Examen de los cambios en el estado psicológico de los militares durante el despliegue de larga duración en la zona militar

Examining military personnel’s psychological states is an effective way to prevent negative mental health consequences during their deployment in a war zone. The present study identifies changes in the psychological states of military personnel (n = 192) during a 6-month deployment in a war zone in eastern Ukraine. The results confirmed both of our proposed hypotheses. First, with regard to time limits on military personnel’s deployment on the front lines in eastern Ukraine on the basis of examined psychological states, the estimated recommended deployment duration was three months. Second, we found significant differences in the dynamics of the psychological states of service members with versus without previous deployment experience. The results also substantiate that military personnel’s psychological states should be monitored during deployment in order to prevent negative mental health consequences and to ensure that military units successfully accomplish their tasks.Una de las formas más eficaces para prevenir las consecuencias negativas del despliegue en la zona militar para la salud mental de los militares es diagnosticar su estado psicológico. En el presente estudio se determinan las particularidades de los cambios en el estado psicológico de los militares (n = 192) durante el despliegue de seis meses en la zona militar en el este de Ucrania. Los resultados obtenidos confirmaron ambas hipótesis formuladas: en cuanto a la posibilidad de determinar, sobre la base del diagnóstico del estado psicológico, el plazo recomendado para el despliegue de los militares en la línea de demarcación en el este de Ucrania, que es de tres meses. Así como también sobre las posibles diferencias significativas en la dinámica del estado psicológico de los militares que tienen y no tienen experiencia en el despliegue. Asimismo, se argumenta la necesidad de monitorear el estado psicológico de los militares durante el despliegue con el propósito de prevenir oportunamente las consecuencias negativas para su salud mental y para la ejecución exitosa de las tareas de la subunidad militar

Personal characteristics supporting Paralympic athletes’ self-realization in sports

The purpose of this study was to investigate the personal characteristics supporting Paralympic athletes’ self-realization in sports. The study involved 106 members of the Paralympic and Deaflympic teams of Ukraine (16-53 year-old, the average age of 28.3 ± 7.2 years; 84 men with the average age of 27.7 ± 6.7 years and 22 women with the average age 30.3 ± 8.3 years) in different sports (football, fencing, power-lifting, sitting volleyball, judo, canoeing in pairs, swimming). It is determined that the most important personal factor supporting Paralympic athletes’ self-realization in sports is their psychological hardiness. Their self-efficacy, capacity for self-organization of their activities and psychological well-being can also be considered as significant personal characteristic necessary for their self-realization in sports

Специфика профессиональной самореализации сотрудников Государственной уголовно-исполнительной службы Украины

Запропоновано визначення особистісного та професійного самоздійснення працівників Державної кримінально-виконавчої служби України. Наведено форми, ознаки та чинники професійного самоздійснення працівників ДКВС України. Розглянуто основні технологічні підходи до психофізіологічного забезпечення професійного самоздійснення працівників ДКВС України.The specifics of professional activity of the employees of the State Penitentiary Service (SPS) of Ukraine have been revealed; and the definition of personal and professional self-actuating of the employees of SPS of Ukraine has been offered. The forms (objectively and internally professional) and features of professional self-actuating of the employees of the State Penitentiary Service of Ukraine have been determined. Internally professional features of professional self-actuating of the employees of the State Penitentiary Service of Ukraine include: the need for professional development; availability of the project of own professional development; prevailing satisfaction with their own professional achievements; constant setting of new professional goals; formation of the own “life-professional environment”. Objectively professional features of professional self-actuating have been called: achievement of the set professional goals; recognition of specialist achievements by a professional community; use of professional experience and achievements by other specialists; disclosure of personal potential and abilities in the profession; manifestation of high level of creativity in professional activity. The factors of professional self-actuating of the employees of the State Penitentiary Service of Ukraine have been characterized. It is: the level of satisfaction with the content of the own professional activities; degree of satisfaction with the own profession and work; satisfaction with the own social status. The main technological approaches to psycho-physiological provision of professional self-actuating of the employees of the State Penitentiary Service of Ukraine have been considered. It has been noted that the professional self-actuating of the employees of the State Penitentiary service of Ukraine plays an important role in their professional activity. Such areas of influence are: increase in the efficiency of professional activities (indicators are improved); prevention and neutralization of negative mental states (aggression, anxiety, etc.); prevention of conflict behavior (conflicts with convicts, with colleagues); prevention of emotional burnout (occurs in case of prolonged impact of the criminal world); prevention of professional deformation (negative personality changes leading to appropriate behavior of employees); prevention of deviant behavior (offenses involving the penitentiary staff), etc.Предложено определение личностной и профессиональной самореализации сотрудников Государственной уголовно-исполнительной службы Украины. Приведены формы, признаки и факторы профессиональной самореализации сотрудников ГУИС Украины. Рассмотрены основные технологические подходы к психофизиологическому обеспечению профессиональной самореализации сотрудников ГУИС Украины

