ЛАЙМ-БОРЕЛІОЗ У ДІТЕЙ

In recent years, considerable attention has been paid to the problems of the spread of Lyme borreliosis and the timely diagnosis of this disease, particularly in children. The problem in our country is especially urgent, as in 10 years the incidence of Lyme disease is increased in 27 times. The main body. On the basis of a thorough analysis of the literature, the article deals with the problems of diagnosing Lyme disease, neurobereliosis and other diseases caused by pathogens that enter the body due to the bite of infected ticks. In children and adults a long history of these diseases leads to severe, sometimes irreversible consequences. These consequences may be related to inadequate and untimely diagnosis, which is a serious problem that is being addressed by scientists in many countries around the world. Conclusion. Lyme disease is an endemic disease that is becoming a pandemic, and the number of children with Lyme borreliosis is increasing. Immunity against Borrelia burgdorferi is not life-long, and some people who have had LB may have re-infection after some time. Empirical treatment can reduce the immune response, leading to erroneously negative results of serological tests.В последние годы значительное внимание исследователей уделено проблемам распространения заболеваемости Лайм-боррелиозом и своевременной диагностики этого заболевания, в частности у детей. Проблема в нашей стране особенно актуальна, поскольку за 10 лет отмечено увеличение заболеваемости болезнью Лайма в 27 раз. Основная часть. На основании тщательного и глубокого анализа литературы в статье рассматриваются проблемы диагностики болезни Лайма, нейроборрелиоза и других заболеваний, вызванных возбудителями, которые попадают в организм вследствие укуса инфицированных клещей. У детей и взрослых людей длительный анамнез этих заболеваний приводит к тяжелым, порой необратимым последствиям. Эти последствия могут быть связаны с неадекватным и несвоевременным установлением диагноза, что является серьезной проблемой, над решением которой работают ученые многих стран мира. Выводы. Болезнь Лайма – это эндемическое заболевание, приобретающее характер пандемии, число детей, больных Лайм-боррелиозом, растет. Иммунитет против Borrelia burgdorferi не является пожизненным и у части людей, перенесших ЛБ, через некоторое время возможно повторное заражение. Эмпирическое лечение может снизить иммунный ответ, что приведет к ошибочности отрицательных результатов серологических тестов.В останні роки значна увага дослідників присвячена проблемам поширення захворюваності на Лайм-бореліоз і вчасної діагностики цього захворювання, зокрема у дітей. Така проблема особливо актуальна в нашій країн, оскільки за 10 років захворюваність на хворобу Лайма зросла в 27 разів. Основна частина. На підставі ретельного і глибокого аналізу літератури в статті розглядаються проблеми діагностування хвороби Лайма, спричиненої збудниками, які потрапляють в організм унаслідок укусу інфікованих кліщів. У дітей і дорослих тривалий анамнез цих захворювань призводить до тяжких, часом незворотних наслідків. Вони можуть бути пов’язані з неадекватним і несвоєчасним встановленням діагнозу, що є серйозною проблемою, над вирішенням якої працюють учені багатьох країн світу. Висновок. Хвороба Лайма – це ендемічне захворювання, що набуває характеру пандемії, тому що число хворих на Лайм-бореліоз зростає. Імунітет проти Borrelia burgdorferi не довічний, і у частини людей, що перенесли Лайм-бореліоз (ЛБ), через деякий час можливе повторне зараження. Емпіричне лікування може знизити імунну відповідь, що призведе до помилково негативних результатів серологічних тестів

