THE USE OF BACTERIAL LYSATES IN THE COMPLEX TREATMENT OF PATIENTS WITH CHRONIC DECOMPENSATED TONSILLITIS

Introduction. Chronic tonsillitis (CT) occupies a leading place in the structure of general Oto-rhino-laryngology (ORL) pathology which is characterized by a tendency to an increase in the number of patients with recurrent course, the development of complications and the diversity of etiopathogenetic mechanisms of onset. It has been established that the most acceptable tactic for the prevention of exacerbations of chronic tonsillitis is the use of various groups of drugs that enhance the humoral immunity of the mucous membranes. The drug Ismigen is an immunostimulant based on a bacterial lysate, which increases the body's resistance to infections due to an increase in serum and secretory antibodies, activation of cellular and humoral factors of nonspecific immunity. The aim of the study was to evaluate the effectiveness of the use of Ismigen in the complex treatment of patients with chronic decompensated tonsillitis by studying the dynamics of microbiological indicators. Materials and methods. To achieve this goal, 31 patients with chronic decompensated tonsillitis (CDT) were examined. Patients were divided into 2 groups depending on the proposed treatment regimen: Group A: patients with chronic decompensated tonsillitis who underwent laser tonsillotomy - 15 patients; Group B: patients with chronic decompensated tonsillitis who underwent laser tonsillotomy with further immunostimulation with the drug Ismigen - 16 patients. The control group (CG) consisted of 17 practically healthy individual. Patient in group B had sublingual Ismigen postoperatively: once daily for a period for a period of 10 days. Microbiological examination of the material from the mucous membranes of the tonsils or oropharynx was carried out in dynamics before the treatment, 7 days after the treatment and 1-2 months after the end of the course of treatment. A comprehensive assessment of the status of the oropharynx microbiocenosis was carried out in accordance with the criteria described earlier. According to these criteria, the status of the microbiocenosis of the oropharynx was divided into: eubiosis, dysbiosis of the 1st degree, dysbiosis of the 2nd degree and dysbiosis of the 3rd degree. Results and discussion. Before treatment, in the decompensated state of CT (59.7±2.8) % of the examined subjects was accompanied by dysbiotic manifestations and were classified to grade 3: 60.0% of patients in group A and in 62.5% of patients in group B. In no case pathology of the tonsils did not reveal the microbiological picture of eubiosis. Carrying out various types of therapeutic measures for patients with CDT positively affected the microbiocenosis status of the studied biotope in comparison with the initial data. Comparison of the results of microbiological examination of patients in groups A and B showed the advantages of using immunocorrection after laser tonsillotomy. Thus, in 81.3% of the examined group B microbiocenoses of the mucous membranes of preserved tonsils are represented by eubiosis, compared with 26.7% in group A (p<0.01). The rest of the patients (18.7%) of group B showed dysbiotic phenomena of 1st degree, against 53.3% of persons in group A (p<0.05). The study of the species composition of the oropharynx microbiota of patients with CDT before treatment and its comparison with bacterial antigens that are part of the preparation of Ismigen showed that practically every patient had persistent one or two respiratory pathogens, which are eliminated by bacterial lysates of Ismigen. Immediately after the treatment, there were no significant differences in the incidence of the above-mentioned bacteria between groups of patients. Respiratory pathogens were detected in 5 patients of group A and 3 patients of group B. The density of seeding of the biotope decreased significantly compared to baseline values and averaged lg (4.1±0.2) CFU/g (p <0.01). 1-2 months after the treatment in none of the patients who received the preparation of «Ismigen», the indicated bacteria were detected in the microbiocenosis of the mucous tonsils, against 66.7% of the group A patients who did not undergo sublingual immunization (p<0.01) . «Sanitizing», with respect to the microbial factor of CT, the effectiveness of performed tonsillotomy in a third of patients of group A was lost. The aforementioned respiratory pathogens are most often encountered in chronic inflammatory processes in the upper respiratory tract. Long-term persistence of microorganisms is accompanied by aggravation of immunological disorders and an increased risk of recurrence of the disease [14]. Our studies confirmed the above for patients in Group A, who underwent adequate pathogenetic organ-sparing treatment of the tonsils, but without subsequent immunocorrection. Conclusions. 1. Ismigen, administered to patients with chronic decompensated tonsillitis as part of complex treatment provided a more pronounced antimicrobial effect and promoted restoration of the normocoenosis of the oropharynx. 2. Laser tonsillotomy performed with further immunomodulation with the help of immunostimulant on the basis of bacterial lysates Ismigen, allows to achieve the indices of microbial communities of the mucous membranes of preserved tonsils, which did not differ statistically from the microbiota of the control group of practically healthy persons: in 81.3% of patients, eubiosis and in 18.7% of the dysbiosis of the 1st degree. In persons without pathology of the tonsils, these indicators were 88.2% and 11.8%, respectively. 3. Ismigen has a selective antimicrobial effect against the most common respiratory pathogens, which is objectively manifested by the restoration of the eubiotic colonization profile of the oropharynx in patients with CDT 1-2 months after treatment

