Характеристика фізичної підготовленості чоловіків 60–70-ти років

Важливим фактором збереження здоров’я в осіб похилого віку є підтримання належного рівня фізичної підготовленості. Мета дослідження – оцінити особливості показників фізичної підготовленості та визначити факторну структуру показників фізичного стану чоловіків похилого віку. Методи дослідження – аналіз науково-методичної літератури, педагогічні, фізіологічні, антропометричні методи дослідження, методи математичної статистики. Педагогічне тестування фізичної підготовленості здійснювали відповідно до вимог тестів і нормативів для проведення щорічного оцінювання фізичної підготовленості населення України. У дослідженні використано метод кореляційного аналізу. Розглянуто парну кореляційну залежність кожного параметра з обчисленням коефі­ці­єнта кореляції. Факторний аналіз із застосуванням методу головних компонент і стратегії обертання рефе­рентних осей за Varimax-критерієм дав змогу згрупувати окремі показники фізичного стану чоловіків похилого віку. Кластерний аналіз за методом k-середніх проводили з метою класифікації досліджуваного контингенту за даними фізичного стану. У дослідженні брали участь 50 чоловіків похилого віку (середній вік становив 65,06 ± 3,06 років). Результати дослідження. Виявлено низький рівень фізичної підготовленості більшості чоловіків похилого віку. Виокремлено дві групи чоловіків похилого віку зі статистично значущими відмінностями за всіма показниками фізичного стану, установлено, що найбільші інволюційні зміни відбуваються у віці 66–70 років, що потрібно враховувати під час планування програм оздоровчого фітнесу. Виділено фактори, котрі характе­ризують структуру фізичного стану чоловіків похилого віку й пояснюють 76,35 % загальної дисперсії: I фактор – фізична підготовленість та показники серцево-судинної системи (38,818 %), II – постуральна стабільність і дані дихальної системи (30,833 %), III фактор – фізичний розвиток (8,122 %). Висновки. Виявлено особливості показників фізичної підготовленості чоловіків похилого віку

Розроблення методики обґрунтування вибору розвідувально-вогневих систем

This paper reports a study into the special features of military (combat) activities at the present stage of military art development. The purpose was to subsequently define the basic requirements for reconnaissance-firing systems. The features under consideration are a rapid change in the situation, competition with an enemy for winning in time, accuracy, maneuverability, secrecy. They also involve a large amount of data that must be operated when deciding on combat use (hostilities). Other attributes of modern military (combat) activities are the consistency of operations and a clear structure of subordination; independence in maintenance and positioning. These data are useful and important because they make it possible to reasonably define the requirements for reconnaissance-firing systems. This paper has defined those requirements for reconnaissance-firing systems and such criteria for their selection that are predetermined by the specificity of military (combat) activities. The most important selection criteria include efficiency, accuracy, secrecy, robustness. Several actual reconnaissance-firing systems have been analyzed in order to demonstrate the use of the methodology. Specifically, «Kropyva» (Ukraine), «ArtOS» (Ukraine), «Obolon-A» (Ukraine), «Sokil» (Poland, Ukraine). A procedure for justifying the choice of reconnaissance-firing systems has been devised, taking into consideration the conditions of military (combat) activities, based on the method involving an analytic hierarchy process. A given procedure substantiates those selection criteria that were determined on the basis of patterns in modern military activities. From a practical point of view, the proposed methodology makes it possible to significantly reduce the time for planning an operation and considerably improve the validity of decisions by a commander (chief) regarding the choice of a reconnaissance-firing system and its further use in combat activities.