Frequency of occurrence and peculiarities of bones fracture of the peripheral skeleton in dogs

У статті представлена загальна характеристика хірургічних захворювань у собак, зокрема переломів кісток периферичного скелета, які складають  третину від усієї хірургічної патології. Їх класифікують залежно від виду, локалізації, ступеня пошкодження навколишніх тканин, ускладнень і характеру функціональних розладів, що дає можливість обирати  правильну тактику та метод лікування травмованих тварин.Встановлено, що серед фрактур опорно-рухового апарату переломи кісток грудної кінцівки складають 43,0%, переломи кісток тазової кінцівки – 52,7%, переломи кісток пальців – 4,3%. У 72,5% тварин реєстрували закриті переломи, які діагностували у 202 собак  та у 27,5% – відкриті, встановлені у 77 тварин. Переломи зі зміщенням виявляли у 64,8% випадків, тобто у 188 собак, а уламкові – у 50%,  тобто у 140 особин. У 167 собак (59,8%) виявляли діафізарні переломи, у 78 тварин ( 28,0%) – метафізарні та у 34 собак, що складає 12,2% – епіфізарні.Основними етіологічними факторами переломів кісток кінцівок були дорожньо-транспортні пригоди, які призвели до виникнення фрактур у 41,6% собак, дещо рідше – механічні пошкодження, що встановлено у 23,3% собак; остеомаляція, остеопороз – причина переломів у 16,8% особин, остеосаркома – у 7,2%, остеомієліт – у 5,4%; інші етіологічні фактори, серед яких політравми встановили у 5,7% хірургічно хворих тварин. У молодих собак (від трьох місяців до одного року) спостерігали метафізарні переломи, епіфізіоліз, що, очевидно, пов’язано з порушенням обміну речовин. The article deals with the general description of surgical diseases in dogs, in particular fractures of the bones of the peripheral skeleton, which make up one third of all surgical pathology. They are classified depending on the type, localization, degree of damage to the surrounding tissues, complications and the nature of functional disorders, which gives the opportunity to choose the right tactics and method of treatment of injured animals.It was established that among the fractures of the musculoskeletal system fractures of the bones of the thoracic limb make up 43,0%, fractures of the pelvic bones – 52.7%, and in 4.3% of cases, there were fractures of the fingers. In 72.5% of the animals, closed fractures were recorded, which were diagnosed in 202 dogs and in 27.5% – open, set in 77 animals. Fractures with displacement were found in 64.8% of cases, that is, in 188 dogs, and fragments – in 50%, that is, 140 individuals. It was set up  that in 167 dogs (59.8%) fractures were diaphyseal, in 78 animals (28.0%) were metaphysical and in 34 dogs, which was 12.2% – epiphyseal.The main etiological factors of the fractures of the limb bones were traffic accidents, which led to the appearance of fractures in 41.6% of dogs, somewhat less frequently – mechanical damage, that was found in 23.3% of dogs; osteomalacia, osteoporosis – the cause of fractures in 16.8% of individuals, osteosarcoma – in 7.2%, osteomyelitis – in 5.4%; other etiologic factors, among which polytrauma was detected in 5.7% of surgically sick animals. In young dogs (from three months to one year) there were metaphysical fractures, epiphysiolysis, which apparently was associated with metabolic disorders.

