LOW-PROTEIN PASTA FOR CHILDREN PATIENTS WITH PHENYLKETONURIA

There are provided data on the work carried out at All-Russian Research Institute for Starch Products to create enriched low-protein pasta based on starch for nutrition the children sick with a phenilketonuria — a hereditary disease (group of fermentopatiya), the bound to violation of amino acids metabolism, mainly phenyl alanine. Optimization of children nutrition is the socially important direction of domestic policy of the Russian Federation since their health directly depends on the good balanced nutrition, especially it is important for the children having diseases of genetic character.To expand the range of the enriched low-protein food the functional ingredients are picked up, recipes and technology of receiving three types of pasta are developed such as: noodles, vermicelli, «spider line», their nutrition and power values are defined. It is shown that in the received products protein content doesn’t exceed permissible value (<1.0%), fat from 3.3 to 3.6%, ashes — to 0.14%, carbohydrates no more than 88.0% that conforms to requirements imposed to reduced-protein products of baby food.There are provided data on the work carried out at All-Russian Research Institute for Starch Products to create enriched low-protein pasta based on starch for nutrition the children sick with a phenilketonuria — a hereditary disease (group of fermentopatiya), the bound to violation of amino acids metabolism, mainly phenyl alanine. Optimization of children nutrition is the socially important direction of domestic policy of the Russian Federation since their health directly depends on the good balanced nutrition, especially it is important for the children having diseases of genetic character.To expand the range of the enriched low-protein food the functional ingredients are picked up, recipes and technology of receiving three types of pasta are developed such as: noodles, vermicelli, «spider line», their nutrition and power values are defined. It is shown that in the received products protein content doesn’t exceed permissible value (<1.0%), fat from 3.3 to 3.6%, ashes — to 0.14%, carbohydrates no more than 88.0% that conforms to requirements imposed to reduced-protein products of baby food

Віруси у харчових продуктах

Data on viral food contaminants that are actually or potentially capable of realizing the food route of infection are presented. The main sources of infection of food with viruses are named: human waste / faeces, contaminated food processing facilities, animals-carriers of zooanthroponotic infections. The groups of viruses transmitted through food are characterized: 1) gastroenteritis pathogens – Sapporo and Norwalk viruses from the family Caliciviridae; Rotavirus A from the family Reoviridae; Mammastroviruses 1, 6, 8 and 9 from the family Astroviridae; Human mastadenovirus F from the family Adenoviridae; Aichivirus A from the family Picornaviridae; 2) Hepatovirus A from the family Picornaviridae and Orthohepevirus A from the family Hepeviridae (with replication in the liver); 3) viruses with replication in the human intestine, which after generalization of the infection affect the CNS – Еnteroviruses B and C from the family Picornaviridae. The stability and survival time of viruses in the environment and food are shown. The main ways of transmission of viruses that are able to enter the human body through