ПОШИРЕНІСТЬ ЛАЙМ-БОРЕЛІОЗУ СЕРЕД ХВОРИХ НА ТУБЕРКУЛЬОЗ

The aim of the study was to identify the prevalence of Lyme borreliosis among patients with tuberculosis.Patients and Methods. Under supervision there were 99 patients with tuberculosis (TB) treated at the Ternopil Regional TB Dispensary during 2015–2017. The patients responded to the question of a unified international questionnaire regarding the the history of tick bites and Lyme borreliosis and were examined by ELISA for the presence of antibodies to B. burgdorferi sensu lato.Results. Antibodies of at least one IgM and / or IgG class to B. burgdorferi sensu lato (B. burgdorferi sensu stricto, B. afzelii and B. garinii) were detected in 25.2 % of the examined patients with TB. Surveyed patients who indicated tick-borne bites, sero-confirmation of borreliosis was obtained in 9 out of 53 (17.0%), among 46 patients with tuberculosis who did not mind mite bites – 16 (34.7 %) (p<0.05). Patients with tuberculosis with concomitant LB significantly more often noted delayed healing of cavities of dacay in (36.0±9.6) % of cases in 2 months of treatment compared with (14.9±4.1) % of patients without it and cardiogram disorders (sinus bradycardia, conduction retardation and repolarization abnormalities) (p<0.05).Conclusions. The prevalence of Lyme borreliosis in patients with tuberculosis is 25.2 %. Concomitant Lyme borreliosis negatively affects the course of tuberculosis, which manifests itself in the slowed healing of cavities of decay and ECG disorders in this category of patients (p<0.05).Мета дослідження – виявити поширеність Лайм-бореліозу у хворих на туберкульоз та його вплив на перебіг основного захворювання.Пацієнти і методи. Спостерігали 99 пацієнтів з туберкульозом (ТБ), які лікувались стаціонарно протягом 2015-2017 рр. у Тернопільському обласному протитуберкульозному диспансері. Хворі дали відповіді на питання уніфікованої міжнародної анкети-опитувальника щодо наявності в анамнезі укусів кліща та бореліозу та обстежені методом ІФА на наявність антитіл  до B. burgdorferi sensu lato.Результати. Антитіла хоча б одного класу IgM і/чи IgG до B. burgdorferi sensu lato виявлено у 25,2 % обстежених хворих на туберкульоз. З числа обстежених пацієнтів, які вказували на укуси кліщів, серологічне підтвердження бореліозу отримано у 9 із 53 (17,0 %), серед 46 хворих на туберкульоз, які не пам’ятали про укуси кліща, – у 16 (34,7 %) (p<0,05). У хворих на туберкульоз із супутнім ЛБ суттєво частіше відзначено сповільнене загоєння порожнин розпаду через 2 місяці ОКХТ - у (36,0±9,6) % випадків порівняно з (14,9±4,1) % хворих без нього та зміни ЕКГ (синусова брадикардія, сповільнення провідності та розлади реполяризації) (p<0,05). Висновки. Поширеність Лайм-бореліозу у хворих на туберкульоз становить 25,2 %. Супутній Лайм-бореліоз негативно впливає на перебіг туберкульозу, що проявляється у сповільненому загоєнні порожнин розпаду та змінами ЕКГ у даної категорії пацієнтів (p<0,05)

АНТИБІОТИКОРЕЗИСТЕНТНІСТЬ УМОВНО-ПАТОГЕННИХ МІКРООРГАНІЗМІВ: АКТУАЛЬНІСТЬ, УМОВИ ВИНИКНЕННЯ, ШЛЯХИ ПОДОЛАННЯ

Improper use of antibiotics by humans and their application in livestock industries accelerate the emergence of antibiotic resistance. As a result, the treatment of many infectious diseases, including respiratory diseases (pneumonia, tuberculosis, etc.) becomes more difficult: the length of stay in the hospital, the cost of treatment and death rates from these ailments increase. Multidrug resistance is usually found in bacteria that cause infections, as well as in commensal microorganisms that colonize the intestinal tract, skin and upper respiratory tract. The formation of antibiotic resistance in all cases is predetermined genetically, due to the acquisition of new genetic information, or due to changes in the level of expression of their own genes. An important factor in combating the spread of antibiotic resistance is the pharmacodynamic justification of dosing regimens of antibacterial drugs, the use of a hospital form based on local data on the antibiotic resistance of specific microorganisms.Неправильне використання антибіотиків у медицині та застосування їх у різних галузях тваринництва прискорюють виникнення антибіотикорезистентності. Внаслідок цього лікування багатьох інфекційних захворювань, зокрема, респіраторних (пневмонії, бронхіти, бронхіоліти, навіть туберкульозу), стає важчим: подовжується період перебування хворих у стаціонарі, зростають витрати на лікування та збільшуються показники смертності від цих недуг. Полімедикаментозну стійкість, зазвичай, виявляють у патогенних бактерій, а також у коменсальних мікрорганізмів, які колонізують кишковий канал, верхні дихальні шляхи та шкіру людини. Формування антибіотикорезистентності у всіх випадках зумовлене генетично, внаслідок набуття нової генетичної інформації або завдяки зміні рівня експресії власних генів бактерійної клітини. Важливим фактором боротьби з поширенням антибіотикорезистентності є фармакодинамічне обґрунтування режимів дозування антибактерійних препаратів, використання лікарняного формуляру, що ґрунтується на локальних даних про розповсюдження антибіотикорезистентності конкретних мікроорганізмів

УДОСКОНАЛЕННЯ АЛГОРИТМУ ДІЙ ЛІКАРЯ ЩОДО ТАКТИКИ ПРИЗНАЧЕННЯ АНТИБІОТИКОТЕРАПІЇ ПРИ ГОСТРИХ РЕСПІРАТОРНИХ ІНФЕКЦІЯХ З ВРАХУВАННЯМ РЕЗУЛЬТАТІВ БАКТЕРІОЛОГІЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ

The aim of the work – to analyse the bases and prospects of choosing tactics of antibiotics appointment in acute respiratory diseases under the condition of three different algorithms of therapy, expediency and informativeness of the results of the bacteriological examination of the microbiotit oral cavity and nasopharynx with the determination of the sensitivity to the antibiotics of isolated strains and taking into account existing normative documents. The advantages of appointing antibiotic therapy to patients according to the results of bacteriological studies concerning the patient in particular and the microflora in general, namely: preventing the development of intestinal dysbiosis, preventing an increase in the number of polysaccharides strains of the conditionally pathogenic flora, reducing the cost of treatment and, accordingly, the number of days on the disability sheet. The work includes data on the use of the main groups of antibiotics used in outpatient and the features of their interaction with each other and the impact on macroorganism. A modified algorithm of the primary care physician’s treatment in acute respiratory infections is presented, taking into account the results of bacteriological research and antibioticograms.Conclusions. Economic levers are suggested, which will allow to reduce the cost of a complex of treatment at the ARIs due to the reasonable not the purpose of antibiotics, or their application taking into account the sensitivity of pathogens, the competitiveness of bacteriological research in comparison with the virological and immunological in respiratory infections.Мета роботи – проаналізувати підстави та перспективи вибору тактики призначення антибіотиків при гострих респіраторних захворюваннях, доцільність та інформативність результатів бактеріологічного дослідження мікробіоти ротоглотки з визначенням чутливості до антибіотиків виділених штамів і врахуванням діючих нормативних документів. Наведені переваги призначення антибіотикотерапії хворим за результатами бактеріологічного дослідження, що стосуються пацієнта зокрема та мікрофлори загалом, а саме: запобігання розвитку кишкового дисбіозу, збільшенню кількості полірезистентних штамів представників умовно-патогенної флори, зменшення вартості лікування та відповідно – кількості днів непрацездатності. Робота включає дані про застосування основних груп антибіотиків, що використовуються амбулаторно, та особливості їх взаємодії між собою і впливу на макроорганізм. Відображено модифікований алгоритм дій лікаря первинної ланки обслуговування при ГРІ з урахуванням результатів бактеріологічного дослідження та антибіо­тикограми. Висновки. Наведено економічні важелі, що дозволять здешевити комплекс лікування при ГРІ за рахунок обґрунтованої відмови від призначення антибіотиків або застосування їх з урахуванням чутливості збудників, конкурентоспроможність бактеріологічного дослідження порівняно з вірусологічним та імунологічним