Use extra cortical osteosynthesis for diaphyseal fractures in dogs

У статті наведено аналіз результатів досліджень українських і зарубіжних ветеринарних вчених стосовно різних методів лікування собак у разі перелому кісток кінцівок. Вчені рекомендують застосовувати як консервативні, так і радикальні методи лікування ортопедичних хвороб тварин, які полягають у використанні різних видів стабільно-функціонального остеосинтезу (інтрамедулярного, екстракортикального та черезкісткового), що створює умови для раннього функціонування травмованої ділянки та процесу регенерації кістки в зоні перелому. Встановлено переваги й недоліки екстракортикального остеогенезу та доцільність його застосування у разі діафізарних переломів кісток кінцівок у собак. Так, переваги закритого інтрамедулярного остеосинтезу полягають у незначному травмуванні м’яких тканин. Недоліком є те, що операція проводиться наосліп; можлива травма штифтом основних нервів, судин, розколювання кісток. Широко використовується відкритий інтрамедулярний. Недолік – руйнування кісткового мозку, судин, розлади кровообігу навколо металу; обов’язкова повторна операція для видалення металевого фіксатора. Екстракортикальний метод забезпечує надійну фіксацію уламків, особливо за складного осколкового перелому. Недоліком є травматичність під час накладання і видалення пластин, інфікування рани. Черезкістковий дає змогу лікувати переломи різної локалізації, видовжувати кінцівки, ліквідувати осьові деформації та дефекти кісток і м'яких тканин будь-якого генезу й локалізації, зокрема ускладнених остеомієлітом. Однак для його застосування необхідне спеціальне дороге обладнання. Тому важливого значення набуває удосконалення радикальних методів лікування переломів кісток з метою стимулювання регенеративних процесів та усунення ускладнень у післяопераційний період.В статье приведен анализ результатов исследований отечественных и зарубежных ветеринарных ученых относительно различных методов лечения собак при переломах костей конечностей. Ученые рекомендуют применять как консервативные, так и радикальные методы лечения ортопедических болезней животных, которые заключаются в использовании различных видов стабильно функционального остеосинтеза (интрамедуллярного, екстракортикального и чрезкостного), что создает условия для раннего функционирования травмированного участка и процесса регенерации кости в зоне перелома. Установлено преимущества и недостатки екстракортикального остеогенеза и целесообразность его применения при диафизарных переломах костей конечностей у собак. Так, преимущества закрытого интрамедуллярного остеосинтеза заключаются в незначительном травмировании мягких тканей. Недостатком является то, что операция проводится вслепую; возможна травма штифтом основных нервов, сосудов, раскалывание костей. Широко используется открытый интрамедуллярный. Недостаток – разрушение костного мозга, сосудов, нарушения кровообращения вокруг металла; обязательная повторная операция для удаления металлического фиксатора. Екстракортикальний метод обеспечивает надежную фиксацию обломков, особенно при сложном оскольчастом переломе. Недостатком является травматичность при наложении и удаления пластин, инфицирование раны. Черезкостный позволяет лечить переломы различной локализации, удлинять конечности, ликвидировать осевые деформации и дефекты костей и мягких тканей любого генезиса и локализации, в том числе осложненных остеомиелитом. Однако для его применения необходимо специальное дорогостоящее оборудование. Поэтому важное значение приобретает совершенствование радикальных методов лечения переломов костей с целью стимулирования регенеративных процессов и устранения осложнений в послеоперационный период.The article presents an analysis of research results of domestic and foreign veterinary scientists concerning different treatments for dogs fractures of extremities. The researchers recommend to apply both conservative and radical treatment of orthopedic diseases, consisting in the use of different types of stable functional osteosynthesis (intramedullary, extra cortical and perosseous), creating conditions for early functioning of the injured area and the process of bone regeneration in the area of the fracture. It was established advantages and disadvantages of extra cortical osteogenesis and the feasibility of its application for diaphyseal fractures of extremities fractures in dogs. So, preference of closed intramedullary osteosynthesis consist in insignificant soft tissue injury. The downside is that that operation is performed blindly; is possible the injury of main nerves by pin, blood vessels, bones cracking. It is widely used open intramedullary drawback – destruction of bone marrow, vessels, circulatory disorders around the metal; reoperation is required to remove the metal holder. Extra cortical method provides reliable fixation of debris, especially for complex comminuted fracture. The disadvantage is the trauma during the imposition and removal of plates, infection of wounds. Perosseous allows to treat fractures of various localization, limb elongation, eliminate axial deformation and defects in bone and soft tissue of any origin and location, particularly complicated by osteomyelitis. But for its application requires special expensive equipment. Therefore becomes important the improvement of radical methods of treatment of fractures in order to stimulate regenerative processes and elimination of complications in the postoperative period

