Дослідження хімічного складу компонентів трави собачої кропиви

Aim. To study phytochemically the components of the motherwort (Leonurus cardiaca) herb and determine which overground organs contain the greatest number of active substances and affect the quality of medicines based on this raw material.Materials and methods. The object of the study was the motherwort herb and its components, such as leaves, flowers and stems. The alcoholic tincture from the motherwort herb and its components was obtained by maceration in the ratio of 1 : 5. Substances of phenolic nature and iridoids were identified by TLC. The phenolic composition of the objects was studied by HPLC on a Shimadzu LC20 Prominence liquid chromatograph under standard conditions. The content of the amount of phenolic compounds, hydroxycinnamic acids and flavonoids was determined by spectrophotometric methods.Results and discussion. The qualitative composition and the quantitative content of phenolic compounds of the components of the motherwort herb were studied. The component composition of the motherwort herb was determined; in it leaves were 36 %, stems – 34 % and flowers – 30 %. The quantitative content of 6 substances of phenolic nature was identified in the objects studied: 3 flavonoids (rutin, apigenin, catechine) and 3 hydroxycinnamic acids (chlorogenic, caffeic and rosmarinic acids). Iridoid compounds (harpagide, harpagide acetate and ajugoside) were identified in the raw material by TLC. The content of main groups of BAS was determined in the tinctures obtained from herb, leaves, flowers and stems of motherwort by the spectrophotometric method. It has been found that flowers largely accumulate hydroxycinnamic acids, while leaves have a considerable amount of flavonoids. The content of all substances identified is several times lower in stems than in other components of the herb, therefore, it is advisable to normalize their content.Conclusions. When collecting the motherwort herb it is necessary to reject coarse, woody stems, which significantly reduce the content of active substances in the medicinal plant raw material and affect the quality of the raw material in general and galenic agents based on it.Цель работы. Провести фитохимическое изучение компонентов травы пустырника и установить, какие надземные органы содержат наибольшее количество действующих веществ и влияют на качество лекарственных средств на ее основе.Материалы та методы. Объектом исследования была трава пустырника и ее компоненты: лист, цветки и стебли. Спиртовые настойки из травы пустырника и ее компонентов получали методом мацерации в соотношении 1:5.Вещества фенольной природы и иридоиды идентифицировали методом ТСХ. Исследование фенольного состава объектов проводили методом ВЭРХ та жидкостном хроматографе Shimadzu LC20 Prominence при стандартных условиях. Содержание суммы фенольных соединений, гидроксикоричных кислот и флавоноидов определяли спектрофотометрическими методами.Результаты и обсуждение. Изучен качественный состав и количественное содержание фенольных соединений компонентов травы пустырника. Установлен компонентный состав травы пустырника, в котором листья составляют 36 %, стебли – 34 % и цветки – 30 %.В исследуемых объектах было идентифицировано и установлено количественное содержание 6 веществ фенольной природы: 3 флавоноида (рутин, апигенин, катехин) и 3 гидроксикоричные кислоты (хлорогенновая, кофейная и розмариновая кислоты). Методом ТСХ в сырье идентифицированы иридоидные соединения (гарпагид, гарпагида ацетат и аюгозид).В настойках из травы, листьев, цветков и стеблей пустырника спектрофотометрическим методом определено содержание основных групп БАВ. Установлено, что цветки в большей мере накапливают гидроксикоричные кислоты, а листья в значительном количестве – флавоноиды. В стеблях содержание всех идентифицированных веществ в несколько раз ниже чем в других компонентах травы, поэтому их содержание целесообразно нормировать.Выводы. При заготовке сырья необходимо удалять грубые, одревесневавшие стебли, которые значительно понижают содержание действующих веществ в ЛРС и влияют на качество сырья в целом и галеновых средств на его основе.Мета роботи. Провести фітохімічне вивчення компонентів трави собачої кропиви та встановити, які надземні органи мають найбільший вміст діючих речовин та впливають на якість лікарських засів на основі цієї сировиниМатеріали та методи. Об’єктом дослідження була трава собачої кропиви та її компоненти: листя, квітки та стебла. Спиртові настойки з трави собачої кропиви та її компонентів одержували методом мацерації у співвідношенні 1:5.Речовини фенольної природи та іридоїди ідентифікували методом ТШХ. Дослідження фенольного складу об’єктів проводили методом ВЕРХ на рідинному хроматографі Shimadzu LC20 Prominence за стандартних умов. Вміст суми фенольних сполук, гідроксикоричних кислот та флавоноїдів визначали спектрофотометричними методами.Результати та обговорення. Вивчено якісний склад та кількісний вміст фенольних сполук компонентів трави собачої кропиви. Встановлено компонентний склад трави собачої кропиви, в якій листя складають 36 %, стебла – 34 % та квітки – 30 %.В досліджуваних об’єктах було ідентифіковано та встановлено кількісний вміст 6 речовин фенольної природи: 3 флавоноідів (рутин, апігенін, катехін) та 3 гідроксикоричних кислот (хлорогенова, кавова та розмаринова кислоти). Методом ТШХ в сировині ідентифіковані іридоїдні сполуки (гарпагід, гарпагіду ацетат та аюгозид).В настойках з трави, листя, квіток та стебел собачої кропиви спектрофотометричним методом визначено вміст основних груп БАР. Встановлено, що квітки в більшій мірі накопичують гідроксикоричні кислоти, а листя в значній кількості – флавоноїди. В стеблах вміст всіх ідентифікованих речовин в декілька раз нижчий ніж в інших компонентах трави, тому їх вміст доцільно нормувати.Висновки. При заготівлі сировини необхідно вилучати грубі, здерев`янілі стебла, які значно знижують вміст діючих речовин у ЛРС та впливають на якість сировини в цілому та галенових засобів на її основі

