ЗМІНИ ЦИТОКІНОВОГО ПРОФІЛЮ В ЩУРІВ З ПАРОДОНТИТОМ НА ТЛІ ГІПЕР- ТА ГІПОТИРЕОЗУ

Introduction. In Ukraine, the prevalence of periodontal disease among the population aged 35–44 years ranges from 92 % to 98 %. The question of the hormonal regulation of inflammatory reactions in the periodontium and the characteristics of their development against the background of thyroid dysfunction remain insufficiently studied. The aim of the study – to investigate the cytokine profile of blood serum and periodontal homogenate in rats with periodontitis without comorbidities and against the background of hyper- and hypothyroidism. Research Methods. The study was performed on white male rats, in which periodontitis, periodontitis on the background of hyperthyroidism and periodontitis on the background of hypothyroidism were modeled. The content of interleukins (IL) 1β, 4 and 10 in the blood serum and periodontal homogenate supernatant was determined by enzyme-linked immunosorbent assay using RayBio reagent kits manufactured by RayBiotech (USA). Results and Discussion. The content of proinflammatory IL-1β in blood serum of rats with simulated periodontitis increased by 1.6 times (p<0.001) relative to the control group. In rats with simulated periodontitis, against the background of hyperthyroidism, this index increased by 2.5 times (p<0.001) relative to the control group. It should be noted that the concentration of IL-1β in the blood serum of hyperthyroidic rats by 51.5 % probably exceeded the value of this indicator under condition of periodontitis without concomitant pathology and by 37.7 % (p<0.001) – under the condition of periodontitis оn the background of hypothyroidism. The content of anti-inflammatory IL-10 decreased by 51.3 % (p<0.001) in blood serum of rats with simulated periodontium volume relative to the control group. In rats with simulated periodontitis оn the background of hyperthyroidism, this indicator decreased by 69.9 % (p<0.001) relative to the control group. At the same time, the content of IL-10 in the blood serum of hyperthyroidic rats by 38.1 % was significantly lower than the given indicator in the case of periodontitis without concomitant pathology and by 19.0 % (p<0.05) – under the condition of periodontitis against the background of hypothyroidism. Conclusions. Experimental periodontitis is accompanied by a pronounced increase in the concentration of proinflammatory cytokines against the background of a decrease in the concentration of anti-inflammatory cytokines, both in the periodontal homogenate and in the blood serum, which indicates the development of not only local inflammatory reactions, but also systemic ones. An imbalance of thyroid hormones affects the course of inflammation in experimental periodontitis, especially in hyperthyroidism.Вступление. В Украине распространенность заболеваний пародонта среди населения в возрасте 35–44 лет составляет от 92 до 98 %. Вопрос гормональной регуляции воспалительных реакций в пародонте и особенности их развития на фоне дисфункции щитовидной железы остаются недостаточно изученными. Цель исследования – изучить цитокиновый профиль сыворотки крови и гомогената пародонта у крыс с пародонтитом без сопутствующей патологии и на фоне гипер- и гипотиреоза. Методы исследования. Исследование выполнено на белых крысах-самцах, у которых моделировали пародонтит, пародонтит на фоне гипертиреоза и пародонтит на фоне гипотиреоза. В сыворотке крови и супернатанте гомогената пародонта определяли содержание интерлейкинов (IL) 1β, 4 и 10 методом твердофазного иммуноферментного анализа с использованием наборов реагентов “RayBio” производства “RayBiotech” (США). Результаты и обсуждение. Содержание провоспалительного IL-1β в сыворотке крови крыс с смоделированным пародонтитом возрасло в 1,6 раза (р<0,001) относительно контрольной группы. У животных с смоделированным пародонтитом на фоне гипертиреоза этот показатель увеличился в 2,5 раза (р<0,001) относительно контрольной группы. Следует указать, что концентрация IL-1β в сыворотке крови гипертиреоидных крыс на 51,5 % достоверно превысила величину данного показателя в условиях пародонтита без сопутствующей патологии и на 37,7 % (р<0,001) – при пародонтите на фоне гипотиреоза. Содержание противовоспалительного IL-10 уменьшилось на 51,3 % (р<0,001) в сыворотке крови животных с смоделированным пародонтитом относительно контрольной группы. У крыс с смоделированным пародонтитом на фоне гипертиреоза данный показатель снизился на 69,9 % (р<0,001) относительно контрольной группы. При этом содержание IL-10 в сыворотке крови гипертиреоидных животных на 38,1 % было достоверно меньше данного показателя в условиях пародонтита без сопутствующей патологии и на 19,0 % (р<0,05) – при пародонтите на фоне гипотиреоза. Выводы. Экспериментальный пародонтит сопровождается выраженным повышением концентрации провоспалительных цитокинов на фоне снижения концентрации противовоспалительных цитокинов как в гомогенате пародонта, так и в сыворотке крови, что свидетельствует о развитии не только локальных воспалительных реакций, но и системных. Дисбаланс тиреоидных гормонов влияет на течение воспаления при экспериментальном пародонтите, особенно выражено – при гипертиреозе.Вступ. В Україні поширеність захворювань пародонта серед населення віком 35–44 роки становить від 92 до 98 %. Питання гормональної регуляції запальних реакцій у пародонті й особливості їх розвитку на тлі дисфункції щитоподібної залози залишаються недостатньо вивченими. Мета дослідження – вивчити цитокіновий профіль сироватки крові та гомогенату пародонта в щурів з пародонтитом без супутньої патології і на тлі гіпер- та гіпотиреозу. Методи дослідження. Дослідження виконано на білих щурах-самцях, в яких моделювали пародонтит, пародонтит на тлі гіпертиреозу та пародонтит на тлі гіпотиреозу. В сироватці крові та супернатанті гомогенату пародонта визначали вміст інтерлейкінів (IL) 1β, 4 і 10 методом твердофазового імуноферментного аналізу з використанням наборів реагентів “RayBio” виробництва “RayBiotech” (США). Результати й обговорення. Вміст прозапального IL-1β у сироватці крові щурів із змодельованим пародонтитом зріс в 1,6 раза (р<0,001) відносно контрольної групи. У тварин із змодельованим пародонтитом на тлі гіпертиреозу цей показник збільшився у 2,5 раза (р<0,001) щодо контрольної групи. Варто вказати, що концентрація IL-1β у сироватці крові гіпертиреоїдних щурів на 51,5 % достовірно перевищила величину даного показника за умов пародонтиту без супутньої патології та на 37,7 % (р<0,001) – при пародонтиті на тлі гіпотиреозу. Вміст протизапального IL-10 зменшився на 51,3 % (р<0,001) у сироватці крові тварин із змодельованим пародонтитом відносно контрольної групи. У щурів із змодельованим пародонтитом на тлі гіпертиреозу даний показник знизився на 69,9 % (р<0,001) щодо контрольної групи. При цьому вміст IL-10 у сироватці крові гіпертиреоїдних тварин на 38,1 % був достовірно меншим від даного показника за умов пародонтиту без супутньої патології та на 19,0 % (р<0,05) – при пародонтиті на тлі гіпотиреозу. Висновки. Експериментальний пародонтит супроводжується вираженим підвищенням концентрації прозапальних цитокінів на тлі зниження концентрації протизапальних цитокінів як у гомогенаті пародонта, так і в сироватці крові, що свідчить про розвиток не лише локальних запальних реакцій, але й системних. Дисбаланс тиреоїдних гормонів впливає на перебіг запалення при експериментальному пародонтиті, особливо виражено – при гіпертиреозі