Особливості перебігу гнійного пододерматиту у худоби

The article deals with the results of researches of many scientists concerning the pathogenesis of purulent pododermatitis in cattle. A considerable distribution of orthopedic diseases, in particular pododermatitis in highly productive cows, has been established. It is proved that untimely corrective cleansing of the hoof, and as a consequence of deformation, prolonged stall content, unsatisfactory zoo-hygienic conditions, in particular, the high content of ammonia in the air, moisture, nymphs on the floor, the imbalance of ration of feeds, the deficit in ration of nutrients and minerals, the absence of the mition and insolation, leads to a deterioration in the quality of the hoof, which is manifested by changes in biochemical and biophysical indices. This leads to aseptic pododermatitis, and penetration into the area of the sole of the microflora and microscopic fungi contributes to the purulent inflammation of the base of the skin of the hoof soles in the livestock. The theoretical substantiation and practical confirmation of the role of microscopic fungi in the pathogenesis of purulent pododermatitis in cattle, which is to destroy hoof keratin, which is due to the keratolytic properties of fungi. It has been scientifically proven that the identification of keratomycetes in the hoof horn is important in the diagnosis of purulent poddlermatitis in animals and influences the choice of directions for their successful treatment. It was established that the elimination of negative conditions of keeping, feeding, corrective cleansing, provision of animals for motion and insolation in combination with the application for therapeutic purposes of substances that possess not only anti-inflammatory, antimicrobial, but also fungicidal properties contributes to the rapid recovery of orthopedic animals.У статті наведені результати досліджень багатьох вчених щодо патогенезу гнійного пододерматиту в худоби. Встановлено значне поширення ортопедичних хвороб, зокрема пододерматитів у високопродуктивних корів. Доведено, що несвоєчасна коректуюча  розчистка копитець і, як наслідок, виникнення деформацій, тривале стійлове утримання, незадовільні зоогігієнічні умови, зокрема високий вміст у повітрі корівників аміаку, вологи, гноївки на підлозі, незбалансованість кормів раціонів, дефіцит у раціонах поживних і мінеральних речовин, відсутність міціону та інсоляції призводять до погіршення якості копитцевого рогу, що проявляється змінами біохімічних та біофізичних показників. Це призводить до виникнення асептичного пододерматиту, а проникнення у ділянку підошви мікрофлори та мікроскопічних грибів спричиняє виникнення гнійного запалення основи шкіри підошви копитець у худоби. Наведене теоретичне обґрунтування та практичне підтвердження ролі мікроскопічних грибів у патогенезі гнійного пододерматиту в худоби, що полягає у руйнуванні  кератину копитець, яке відбувається  завдяки кератолітичним властивостям грибів. Науково доведено, що ідентифікація кератоміцетів у копитцевому розі має важливе значення у діагностиці гнійного пододлерматиту у тварин та впливає на вибір напрямів їх успішного лікування. Встановлено, що усунення негативних умов утримання, годівлі, проведення коректуючої розчистки, забезпечення тваринам моціону та інсоляції у поєднанні з застосуванням із лікувальної метою речовин, які володіють не тільки протизапальними, антимікробними, а й фунгіцидними властивостями, сприяє швидкому одужанню ортопедично хворих тварин