Дослідження органічних кислот спиртового екстракту з листя чорниці звичайної

Continuing research of biological active substances in bilberry leaves and their products, we paid attention to the fact that the composition of organic acids hasn’t virtually been studied. So, the purpose of our research was studies of organic acids in the alcoholic extract from bilberry leaves. Investigation of the organic acids composition were determined by gas chromatography-mass spectrometry after esterification. Analysis of fatty acid methyl esters was performed by using gas chromatography-mass spectrometer 5973N / 6890N MSD / DS Agilent Technologies (USA). 31 organic acid were found in the alcoholic extract of bilberry leaves by chromatography-mass spectrometry and were assayed their quantitative content. Dominant compounds are oleic acid (23.28 %), palmitic acid (14.54 %), linoleic acid (18.87 %), linolenic acid (24.01 %), stearic acid (5.53 %), citric acid (3.99 %), and levulinic acid (3.46 %). The leaves of bilberry is a promising raw material for further study.Продолжая исследования БАР листьев черники обыкновенной и продуктов их переработки, мы обратили внимание на то, что состав органических кислот почти не изучен. Поэтому целью наших исследований было изучить органические кислоты спиртового экстракта из листьев черники обыкновенной. Исследование состава органических кислот проводили методом хромато-масс-спектрометрии после их этерификации. Анализ метиловых эфиров жирных кислот проводили с использованием хромато-масс-спектрометра 5973N/6890N MSD/DS Agilent Technologies (США). В спиртовом экстракте листьев черники обыкновенной хромато-масс-спектрометрическим методом было обнаружено 31 органическую кислоту и установлено их количественное содержание. Доминирующими соединениями являются олеиновая (23,28 %), пальмитиновая (14,54 %), линолевая (18,87 %), линоленовая (24,01 %), стеариновая (5,53 %), лимонная (3,99 %) и левулиновая кислоты (3,46 %). Листья черники обыкновенной являются перспективным сырьем для дальнейшего фармакогностического изучения.Продовжуючи дослідження БАР листя чорниці звичайної та продуктів їх переробки, ми звернули увагу на те, що склад органічних кислот майже не вивчений. Тому метою роботи було дослідити органічні кислоти спиртового екстракту з листя чорниці звичайної. Дослідження складу органічних кислот проводили методом хромато-мас-спектрометрії після їх етерифікації. Аналіз метилових естерів кислот проводили з використанням хромато-мас-спектрометра 5973N/6890N MSD/DS Agilent Technologies (США). У спиртовому екстракті листя чорниці звичайної було виявлено 31 органічну кислоту та встановлено їх кількісний вміст. Домінуючими сполуками є олеїнова (23,28 %), пальмітинова (14,54 %), лінолева (18,87 %), ліноленова (24,01 %), стеаринова (5,53 %), лимонна (3,99 %) та левулінова кислоти (3,46 %). Листя чорниці звичайної є перспективною сировиною для подальшого фармакогностичного вивчення

Порівняльне дослідження карбонових кислот надземної частини лохини звичайної

Topicality. Among the small-fruit crops bog bilberry (Vaccinium uliginosum L.) of the heather family (Ericaceae) is becoming increasingly popular. It is cultivated in Ukraine as a fruit, medicinal and ornamental plant. Previously simplephenols, hydroxycinnamic acids, flavonoids and tannins of this plant leaves were studied.Aim. To study carboxylic acids qualitative composition and quantitative content of bog bilberry overground parts.Materials and methods. Leaves, stems and fruits of bog bilberry were collected in 2016 at the “Sadko” Garden Center in Kyiv region. Determination of carboxylic acids in raw material was carried out using an Agilent Technologies 6890N chromatograph with a mass spectrometric detector 5973N.Results and discussion. Using chromatography-mass spectrometry the content of 37 carboxylic acids has been determined in bog bilberry raw material studied; among them there are 17 fatty acids (13 saturated and 4 unsaturated acids), 9 aromatic acids, 2 hydroxy acids, 8 dibasic acids and 1 keto acid. The following acids prevail in all the objects of the study: among fatty acids – palmitic acid, among hydroxy acids – citric one, among aromatic acids – benzoic and vanillic acids, and among dibasic acids – malonic and oxalic ones. p-Hydroxycinnamic acid was identified only in stems of bog bilberry, dodecacarbonyl acid – in leaves, octadicarboxylic acid – in fruits, ferulic acid – in leaves and fruits of the plant.Conclusions. The content of 37 carboxylic acids in leaves, stems and fruits has been determined by chromatography-mass spectrometry. The total amount of carboxylic acids identified in leaves of bog bilberry is 5867.84 mg/kg, in stems – 7918.61 mg/kg, in fruits – 23833.4 mg/kg. Further pharmacognostic study of the bog bilberry overground parts is promising for creating new drugs on their basis.Актуальность. Среди ягодных культур все большую популярность приобретает голубика обыкновенная (Vaccinium uliginosum L.) из семейства вересковые (Ericaceae). Она культивируется в Украине как плодовое, лекарственное и декоративное растение. Ранее мы изучали простые фенолы, гидроксикоричные кислоты, флавоноиды и дубильные вещества листьев этого растения.Целью нашего исследования было изучение качественного состава и количественного содержания карбоновых кислот надземных органов голубики обыкновенной.Материалы и методы. Листья, стебли и плоды голубики обычной заготавливали в 2016 году в садовом центре «Садко» Киевской области. Определение карбоновых кислот в сырье проводили на хроматографе AgilentTechnologies 6890N с масс-спектрометрическим детектором 5973N. Результаты и их обсуждение. Хромато-масс-спектрометрическим методом в исследуемом сырье голубики обыкновенной определено содержание 37 карбоновых кислот, из которых 17 жирных (13 насыщенных и 4 ненасыщенных), 9 ароматических, 2 гидроксикислоты, 8 двухосновных кислот и 1 кетокислота. Преобладают во всех объектах исследования из жирных кислот – пальмитиновая, из гидроксикислот – лимонная, из ароматических – бензойная и ванилиновая, из двухосновных – малоновая и щавелевая кислоты. п-Гидроксицинамовая кислота была идентифицирована только в стеблях голубики, додекадикарбоновая – в листьях, октадикарбоновая – в плодах, феруловая кислота – в листьях и плодах растения.                                                                                                    Выводы. Хромато-масс-спектрометрическим методом в листьях, стеблях и плодах голубики обыкновенной определено содержание 37 карбоновых кислот. Общее содержание идентифицированных карбоновых кислот в листьях голубики составляет 5867,84 мг/кг, в стеблях – 7918,61 мг/кг, в плодах – 23833,4 мг/кг. Дальнейшее фармакогностическое изучение надземных органов голубики обыкновенной является перспективным для создания на их основе новых лекарственных средств.Актуальність. Серед ягідних культур все більшу популярність набуває лохина звичайна (Vaccinium uliginosum L.) з родини вересові (Ericaceae). Вона культивується в Україні як плодова, лікарська і декоративна рослина. Ранішеми вивчали прості феноли, гідроксикоричні кислоти, флавоноїди і дубильні речовини листя цієї рослини.Метою нашого дослідження було вивчення якісного складу та кількісного вмісту карбонових кислот надземних органів лохини звичайної.Матеріали та методи. Листя, стебла та плоди лохини звичайної заготовляли у 2016 році в садовому центрі «Садко» Київської області. Визначення карбонових кислот у сировині проводили на хроматографі Agilent Technologies 6890N з мас-спектрометричним детектором 5973N.Результати та їх обговорення. Хромато-мас-спектрометричним методом у досліджуваній сировині лохини звичайної визначено вміст 37 карбонових кислот, із яких 17 жирних (13 насичених і 4 ненасичених), 9 ароматичних, 2 гідроксикислоти, 8 двоосновних кислот і 1 кетокислота. Переважають в усіх об’єктах дослідження з жирних кислот – пальмітинова, з гідроксикислот – лимонна, з ароматичних – бензойна і ванілінова, з двоосновних – малонова і щавлева кислоти. п-Гідроксицинамова кислота була ідентифікована лише в стеблах лохини, додекадикарбонова – у листі, октадикарбонова – у плодах, ферулова кислота – у листі і плодах рослини.Висновки. Хромато-мас-спектрометричним методом у листі, стеблах і плодах лохини звичайної визначено вміст 37 карбонових кислот. Загальний вміст ідентифікованих карбонових кислот у листі лохини становить 5867,84 мг/кг, у стеблах – 7918,61 мг/кг, у плодах – 23833,4 мг/кг. Подальше фармакогностичне вивчення надземних органів лохини звичайної є перспективним для створення на їх основі нових лікарських засобів