Определены особенности проведения военных (боевых) операций на современном этапе развития военного искусства. Это сделано для того чтобы в дальнейшем определить основные требования к разведывательно-огневым систем. Такими особенностями являются: быстрая смена обстановки, соревнования с противником за выигрыш во времени, точности, маневренности, скрытности. Также к особенностям относятся: большой объем данных, которыми необходимо оперировать при принятии решения на боевое применение (боевые действия). Еще особенностями современных военных (боевых) операций являются: согласованность действий и четкая структура подчиненности; автономность по обеспечению и местоположение. Эти данные являются полезными и важными потому, что они позволяют обоснованно определить требования к разведывательно-огневым системам. Определены требования к разведывательно-огневым системам и критерии их отбора обусловленные спецификой проведения военных (боевых) операций. К наиболее важным критериям выбора отнесены: оперативность, точность, скрытность, устойчивость. Проанализированы и выбраны для демонстрации применения методики несколько существующих разведывательно-огневых систем. В частности, «Крапива» (Украина), «ArtOS» (Украина), «Оболонь-А» (Украина), «Сокол» (Польша, Украина). Разработана методика обоснования выбора разведывательно-огневых систем с учетом условий ведения военных (боевых) операций, основанная на методе анализа иерархий. К тому же, эта методика базируется на критериях отбора, которые были определены исходя из особенностей современных военных операций. С практической точки зрения предложенная методика позволяет существенно уменьшить время на планирование операции и существенно повысить обоснованность решений командира (начальника) по выбору разведывательно-огневой системы и дальнейшего применения в боевых действияхВизначено особливості проведення військових (бойових) операцій на сучасному етапі розвитку воєнного мистецтва. Це зроблено для того, щоб в подальшому визначити основні вимоги до розвідувально-вогневих систем.Такими особливостями є: швидка зміна обстановки, змагання із противником за виграш у часі, точності, маневреності, скритності. Також до особливостей відносяться: великий обсяг даних якими необхідно оперувати під час прийняття рішення на бойове застосування (бойові дії). Ще особливостями сучасних військових (бойових) операцій є: узгодженість дій та чітка структура підпорядкованості; автономність щодо забезпечення та місцеположення. Означенні данні є корисними і важливими тому, що вони дозволяють обґрунтовано визначити вимоги до ровідувально-вогневих систем. Визначено вимоги до розвідувально-вогневих систем та критеріїв їх відбору обумовлені специфікою проведення військових (бойових) операцій. До найбільш важливих критеріїв вибору віднесено: оперативність, точність, скритність, стійкість. Проаналізованота вибрано для демонстрації застосування методики декілька існуючихрозвідувально-вогневих систем. Зокрема, «Кропива»(Україна),«ArtOS» (Україна), «Оболонь-А»(Україна), «Сокіл»(Польща, Україна). Розроблено методику обґрунтування вибору розвідувально-вогневих систем з урахуванням умов ведення військових (бойових) операцій, яка ґрунтується на методі аналізу ієрархій. До того ж, ця методика базується на критеріях відбору, які були визначенні виходячи із особливостей сучасних військових операцій. З практичної точки зору запропонована методика дозволяє суттєво зменшити час на планування операції та суттєво підвищити обґрунтованість рішень командира (начальника) щодо вибору розвідувально-вогневої системи та її подальшого застосовування в бойових дія