infected foods are considered. Influenza A (H1N1) virus has been identified as a possible contaminant in pork and chicken, which without heat treatment can pose a potential risk of human infection. The ability of classical and African swine fever pathogens to remain viable after industrial processing of meat or raw meat has been shown. Families of viruses whose zoopathogenic representatives can contaminate meat products (beef, pork, chicken) are named: Parvoviridae, Anelloviridae, Circoviridae, Polyomaviridae, Smacoviridae. To determine the possible latent infection of people with these viruses, it is necessary to test sera for the presence of specific antibodies. The detection of gyroviruses of the family Anelloviridae and huchismacoviruses of the family Smacoviridae in human faeces may be due to the consumption of infected chicken meat. Data on extraction and concentration methods and methods of virus detection in contaminated food products: PCR (reverse transcription and real-time), ELISA, IСA, electron microscopy, virus isolation in transplanted cell cultures with subsequent identification in serological reactions, NR, IFА, ELISA) or PCR.Наведено дані про вірусні контамінанти харчових продуктів, які фактично або потенційно здатні до реалізації харчового шляху передачі інфекції. Названо основні джерела зараження вірусами харчових продуктів: відходи життєдіяльності людини/фекалії, контаміновані об'єкти обробки продуктів харчування, тварини-вірусоносії зооантропонозних інфекцій. Охарактеризовано групи вірусів, що передаються через харчові продукти: 1) збудники гастроентеритів – віруси Саппоро і Норволк із родини Caliciviridae; ротавірус А з родини Reoviridae; мамастровіруси 1, 6, 8 і 9 з родини Astroviridae; мастаденоденовірус людини F із родини Adenoviridaе; айчівірус А з родини Picornaviridae; 2) гепатовірус А з родини Picornaviridae та ортогепевірус А з родини Hepeviridae (з реплікацією в печінці); 3) віруси з реплікацією в кишечнику людини, які після генералізації інфекції уражають ЦНС, –ентеровіруси В і С із родини Picornaviridae. Показано стійкість і строки виживання вірусів у навколишньому середовищі та харчових продуктах. Розглянуто основні шляхи передачі вірусів, які здатні проникати в організм людини через інфіковані харчові продукти. Названо вірус грипу А (H1N1) як можливий контамінант свинини і курятини, що без термічної обробки можуть становити потенційну небезпеку інфікування людей. Показано здатність збудників класичної та африканської чуми свиней зберігати життєздатність після промислової обробки м’яса або м’ясної сировини. Названо родини вірусів, зоопатогенні представники яких можуть контамінувати м’ясні продукти (яловичину, свинину, курятину): Parvoviridae, Anelloviridae, Circoviridae, Polyomaviridae, Smacoviridae. Для встановлення можливого латентного інфікування людей цими вірусами треба провести тестування сироваток крові на наявність специфічних антитіл. Виявлення у фекаліях людини гіровірусів із родини Anelloviridae і гачісмаковірусів із родини Smacoviridae може бути зумовлено вживанням в їжу зараженого курячого м’яса. Наведено дані про способи екстракції й концентрування та методи детекції вірусів у контамінованих харчових продуктах: ПЛР (зі зворотною транскрипцією і в режимі реального часу), ІФА, ІХА, електронна мікроскопія, виділення вірусів у перещеплюваних культурах клітин із подальшою ідентифікацією в серологічних реакціях (РН, РІФ, ІФА) або ПЛР