Параметри стандартизації модифікованих екстрактів мучниці звичайної листя

Topicality. 25 % of the Ukrainian population is prone to the urinary system diseases and 10 % has signs of kidney and bladder chronic diseases. Common bearberry (Arctostaphylos uva-ursi L.) leaves are one of the most well-known types of the medicinal plant raw material with the uroantiseptic and diuretic activity. The method of obtaining a decoction from bearberry leaves is well known, but this dosage form is non-standardized, poorly stored, and it is difficult to maintain the accuracy of dosing. Therefore, the development of standardized medicines based on bearberry leaves is a crucial task.Aim. To determine standardization parameters of modified dry extracts from Arctostaphylos uva-ursi L. leaves in accordance with the requirements of the State Pharmacopeia of Ukraine (SPhU) and develop a draft of quality control methods (QCM) for these substances.Materials and methods. The study subjects were dry extracts of bearberry leaves modified with cysteine, phenylalanine, valine, glycine and arginine. For the analysis of the extracts obtained the pharmacopoeial methods were used in accordance with the monographs of the SPhU “Common bearberry leaves”. Identification of biologically active substances (BAS) in the extracts was performed using TLC. The content of hydroquinone derivatives and flavonoids in the extracts was determined by the spectrophotometric method according to the SPhU.Results and discussion. As a result of the research conducted the QCM drafts were developed; and according to their requirements dry extracts of bearberry modified with cysteine, phenylalanine, valine, glycine and arginine were studied. The QCM drafts for dry extracts of bearberry were developed by the following indicators: description, solubility, identification (TLC: method A (hydroquinone derivatives), B (flavonoids) and C (amino acids)), loss on drying (not more than 10 %), residual amounts of organic solvents (ethyl alcohol not more than 1.0 %), heavy metals (not more than 100 ppm), microbiological purity, the content of hydroquinone derivatives (not less than 5 % calculated with reference to arbutin) and flavonoids (not less than 2 % calculated with reference to rutin)). All extracts met the requirements of the documentation developed.Conclusions. The QCM drafts for modified dry extracts of bearberry leaves have been developed; according to their requirements, 5 dry extracts modified with cysteine, glycine, valine, phenylalanine and arginine have been studied. The standardized extracts obtained are promising substances. They can be used for developing dosage forms of new medicines with the uroantiseptic, diuretic and hypoglycemic activity.Актуальность. В Украине 25 % населения имеют предрасположенность к заболеваниям мочеполовой системы и 10 % – признаки хронических заболеваний почек и мочевого пузыря. Толокнянки обыкновенной (Arctostaphylos uva-ursi L.) листья является одним из наиболее известных видов лекарственного растительного сырья с уроантисептическим и диуретическим действием. Способ получения отвара из листьев толокнянки общеизвестный, однако эта лекарственная форма является нестандартизированной, плохо хранится, и трудно соблюсти точность дозирования. В связи с этим разработка стандартизированных лекарственных средств на основе толокнянки обыкновенной листьев является актуальной задачей.Цель. Определить параметры стандартизации модифицированных сухих экстрактов толокнянки обыкновенной листьев в соответствии с требованиями ГФУ и разработать проекты методик контроля качества на эти субстанции.Материалы и методы. Объектами исследования стали сухие экстракты толокнянки обыкновенной листьев, которые были модифицированы цистеином, фенилаланином, валином, глицином и аргинином. Для анализа полученных экстрактов использовали фармакопейные методы, в соответствии с монографией ГФУ «Толокнянки обыкновенной листья». Идентификацию БАР в экстрактах проводили с помощью метода ТСХ. Содержание гидрохинон-производных и флаваноидов в экстрактах определяли спектрофотометрическим методом согласно ГФУ.Результаты и обсуждение. В результате проведенных исследований разработаны проекты МКК и в соответствии с их требованиями проведены исследования сухих экстрактов толокнянки обыкновенной, модифицированных с цистеином, фенилаланином, валином, глицином и аргинином. Проекты МКК на сухие экстракты толокнянки обыкновенной листьев разработаны по следующим показателям: описание, растворимость, идентификация (ТСХ: метод А (гидрохинон-производные), метод В (флавоноиды) и метод С (аминокислоты)), потеря в массе при высушивании (не более 10 %), остаточные количества органических растворителей (спирт этиловый не более 1,0 %), тяжелые металлы (не более 100 ppm), микробиологическая чистота, содержание гидрохинон-производных (не менее 5 % в пересчете на арбутин) и флавоноидов (не менее 2 % в пересчете на рутин). Все экстракты отвечали требованиям разработанной документации.Выводы. Разработаны проекты МКК на модифицированные сухие экстракты толокнянки обыкновенной листьев и, согласно их требованиям, проведено исследование 5 сухих экстрактов, которые были модифицированы с цистеином, глицином, валином, фенилаланином и аргинином. Полученные стандартизированные экстракты являются перспективными субстанциями. Их можно использовать для разработки лекарственных форм новых лекарственных средств с уроантисептическим, диуретическим и гипогликемическим действием.