САМОЗДІЙСНЕННЯ ФАХІВЦІВ РІЗНИХ ПРОФЕСІЙНИХ ГРУП ТА ПРОФЕСІЙ

В статті аналізуються результати емпіричних  досліджень, в яких взяли участь фахівці 10 професій. Встановлена загальна тенденція до перевищення рівня внутрішньопрофесійного самоздійснення над зовнішньопрофесійним. Найбільш вираженою вона є у програмістів та системних адміністраторів, лікарів, вихователі дитячих садків та вчителів середніх шкіл; найменш вираженою – у топ-менеджерів комерційних організацій. Найвищий загальний рівень професійного самоздійснення мають програмісти/системні адміністратори й топ-менеджери комерційних організацій. Далі за цим рівнем йдуть вчителі середніх шкіл та лікарі. Програмісти/системні адміністратори мають найвищі показники за всіма 5 ознаками внутрішньопрофесійного самоздійснення. Серед представників інших професій, потреба у професійному вдосконаленні та переважаюче задоволен­ня власними професійни­ми досягненнями найбільш вираженою є в топ-менеджерів комерційних організацій. Наявність проекту власно­го професійного розвитку, постійна постановка нових професійних цілей – у лікарів. Формування власного "життєво-професійного простору" найбільш виражене в топ-менеджерів комерційних організацій та вчителів середніх шкіл. Програмісти/системні адміністратори мають найвищі показники лише за двома із п'яти ознак зовнішньопрофесійного самоздійснення (досягнення поставлених професійних цілей та визнання досягнень фа­хі­вця професійним співтовариством), та й то лише незначно перевищивши показники топ-менеджерів комерційних організацій. Останні мають суттєво вищі показники за представників інших професій за трьома ознаками, що залишилися

Defining conceptual boundaries of moral injury and post-traumatic stress disorder in military population: A systematic review

Moral injury is one of the main emotional distress in military personnel. Findings suggest that in wartime there are an endless number of potentially morally injurious events, which determine maladaptive cognitions, moral emotions of guilt and shame, and inefficient behaviour. Notwithstanding the strong association between moral injury and post-traumatic stress disorder (PTSD) recognized in the number of studies, there is still a gap of accurate data aligned with identifying the differences between moral injury and PTSD in terms of treatment and healing. This study aims to establish conceptual boundaries of moral injury, post-traumatic stress disorder and systematically review the empirical literature on them in military personnel. Specifically, we explored and summarized co-occurrence of moral injury and PTSD in military personnel and evaluated the association between moral injury and PTSD, as well with other emotional distress. An intensive bibliography search screening, extraction and report focusing in moral injury and PTSD was conducted following the PRISMA recommendations. The results indicate that the key aspects of comparison of moral injury and PTSD include definition and symptomology, measurement, neural underpinning, and treatment. Considering the consequences of poor social well-being, emotional sufferings and inefficient behavioral patterns, treatments focusing on moral injury separately from PTSD-focused models are much needed.   Acknowledgements This study is a part of the Moral Injury and Healing of Combatants: Neuropsychological Correlates and Psychological Interventions project funded by the Ministry of Education and Science of Ukraine (2022-2023). Disclosure Statement No potential conflict of interest was reported by the authors. * Corresponding author: Larysa Zasiekina,  0000-0001-8456-0774 [email protected]

Методичні рекомендації з використання психодіагностичних інструментів третьої хвилі дослідження