Recent advances in electrophoretic deposition of thin-film electrolytes for intermediate-temperature solid oxide fuel cells

Solid oxide fuel cells (SOFCs) have been attracting considerable attention as ecologically friendly and highly efficient power sources with a variety of applications. Modern directions in the SOFCs technology are related to lowering the SOFC operating temperature that require both advanced materials design and development of versatile technologies to fabricate SOFC with thin-film electrolyte membrane to decrease ohmic losses at decreased temperatures. Electrophoretic deposition (EDP) is one of the most technologically flexible and cost-effective methods for the thin film formation currently available. This review highlights challenges and approaches presented in literature to the formation dense thin films based on oxygen-conducting and proton conducting electrolytes, as well as multilayer and composite electrolyte membranes

Новітня таксономія вірусів хребетних

The modern taxonomy of viruses of vertebrates is presented according to the information of ICTV issue 07.2019, ratification 03.2020. The leading criteria of taxonomy of viruses are named: type and structure of viral genome, mechanism of replication and morphology of virion. The periods of formation of taxonomic ranks of viruses are characterized: in 1966–1970 genera of viruses were formed, in 1971–1975 – families and subfamilies, since 1990 – orders, in 2018–2019 – realms, kingdoms, phylums, subphylums, classes, suborders, subgenеres. The nomenclature of viruses is described. Viruses belong to the Viruses domain. Viruses of vertebrates (1878 species) belong to 4 realms, 5 kingdoms, 10 phylums, 2 subphylums, 20 classes, 26 orders, 3 suborders, 45 families (of which 15 – DNA-genomic and 30 – RNA-genomic), 33 subfamilies, 345 genera and 49 subgenera. Taxonomic ranks of DNA- and RNA-genomic viruses of vertebrates are described. The DNA-genome family Anelloviridae and the unclassified RNA-genomic genus Deltavirus are not included in any realm. The family Birnaviridae is not classified within the kingdom Orthornavirae. The family of DNA-genomic Hepadnaviridae is included in the realm of RNA-containing viruses Riboviria on the grounds that the replication of hepadnaviruses occurs through the stage of RNA on the principle of reverse transcription, as in the family Retroviridae. The main taxonomic features of DNA- and RNA-genomic viruses of vertebrates are described: type and structure of viral genome (DNA or RNA, number of strands, conformation, fragmentation, polarity), shape and size of virions, presence of outer lipoprotein shell, type of capsid symmetry (spiral, iсosahedral). Some families, in addition to viruses of vertebrates, contain viruses of invertebrates and plants, in particular: families Poxviridae, Iridoviridae, Parvoviridae, Circoviridae, Smacoviridae, Genomoviridae, Rhabdoviridae, Nyamiviridae, Peribunyaviridae, Phenuiviridae, Nairoviviridae, Nodaviridae, Reoviridae and Birnaviridae – viruses of insects; families Genomoviridae, Rhabdoviridae, Phenuiviridae and Reoviridae – viruses of plants; family Nyamiviridae – viruses of nematodes, cestodes, sipunculidеs and echinoderms; family Rhabdoviridae – viruses of nematodes; family Reoviridae – Eriocheir sinensis reovirus; family Birnaviridae – viruses of tellines and rotifers.Подано сучасну таксономію вірусів хребетних за інформацією МКТВ випуску 07.2019 р., ратифікація 03.2020 р. Названо провідні критерії таксономії вірусів: тип і структура вірусного геному, механізм реплікації та морфологія віріона. Охарактеризовано періоди формування таксономічних рангів вірусів: у 1966–1970 рр. сформовано роди вірусів, у 1971–1975 рр. – родини і підродини, з 1990 р. – порядки, у 2018 – 2019 рр. – регіони, царства, типи, підтипи, класи, підпорядки, підроди. Описано номенклатуру вірусів. Віруси належать до домену Viruses. Віруси хребетних (1878 видів) входять до 4 регіонів, 5 царств, 10 типів, 2 підтипів, 20 класів, 26 порядків, 3 підпорядків, 45 родин (з яких 15 – ДНК-геномні та 30 – РНК-геномні), 33 підродин, 345 родів і 49 підродів. Описано таксономічні ранги ДНК- і РНК-геномних вірусів хребетних. Родина ДНК-геномних Anelloviridae і некласифікований РНК-геномний рід Deltavirus не входять до жодного регіону. Родина Birnaviridae не класифікована в межах царства Orthornavirae. Родина ДНК-геномних Hepadnaviridae включена до регіону РНК-вмісних вірусів Riboviria на підставі того, що реплікація гепаднавірусів відбувається через стадію РНК за принципом зворотної транскрипції, як і в родини Retroviridae. Описано основні таксономічні ознаки ДНК- і РНК-геномних вірусів хребетних: тип і структура вірусного геному (ДНК або РНК, кількість ниток, конформація, фрагментованість, полярність), форма і розміри віріонів, наявність зовнішньої ліпопротеїнової оболонки, тип симетрії капсиду (спіральний, ікосаедральний). Окремі родини, крім вірусів хребетних, містять віруси безхребетних і рослин, зокрема: родини Poxviridae, Iridoviridae, Parvoviridae, Circoviridae, Smacoviridae, Genomoviridae, Rhabdoviridae, Nyamiviridae, Peribunyaviridae, Phenuiviridae, Nairoviridae, Nodaviridae, Reoviridae і Birnaviridae – віруси комах; родини Genomoviridae, Rhabdoviridae, Phenuiviridae і Reoviridae – віруси рослин; родина Nyamiviridae – віруси нематод, цестод, сипункулідів і голкошкірих; родина Rhabdoviridae – віруси нематод; родина Reoviridae – реовірус китайських мохноруких крабів; родина Birnaviridae – віруси телін і коловерток

Етіопатогенетичні аспекти та лабораторна діагностика вірусних респіраторно-кишкових інфекцій телят