ВАРІАНТИ ПЕРЕБІГУ ХЛАМІДІЙНОЇ ІНФЕКЦІЇ У ПРАКТИЦІ ЛІКАРІВ РІЗНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ

The urgency of the chlamydiaes problem is extremely high today due to the widespread of the disease and the clinical manifestations diversity. Chlamydia causes polysystem and multiorgan lesions, which are reflected in the corresponding diagnoses. According to its clinical and epidemiological characteristics, the problem of chlamydia is located in the zone of occupational interests of infectious disease, urologists, ophthalmologists, gynecologists, and rheumatologists, as well as the lack of knowledge about them (especially with regard to atypical forms), not only the primary care physicians, but also specialists of other specialties, leads until untimely diagnosis and verification of the diagnosis and the lack of adequate treatment. The problem of chlamydia today remains extremely relevant, many questions regarding the etiology, pathogenesis, clinical symptoms and treatment of this disease are underdeveloped and require further research. The aim of our study was to investigate the incidence of atypical forms of chlamydia in patients who seek medical doctors of various specialties. Material and Methods. We examined 17 patients with Reuters Chlamydial Genesis syndrome. The main method for verifying the diagnosis was ELISA for the detection of specific Ig M and Ig G. Male were 15, female – 2, which coincides with the literature. Patients who were included in the study with complaints turned to various specialists (rheumatologist, infectious disease, urologist, gynecologist, ophthalmologist and family doctor). Often, urethritis, dysuric disorders, reagent arthritis, keratoconjunctivitis, uveitis, and keratitis were diagnosed. However, Reiter's syndrome at the first consultation was presented to only 5 patients (29.41 %), indicating low alertness for this disease and the choice of false treatment tactics that does not take into account the etiological root cause of this syndrome. Reiter's syndrome at the second treatment was detected in 7 patients (41.78 %). The rest of the patients (29.41 %) were exposed only after consulting with related specialists. Conclusions. Reiter's syndrom today is a common disease that occurs in the practice of various specialists. This syndrome requires further study to facilitate verification of the diagnosis and the choice of the correct treatment tactics that takes into account the etiological cause of the development of this disease and the sensitivity of the pathogen to modern antibacterial agents, which will be the purpose of our further research.Актуальность проблемы хламидиоза сегодня чрезвычайно велика – в связи с широким распространением болезни и разнообразием ее клинических проявлений. Хламидии вызывают полисистемные и полиорганные поражения, что находит отображение в соответствующих диагнозах. По своим клинико-эпидемиологическим характеристикам проблема хламидиоза находится в зоне профессиональных интересов инфекцио­нистов, урологов, окулистов, акушеров-гинекологов, ревматологов. Неосведомленность о них (особенно в отношении атипичных форм) не только врачей первичного звена обслуживания, но и специалистов других специальностей, приводит к несвоевременной диагностике и верификации диагноза и, соответственно, отсутствию адекватного лечения. Целью нашего исследования было определить частоту возникновения атипичных форм хламидиоза у пациентов, обращающихся к врачам различных специальностей. Материал и методы. Нами обследовано 17 пациентов с синдромом Рейтера хламидийного генеза, мужчин было 15, женщин – 2, что совпадает с данными литературы. Основным методом верификации диагноза был иммуноферментный анализ (ИФА) для выявления специфических IgM и G. Результаты. Больные, которые были включены в исследование, с жалобами обращались к разным специалистам (ревматологу, инфекционисту, урологу, гинекологу, офтальмологу и семейному врачу). Чаще всего были диагностированы уретрит, дизурические расстройства, реактивний артрит, кератоконъюнктивит, увеит, кератит. Однако синдром Рейтера при первой консультации был диагностирован лишь у 5 пациентов (29,41 %), что свидетельствует о низкой настороженности относительно этого заболевания и выборе ошибочной тактики лечения, которая не учитывает этиологической первопричины возникновения синдрома. Синдром Рейтера при втором обращении был обнаружен у 7 больных (41,78 %), а у остальных больных (29,41 %) диагноз был установлен только после консультации со смежными специалистами. Выводы. Сидром Рейтера на сегодняшний день является распространенным заболеванием, встречается в практике различных специалистов. Этот синдром требует дальнейшего изучения для облегчения верификации диагноза и выбора правильной тактики лечения, учитывающей этиологическую причину развития данного заболевания и чувствительность возбудителя к современным антибактериальным средствам, что и будет целью наших дальнейших исследований.Актуальність проблеми хламідіозів на сьогодні надзвичайно велика – у зв’язку зі значним поширенням хвороби та різноманітністю клінічних проявів. Хламідії спричиняють полісистемні та поліорганні ураження, що знаходить відображення у відповідних діагнозах. За клініко-епідеміологічними характеристиками проблема хламідіозів знаходиться у зоні професійних інтересів інфекціоністів, урологів, окулістів, акушерів-гінекологів, ревматологів. Необізнаність про них (особливо щодо атипових форм) не тільки лікарів первинної ланки обслуговування, а й фахівців інших спеціальностей, призводить до несвоєчасної діагностики та верифікації діагнозу і, відповідно, відсутності адекватного лікування. Метою нашого дослідження було дослідити частоту виникнення атипових форм хламідіозу у пацієнтів, що звертаються до лікарів різних спеціальностей. Матеріал і методи. Нами обстежено 17 пацієнтів із синдромом Рейтера хламідійного ґенезу, чоловіків було 15, жінок – 2, що збігається з даними літератури. Основним методом верифікації діагнозу був імуноферментний аналіз (ІФА) для виявлення специфічних IgM і G. Результати. Хворі, що були включені у дослідження, зі скаргами зверталися до різних спеціалістів (ревматолога, інфекціоніста, уролога, гінеколога, офтальмолога і сімейного лікаря). Найчастіше було діагностовано урет­рит, дизуричні розлади, реактивний артрит, кератокон'юнктивіт, увеїт, кератит. Проте синдром Рейтера при першій консультації було встановлено лише 5 пацієнтам (29,41 %), що свідчить про низьку настороженість щодо цього захворювання і вибір помилкової тактики лікування, яка не враховує етіологічну першопричину виникнення цього синдрому. Синдром Рейтера при другому зверненні було виявлено у 7 хворих (41,78 %), а решті хворих (29,41 %) діагноз було встановлено лише після консультації із суміжними спеціалістами. Висновки. Отже, сидром Рейтера на сьогоднішній день є поширеним захворюванням, що трапляється у практиці різних спеціалістів. Цей синдром потребує подальшого вивчення для полегшення верифікації діагнозу і вибору правильної тактики лікування, що враховує етіологічну причину розвитку даного захворювання та чутливість збудника до сучасних антибактеріальних засобів, що і буде метою наших подальших досліджень