РЕТРОСПЕКТИВНИЙ АНАЛІЗ ПЕРЕБІГУ ВАГІТНОСТІ ТА ПОЛОГІВ У ЖІНОК ІЗ ПІЗНІМ ГЕСТОЗОМ НА ТЛІ МЕТАБОЛІЧНОГО СИНДРОМУ

У статті висвітлено питання перебігу вагітності та пологів у жінок із пізнім гестозом на тлі метаболічного синдрому. Прееклампсія і надалі залишається актуальною та важливою проблемою сьогодення, займаючи провідне місце в структурі материнської та перинатальної захворюваності й смертності. Мета дослідження – підвищити ефективність діагностики, профілактики пізнього гестозу на тлі метаболічного синдрому. Матеріали та методи. Ми провели ретроспективний аналіз 640 історій пологів, облікових карт спостереження за вагітними за три роки (2016–2018), у яких перебіг вагітності був ускладнений прееклампсією на тлі метаболічного синдрому. Результати досліджень та їх обговорення. Перебіг вагітності у жінок із пізнім гестозом на тлі метаболічного синдрому ускладнився в 72,38 %, а саме: плацентарною недостатністю (27,83 %), тазовим передлежанням плода (13,4 %), передчасними пологами у терміні 32–34 тижні вагітності (24,74 %), передчасним відшаруванням нормально розташованої плаценти (3,09 %), передчасним розривом плідних оболонок (15,46 %). Перебіг пологів ускладнився первинною слабкістю пологової діяльності (4,12 %), вторинною слабкістю пологової діяльності (3,09 %), кровотечею у ІІІ періоді пологів (2,06 %), обвиттям пуповини навколо шиї плода (10,3 %), дистресом плода (13,4 %), затримкою плаценти і плідних оболонок, без кровотечі (2,06 %), розривом промежини (1,03 %) при розродженні та акушерським розривом шийки матки (2,06 %). У 27,62 % жінок вагітність на тлі метаболічного синдрому перебігала без ускладнень. Висновки. Дані ретроспективного аналізу клінічного перебігу вагітності, пологів у жінок із пізнім гестозом на тлі метаболічного синдрому за останні 3 роки свідчать про зростання цих ускладнень. Тому важливо для профілактики проводити комплексну прегравідарну підготовку та визначати предиктори даного ускладнення вагітності

КОМПЛЕКСНЕ ЛІКУВАННЯ ДИСПЛАЗІЇ ШИЙКИ МАТКИ ТА ПІХВИ НА ТЛІ ПАПІЛОМАВІРУСНОЇ ІНФЕКЦІЇ.

