Діагностично-лікувальний алгоритм при післяопераційних тромбозах системи нижньої порожнистої вени

У роботі обґрунтовано застосування діагностично-лікувального алгоритму при хірургічному втручанні у пацієнтівіз високим ризиком розвитку венозних тромбоемболічних ускладнень, що дало можливість знизити частоту розвит-ку післяопераційного венозного тромбозу в басейні нижньої порожнистої вени у хворих із плановою хірургічноюпатологією у 1,95 раза, а у хворих з ургентною хірургічною патологією – у 2,62 раз

Procedure-related risk of miscarriage following chorionic villus sampling and amniocentesis

Objective: The objective of our study was to estimate the procedure-related risks of miscarriage following CVS and amniocentesis in a large unselected screened and to determine whether these risks are consistent with those reported in systematic reviews and meta-analysis. Methods: This was a retrospective cohort study undertaken at a large Fetal Medicine Unit in the United Kingdom during the period of January 2009 to May 2018. We included all singleton pregnancies that booked at our unit before 20 weeks after excluding those with multiple pregnancies, major fetal defects, terminations and lost to follow-up. We estimated the risk of miscarriage in those that had a CVS or amniocentesis as well as those that did not have any invasive procedure, to estimate the procedure-related risk as a risk-difference (95% confidence interval [CI]). Univariate and multivariate regression analysis was used to derive odds ratios (OR) (95%CI) and determine which maternal and pregnancy characteristics provided a significant contribution in prediction of miscarriage and whether CVS or amniocentesis provided a significant independent. Results: During the study period, there were 45,120 singleton pregnancies, including 1,546 that had an invasive procedure. We excluded 1,429 pregnancies (3.2%), due to fetal defects, termination of pregnancy or those with missing outcomes. In pregnancies that underwent CVS, the risk of miscarriage was 1.5% (13/861), compared to 1.2% (476/39,152) in pregnancies that did not have a procedure (p=0.437). In pregnancies that underwent an amniocentesis, the risk of miscarriage was 0.8% (3/375), compared to 1.2% (491/42,463) in those that did not (p=0.520). Univariate and multivariate regression analysis demonstrated that there was no significant prediction to the risk of miscarriage from CVS (p=0.399; p=0.592, respectively) or amniocentesis (p=0.543; p=0.550, respectively). The risk of procedure-related loss attributed to CVS was 0.29% (95%CI: -0.53-1.12) and that following amniocentesis was -0.36% (95%CI: -1.26-0.55), which was not significantly different from those that did not have any procedure. Conclusion: The procedure-related risks of miscarriage following CVS and amniocentesis are considerably lower than currently quoted. The estimates of risks based on our study are 0.29% for CVS and -0.36 for amniocentesis

Шляхи попередження післяопераційних венозних тромбоемболічних ускладнень у пацієнтів із плановою хірургічною патологією