Епідеміологія та специфічна профілактика кору – актуальні питання сьогодення

The purpose of the work: is to analyze the epidemiological situation, to reveal the characteristics of the morphology of the pathogen, and the pathogenetic features of the disease and to outline the prospects for effective prevention of measles, when used for this purpose vaccination and specific gamaglobulin.Material and methods. The research has a theoretical and analytical character, presented in the methods of analysis, synthesis, abstraction, comparison, systematization and interpretation of the results.Results. Measles morbidity is characterized in different regions of Ukraine. It is noted that the problem of the increase in measles morbidity at this stage is extremely urgent not only for Ukraine, but also for a number of countries of the Eurozone. Both adults and children get sick with measles, although classically it is a childhood infection. Despite the level of economic development and the state of the organization of the health care system, mortality from this ailment remains rather high. It is noted that the main reason for the deterioration of the epidemiological situation is the reduction of the stratum of vaccinated persons, the irregular use of anticancer immunoglobulin, changes in the properties of the pathogen itself and the violation of macroorganism resistance, non-compliance with clear rules for the prevention of vaccinations in children's collectives.Conclusions. Thus, the current situation in Ukraine with the measles was preceded by both epidemiological and social causes, in particular the cyclicality of the increase in morbidity due to the properties of the pathogen, and the decrease in the level of vaccinees, due to the vaccine deficit in previous years and the negative attitude of the population towards vaccination in general. Ways to overcome this problem are outlined by the timely use of specific prevention, that is, vaccination, as well as isolation and adequate symptomatic treatment of patients. In addition, the use of a specific immunoglobulin is quite effective in preventing morbidity and decreasing the intensity of clinical manifestations.Цель работы — проанализировать эпидемиологическую ситуацию, раскрыть особенности морфологии возбудителя, и патогенетические особенности развития болезни, наметить перспективы эффективной профилактики кори, при использовании с этой целью вакцинации и специфического гаммаглобулина.Материал и методы. Исследование имеет теоретико-аналитический характер, представленный в методах анализа, синтеза, абстрагирования, сравнения, систематизации и интерпретации полученных результатов.Результаты. Охарактеризованы показатели заболеваемости корью в разных регионах Украины. Отмечено, что проблема роста заболеваемости корью на данном этапе стоит чрезвычайно остро не только для Украины, но и для ряда стран Еврозоны. Болеют и взрослые, и дети, хотя классически корь является детской инфекцией. Несмотря на уровень экономического развития и состояния организации системы здравоохранения, смертность от этой болезни остается достаточно высокой. Отмечается, что основной причиной ухудшения эпидемиологической ситуации является снижение прослойки вакцинированных лиц, нерегулярное применение противокоревого иммуноглобулина, изменение свойств самого возбудителя и нарушение резистентности макроорганизма, несоблюдение четких правил при проведении профилактических прививок в детских коллективах.                                                           Выводы. Таким образом, современной ситуации на территории Украины с корью предшествовали как эпидемиологические, так и общественные причины, в частности цикличность поднятия заболеваемости, что обусловлено свойствами возбудителя, и уменьшением прослойки вакцинированных лиц, вследствие дефицита вакцины в предыдущие годы и негативной настроенности населения по вакцинации в целом. Пути преодоления данной проблемы очерчены своевременным использованием специфической профилактики, то есть вакцинации, но и изоляцией, и адекватным симптоматическим лечением больных. Кроме того, весьма эффективным в плане предотвращения заболеваемости и уменьшение интенсивности клинических проявлений является использование специфического иммуноглобулина.Мета роботи – проаналізувати епідеміологічну ситуацію, розкрити особливості морфології збудника, патогенетичні особливості розвитку хвороби та окреслити перспективи ефективної профілактики кору, при використанні з цією метою вакцинації та специфічного гаммаглобуліну.Матеріал і методи. Дослідження має теоретико-аналітичний характер, представлений у методах аналізу, синтезу, абстрагування, порівняння, систематизації та інтерпретації отриманих результатів.Результати. Охарактеризовано показники захворюваності на кір у різних регіонах України. Відзначено, що проблема зростання захворюваності на кір на даному етапі стоїть надзвичайно гостро не лише для України, але й для низки країн Єврозони. Хворіють і дорослі, і діти, хоча класично кір є дитячою інфекцією. Незважаючи на рівень економічного розвитку та стан організації системи охорони здоров‘я, смертність від цієї недуги залишається досить високою. Зазначається, що основною причиною погіршення епідеміологічної ситуації є зниження прошарку вакцинованих осіб, нерегулярне застосування протикорового імуноглобуліну, зміна властивостей самого збудника та порушення резистентності макроорганізму, недотримання чітких правил при проведенні профілактичних щеплень у дитячих колективах.Висновки. Таким чином, сучасній ситуації на теренах України з кором передували як епідеміологічні, так і суспільні причини, зокрема циклічність підняття захворюваності, що зумовлено властивостями збудника та зменшенням прошарку вакцинованих осіб, внаслідок дефіциту вакцини в попередні роки та негативної налаштованості населення щодо вакцинації загалом. Шляхи подолання даної проблеми окреслені своєчасним використанням специфічної профілактики, тобто вакцинації, а ще й ізоляцією та адекватним симптоматичним лікуванням хворих. Крім того, досить ефективним у плані запобігання захворюваності та зменшення інтенсивності клінічних проявів є використання специфічного імуноглобуліну

ФЕНОТИПОВИЙ СКЛАД ЛІМФОЦИТІВ ПЕРИФЕРИЧНОЇ КРОВІ У ХВОРИХ НА ПАПІЛОМАВІРУСНУ ІНФЕКЦІЮ ШИЙКИ МАТКИ, В ЯКИХ ВИЯВЛЯЛИ IgG АНТИТІЛА ДО ВІРУСІВ ПРОСТОГО ГЕРПЕСУ