The paper presents the results of examination and treatment of 126 women with cervical dysplasia with papilloma virus infection of the genital localization. Efficiency of conisation of cervix by apparatus radiowave surgery followed by laser coagulation surgical wounds and infected vaginal walls, using antiviral therapy and imunostimulation has been proved.В статье представлены результаты обследования и лечения 126 женщин с дисплазией шейки матки на фоне папилломавирусной инфекции генитальной локализации. Доказана эффективность проведения конизации шейки матки аппаратом радиоволновой хирургии с последующей лазерной коагуляцией послеоперационной раны и пораженных стенок влагалища с использованием противовирусной и иммуномодулирующей терапии.У статті представлено результати обстеження та лікування 126 жінок з дисплазією шийки матки на тлі папіломавірусної інфекції генітальної локалізації. Доведена ефективність проведення конізації шийки матки апаратом радіохвильової хірургії з подальшою лазерною коагуляцією післяопераційної рани та уражених стінок піхви, з використанням противірусної та імуномодулювальної терапії

Gestational diabetus mellitus and its complications, role of desynchronosis in pathogenesis (a review)

Diabetes mellitus is the most common metabolic disorder during pregnancy. The International Diabetes Federation estimates that one in six pregnant women (16.8 %) has diabetes. The prevalence of this disease in the human population is striking and, according to various sources, accounts for 14–25 % of all pregnant women. Most cases of hyperglycemia during pregnancy (75–90 %) is due to gestational diabetes mellitus (GDM). Risk factors, etiology and pathophysiology of GDM are being actively studied, but there are still some controversial issues. For example, the development of GDM in the aspect of circadian rhythm disorders. This problem is especially relevant in connection with pregnancy. After all, there is a two-way relationship here – circadian rhythm disorders affect the course of pregnancy, and pregnancy can be the cause of these disorders. In addition, this problem is relevant for women with a history of endocrine disorders, including diabetes mellitus, as there is a clear link between circadian rhythms and the production of hormones, including insulin. The aim of this review was to show the relationship between the development of GDM, its complications, and circadian rhythm disorders in women. Pregnancy complicated by GDM can have a negative effect on the myocardium and liver. Moreover, this disease has a significant impact on the myocardium of the offspring. GDM also can cause other complications for the mother’s health and fetus or newborn. Scientists have identified a fairly significant number of risk factors for GDM. However, circadian rhythm disorders accompanying pregnancy are often underestimated as a risk factor. In general, there are many controversies regarding the relationship between long / short sleep duration and quality and the risk of developing diabetes, as well as how melatonin and its precursor serotonin affect metabolism in critical organs. Thus, the role of circadian rhythm disorders in the development of diabetes and its consequences is not yet fully understood. It is likely that solving the problem of circadian rhythm disorders will be the key to overcoming a significant proportion of cases of GDM. Therefore, there is an urgent need for further, larger-scale studies to investigate the causal links between circadian rhythm disorders, diabetes mellitus, and pregnancy

ПРОБЛЕМИ ФЕРТИЛЬНОСТІ У ЖІНОК СТАРШОГО РЕПРОДУКТИВНОГО ВІКУ (ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ).

With age female fertility significantly reduces mainly by reducing the number and quality of oocytes. Endocrine function of ovaries also undergoes influence of age and is unable to maintain neuroendocrine regulation. Perhaps the age-related changes begin primarily in the hypothalamic-pituitary area, but it needs further research. Age-related changes occur in the tissues of the uterus, especially the endometrium, which is unable to provide adequate support for the development and implantation of the embryo.С возрастом значительно снижается женская фертильность в основном за счет уменьшения количества и качества ооцитов. Эндокринная функция яичников также испытывает возрастное влияние и не в состоянии поддерживать нейроэндокринную регуляцию. Возможно, возрастные изменения в первую очередь начинаются с гипоталамо- гипофизарной области, однако это требует дополнительных исследований. Возрастные изменения происходят и в тканях матки, особенно эндометрии, который не в состоянии обеспечить адекватную имплантацию и поддержку развития эмбриона. З віком значно знижується жіноча фертильність в основному за рахунок зменшення кількості та якості ооцитів. Ендокринна функція ячників також зазнає вікового впливу та не в змозі підтримувати нейроендокринну регуляцію. Можливо, вікові зміни першочергово розпочинаються в гіпоталамо-гіпофізарній ділянці, проте це потребує додаткових досліджень. Вікові зміни відбуваються і в тканинах матки, особливо ендометрії, який не в змозі забезпечити адекватну імплантацію та підтримку розвитку ембріона

