Construction of models of sensory networks and their estimation by methods of theory of the graphs

Розв’язано задачу забезпечення зв’язності для безпровідних сенсорних мереж на основі теорії графів. Грунтуючись на цьому, запропоновано процес формування контролю. Досліджено лідер-повторювану топологію для гетерогенних мереж і представлено достатні та необхідні умови для керованості й контрольованості мережі.The problem of providing connectivity for wireless sensor networks based on graph theory was solved. Based on this, was proposed the formation control. The leader-follower topology of heterogeneous networks was investigated and were presented necessary and sufficient conditions for control and controllability of the network

Development of a high-resolution spatial inventory of greenhouse gas emissions for Poland from stationary and mobile sources

Greenhouse gas (GHG) inventories at national or provincial levels include the total emissions as well as the emissions for many categories of human activity, but there is a need for spatially explicit GHG emission inventories. Hence, the aim of this research was to outline a methodology for producing a high-resolution spatially explicit emission inventory, demonstrated for Poland. GHG emission sources were classified into point, line, and area types and then combined to calculate the total emissions. We created vector maps of all sources for all categories of economic activity covered by the IPCC guidelines, using official information about companies, the administrative maps, Corine Land Cover, and other available data. We created the algorithms for the disaggregation of these data to the level of elementary objects such as emission sources. The algorithms used depend on the categories of economic activity under investigation. We calculated the emissions of carbon, nitrogen sulfure and other GHG compounds (e.g., CO2, CH4, N2O, SO2, NMVOC) as well as total emissions in the CO2-equivalent. Gridded data were only created in the final stage to present the summarized emissions of very diverse sources from all categories. In our approach, information on the administrative assignment of corresponding emission sources is retained, which makes it possible to aggregate the final results to different administrative levels including municipalities, which is not possible using a traditional gridded emission approach. We demonstrate that any grid size can be chosen to match the aim of the spatial inventory, but not less than 100 m in this example, which corresponds to the coarsest resolution of the input datasets. We then considered the uncertainties in the statistical data, the calorific values, and the emission factors, with symmetric and asymmetric (lognormal) distributions. Using the Monte Carlo method, uncertainties, expressed using 95% confidence intervals, were estimated for high point-type emission sources, the provinces, and the subsectors. Such an approach is flexible, provided the data are available, and can be applied to other countries

Діяльнісний підхід до розвитку професійної компетентності фахівців цивільної безпеки в післядипломній освіті (досвід України)

The practice of developing the professional competence of civil security specialists requires thorough study and experimental confirmation of existing problems. In the study, the authors propose the application of a pedagogical concept for the development of professional competence of civil security specialists in Ukraine, based on an activity approach. In the presented structural-logical scheme, separate elements of the activity approach to the development of professional competence of civil security specialists operate and interact with each other, and also focus on larger contextualizing systems to achieve the target result - the acquisition of new knowledge. The main goal of the study was to compare the level of development of the activity component of the professional competence of specialists in the process of improving their qualifications using educational and cognitive (project training, modeling, performing situational tasks, cases of various types) and practice-oriented (command and staff, object training, analysis of the professional situation, problembased training) teaching methods with the effectiveness of traditional teaching methods, which are based on the informative and illustrative activities of the scientific and pedagogical worker (narration, demonstration, lecture) and reproductive activities of specialists. The unit of analysis is a group of specialists with the appropriate category (for example, heads, deputy heads of structural subdivisions of executive power bodies and local self-government bodies, whose activities are related to the implementation of civil protection measures), who interact to achieve goals that characterize the development of their professional competence in the field of civil security. Based on the obtained results, the authors believe that the activity approach involves better mastering of knowledge, skills, personal and professional qualities by specialists, increasing their activity and motivation to study compared to the use of traditional methods. The authors of the study present their conclusions about the impact of the activity component on the professional competence of specialists, obtained after diagnosing the training process conducted in a higher education institution and institutions of the field of civil security. The presented research used theoretical (analysis and synthesis of research data), empirical (survey, questionnaire, pedagogical experiment, expert evaluation), statistical (quantitative and qualitative analysis) methods and infographics on three levels of development of professional competence of the specified specialists. The results of Pearson's χ2 test confirmed the significance of the differences between the indicators in the groups before and after the experiment at three levels of observation.Практика розвитку професійної компетентності цивільної безпеки фахівців вимагає ретельного вивчення та експериментального підтвердження існуючих проблеми. У дослідженні автори пропонують застосування педагогічної концепції для розвитку професійної компетентності фахівців цивільної безпеки в України, на основі діяльнісного підходу. У представленій структурно-логічній схемі окремі елементи діяльнісного підходу до розвитку професійної компетентність фахівців цивільної безпеки діють і взаємодіють між собою, а також зосередження на більших системах контекстуалізації для досягнення цільового результату – придбання нові знання. Основною метою дослідження було порівняння рівня розвитку діяльнісної складової професійної компетентності спеціалістів у процесі підвищення кваліфікації з використанням навчально-пізнавальних (проєктне навчання, моделювання, виконання ситуаційних завдань, кейси різного типу) та практико-орієнтовані (командно-штабна, об'єктова підготовка, аналіз професійної ситуації, проблемна орієнтованого навчання) методи навчання з ефективністю традиційного навчання методи, в основі яких лежить інформаційно-ілюстративна діяльність наук та педагогічного працівника (розповідь, демонстрація, лекція) та репродуктивна діяльність спеціалістів. Одиницею аналізу є група спеціалістів з відповідним категорії (наприклад, керівники, заступники керівників структурних підрозділів виконавчі органи влади та органи місцевого самоврядування, діяльність яких пов'язана з здійснення заходів цивільного захисту), які взаємодіють для досягнення цілей, що характеризувати розвиток їх професійної компетентності у сфері цивільного безпеки. Виходячи з отриманих результатів, автори вважають, що діяльнісний підхід передбачає краще оволодіння знаннями, уміннями, особистісними та професійними якостями фахівців, підвищення їх активності та мотивації до навчання порівняно з використанням традиційні методи. Автори дослідження представляють свої висновки щодо вплив діяльнісної складової на професійну компетентність спеціалістів, отримані після діагностики навчального процесу, що проводиться у вищому навчальному закладі установа та заклади сфери цивільної безпеки. Представлене дослідження використано теоретичні (аналіз та узагальнення даних досліджень), емпіричні (опитування, анкетування, педагогічний експеримент, експертна оцінка), статистичний (кількісний та якісний аналізу) методів та інфографіки на три рівні розвитку професійної компетентність зазначених спеціалістів. Результати тесту χ2 Пірсона підтвердили значущість відмінностей між показниками в групах до і після експеримент на трьох рівнях спостереження