Досвід хірургічної корекції посттрахеостомічних рубцевих стенозів трахеї

Досвід хірургічної корекції посттрахеостомічних рубцевих стенозів трахе

Інтенсивна терапія у хворих при рубцевих стриктурах стравоходу

The proposed medical tactics and intensive therapy of scar strictures of the esophagus we represent in this article. The causes of their occurrence: burns in the esophagus, surgical interventions on the esophagus, reflux esophagitis, and malignant genesis – esophageal cancer. A considerable part of patients with scar strictures of the esophagus is hospitalized at later stages of the stricture: with 4th and 5th degrees of obstruction. This leads to increasing of the number of exhausted patients and neglected cases, that contributes to increasing of levels of postoperative lethality and complications. The sults of surgical treatment of 116 patients with esophageal strictures at the period of 2003–2017 were analyzed. We used a logistic regression method to determine the risk factors for postoperative complications. It was established that the risk increases significantly with the presence of technical difficulties during operation, diabetes mellitus, blood plasma albumin levels less than 25 g/l, complete obstruction of the esophagus. The proposed program of treatment of patients with scar strictures of the esophagus reliably reduces the risk of postoperative complications. The diagnostic algorithm, the program of treatment of patients with preoperative infusion therapy and parenteral nutrition with “all in one” system were applied in patients of the main group. Due to the treatment program and intensive therapy, the number of postoperative complications has decreased from 27,27% to 12,0%, and mortality – from 6,06% to 2,0%.В статье представлены предложенная лечебная тактика и интенсивная терапия при рубцовых стриктурах пищевода. Причинами их возникновения являются ожоги пищевода, перенесенные ранее оперативные вмешательства на пищеводе, рефлюкс-эзофагит, а также злокачественного генеза – рак пищевода. Значительная часть больных с рубцовыми стриктурами пищевода госпитализируется на поздних стадиях стриктуры: с 4 и 5 степенями их непроходимости. Это приводит к увеличению количества истощенных больных и запущенных случаев, что способствует повышению уровней послеоперационной летальности и осложнений. Проанализированы результаты хирургического лечения 116 больных при стриктурах пищевода за период с 2003 по 2017 гг. Нами был использован метод логистической регрессии с определением факторов риска возникновения послеоперационных осложнений. Установлено, что риск осложнений достоверно возрастает с наличием технических трудностей во время операции, сахарного диабета, уровня альбумина плазмы крови менее 25 г/л, полной непроходимости пищевода. Предложенная программа лечения больных с рубцовыми стриктурами пищевода достоверно уменьшает риск возникновения послеоперационных осложнений. У больных основной группы применялся диагностический алгоритм, предложенная программа лечения больных с предоперационной инфузионной терапией и парентеральным питанием системами “все в одном”. При применении предложенной программы лечения и интенсивной терапии количество послеоперационных осложнений уменьшилось с 27,27% до 12,0%, летальность – с 6,06% до 2,0%.У статті представлено запропоновану лікувальну тактику й інтенсивну терапію при рубцевих стриктурах стравоходу. Причинами їх виникнення є опіки стравоходу, перенесені раніше оперативні втручання на стравоході, рефлюкс-езофагіт, а також злоякісного ґенезу – рак стравоходу. Значна частина хворих з рубцевими стриктурами стравоходу госпіталізується на пізніх стадіях стриктури: з 4 та 5 ступенями їх непрохідності. Це призводить до збільшення кількості виснажених хворих та занедбаних випадків, що сприяє підвищенню рівнів післяопераційної летальності та ускладнень. Проаналізовано результати хірургічного лікування 116 хворих при стриктурах стравоходу за період з 2003 по 2017 рр. Нами було використано метод логістичної регресії з визначенням факторів ризику виникнення післяопераційних ускладнень. Встановлено, що ризик достовірно зростає із наявністю технічних труднощів під час операцій, цукрового діабету, рівня альбумінів плазми крові менше 25 г/л, повної непрохідності стравоходу. Запропонована програма лікування хворих з рубцевими стриктурами стравоходу достовірно зменшує ризик виникнення післяопераційних ускладнень. У хворих основної групи застосовувався діагностичний алгоритм, запропонована програма лікування хворих з передопераційною інфузійною терапією та парентеральним харчуванням системами “все в одному”. При застосуванні запропонованої програми лікування та інтенсивної терапії кількість післяопераційних ускладнень зменшилася з 27,27 % до 12,0 %, летальність – із 6,06 % до 2,0 %

Спонтанний розрив стравоходу: нестандартна ситуація в діагностиці та лікуванні

Перфорації стравоходу належать до смертельно небезпечних захворювань. Серед усіх можливих варіантів даної патології окреме місце за тяжкістю діагностування та надання допомоги займає спонтанний розрив

The sealing procedure of small perforative defect in esophagus while complicated visualization