The results of a virological and serological study of calves, patients and deaths with symptoms of diarrhea and pneumoenteritis are presented. In the pathological material of 8 calves of 2–8 days of age, sick and deaths with signs of diarrhea, antigens of rotavirus B (62.5%) and betacoronavirus 1 (100%) were identified in direct immunofluorescence test, including 62.5% of animals with associated infection. Serological research of 17 calf convalescents revealed a diagnostic increase in antibodies to rotavirus B (52.9%) and betacoronavirus 1 (70.6%), including 23.5% of animals with seroconversion to two viruses. In a research of blood sera and colostrum on the first day, 25 cows were found to have antibodies to rotavirus B (20.0%) and beta-coronavirus 1 (32.0%) in hemagglutination inhibition test. The relationship between antibody titers in the serum and colostrum of maternal cows and blood serum of newborn calves was established. Antigens of rotaviruses A and C, ungulate boсaparvоvirus 1 and specific antibodies to them for diarrheal calf disease have not been established. In the pathological material of 11 calves of 15–20 days of age, sick and deaths with signs of pneumoenteritis, antigens of bovine mastadenovirus B (72.7%) and bovine atadenovirus D (45.5%) were identified in direct immunofluorescence test, including 18.2% of animals are associated with two viruses. In a serological research of 48 calf-convalescents, a diagnostic increase in antibody titers to bovine mastadenovirus B (66.7%) and bovine atadenovirus D (50.0%) was detected in hemagglutination inhibition test. In a study of colostrum on the first day of 22 cows, antibodies to bovine mastadenovirus B (27.3%) and bovine atadenovirus D (18.2%) were detected. Antigens of bovine mastаdenovirus A and C, pestiviruses A and B, mammalian orthoreovirus, ungulate boсaparvоvirus 1 and specific antibodies to them for pneumoenteritis of calves have not been established. Therefore, in the etiopathogenesis of diarrheal disease of newborn calves, the involvement of rotavirus B and betacoronavirus 1 was established. The presence of colostrum antibodies did not protect calves from rotavirus and coronavirus infections, did not block the secretion of viruses from feces, and correlated with their mire contents. Colostrum antibodies inhibited the body's immunological response to infection. The participation of bovine mastodenovirus and bovine atadenovirus D has been found in the etiopathogenesis of calf pneumoenteritis. These viruses latently infect adult animals as a source of infectious agents for calves.Наведено результати вірусологічного й серологічного дослідження телят, хворих і загиблих із симптомами діареї та пневмоентериту. У патологічному матеріалі 8 телят 2–8-денного віку, хворих і загиблих з ознаками діареї, ідентифіковано в РІФ антигени ротавірусу В (62,5%) і бетакоронавірусу 1 (100%), в тому числі в 62,5% тварин встановлено асоційовану інфекцію. За серологічного дослідження 17 телят-реконвалесцентів виявлено у РЗГА діагностичне зростання титрів антитіл до ротавірусу В (52,9%) і бетакоронавірусу 1 (70,6%), у тому числі в 23,5% тварин встановлено сероконверсію до двох вірусів. При дослідженні сироваток крові та молозива першого дня 25 корів виявлено у РЗГА антитіла до ротавірусу В (20,0%) і бетакоронавірусу 1 (32,0%). Встановлено взаємозв’язок між титрами антитіл у сироватках крові й молозиві корів-матерів і сироватках крові новонароджених телят. Антигенів ротавірусів А і С, бокапарвовірусу копитних 1 та специфічних антитіл до них за діарейного захворювання телят не встановлено. У патологічному матеріалі 11 телят 15–20-денного віку, хворих і загиблих з ознаками пневмоентериту, ідентифіковано в РІФ антигени мастаденовірусу ВРХ В (72,7%) та атаденовірусу ВРХ D (45,5%), у тому числі у 18,2% тварин встановлено асоціацію двох вірусів. За серологічного дослідження 48 телят-реконвалесцентів виявлено у РЗГА діагностичне зростання титрів антитіл до мастаденовірусу ВРХ В (66,7%) та атаденовірусу ВРХ D (50,0%). При дослідженні молозива першого дня 22 корів виявлено антитіла до мастаденовірусу ВРХ В (27,3%) та атаденовірусу ВРХ D (18,2%). Антигенів мастаденовірусів ВРХ А і С, пестівірусів А і В, ортореовірусу ссавців, бокапарвовірусу копитних 1 та специфічних антитіл до них за пневмоентериту телят не встановлено. Отже, в етіопатогенезі діарейного захворювання новонароджених телят встановлено участь ротавірусу В і бетакоронавірусу 1. Наявність молозивних антитіл не забезпечувала захист телят від ротавірусної та коронавірусної інфекцій, не блокувала виділення вірусів із калом, корелювала з їхнім вмістом у сироватках крові й молозиві корів-матерів. Молозивні антитіла інгібували імунологічну реакцію організму телят на зараження. В етіопатогенезі пневмоентериту телят встановлено участь мастаденовірусу ВРХ В та атаденовірусу ВРХ D. Ці віруси латентно інфікують дорослих тварин, що слугують джерелом збудників інфекції для телят

Peculiarities of electrophoretic deposition and morphology of deposited films in non-aqueous suspensions of Al2O3–Al nanopowder

The paper presents the results of a comprehensive study of the electrokinetic properties of non-aqueous suspensions of the Al2O3–Al nanopowder obtained by the method of electric explosion of wires (EEW) with 0.3 wt.% of metallic aluminum in its composition. The dependence of zeta potential on the concentration of the Al2O3–Al suspension is revealed. The nature of long-term changes in zeta potential and pH in suspensions is established. Appearance of bubbles in the deposited coatings due to the interaction of metallic aluminum particles with the liquid suspension medium during electrochemical reactions on the electrodes is defined as the main feature of the electrophoretic deposition (EPD) process in the Al2O3–Al suspensions. The influence of the suspension preparation method on the deposited coatings’ morphology is demonstrated

Possible ways of reaching autonomy in speaking

The article focuses on one of the burning problems in contemporary ELT: how to achieve fluent speaking of students. The authors reflect upon their experience in using different activities which help to reach autonomy. The paper offers some practical ideas which have proved to be effective