Актуальність. В Україні 25 % населення мають схильність до захворювань сечовидільної системи та 10 % – ознаки хронічних захворювань нирок та сечового міхура. Мучниці звичайної (Arctostaphylos uva-ursi L.) листя є одним з найвідоміших видів лікарської рослинної сировини з уроантисептичною та діуретичної дією. Спосіб одержання відвару з листя мучниці загальновідомий, проте ця лікарська форма є нестандартизованою, погано зберігається, до того ж важко дотримуватися точності дозування. У зв’язку з цим розробка стандартизованих лікарських засобів на основі мучниці звичайної листя є актуальним завданням.Мета. Визначити параметри стандартизації модифікованих сухих екстрактів мучниці звичайної листя відповідно до вимог ДФУ та розробити проєкти методик контролю якості на ці субстанції.Матеріали та методи. Об’єктами дослідження були сухі екстракти з мучниці звичайної листя, модифіковані цистеїном, фенілаланіном, валіном, гліцином і аргініном. Для аналізу одержаних екстрактів використовували фармакопейні методи відповідно до монографій ДФУ «Мучниці звичайної листя». Ідентифікацію БАР у екстрактах проводили за допомогою методу ТШХ. Вміст гідрохінон-похідних та флаваноїдів у екстрактах визначали спектрофотометричним методом за ДФУ.Результати та їх обговорення. У результаті проведених досліджень розроблено проєкти МКЯ та згідно з їх вимогами проведено дослідження сухих екстрактів мучниці звичайної, модифікованих з цистеїном, фенілаланіном, валіном, гліцином та аргініном. Проєкти МКЯ на сухі екстракти мучниці звичайної листя розроблено за такими показниками: опис, розчинність, ідентифікація (ТШХ: метод А (гідрохінон-похідні), метод В (флавоноїди) та метод С (амінокислоти)), втрата в масі під час висушування (не більше 10 %), залишкові кількості органічних розчинників (спирт етиловий не більше 1,0 %), важкі метали (не більше 100 ppm), мікробіологічна чистота, вміст гідрохінон-похідних (не менше 5 % у перерахунку на арбутин) та флавоноїдів (не менше 2 % у перерахунку на рутин). Усі екстракти відповідали вимогам розробленої документації.Висновки. Розроблено проєкти МКЯ на модифіковані сухі екстракти мучниці звичайної листя та згідно з їх вимогами проведено дослідження 5 сухих екстрактів, які було модифіковано з цистеїном, гліцином, валіном, фенілаланіном та аргініном. Одержані стандартизовані екстракти є перспективними субстанціями та будуть використані для розробки лікарських форм нових лікарських засобів з уроантисептичною, діуретичною та гіпоглікемічною дією

The influence of new 1,2,3-triazolo-1,4-benzodiazepine derivatives on the muscle tone of rodents

Anxiety disorders represent one of the most prevalent categories of psychiatric illnesses, affecting individuals regardless of gender, age, or social standing. They result in substantial personal and societal costs. The pursuit of novel pharmacological approaches for treating these disorders is driven by the increasing medical necessity to enhance the effectiveness and safety profiles of anxiolytic medications. Due to the fact that benzodiazepines and their derivatives have anti-anxiety, hypnotic-sedative, antidepressant, anticonvulsant, and muscle relaxant properties, they occupy a leading place in the treatment of anxiety disorders. An essential aspect of investigating the pharmacological activity of new triazolobenziazepine derivatives is assessing their impact on rodent muscle tone and coordination of movements. The aim of the work is to find out the influence of new 1,2,3-triazolo-1,4-benzodiazepine derivatives on the muscle tone of rodents in the “vertical grid” test and coordination of movements using the rotarod test. Materials and methods. The objects of the study were 5 new derivatives of 1,2,3-triazolo-1,4-benzodiazepines. Before conducting in vivo experiments, these derivatives were mixed with lactose at a ratio of 1:1000. The “vertical grid” test and rotarod test (rotating rod test) were used to reproduce the model of motor behavior of rodents. Results. The presence of a tendency to the manifestation of a myorelaxant effect in the “vertical grid” test was established. The indicator of the total duration of detention at the facilities was similar and did not differ significantly in the control and experimental groups at doses of 0.50 mg/kg and 0.75 mg/kg. Derivatives MA-252, MA-253 and MA-254 at a dose of 1 mg/kg reduced the total duration of retention on the vertical grid, which indicates their mild muscle relaxant effect. In the rotating rod test, MA-253 derivative at a dose of 1 mg/kg increased the retention time on the rotarod, which demonstrates greater physical endurance of the animals of these experimental groups. Conclusions. The study’s findings indicated that the 1,2,3-triazolo-1,4-benzodiazepine derivatives did not exhibit an adverse impact on movement coordination. Some of these derivatives demonstrated a mild muscle relaxant effect. These results support the need for further research into their influence on spontaneous motor activity. Additionally, there’s a necessity to determine the dosage regimen, establish an effective dose, and adapt it for human use