Поширеність та причини виникнення хвороб копитець у корів

The article presents an analysis the literature data on the frequency of and etiologic factors of disease of cows hooves, including different clinical forms of pododermatitis. It is established that the deterioration of the quality hoof horn, which causes diseases of hooves influencing on poor conditions of keeping, unbalanced feeding, by deficiency of nutrients and minerals, deformation hooves, lack of motions, insolation and corrective clearing. An important place in the pathology of highly productive cows hooves strains belonging to deformations of hooves horn. It was established that determining influence on the formation of deformed hooves have errors in feeding (excessive feeding of concentrated feed - for high concentrate feeding), in keeping (absence or lack of active constitutional, the use of concrete, brick and slot floors, etc.) and breeding of animals with deformed hooves, irregular shape of which are inherited. To orthopedic diseases include diseases: pod dermatitis, laminitis, ulcers of pulp (Rusterholts ulcer), body, and also purulent necrotic lesion, which mostly occur in the form of rim phlegmon and pulp, caused by an infiltration of pathogenic microflora through damaged skin, rarer due to metastasis of infect. However, despite the significant number of works, devoted to the problem of orthopedic pathology, remained undefined a number of issues regarding pathogenesis of some clinical forms of pododermatitis, in connection with that in Ukraine research in this direction were conducted. So perspective is depth study of some links of pathogenesis, some clinical forms of pododermatitis to develop tactics and treatment method of orthopedic sick animals.В статье приведен анализ литературных данных о частоте возникновения и этиологических факторах болезней конечностей у коров, в том числе различных клинических форм пододерматитов. Установлено, что на ухудшение качества копитцевого рога, что приводит к возникновению болезней конечностей, влияют неудовлетворительные условия содержания, несбалансированная кормление, дефицитное по питательным и минеральными веществами, деформация конечностей, отсутствие моциона, инсоляции и корректирующей расчистки. Важное место в патологии конечностей высокопродуктивных коров принадлежит деформациям рога конечностей. Установлено, что определяющее влияние на образование деформированных конечностей имеют погрешности в кормлении (чрезмерное скармливание концентрированных кормов – при висококонцентратном кормления), в содержании (отсутствие или недостаточность активного моциона, использование бетонных, кирпичных и щелевых полов) и разведении животных с деформированными копытцами, неправильная форма которых наследуется. К ортопедическим заболеваниям относят пододерматит, Ламинит, язву мякоти (язву Рустергольца), тело, а также гнойно-некротические поражения, которое в основном протекает в виде флегмоны венчика и мякиша, причиной которых является проникновение патогенной микрофлоры через поврежденную кожу, реже вследствие метастазирования инфекта. Однако, несмотря на значительное количество работ, посвященных проблеме ортопедической патологии, неопределенным остался ряд вопросов по этиопатогенеза отдельных клинических форм пододерматит, в связи с чем в Украине проводят научные исследования в этом направлении. Поэтому перспективным является углубленное изучение отдельных звеньев патогенеза некоторых клинических форм пододерматитов с целью разработки тактики и метода лечения ортопедически больных животных.У статті наведено аналіз літературних даних щодо частоти виникнення та етіологічних факторів хвороб копитець у корів, зокрема різних клінічних форм пододерматитів. Встановлено, що на погіршення якості копитцевого рогу, що призводить до виникнення хвороб копитець, впливають: незадовільні умови утримання, незбалансована (дефіцитна за поживними та мінеральними речовинами) годівля, деформація копитець, відсутність моціону, інсоляції та коректуючої розчистки. Вагоме місце в патології копитець високопродуктивних корів належить деформаціям рогу копитець. Ввстановлено, що визначальний вплив на утворення деформованих копитець мають похибки у годівлі (надмірне згодовування концентрованих кормів – за висококонцентратної годівлі), в утриманні (відсутність або недостатність активного моціону, використання бетонної, цегляної та щілинної підлоги тощо) та розведенні тварин з деформованими копитцями, неправильна форма яких успадковується. До ортопедичних захворювань відносять пододерматити, ламініти, виразку м’якуша (виразку Рустергольца), тілому, а також гнійно-некротичні ураження, що. здебільшого протікають у вигляді флегмони вінчика та м’якуша, причиною яких є проникнення патогенної мікрофлори через пошкоджену шкіру, рідше внаслідок метастазування інфекту. Однак, незважаючи на значну кількість праць, присвячених проблемі ортопедичної патології, невизначеною залишилась низка питань стосовно етіопатогенезу окремих клінічних форм пододерматитів, у зв’язку з чим в Україні проводять наукові дослідження у цьому напрямку. Тому перспективним є поглиблене вивчення окремих ланок патогенезу деяких клінічних форм пододерматитів задля розробки тактики та методу лікування ортопедично хворих тварин

The quality of the hoof horns of cattle and the influence of certain etiological factors

