Relationship of the psychosomatic status of pediatric interns and the efficiency of their education

The results of a study of psychoemotional and psychosomatic status in a group of interns who are trained in an internship in the specialty "Pediatrics" are presented. It is established that changes in the psychosomatic status and personal characteristics of interns have a significant negative impact on the results of their training.In conducting the survey of interns-pediatricians found average levels of personal anxiety, extraversion and neuroticism. It should also be emphasized that signs of autonomic dysfunction were diagnosed in 65.0% of interns. The results of the final certification of interns were positively associated with their level of motivation (r = 0.40, p <0.05) and the severity of autonomic dysfunction (r = 0.58, p <0.05). It was established a feedback between the results of certification with complaints of pain syndrome of various localization (r = -0.37, p <0.05), complaints from the cardiovascular system (r = -0.42, p <0.05) and the level of personal anxiety (r = -0.36, p <0.05)

ЕФЕКТИВНІСТЬ ІНГАЛЯЦІЙНИХ ГЛЮКОКОРТИКОСТЕРО ДІВ ПРИ РІЗНИХ ЗАПАЛЬНИХ ФЕНОТИПАХ БРОНХІАЛЬНО АСТМИУДІТЕЙ ШКІЛЬНОГО ВІКУ

In terms of clinical- epidemiologic evaluation of effectiveness of monotherapy of childhood bronchial asthma by inhalation corticosteroids, their greater effect has been determined under eosinophilic type of bronchial inflammation, but insufficiency of asthma control in presents of neutrophilic inflammatory process of airways.На основании проведенной клинико-эпидемиологической оценки эффективности монотерапии бронхиальной астмы у детей ингаляционными глюкокортикостероидами отмечено более выраженное их действие при эозинофильном типе воспаления дыхательных путей, но недостаточный уровень контролированности заболевания при нейтрофильном воспалительном ответе бронхов.На підставі проведено клініко-епідеміологічно оцінки результатів монотерапі бронхіально астми у дітей інгаляційними глюкокортикостеро дами відмічено х виразнішу клінічну ефективність при еозинофільному типі запалення дихальних шляхів, проте недостатній рівень контрольованості захворювання при нейтрофільній запальній відповіді бронхів

ГЕНЕТИЧНІ ПРЕДИКТОРИ БРОНХІАЛЬНОЇ АСТМИ ФІЗИЧНОЇ НАПРУГИ в ДИТЯЧОМУ ВІЦІ.

A complex clinic and spirographic investigation of schoolchildren suffering from exercise-induced bronchial asthma was held depending upon the presence or the absence of genes polymorphism of the enzymes of glutation-S-transferase T1M1 and gene mutation eNOS. The study showed that bronchial asthma physical effort associated with the polymorphism gene glutathione-S-transferase T1 and M1 (GSTT1del/GSTM1del). It is noted that the maximum bronchospasm on physical stress tests occur in children with genotype GSTT1del/GSTM1+, minimum bronhodylation influenced by the inhalation of 200 mcg salbutamol genotype GSTT1+/GSTM1+ and eNOS/GT, which necessitates a relatively active desobstructive therapy during exacerbations, although genotype GSTT1+/GSTM1del associated with the need for the minimum amount of this medication.Проведено комплексное клинико-спирографическое обследование школьников, страдающих бронхиальной астмой физического напряжения, в зависимости от наличия либо отсутствия полиморфизма генов ферментов глутатион S-трансферазы и мутации гена eNOS. Показано, что бронхиальная астма физического напряжения ассоциирует с полиморфизмом генов глутатион-S-трансферазы Т1 и М1 (GSTT1del/GSTM1del). Отмечено, что максимальный бронхоспазм в пробе с физической нагрузкой возникает у детей с генотипом GSTT1del/GSTM1+, минимальная бронходиляция под влиянием ингаляции 200 мкг сальбутамола – при генотипе GSTT1+/GSTM1+ или eNOS/GT, что диктует необходимость относительно активной дезобструктивной терапии во время обострений, хотя генотип GSTT1+/GSTM1del ассоциирует с необходимостью минимального объема этой терапии.Проведено комплексне клінічно-спірографічне обстеження школярів, які хворіють на бронхіальну астму фізичної напруги, залежно від наявності чи відсутності поліморфізму генів ферментів глутатіон-S-трансферази та мутації гена eNOS. Показано, що бронхіальна астма фізичної напруги асоціює з делеціями глутатіон-S-трансферази (GSTT1del/GSTM1del). Виявлено, що максимальний бронхоспазм у пробі з фізичним навантаженням виникає у хворих із генотипом GSTT1del/GSTM1+, мінімальна бронходиляція під впливом інгаляції 200 мкг сальбутамолу – при генотипі GSTT1+/GSTM1+ або eNOS/GT, що зумовлює необхідність відносно активної дезобструктивної терапії під час загострень. Натомість генотип GSTT1+/GSTM1del асоціює з необхідністю мінімального обсягу швидкодопоміжної терапії