Розроблення методики обґрунтування потреби у зразках озброєння та цілерозподілу при застосуванні розвідувально-вогневої системи

This paper proposes an algorithm to substantiate the need for weapons samples, as well as targeting when using a reconnaissance firing system taking into consideration the peculiarities of functioning of such systems. The algorithm essentially implies streamlining the stages in determining the magnitude of the reduction of the enemy's combat potential and, on its basis, the formation of the need for the number of weapons by type. The algorithm makes it possible to take into consideration the nonlinearity of functions that describe both different types of weapons and targets. In addition, this algorithm is based on a modified method of nonlinear programming (two functions). The modification involves the use of a normalized share of the weight of each target as weight coefficients. This allows for targeting while taking into consideration the established level of the combat potential of an enemy. A procedure for determining the need for samples of weapons and targeting in the use of reconnaissance firing systems has been devised. It was determined that in order to achieve the goal of enemy fire damage, it is not typically necessary to use all weapons samples. In general, the procedure makes it possible to take into consideration the peculiarities of the samples of weapons and their suitability to hit a certain target. That could prevent problems with overspending of resources, failures in the detection-defeat cycle, non-fulfillment (not fully performing) tasks during enemy fire damage. In general, the algorithm and procedure for determining the need for the samples of weapons and targeting when using a reconnaissance firing system testify to devising a methodology for justifying the need for weapons samples and targeting. The performance and adequacy of this procedure have been tested by considering an example of determining the need for weapons samples and targeting and obtaining the result confirmed by the experience in the use of reconnaissance firing systemsПредложен алгоритм обоснования потребности в образцах вооружения и целераспределения при применении разведывательно-огневой системы с учетом особенностей функционирования таких систем. Сущность алгоритма заключается в упорядочении этапов по определению величины снижения боевого потенциала противника и на его основании формирование потребности в количестве вооружения по типам. Указанный алгоритм позволяет учесть нелинейность функций, которые описывают как различные типы вооружения, так и цели. К тому же этот алгоритм базируется на модифицированном методе нелинейного программирования (двух функций). Модификация заключается в использовании в качестве весовых коэффициентов нормированных долей веса каждой цели. Это позволяет проводить целераспределение с учетом установленного уровня боевого потенциала противника. Разработана процедура определения потребности в образцах вооружения и целераспределения при применении разведывательно-огневых систем. Определено, что для достижения цели огневого поражения противника, как правило, не требуется использовать все образцы вооружения. В целом же указанная процедура позволяет учитывать особенности образцов вооружения и их пригодность к поражению определенной цели. Это позволит предотвратить возникновение проблем по перерасходу ресурсов, сбоям в цикле обнаружения-поражения, невыполнение (не в полной мере выполнения) задач во время огневого поражения противника. В целом же алгоритм и процедура определения потребности в образцах вооружения и целераспределения при применении разведывательно-огневой системы свидетельствует о разработке методики обоснования потребности в образцах вооружения и целераспределения. Работоспособность и адекватность этой методики проверены путем рассмотрения примера определения потребности в образцах вооружения и целераспределения и получении результата, подтвержденного опытом применения разведывательно-огневых системЗапропоновано алгоритм обґрунтування потреби у зразках озброєння та цілерозподілу при застосуванні розвідувально-вогневої системи з урахуванням особливостей функціонування таких систем. Сутність алгоритму полягає у впорядкуванні етапів щодо визначення величини зниження бойового потенціалу противника та його підставі формування потреби у кількості озброєння за типами. Означений алгоритм дозволяє врахувати нелінійність функцій, які описують як різні типи озброєння, так і цілі. До того ж, цей алгоритм базується на модифікованому методі нелінійного програмування (двох функцій). Модифікація полягає у використанні у якості вагових коефіцієнтів нормованих часток ваги кожної цілі. Це дозволяє проводити цілерозподіл з урахуванням встановленого рівня бойового потенціалу противника. Розроблено процедуру визначення потреби у зразках озброєння та цілерозподілу при застосуванні розвідувально-вогневих систем. Визначено, що для досягнення мети вогневого ураження противника, як правило, не потрібно використовувати всі зразки озброєння. Загалом же зазначена процедура дозволяє враховувати особливості зразків озброєння та їх придатність до ураження певної цілі. Це дозволить запобігти виникненню проблем щодо перевитрати ресурсів, збоїв у циклі виявлення-ураження, невиконання (не у повній мірі виконання) завдань під час вогневого ураження противника. Загалом же алгоритм та процедура визначення потреби у зразках озброєння та цілерозподілу при застосуванні розвідувально-вогневої системи свідчить про розроблення методики обґрунтування потреби у зразках озброєння та цілерозподілу. Працездатність та адекватність цієї методики перевірені шляхом розгляду прикладу визначення потреби у зразках озброєння та цілерозподілу та отриманні результату, підтвердженого досвідом застосування розвідувально-вогневих систе

Методичний підхід щодо оцінювання рівня організації підготовки у Збройних Силах України

Мета роботи: Розкриття суті методичного підхіду щодо оцінювання рівня організації підготовки у Збройних Силах України. Метод: аналіз, експертне опитування. Теоретична цінність дослідження: основними результатами дослідження за тематикою статті є методичний підхід щодо оцінювання рівня організації підготовки у Збройних Силах України. Практична цінність дослідження: запропонований методичний підхід дозволяє оцінити рівень організації підготовки сил оборони. Цінність дослідження: використовуючи зазначену методику, суб’єкти підготовки отримують можливість провести необхідні розрахунки, надати обґрунтовані пропозиції керівникам військових організаційних структур для прийняття рішення на організацію підготовки. Тип статті: теоретичний, практичний

Розробка методики оцінки та прогнозування в інтелектуальних системах підтримки прийняття рішень