Cluster analysis of uric acid exchange parameters in female rats

Background. Uric acid is traditionally considered as the final product of human and primate DNA/RNA degradation, devoid ofuseful physiological activity. However, there is an opinion that theuric acid molecule, by analogy with methylxanthines (caffeine, theophylin, theobromine) has physiological activity. The acquired experience allows us to offer a topic for future research: “Neurotropic and immunotropic activity of endogenous uric acid”. Working hypothesis. Uric acid, interacting with A1 and A2a adenosine receptors as well as phosphodiesterase and Na,K-ATPase of neurons, modulates the activity of nerve centers, which in turn modulate immunocytes. Perhaps the direct effect of uric acid on immunocytes, since the existence oftheophylline-resistant and theophylline-sensitive subpopulations of T-lymphocytes has long been known. The proposed article is the first swallow of the announced project.Material and Methods. Experiment was performed on 58 healthy female Wistar rats 220-300 g. Among them 10 animals remained intact, using tap water from drinking ad libitum. The rats of others groups for 6 days administered through the tube various fluids at a dose of 1,5 mL/100 g of body mass.The day after the completion of the drinking course the plasma and urine levels of the uric acid (uricase method) were determined. Results. We obtained a wide range of uric acid metabolism parameters, divided into four clusters, quantitatively and qualitatively different from each other. On the basis of the accepted criteria, 29,3% of animals state normouricemia in combination with normal or slightly increased excretion of uric acid. In 24,1% of rats, hypouricemia is combined with normal or slightly reduced uricosuria. In 31,0% of animals normal or slightly elevated levels of plasma uric acid are accompanied by a very marked dispersion of uricosuria. The remaining 15,5% of rats expressed hyperuricemia combined with normal or slightly increased uricosuria. In the following articles, functional relationships of uricemia and uricosuria with the parameters of autonomic regulation, immunity and metabolism will be analyzed

ОСОБЛИВОСТІ ЕКСТРАГЕНІТАЛЬНОЇ СОМАТИЧНОЇ ПАТОЛОГІЇ ТА СТРУКТУРНОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ ЕНДОМЕТРІЯ В ЖІНОК РЕПРОДУКТИВНОГО ВІКУ ІЗ ПЕРВИННИМ І ВТОРИННИМ НЕПЛІДДЯМ