The sealing procedure of small perforative defect in esophagus while complicated visualizatio

Theoretical Description for Omeprazole Cathodical Electrochemical Determination, Assisted by Omeprazole Electrochemical Determination, Assisted by the Composite Poly(1,2,4-triazole) – VO(OH)

Abstract: In this work, we describe theoretically the possibility of omeprazole electrochemical determination, assisted by the composite containing vanadium oxyhydroxide as an active substance and the polymer of 1,2,4-triazolic derivative as a mediator. The omeprazole molecule undergoes a sulfoxide to sulfide reduction process over a trivalent vanadium compound. The vanadium oxyhydroxide, at its turn, may be oxidized to a tetravalent state, represented in two forms. The electroanalytical process behavior will be illustrated by a trivariate equation-set, analysis of which confirms the efficiency of the composite of poly (1,2,4-triazole) with VO(OH). Vanadium (III) oxyhydroxide may be efficiently used for omeprazole detection both in pharmaceutical formulations, food, and biological liquids

Морфогенез структур шийної та грудної ділянки хребтового стовпа у передплодовому періоді пренатального онтогенезу людини

Objective: to investigate morphogenesis and peculiarities of the chronological sequence of formation of the vertebral column topography during the prefetal period of human ontogenesis.Material and methods. The study was conducted using the macroscopy and microscopy of series of consecutive histological and topographic anatomical sections, regular and fine specimen preparation, graphic and plastic reconstructions, vascular injection with subsequent radiography, computed tomography, magnetic resonance imaging, morphometry (digital computer histometry) and statistical processing of digital data. The use of these methods allowed to trace and evaluate objectively the topographic anatomical features of the vertebral column in 60 prefetuses during 9-10 weeks of the prenatal period of human ontogenesis.Results. The accurate study of morphogenesis and dynamics of spatio-temporal relationships between the vertebrae of the cervical and thoracic regions of the human vertebral column and their connections during the prefetal period of development from the point of view of the topographic-anatomical approach to the problems of embryogenesis was done for the first time, with the aid of adequate morphological methods.Conclusion. The theoretical basis and a new solution to the scientific problem concerning the formation and topographic-anatomical relationships of the structures of the vertebral column in the prefetal period of human ontogenesis, the dynamics of spatial and temporal transformations of the parts of the vertebral column, syntopic correlation with adjacent structures were given.Цель работы — исследовать морфогенез и особенности хронологической последовательности становления топографии позвоночного столба в течение предплодного периода онтогенеза человека.Материал и методы. Макроскопия, микроскопия серий последовательных гистологических и топографо-анатомических срезов, обычное и тонкое препарирование, графическое и пластичное реконструирование, инъекции сосудов со следующей рентгенографией, компьютерная томография, магниторезонансная томография, морфометрия (цифровая компьютерная гистометрия), статистическая обработка цифровых данных. Использование названных методов дало возможность проследить и объективно оценить топографо-анатомические особенности позвоночного столба на протяжении предплодового периода пренатального онтогенеза человека. Результаты. Впервые с помощью адекватных морфологических методов выполнено исследование морфогенеза и динамики пространственно временных взаимоотношений структур области шейного и грудного отделов позвоночника. Вывод. В работе с помощью современных методов анатомического исследования приведено теоретическое обобщение и новое решение научной задачи, относительно становления и топографо-анатомических взаимоотношений структур позвоночного столба в раннем периоде онтогенеза человека, выяснена динамика пространственно-временных превращений частей, синтопической корреляции со смежными образованиями.Мета роботи — дослідити морфогенез і особливості хронологічної послідовності становлення топографії структур шийної та грудної ділянки хребтового стовпа протягом передплодового періоду онтогенезу людини.Матеріал і методи. Дослідження виконано на 60 передплодах людини методами макроскопії, мікроскопії серії послідовнихгістологічних і топографо-анатомічних зрізів, звичайного і тонкого препарування, графічного і пластичного реконструювання, ін’єкції судин із наступною рентгенографією, комп’ютерної томографії, магнітнорезонансної томографії, морфометрії (цифрової комп’ютерної гістометрії), статистичної обробки цифрових даних. Використання названих методів дало змогу простежити та об’єктивно оцінити топографо-анатомічні особливості структур шийної та грудної ділянки хребтового стовпа упродовж передплодового періоду пренатального онтогенезу людини.Результати. Вперше за допомогою адекватних морфологічних методів виконане дослідження морфогенезу і динаміки просторово-часових взаємовідношень структур ділянки шийного та грудного відділів хребтового стовпа людини впродовж передплодового періоду розвитку із точки зору топографо-анатомічного підходу до проблем ембріогенезу.Висновок. У роботі за допомогою сучасних методів анатомічного дослідження наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі щодо становлення і топографо-анатомічних взаємовідношень структур хребтового стовпа у передплодовому періоді онтогенезу людини, з’ясована динаміка просторово-часових перетворень частин хребтового стовпа, синтопічна кореляція із суміжними структурами

