Цель: исследование отдельных компетенций современного руководителя как координатора организационной системы в фармацевтическом секторе отрасли здравоохранения в рамках адаптивного управления организационной культурой.Материалы и методы: логический, аналитический, экономико-статистический, анкетирование, выборочное наблюдение, фокус-групп, экспертных оценок.Результаты исследования. Фармацевтический сектор отрасли здравоохранения (ФС) характеризуется высокой социально-медицинской направленностью и требует эффективного управления. В эпицентре возникших управленческих взаимосвязей находится руководитель как координатор организационной системы, которую он направляет на достижение цели – фармацевтическое обеспечение населения и учреждений здравоохранения. Поэтому важно определить отдельные компетенции, которые должны быть присущи руководителям фармацевтических заведений, с учетом специфики их деятельности в конкретном заведении. Нашими исследованиями, по результатам опроса респондентов, определено 10 таких компетенций современного руководителя ФС. Дополнительно определены направления для формирования каждой из выделенных компетенций (40 составляющих направлений).Выводы. Установлено, что исследованные компетенции современного руководителя фармацевтического заведения и направления для их формирования позволяют конкретизировать программы усовершенствования руководящего состава специалистов фармации, предусмотреть тематику их обучения в системе последипломного образования, в частности самообразования, стажировки, обмена опытом. В комплексе это позволит повысить уровень общего организационно-управленческого обеспечения в ФС, что является важным для дальнейшего его развития.Мета: дослідження окремих компетенцій сучасного керівника як координатора організаційної системи у фармацевтичному секторі галузі охорони здоров’я в межах адаптивного управління організаційною культурою.Матеріали та методи: логічний, аналітичний, економіко-статистичний, анкетування, вибіркового спостереження, фокус-груп, експертних оцінок.Результати дослідження. Фармацевтичний сектор галузі охорони здоров’я (ФС) характеризується високою соціально-медичною спрямованістю і потребує ефективного управління. В епіцентрі управлінських взаємозв’язків знаходиться керівник як координатор організаційної системи, яку він спрямовує на досягнення мети − фармацевтичного забезпечення населення і закладів охорони здоров’я. Тому важливим є визначення окремих компетенцій, які мають бути притаманні керівникам фармацевтичних закладів, з урахуванням специфіки їх діяльності у певному закладі. Нашими дослідженнями, за результатами опитування респондентів, виділено 10 таких компетенцій сучасного керівника у ФС. Додатково з’ясовані напрямки для формування кожної із виділених компетенцій (40 напрямків).Висновки. Установлено, що досліджені компетенції сучасного керівника фармацевтичного закладу та напрямки для їх формування дозволяють конкретизувати освітні програми удосконалення керівного складу спеціалістів фармації, передбачити тематику їх навчання в системі післядипломної освіти, зокрема через самоосвіту, стажування, обмін досвідом. У комплексі це дозволить підвищити рівень загального організаційно-управлінського забезпечення у ФС, що важливо для подальшого його розвитку