Socio-political discourses on war-related damage to ukrainian citizens: Analysis of public policy in the context of court cases

The purpose of this study is to identify mechanisms based on effective political decisions that will fully impose material damage caused by military actions on the aggressor country. The methodological basis of the work was formed by general theoretical and special scientific methods, which ensured the formation of reliable conclusions and the solution of the tasks. In the course of this study, the author identified the main procedural problems faced by citizens in the process of ensuring the right to compensation for damage caused to them as a result of hostilities. The analysis of the Supreme Court's case law shows that after the start of the full-scale invasion of the Russian Federation, the courts began to take a radically different approach to resolving the issue of compensation in favor of citizens, and in fact deny the immunity of the aggressor state. Authors identify the main political decisions that will be useful in the future for the actual resolution of the issue of compensation for damages. The author analyzes certain legal acts that define the mechanism of compensation for damage. The author assesses the international achievements of Ukraine that will further simplify the procedure for compensation for damages, in particular, international legal acts. In general, the study assessed the real state of affairs in Ukraine regarding compensation for damage to citizens as a result of armed aggression and concluded that effective mechanisms for such compensation have not yet been implemented

Зменшення розміру аліментів: проблемні питання віднесення до малозначних справ (судова практика в Україні)

The article is devoted to problematic issues of judicial practice in Ukraine, related to the consideration of civil cases on reducing the amount of maintenance in the context of defining this category of cases as minor. Attention is drawn to the fact that according to the current Civil Procedure Code of Ukraine, the cases of recovery of maintenance, increasing its amount, payment of additional costs for the child, collection of penalties for late payment, indexation of maintenance, changing the method of collecting the maintenance payments are considered minor unless they are related to establishment or contestation of paternity (maternity) (paragraph 3 of Part 6 of Article 19 of the Civil Procedure Code of Ukraine). However, in this norm, there is no legislative instruction to refer reduction of maintenance to the category of minor lawsuits, which, taking into account the number of such cases that can be reviewed in cassation, is viewed as a legislator’s fault.Стаття присвячена проблемним питанням судової практики в Україні, які пов’язані з розглядом цивільних справ щодо зменшення розміру аліментів у контексті визначення вказаної категорії справ як малозначних. Звернуто увагу, що у розумінні чинного Цивільного процесуального кодексу України малозначними є справи про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, якщо такі вимоги не пов’язані із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) (п. 3 ч. 6 ст. 19 Цивільного процесуального кодексу України). Однак, у цій нормі відсутня законодавча вказівка про віднесення до категорії малозначних справ про зменшення розміру аліментів, що, з огляду на кількість таких справ, можуть бути переглянуті в касаційному порядку, сприймається як упущення законодавця

Correlation of Administrative and Information Legal Regulation of Relations in the Information Society

У статті на підставі методології комплексного системного аналізу та чинного українського законодавства, у контексті європейської інтеграції України, досліджуються співвідношення адміністративного та інформаційного правового регулювання відносин в інформаційному суспільстві. Методологічну основу дослідження склали загальнонаукові та приватно-наукові методи наукового пізнання. Розглядаються різні аспекти правового регулювання інформаційних, політичних, соціально-економічних і духовних суспільних відносин, що складаються в інформаційному суспільстві з позиції адміністративного та інформаційного права. Адміністративне право як галузь визначає основи публічного управління різних сфер інформаційного суспільства, а інформаційне право як галузь регулює суспільні відносини в інформаційній сфері інформаційного суспільства. Співвідношення адміністративно-правового та інформаційно-правового регулюванням відносин в інформаційному суспільстві визначено предметом вказаних галузей права та взаємозв’язками, які виникають в інформаційній сфері інформаційного суспільства.The article uses the methodology of comprehensive system analysis and current Ukrainian legislation, and in the context of Ukraine's European integration, to study the correlation between administrative and information legal regulation of relations in the information society. General scientific and private scientific methods of scientific knowledge form the methodological basis of the study. The article examines various aspects of legal regulation of information, political, socio-economic and spiritual social relations which are developing in the information society from the perspective of administrative and information law. Administrative law as a branch determines the foundations of public administration in various areas of the information society, and information law, in addition, regulates social relations in the information sphere of the information society. The ratio of administrative law and information law regulation of connections in the information society is determined by the subject matter of these branches of law and the interrelations arising in the information sphere of the information society

