Readiness to forgive as an educational strategy for the development of emotional intelligence in students

One of the strategic objectives of education is the development of emotional intelligence. The paper examines the relationship between readiness to forgive and emotional intelligence with the level of subjective control. The study of emotional intelligence was carried out according to the method “Emotional intelligence” (N. Hall), the study of the level of subjective control was carried out according to the method of J. Rotter. To determine the level of readiness for forgiveness, the author's questionnaire "Readiness for forgiveness" was compiled. Readiness for forgiveness creates conditions for the development of a personality as a forgiver as well as the personality of the forgiven person. It appears as a result of deeper understanding of the traumatic situation and the reasons for its occurrence. Readiness to forgive, to our opinion, is a base tool for the transformation of emotional manifestation. We found a significant correlation between the integrative index of emotional intelligence and a level of a readiness for forgiveness. Subjects with a high readiness for forgiveness are capable of efficient regulation of their emotional sphere. Various forms of organization of group work help students to adjust their ideas about readiness for forgiveness, which contributes to the development of emotional intelligence, harmonization of both intrapersonal and interpersonal space. Formation of a deeper and adequate understanding of readiness for forgiveness is an important task of the education

Final qualification work of a future engineer: Innovations and traditions

The article is devoted to the analysis of innovative and traditional approaches to engineering education and final qualification work. There is an increased interest in the training of engineering personnel with a high level of professional competencies and ready to perform tasks of a new technological level, not only in the Russian Federation (RF), but throughout the world. The article describes the innovative activities of the Don State Technical University (DSTU). The article presents the types of final qualifying works in accordance with the levels of higher professional education in the Russian Federation, analyzes the structure of the work, language material, style features, draws attention to the difficulties that arise in the process of writing it. The authors pay special attention to the consideration of approaches to solving the problems of professional development engineering students. It is noted that various aspects of the professional environment and real production processes, reflected in the final qualifying work, will allow future engineers to apply the theoretical knowledge gained in practice and solve problems that arise in their professional activities

Modern trends in teaching the Russian language to future engineers for foreign countries

Innovative approaches to teaching the disciplines of the philological cycle in universities involve the introduction of new methods into the process that meet the needs of today. Wide use of interactive forms, methods and technologies of teaching, providing for joint creative activities of the teacher and students. The development of skills for independent work in order to obtain the necessary information, its independent application becomes important in training. First of all, this applies to teaching Russian as a foreign language to foreign students of a non-philological profile. The conditions for teaching philological disciplines at the technical faculties of universities are the focus on the development of independence in learning, mutual enrichment of professional training and knowledge of the language in which a specialty is acquired and an increase in the role of Russian in the process of training specialists for foreign countries. An important element of the educational process in teaching bachelors is the writing and presentation of the final qualifying work. One of the tasks of the changing education system in Russia can be considered the strengthening of the practical preparedness of the future specialist for professional activity, and, accordingly, the use of innovative technologies, including new methodological approaches

Business games in teaching foreign students professional Russian language

The article analyzes the use of business games that simulate real situations when teaching Russian to foreign students in order to form the required professional competencies. Simulation games are considered as an important element that contributes to increasing the motivation of learning, activating the process of communication in a non-native language and making decisions in the professional sphere. The authors pay special attention to the consideration of approaches to solving the problems of advanced training of engineering students. It is noted that the business game, which simulates various aspects of the professional environment and real production processes, allows you to train students to apply the theoretical knowledge gained and solve problems that arise in their professional activities. The advantages of using business games over traditional learning technologies are considered: free communication, an captivating and exciting game process contribute to the development of communication skills of students who have the language barrier in other conditions of language learning. It is noted that the business game allows you to form linguistic competencies in conditions close to real ones, promotes the development of creative thinking, and the acquisition of teamwork skills in the professional sphere

Shaping the environmental consciousness of international engineering students in class Russian language

The article is devoted to the issues of forming ecological consciousness of foreign students of technical universities at the classes on Russian as a foreign language. The article gives definition of ecological consciousness; methods of formation of competence of a future engineer as a specialist, who is aware of the necessity to observe ecological principles in his work, are studied. The statistics of student polls on environmental problems is given. Reading texts on environmental topics, preparation of monologic statement on the theme “Environmental problems of our time”, holding a discussion club, preparation of scientific reports on environmental issues, participation in an imitation role-playing game, participation in events of the university, devoted to environmental protection, help to realize the importance of the problem and the need to solve it in the professional activity of a technicalspecialist