Дослідження фенольних сполук та антимікробної дії спиртового екстракту з жмиху плодів малини звичайної

Aim. To study the antimicrobial action and the quantitative content of phenolic compounds of the alcoholic extract from the cake of the red raspberry fruit (Rubus idaeus).Materials and methods. The object of the study was the extract obtained from the fruit of Rubus idaeus. The content of phenolic compounds was determined by the spectrophotometric method. The study of the antibacterial activity of the extracts was carried out by the agar diffusion method.Results. It has been found that the content of hydroxycinnamic acid derivatives is 2.21 ± 0.02%, flavonoids – 0.82 ± 0.01%, and the amount of phenolic compounds is 4.52 ± 0.02% in the extract of the red raspberry fruit. The results of the studies conducted have shown that the test sample of the extract from the raspberry fruit has a wide range of the antimicrobial activity, including the antibacterial and antifungal activity.Conclusions. By studying the antimicrobial activity the possibility of creating a new antimicrobial drug based on the raspberry fruit has been proven. The content of phenolic compounds in the extract from the cake of the red raspberry fruit has been studied.   Цель. Целью данной работы было исследование противомикробного действия и количественного содержания фенольных соединений этанольного экстракта жмыха плодов малины обыкновенной.Материалы и методы. Объектами исследования был экстракт, полученный из плодов R. Idaeus. Содержание фенольных соединений определяли спектрофотометрическим методом. Изучение антибактериальной активности экстрактов проводили методом диффузии в агар.Результаты и обсуждение. Установлено содержание производных гидроксикоричной кислоты 2,21 ± 0,02%, флавоноидов 0,82 ± 0,01% и суммы фенольных соединений 4,52 ± 0,02% в экстракте плодов малины обыкновенной. Результаты проведенных исследований показали, что исследуемый образец экстракта из плодов малины имеет широкий спектр антимикробной активности, включая антибактериальную и противогрибковую.Выводы. Путем изучения антимикробной активности доказана возможность создания нового лекарственного средства антимикробного средства на основе плодов малины. Исследовано содержание фенольных соединений в экстракте плодов малины обыкновенной. Мета. Метою даної роботи стало дослідження кількісного вмісту фенольних сполук етанольного екстракту жмиху плодів малини звичайної та його протимікробної дії.Матеріали та методи. Об'єктами дослідження був екстракт отриманний з  жмиху плодів R. Idaeus. Вміст фенольних сполук визначали спектрофотометричним методом. Вивчення антибактеріальної активності екстрактів проводили методом дифузії в агар.Результати та обговорення. Встановлено вміст похідних гідроксикоричної кислоти 2,21±0,02 %, флавоноїдів 0,82±0,01 % та суми фенольних сполук 4,52±0,02 % в екстракті плодів малини звичайної. Результати проведених досліджень показали, що досліджуваний зразок екстракту з плодів малини має широкий спектр антимікробної активності, включаючи антибактеріальну і протигрибкову.Висновки.  Шляхом вивчення антимікробної активності доведена можливість створення нового лікарського засобу антимікробної дії на основі  плодів малини. Досліджено вміст фенольних сполук у екстракті з жмиху плодів малини звичайної

Дослідження взаємозв’язків між вмістом основних груп БАР у настойці собачої кропиви (Leonurus cardiaca) трави та її психотропною активністю

