ОПТИМІЗАЦІЯ ДІАГНОСТИКИ СПАДКОВИХ ХВОРОБ ОБМІНУ РЕЧОВИН ПРИ ПОЗИТИВНИХ РЕЗУЛЬТАТАХ РОЗШИРЕНОГО НЕОНАТАЛЬНОГО СКРИНІНГУ

Inherited metabolic disorders (IMDs) occupy a significant place in the structure of childhood morbidity and mortality inUkraine. IMDs are the orphan diseases caused by genetic defects of enzymes that catalyze the chemical reactions in the metabolism of amino acids, carbohydrates, organic and fatty acids. The clinical signs of IMDs are nonspecific: they can occur under different guises of another more common somatic diseases, that makes more difficult and extending terms of a correct diagnosis establishing. Expanded neonatal screening (biochemical analysis of capillary blood samples taken from the heel of a newborn and dried on filter paper) proved to be an effective instrument of early IMDs detection.  The content of marker substances accumulating in the blood in case of genetic defects of certain enzymes is measured in the dried blood spots. Prompt establishing of a correct diagnosis is key important for affected newborns in a view of rapid accumulation of toxic metabolites that lead to irreversible damage of internal organs and the brain.The goal of the article was data arrangement and systematization of collection information about patient condition, clinical signs, anamnesis, results of clinical laboratory measurements and instrumental examinations to refine and speed up establishing correct diagnosis in case of IMDs suspicion.Materials and methods. Taking into account all important elements of the diagnostic analysis, the authors of this article have developed the special form – CHECKLIST comprising essential information needed for proper interpretation of positive results of expanded newborn screening and further diagnostic test selection.Conclusions. Extensive implementation of the proposed CHECKLIST form will provide an opportunity to improve the process of differential diagnosis establishment, to narrow and focus the diagnostic analysis, and to refer a neonate with suspected IMD to a specialized laboratory to confirm or reject the genetic defect occurrence. Early diagnosis establishing and on time initiating of specific treatment allows to improve significantly the quality of patient’s life, as well as reduce disability and infant mortality.В структуре детской заболеваемости и смертности в Украине важное место занимают наследственные болезни обмена веществ (НБОВ). Это орфанные заболевания, которые возникают вследствие генетических дефектов ферментов, что обеспечивают метаболизм аминокислот, углеводов, органических и жирных кислот. Клинические признаки НБОВ неспецифические: они могут протекать под маской других, более распространенных, соматических болезней, что задерживает установление правильного диагноза. С целью раннего выявления новорожденных с НБОВ внедрен расширенный неонатальный скрининг - биохимическое исследование высушенных на фильтровальной бумаге пятен крови из пятки новорожденных. В пятнах измеряется содержание маркерных веществ, которые накапливаются в крови при генетически обусловленных дефектах определенных ферментов. Для новорожденных с НБОВ установление верного диагноза в сжатые сроки является важным, учитывая стремительное накопление токсических продуктов и необратимые повреждения внутренних органов и головного мозга.Цель работы. Cистематизация информации о клинических проявлениях, анамнестических, обще клинических лабораторных данных и результатах инструментальных обследований для проведения уточняющей и дифференциальной диагностики НБОВ. Внедрение соответствующей формы для сбора обозначенных данных, которая может использоваться  междисциплинарной командой врачей-метаболистов при интерпретации результатов уточняющих исследований новорожденных с подозрением на НБОВ.Материалы. С учетом всех важных звеньев диагностического поиска, авторами этой статьи была разработана форма CHECKLIST, которая представляет собой перечень последовательной информации, необходимой для уточняющей диагностики СХОР. Для заполнения формы необходимо провести простые рутинные лабораторные тесты: измерение газов крови, расчет анионной разницы, определение содержания электролитов, глюкозы, лактата и аммиака в крови, общий анализ мочи, которые доступны и расширяют возможности диагностического поиска.Выводы. Широкое внедрение предложенной формы, позволит ускорить этап дифференциальной диагностики, сузить диагностический поиск и направить пациента в специализированную лабораторию для диагностики наследственных болезней обмена веществ. Ранняя диагностика и своевременно начатое специфическое лечение позволит значительно улучшить качество жизни больного, снизить уровень инвалидности и детской смертности.В структурі дитячої захворюваності та смертності в Україні вагоме місце посідають спадкові хвороби обміну речовин (СХОР). Це орфанні захворювання, що виникають внаслідок генетичних дефектів ферментів, які забезпечують метаболізм амінокислот, вуглеводів, органічних та жирних кислот. Клінічні ознаки СХОР неспецифічні,  вони можуть перебігати під маскою інших, більш поширених, соматичних хвороб, що затримує встановлення правильного діагнозу. З метою раннього виявлення новонароджених зі СХОР впроваджений розширений неонатальний скринінг – біохімічне дослідження висушених на фільтрувальному папері плям крові з п’яти новонароджених. В плямах вимірюється вміст маркерних речовин, що накопичуються у крові при генетично обумовлених дефектах певних ферментів. Для новонароджених зі СХОР встановлення вірного діагнозу у стислі терміни є важливим, з огляду на стрімке накопичення токсичних продуктів і незворотні пошкодження внутрішніх органів та головного мозку.Мета роботи. Систематизувати інформацію про клінічні прояви, анамнестичні, загально клінічні і лабораторні дані та результати інструментальних обстежень для проведення уточнюючої та диференційної діагностики СХОР, а також розробити та впровадити медичну форму для збору позначених даних, яка використовується міждисциплінарною командою лікарів-метаболістів при інтерпретації результатів уточнюючих досліджень новонароджених із підозрою на СХОР.Матеріали та методи дослідження. З урахуванням усіх важливих ланок діагностичного пошуку, авторами цієї статті було розроблено форму CHECKLIST, що представляє собою перелік послідовної інформації, необхідної для уточнюючої діагностики СХОР. Для заповнення форми необхідно провести прості рутинні лабораторні тести: вимірювання газів крові, розрахунок аніонної різниці, визначення вмісту електролітів, глюкози, лактату та аміаку в крові, загальний аналіз сечі, які є доступними та розширяють можливості діагностичного пошуку.Висновки. Широке впровадження запропонованої форми, надасть можливість прискорити етап диференційної діагностики, звузити діагностичний пошук та спрямувати пацієнта в спеціалізовану лабораторію для діагностики спадкових хвороб обміну речовин. Рання діагностика та своєчасно розпочате специфічне лікування надасть можливість значно покращити якість життя хворого, знизити рівень інвалідності та дитячої смертності