МОРФОЛОГІЧНА БУДОВА ПЛЕЧОВОЇ КІСТКИ ПРИ ІМПЛАНТАЦІЇ ДО ВЕЛИКОГОМІЛКОВОЇ КІСТКИ ГІДРОКСИЛАПАТИТНОГО МАТЕРІАЛУ ОК-015, ЛЕГОВАНОГО МАРГАНЦЕМ

In the experiment on 252 albino rats with initial body weight of 135-145g it is established, that making the defect 2,2 mm in diameter on the border of proximal metaphysis and diaphysis of the tibial bone is accompanied by decrease of a mechanical strength of the humeral bones. At the same time the amplitude of deviations depends on the degree of activity of reparative regeneration processes. Implantation of biogenic hydroxylapatite ОC- 015 into the area of defect is accompanied by similar deviations which are completely leveled to the late terms of observation. Implantation of ОC-015 into the osseous defect, alloyed by manganese, substantially smoothes the deviations found.В эксперименте на 252 белых крысах с исходной массой 135-145 г установлено, что нанесение дефекта диаметром 2,2 мм на границе проксимального метафиза и диафиза большеберцовых костей сопровождается снижением механической прочности плечевых костей. При этом амплитуда отклонений зависит от степени активности процессов репаративной регенерации. Имплантация в область дефекта биогенного гидроксилапатита ОК-015 сопровождается аналогичными отклонениями, которые к поздним срокам наблюдения полностью нивелируются. Имплантация в костный дефект ОК-015, легированного марганцем в значительной степени сглаживает выявленные отклонения.В експерименті на 252 білих щурах масою 135-145 г встановлено, що нанесення дефекту діаметром 2,2 мм на межі проксимального метафіза та діафіза великогомілкових кісток супроводжується зниженням механічної міцності плечових кісток. При цьому амплітуда відхилень залежить від ступеня активності процесів репаративної регенерації. Імплантація до дефекту біогенного гідроксилапатиту ОК-015 супроводжується аналогічними відхиленнями, які повністю нівелюються до кінця періода спостереження. Імплантація до дефекту ОК-015, легованого марганцем в різних концентраціях значною мірою згладжує визначені відхилення

Топографія крижової та куприкової ділянки хребта в плодовому періоді пренатального розвитку людини

Objective: to investigate morphogenesis and peculiarities of the chronological sequence of formation of the vertebral column topography during the prefetal period of human ontogenesis. Material and methods. The object of the study were 50 fruits 300.0-350.0 mm parietal-coccygeal length (CRL). The study was conducted using the macroscopy and microscopy of series of consecutive histological and topographic anatomical sections, regular and fine specimen praparation, vascular injection with subsequent radiography, computed tomography, magnetic resonance imaging, morphometry (digital computer histometry) and statistical processing of digital data. Results. The accurate study of morphogenesis and dynamics of spatio-temporal relationships between the vertebrae of the cervical and thoracic regions of the human vertebral column and their connections during the prefetal period of development from the point of view of the topographic-anatomical approach to the problems of embryogenesis was done for the first time, with the aid of adequate morphological methods. Conclusion. The theoretical basis and a new solution to the scientific problem concerning the formation and topographic-anatomical relationships of the structures of the vertebral column in the prefetal period of human ontogenesis, the dynamics of spatial and temporal transformations of the parts of the vertebral column, syntopic correlation with adjacent structures were given.Цель работы - исследовать особенности формирования крестцового и копчикового отдела позвоночного столба в плодном периоде пренатального развития человека. Материал и методы. Материалом для исследования были 50 препаратов плодов человека. Использованные методы анатомического препарирования, инъекции артериальных сосудов водяным суспензией свинцового сурика, рентгенографии, статистической обработки данных. Результаты. Впервые с помощью адекватных морфологических методов выполнено исследование морфогенеза и динамики пространственно-временных взаимоотношений структур области крестцового и копчикового отделов позвоночника на протяжении плодного периода развития человека. Выводы. В работе с помощью современных методов анатомического исследования приведено теоретическое обобщение и новое решение научной задачи, относительно становления и топографо-анатомических взаимоотношений структур копчикового и крестцового отделов позвоночного столба в раннем периоде онтогенеза человека, выяснена динамика пространственно-временных превращений частей, синтопической корреляции со смежными образованиями.Мета роботи - дослідити особливості топографії крижового та куприкового відділу хребтового стовпа в плодовому періоді пренатального розвитку людини. Матеріал і методи. Матеріалом для дослідження були 50 препаратів плодів людини. Використані методи анатомічного препарування, ін’єкції артеріальних судин водяною суспензією свинцевого сурику, рентгенографії, КТ, МРТ, статистичної обробки даних. Результати. Вперше за допомогою адекватних морфологічних методів виконане дослідження морфогенезу і динаміки просторово-часових взаємовідношень структур ділянки крижового та куприкового відділів хребтового стовпа впродовж плодового періоду розвитку людини. Висновки. У роботі за допомогою сучасних методів анатомічного дослідження наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі щодо становлення і топографо-анатомічних взаємовідношень структур хребтового стовпа у плодовому періоді онтогенезу людини, з’ясована динаміка просторовочасових перетворень частин крижового та куприкового відділів хребтового стовпа, синтопічна кореляція із суміжними структурами