Особливості розбудови професійного самоврядування в системі прокуратури, судової влади та адвокатури України

Based on a comparative analysis of the sectoral legislation of Ukraine and the practice of its application, the article studies the features of the development of professional self-government in the system of prosecutors, judicial authorities and the bar. It has been found out that prosecutorial self-government in Ukraine is conducted through the Council of Prosecutors of Ukraine (the highest body of prosecutorial self-government in the period between all-Ukrainian conferences of prosecutors) and the all-Ukrainian conference of prosecutors (the highest body of judicial self-government). It has been determined that prosecutorial self-government is a collective independent decision of prosecutors on issues related to the activities of prosecutorial bodies. It has been established that the system of bar self-government bodies in Ukraine is formed by: 1) the Congress of advocates of Ukraine; 2) the Bar Council of Ukraine; 3) the Supreme Qualification and Disciplinary Commission of Advocacy; 4) the Supreme Audit Commission of the Bar; 5) the Regional Conference of Advocates; 6) the Council of Advocates of the region; 7) the Qualification and Disciplinary Commission; 8) the Audit Commission of the region. It has been found that the bodies of judicial self-government in Ukraine are: 1) a meeting of judges, which is a gathering of judges belonging to the corresponding court aimed at discussing the internal activities of such a court and making appropriate collective decisions based on the discussion of such issues; 2) the Council of Judges of Ukraine (the highest body of judicial self-government, which also functions as the executive body of the Congress of Judges of Ukraine); 3) the Congress of Judges of Ukraine (the body that makes decisions that are binding on all bodies of judicial self-government and all courts in Ukraine). It is noted that the prospects for further research in this area are to determine the role of the judiciary in the constitutional and legal mechanism for the protection of human rights and freedoms and to study the requirements for incompatibility of a judge, prosecutor and lawyer with other activities in the context of comparative constitutional law.У статті на основі порівняльного аналізу галузевого законодавства України і практики його застосування досліджено особливості розбудови професійного самоврядування в системі органів прокуратури, органів судової влади та органів адвокатського самоврядування. Встановлено, що розбудова професійного самоврядування в системі органів прокуратури, органів судової влади та органів адвокатського самоврядування в Україні регулюється Конституцією України, Законом України «Про прокуратуру», Законом України «Про судоустрій і статус суддів», Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». З’ясовано, що прокурорське самоврядування в Україні проводиться через Раду прокурорів України (вищий орган прокурорського самоврядування у період між всеукраїнськими конференціями прокурорів) і всеукраїнську конференцію прокурорів (найвищий орган суддівського самоврядування). Визначено, що прокурорське самоврядування являє собою колективне самостійне вирішення прокурорами питань, пов’язаних із діяльністю органів прокуратури. Встановлено, що систему органів адвокатського самоврядування в Україні формують: 1) З’їзд адвокатів України; 2) Рада адвокатів України; 3) Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури; 4) Вища ревізійна комісія адвокатури; 5) Конференція адвокатів регіону; 6) Рада адвокатів регіону; 7) Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія; 8) Ревізійна комісія регіону. З’ясовано, що органами суддівського самоврядування в Україні є: 1) збори суддів, що являють собою зібрання суддів, що належать до відповідного суду, для того, щоб обговорити питання внутрішньої діяльності такого суду та ухвалити відповідні колективні рішення за результатами обговорення таких питань; 2) Рада суддів України (вищий орган суддівського самоврядування, при чому він функціонує як виконавчий орган з’їзду суддів України); 3) з’їзд суддів України (орган, що приймає рішення, які є обов’язковими до виконання усіма органами суддівського самоврядування та усіма судами в Україні). Зазначено, що перспективами подальших досліджень у цьому напрямі є визначення ролі судової влади в конституційно-правовому механізмі захисту прав і свобод людини та дослідження вимог щодо несумісності посади судді, прокурора та адвоката з іншими видами діяльності в контексті порівняльного конституційно-правового аспекту