The aim of the work – to determine the phenotypic composition of peripheral blood lymphocytes in patients with cervical papillomavirus infection (PVI), whose blood serum showed IgG antibodies to herpes simplex viruses with (HSV)-I and/or (HSV)-2.Materials and methods. 43 women (average age 26.5 years old) with human papillomavirus (HPV)-induced cervical papillomavirus infection diseases diagnosed by molecular-biological, colposcop, and cytological methods of examination were inspected. Serum screening for anti-HSV-1 and anti-HSV-2 IgG as well as examination of anti-HSV-2 IgG avidity index were examined by solid-phase enzyme-linked immunosorbent assay. The phenotypic composition of peripheral blood lymphocytes were examined by the flow cytofluorometry method using monoclonal antibodies (Beckman Coulter, USA) to CD3+, CD4+, CD8+, CD3+/HLA-DR+, CD3+/CD16+/€D56+, CD4+45RA+ CD16+/CD56+/CD8+ and CD16+/CD56+ antigens. The count of cells and data analysis were performed by cytofluormeter FC-500 (Beckman Coulter, США). The count of cells and analysis of the results were performed by cytofluormeter i. IgG antibodies to HSV-1, HSV-2 or to these two viruses in serum of patients with cervical PVI were detected in 90.0 % of cases, in which the clinical symptoms of herpetic infection were no identificated. IgG antibodies to HSV-2 in serum of patients had only mean or low avidity. In patients with IgG antibodies to HSV-2 or simultaneously with HSV-2 and HSV-1, and, above all, with low- avidity IgG antibodies to HSV-2 the frequency of HPV-induced cervical intraepithelial neoplasia (CIN) of І-ІІ and ІІІ grade and cancer in situ was increased. The number of CD3+, CD4+, CD8+, CD4+45RA+ аnd CD16+/CD56+ cells in the patients’ peripheral blood, as well as the CD4+/CD8+ index were not altered compared to the indicators for clinically healthy subjects (control). But the tendency to increase the number of CD16+/CD56+/CD8+ cells, as well as a significant increase in the number of СD3+/HLA-DR+ cells were determined. The number of CD3+/CD16+/CD56+ cells was reduced in peripheral blood of patients with low-avidity of IgG antibodies to HSV-2, whereas in the remaining patients it was at the control level. meter FC-500 (Beckman Coulter, USA).Results and discussion. In patients serum with CU HPVI without clinical signs of herpetic infection to HSV-1, HSV-2 IgG antibodies, both these two viruses simultaneously were diagnosed in 90.0 % of cases. Anti-HSV-2 IgG in patients’ serum had only medium or low avidity. The frequency of revealing HPV-induced cervical intraepithelial neoplasia (CIN) I-ІІ and ІІІ degree of activity, and cancer in situ increased in patients with anti-HSV-2 IgG or simultaneously to anti-HSV-1 and anti-HSV-2 but, first of all, in patients with low avidity anti-HSV-2 IgG. The number of CD3+, CD4+, CD8+, CD4+45RA+ and CD16+/CD56+ cells in the patients’ peripheral blood, as well as CD4+/CD8+ index did not change as compared with group of clinically healthy persons (control group). However, there was determined the tendency of CD16+/CD56+/CD8+ cells number increase and significant СD3+/HLA-DR+ cells number increase. CD3+/CD16+/CD56+ cells number in peripheral patients’ blood with low avidity to anti-HSV-2 IgG antibodies was reduced whereas it was equal to control level in the rest patients.Conclusion. In patients with CU HPVI without clinical manifestation of herpetic infection anti-HSV-2 low avidity IgG were identified. The frequency of more severe CIN cause was increased. There were more significant displacement of cell immunity confirmed by CD3+/HLA-DR+ cells number increase and tendency of CD16+/56+CD8+ cells number increase, too, on the background of СD3+/CD16+/CD56+ cytotoxic T-lymphocytes decrease. Complex individual treatment of these patients with anti-herpetic drugs must probably be used.Мета роботи – визначення фенотипового складу лімфоцитів периферичної крові у хворих на папіломавірусну інфекцію (ПВІ) шийки матки (ШМ), у сироватці крові яких виявляли IgG антитіла до вірусів простого герпесу (ВПГ)-1 та/або ВПГ-2.Матеріали і методи. Обстежено 43 жінки (середній вік 26,5 років) із індукованими папіломавірусами людини (ВПЛ) захворюваннями ШМ, діагностованими за допомогою молекулярно-біологічного, кольпоскопічного та цитологічного методів дослідження. Скринінг сироваток на наявність IgG антитіл до ВПГ-1 та ВПГ-2, а також визначення індексу авідності IgG антитіл до ВПГ-2 проводили за допомогою твердофазного імуноензимного аналізу. Фенотиповий склад лімфоцитів периферичної крові визначали за допомогою методу проточної лазерної цитофлуорометрії з використанням моноклональних антитіл (Beckman Coulter, США) до антигенів CD3+, CD4+, CD8+, СD3+/HLA-DR+, СD3+/CD16+/CD56+, CD4+45R+, CD16+/CD56+/CD8+ та CD16+/CD56+. Підрахунок клітин та аналіз результатів проводили на цитофлюориметрі FC-500 (Beckman Coulter, США).Результати досліджень та їх обговорення. У сироватці крові хворих на ПВІ ШМ, в яких не було клінічних симптомів герпетичної інфекції, виявлено IgG антитіла до ВПГ-1, ВПГ-2 або до цих двох вірусів у 90,0 % випадків. IgG до ВПГ-2 у сироватці крові хворих мали лише середню або низьку авідність. Частота виявлення ВПЛ-індукованих цервікальних інтраепітеліальних неоплазій (ЦІН) І-ІІ та ІІІ ступенів і cancer in situ зростала у хворих, в яких були IgG антитіла до ВПГ-2 або одночасно до ВПГ-2 та ВПГ-1, і, насамперед у хворих із низькоавідними IgG до ВПГ-2. У периферичній крові хворих не змінювалась кількість CD3+, CD4+, CD8+, CD4+45RA+ та CD16+/CD56+ клітин, а також індекс CD4+/CD8+ порівняно з показниками для клінічно здорових осіб (контроль). Однак встановлено тенденцію до підвищення кількості CD16+/CD56+/CD8+ клітин, а також суттєве підвищення кількості СD3+/HLA-DR+ клітин. Кількість CD3+/CD16+/CD56+ клітин зменшувалась у периферичній крові хворих із низько­авід­ними IgG до ВПГ-2, тоді як у решти хворих зберігалась на рівні контролю.Висновки. У хворих на ПВІ ШМ, в яких за відсутності клінічної маніфестації герпетичної інфекції ідентифікували низькоавідні IgG антитіла до ВПГ-2, зростала частота виявлення ЦІН тяжчого ступеня та відбувався суттєвіший зсув показників клітинної ланки імунітету, підтверджений підвищенням кількості CD3+/HLA-DR+ клітин, тенденцією до зростання кількості CD16+/56+CD8+ клітин на тлі зменшення вмісту цитотоксичних СD3+/CD16+/CD56+ Т-лімфоцитів. Імовірно, комплексне персоніфіковане лікування цих хворих доцільнопроводити з використанням протигерпетичних препаратів. 