У статті наведені результати досліджень  вітчизняних та зарубіжних вчених щодо якості копитцевого рогу корів та впливу на нього окремих  екзо- та ендогенних чинників. Встановлено, що  вона залежить від  системи  та способу утримання тварин різних вікових або продуктивних груп. Незадовільні умови утримання (надмірний вміст вологи і аміаку в примішення, води та гноївки на підлогах, типу і стану пілог тощо) та   низький рівень годівлі,  незбалансованість кормів раціону за поживними і мінеральними речовинами негативно впливають на якість копитцевого рогу, яку визначають за величиною окремих біофізичних параметрів (інтенсивність росту, стирання, міцність, твердість, щільність). Стійлово-пасовищна система утримання  відповідає фізіологічному стану корів і дає змогу  підтримувати високу продуктивність. За цієї системи, завдяки пасовищному утриманню та активному моціону, забезпечується  порівняно повноцінна годівля, що позитивно впливає на якість копитцевого рогу тварин. Відсутність належного ветеринарного догляду за копитами, розчистки, своєчасної санації на тлі  неповноцінної годівлі сприяє  погіршенню якості копитцевого рогу, що підтверджується низькими біофізичними показниками і проявляється виникненням  та розвитком  патологічних процесів у ділянці основи шкіри копитець.Створення оптимальних умов утримання тварин, згодовування кормів раціону, збалансованого за поживними і мінеральними речовинами, проведення своєчасної коректуючрої розчистки копитець, забезпечення моціону та інсоляції, а також застосування  копитцевих ванн  сприяє покращенню якості копитцевого рогу, що є одним з чинників попередження розвитку ортопедичних хвороб у худоби. The article presents the results of researches of domestic and foreign scientists regarding the quality of the hoof horns of cattle and the impact on it of certain exogenous and endogenous factors. It was installed that it depends on the system and way of animals keeping of different age groups or productive groups. Unsatisfactory conditions of maintenance (excessive moisture content and ammonia in the premises, water and nymphs on the floors, type and state of pitch, etc.) and low level of feeding, the imbalance of dietary feeds on nutrients and mineral substances have a negative effect on the quality of the hoof horn, which is determined by the size of individual biophysical parameters (growth intensity, abrasion, strength, hardness, density). Stall-grazing system of keeping corresponds to physiological state of cows and allows to maintain high productivity. For this system, Thanks to pasture keeping and active motivation, relatively well-fed feeding is provided, which has a positive effect on the quality of the hemp horn of animals. The lack of proper veterinary care for hoofs, cleansing, timely sanation against the background of malnutrition contributes to the deterioration of the quality of the hoof horn, which is confirmed by low biophysical indices and manifested by the emergence and development of pathological processes in the area of the base of the skin hooves.Creation of optimum conditions for keeping animals, feeding rations balanced with nutrients and minerals, conducting a timely correctional cleansing of hooves, providing mozition and insolation, as well as the use of hoof-shaped baths improves the quality of the hoof horn, which is one of the factors preventing the development of orthopedic diseases in cattle.

Treatment of dogs for periodontal diseases

Згідно літературних даних хвороби пародонта складають найбільшу групу захворювань  ротової порожнини  у собак. Вони є однією з основних причин втрати зубів, зниження функціональних можливостей зубощелепної системи, виникнення деформацій, формування хронічних вогнищ поза  ротовою порожниною, сенсибілізації організму та розвитку різних соматичних захворювань. Питанню вивчення пародонтопатій  у собак та розробці методів лікування хворих тварин, як найбільш важливих і складних проблем у ветеринарній стоматології присвячені роботи багатьої вітчизняних і зарубіжних вчених. Загалом лікування стоматологічно хворих собак проводять за принципом індивідуального підходу до тварини з урахуванням даних загального та стоматологічного статусу. Лікування має бути комплексним, тобто полягати в усуненні основної причини виникнення хвороби та проведенні її лікування, зняння  зубного каменя, іригації слизової оболонки ротової порожнини та ясен антисептичними препаратами і висушування  марлевими тампонами ураженої ділянки з подальшим проведенням лікування безпосередньо хвороб пародонта.З метою  лікування собак за хвороб  пародонту запального характеру використовують  препарати, які мають бактеріостатичні та протизапальні властивості, фізіотерапевтичні процедури, електрофорез 1%-ного розчину діоксидину на ясна і вітамінно-мінеральну добавку «Dogmix», засоби протинабрякової, склерозуючої дії, кератопластичні препарати у вигляді аплікацій, вакуум-дренування кореневих каналів і периапікального вогнища, закритий і відкритий кюретаж, що сприяє прискоренню репаративної регенерації  ділянки ураження та  скороченню періоду лікування. Однак питання розробки і впровадження у практику ветеринаної медицини нових ефективних методів і засобів санації ротової порожнини тварин та лікування собак  за пародонтопатій залишається актуальним.   According to literary data, periodontal disease is the largest group of oral diseases in dogs. They are one of the main causes of teeth loss, reduction of functional capabilities of the tooth-jaw system, the emergence of deformation, the formation of chronic foci beyond the oral cavity, sensitization of the body and the development of various somatic diseases. The issue of the study of parodontopathy in dogs and the development of treatment methods for sick animals, as the most important and complex problems in veterinary dentistry, are devoted to the work of many domestic and foreign scientists. In general, the treatment of dental dogs is based on the principle of an individual approach to the animal, taking into account general and dental status data. Treatment should be comprehensive, that is, to eliminate the main cause of the disease and its treatment, tartar removal  irrigation of the mucous membrane of the oral cavity and gums with antiseptic drugs and drying with gauze swabs of the affected area, followed by the treatment of periodontal disease.In order to treat dogs for inflammatory periodontal disease, drugs are used, which have bacteriostatic and anti-inflammatory properties, physiotherapeutic procedures, electrophoresis of 1% solution of dioxidine on gums and vitamin-mineral supplement «Dogmix», means of anti-edible, sclerosing effect, keratoplastic preparations in the form of applications, vacuum drainage of root canals and periapical center, closed and open curettage, which helps to accelerate the reparative regeneration of the affected area and reduce the period of treatment.However, the development and implementation of new effective methods and means of sanitation of the oral cavity of animals and treatment of dogs for periodontal disease in the practice of veterinary medicine remains relevant.