The aim of the study – to determine the characteristics of endometrium structural transformations with conditions of comorbidity of women in reproductive age with primary and secondary infertility.Materials and Methods. Analysis of medical cases and endometrial biopsies pathomorphological research of women of reproductive age was diagnosed with infertility. Research design included gynecological, general and specialized clinical laboratory and instrumental researches. We studied an anamnesis, reproductive function, gynecological diseases, somatic status.Results and Discussion. All women were examined in a hospital. 65.7 % of patients were diagnosed with primary infertility and 34.3 % – with secondary. Pathological changes in the endometrium, such as glandular hyperplasia, stromal polypous transformation, endometritis, registered in 55.6 % of women with primary infertility and 71.4 % in women with secondary infertility. The share of unknown causal factors did not differ significantly in both groups of subjects and was 0.4 % and 0.6 %. The abnormalities structure of functional layer of the uterus with secondary infertility was different morphologically by issues of a more pronounced glandularstructures proliferative activity in cases of glandular hyperplasia, glandular and stromal components in cases of endometrial polyps and severity of chronic inflammation, whereas in cases of primary infertility issues of endometrium proliferation activity was less expressed, except of one's evolved under thyreopaty conditions. Given the fact that as the results of our research most women with secondary infertility had extragenital pathology (81.2 % of patients) and mostly thyreopathy we should consider appropriate to further better understanding of endometrial transformation in women with infertility and their possible impact with violations of the thyroid gland.Conclusions. The functional state of endometrium should be considered when pregnancy is planning. The structure of comorbidity in patients with secondary infertility predominant percentage of thyroid pathology. Women with thyreopathy were mostly diagnosed with primarily glandular proliferation, endometrial stromal polypous transformation, as well as two to three cases of abortions in various stages of pregnancy. The special issue of endometrial remodeling in polimorbing conditions advisable to include high frequency of glandular-cystic hyperplasia and glandular-stromal transformation.Цель исследования – выяснить характерные особенности структурных трансформаций эндометрия в условиях коморбидности у женщин репродуктивного возраста с первичным и вторичным бесплодием.Материалы и методы. Проведен анализ медицинских карт и патоморфологического исследования биопсий эндометрия женщин репродуктивного возраста с диагностированным бесплодием. Дизайн обследования включал гинекологическое, общеклинические и профильные инструментальные и лабораторные исследования, результаты патоморфологического исследования. Изучались данные анамнеза, репродуктивной функции, гинекологических заболеваний, соматического статуса.Результаты исследования и их обсуждение. Все женщины обследованы в условиях стационара. В 65,7 % пациенток диагностировано первичное бесплодие и в 34,3 % – вторичное. Патологические изменения эндометрия, а именно железистая гиперплазия, стромально полипозная трансформация, эндометриты, зарегистрированные в 55,6 % среди женщин с первичным бесплодием и в 71,4 % – у женщин с вторичным бесплодием. Доля же неустановленного причинного фактора существенно не отличалась в обеих группах обследуемых и составила 0,4 % и 0,6 %. Структура патологий функционального слоя матки при вторичном бесплодии морфологически отличалась признаками более выраженной пролиферативной активности железистых структур при железистых гиперплазиях, железистого и стромального компонентов при полипах эндометрия и выраженностью проявлений хронического воспаления, тогда как при первичном бесплодии признаки пролиферативной активности эндометрия были менее выраженными, исключая развившихся в условиях тиреопатий. Учитывая тот факт, что, по результатам наших исследований, у большинства женщин с вторичным бесплодием (81,2 % обследованных) встречалась экстрагенитальная патология и преимущество имели тиреопатии, считаем целесообразным дальнейшее углубленное изучение особенностей эндометриальной трансформации у женщин с бесплодием и их возможной связи с нарушениями работы щитовидной железы.Выводы. Морфофункциональное состояние слизистой матки следует считать эндометриальным фактором составляющей при планировании беременности. В структуре коморбидности у пациенток с вторичным бесплодием преобладает процент патологии щитовидной железы. У женщин с тиреопатиями преимущественно диагностируются пролиферативная железисто-стромальная полипозная трансформация эндометрия, а также от двух до трех случаев выкидышей в разные сроки беременности. К особенности ремоделирования эндометрия в условиях полиморбидности целесообразно отнести высокую частоту железисто-кистозной гиперплазии и железисто-стромальной трансформации.Мета дослідження – з’ясувати характерні особливості структурних трансформацій ендометрія за умов коморбідності в жінок репродуктивного віку із первинним та вторинним непліддям.Матеріали та методи. Проведено аналіз медичних карт та патоморфологічного дослідження біопсій ендометрія жінок репродуктивного віку із діагностованим непліддям. Дизайн обстеження включав гінекологічне, загальноклінічні та профільні інструментальні й лабораторні дослідження, результати патоморфологічного дослідження. Вивчали дані анамнезу, репродуктивної функції, гінекологічних захворювань, соматичного статусу.Результати дослідження та їх обговорення. Усі жінки обстежені в умовах стаціонару. У 65,7 % пацієнток діагностовано первинне непліддя і в 34,3 % – вторинне. Патологічні зміни ендометрія, а саме залозиста гіперплазія, стромально поліпозна трансформація, ендометрити, зареєстровані у 55,6 % серед жінок із первинним непліддям та в 71,4 % – у жінок із вторинним непліддям. Частка ж невстановленого причинного фактора суттєво не відрізнялася в обох групах обстежуваних і становила 0,4 % і 0,6 %. Структура патологій функціонального шару матки при вторинному неплідді морфологічно відрізнялася ознаками більш вираженої проліферативної активності залозистих структур при залозистих гіперплазіях, залозистого і стромального компонентів при поліпах ендометрія та вираженістю проявів хронічного запалення, тоді як при первинному неплідді ознаки проліферативної активності ендометрія були менш вираженими, за винятком тих, що розвинулися за умов тиреопатій. Зважаючи на той факт, що, за результатами наших досліджень, у більшості жінок із вторинним непліддям (81,2 % обстежуваних) зустрічалася екстрагенітальна патологія та перевагу мали тиреопатії, вважаємо доцільним подальше поглиблене вивчення особливостей ендометріальної трансформації у жінок із непліддям та їх можливого зв’язку із порушеннями роботи щитоподібної залози.Висновки. Морфофункціональний стан слизової матки слід вважати ендометріальним фактором складової при плануванні вагітності. У структурі коморбідності у пацієнток із вторинною неплідністю переважає відсоток патології щитоподібної залози. У жінок із тиреопатіями переважно діагностуються проліферативна залозисто-стромальна поліпозна трансформація ендометрія, а також від двох до трьох випадків викиднів у різні терміни вагітності. До особливості ремоделювання ендометрія за умов поліморбідності доцільно віднести високу частоту залозисто-кістозної гіперплазії та залозистостромальної трансформації