Фенотиповий склад лімфоцитів периферичної крові у хворих на папіломавірусну інфекцію шийки матки, в яких виявляли IgG антитіла до вірусів простого герпесу

The aim of the work – to determine the phenotypic composition of peripheral blood lymphocytes in patients with cervical papillomavirus infection (PVI), whose blood serum showed IgG antibodies to herpes simplex viruses with (HSV)-I and/or (HSV)-2. Materials and methods. 43 women (average age 26.5 years old) with human papillomavirus (HPV)-induced cervical papillomavirus infection diseases diagnosed by molecular-biological, colposcop, and cytological methods of examination were inspected. Serum screening for anti-HSV-1 and anti-HSV-2 IgG as well as examination of anti-HSV-2 IgG avidity index were examined by solid-phase enzymelinked immunosorbent assay. The phenotypic composition of peripheral blood lymphocytes were examined by the flow cytofluorometry method using monoclonal antibodies (Beckman Coulter, USA) to CD3+, CD4+, CD8+, CD3+/HLA-DR+, CD3+/CD16+/€D56+, CD4+45RA+ CD16+/CD56+/CD8+ and CD16+/CD56+ antigens. The count of cells and data analysis were performed by cytofluormeter FC-500 (Beckman Coulter, США). The count of cells and analysis of the results were performed by cytofluormeter i. IgG antibodies to HSV- 1, HSV-2 or to these two viruses in serum of patients with cervical PVI were detected in 90.0 % of cases, in which the clinical symptoms of herpetic infection were no identifcated. IgG antibodies to HSV-2 in serum of patients had only mean or low avidity. In patients with IgG antibodies to HSV-2 or simultaneously with HSV-2 and HSV-1, and, above all, with low- avidity IgG antibodies to HSV-2 the frequency of HPVinduced cervical intraepithelial neoplasia (CIN) of І-ІІ and ІІІ grade and cancer in situ was increased. The number of CD3+, CD4+, CD8+, CD4+45RA+ аnd CD16+/CD56+ cells in the patients’ peripheral blood, as well as the CD4+/CD8+ index were not altered compared to the indicators for clinically healthy subjects (control). But the tendency to increase the number of CD16+/CD56+/CD8+ cells, as well as a signifcant increase in the number of СD3+/HLA-DR+ cells were determined. The number of CD3+/CD16+/CD56+ cells was reduced in peripheral blood of patients with lowavidity of IgG antibodies to HSV-2, whereas in the remaining patients it was at the control level. meter FC-500 (Beckman Coulter, USA).Results and discussion. In patients serum with CU HPVI without clinical signs of herpetic infection to HSV-1, HSV-2 IgG antibodies, both these two viruses simultaneously were diagnosed in 90.0 % of cases. Anti-HSV-2 IgG in patients’ serum had only medium or low avidity. The frequency of revealing HPV-induced cervical intraepithelial neoplasia (CIN) I-ІІ and ІІІ degree of activity, and cancer in situ increased in patients with anti-HSV-2 IgG or simultaneously to anti-HSV-1 and anti-HSV-2 but, frst of all, in patients with low avidity anti-HSV-2 IgG. The number of CD3+, CD4+, CD8+, CD4+45RA+ and CD16+/CD56+ cells in the patients’ peripheral blood, as well as CD4+/CD8+ index did not change as compared with group of clinically healthy persons (control group). However, there was determined the tendency of CD16+/CD56+/CD8+ cells number increase and signifcant СD3+/HLA-DR+ cells number increase. CD3+/CD16+/CD56+ cells number in peripheral patients’ blood with low avidity to anti-HSV-2 IgG antibodies was reduced whereas it was equal to control level in the rest patients. Conclusion. In patients with CU HPVI without clinical manifestation of herpetic infection anti-HSV-2 low avidity IgG were identifed. The frequency of more severe CIN cause was increased. There were more significant displacement of cell immunity confrmed by CD3+/HLA-DR+ cells number increase and tendency of CD16+/56+CD8+ cells number increase, too, on the background of СD3+/CD16+/ CD56+ cytotoxic T-lymphocytes decrease. Complex individual treatment of these patients with anti-herpetic drugs must probably be used.Мета роботи – визначення фенотипового складу лімфоцитів периферичної крові у хворих на папіломавірусну інфекцію (ПВІ) шийки матки (ШМ), у сироватці крові яких виявляли IgG антитіла до вірусів простого герпесу (ВПГ)-1 та/або ВПГ-2. Матеріали і методи. Обстежено 43 жінки (середній вік 26,5 років) із індукованими папіломавірусами людини (ВПЛ) захворюваннями ШМ, діагностованими за допомогою молекулярно-біологічного, кольпоскопічного та цитологічного методів дослідження. Скринінг сироваток на наявність IgG антитіл до ВПГ-1 та ВПГ-2, а також визначення індексу авідності IgG антитіл до ВПГ-2 проводили за допомогою твердофазного імуноензимного аналізу. Фенотиповий склад лімфоцитів периферичної крові визначали за допомогою методу проточної лазерної цитофлуорометрії з використанням моноклональних антитіл (Beckman Coulter, США) доантигенів CD3+, CD4+, CD8+, СD3+/HLA-DR+, СD3+/ CD16+/CD56+, CD4+45R+, CD16+/CD56+/CD8+ та CD16+/CD56+. Підрахунок клітин та аналіз результатів проводили на цитофлюориметрі FC-500 (Beckman Coulter, США). Результати досліджень та їх обговорення. У сироватці крові хворих на ПВІ ШМ, в яких не було клінічних симптомів герпетичної інфекції, виявлено IgG антитіла до ВПГ-1, ВПГ-2 або до цих двох вірусів у 90,0 % випадків. IgG до ВПГ-2 у сироватці крові хворих мали лише середню або низьку авідність. Частота виявлення ВПЛ-індукованих цервікальних інтраепітеліальних неоплазій (ЦІН) І-ІІ та ІІІ ступенів і cancer in situ зростала у хворих, в яких були IgG антитіла до ВПГ-2 або одночасно до ВПГ- 2 та ВПГ-1, і, насамперед у хворих із низькоавідними IgG до ВПГ-2. У периферичній крові хворих не змінювалась кількість CD3+, CD4+, CD8+, CD4+45RA+ та CD16+/CD56+ клітин, а також індекс CD4+/CD8+ порівняно з показниками для клінічно здорових осіб (контроль). Однак встановлено тенденцію до підвищення кількості CD16+/CD56+/CD8+ клітин, а також суттєве підвищення кількості СD3+/HLA-DR+ клітин. Кількість CD3+/CD16+/CD56+ клітин зменшувалась у периферичній крові хворих із низькоавідними IgG до ВПГ-2, тоді як у решти хворих зберігалась на рівні контролю. Висновки. У хворих на ПВІ ШМ, в яких за відсутності клінічної маніфестації герпетичної інфекції ідентифікували низькоавідні IgG антитіла до ВПГ- 2, зростала частота виявлення ЦІН тяжчого ступеня та відбувався суттєвіший зсув показників клітинної ланки імунітету, підтверджений підвищенням кількості CD3+/HLA-DR+клітин, тенденцією до зростання кількості CD16+/56+CD8+ клітин на тлі зменшення вмісту цитотоксичних СD3+/CD16+/ CD56+ Т-лімфоцитів. Імовірно, комплексне персоніфіковане лікування цих хворих доцільно проводити з використанням протигерпетичних препаратів