Захворювання пародонту і зубів у котів

У статті наведені результати досліджень щодо поширеності, етіологічних фіакторів та патогенетичних механізмів окремих стоматологічних хвороб  у котів. Аналіз літературних даних вітчизняних та зарубіжних вчених свідчить, що серед стоматологічних захворювань у котів найбільшу групу складають хвороби пародонту. Змінений тип годівлі, незбалансованість раціону, недостатнє самоочищення зубів призводять до зниження імунобіологічної реактивності організму. Неправильний прикус, деформація зубів, пародонтопатії тощо завдають дискомфорту тварині, викликають ускладнення у серцево-судинній,  дихальній та інших системах. Пародонтопатії реєструють здебільшого у котів дорослого віку. Етіологічні фактори захворювань пародонту мають місцевий і загальний характер. Пусковим механізмом запального процесу в навколозубних тканинах є порушення співвідношення різних асоціацій мікроорганізмів,  баланс яких залежить від наявності  зубних нашарувань та зубного каменю. Як свідчать результати досліджень багатьох вчених, хвороби пародонту супроводжуються складними й глибокими порушеннями на морфологічному рівні, а також системними змінами обмінних, біохімічних, імунологічних та ендокринних реакцій. За відсутності профілактики, несвоєчасної діагностики хвороб пародонту та  лікування стоматологічно хворих котів розвиваються незворотні зміни в зубній системі тварин. Хвороби ротової порожнини у котів є однією з основних причин втрати зубів, виникнення деформацій, формування хронічних вогнищ поза ротовою порожниною і розвитку різних форм соматичної патології. Тому для запобігання розвитку пародонтопатій  та їх ускладнень у котів необхідно  розробити ефективні заходи профілактики захворювань пародонту, а для стоматологічно хворих тварин – методи лікування з використанням нових лікарських речовин.The article deals the results of searches on the prevalence, etiological factors and pathogenic mechanisms of certain dental diseases in cats. The analysis of literary data of domestic and foreign scientists testifies, that among dental diseases in cats the largest group consists of periodontal diseases. The changed type of feeding, the imbalance of the ration, the lack of complete self-cleaning of the teeth lead to a decrease in the immunobiological reactivity of the organism. Incorrect bite, deformation of the teeth, parodontopathy, etc. cause an animal's discomfort, cause complications in the cardiovascular, respiratory and other systems. Periodontopathies are registered, for the most part, in adult cats. The etiological factors of periodontal diseases are local and general. The starting mechanism of the inflammatory process in the peritoneal tissues is a violation of the ratio of various associations of microorganisms, the balance of which depends on the presence of dental plaque and dental stone. The results of research of many scientists testify that periodontal diseases are accompanied by complicated and profound disorders at the morphological level, as well as systemic changes in metabolic, biochemical, immunological and endocrine reactions. In the absence of prevention, untimely diagnosis of periodontal disease and the treatment of dental sick cats irreversible changes in the dental system of animals are developed. Diseases of the oral cavity in cats is one of the main causes of loss of teeth, the emergence of deformations, the formation of chronic foci beyond the oral cavity and the development of various forms of somatic pathology. Therefore, to prevent the development of periodontal disease and their complications in cats it is necessary to develop effective measures for the prevention of diseases of the parolont, and for stomatologically sick animals - methods of treatment with the use of new medicinal substances

Etiological factor and implications of anomalies of the development of dogs teeth and dental bite