The method of estimation and forecasting in intelligent decision support systems is developed. The essence of the proposed method is the ability to analyze the current state of the object under analysis and the possibility of short-term forecasting of the object state. The possibility of objective and complete analysis is achieved through the use of improved fuzzy temporal models of the object state, an improved procedure for forecasting the object state and an improved procedure for training evolving artificial neural networks. The concepts of a fuzzy cognitive model, in contrast to the known fuzzy cognitive models, are connected by subsets of fuzzy influence degrees, arranged in chronological order, taking into account the time lags of the corresponding components of the multidimensional time series. This method is based on fuzzy temporal models and evolving artificial neural networks. The peculiarity of this method is the ability to take into account the type of a priori uncertainty about the state of the analyzed object (full awareness of the object state, partial awareness of the object state and complete uncertainty about the object state). The ability to clarify information about the state of the monitored object is achieved through the use of an advanced training procedure. It consists in training the synaptic weights of the artificial neural network, the type and parameters of the membership function, as well as the architecture of individual elements and the architecture of the artificial neural network as a whole. The object state forecasting procedure allows conducting multidimensional analysis, consideration and indirect influence of all components of a multidimensional time series with different time shifts relative to each other under uncertainty.Проведена разработка методики оценки и прогнозирования в интеллектуальных системах поддержки принятия решений. Сущность предложенной методики состоит в возможности обеспечения анализа текущего состояния объекта, который анализируется и возможности краткосрочного прогнозирования состояния объекта. Обеспечение возможности объективного и полного анализа достигается за счет использования усовершенствованных нечетких темпоральных моделей состояния объекта, усовершенствованной процедуры прогнозирования состояния объекта и усовершенствованной процедуры обучения искусственных нейронных сетей, которые эволюционируют. Концепты нечеткой когнитивной модели в отличие от известных нечетких когнитивных моделей, связанные подмножествами нечетких степеней влияния, упорядоченных в хронологической последовательности с учетом временных лагов соответствующих компонентов многомерного временного ряда. В основу указанной методики положены нечеткие темпоральные модели и искусственные нейронные сети, которые эволюционируют. Особенностью указанной методики есть возможность учета типа априорной неопределенности про состояние объекта анализа (полной информированности про состояние объекта, частичной информированности про состояние объекта и полной неопределенности про состояние объекта). Возможность уточнения информации про состояние объекта мониторинга достигается за счет использования усовершенствованной процедуры обучения. Сущность её заключается в том, что происходит обучение синаптических весов искусственной нейронной сети, типа и параметров функции принадлежности, а также архитектуры отдельных элементов и архитектуры искусственной нейронной сети в целом. Процедура прогнозирования про состояние объекта позволяет проводить многомерный анализ, учет и опосредствованное влияние всех компонентов многомерного временного ряда с разными временными сдвигами один относительно одного в условиях неопределенностиПроведено розробку методики оцінки та прогнозування в інтелектуальних системах підтримки прийняття рішень. Сутність запропонованої методики полягає в можливості забезпечення аналізу поточного стану об’єкту, що аналізується та можливості короткострокового прогнозування стану об’єкту. Забезпечення можливості об’єктивного та повного аналізу досягається за рахунок використання удосконалених нечітких темпоральних моделей стану об’єкту, удосконаленої процедури прогнозування стану об’єкту та удосконаленої процедури навчання штучних нейронних мереж, що еволюціонують. Концепти нечіткої когнітивної моделі на відміну від відомих нечітких когнітивних моделей пов’язані підмножинами нечітких ступенів впливу, упорядкованих в хронологічній послідовності з урахуванням часових лагів відповідних компонентів багатовимірного часового ряду. В основу зазначеної методики покладені нечіткі темпоральні моделі та штучні нейронні мережі, що еволюціонують. Особливістю зазначеної методики є можливість врахування типу апріорної невизначеності про стан об’єкту аналізу (повної інформованості про стан об’єкту, часткової інформованості про стан об’єкту та повної невизначеності про стан об’єкту). Можливість уточнення інформації про стан об’єкту моніторингу досягається за рахунок використання удосконаленої процедури навчання. Сутність її полягає в тому, що відбувається навчання синаптичних ваг штучної нейронної мережі, типу та параметрів функції належності, а також архітектури окремих елементів і архітектури штучної нейронної мережі в цілому. Процедура прогнозування про стан об’єкту дозволяє проводити багатовимірний аналіз, врахування і опосередкований вплив всіх компонентів багатовимірного часового ряду з їх різними часовими зсувами один відносно одного в умовах невизначеност

Case report: Renal infarction by paradoxical embolism through the patent foramen ovale as an unusual cause of post-operative abdominal pain after sleeve gastrectomy

50-year-old female presented with abdominal pain 9 days post sleeve gastrectomy and was found to have acute renal infarction caused by paradoxical emboli through patent foramen ovale (PFO) as a cause of the renal infarction. Renal infarctions caused by paradoxical embolism are rare and have not been previously reported following surgery, bariatric surgery in particular. This report describes presentation, work up and management of a patient with renal infarct following bariatric surgery