Розробка критеріального підходу до агроекологічної оцінки схилових агроландшафтів

For the forecast and management of erosion processes in order to protect the environment, information is needed on the state of its components and impact factors as well as the results of this impact. The existing methods for assessing the catchment area are mainly descriptive and cannot be used in mathematical prediction problems. The most accurate formulation of the problem of quantitative assessment of the catchment area is carried out during hydrological calculations. It seems expedient to develop theoretical prerequisites for agroecological assessment of slope agrolandscapes on the stability of a network of temporary watercourses by using the Lokhtin criterion.Slope agrolandscapes are erosive dangerous objects. The existence of a continuously changing system of microstreams generated by precipitation on slopes greatly complicates the situation. Criteria are proposed to determine the main trends in the development of watercourses of river systems by washing away or depositing soil. Conclusions about the catchment area as a whole can be obtained by examining a certain area of a microstream flow for a long time and comparing field observations with laboratory experiments. To determine the sustainability of a watercourse, a theoretically reasonable value has been proposed, which allows quantifying the network of temporary streams. When conducting research, data on the catchment area of the Tsivil river (Chuvash Republic, Russia) from 1950 to 2010 were used.A quantitative assessment of the erosion resistance of the microstream system was carried out both for periods of snowmelt and for rains, conventionally divided into summer and autumn. The theoretical background considered is confirmed by the data of long­term observations on the Great Tsivil river for sixty years. The dependences obtained make it possible to compile an adequate forecast of the direction of evolution of the catchment area in relation to the processes of soil deposition or its washing out. The criteria developed are applicable both to a specific catchment area of microstreams and to the catchment area of a river system as a wholeДля прогноза и управления процессами эрозии с целью защиты окружающей среды необходима информация о состоянии ее компонентов и факторах воздействия, а также результатах этого воздействия. Существующие методы и способы оценки водосборной площади в основном носят описательный характер и не могут быть использованы в математических задачах прогнозирования. Наиболее корректная постановка задачи по количественной оценке водосборной площади осуществляется при проведении гидрологических расчетов. Представляется целесообразным разработка теоретических предпосылок для агроэкологической оценки склоновых агроландшафтов по устойчивости сети временных водотоков с использованием критерия Лохтина.Склоновые агроландшафты являются эрозионно опасными объектами. Существование на склонах непрерывно видоизменяющейся системы микроручейков, порождаемой осадками, значительно осложняет ситуацию. Предложены критерии, определяющие основные тенденции развития русел речных систем путем смыва или наноса почвы. Выводы о водосборной площади в целом можно получить, исследовав некоторую область протекания микроручейков в течение длительного времени и сопоставив полевые наблюдения с лабораторными экспериментами. Для определения устойчивости русла предложена теоретически обоснованная величина, позволяющая дать количественную оценку сети временных водотоков. При проведении исследований использовались данные о водосборной площади реки Цивиль (Чувашская Республика, Россия) с 1950 по 2010 гг.Количественная оценка эрозионной устойчивости системы микроручейков проведена как для периодов снеготаяния, так и для дождей, условно разделенных на летние и осенние. Рассмотренные теоретические предпосылки подтверждены данными многолетних наблюдений по реке Большой Цивиль за шестьдесят лет. Полученные зависимости дают возможность составления адекватного прогноза направления эволюции водосборной площади в отношении процессов наноса почвы или ее смыва. Разработанные критерии применимы как для конкретной водосборной площади микроручейков, так и для водосборной площади речной системы в целомДля прогнозу і управління процесами ерозії з метою захисту навколишнього середовища необхідна інформація про стан її компонентів і фактори впливу, а також результати цього впливу. Існуючі методи і способи оцінки водозбірної площі в основному носять описовий характер і не можуть бути використані в математичних задачах прогнозування. Найбільш коректна постановка задачі по кількісній оцінці водозбірної площі здійснюється при проведенні гідрологічних розрахунків. Це призводить до необхідності розроблення теоретичних передумов для агроекологічної оцінки схилових агроландшафтів по стійкості мережі тимчасових водотоків з використанням критерію Лохтіна.Схилові агроландшафти є ерозійно небезпечними об'єктами. Існування на схилах системи, що безперервно видозмінюється, мікроручейків, які породжуються опадами, значно ускладнює ситуацію. Запропоновано критерії, що визначають основні тенденції розвитку русел річкових систем шляхом змиву або наносу грунту. Висновки про водозбірну площу в цілому можна отримати, дослідивши деяку область протікання мікроручейків протягом тривалого часу і зіставивши польові спостереження з лабораторними експериментами. Для визначення стійкості русла запропонована теоретично обгрунтована величина, яка дозволяє дати кількісну оцінку мережі тимчасових водотоків. При проведенні досліджень використовувалися дані про водозбірні площі річки Цивіль (Чуваська Республіка, Росія) з 1950 по 2010 рр.Кількісна оцінка ерозійної стійкості системи мікроручейків проведена як для періодів сніготанення, так і для дощів, умовно розділених на літні та осінні. Розглянуті теоретичні передумови підтверджені даними багаторічних спостережень по річці Цивіль за шістдесят років. Отримані залежності дають можливість складання адекватного прогнозу напрямку еволюції водозбірної площі щодо процесів наносу грунту або його змиву. Розроблені критерії застосовні як для конкретної водозбірної площі мікроручейків, так і для водозбірної площі річкової системи в цілом

