Спосіб електрохімічного маркування металів, що легко пасивуються

Спосіб електрохімічного маркування металів, що легко пасивуються, що включає анодування постійним струмом у водному електроліті, який відрізняється тим, що анодування металів проводять в умовах мікродугового розряду в гідродинамічному режимі роботи електроліту

Спосіб електрохімічного маркування

1.Спосіб електрохімічного маркування, що включає нанесення на металеву основу шару покриття, електрохімічне травлення в проточному електроліті місць нанесення інформації з одержанням маркуючих знаків, який відрізняється тим, що як покриття використовують метал, забарвлення якого відрізняється від забарвлення металу основи

Осадження наночастинок платини на поверхню кремнію гальванічним заміщенням в середовищі DMSO

Наведено результати досліджень формування наночастинок платини (Pt NPs) на поверхні кремнію методом гальванічного заміщення (GR) у фторвмісному розчині H2[PtCl6] в диметилсульфоксиді (DMSO). Встановлено умови процесу осадження Pt NPs на поверхні підкладки. Показано, що у широкому діапазоні концентрацій прекурсора платини (1-4 ммол∙л – 1) і температури (30-50 °С) формуються дискретні сфероподібні наночастинки металу (Pt NPs) діаметром від 20 до 200 нм з рівномірним розподілом по поверхні підкладки. Головними факторами впливу на геометрію наночастинок є концентрація H2[PtCl6], температура та тривалість GR. Зі збільшенням значень цих факторів розміри частинок зростають. Ультразвук пришвидшує процес GR, що спричиняє збільшення розмірів Pt NPs, а також сприяє формуванню металевої плівки на кремнієвій поверхні. Показано, що концентрація іонів платини та середовище DMSO за GR є одним із основних чинників впливу на розміри дискретних частинок із невеликим діапазоном за розмірами та рівномірним розподілом по поверхні підкладки. Встановлено, що з підвищенням температури від 30 до 50 °С спостерігається зміна структури осаду платини від дискретної до утворення агломератів, що зумовлено значним зростанням швидкості електрогенеруючої реакції на анодних ділянках поверхні. Виявлено, що збільшення тривалості GR від 30 до 60 с сприяє щільності заповнення поверхні кремнію. Наведено результати досліджень впливу молекул органічного апротонного розчинника на геометрію металевих частинок та їх розподіл по поверхні підкладки. Отримано наноструктури платини з доброю адгезією до поверхні підкладки.The results of studies of the formation of platinum nanoparticles (Pt NPs) on the silicon surface by galvanic replacement (GR) in a fluoride-containing solution of H2[PtCl6] in dimethyl sulfoxide (DMSO) are presented. The conditions of the deposition process of Pt NPs on the substrate surface are established. It is shown that in a wide range of platinum precursor concentrations (1-4 mmol∙l – 1) and temperature (30- 50 °С), discrete spherical metal nanoparticles (Pt NPs) with a diameter of 20 to 200 nm with uniform distribution on the substrate surface are formed. The main factors influencing the geometry of nanoparticles are the concentration of H2[PtCl6], temperature and duration of GR. As the values of these factors increase, the particle size increases. Ultrasound accelerates the GR process, which increases the size of Pt NPs and promotes the formation of a metal film on the silicon surface. It is shown that concentrations of platinum ions and DMSO medium during GR are one of the main factors influencing the size of discrete particles with a small size range and uniform distribution on the substrate surface. It was found that with increasing temperature from 30 to 50 °C there is a change in the structure of platinum sediment from discrete to the formation of agglomerates, which is due to a significant increase in the rate of electrogeneration reaction at the anode surfaces. It was found that increasing the duration of the GR process from 30 to 60 s contributes to the filling density of the silicon surface. The results of studies of the influence of organic aprotic solvent molecules on the geometry of metal particles and their distribution on the substrate surface are obtained. Nanostructures of platinum with good adhesion to the substrate surface were obtained

Synthesis of Ni(Co)/Pd Ternary Nanostructures and Their Catalytic Activity in p–Nitrophenol Reduction Processes

Ni(Co)/Pd nanosized ternary composite materials were synthesized by the method of galvanic replacement. The structure and phase composition of the obtained Ni(Co)/Pd nanostructures were investigated using SEM, EDX and X–ray powder diffraction (X–ray analysis). The catalytic activity of the synthesized polymetallic Ni(Co)/Pd nanoparticles was studied using the example of the reduction reaction of p–nitrophenol with NaBH4 solu­tion. It was found that in all cases the process of reduction of p–nitrophenol NaBH4 in the presence of Ni(Co)/Pd nanoparticles as a catalyst is described by the first-order kinetic equation for p–nitrophenol. The catalytic activity of the studied nanoparticles based on nickel (Ni) is varied in the following order: Ni < Ni(Co) < Ni(Pd) < Ni(Co)/Pd. It was shown that the decoration of nanoparticles based on d–elements (Ni, Co) with palladium (Pd) significantly increases of their catalytic activity. Moreover, the reduction rate of p–nitrophenol in the presence of Ni(Co)/Pd is almost three times higher, compared to effect­tive catalytic systems known from the references, i. e., such nanosystems can be consi­dered as promising material for the development of new types of magnetically separable catalysts for the production of aminoaromatic compounds