Topicality. Motherwort herb tincture is one of the most popular herbal remedies of sedative action. The disadvantage of this medicines is chemical composition volatility, and as a consequence, pharmacodynamics. Therefore, it is advisable to investigate BAS groups of Motherwort herb tincture having the greatest effect on its psychotropic activity and in the future to standardize the medicines precisely with their content.Aim. To determine the relationship between the main BAS groups content in Motherwort herb (Leonurus cardiaca) and its psychotropic activity in order to establish the parameters of this medicine standardization.Materials and methods. The object of the study was Motherwort herb tincture (series 15.04.16, produced at LTD “Pharmaceutical factory”, Zhytomyr region., Stanishevka v.) and the main BAS groups complexes of isolated from. Determination of hydroxycinnamic derivatives acid, flavonoids and the sum of phenolic compounds, iridoids were carried out by spectrophotometric method and HPLC method. The psychotropic activity of the research objects were studied in the open field test in the NUPh Central Research Laboratory.Results and discussion. As a result of the chemical analysis of the tincture and obtained BAS complexes, 2 flavonoids (routine and catechin), 3 hydroxycinnamic acids (chlorogenic, coffeic and rosemarinic), 2 iridoids were identified and their quantitative contents were determined. It was established that Motherwort herb tincture and its components significantly decreases the sum of all types of psychotropic activity, mainly due to the reduction of motor activity. At the same time, it also shows a tendency to decrease the approximate research activity, indicating its sedative effect. The largest sedative activity in the smallest doses a complex of iridoids demonstrated. It should be taken into the account when this medicine is standardized.Conclusions. The study of qualitative composition and quantitative content of the main BAS groups (flavonoids, hydroxycinnamic acids, iridoids) in the Motherwort herb tincture and dry extracts based on it. The most sedative activity was shown by substances rich in iridoids, indicating the appropriateness of standardizing  Motherwort herb tincture on the content of this particular BAS group.Актуальность. Настойка травы пустырника – один из самых популярных растительных препаратов седативного действия. Недостатком этого лекарственного препарата является непостоянство химического состава и как следствие, фармакодинамики. Поэтому целесообразно исследовать, какие именно группы БАВ настойки пустырника оказывают наибольшее влияние на ее психотропную активность и в дальнейшем проводят стандартизацию препарата именно по их содержанию.Цель исследования. Определить взаимосвязи между содержанием основных групп БАВ в настойке пустырника (Leonurus cardiaca) травы и ее психотропной активностью для установления параметров стандартизации этого препарата.Материалы и методы. Объектом исследования была настойка пустырника промышленного производства (серия 15.04.16, ООО «Фармацевтическая фабрика», Житомирская обл., с. Станишевка) и комплексы основных групп БАВ, выделенных из нее. Определение производных гидроксикоричных кислот, флавоноидов, суммы фенольных соединений, иридоидов проводили спектрофотометрическим методом и методом ВЭЖХ. Психотропную активность объектов исследования изучали в тесте открытого поля в Центральной научно-исследовательской лаборатории НФаУ.Результаты и их обсуждение. В результате химического анализа настойки и полученных комплексов БАВ было идентифицировано 2 флавоноида (рутин и катехин), 3 гидроксикоричные кислоты (хлорогеновую, кофейную и розмариновую), 2 иридоида и установлено их количественное содержание. Установлено, что настойка пустырника и ее компоненты статистически значимо снижают сумму всех видов психотропной активности, в основном за счет уменьшения двигательной активности. При этом она также обнаруживает тенденцию к снижению ориентировочно-исследовательской активности, что указывает на ее седативное действие. Наибольшую седативную активность в наименьшей дозе показал комплекс иридоидных соединений, что нужно учитывать при стандартизации этого лекарственного средства.Выводы. Проведено исследование качественного состава и количественного содержания основных групп БАВ (флавоноидов, гидроксикоричных кислот, иридоидов) в настойке пустырника и сухих экстрактах на ее основе. Наибольшую седативную активность показали субстанции, богатые иридоидами, что указывает на целесообразность стандартизации настойки пустырника по содержанию именно этой группы БАВ.Актуальність. Настойка трави собачої кропиви – один з найбільш популярних рослинних препаратів седативної дії. Недоліком цього лікарського препарату є непостійність хімічного складу і як наслідок, фармакодинаміки. Тому доцільно дослідити, які саме групи БАР настойки собачої кропиви чинять найбільший вплив на її психотропну активність та в подальшому проводити стандартизацію препарату саме за їх вмістом.Мета дослідження. Визначити взаємозв’язки між вмістом основних груп БАР у настойці собачої кропиви (Leonurus cardiaca) трави та її психотропною активністю для встановлення параметрів стандартизації цього препарату.Матеріали та методи. Об’єктами дослідження були настойка собачої кропиви промислового виробництва (серія 15.04.16, ТОВ «ДКП «Фармацевтична фабрика», Житомирська обл., с. Станишівка) та комплекси основних груп БАР, виділених з неї. Визначення похідних гідроксикоричної кислоти, флавоноїдів та суми фенольних сполук, іридоїдів проводили спектрофотометричним методом та методом ВЕРХ. Психотропну активність об’єктів дослідження вивчали у тесті відкритого поля у Центральній науково-дослідній лабораторії НФаУ.Результати та їх обговорення. В результаті хімічного аналізу настойки та одержаних комплексів БАР було ідентифіковано 2 флавоноїди (рутин та катехін), 3 гідроксикоричні кислоти (хлорогенову, кавову та розмаринову), 2 іридоїдні сполуки та встановлено їх кількісний вміст. Встановлено, що настойка собачої кропиви та її компоненти статистично значущо знижують суму всіх видів психотропної активності, в основному за рахунок зменшення рухової активності. При цьому вона також виявляє тенденцію до зниження орієнтовно-дослідницької активності, що вказує на її седативний вплив. Найбільшу седативну активність у найменшій дозі показав комплекс іридоїдних сполук, що потрібно враховувати при стандартизації цього лікарського засобу.Висновки. Проведено дослідження якісного складу та кількісного вмісту основних груп БАР (флавоноїдів, гідроксикоричних кислот, іридоїдів) у настойці собачої кропиви та сухих екстрактах на її основі. Найбільшу седативну активність показали субстанції, багаті на іридоїди, що вказує на доцільність стандартизації настойки собачої кропиви за вмістом саме цієї групи БАР

Дослідження хімічного складу та протизапальної активності екстрактів сухих з журавлини великоплодої листя

Inflammation accompanies huge numbers of diseases. In case of inflammation, non-steroidal anti-inflammatory drugs are used, but they have a number of side effects and disadvantages. In turn, medicines based on the medicinal plant raw material that exhibit the anti-inflammatory activity, on the contrary, are underestimated and insufficientlystudied. An interesting object in this direction is large cranberry leaves of Ericaceae family. Aim. To study the chemical composition and the anti-inflammatory activity of extracts from large cranberry leaves to establish the prospect of creating new drugs with the anti-inflammatory activity. Materials and methods. The study objects were dry extracts from large cranberry (Oxycoccus macrocarpus (Ait.)) leaves. The chemical analysis of the extracts was studied by TLC and spectrophotometry methods. The anti-inflammatory activity of the extracts was studied on the model of carrageenan edema. Results and discussion. Hyperoside and chlorogenic acid were identified in the extracts. In the dry extract from large cranberry leaves, the content of the total amount of derivatives of hydroxycinnamic compounds was 11.60 ± 0.05 %, and in the modified extract – 3.09 ± 0.05 %. The anti-exudative activity was more pronounced in the group of animals that received the cranberry extract with arginine in the dose of 100 mg/kg. Conclusions. Identification and the quantification of biologically active substances in large cranberry leaves extracts have been carried out; their anti-inflammatory activity has been determined.Запалення супроводжує велику кількість захворювань. Для лікування запалення використовують нестероїдні протизапальні засоби, які мають низку побічних дій та недоліків. Своєю чергою препарати на основі лікарської рослинної сировини, які проявляють протизапальну активність, навпаки є недооціненими та недостатньо вивченими. Цікавим об’єктом у цьому напрямі постає журавлини великоплодої листя родини Вересових (Ericaceae). Метою роботи було дослідити хімічний склад та протизапальну активність екстрактів із журавлини великоплодої листя для визначення перспективи створення нових лікарських засобів з протизапальною дією. Матеріали та методи. Об’єктами дослідження були екстракти сухі із журавлини великоплодої листя (Oxycoccus macrocarpus (Ait.)). Хімічний аналіз екстрактів вивчали методами ТШХ та спектрофотометрії. Протизапальну активність екстрактів вивчали на моделі карагенінового набряку. Результати та їх обговорення. В екстрактах сухих ідентифіковано гіперозид і хлорогенову кислоту. В екстракті сухому з журавлини великоплодої листя вміст суми похідних гідроксикоричних сполук становить 11,60 ± 0,05 %, а у модифікованому – 3,09 ± 0,05 %. Антиексудативна активність більш виражена в групі тварин, які отримували екстракт журавлини великоплодої з аргініном у дозі 100 мг/кг. Висновки. Проведено ідентифікацію та кількісне визначення біологічно активних речовин в екстрактах журавлини великоплодої листя та визначено їхню протизапальну активність