The aim of the work. to prevent the development of embologenic forms of thrombotic process in the venous system of the vena cava inferioir in the early stages of thrombotic process development in the preoperative and early postoperative periods using the developed diagnostic and therapeutic algorithm.Materials and Methods. The study included 837 patients who were in inpatient treatment at the Ternopil University Hospital in the Surgical Departments and were operated with planned pathology during 2011–2016. The main study group included 624 patients (2011–2014), whose thromboprophylaxis was conducted in accordance with interindustry protocols. The use of diagnostic-treatment algorithm in clinical practice was performed in 213 patients of the study group (2014–2016), which according to gender and age characteristics, structure of surgical pathology, type and volume of surgical interventions did not differ from patients in the main group.Results and Discussion. In 134 (21.47 %) patients of the mentioned group in the postoperative period, thrombosis was detected in the pool of VCI. In 27 (20.2 %) patients, the thrombotic process was diagnosed in the basin of large and small subcutaneous veins, and in 107 (79.8 %) cases, thrombosis was detected in the deep venous system. In patients of the study group, thrombotic process in the basin of VCI was detected in 21 (9.91 %) observations. The thrombotic process was localized in the deep venous system in 17 (80.95 %) cases, in the system of superficial veins of the lower extremities – in 4 (19.06 %) patients. The offered diagnostic-treatment algorithm allows revealing a thrombotic process in the system of VCI in the early stages of its formation, and at its diagnostics to apply the justified tactics of the medical process, which allows to prevent the development of pulmonary embolism.Цель работы: предупредить развитие эмбологенных форм тромботического процесса в венозной системе бассейна нижней полой вены на ранних стадиях развития тромботического процесса в дооперационном и раннем послеоперационном периодах путем применения разработанного диагностически-лечебного алгоритма.Материалы и методы. В исследование включено 837 пациентов, находящихся на стационарном лечении в хирургических отделениях Тернопольской университетской больницы и были прооперированы по поводу плановой патологии в течение 2011–2016 годов. В основную группу исследования отнесены 624 пациента (2011–2014 гг.), которым тромбопрофилактику проводили согласно межотраслевым протоколам. Применение разработаного диагностически-лечебного алгоритма в клинической практике проводили в 213 больных исследуемой группы (2014–2016 гг.). Больные исследуемой группы по гендерным и возрастным характеристикам, структуре хирургической патологии, типом и объемом оперативных вмешательств не отличались от пациентов основной группы.Результаты исследований и их обсуждение. В 134 (21,47%) пациентов основной группы в послеоперационном периоде выявлено тромбоз в бассейне НПВ. В 27 (20,2 %) пациентов тромботической процесс диагностирован в бассейне большой и малой подкожной вен, а в 107 (79,8 %) случаях тромбоз установлено в глубокой венозной системе. У больных исследуемой группы тромботический процесс в бассейне НПВ выявлено у 21 (9,91%) наблюдении. Тромботический процесс локализировался в глубокой венозной системе в 17 (80,95 %) случаях, в системе поверхностных венах нижних конечностей – у 4 (19,06 %) больных. Диагностически-лечебный алгоритм позволяет обнаруживать тромботической процесс в системе НПВ на ранних стадиях его формирования, а при его диагностике применить обоснованную тактику лечебного процесса, что позволяет предотвратить развитие ТЭЛА.Мета роботи: попередити розвиток ембологенних форм тромботичного процесу у венозній системі басейну нижньої порожнистої вени на ранніх стадіях розвитку тромботичного процесу в доопераційному та ранньому післяопераційномуперіодах шляхом застосування розробленого діагностично-лікувального алгоритму.Матеріали і методи. В дослідження включено 837 пацієнтів, що знаходились на стаціонарному лікуванні у хірургічних відділеннях КЗТОР “Тернопільська університетська лікарня” та були прооперовані з приводу планової патології протягом 2011–2016 років. До основної групи дослідження віднесено 624 пацієнти (2011–2014 рр.), яким тромбопрофілактику проводили згідно з міжгалузевими протоколами. Застосування діагностично-лікувального алгоритму в клінічній практиці проводили у 213 хворих досліджуваної групи (2014–2016 рр.), що за гендерними і віковими характеристиками, структурою хірургічної патології, типом та об’ємом операційних втручань не відрізнялись від пацієнтів основної групи.Результати досліджень та їх обговорення. У 134 (21,47 %) пацієнтів вказаної групи в післяопераційному періоді виявлено тромбоз в басейні НПВ. У 27 (20,2 %) пацієнтів тромботичний процес діагностовано у басейні великої та малої підшкірної вен, а у 107 (79,8 %) випадках тромбоз встановлено в глибокій венозній системі. У хворих досліджуваної групи тромботичний процес у басейні НПВ виявлено у 21 (9,91 %) спостереженні. Тромботичний процес локалізувався в глибокій венозній системі у 17 (80,95 %) випадках, у системі поверхневих венах нижніх кінцівок – у 4 (19,06 %) хворих. Запропонований діагностично-лікувальний алгоритм дозволяє виявляти тромботичний процес в системі НПВ на ранніх стадіях його формування, а при його діагностиці застосувати обґрунтовану тактику лікувального процесу, що дозволяє запобігти розвиток ТЕЛА

Клініко-лабораторна характеристика хворих на облітеруючий атеросклероз артерій нижніх кінцівок при IIIA-Б – IV ступені хронічної артеріальної недостатності і ризику розвитку реперфузійно-реоксигенаційного синдрому