Devising A Procedure for Justifying the Choice of Reconnaissance-firing Systems

This paper reports a study into the special features of military (combat) activities at the present stage of military art development. The purpose was to subsequently define the basic requirements for reconnaissance-firing systems. The features under consideration are a rapid change in the situation, competition with an enemy for winning in time, accuracy, maneuverability, secrecy. They also involve a large amount of data that must be operated when deciding on combat use (hostilities). Other attributes of modern military (combat) activities are the consistency of operations and a clear structure of subordination; independence in maintenance and positioning. These data are useful and important because they make it possible to reasonably define the requirements for reconnaissance-firing systems. This paper has defined those requirements for reconnaissance-firing systems and such criteria for their selection that are predetermined by the specificity of military (combat) activities. The most important selection criteria include efficiency, accuracy, secrecy, robustness. Several actual reconnaissance-firing systems have been analyzed in order to demonstrate the use of the methodology. Specifically, «Kropyva» (Ukraine), «ArtOS» (Ukraine), «Obolon-A» (Ukraine), «Sokil» (Poland, Ukraine). A procedure for justifying the choice of reconnaissance-firing systems has been devised, taking into consideration the conditions of military (combat) activities, based on the method involving an analytic hierarchy process. A given procedure substantiates those selection criteria that were determined on the basis of patterns in modern military activities. From a practical point of view, the proposed methodology makes it possible to significantly reduce the time for planning an operation and considerably improve the validity of decisions by a commander (chief) regarding the choice of a reconnaissance-firing system and its further use in combat activities

Удосконалення науково-методичного апарату визначення оптимальної стратегії вибору елементу угруповання для виконання завдання

The object of this study is the process of determining the optimal strategy for choosing a certain element of the grouping to perform a certain task. The problem solved was the contradiction between the need to take into account various types of adverse conditions when determining the optimal strategy for assigning a certain type of forces and means for a certain task to the existing approach to maximizing the result. The improved scientific and methodical apparatus includes optimal selection criteria and an improved procedure for optimal selection of a certain grouping element. Existing approaches to the selection of optimal strategies for assigning forces and means to perform tasks were analyzed, in particular the criteria of Wald, Hurwitz, and Savage. The peculiarity of this analysis is the examination of the criteria in view of the types of adverse conditions they take into account. The application of these criteria will make it possible to take into account the conditions of uncertainty of the input data and minimize the influence of adverse conditions during distribution. The field of practical use of the analysis results is management processes during preparation for the operation. A procedure of optimal selection of a certain element of the grouping for the performance of a certain task has been improved by using several criteria for choosing the optimal strategy and harmonizing the results of this selection in accordance with the conditions. The proposed procedure guarantees the performance of tasks, and the increase in the value of the objective function can reach 40 %. A feature of the proposed procedure is that the result of choosing the optimal strategy is determined according to the conditions of a certain operation and takes into account various types of adverse conditions. This makes it possible to take into account the factors that significantly affect the uncertainty and minimize the expenditure of resources when performing a certain set of combat tasks. The scope of practical use of the methodology is the process of planning and allocation of forces and means among tasks in the operation.Об’єктом дослідження є процес визначення оптимальної стратегії вибору певного елементу угруповання для виконання певного завдання. Проблемою, що вирішувалась, є протиріччя між необхідністю враховувати різні види несприятливих умов при визначенні оптимальної стратегії призначення певного типу сил і засобів за певним завданням існуючому підходу максимізації результату. До удосконаленого науково-методичного апарату входять критерії оптимального вибору та удосконалена методика оптимального вибору певного елементу угруповання. Проаналізовано існуючі підходи до вибору оптимальних стратегій призначення сил і засобів для виконання завдань, зокрема критерії Вальда, Гурвіца, Севіджа. Особливістю цього аналізу є розгляд критеріїв з огляду на види несприятливих умов, які вони враховують. Застосування цих критерії дозволить врахувати умови невизначеності вхідних даних та мінімізувати вплив несприятливих умов при розподілі. Сфера практичного використання результатів аналізу є процеси управління під час підготовки до проведення операції. Удосконалено методику оптимального вибору певного елементу угруповання для виконання певного завдання, шляхом використання декількох критеріїв вибору оптимальної стратегії та узгодженні результатів цього вибору відповідно до умов. Запропонована методика гарантує виконання завдань, причому приріст значення цільової функції може досягати 40 %. Особливістю запропонованої методики є те, що результат вибору оптимальної стратегії визначається відповідно до умов певної операції та враховує різні типи несприятливих умов. Зазначене дозволяє врахувати чинники, які суттєво впливають на невизначеність та мінімізувати витрати ресурсів при виконані певної сукупності бойових завдань. Сфера практичного використання методики є процеси планування та розподілу сил і засобів між завданнями в операці