ПОРУШЕННЯ ВМІСТУ ВІДНОВЛЕНОГО ГЛУТАТІОНУ В ЛЕГЕНЯХ ЩУРІВ НА ТЛІ ГОСТРОЇ КРОВОВТРАТИ, УСКЛАДНЕНОЇ ІШЕМІЄЮ-РЕПЕРФУЗІЄЮ КІНЦІВКИ, ТА ЇХ КОРЕКЦІЯ КАРБАЦЕТАМОМ

Introduction. The lungs are organs that are particularly sensitive to systemic pathogens caused by acute blood loss and ischemic-reperfusion syndrome. They are based on the activation of lipoperoxidation processes with depletion of antioxidant protection. However, the dynamics of the content of reduced glutathione in the lungs under conditions of acute blood loss, ischemia-reperfusion of the limb and their combination is insufficiently studied, there is no data on the corrective effect of carbacetam. The aim of the study – to determine the features of disorders of the content of reduced glutathione in the lungs of rats in the dynamics of acute blood loss complicated by ischemia-reperfusion of the limb, and the effectiveness of their correction with carbacetam. Research Methods. The study was performed on 216 white nonlinear male rats weighing 200–220 g. All experiments were performed under thiopental-sodium anesthesia. In animals, limb ischemia-reperfusion and acute blood loss were simulated and these lesions were combined. In a separate group, the detected disorders were corrected with carbacetam. After 1 and 2 hours, as well as after 1, 7 and 14 days in the lungs of experimental animals was determined the content of reduced glutathione. Results and Discussion. Under conditions of ischemia-reperfusion of the limb, the content of reduced glutathione in the lungs after 1 h of the experiment compared with the control increases significantly, which is obviously compensatory. In the future, the rate is statistically likely to decrease, but up to 14 hours again increases and reaches the level of control. In the conditions of acute blood loss, the content of reduced glutathione in all terms of observation in comparison with the control is significantly reduced and becomes smaller in comparison with the group in which only ischemia-reperfusion of the limb was modeled. After the complication of acute blood loss by ischemia-reperfusion of the limb, the disorders of the glutathione antiperoxidase system became even greater, especially after 7 and 14 days of the experiment. The use of carbacetam in conditions of ischemia-reperfusion of the limb, acute blood loss and their combination is accompanied by a pronounced positive effect, which was to reduce the cost of reduced glutathione in the neutralization of prooxidants and endotoxins in the lungs. Conclusions. Simulation of acute blood loss and its complication by limb ischemia-reperfusion compared with control is accompanied by a decrease in the content of reduced glutathione in the lungs from 1 h to 14 days. Additional ischemia-reperfusion of the limb after 7 and 14 days causes a statistically greater decrease in the studied indicator. The use of carabcetam in these conditions compared with animals without correction in the lungs after 7 and 14 days is accompanied by less depletion of reduced glutathione. Вступление. Легкие относятся к органам, которые особо чувствительны к системным патогенным факторам, обусловленным острой кровопотерей и ишемическо-реперфузионным синдромом. В их основе лежит активация процессов липопероксидации с истощением антиоксидантной защиты. Однако динамика содержания восстановленного глутатиона (GSH) в легких в условиях острой кровопотери, ишемии-реперфузии конечности и их сочетания изучена недостаточно, нет данных о корректирующем влиянии карбацетама. Цель исследования – выяснить особенности нарушений содержания восстановленного глутатиона в легких крыс в динамике острой кровопотери, осложненной ишемией-реперфузией конечности, и эффективность их коррекции карбацетамом. Методы исследования. Исследование проведено на 216-ти белых нелинейных крысах-самцах массой 200–220 г. Все эксперименты выполнены под тиопентал-натриевым наркозом. У животных моделировали ишемию-реперфузию конечности, острую кровопотерю и сочетали эти повреждения. В отдельной группе