The aim of the work: to study the clinical and laboratory characteristics of patients with obliterating atherosclerosis of major arteries at CAI ІІIA-B – IV stages in order to develop a system of prevention and treatment of reperfusion-reoxygenative syndrome development. Matherials and Methods. The basis of the work is the analysis of complex examination and surgical treatment of 119 patients with obliterating atherosclerosis of aorta and trunk arteries of the lower extremities. Two groups of patients were distinguished. Group 1 consisted of 63 people with atherosclerotic lesions of the aorta and major arteries, CAI of IIIA-B –IV stages, group 2 – of 56 people with atherosclerotic lesion of major arteries, CAI of III-B-IV stages, which suspected possible development of reperfusion-reoxygenative syndrome after the revascularization of the major arteries of the lower extremities. Results and Discussion. Patients from the group 2 of the study are characterized by long and high degree of chronic arterial insufficiency, severe inability of the collateral system of the lower extremity, high level of inflammatory response, expressed leukocyte index of intoxication, leukocyte shift index, high phagocytic activity of neutrophils, monocytes and their oxidative ability, activity of all groups of cytokines, increased activity of nonspecific proteinases and their inhibitors, increased activity of components of prooxidant-antioxidant system that not only activates the free radical mechanism, but also potentiates the processes of tissue damage, severe growing endothelial dysfunction.Цель работы: изучить клинико-лабораторную характеристику больных на облитерирующий атеросклероз магистральных артерий при ХАН ША-Б - IV ст. с целью разработки системы профилактики и лечения развития реперфузионно-реоксигенационного синдрома. Материалы и методы. В основе работы состоит анализ комплексного обследования и хирургического лечения 119 больных на облитерирующий атеросклероз аорты и магистральных артерий нижних конечностей. Выделены две группы пациентов. Первая группа насчитывала 63 человека с атеросклеротическим поражением аорты и магистральных артерий, ХАН ІІІА-Б – IV ст., вторая группа насчитывала 56 человек с атеросклеротическим поражением магистральных артерий, ХАН ІІІА-Б – IV ст., у которых заподозрили возможное развитие реперфузионно-реоксигенационного синдрома после реваскуляризации магистральных артерий нижних конечностей. Результаты исследований и их обсуждение. Больные второй группы исследования характеризируются длительной и высокой степенью хронической артериальной недостаточности, выраженной неспособностью коллатеральной системы нижней конечности, высоким уровнем воспалительного ответа, выраженным лейкоцитарными индексом интоксикации, индексом сдвига лейкоцитов, высокой фагоцитарной активностью нейтрофилов, моноцитов и их оксидативной способностью, активностью всех групп цитокинов, повышенной активностью неспецифических протеиназ и их ингибиторов, повышенной активностью компонентов прооксидантно-антиоксидантной системы, которая не только активирует свободно-радикальные механизмы, но и потенциирует процессы повреждения тканей, выраженной нарастающей эндотелиальной дисфункцией.Мета роботи: Вивчити клініко-лабораторну характеристику хворих на облітеруючий атеросклероз магістральних артерій при  ХАН ІІІА-Б – ІV ст. із метою розпрацювання системи профілактики та лікування розвитку реперфузійно-реоксигенаційного синдрому. Матеріали і методи. В основу роботи покладено аналіз комплексного обстеження та хірургічного лікування 119 хворих на облітеруючий атеросклероз аорти та магістральних артерій нижніх кінцівок. Виділено дві групи пацієнтів. Перша група налічувала 63 особи із атеросклеротичним ураженням аорти та магістральних артерій, ХАН ІІІА-Б – ІV ст., друга група налічувала 56 осіб із атеросклеротичним ураженням магістральних артерій, ХАН ІІІА-Б – ІV ст., у яких запідозрено можливий розвиток реперфузійно-реоксигенаційного синдрому після реваскуляризації магістральних артерій нижніх кінцівок. Результати досліджень та їх обговорення. Хворі з другої групи дослідження характеризуються тривалим і високим ступенем хронічної артеріальної недостатності, вираженою неспроможністю колатеральної системи нижньої кінцівки, високим рівнем запальної відповіді, вираженим лейкоцитарним індексом інтоксикації, індексом зсуву лейкоцитів, високою фагоцитарною активністю нейтрофілів, моноцитів та їх оксидативною здатністю, активністю всіх груп цитокінів, підвищеною активністю неспецифічних протеїназ та їх інгібіторів, підвищеною активністю компонентів прооксидантно-антиоксидантної системи, яка не тільки активує вільнорадикальні механізми, але й потенціює процеси ушкодження тканин,  вираженою наростаючою ендотеліальною дисфункцією

Тромбопрофілактика при операційному втручанні у пацієнтів із високим ризиком розвитку тромбоемболічних ускладнень

У роботі розглянуто особливості проведення тромбопрофілактики у пацієнтів із високим ризиком виникненнявенозних тромбоемболічних ускладнень, що підлягають проведенню операційних втручань. При застосуваннітромбопрофілактики у даної групи пацієнтів слід враховувати ступінь ендотеліальної дисфункції та рівеньактивації згортальної системи, що вимагає доповнювати стандартну тромбопрофілактику низькомолекулярнимигепаринами введенням нефракціонованого гепарину