Правові аспекти інформаційної безпеки у телемедицині в Україні

In the article, the legal aspects of information security in telemedicine in Ukraine are considered from the modern theory of information law based on current Ukrainian legislation and regulations of the European Union. The topic's relevance is due to the need to improve the legislation of Ukraine to provide a comprehensive theoretical justification for enhancing the effectiveness of information security. In the course of the study, the methodology of the systematic, comprehensive analysis of legal phenomena using factor and evolutionary research methods was applied. It is noted that modern information technologies allow doctors to provide remote medical care to monitor patients' health constantly. During the COVID-19 pandemic, the need for remote medical care has increased. It is indicated that telemedicine technologies are used to conduct research and detect diseases based on the automated processing of large amounts of personal and medical data. In the digitalization of medicine, the importance of information security of patients and other subjects of telemedicine activities is growing. The processing of large amounts of personal data on patients' health in information systems increases the risks of privacy violations and requires higher standards of information protection.У статті з позиції сучасної теорії інформаційного права, на основі чинного українського законодавства та нормативно-правових актів Європейського Союзу, розглянуто правові аспекти інформаційної безпеки у телемедицині в Україні. Актуальність теми зумовлена необхідністю удосконалення законодавства України з метою комплексного теоретичного обґрунтування підвищення ефективності забезпечення інформаційної безпеки. У ході дослідження застосовано методологію системного комплексного аналізу правових явищ із застосуванням факторного та еволюційного методів дослідження. Зазначено, сучасні інформаційні технології дозволяють лікарям надавати дистанційну медичну допомогу, здійснювати постійний моніторинг стану здоров’я пацієнтів. У період пандемії COVID-19 зросла потреба у наданні віддаленої медичної допомоги. Вказано, що телемедичні технології використовуються для проведення досліджень та виявлення захворювань на основі автоматизованої обробки великих масивів персональних і медичних даних. В умовах цифровізації медицини зростає значення інформаційної безпеки пацієнтів та інших суб’єктів телемедичної діяльності. Обробка великих обсягів персональних даних про здоров’я пацієнтів в інформаційних системах підвищує ризики порушення недоторканності приватного життя та потребує більш високих стандартів захисту інформації

Впровадження цифрових технологій у податкову сферу: зарубіжний досвід та перспективи для України у боротьбі з тіньовою економікою

У статті на основі комплексного системного аналізу українського і міжнародного законодавства у сфері фінансової, економічної, податкової політики, розглянуто перспективи впровадження цифрових технологій у податкову сферу, що дасть змогу вести ефективну боротьбу з тіньовою економікою. Адже тіньові економічні процеси є загрозою стабільності розвитку національної економіки, фінансової діяльності держави, знижують розмір бюджетних надходжень, перешкоджають синхронізованому та збалансованому розвитку всіх секторів економіки. Методологічною основою дослідження є діалектичний метод наукового пізнання соціальних і правових явищ в їх взаємозв’язку та взаємодії. Достовірність і обґрунтованість отриманих результатів досягається за рахунок застосування комплексу методів загальнонаукових та приватно-наукових. Серед загальнонаукових методів пізнання в основу дослідження закладені: системно-структурний, статистичний, історичний, аналіз, синтез, індукція, дедукція, абстрагування, спостереження та порівняння. З приватно-наукових методів – порівняльно-правовий, формально-юридичний, техніко-юридичний та контент-аналіз юридичних документів. Використання зазначених методів сприяло дослідженню податкового регулювання як інструменту боротьби з тіньовою економікою, з урахуванням співвідношення теоретичних та практичних проблем податкового права. Предметом дослідження є правові норми, що регулюють перспективи впровадження міжнародних цифрових технологій у сферу оподаткування України по боротьбі з тіньовою економікою. Проаналізовано перспективи цифровізації податкового адміністрування України на прикладі країн Європейського Союзу. Досліджено використання цифрових технологій у податковому адмініструванні як інструменту протидії тіньовій економіці. Проведено співвідношення між різними податковими стратегіями країн-членів ЄС. Узагальнено етапи удосконалення цифрового податкового середовища: моніторинг, розробка нових сервісів, створення стимулів для залучення платників податків у цифрову взаємодію, утримання платників податків у цифровому середовищі. Також обґрунтовано, що цифровізація передбачає вдосконалення податкової сфери, підвищення ефективності правозастосовної діяльності податкових органів, що сприяє виведенню коштів із тіньового обороту.Based on a comprehensive systematic analysis of Ukrainian and international legislation in financial, economic and tax policy, the article examines the prospects for introducing digital technologies into the tax sphere, allowing for an effective fight against the shadow economy. After all, shadow economic processes pose a threat to the stability of the national economy and the financial activities of the State, reduce the amount of budget revenues, and impede the synchronised and balanced development of all sectors of the economy.The methodological basis of the study is the dialectical method of scientific knowledge of social and legal phenomena in their interconnection and interaction. The reliability and validity of the results obtained are achieved through the use of a set of general scientific and private scientific methods. Among the available scientific methods of cognition, the study is based on the following: systemic and structural, statistical, historical, analysis, synthesis, induction, deduction, abstraction, observation and comparison. Private scientific methods include comparative legal, formal legal, technical legal and content analysis of legal documents. These methods contributed to the study of tax regulation as a tool for combating the shadow economy, considering the correlation between theoretical and practical tax law problems.The subject of the study is the legal provisions governing the prospects for introducing international digital technologies into Ukraine's taxation to combat the shadow economy. The author analyses the possibilities for the digitalisation of tax administration in Ukraine based on the example of European Union countries. The use of digital technologies in tax administration to combat the shadow economy is studied. The correlation between different tax strategies of the EU member states is made. The stages of improvement of the digital tax environment are summarised as follows: Monitoring, development of new services, creation of incentives for engaging taxpayers in digital interaction, and retention of taxpayers in the digital environment.It is also substantiated that digitalisation involves improving the tax sphere and increasing the efficiency of law enforcement activities of tax authorities, which contributes to the withdrawal of funds from the shadow economy