An improved adsorption method for the characterization of water-based supercapacitor electrodes

The specific surface area is a key characteristic of carbon materials used in supercapacitor electrodes. In this paper, the use of a methylene blue technique for specific surface area determination is presented. Values for the specific surface area, determined by a new method, provide better correlation with theoretical values for the specific electrical capacity of highly-porous carbon electrodes than the values measured by the common BET method. Additionally, the methylene blue adsorption method is thought to characterize carbon adsorption activity in relation to a supercapacitor electrolyte

ВЛИЯНИЕ ПАРАМЕТРОВ ПОТЕНЦИАЛА СМЕЩЕНИЯ И ОРИЕНТАЦИИ ПОДЛОЖКИ НА ХАРАКТЕРИСТИКИ ОСАЖДАЕМОГО ПОКРЫТИЯ: РОЛЬ РАСПЫЛЕНИЯ

Теоретически исследуется влияние процессов атомного распыления на величину внутренних напряжений и скорость роста покрытия, получаемого методом плазменно-ионного осаждения с использованием импульсного потенциала смещения на подложке и при различных углах падения ионов на осаждаемую поверхность. Формула для расчета внутренних напряжений в осаждаемом покрытии, полученная в рамках модели нелокального термоупругого пика иона с учетом процессов атомного распыления, использовалась для расчета напряжений в покрытиях TiN и CrN, осаждаемых из потоков ионов Ti+ и Cr+, соответственно. Величина напряжений для рассмотренных покрытий коррелирует с модулем упругости материала покрытия. Максимум кривой напряжений уменьшается и смещается в область более высоких потенциалов с ростом угла падения. Такое поведение обусловлено процессом распыления квазистабильных междоузельных дефектов, определяющих уровень напряжений в осаждаемом покрытии. Предложена формула для скорости осаждения покрытия, учитывающая распыление атомов покрытия при произвольных потенциале смещения и угле падения ионов. Показано, что распыление резко снижает скорость осаждения покрытий и делает невозможным осаждение покрытий TiN и CrN в режиме постоянного потенциала при потенциалах на подложке, превышающих 1,7 кВ и 0,7 кВ, соответственно, и при нормальном падении ионов. Распыление оказывает наибольшее влияние на внутреннее напряжение и скорость роста покрытия при осаждении ионов под наклонными углами падения α = 45°...70° . Результаты расчетов сравниваются с имеющимися экспериментальными данными

Modeling of liquid flow in surface discontinuities

Polymer composite and metallic materials have found wide application in various industries such as aviation, rocket, car manufacturing, ship manufacturing, etc. Many design elements need permanent quality control. Ensuring high quality and reliability of products is impossible without effective nondestructive testing methods. One of these methods is penetrant testing using penetrating substances based on liquid penetration into defect cavities. In this paper, we propose a model of liquid flow to determine the rates of filling the defect cavities with various materials and, based on this, to choose optimal control modes

Моделювання та дослідження магнітоелектричного перетворювача для гідро- та пневмоприводів