Малоінвазивні технології і частота розвитку післяопераційного тромбоемболізму

The work provides an assessment of the risk postoperative venous thromboembolic complication taking into account the level ofsurgical stress, depending on the method of surgery. It was established that the incidence of the postoperative thromboemboliccomplication is responsible the level of the surgical stress and surgical trauma.У роботі наведено оцінку ризику розвитку післяопераційних венозних тромбоемболічних ускладнень з врахуваннямрівня хірургічного стресу, який залежить від методу операційного втручання. Встановлено, що частота розвитку веноз-ного тромбоемболізму відповідає рівню хірургічного стресу, що залежить від травматичності операційного втручання

РЕКОНСТРУКЦІЯ КАРОТИДНОГО БАСЕЙНУ В УМОВАХ РОЗВИТКУ ПІЗНІХ УСКЛАДНЕНЬ ПІСЛЯ РЕВАСКУЛЯРИЗАЦІЇ АОРТО-КЛУБОВО-СТЕГНОВОГО СЕГМЕНТА

Summary. Among patients with atherosclerotic occlusion of the terminal aorta and main arteries of the lower extremities, the frequency of the brachiocephalic arteries lesions is 40–72 %. The aim of the study – to improve the results of treatment of patients with atherosclerotic lesions of the extracranial arteries in the development at distant complications after revascularization of the aorto-iliac-femoral segment. Materials and Methods. Among 522 patients ope­rated in 2006–2019 for atherosclerotic occlusion of the aorto/iliac-femoral zone in the remote postoperative period 148 (28.35 %) late complications were diagnosed. Among them, atherosclerotic lesions of the internal carotid artery (ICA) were found in 132 (89.19 %). The nature of atherosclerotic lesions, the degree of occlusive process and the state of cerebral hemodynamics were determined using an ultrasonograph "Siemens Acuson S2000, magnetic resonance imaging Tesla Excelart Vantage Toshiba Medical System, computed tomography Philips Brilliance 64. Results. Patients with atherosclerotic lesions of the extracranial arteries showed asymptomatic course in 61 (70.12 %) cases, transient ischemic attack – in 17 (20.99 %) people. Stroke was diagnosed in 2 (2.30 %) patients. 43 (49.43 %) – classical carotid endarterectomies, 23 (26.44 %) – retrograde carotid endarterectomies, and 11 (12.64 %) – eversion carotid endarterectomies were performed during surgical correction of blood flow through the internal carotid artery. In 8 observations (9.19 %) sten­ting of the internal carotid artery was performed. After carotid endarterectomy, 85 patients underwent surgery for long-term complications of surgical treatment of the aorto-femoral arterial segment. In 78 (91.76 %) cases, repeated reconstructive surgery of late complications was performed simultaneously with carotid endarterectomy. The next stage of surgical treatment was surgery for various forms of late complications of reconstruction of the aorto-femoral arterial segment. 8 (9.41 %) thrombosis of reconstructed segments was diagnosed. Repeated surgeries in 2 observations were unsuccessful and they had amputation of the lower limb. Conclusion. Performing carotid endarterectomy in combination with surgical treatment of distant complications of revascularization of the aorto-femoral arterial segment made it possible to prevent the development of neurological complications and achieve good results in 94.1 %. in the surgical treatment of the combined atherosclerotic lesions of ICA and remote complications reconstruction of atherosclerotic operations occlusion of the aorto-iliac-femoral arterial zone.Резюме. Серед пацієнтів з атеросклеротичною оклюзією термінального відділу аорти і магістральних артерій нижніх кінцівок частота уражень брахіоцефальних артерій сягає 40–72 %. Мета дослідження – покращити результати лікування пацієнтів з атеросклеротичним ураженням екстракраніальних артерій в умовах розвитку віддалених ускладнень після реваскуляризації аорто-клубово-стегнового сегмента. Матеріали і методи. Серед 522 хворих, оперованих протягом 2006–2019 рр. з приводу атеросклеротичної оклюзії аорто-клубово-стегнової зони у віддаленому післяопераційному періоді, діагностовано 148 (28,35 %) пізніх ускладнень. Серед них у 132 (89,19 %) виявлено атеросклеротичне ураження внутрішньої сонної артерії (ВСА). Характер атеросклеротичного ураження, ступінь оклюзивного процесу і стан церебральної гемодинаміки визначали за допомогою ультрасонографа «Siemens Acuson S2000», магнітно-резонансного томографа Tesla Excelart Vantage Toshiba Medical System, комп’ютерної томографії із ангіопідсиленням на апараті Philips Brilliance 64. Результати. У пацієнтів із атеросклеротичним ураженням екстракраніальних артерій найчастіше виявляли безсимптомне ураження у 61 (70,12 %) спостереженні, транзиторну ішемічну атаку – в 17 (20,99 %) осіб. Набагато рідше було діагностовано інсульт доконаний – у 2 (2,30 %) хворих. При хірургічній корекції кровообігу по внутрішній сонній артерії виконали 43 (49,43 %) класичних каротидних ендартеректомій (КЕ), 23 (26,44 %) – ретроградних КЕ, 11 (12,64 %) – еверсійних КЕ. У 8 спостереженнях (9,19 %) здійснене стентування ВСА. Після КЕ ВСА 85 пацієнтам проведено хірургічне втручання з приводу віддалених ускладнень оперативного лікування аорто-клубово-стегнового артеріального басейну. В 78 (91,76 %) спостереженнях повторна реконструктивна операція пізніх ускладнень здійснена одномоментно із КЕ ВСА. Наступним етапом хірургічного лікування було оперативне втручання при різних формах пізніх ускладнень реконструкції аорто-стегнового артеріального басейну. Діагностовано 8 (9,41 %) тромбозів реконструйованих сегментів. Повторні хірургічні втручання у 2 спостереженнях не мали успіху й у них була проведена ампутація нижньої кінцівки. Висновки. Виконання КЕ в поєднанні із хірургічним лікуванням віддалених ускладнень реваскуляризації атеросклеротичного ураження аорто-клубово-стегнового артеріального басейну дало можливість попередити розвиток неврологічних ускладнень і досягти в 94,1 % хороших результатів у хірургічному лікуванні поєднаного атеросклеротичного ураження ВСА і віддалених ускладнень реконструктивних операцій атеросклеротичної оклюзії аорто-клубово-стегнової артеріальної зони