Згідно з аналізом літературних джерел встановлено, що у ветеринарній стоматології досить поширені ортодонтичні хвороби, серед яких аномалії розвитку зубів та зубного прокусу. Причини виникнення аномалії зубощелепового апарату є вродженими й набутими. Серед них спадкові, генетичні відхилення, недостатній розвиток жувальних м’язів, недостатня резорбція коренів молочних зубів, похибки в раціоні (м’які й рідкі корми, дефіцит кальцію), порушення розвитку, дресирування з неправильним навантаженням на зуби молодих тварин, дефіцит мінеральних речовин у раціоні, травми, невчасна зміна зубів, невідповідність розмірів зубів розмірам щелеп, занадто великі корінні зуби тощо. Серед аномалій розвитку зубів реєструють поліодонтію, олігодонтію, конвергенцію, ретенцію. До аномалій розвитку зубів відносять порушення числа зубів, формування та прорізування зубів. За умови порушення числа зубів спостерігають адентію, гіполентію (оліголентію), гемінацію, полілентію. Порушення формування зубів полягає у дисплазії емалі та дентину. До порушення прорізування зубів відносять ретенцию, хибну полілентію, первинну чи вторинну вовчу пащу, дисплазію скронево-нижньощелепового суглобу, краніо-мандибулярну остеопатію (СМО). Крім цього, звертають увагу на зміщення коронки зуба та нахил коронки (ретропозиція, вестипозиція, торпопозиція, супрапозиція, інфрапозиція, мезіопозиція). До неправильного прикусу в собак відносять прогнатию, прогенію, прямий прикус (центральна оклюзія), передній перехресний прикус, кривий прикус, відкритий прикус, альвеолярний прикус, плаваючий (непостійний), перекошений прикус, змішаний прикус. Неправильний прикус та інші проблеми зубів можуть привести до травмування м’яких тканин, викликати больові відчуття та сприяти виникненню та розвитку важких періодонтальних захворювань.Согласно анализу литературных данных установлено, что в ветеринарной стоматологии довольно распространены ортодонтические болезни, среди которых аномалии развития зубов и зубного прикуса. Причины возникновения аномалии зубочелюстного аппарата являются врожденными и приобретенными. Среди них наследственные, генетические отклонения, недостаточное развитие жевательных мышц, недостаточная резорбция корней молочных зубов, погрешности в рационе (мягкие и жидкие корма, дефицит кальция), нарушение развития, дрессировка с неправильным нагрузкой на зубы молодых животных, дефицит минеральных веществ в рационе, травмы, несвоевременная смена зубов, несоответствие размеров зубов размерам челюстей, слишком большие коренные зубы и другие. Среди аномалий развития зубов регистрируют полиодонтию, олигодонтию, конвергенцию, ретенцию. К аномалиям развития зубов относят нарушения числа зубов, формирования и прорезывания зубов. При нарушении числа зубов наблюдают адентию, гиполентию (олиголентия), геминацию, полилентию. Нарушение формирования зубов заключается в дисплазии эмали и дентина. К нарушению прорезывания зубов относят ретенцию, ложную полилентию, первичную или вторичную волчью пасть, дисплазию височно-нижнечелюстного сустава, кранио-мандибулярную остеопатию (СМО). Кроме этого, обращают внимание на смещение коронки зуба и наклон коронки (ретропозиция, вестипозиция, торпопозиция, супрапозиция, инфрапозиция, мезиопозиция). К неправильному прикусу у собак относят прогнатию, прогению, прямой прикус (центральная окклюзия), передний перекрестный прикус, кривой прикус, открытый прикус, альвеолярный прикус, плавающий (непотоянный), перекошенный прикус, смешанный прикус. Неправильный прикус и другие проблемы зубов могут привести к травмированию мягких тканей, вызывать болевые ощущения и способствовать возникновению и развитию тяжелых периодонтальных заболеваний.According to the analysis of literary data it was found that in veterinary dentistry orthodontic disease are common, among which are abnormalities of the teeth and dental bite. The causes of the anomalies of the teeth- jaw apparatus are congenital and acquired. These include hereditary, genetic abnormalities, insufficient development of chewing muscles, insufficient root resorbtion of deciduous teeth, reducing the size of the jaws and gums for virtually no altered the shape of the teeth, errors in diet (soft and liquid feed, calcium deficiency), developmental disability, training with the wrong load on the teeth of young animals, deficiency of minerals in the diet, late change of teeth, tooth size discrepancy to jaws sizes, too large molars and so on. Hyperdontia, olihodontia, convergence, retention are registered among anomalies of the teeth. Violation of the number of teeth, the formation and eruption of teeth are referred to the abnormalities of teeth. Violation of the formation of teeth consists of enamel and dentine dysplasia. To the violation of the teething belong: retention, false polilentia, primary or secondary wolf mouth, dysplasia of temporomandibular joints, cranio-mandibular osteopathy (QS). Furthermore we pay attention to the displacement of the tooth crown and crown slope of (retroposition, vestposition, torpoposition, supraposition, infraposition, mezioposition). To the malocclusion in dogs belong: прогнатию, прогенію, direct bite (central occlusion), anterior cross bite, crooked bite, the open bite, alveolar bite, floating (not constant), skewed bite, mixed bite. Malocclusion of teeth and other problems could cause injury to soft tissue, cause pain and to promote the emergence and development of severe periodontal disease