ЕФЕКТИВНІСТЬ СИМУЛЯЦІЙНИХ СЦЕНАРІЇВ В ОПТИМІЗАЦІЇ ПРАКТИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ СТУДЕНТІВ У ЗАКЛАДІ ВИЩОЇ МЕДИЧНОЇ ОСВІТИ УКРАЇНИ

The aim of the work – to represent the implementation of simulation technologies into the educational process of medical students in the Higher State Educational Establishment of Ukraine “Bukovynian State Medical University”.The main body. In October of 2015, the staff of the Higher State Educational Establishment of Ukraine “Bukovynian State Medical University” joined the ERASMUS + project ТАМЕ (Training Against Medical Error), based on the problem-based learning (PBL) methodology.One of the innovative interactive training technologies used in the BSMU within the TAME project is the creation of “virtual patients”.The use of this innovative technology encourages students to self-confidence and development of teamwork skills, which will further reduce the risks of erroneous actions and decisions in practice.Conclusion. The effectiveness of simulation training implementation within professional development of doctors is proved.Мета роботи – висвітлення досвіду впровадження симуляційних технологій у навчальний процес студентів Вищого державного навчального закладу України “Буковинський державний медичний університет” та ефективності застосування симуляційного навчання у професійній підготовці медиків.Основна частина. У жовтні 2015 року колектив Вищого державного навчального закладу України “Буковинський державний медичний університет” долучився до ERASMUS+ проекту ТАМЕ (Training Against Medical Error), в основу якого покладено методику проблемно-орієнтованого навчання (Problem-based learning, PBL).Однією з інноваційних інтерактивних технологій навчання, що застосовується в БДМУ в рамках проекту ТАМЕ, є створення “віртуальних пацієнтів”.Використання даної інноваційної технології спонукає студентів до самореалізації і розвитку навичок командної роботи, що у подальшому зменшуватиме ризики помилкових дій та рішень у практичній діяльності.Висновки. Симуляційне навчання є потужним інструментом сучасної медичної освіти. Розвиток імітаційних форм навчання підвищить конкурентоспроможність вітчизняної медичної освіти. Симуляційні сценарії значно підвищують мотивацію та інтерес студентів/лікарів-інтернів до оволодіння практичними навичками та їх спроможність реалізовувати ці вміння у подальшій професійній діяльності

ВИКОРИСТАННЯ СИМУЛЯЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ В ОПТИМІЗАЦІЇ ПРАКТИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ СТУДЕНТІВ У БУКОВИНСЬКОМУ ДЕРЖАВНОМУ МЕДИЧНОМУ УНІВЕРСИТЕТІ

The aim of the work – to evaluate the effectiveness of simulation training for improving the professional training of physicians on the basis of the Bukovinian State Medical University, based on the attitude of students to this educational technology. The main body. The implementation of simulation technologies into the educational process of medical students in the Higher State Educational Establishment of Ukraine “Bukovinian State Medical University” is presented in the article. The effectiveness of simulation training implementation within professional development of doctors is proved and the students’s attitude to this methodology. Conclusions. The method of stimulation training under the conditions of COSMIT is a modern and effective means of improving the efficiency of professional training at the postgraduate stage. The immersion of subjects in the clinical situation, created with the help of modern simulators and phantoms, as well as standardi­zed patients, not only improves the competence of the students, but also improves the confidence and readiness of future physicians to solve clinical problems in real conditions.Мета роботи – оцінити ефективність застосування симуляційного навчання для покращення професійної підготовки медиків на базі Вищого державного навчального закладу України «Буковинський державний медичний університет» з урахуванням ставлення студентів до даної освітньої технології. Основна частина. У статті висвітлено впровадження симуляційних технологій у навчальний процес студентів-медиків Вищого державного навчального закладу України «Буковинський державний медичний університет». Оцінено ефективність застосування симуляційного навчання у професійній підготовці лікарів і ставлення студентів до даної методики.  Висновки. Метод стимуляційного навчання в умовах COSMIT є сучасним і ефективним засобом підвищення ефективності фахової підготовки на додипломному етапі.  Занурення суб’єктів навчання в клінічну ситуацію, створену за допомогою сучасних тренажерів і фантомів, а також стандартизованих пацієнтів, не тільки дозволяє покращити компетентнісну підготовку студентів, але і поліпшує впевненість та готовність майбутніх медиків до вирішення клінічних задач у реальних умовах