проводили коррекцию выявленных нарушений карбацетамом. Через 1 и 2 ч, а также через 1, 7 и 14 суток в легких экспериментальных животных определяли содержание GSH. Результаты и обсуждение. В условиях ишемии-реперфузии конечности содержание в легких GSH через 1 ч эксперимента, по сравнению с контролем, существенно возрастало, что, очевидно, носило компенсаторный характер. В дальнейшем показатель статистически достоверно снижался, однако к 14 ч повторно повышался и достигал уровня контроля. При острой кровопотери содержание GSH во все сроки наблюдения, по сравнению с контролем, существенно снижалось и становилось меньше по сравнению с группой, в которой моделировали только ишемию-реперфузию конечности. После осложнения острой кровопотери ишемией-реперфузией конечности глутатионовая антипероксидазная система нарушалась еще больше, особенно через 7 и 14 суток эксперимента. Применение карбацетама в условиях ишемии-реперфузии конечности, острой кровопотери и их сочетания сопровождалось выраженным положительным эффектом, который заключался в уменьшении затрат GSH в нейтрализации прооксидантных факторов и эндотоксинов в легких. Выводы. Моделирование острой кровопотери и ее осложнения ишемией-реперфузией конечности, по сравнению с контролем, сопровождается уменьшением содержания в легких GSH с 1 ч до 14 суток. Дополнительная ишемия-реперфузия конечности через 7 и 14 суток приводит к статистически большему снижению исследуемого показателя. Применение в этих условиях карбацетама, по сравнению с животными без коррекции в легких, через 7 и 14 суток сопровождается меньшим истощением GSH.Вступ. Легені належать до органів, які особливо чутливі до системних патогенних чинників, зумовлених гострою крововтратою та ішемічно-реперфузійним синдромом. В їх основі лежить активація процесів ліпопероксидації з виснаженням антиоксидантного захисту. Однак динаміку вмісту відновленого глутатіону (GSH) у легенях за умов гострої крововтрати, ішемії-реперфузії кінцівки та їх поєднання вивчено недостатньо, немає даних про коригувальний вплив карбацетаму. Мета дослідження – зʼясувати особливості порушень вмісту відновленого глутатіону в легенях щурів у динаміці гострої крововтрати, ускладненої ішемією-реперфузією кінцівки, та ефективність їх корекції карбацетамом. Методи дослідження. Дослідження проведено на 216-ти білих нелінійних щурах-самцях масою 200–220 г. Усі експерименти виконано під тіопентал-натрієвим наркозом. У тварин моделювали ішемію-реперфузію кінцівки, гостру крововтрату і поєднували ці ушкодження. В окремій групі проводили корекцію виявлених порушень карбацетамом. Через 1 і 2 год, а також через 1, 7 та 14 діб у легенях піддослідних тварин визначали вміст GSH. Результати й обговорення. За умов ішемії-реперфузії кінцівки вміст у легенях GSH через 1 год експерименту, порівняно з контролем, істотно зростав, що, очевидно, мало компенсаторний характер. У подальшому показник статистично вірогідно знижувався, проте до 14 год повторно підвищувався і досягав рівня контролю. При гострій крововтраті вміст GSH у всі терміни спостереження, порівняно з контролем, суттєво знижувався і ставав меншим порівняно з групою, в якій моделювали лише ішемію-реперфузію кінцівки. Після ускладнення гострої крововтрати ішемією-реперфузією кінцівки глутатіонова антипероксидазна система порушувалась ще більше, особливо через 7 і 14 діб експерименту. Застосування карбацетаму за умов ішемії-реперфузії кінцівки, гострої крововтрати та їх поєднання супроводжувалося вираженим позитивним ефектом, який полягав у зменшенні затрат GSH у нейтралізації прооксидантних чинників і ендотоксинів у легенях. Висновки. Моделювання гострої крововтрати та її ускладнення ішемією-реперфузією кінцівки, порівняно з контролем, супроводжується зменшенням вмісту в легенях GSH з 1 год до 14 діб. Додаткова ішемія-реперфузія кінцівки через 7 і 14 діб призводить до статистично більшого зниження досліджуваного показника. Застосування за цих умов карбацетаму, порівняно з тваринами без корекції в легенях, через 7 і 14 діб супроводжується меншим виснаженням GSH