Частота виникнення та особливості перебігу хронічного катарального гінгівіту у собак

Out of all diseases of organs and systems of teeth disease in dogs is a group of diseases, the symptoms of which are most often observed only when the process involves not only teeth, but also the tissues surrounding them. Paronodopathies deserve special attention, among which chronic catarrhal gingivitis is a polietiological disease in which pathogenesis has a major role in the microorganisms of the oral cavity of dogs, odontogenic deposits in the form of plaque and dental stone. The disease can be complicated by loss of teeth, deformation, reduced functionality of the tooth-jaw system, the formation of chronic diseases in the body, sensitization and development of various forms of somavtic pathology. It has been established that among surgical diseases of dogs gingivitis is most often detected, which is 31.7%. Among the various forms of gingivitis, the largest percentage is the chronic catarrhal gingivitis, which is registered in 47.5% of dogs, mostly dwarf breed. Somewhat less, namely 20.3%, is acute catarrhal gingivitis, 11.9% is chronic hypertrophic and 8.5% is chronic ulcerative gingivitis. The disease is appeared by galitis, disturbance in the intake of food, edema, bleeding of the gums, lesions of the clear papillae, dental plaque with anthrax, formation of pseudocysts. For the objectivity of disease information, clinical manifestations are presented in the form of numerical expressions and dental indexes. It has been established that chronic catarrhal gingivitis in dogs is characterized by an increase in the number of microorganisms in the biotope of the oral cavity, which contribute to the development of inflammation in the gums.З усіх захворювань органів і систем у собак хвороби зубів є тією групою захворювань,  ознаки якої найчастіше спостерігаються лише тоді, коли у процес втягуються не тільки зуби, але й тканини, що  їх оточують. Окремої уваги заслуговують пародонтопатії, серед яких хронічний катаральний гінгівіт – поліетіологічне захворювання, в патогенезі якого основна роль належить мікроорганізмам ротової порожнини, одонтогенним відкладенням у вигляді зубних бляшок і зубного каменю. Захворювання може ускладнетись втратою зубів, виникненням деформацій, зниженням функціональних можливостей зубощелепної системи, формуванням хронічних вогнищ захворювань в організмі, сенсибілізації і розвитку різних форм соматичної патології. Встановлено, що серед хірургічних хвороб собак найчастіше виявляють гінгівіт, що становить 31,7%. Серед різних форм гінгівіту найбільший відсоток складає хронічний катаральний гінгівіт, який зареєстровано у 47,5% собак здебільшого карликових порід. Дещо менше, а саме 20,3% складає гострий катаральний гінгівіт, 11,9% – хронічний гіпертрофічний та 8,5% – хронічний виразковий гінгівіт. Захворювання проявляється галітозом, порушенням прийому корму, набряком, кровоточивістю ясен, ураженням ясневих сосочків, зубним нальотом над’ясневим зубним каменем, утворенням псевдокишень. Задля об’єктивності інформації щодо захворювання клінічні прояви  представлені у вигляді числових виразів та стоматологічних індексів. Встановлено, що хронічний катаральний гінгівіт у собак характеризується збільшенням кількості мікроорганізмів у біотопах ротової порожнини, які сприяють  розвитку запального процесу у яснах