Перспективи створення нового лікарського засобу для корекції метаболічного синдрому на основі БАР мучниці звичайної листя

Topicality. The metabolic syndrome is pathogenetically interrelated metabolic disorders in the condition of a sick person. A large set of factors is involved in its occurrence. Risk factors include genetic predisposition, overeating, insulin resistance, obesity, bad habits, hypodynamics, stress and unfavorable environmental conditions. First of all, defects of the lipid and carbohydrate metabolism provoke a cascade of genetic, metabolic, hormonal, nervous, inflammatory and other reactions and disorders in cells, tissues and organs, causing the metabolic syndrome and associated diseases, such as diabetes, kidney and gallstone disease, hypertension, platelet hyperaggregation, etc. Therefore, the rational use of synthetic and herbal medicines in the complex correction of these disorders can slow down the development of the metabolic syndrome. Aim. To develop the method for obtaining a dry modified extract from bearberry, study its chemical composition, hypoglycemic and hypolipidemic activity in order to determine the prospects of its use for the correction of the metabolic syndrome. Materials and methods. The study object was a dry extract of bearberry leaves modified with cysteine. HPLC and spectrophotometry were used to analyze the extract obtained. The hypoglycemic and hypolipidemic activity of dry extracts of bearberry was studied in rats with insulin resistance. Results and discussion. The method for obtaining a dry modified extract from bearberry leaves was developed by adding cysteine. Phenologlycoside (arbutin), 2 phenolic acids (gallic and ellagic), 6 flavonoids, 8 saponins were identified in the extract, and their quantitative content was determined. Hyperoside and catechin were dominant among flavonoids, and ursolic acid, uvaol, and lupeol prevailed among saponins. The content of the main groups of phenolic compounds was determined in the extract by spectrophotometry. The introduction of the dry extract from bearberry leaves modified with cysteine has a normalizing effect on metabolic disorders on the background of a high-fructose diet; therefore, it can be a promising agent for the correction of the metabolic syndrome. Conclusions. As a result of the research conducted, a new dry extract from bearberry leaves modified with cysteine has been created. The phytochemical composition, hypoglycemic and hypolipidemic activities of the extract have been studied, indicating the prospects for its use to correct the metabolic syndrome.Актуальность. Метаболический синдром – это патогенетически взаимосвязанные метаболические нарушения в состоянии больного человека. Значительный комплекс факторов участвует в его возникновении. К факторам риска относятся: генетическая предрасположенность, избыточное питание, инсулинорезистентность, ожирение, вредные привычки, гиподинамия, стрессовые воздействия и неблагоприятные экологические условия окружающей среды. В первую очередь дефекты липидного и углеводного обменов провоцируют каскад генетических, метаболических, гормональных, нервных, воспалительных и других реакций и нарушений в клетках, тканях и органах, вызывает метаболический синдром и ассоциированные с ним заболевания, такие, как сахарный диабет, почечно- и желчнокаменная болезни, артериальная гипертензия, гиперагрегация тромбоцитов и тому подобное. Рациональное использование синтетических и растительных лекарственных средств в комплексной коррекции этих нарушений позволяет приостановить развитие метаболического синдрома. Цель исследования. Разработать способ получения сухого модифицированного экстракта толокнянки обыкновенной листьев, изучить его химический состав, гипогликемическую и гиполипидемическую активность с целью установления перспективы его использования для коррекции метаболического синдрома. Материалы и методы. Объектом исследования был сухой экстракт толокнянки обыкновенной листьев, модифицированный цистеином. Для анализа полученного экстракта использовали метод ВЭЖХ и спектрофотометрию. Гипогликемическую и гиполипидемическую активность сухих экстрактов толокнянки обыкновенной листьев изучали на крысах с инсулинорезистентностью. Результаты и обсуждение. Разработан способ получения сухого модифицированного экстракта с добавлением цистеина с толокнянки обыкновенной листьев. В экстракте идентифицированы фенологликозид (арбутин), 2 фенолкарбоновые кислоты (галловая и элаговая), 6 флавоноидов, 8 сапонинов, а также установлено их количественное содержание. Среди флавоноидов доминирующими были гиперозид и катехины, среди сапонинов – урсоловая кислота, уваол и лупеол. В экстракте методом спектрофотометрии установлено содержание основных групп фенольных соединений. Введение сухого экстракта толокнянки обыкновенной листьев, модифицированного цистеином, проявляет нормализующее действие на метаболические нарушения на фоне высокофруктозной диеты, поэтому он может быть перспективным агентом для коррекции метаболического синдрома. Выводы. В результате проведенных исследований был создан новый сухой экстракт толокнянки обыкновенной листьев, модифицированный цистеином, изучен его фитохимический состав, гипогликемическая и гиполипидемическая активность. Результаты исследований свидетельствуют о перспективности использования данного экстракта для коррекции метаболического синдрома.Актуальність. Метаболічний синдром – це патогенетично взаємозв’язані метаболічні порушення у стані хворої людини. Великий комплекс чинників зумовлює його виникнення. До факторів ризику належать: генетична схильність, надмірне харчування, інсулінорезистентність, ожиріння, шкідливі звички, гіподинамія, стресові впливи та несприятливі екологічні умови довкілля. Насамперед дефекти ліпідного і вуглеводного обмінів провокують каскад генетичних, метаболічних, гормональних, нервових, запальних та інших реакцій і порушень у клітинах, тканинах і органах, що спричиняє метаболічний синдром і асоційовані з ним захворювання, як-от: цукровий діабет; нирково- та жовчнокам’яна хвороби; артеріальна гіпертензія, гіперагрегація тромбоцитів тощо. Раціональне використання синтетичних і рослинних лікарських засобів у комплексній корекції цих порушень дозволяє призупинити розвиток метаболічного синдрому. Мета дослідження. Розробити спосіб одержання сухого модифікованого екстракту мучниці звичайної листя, вивчити його хімічний склад, гіпоглікемічну і гіполіпідемічну активність з метою визначення перспективи його використання для корекції метаболічного синдрому. Матеріали та методи. Об’єктом дослідження був сухий екстракт мучниці звичайної листя, модифікований цистеїном. Для аналізу одержаного екстракту використовували метод ВЕРХ і спектрофотометрію. Гіпоглікемічну й гіполіпідемічну активність сухих екстрактів мучниці звичайної листя вивчали на щурах з інсулінорезистентністю. Результати та їх обговорення. Розроблено спосіб одержання сухого модифікованого екстракту з мучниці звичайної листя з додаванням цистеїну. В екстракті ідентифіковано фенологлікозид (арбутин), 2 фенолкарбонові кислоти (галову та елагову), 6 флавоноїдів, 8 сапонінів і визначено їх кількісний вміст. Серед флавоноїдів переважали гіперозид і катехін, серед сапонінів – урсолова кислота, уваол і лупеол. В екстракті методом спектрофотометрії виявлено вміст основних груп фенольних сполук. Введення сухого екстракту мучниці звичайної листя, модифікованого цистеїном, проявляє нормалізувальну дію на метаболічні порушення на тлі високофруктозної дієти, і тому він може бути перспективним агентом для корекції метаболічного синдрому. Висновки. У результаті проведених досліджень було створено новий сухий екстракт мучниці звичайної листя, модифікований цистеїном, проведено дослідження його фітохімічного складу, гіпоглікемічної та гіполіпідемічної активності, що засвідчило перспективність його використання для корекції метаболічного синдрому