Показники метаболізму в щурів з пародонтитом на тлі гіпер- та гіпотиреозу

Introduction. The multifaceted action of thyroid hormones on the rate of metabolic processes reflected on the tissues of periodontium has been known for a long time. In this case, the prevalence of periodontitis in the population, the complexity of the implementation of prevention and treatment of the disease, ambiguity in the interpretation of the main pathogenetic mechanisms makes this problem extremely relevant.The aim of the study – to learn the indices of metabolismin blood serum of rats with periodontitis without concomitant pathology and against the background of hyper- and hypothyroidism.Research Methods. The study was carried out on 48 white non-linear male rats. Determination of glucose, total protein, albumin, urea, creatinine, total cholesterol, α-cholesterol and β-cholesterol in serum was carried out on a semi-automatic biochemical analyzer Humalyzer 2000 (Human, Germany).Results and Discussion. Experimental periodontitis is accompanied by a decrease in the concentration of glucose in the blood serum, hypoalbuminemia, an increase in the concentration of urea, total cholesterol, β-cholesterol and a decrease in the concentration of α-cholesterol. The imbalance of thyroid hormones has a multifaceted effect on metabolism in experimental periodontitis. Thus, in rats with periodontitis in case of hyperthyroidism, the concentration of glucose and total protein increased, albumin concentration decreased, urea concentration increased, total cholesterol and α-cholesterol concentrations decreased, and no significant changes in β-cholesterol concentration were observed. In rats with periodontitis, combined with hypothyroidism, glucose concentration decreased, total protein concentration increased, albumin concentration decreased, urea concentration increased, total cholesterol and β-cholesterol concentrations increased, and the concentration of α-cholesterol decreased.Conclusions. Reasonable changes in all major spectra of metabolism – carbohydrate, protein and lipid in case of experimental periodontitis indicate that periodontitis is a local process that affects the general state of the organism. The imbalance of thyroid hormones has a pronounced effect on the overall metabolic processes, especially on proatherogenic changes in serum, which are more pronounced in case of an experimental periodontitis in the background of hypothyroidism.Вступление. Многогранное воздействие гормонов щитовидной железы на скорость метаболических процессов, что отражается на тканях пародонта,известно уже давно. При этом распространенность пародонтита в популяции, сложности при осуществлении профилактики и лечения заболевания, неоднозначность в трактовке основных патогенетических механизмов делаютэту проблему чрезвычайно актуальной.Цель исследования – изучитьпоказателиуглеводного, белкового и липидного метаболизма в сыворотке крови крыс с пародонтитом без сопутствующей патологии и на фоне гипер- и гипотиреоза.Методы исследования. Исследование проведено на 48 белых нелинейных крысах-самцах. Концентрацию глюкозы, общего белка, альбумина, мочевины, креатинина, общего холестерола, α- и β-холестерола в сыворотке крови определяли на полуавтоматическом биохимическом анализаторе Humalyzer 2000 (Human, Германия).Результаты и обсуждение. Экспериментальный пародонтит сопровождается уменьшением концентрации глюкозы в сыворотке крови гипоальбуминемией, возрасианиемконцентрации мочевины, общего холестерола, β-холестерола и снижениемконцентрации α-холестерола. Дисбаланс тиреоидных гормонов разнонаправленно влияет на показатели метаболизма сыворотки крови при экспериментальном пародонтите. Так, у крыс с пародонтитом на фоне гипертиреоза концентрация глюкозы,общегобелкаи мочевиныувеличилась, концентрацияальбумина,общегохолестерола и α-холестерола уменьшилась, концентрацияβ-холестерола не претерпела достоверных изменений. У животных с пародонтитом на фоне гипотиреоза концентрация глюкозы,альбумина и α-холестерола, уменьшилась,концентрацияобщегобелка,мочевины,общегохолестерола и β-холестеролаувеличилась.Выводы. Достоверные изменения во всех основных спектрах метаболизма (углеводном, белковом и жировом) при экспериментальном пародонтите указывают на то, что пародонтит –этолокальный процесс, который влияет на общее состояние организма. Дисбаланс тиреоидных гормонов выраженно влияет на общие процессы метаболизма, особенно на проатерогенные изменения в сыворотке крови, которые более выражены при экспериментальном пародонтите на фонегипотиреоза.Вступ. Багатогранна дія гормонів щитоподібної залози на швидкість метаболічних процесів, що відбивається на тканинах пародонта,відома вже давно. При цьому поширеність пародонтиту в популяції, труднощі при здійсненні профілактики і лікування захворювання, неоднозначність у трактуванні основних патогенетичних механізмів роблять цю проблему надзвичайно актуальною.Мета дослідження – вивчити показники вуглеводного, білкового та ліпідного метаболізма всироватці крові щурів з пародонтитом без супутньої патології і на тлігіпер- та гіпотиреозу.Методи дослідження. Дослідження проведено на 48білихнелінійних щурах-самцях. Концентрацію глюкози, загального білка, альбуміну, сечовини, креатиніну, загального холестеролу, α- та β-холестеролув сироватці крові визначали на напівавтоматичному біохімічному аналізаторі Humalyzer 2000 (Human, Німеччина).Результати й обговорення. Експериментальний пародонтит супроводжується зменшенням концентрації глюкози в сироватці крові, гіпоальбумінемією, зростанням концентрації сечовини, загального холестеролу, β-холестеролу та зниженням концентрації α-холестеролу. Дисбаланс тиреоїдних гормонів різнонаправлено впливає на показники метаболізму сироватки крові при експериментальному пародонтиті. Так, у щурів з пародонтитом на тлі гіпертиреозу концентрація глюкози, загального білка і сечовини збільшилася, концентрація альбуміну,загального холестеролу та α-холестеролузменшилася, концентрація β-холестеролу не зазнала достовірних змін. У тварин з пародонтитом на тлі гіпотиреозу концентрація глюкози,альбуміну йα-холестеролузнизилася, концентрація загального білка, сечовинизагального холестеролута β-холестеролу підвищилася.Висновки. Достовірні зміни у всіх основних спектрах метаболізму (вуглеводному, білковому та ліпідному) за умови експериментального пародонтиту вказують на те, що пародонтит – це локальний процес, який впливає на загальний стан організму.Дисбаланс тиреоїдних гормонів виражено впливає на загальні процеси метаболізму, особливо на проатерогенні зміни в сироватці крові, які більш виражені приекспериментальномупародонтиті на тлі гіпотиреозу