Purpose. Presentation of the results of modeling and practical implementation of a magnetoelectric converter for hydraulics and pneumatics systems of the aerospace industry. Methodology. Calculations of three-dimensional magnetic fields are carried out with the Finite Element Method by JMAG program. The solution of the differential equations connecting the input voltage, current, magnetic flux and torque is performed by numerical integration. Results. As a result of calculations, the converter configuration was obtained. Tests of the prototype model of the converter confirmed the principle workability of the adopted design and design solutions in its development. Practical value. Tests of the converter prototype sample confirmed the fundamental performance of the adopted design and constructive solutions.Наведено результати моделювання та практичної реалізації магнітоелектричного перетворювача для гідро- та пневмоприводів аерокосмічної галузі. На основі серії проектних розрахунків при різноманітній конфігурації магнітної системи перетворювача обрано варіант з чотирма зубцями на полюсі статору і отримані його основні характеристики. Результати розрахунків зіставлені з результатами експерименту на макетному зразку магнітоелектричного перетворювача

Дизайн, синтез и биологические свойства ингибиторов ВСR-ABL тирозинкиназы, применяемых для лечения хронического миелолейкоза

Imatinib, a selective BCR-ABL tyrosine kinase inhibitor has significantly improved efficacy of chronic myelogenous leukemia treatment. This review focuses on discovery and development of imatinib, methods of its synthesis and further structure optimization opportunities.Эффективность лечения хронического миелолейкоза существенно повысилась после введения в клиническую практику иматиниба - селективного ингибитора BCR-ABL тирозинкиназы. Описаны история разработки иматиниба, методы его синтеза и направления дальнейшей оптимизации структуры

Застосування природних та преформованих фізичних чинників в лікуванні хворих на хронічний вірусний гепатит С - обґрунтування використання

Experience of application of natural (littlemineralized gidrokarbonatno-sulfatno-khloridnoi of natrium mineral water) is reflected in the article but physical factors (vibroacoustic and elektromagnitnim by radiation edge visokochastotnogo band) for patients with chronic viral hepatitis of С on a background standard antiviral therapy. It is well-proven that application of this curative complex assists the considerable increase of efficiency of antiviral treatment, normalization of the state of organs of hepatopankreatobiliarnoi zone and improvement of quality of life of this category of patients.Висока розпоширеність у всіх країнах світу, схильність щодо прогресування із переходом у цироз печінки та гепатоцелюлярну карциному, а також поки що невисока ефективність етіотропного лікування – ось основні фактори, які обумовлюють актуальність проблеми хронічних вірусних гепатитів [4, 7]. За даними ВОЗ, в світі близька 800 млн. людей потерпають від хронічної форми HCV-інфекції, з темпи росту її суттєво перевищують всі інші захворювання. Ці дані дають змогу стверджувати про розповсюдженість HCV в останні 20—30 років, переважно серед молодих людей [3, 4]. Метою нашої роботи було вивчення ефективності поєднаного застосування стандартної противірусної терапії, маломінералізованої гідрокарбонатно-сульфатно-хлоридно-натрієвої мінеральної води, процедур КВЧ- та віброакустичної терапії у хворих на ХВГС. Матеріали та методи дослідження. В динаміці обстежено 72 хворих на ХВГС (генотип 1b, фаза реплікації, мінімального та середнього ступеня активності) із супутньою патологією органів травлення. Діагноз ХВГС і ступінь його активності встановлювали згідно до Міжнародної класифікації хронічних гепатитів (Лос-Анджелес, 1994). Оцінка ефективності лікування проводилася через 6 місяців від початку лікування, якісне та кількісне визначення РНК НСV ПЛР проводилось через 1, 3 та 6 місяців від початку терапії. Результати проведених досліджень оброблялися загальноприйнятими засобами варіаційної статистики, розраховували середні абсолютних та відносних величин, їх помилки, критерій певності Фішера-Ст’юдента. Аналіз результатів загальноклінічного дослідження крові визначило прискорення ШОЕ та моноцитоз у 13,8% та 16,6% обстежених відповідно. Всі інші показники гемограми у всіх хворих знаходились в межах нормальних величин. Вивчення імунологічного статусу хворих на ХВГС до початку лікування визначило зниження рівня показників Т-клітинного імунітету у більшості обстежених. Так у 44,4% пацієнтів спостерігалося зниження рівня CD4-лімфоцитів та імунорегуляторного індексу CD4/CD8. У 37,5% обстежених визначено підвищення рівня CD8-лімфоцитів та рівня В-лімфоцитів. В усіх хворих визначалась активна реплікація інфекції НСV в сироватці крові за даними ПЛР. Впровадження в практику амбулаторного та санаторно-курортного лікування хворих на ХВГС комплексного поєднаного застосування стандартної ПВТ, маломінералізованої гідрокарбонатно-сульфатнохлоридної натрієвої МВ, процедур віброакустичної та КВЧ-терапії дозволить підвищити ефективність противірусного лікування, нормалізувати стан органів гепатопанкреатобіліарної зони, покращити якість життя хворих, що страждають на хронічний вірусний гепатит С