Updated clinical protocols of inherited fatty acid oxidation disorders in newborns: consolidated data from the international clinical guidelines

Резюме. В даній публікації наводимо вісім Клінічних Протоколів, які підготовлені командою фахівців з метаболічної педіатрії, медичної генетики та лабораторної аналітики, які пройшли навчання в провідних медико-генетичних центрах країн ЄС та регулярно приймають участь у тренінгах та науково-практичних семінарах по цій тематиці. Джерелами інформації, що наведена в Протоколах, є міжнародні та національні Настанови з розширеного неонатального скринінгу, сайти провідних організацій, які спеціалізуються на діагностиці та лікуванні СХОР, загальновідомі монографії та періодичні видання.In this publication, we present eight Clinical Protocols, which were prepared by a team of specialists in metabolic pediatrics, medical genetics, and laboratory analytics, who were trained in the leading medical and genetic centers of the EU countries and regularly participate in training and scientific-practical seminars on this topic. The sources of information given in the protocols are international and national guidelines on extended neonatal screening, websites of leading organizations specializing in the diagnosis and treatment of IMDs, and well-known monographs and periodicals

Neonatal Screening in Europe Revisited: An ISNS Perspective on the Current State and Developments Since 2010

International audienceNeonatal screening (NBS) was initiated in Europe during the 1960s with the screening for phenylketonuria. The panel of screened disorders ("conditions") then gradually expanded, with a boost in the late 1990s with the introduction of tandem mass spectrometry (MS/MS), making it possible to screen for 40-50 conditions using a single blood spot. The most recent additions to screening programmes (screening for cystic fibrosis, severe combined immunodeficiency and spinal muscular atrophy) were assisted by or realised through the introduction of molecular technologies. For this survey, we collected data from 51 European countries. We report the developments between 2010 and 2020 and highlight the achievements reached with the progress made in this period. We also identify areas where further progress can be made, mainly by exchanging knowledge and learning from experiences in neighbouring countries. Between 2010 and 2020, most NBS programmes in geographical Europe matured considerably, both in terms of methodology (modernised) and with regard to the panel of conditions screened (expanded). These developments indicate that more collaboration in Europe through European organisations is gaining momentum. We can only accomplish the timely detection of newborn infants potentially suffering from one of the many rare diseases and take appropriate action by working together