Розробка критеріального підходу до агроекологічної оцінки схилових агроландшафтів

For the forecast and management of erosion processes in order to protect the environment, information is needed on the state of its components and impact factors as well as the results of this impact. The existing methods for assessing the catchment area are mainly descriptive and cannot be used in mathematical prediction problems. The most accurate formulation of the problem of quantitative assessment of the catchment area is carried out during hydrological calculations. It seems expedient to develop theoretical prerequisites for agroecological assessment of slope agrolandscapes on the stability of a network of temporary watercourses by using the Lokhtin criterion.Slope agrolandscapes are erosive dangerous objects. The existence of a continuously changing system of microstreams generated by precipitation on slopes greatly complicates the situation. Criteria are proposed to determine the main trends in the development of watercourses of river systems by washing away or depositing soil. Conclusions about the catchment area as a whole can be obtained by examining a certain area of a microstream flow for a long time and comparing field observations with laboratory experiments. To determine the sustainability of a watercourse, a theoretically reasonable value has been proposed, which allows quantifying the network of temporary streams. When conducting research, data on the catchment area of the Tsivil river (Chuvash Republic, Russia) from 1950 to 2010 were used.A quantitative assessment of the erosion resistance of the microstream system was carried out both for periods of snowmelt and for rains, conventionally divided into summer and autumn. The theoretical background considered is confirmed by the data of long­term observations on the Great Tsivil river for sixty years. The dependences obtained make it possible to compile an adequate forecast of the direction of evolution of the catchment area in relation to the processes of soil deposition or its washing out. The criteria developed are applicable both to a specific catchment area of microstreams and to the catchment area of a river system as a wholeДля прогноза и управления процессами эрозии с целью защиты окружающей среды необходима информация о состоянии ее компонентов и факторах воздействия, а также результатах этого воздействия. Существующие методы и способы оценки водосборной площади в основном носят описательный характер и не могут быть использованы в математических задачах прогнозирования. Наиболее корректная постановка задачи по количественной оценке водосборной площади осуществляется при проведении гидрологических расчетов. Представляется целесообразным разработка теоретических предпосылок для агроэкологической оценки склоновых агроландшафтов по устойчивости сети временных водотоков с использованием критерия Лохтина.Склоновые агроландшафты являются эрозионно опасными объектами. Существование на склонах непрерывно видоизменяющейся системы микроручейков, порождаемой осадками, значительно осложняет ситуацию. Предложены критерии, определяющие основные тенденции развития русел речных систем путем смыва или наноса почвы. Выводы о водосборной площади в целом можно получить, исследовав некоторую область протекания микроручейков в течение длительного времени и сопоставив полевые наблюдения с лабораторными экспериментами. Для определения устойчивости русла предложена теоретически обоснованная величина, позволяющая дать количественную оценку сети временных водотоков. При проведении исследований использовались данные о водосборной площади реки Цивиль (Чувашская Республика, Россия) с 1950 по 2010 гг.Количественная оценка эрозионной устойчивости системы микроручейков проведена как для периодов снеготаяния, так и для дождей, условно разделенных на летние и осенние. Рассмотренные теоретические предпосылки подтверждены данными многолетних наблюдений по реке Большой Цивиль за шестьдесят лет. Полученные зависимости дают возможность составления адекватного прогноза направления эволюции водосборной площади в отношении процессов наноса почвы или ее смыва. Разработанные критерии применимы как для конкретной водосборной площади микроручейков, так и для водосборной площади речной системы в целомДля прогнозу і управління процесами ерозії з метою захисту навколишнього середовища необхідна інформація про стан її компонентів і фактори впливу, а також результати цього впливу. Існуючі методи і способи оцінки водозбірної площі в основному носять описовий характер і не можуть бути використані в математичних задачах прогнозування. Найбільш коректна постановка задачі по кількісній оцінці водозбірної площі здійснюється при проведенні гідрологічних розрахунків. Це призводить до необхідності розроблення теоретичних передумов для агроекологічної оцінки схилових агроландшафтів по стійкості мережі тимчасових водотоків з використанням критерію Лохтіна.Схилові агроландшафти є ерозійно небезпечними об'єктами. Існування на схилах системи, що безперервно видозмінюється, мікроручейків, які породжуються опадами, значно ускладнює ситуацію. Запропоновано критерії, що визначають основні тенденції розвитку русел річкових систем шляхом змиву або наносу грунту. Висновки про водозбірну площу в цілому можна отримати, дослідивши деяку область протікання мікроручейків протягом тривалого часу і зіставивши польові спостереження з лабораторними експериментами. Для визначення стійкості русла запропонована теоретично обгрунтована величина, яка дозволяє дати кількісну оцінку мережі тимчасових водотоків. При проведенні досліджень використовувалися дані про водозбірні площі річки Цивіль (Чуваська Республіка, Росія) з 1950 по 2010 рр.Кількісна оцінка ерозійної стійкості системи мікроручейків проведена як для періодів сніготанення, так і для дощів, умовно розділених на літні та осінні. Розглянуті теоретичні передумови підтверджені даними багаторічних спостережень по річці Цивіль за шістдесят років. Отримані залежності дають можливість складання адекватного прогнозу напрямку еволюції водозбірної площі щодо процесів наносу грунту або його змиву. Розроблені критерії застосовні як для конкретної водозбірної площі мікроручейків, так і для водозбірної площі річкової системи в цілом