Діагностично-лікувальний алгоритм у попередженні післяопераційної тромбоемболії легеневої артерії

Monitoring of the venous system of in fenior  vena cava held from second postoperative day and repeated in 4, 6, 8 days. Depending on the results of the obtained ultrasonographic examination veins of IVC system there is defined further substantiated medical tactics that can prevent the development of pulmonary embolism.Мониторинг состояния венозной системы нижней полой вены проводят с 2-х суток послеоперационного периода, повторяя его на 4-ю, 6-ю, 8-ю суток. В зависимости от полученных результатов ультрасонографического обследование вен бассейна нижней полой вены определяется дальнейшая обоснованная лечебная тактика, позволяющая предотвратить развитие тромбоэмболии легочной артерии.Моніторинг стану венозної системи нижньої порожнистої вени проводять з 2-ї доби післяопераційного періоду, повторюючи його на 4-ту, 6-ту, 8-му доби. Залежно від отриманих результатів ультрасонографічного обстеження вен басейну нижньої порожнистої вени визначається подальша обґрунтована лікувальна тактика, що дозволяє запобігти розвитку тромбоемболії легеневої артерії

Імуноморфологічні зміни стінки тромбованої вени у пацієнтів з післяопераційним тромбозом системи нижньої порожнистої вени

SUMMARY. The aim was to study imunomorphological change the vein wall at postoperative thrombotic process, and a dysplastic changes of connective tissue in the initiation of the thrombotic process. The work included 17 patients with thrombotic process in the superficial and deep system of the inferior vena cava system, which developed in the postoperative period. As a result of studies found the presence in patients with venous thrombosis ultrastructural changes with the presence of endothelial dysfunction and signs of connective tissue dysplasia, which is manifested by the presence of large numbers of glycosaminoglycans, watering and fragmentation of elastic fibers in the wall of the vein.Key words: deep vein thrombosis, immune morphostructures wall veins, connective tissue dysplasia.Резюме. Метою роботи було вивчити імуноморфологічні особливості стінки вени при післяопераційному тромботичному процесі та місце диспластичних змін сполучної тканини в ініціації тромботичного процесу. В роботу включені 17 пацієнтів із тромботичним процесом у поверхневій та глибокій системі басейну нижньої порожнистої вени, що розвинувся у післяопераційному періоді. В роботі представлені імуноморфологічні особливості будови стінки вени та реґіонарних лімфатичних вузлів при тромботичному процесі в післяопераційному періоді. В результаті досліджень встановлено наявність у пацієнтів із венозним тромбозом ультраструктурних змін із наявністю ознак ендотеліальної дисфункції та дисплазії сполучної тканини, що проявляється присутністю великої кількості глікозаміногліканів, розрідженням та фрагментацією еластичних волокон в стінці вени.Ключові слова: тромбоз глибоких вен, імуноморфоструктура стінки вени, дисплазія сполучної тканини