Methodiek Schoolverlatersinformatiesysteem 1999

Dit werkdocument gaat in op de methodiek die in het uitvoeringsjaar 1999 is gehanteerd binnen het schoolverlatersonderzoek zoals dat door het ROA wordt uitgevoerd. Dit betreft de enquêtes Registratie van Uitstroom en Bestemming van Schoolverlaters (RUBS), HBO-Monitor en WO-Monitor. Sinds 1996 is het ROA-schoolverlatersonderzoek in vergaande mate geïntegreerd. Hierdoor is een vergelijkbaar systeem ontstaan, het Schoolverlatersinformatiesysteem (SIS) genoemd, met gegevens over schoolverlaters uit vrijwel het gehele secundair en tertiair onderwijs. In het kader van het onderzoek binnen dit informatiesysteem is onder andere de statistische bijlage van Schoolverlaters tussen onderwijs en arbeidsmarkt 1999 gepubliceerd. Daarnaast zijn er nog twee specifieke rapportages verschenen namelijk, een rapport over de arbeidsmarktpositie van de afgestudeerden van het HBO en een rapport over de arbeidsmarktpositie van afgestudeerden van het kunstvakonderwijs. De lerarenopleidingen zullen in een aparte rapportage worden behandeld. Tevens zullen de belangrijkste resultaten van de WO-Monitor in een landelijke rapportage worden gepresenteerd. Het Schoolverlatersinformatiesysteem wordt financieel mogelijk gemaakt door de Ministeries van Onderwijs, Cultuur en Wetenschappen, Sociale Zaken en Werkgelegenheid en Landbouw, Natuurbeheer en Visserij, het Expertisecentrum voor Loopbaanvraagstukken LDC, de HBO-Raad, de VSNU en de deelnemende onderwijsinstellingen. Bij de uitvoering van het onderzoek werkt het ROA samen met DESAN Marktonderzoek b.v. te Amsterdam en STOAS Onderzoek te Wageningen. Binnen het ROA is de projectleiding van het Schoolverlatersinformatiesysteem in handen van dr. R.K.W. van der Velden en dr. M.H.J. Wolbers. Dit werkdocument is samengesteld door E.J. Potma en P.J.E.G. van der Kolk. Drs. J. van Loo heeft paragraaf 3 geschreven. Verder hebben aan het Schoolverlatersinformatiesysteem 1999 meegewerkt dr. J.P. Allen, drs. T.G. Huijgen, drs. G.W.M. Ramaekers en E.M.H.P. Soudant (allen werkzaam bij ROA), alsmede drs. M. van Alphen, drs. H. van Dongen, drs. ing. K.J. Pagrach, ing. J.J. Rutjes en drs. R. Tjemmes (allen werkzaam bij DESAN Marktonderzoek).labour market entry and occupational careers;

High frequency haplotypes are expected events, not historical figures

Cultural transmission of reproductive success states that successful men have more children and pass this raised fecundity to their offspring. Balaresque and colleagues found high frequency haplotypes in a Central Asian Y chromosome dataset, which they attribute to cultural transmission of reproductive success by prominent historical men, including Genghis Khan. Using coalescent simulation, we show that these high frequency haplotypes are consistent with a neutral model, where they commonly appear simply by chance. Hence, explanations invoking cultural transmission of reproductive success are statistically unnecessary

Location of the Energy Levels of the Rare-Earth Ion in BaF2 and CdF2

The location of the energy levels of rare-earth (RE) elements in the energy band diagram of BaF2 and CdF2 crystals is determined. The role of RE3+ and RE2+ ions in the capture of charge carriers, luminescence, and the formation of radiation defects is evaluated. It is shown that the substantial difference in the luminescence properties of BaF2:RE and CdF2:RE is associated with the location of the excited energy levels in the band diagram of the crystals

Outcrop conservation : Promoting accessibility, inclusivity, and reproducibility through digital preservation

We thank Georgina Heldreich for providing useful comments on an early draft of the manuscript. We gratefully acknowledge the detailed and constructive reviews by Kim Senger and two anonymous reviewers, all of which greatly improved the manuscript.Peer reviewedPublisher PD

Diverging business strategies towards climate change : a USA-Europe comparison for four sectors of industry