Optimization of clinical diagnosis and treatment of acute tonsillopharyngitis in children

Introduction. Administration of antibiotics in case of acute tonsillopharyngitis (ATP) is reasonable only when the disease is caused by β-hemolytic streptococcus of A (BHSA) group, although clinical confirmation of its etiology is rather complicated. Objective. Improvement of the diagnosis and treatment of acute tonsillopharyngitis in children, considering the etiological factor and the clinical characteristics of the course of this disease. Materials and methods. 102 children with acute tonsillopharyngitis were included in the study. The patients were divided in 2 groups. The first group included 68 patients with non-streptococcal acute tonsillopharyngitis (nATP), the second one – 34 children with streptococcal acute tonsillopharyngitis (sATP) with BHSA. The study was performed in the Children Regional Hospital, Chernivtsi, Ukraine, during the period 2014-2016. General clinical examination was performed in all the children, using MacIsaac, Centor and Breeze probabilistic-orientation clinical systems. Constellation pattern of ATP was simulated by successive Waald’s method in Kulbak’s modification. Results. MacIsaac and Centor clinical systems, with the total sum less than 3, with a specificity of 93.9% and a sensitivity of 12.5%, were indicative of non-streptococcal acute tonsillitis in children. The prospective 1-year observation of children who had ATP determined that every third child from the 1st group and half of the representatives from the 2nd group presented different complaints associated with vegetative-vascular dystonia syndrome. In case of impossible microbiological examination in patients with ATP, we have suggested the algorithm of a rational administration of antibiotics for its treatment. Conclusions. MacIsaac and Centor probabilistic-orientation clinical systems with the total sum of less than 3 are indicative of non-streptococcal acute tonsillitis in children, with a high specificity, but low sensitivity. Therefore, according to our research, to reduce the risk of insufficient diagnosis of acute tonsillopharyngitis caused by β-hemolytic streptococcus when microbiological examination is not possible, a multilevel algorithm for its treatment should be used

Особливості підтримання контролю бронхіальної астми у підлітків у періоді клінічного благополуччя