Державна регуляторна політика як правова категорія та інструмент державного управління в Україні

The article considers the peculiarities of the formation of regulatory policy in Ukraine in public administration reform. The influence of the experience of economically developed countries and international organizations on the implementation of effective regulatory policy in Ukraine is analyzed. The activities of the Organization for Economic Cooperation and Development, which aim to improve the efficiency of public administration in the field of regulatory policy and cooperation of Ukraine with the Organization within the Memorandum of Understanding on deepening cooperation, are studied. The directions for improving the legal regulation of regulatory policy in Ukraine are analyzed. It is substantiated that the national legal doctrine of Ukraine does not have relevant developments that could ensure the unity of approaches to the relationship of regulatory policy, planning, legal forecasting, the formation of legal regulation in the regulation field. This affects the quality of proposed bills in the areas where regulation is still quite difficult for the Ukrainian legal system due to the lack of experience, and extrapolation of European experience is not always productive in terms of underdeveloped infrastructure and other technical and social factors.У статті розглянуто особливості формування регуляторної політики в Україні в контексті реформування державного управління. Проаналізовано вплив досвіду економічно розвинених країн та міжнародних організацій на здійснення ефективної регуляторної політики в Україні. Розглянуто діяльність Організації економічного співробітництва та розвитку, яка спрямована на підвищення рівня ефективності державного управління у сфері регуляторної політики та співпраці України із зазначеною Організацією в рамках Меморандуму про взаєморозуміння щодо поглиблення співпраці. Проаналізовано напрями вдосконалення правового регулювання регуляторної політики в Україні. Обґрунтовано, що національна правова доктрина України не має відповідних напрацювань, які б могли забезпечити єдність підходів до співвідношення регуляторної політики, планування, правового прогнозування, формування правового регулювання у сфері регулювання. Це впливає на якість запропонованих законопроектів у сферах, де регулювання все ще є досить складним для української правової системи через брак досвіду, а екстраполяція європейського досвіду не завжди є продуктивною з точки зору нерозвиненої інфраструктури та інших технічних і соціальних факторів

Цифровізація податкової системи та податкове регулювання як інструмент боротьби з тіньовою економікою