НОВІТНІ ТЕНДЕНЦІЇ ЛІКУВАЛЬНОЇ ТАКТИКИ ТА ОПЕРАТИВНОГО ЛІКУВАННЯ СТРИКТУР СТРАВОХОДУ

Analysis of surgical treatment of 177 patients with cicatrical esophageal strictures for the period from 2003 to 2015 years was conducted. Diagnostic and treatment algorithm and developed technology of reconstructive surgery were applied for the patients of the main group (77). Endovascular preparation of colic graft, the infusion therapy to prevent ischemic disorders of transplant, plastic by stomach in clinical modification and plastic by ileocecal segment were suggested. The results of treatment of benign strictures of the esophagus and the results of treatment after surgery for esophageal cancer were assessed during immediate postoperative period. Occurring complications were divided into nonspecific and specific. The most common non-specific complications were observed in case of malignant strictures than in benign ones though there is no reliable difference between them. The level of postoperative specific complications, namely, the failure of anastomosis and strictures of esophageal-organ anastomoses is significantly higher in patients with malignant strictures genesis. The use of diagnostic and treatment algorithm and the developed treatment technology for the patients of the main group has enabled to reduce the level of anastomotic failure from 14.00% to 5.19% (p<0.05) and occurrence of strictures of esophageal-organ anastomoses from 20.00% to 10.39% (p<0.01).Проведен анализ оперативного лечения 177 больных с рубцовыми стриктурами пищевода за период с 2003 по 2015 годы. У пациентов основной группы (77 больных) применялся предложенный нами лечебно-диагностический алгоритм и разработанная технология выполнения реконструктивно-восстановительных оперативных вмешательств. Была предложена рентгенэндоваскулярная подготовка толстокишечного трансплантата, инфузионная терапия с целью профилактики ишемических расстройств в трансплантате, пластика желудком в модификации клиники, пластика илеоцекальным сегментом. Оценивали результаты лечения в ближайший послеоперационный период при доброкачественных стриктурах пищевода и результаты лечения после операций по поводу рака пищевода. Осложнения, которые возникали, разделили на неспецифические и специфические. Наиболее часто неспецифические осложнения наблюдались при злокачественных стриктурах, чем при доброкачественных, хотя достоверной разницы между ними нет. Уровень послеоперационных специфических осложнений, а именно: несостоятельность швов и стриктуры пищеводно-органных анастомозов достоверно выше у больных со стриктурами злокачественного генеза. Применение лечебно-диагностического алгоритма и разработанной технологии лечения у больных основной группы позволило снизить уровень несостоятельности швов анастомозов с 14,00% до 5,19% (р<0,05), а возникновение стриктур пищеводно-органных анастомозов с 20,00% до 10,39% (р<0,01).Проведено аналіз оперативного лікування 177 хворих на рубцеві стриктури стравоходу за період з 2003 по 2015 роки. У пацієнтів основної групи (77 хворих) застосовувався запропонований нами діагностично-лікувальний алгоритм та розроблена технологія виконання реконструктивно-відновних оперативних втручань. Запропонована рентгенендоваскулярна підготовка товстокишкового трансплантату, інфузійна терапія з метою профілактики ішемічних розладів у трансплантаті, пластика шлунком в модифікації клініки, пластика ілеоцекальним сегментом. Оцінювали результати лікування в найближчий післяопераційний період при доброякісних стриктурах стравоходу та результати лікування після операцій стосовно раку стравоходу. Ускладнення, що виникали, розділили на неспецифічні та специфічні. Найбільш часто неспецифічні ускладнення спостерігались при злоякісних стриктурах, ніж при доброякісних, хоч достовірної різниці між ними немає. Рівень післяопераційних специфічних ускладнень, а саме: неспроможність швів та стриктури стравохідно-органних анастомозів є достовірно вищим у хворих зі стриктурами злоякісного ґенезу. Застосування діагностично-лікувального алгоритму і розробленої технології лікування у хворих основної групи дозволило знизити рівень неспроможності швів анастомозів з 14,00% до 5,19% (р<0,05), виникнення стриктур стравохідно-органних анастомозів з 20,00% до 10,39% (р<0,01)