Goal. To investigate the effectiveness of asthma control and to determine risk of its loss in adolescents in clinical remission period, depending on the severity of the disease, and to make a cluster model of the control of this disease of childhood. Materials and methods. The probability of keeping control of the disease and the risk of its loss in the period of remission for the varying severity of asthma was analyzed in 43 adolescents suffering from asthma in a state of clinical well-being. Two asthma control questionnaires were used: ACT-test (astma control test) — which allowed in the presence of 25 points to verify the complete asthma control, 20–24 — partial, less than 20 points — the lack of control over the disease; and GINA-test that reflected in adolescents the same level of control in the presence of the 6 points, 7–9 and 10 points or more respectively. Results. It was shown that adolescents with moderate severity of the disease had more common tendency to achieve full control over the disease, and rarely — lost control during the survey using ACT-test. While the use of GINA-test to assess the level of control made the contradictory results that were more dependent on unaccounted factors than on the severity of asthma before the start of the control treatment. Cluster of adolescents with insufficient control of symptoms was characterized by the increased bronchial hyperresponsiveness and markers of bronchial inflammation. Conclusion. In the period of clinical well-being risk of loss of control of the disease (according to the ACT-test) increased three times in adolescents who suffer from severe persistent asthma compared with their peers with medium-severe form of the disease. In case of the presence of the signs of subclinical inflammation in the bronchi and their hyperresponsiveness in adolescents with severe asthma but with the signs of the clinical well-being, doctor should consider the appointment of the base treatment. Key words: bronchial asthma, adolescents, bronchial lability, hyperreactivity, hyperresponsiveness.Цель: исследовать эффективность контроля бронхиальной астмы (БА) и определить прогностический риск его удержания у подростков в периоде клинической ремиссии в зависимости от тяжести течения заболевания; создать кластерную модель уровня контроля данной патологии детского возраста. Пациенты и методы. Проведено комплексное обследование 43 детей подросткового возраста, болеющих БА и находящихся в состоянии клинического благополучия. Проанализирована вероятность удержания контроля над заболеванием и риска его утраты в периоде ремиссии при разной степени тяжести БА. Для оценки контроля БА использовали два вопросника: АСТ-тест позволял при наличии у ребенка 25 баллов верифицировать полный контроль БА, 20–24 — частичный, меньше 20 баллов — отсутствие контроля; GINA-тест отражал приведенные уровни контроля при наличии у подростков 6, 7–9, 10 и более баллов соответственно. Результаты. У подростков со среднетяжелым заболеванием чаще выявляется тенденция к достижению полного контроля БА и реже — к его утрате при анкетировании за АСТ-тестом. Использование GINA-теста для оценки уровня контроля дает противоположные результаты, что в большей степени зависит от неучтенных факторов, чем от тяжести астмы до начала контролирующей терапии. Кластер подростков с недостаточным контролем симптомов характеризируется гипервоспримчивостью бронхов и маркерами их воспаления. Выводы. У подростков с тяжелой персистирующей БА в периоде клинического благополучия втрое увеличивается риск утраты контроля над заболеванием (за результатами АСТ-теста) по сравнению со сверстниками со среднетяжелой формой заболевания. При наличии признаков субклинического воспалительного процесса в бронхах и их гипервосприимчивости у подростков с тяжелой БА, но с признаками клинического благополучия, нужно рассматривать вопрос о назначении базисного лечения. Ключевые слова: бронхиальная астма, подростки, лабильность бронхов, гиперреактивность, гипервосприимчивость.Мета: дослідити ефективність контролю бронхіальної астми (БА) та визначити прогностичний ризик його втримання у підлітків у періоді клінічної ремісії залежно від важкості перебігу захворювання; створити кластерну модель рівня контролю даної патології дитячого віку. Пацієнти і методи. Проведене комплексне обстеження 43 дітей підліткового віку, що хворіють на БА та знаходяться у стані клінічного благополуччя. Проаналізовано вірогідність утримання контролю захворювання та ризику його втрати у періоді ремісії за різного ступеня тяжкості БА. Для оцінки контролю БА використовували два запитальники: АСТ-тест дозволяв за наявності у дитини 25 балів верифікувати повний контроль БА, 20–24 — частковий, менше 20 балів — відсутність контролю; і GINA-тест, що відображав наведені рівні контролю за наявності у підлітків 6, 7–9, 10 і більше балів відповідно. Результати. У підлітків із середньотяжким захворюванням частіше виявляється тенденція до досягнення повного контролю БА та рідше — до його втрати при анкетуванні за АСТ-тестом. Використання GINA#тесту для оцінки рівня контролю дає протилежні результати, що більшою мірою залежить від неврахованих чинників, ніж від важкості астми до початку контролюючої терапії. Кластер підлітків з недостатнім контролем симптомів характеризується гіперсприйнятливістю бронхів та маркерами їх запалення. Висновки. У підлітків з важкою персистуючою БА у періоді клінічного благополуччя утричі зростає ризик втрати контролю над захворюванням (за результатами АСТ-тесту) порівняно з однолітками із середньоважкою формою захворювання. За наявності ознак субклінічного запального процесу в бронхах та їх гіперсприйнятливості у підлітків з важкою БА, проте з ознаками клінічного благополуччя, слід розглянути питання про призначення базисного лікування. Ключові слова: бронхіальна астма, підлітки, лабільність бронхів, гіперреактивність, гіперсприйнятливість

Показники лабільності та гіперреактивності бронхів у дітей, хворих на бронхіальну астму фізичного зусилля

The results of the analysis of the bronchial hyperreactivity indicators in 60 children suffering from asthma with exercise induced bronchoconstriction and without exercise induced bronchospasm are presented in the article. It has been established that higher bronchial lability was typical for children with asthma and exercise induced bronchoconstriction. The bronchial hypersensitivity to inhaled histamine in a concentration less than 0,4 mg/ml with 77 % specificity, 71 % post-test probability and significant odds ratio indicate a phenotype of childhood asthma with exercise induced bronchoconstriction.Результаты анализа показателей гиперреактивности бронхов у 60 детей, больных бронхиальной астмой с бронхоконстрикцией физического усилия и без бронхоспазма физического напряжения, представлены в статье. Установлено, что детям, больным бронхиальной астмой физического усилия, присуща выраженная лабильность бронхов. Показатели гиперчувствительности бронхов к ингаляции гистамина в концентрации менее 0,4 мг/мл со специфичностью 77 %, посттестовой вероятностью 71 % и с достоверным соотношением шансов свидетельствуют о наличии у детей фенотипа астмы физического напряжения.Результати аналізу показників гіперреактивності бронхів у 60 дітей, хворих на бронхіальну астму з бронхоконстрикцією фізичного зусилля та без бронхоспазму фізичної напруги, представлені в статті. Встановлено, що дітям, хворим на бронхіальну астму фізичного зусилля, притаманна виразніша лабільність бронхів. Показники гіперчутливості бронхів до інгаляцій гістаміну в концентрації менше 0,4 мг/мл зі специфічністю 77 %, посттестовою вірогідністю 71 % та з вірогідним співвідношенням шансів свідчать про наявність у дітей фенотипу астми фізичної напруги