The article reveals the peculiarities of the digitalisation of the tax system and tax (legal) regulation in combating the shadow economy in Ukraine from a practical standpoint. It is found that organisational and legal support plays an essential role in introducing the digitalisation of the tax system, the transition to digital technologies and the resulting globalisation. It is found that the use of modern information systems and technologies in the tax sphere allows the state financial control bodies to monitor compliance with tax legislation effectively and optimise the process of managing the payment of taxes, fees, and obligations. It is determined that the introduction of modern information technologies into the tax system will ensure efficient collection, processing and analysis of tax information; in-depth and detailed analysis of taxpayers' tax data; improvement of the mechanism for building tax reporting and more accurate and precise display of tax information; electronic interaction of the State financial control bodies with taxpayers; improvement of the quality of taxpayer service; increase in the efficiency of tax administration; reduction of the time required to complete tax reporting.It is established that the shadowing processes in the tax sphere have negative and positive consequences for the stable functioning of the economy. It is determined that an essential reason for the existence of the shadow economy is the high tax burden and incomplete tax policy, so the State Tax Service of Ukraine should develop and implement various effective tax control measures to reduce the scale of the shadow economy, taking into account the experience of foreign countries.У статті розкрито особливості цифровізації податкової системи та податкового (правове) регулювання у контексті боротьби з тіньовою економікою в Україні, з позиції практичного аспекту. Виявлено, що важливу роль у запровадженні цифровізації податкової системи відіграє організаційно-правове забезпечення, перехід на цифрові технології та викликана цим глобалізація. З’ясовано, що використання сучасних інформаційних систем і технологій у податковій сфері дозволяє органам державного фінансового контролю ефективно контролювати дотримання податкового законодавства та оптимізувати процес управління сплатою податків, зборів і зобов’язань. Визначено, що впровадження сучасних інформаційних технологій у податкову систему дозволить забезпечити: ефективний збір, обробку та аналіз податкової інформації; поглиблений і детальний аналіз податкових даних платників податків; вдосконалення механізму побудови податкової звітності та більш точно та зрозуміло відображати податкову інформацію; електронну взаємодію органів державного фінансового контролю з платниками податків; підвищення якості обслуговування платників податків; підвищення ефективності адміністрування податків; скорочення часу проведення податкових перевірок та виявлення порушень при нарахуванні податків; запобігання шахрайству з обчисленням податків; зменшення витрат на утримання національних установ фінансового контролю. Встановлено, що процеси тінізації у податковій сфері мають як негативні, так і позитивні наслідки для стабільного функціонування економіки. Визначено, що важливою причиною існування тіньової економіки є високе податкове навантаження та незавершеність податкової політики, тому Державна податкова служба України повинна розробити і здійснювати різноманітні ефективні заходи податкового контролю з метою зменшення масштабів тіньової економіки, враховуючи досвід зарубіжних країн

Репутація судді як передумова формування поваги та довіри до суду (суддів): досвід України