Digital receivers for low-frequency radio telescopes UTR-2, URAN, GURT

This paper describes digital radio astronomical receivers used for decameter and meter wavelength observations. This paper describes digital radio astronomical receivers used for decameter and meter wavelength observations. Since 1998, digital receivers performing on-the-fly dynamic spectrum calculations or waveform data recording without data loss have been used at the UTR-2 radio telescope, the URAN VLBI system, and the GURT new generation radio telescope. Here we detail these receivers developed for operation in the strong interference environment that prevails in the decameter wavelength range. Data collected with these receivers allowed us to discover numerous radio astronomical objects and phenomena at low frequencies, a summary of which is also presented.Comment: 24 pages, 15 figure

Photo- and X-ray induced cytotoxicity of CeF3-YF3-TbF3 Nanoparticle-Polyvinylpyrrolidone -"Radachlorin" composites for combined photodynamic therapy

The Ce0.5Y0.35Tb0.15F3 nanoparticles with a CeF3 hexagonal structure were synthesized using the co-precipitation technique. Сonjugated with Radachlorin using polyvinylpyrrolidone coating as well as without Radachlorin were detecte

Examining immune arms in mice immunized with site-specific influenza virus mutants

Site-specific mutants as candidates for live influenza vaccines were resulted from directly introducing into the genome of the pathogenic influenza virus A/WSN/33 (H1N1) strain ts mutations derived from the genes encoding the polymerase complex proteins from some cold-adapted strains serving as attenuation donor. Here we present the data of a comparative study examining immune system arms in mice immunized intranasally with influenza virus mutants and classical cold-adapted reassortant obtained by crossing cold-adapted strain Donor A/Krasnodar/101/35/59 (H2N2) with strain A/WSN/33 (H1N1) bearing surface antigens (hemagglutinin and neuraminidase) similar to mutants. Immunophenotyping mononuclear leukocytes from immunized mice indicated at moderate suppressive effect after using site-specific mutant and the HA reassortant viruses on some immune cell subsets. All viruses in immunized mice resulted in activation of certain lymphocyte subsets including MHC II-positive cells, CD45+/CD19+ B lymphocytes and natural killer cells (CD16/32+/CD3–). Timescale and magnitude of activation markedly differed for each cell subsets. Mice immunized with mutants M26 and U2 peaked with count of CD16/32+/CD3– expressing cells on day 2 after the second immunization compared with control (p &lt; 0.05) that may suggest about an important role for NK cells in activating immune response. In contrast, no significant changes were observed during the study in percentage of CD4+/CD25+/Fox P3 regulatory T cells, CD4+ T helpers and CD8+ cytotoxic cells, except for a sharply decreased count of activated CD4+/CD25+ cells (4-fold) on day 7 after immunization with mutant virus M26. Moreover, mutants U2 and M26 more moderately increased percentage of TLR2- and TLR4-positive cells. The viruses studied ambiguously affected count of TLR9-expressing cells in immunized animals. All viruses increased phagocytic activity in monocytes, but not neutrophils. Despite the moderate activation of innate and adaptive immunity arms, site-specific mutants more profoundly affected humoral reactions inducing increased antibody titers, so that immunogenicity of mutant viruses was higher than that of the cold-adapted reassortant. Thus, the findings hold a promise of using site-specific mutants as live influenza vaccines