The research project has investigated what strategies specific sectors of industry develop to limit greenhouse gas emissions. In an USA-Europe co-operation, researchers have analysed emerging climate strategies in the oil industry, the automobile industry, the chemical industry and the bank and insurance sector. These sectors are the most important players in the climate policy debate. Special attention has been paid to the questions whether strategies of EU based corporations differ systematically from USA based corporations. Results show rather sectorial specific developments. In most sectors, i.e. oil, automobile and banks, European corporations generally tend to have more advanced policies than their USA counterparts, but this does not apply to chemical companies. Corporate strategies appear to be highly determined by a combination of market situation in the home country and of access to alternative technologies. Objective of the study was to provide information of relevance to the COP (Sixth Session of the UNFCCC Conference of the Parties) 2000 conference, November 2000 in The Hague

З історії озброєння козацького війська першої половини 18 ст.

В низці реформ, які спіткали у 18 ст. військо гетьманського регіменту, та їхня невелика частина, котра стосувалася озброєння є чи не найменше відомою не тільки широкому загалу істориків, але й вузьким спеціалістам з періоду. Перші спроби прищеплення козакам “регулярства” ще з часів Петра І були спрямовані головним чином, на впровадження адміністративних і організаційних новацій, впорядкування фінансування й забезпечення при одночасному нехтуванні власне озброєнням і бойовою підготовкою війська. Втім, саме вони після Північної війни і “Низових” походів, які виявили всі недоліки, притаманні становій організації збройних сил, дуже гостро поставили питання боєздатності козацьких полків. Наріжною проблемою була якість озброєння реєстрових козаків. Як відомо, для цієї частини гетьманського війська традиційно не існувало жодних регламентацій, що б визначали види й перелік озброєння, термін його служби, навчання застосування тощо. Виняток становили лише наймані формування, забезпечення яких вогнепальною й деякими іншими видами зброї, а також боєприпасами, перебрала на себе держава [1]. На початку 18 ст. комплекс озброєння лівобережного козацтва загалом мало чим відрізнявся від попереднього століття, складаючись з традиційних піки, шаблі, різноманітних видів рушниць й іноді – пістолів і луків зі стрілами [2]. Кожен козак мусив власним коштом купувати необхідну йому амуніцію та зброю, вряди-годи дістаючи зі скарбу лише боєприпаси до неї. В умовах постійно прогресуючої майнової диференціації козацтва це призводило з одного боку до того, що частина збіднілого товариства взагалі не могла відбувати воєнну службу, а та, що була спроможною оплачувати спорядження, озброювалася відповідно не до воєнних потреб, а своїх матеріальних можливостей і бажання. Так, при підготовці кампанії 1707 р., Петро І наказував Мазепі виправити до діючої армії виборних козаків і компанійців, “которые б имели добрые кони и ружье”, дорікаючи за минулорічні бої в яких у козаків “почитай что ни у кого сабли не видали, кроме пищалей и сайдаков” [3]. Стан озброєності істотно погіршився ще й внаслідок поразок гетьманського війська у битвах зі шведами, виснажливих чергувань на форпостах і походів на Каспій. Годі й говорити, що за таких умов будь-яка уніфікація козацького озброєння була справою бажаною, але надзвичайно складною. Скарб Гетьманщини після численних реформ Малоросійської колегії й хронічної децентралізованості фінансового господарства навряд чи зміг би подужати проведення подібних заходів. Окрім того, в Україні практично не існувало ані необхідної сировинної бази, ані мережі зброярських підприємств мануфактурного типу, котрі б працювали на державне замовлення й могли б виконувати великі замовлення. Розвиток численних рудень Лівобережжя, котрі були зобовязані віддавати частину продукованого ними заліза на потребу війська, як відомо, не призвів до їх перетворення на металургійні заводи

Technisch rapport WO-Monitor 1998

In 1998 is onder auspiciën van de VSNU de WO-Monitor van start gegaan. Aanleiding hiervoor was de behoefte om over landelijke gegevens te beschikken met betrekking tot de arbeidsmarktintrede van afgestudeerden. Weliswaar werd op diverse plaatsen reeds onderzoek verricht naar de overgang van het WO naar de arbeidsmarkt, maar door de uiteenlopende designs en vraagstellingen leverde dit geen onderling vergelijkbare gegevens op. Het Algemeen Bestuur van de VSNU heeft daarom besloten tot invoering van een landelijke WO-Monitor, waarin alle universiteiten participeren.labour market entry and occupational careers;