The article reveals the practical principles of building the reputation of judges as a prerequisite for the formation of respect and trust in the court and judges, based on the experience of Ukraine. It is established that there is a relatively low level of trust in courts and judges and the judiciary in general among citizens and society as a whole. It was found that mass media play a unique role in shaping the positive attitude of citizens towards the judiciary, as citizens usually receive information about judges and courts from the media. It is determined that the trust of society and citizens, in particular, is a critical element of the capacity of the judiciary, as well as one of the main indicators of its efficiency, so the judiciary in Ukraine should be based on trust, respect and confidence of citizens and society as a whole. It is established that judges exert the primary influence on increasing the level of public confidence in the activities of the judiciary, as it is these activities and the legality of the administration of justice that serve as the basis for forming the level of public confidence. It is proved that respect for the activities of the judiciary depends on 1) the professionalism of judges; 2) efficiency of execution of court decisions; 3) positive coverage of information about the activities of judges in mass media and its impact on the formation of respect for judges and the authority of the judiciary in the society; 4) respect for judges and bodies of the judiciary by politicians; 5) respect for judges and bodies of the judiciary by lawyers; 6) features of cleansing the judiciary from corruption; 7) conduct of judges at the time of consideration of court cases; 8) judges’ behavior in private life; 9) active involvement of judicial governing bodies in defending the status of independence of judges; 10) transparency of the judiciary. It is established that the image of judges provides grounds for establishing the level of public credibility of the judiciary. It is noted that the prospects for further research in this area are to study the practical principles of building the reputation of judges as a prerequisite for the formation of respect and trust in the court and judges in Europe.У статті розкрито практичні засади побудови репутації суддів як передумови формування поваги та довіри до суду та суддів, опираючись на досвід України. Встановлено, що загалом до суддів та судів, а також до органів судової гілки влади, існує доволі низький рівень довіри серед громадян та суспільства в цілому. З’ясовано, що особливу роль у формуванні позитивного ставлення громадян до органів судової гілки влади відіграють засоби масової інформації, оскільки зазвичай інформацію про суддів та суди громадяни одержують від них. Визначено, що довіра суспільства і громадян зокрема, виступає ключовим елементом потужності органів судової гілки влади, а також одним із головних показників ефективності діяльності, тому діяльність судової гілки влади в Україні повинна будуватись на довірі, повазі, а також впевненості громадян і суспільства в цілому. Встановлено, що головний вплив на підвищення рівня довіри громадян до діяльності органів судової гілки влади мають судді, на основі діяльності яких та законності здійснення правосуддя якими, формується рівень довіри громадян. Доведено, що повага до діяльності органів судової гілки влади залежить від: 1) професіоналізму суддів; 2) ефективності виконання судових рішень; 3) позитивного висвітлення інформації про діяльність суддів у ЗМС та його вплив на формування поваги до суддів і авторитетності судової влади у суспільстві; 4) поваги до суддів і органів судової гілки влади зі сторони політиків; 5) поваги до суддів і органів судової гілки влади зі сторони адвокатів; 6) особливостей очищення органів судової гілки влади від корупції; 7) поведінки суддів на момент розгляду судових справ; 8) поведінки суддів у особистому житті; 9) активної діяльності органів суддівського врядування щодо відстоювання позиції незалежності суддів; 10) прозорості діяльності органів судової влади. Установлено, що імідж суддів дає підстави на встановлення рівня довіри громадян до діяльності органів судової гілки влади. Зазначено, що перспективами подальших досліджень у цьому напрямі є дослідження практичних засад побудови репутації суддів як передумови формування поваги та довіри до суду та суддів у країнах Європи

Поняття та зміст адміністративно-правового інституту досудового оскарження в Україні

The article studies the concept and the content of the administrative-legal institute of pre-trial appeal based on the system analysis methodology. Based on the current Ukrainian legislation, the advantages and disadvantages of administrative appeal in Ukraine are analysed. The administrative appeal is considered a complicated, complex legal institution, which includes procedural and processual norms. The essential features of the relationship, arising in connection with the pre-trial appeal include: actual or alleged violation of the rights, freedoms and legitimate interests of a person who is not endowed with authority in the field of public administration; particular subjective composition of relations in the field of pre-trial appeal; administrative-legal dispute - resolved by an entity, endowed with jurisdictional powers, which does not belong to the judiciary, directly or indirectly (regarding the legal status or specifics of the activity) related to the administration; a particular remedy - a complaint differs from the administrative claim by the scope of provided guarantees. At the same time, the administrative-legal institute of pre-trial appeal is defined as a system of norms that regulate the procedure of receiving, registering, reviewing complaints, and making decisions on complaints by organisations not related to the judicial system.У статті на основі методології системного аналізу досліджується поняття і зміст адміністративно-правового інституту досудового оскарження. На підставі чинного українського законодавства проаналізовано переваги і недоліки адміністративного оскарження в Україні. Розглянуто адміністративне оскарження як складний комплексний правовий інститут, що включає процедурні та процесуальні норми. До сутнісних ознак відносин, що виникають у зв’язку з досудовим оскарженням відносяться: дійсне або передбачуване порушення прав, свобод і законних інтересів особи, яка не наділена владними повноваженнями у сфері державного управління; особливий суб’єктний склад відносин у сфері досудового оскарження; адміністративно-правовий спір – вирішується суб’єктом, наділеним юрисдикційними повноваженнями, який не відноситься до органів судової влади, прямо або побічно (щодо правового статусу або специфіки діяльності) пов’язаний з адміністрацією; особливий засіб захисту права – скарга, за колом наданих гарантій відрізняється від адміністративного позову. Водночас визначено адміністративно-правовий інститут досудового оскарження як систему норм, що регулюють процедуру прийому, реєстрації, розгляду скарг, прийняття рішень за скаргами органами, не пов’язаними із судовою системою