Development of a Criteria­based Approach to Agroecological Assessment of Slope Agrolandscapes

For the forecast and management of erosion processes in order to protect the environment, information is needed on the state of its components and impact factors as well as the results of this impact. The existing methods for assessing the catchment area are mainly descriptive and cannot be used in mathematical prediction problems. The most accurate formulation of the problem of quantitative assessment of the catchment area is carried out during hydrological calculations. It seems expedient to develop theoretical prerequisites for agroecological assessment of slope agrolandscapes on the stability of a network of temporary watercourses by using the Lokhtin criterion.Slope agrolandscapes are erosive dangerous objects. The existence of a continuously changing system of microstreams generated by precipitation on slopes greatly complicates the situation. Criteria are proposed to determine the main trends in the development of watercourses of river systems by washing away or depositing soil. Conclusions about the catchment area as a whole can be obtained by examining a certain area of a microstream flow for a long time and comparing field observations with laboratory experiments. To determine the sustainability of a watercourse, a theoretically reasonable value has been proposed, which allows quantifying the network of temporary streams. When conducting research, data on the catchment area of the Tsivil river (Chuvash Republic, Russia) from 1950 to 2010 were used.A quantitative assessment of the erosion resistance of the microstream system was carried out both for periods of snowmelt and for rains, conventionally divided into summer and autumn. The theoretical background considered is confirmed by the data of long­term observations on the Great Tsivil river for sixty years. The dependences obtained make it possible to compile an adequate forecast of the direction of evolution of the catchment area in relation to the processes of soil deposition or its washing out. The criteria developed are applicable both to a specific catchment area of microstreams and to the catchment area of a river system as a whol