Сапоніни екстрактів Galium aparine та Galium verum

Aim. To determine the qualitative composition and the quantitative content of saponins in the liquid extracts of the herb of cleavers (Galium aparine L.) and lady’s bedstraw (Galium verum L.).Materials and methods. Extracts of the herb of cleavers and lady’s bedstraw were obtained by the triple extraction of the raw material with 96 % ethanol when heating with the subsequent concentration of the combined extracts to the ratio of the raw material : the finished product of 1:1. Saponins were studied by the method of high-performance liquid chromatography (HPLC).Results. As a result of the chromatographic study of extracts of the herb of cleavers and lady’s bedstraw it has been found that they contain 6 and 7 saponins, respectively. The compounds belong to ursane (ursolic, euscaphic, tormentic acids and uvaol), oleanane (oleanolic acid) and lupane (betulin and lupeol) type. In the extract from the herb of cleavers the compounds of ursane derivatives (50 mg/ml) prevail, the dominant compound is euscaphic acid (3.34 mg/ml); in the extract from the herb of lady’s bedstraw there are saponins of lupane derivatives (2.50 mg/ml), lupeol (1.60 mg/ml) is predominant.Conclusions. The results obtained indicate the prospects for further in-depth study of the chemical composition and biological activity of the liquid extracts from the herb of cleavers and lady’s bedstraw.Цель работы – получение, изучение качественного состава и содержания сапонинов экстрактов жидких травы подмаренника цепкого (Galium aparine L.) и подмаренника настоящего (Galium verum L.).Материалы и методы. Экстракты травы подмаренника цепкого и подмаренника настоящего получали путем трехкратной экстракции сырья 96 % спиртом этиловым при нагревании с дальнейшим концентрированием объединенных извлечений до соотношения сырье : готовый продукт – 1:1. Сапонины исследовали методом высокоэффективной жидкостной хроматографии (ВЭЖХ).Результаты и их обсуждение. При хроматографическом изучении экстрактов травы подмаренника цепкого и подмаренника настоящего выявлено, что в них содержатся 6 и 7 сапонинов соответственно. Соединения относятся к к урсановому (урсоловая, эускафовая, торментиновая кислоты и уваол), олеанановому (олеаноловая кислота) и лупановому (бетулин и лупеол) типу. В экстракте из травы подмаренника цепкого больше содержание сапонинов типа урсана (3,50 мг/мл) и доминирующим соединением является эускафовая кислота (3,34 мг/мл). В экстракте из травы подмаренника настоящего превалируют сапонины типа лупана (2,50 мг/мл) и доминирующим соединением является лупеол (1,60 мг/мл).Выводы. Полученные результаты свидетельствуют о перспективности дальнейшего углубленного изучения химического состава и фармакологической активности экстрактов жидких из травы подмаренника цепкого и подмаренника настоящего.Мета роботи – одержання, дослідження якісного складу та вмісту сапонінів у екстрактах рідких трави підмаренника чіпкого (Galium aparine L.) та підмаренника справжнього (Galium verum L.).Матеріали та методи. Екстракти трави підмаренника чіпкого та підмаренника справжнього отримували шляхом триразової екстракції сировини 96 % спиртом етиловим при нагріванні з подальшим концентруванням об’єднаних витяжок до співвідношення сировина : готовий продукт 1:1. Сапоніни досліджували методом високоефективної рідинної хроматографії (ВЕРХ).Результати та їх обговорення. В результаті хроматографічного дослідження екстрактів трави підмаренника чіпкого та підмаренника справжнього виявлено, що в них містяться 6 та 7 сапонінів відповідно. Сполуки відносяться до урсанового (урсолова, еускафова, торментинова кислоти та уваол), олеананового (олеанолова кислота) та лупанового (бетулін та лупеол) типу. В екстракті з трави підмаренника чіпкого в цілому переважають сполуки урсанового ряду (50 мг/мл), домінуючою сполукою є еускафова кислота (3,34 мг/мл); у екстракті з трави підмаренника справжнього – сапоніни лупанового ряду (2,50 мг/мл), домінуючою сполукою є лупеол (1,60 мг/мл).Висновки. Отримані результати свідчать про перспективність подальшого поглибленого дослідження хімічного складу та біологічної активності екстрактів рідких з трави підмаренника чіпкого та підмаренника справжнього