Українське Лонгітюдне Дослідження = Ukrainian Longitudinal Study (ULS) : Метод. рек. з використання психодіагност. інструментів трет. хвилі дослідж. / [Максименко С. Д., Кокун О. М., Панок В. Г. та ін.] ; НАПН України, Ін-т психології імені Г. С. Костюка , УНМЦ практ. психології та соц. ; НАМН України, ДУ "Ін-т охорони здоров'я дітей та підлітків", ДУ "Ін-т неврології психіатрії та наркології" ; Харків. нац. ун-т. внутр. справ ; Ун-т Вейна. – Київ: Ін-т психології імені Г. С. Костюка НАПН України, 2022. – 77 с. – DOI: https://doi.org/10.32631/uls2022.Методичні рекомендації з використання комплексу адаптованих для України міжнародних стандартизованих інструментів психодіагностики девіантної поведінки, скринінгу психічних та поведінкових розладів, депресії та тривожності, посттравматичного стресового розладу, самотності та соціальної ізоляції, вживання психоактивних речовин, суїцидальних проявів, рівня булінгу, батьківської поведінки, сімейної гнучкості та згуртованості тощо. Висвітлено методику, методологію та інструментарій для науково-дослідної роботи в рамках Українського лонгітюдного дослідження (ULS). Значна увага приділяється інтерпретації результатів психодіагностики девіантної поведінки. Рекомендації містять інструкцію з проведення дослідження, зразки супутніх документів, рекомендацію інструментарію до використання в практичній роботі, офіційні листи МОН та психологічної служби. Рекомендовано для працівників закладів освіти, психологів, медиків, соціологів і всіх, кого цікавлять питання дослідження соматичного та психічного розвитку дитини.Guidelines for the use of a set of adopted and standardized for Ukraine international tools for psychodiagnostics of deviant behavior, screening of mental and behavioral disorders, depression and anxiety, posttraumatic stress disorder, loneliness and social isolation, substance abuse, suicide, bullying, parental behavior, family flexibility and more. The methodology, methodics and tools for research work in the framework of the Ukrainian Longitudinal Research (ULS) are presented. Significant attention is devoted to the interpretation of the results of psychodiagnostics of deviant behavior. Recommendations include instructions for the study, samples of related documents, recommendations for use described tools in practice, official letters from the Ministry of Education and the psychological service. Recommended for employees of educational institutions, psychologists, physicians, sociologists and anyone interested in the study of somatic and mental development of the child.Методические рекомендации по использованию комплекса адаптированных для Украины международных стандартизированных инструментов психодиагностики девиантного поведения, скрининга психических и поведенческих расстройств, депрессии и тревожности, посттравматического стрессового расстройства, одиночества и социальной изоляции, употребления психоактивных веществ, суицидальных проявлений, уровня буллинга, родительского поведения, семейной гибкости и сплоченности. Освещены методика, методологиа и инструментарий для научно-исследовательской работы в рамках Украинского лонгитюдного исследования (ULS). Значительное внимание уделяется интерпретации результатов психодиагностики девиантного поведения. Рекомендации содержат инструкцию к проведению исследования, образцы сопутствующих документов, рекомендации инструментария для использования в практической работе, официальные письма МОН и психологической службы. Рекомендуется для работников учебных заведений, психологов, медиков, социологов и всех, кого интересуют вопросы исследования соматического и психического развития ребенка

Dynamics of Indicators of Expeditioners’ Psychological States During Long Antarctic Stay

This study examines the dynamics of expeditioners’ psychological states during one year of work at the Antarctic station. It included twelve expeditioners of Akademik Vernadsky Ukrainian Antarctic Station. Thirteen series of monthly studies were carried out using the modified methodology of the scaled psychological state self-assessment. The states were assessed for the psycho-physiological (well-being, activity, mood, performance, health status) and social-psychological (satisfaction with relations with colleagues, satisfaction with the environment and work performed, life satisfaction) components. In general, the self-assessed indicators of expeditioners’ psychological states rise significantly during the first four months of the year-long expedition. Further, their average self-assessments begin to decline gradually, reaching the lowest values in the last two months of staying at the Antarctic station. However, some indicators showed dynamics slightly different from the general tendency, and psychological states of some expeditioners remained quite stable during all expedition. The results of this study can be used for better psychological selection of Antarctic expedition participants and psychological support for them