ЗМІНИ ПОКАЗНИКІВ ГУМОРАЛЬНОЇ ЛАНКИ ІМУНІТЕТУ В СИРОВАТЦІ КРОВІ ЩУРІВ ПРИ ЛІПОПОЛІСАХАРИДНОМУ ЗАПАЛЕННІ ТКАНИН ПАРОДОНТА

For many years generalized periodontitis is severe and common pathology of periodontal tissues. From year to year, this disease remains an urgent problem because, through bone resorption it leads to significant violation of the function of the dentition. Today it is of considerable importance to identify mechanisms for the relationship between the state of the human immune system and the course of generalized periodontitis. Inflammatory-destructive phenomena in periodontal tissues are characterized by disorders in the interaction of factors of nonspecific resistance of the body and depression of the autonomous system of local immunity with imbalance of indicators. The aim of the study – to determine the level of immunoglobulins in blood in lipopolysaccharide inflammation of periodontal tissues in an experiment. Material and Methods. The experiment included 62 experimental animals, which were divided into two groups: I – control animals; II – animals with inflammation of periodontal tissues. To simulate acute periodontitis in experimental animals we used lipopolysaride, animals of this group were injected into the tissues of gums with 40 microlitres (1 mg/ml) of lipopolysaccharide (LPS) and intragastric 1 % starch solution within 2 weeks. Euthanasia of rats was performed by bloodletting under thiopental sodium anesthesia on day 14 from the start of the experiment. Results and Discussion. The results of the study showed that the concentration of IgM in serum increased 1.7 times (p<0.05) compared with the control. At the same time the level of IgA in the blood of experimental animals was increased 1.4 times that of healthy animals. It should be noted that immunoglobulin G is the major antibody representative and accounts for about 70–80 % of all blood immunoglobulins, our study showed an increase in IgG (58 % p<0.05) relative to the group of animals that were not administered lipopolysaride. The results of our studies indicate that the increase of their content in periodontitis is a consequence of activation of the effector link of immunity in response to the introduction of endotoxin antigen. Conclusions. The results of the studies have shown that the development of inflammation of periodontal tissues is accompanied by significant changes in the state of the humoral immune system. These figures vary depending on the extent of periodontal damage and reflect the processes of local inflammation and activation of immune defense mechanisms. Hyperproduction of immunoglobulins in the blood indicates an excess of toxins and antigens in periodontitis.В течение многих лет генерализованный пародонтит является тяжелой и распространенной патологией тканей пародонта. Из года в год это заболевание остается актуальной проблемой, поскольку вследствие резорбции костной ткани приводит к значительному нарушению функции зубочелюстной системы. Сегодня довольно большое значение придается выявлению механизмов взаимосвязи между состоянием иммунной системы человека и течением генерализованного пародонтита. Воспалительно-деструктивные явления в тканях пародонта характеризуются нарушениями во взаимодействии факторов неспецифической резистентности организма и депрессией автономной системы местного иммунитета с дисбалансом показателей. Цель – определить уровень иммуноглобулинов в крови при липополисахаридном воспалении тканей пародонта в эксперименте. Материал и методы. В эксперимент включили 62 подопытных животных, которые были поделены на две группы: I – контрольные животные; II – животные с моделью острого воспаления пародонта. Для моделирования острого воспаления пародонта у экспериментальных животных нами был использован липополисахарид, животным этой группы в течение 2-х недель через день вводили в ткани десен по 40 микролитров (1 мг/мл) липополисахарида (ЛПС) и внутрижелудочно 1 % раствор крахмала. Эвтаназию крыс осуществляли путем кровопускания в условиях тиопентал-натриевого наркоза на четырнадцатый день от начала опыта. Результаты. Результаты проведенного обследования показали, что концентрация IgM в сыворотке крови увеличилась в 1,7 раза (p<0,05) по сравнению с контролем. В то же время, уровень IgА в крови экспериментальных животных был повышен в 1,4 раза, по сравнению со здоровыми животными. Стоит отметить, что иммуноглобулин G является основным представителем антител и составляет около 70–80 % всех иммуноглобулинов крови Результаты нашего исследования показали повышение уровня IgG (на 58 %, p<0,05), по сравнению с группой животных, которым не вводили липополисахарид. Повышение их содержания при пародонтите является следствием активации эффекторного звена иммунитета в ответ на введение антигена эндотоксина. Выводы. Результаты проведенных исследований показали, что развитие острого воспаления пародонта сопровождается существенными изменениями состояния гуморального звена иммунной системы. Данные показателей меняются в зависимости от степени повреждения пародонта и отражают процессы местного воспаления и активации иммунных механизмов защиты. Гиперпродукция иммуноглобулинов в крови свидетельствует об избытке токсинов и антигенов при пародонтите.Протягом багатьох років генералізований пародонтит є тяжкою та поширеною патологією тканин пародонта. З року в рік це захворювання залишається актуальною проблемою, оскільки через резорбцію кісткової тканини призводить до значного порушення функції зубощелепної системи. Сьогодні доволі вагоме значення надається виявленню механізмів взаємозв’язку між станом імунної системи людини та перебігом генералізованого пародонтиту. Запально-деструктивні явища в тканинах пародонта характеризуються порушеннями у взаємодії факторів неспецифічної резистентності організму та депресією автономної системи місцевого імунітету з дисбалансом показників. Мета – визначити рівень імуноглобулінів у крові при ліпополісахаридному запаленні тканин пародонта в експерименті. Матеріал і методи. До експерименту залучено 62 піддослідних тварини, яких було поділено на дві групи: І – контрольні тварини; ІІ – тварини з моделлю гострого запалення тканин пародонта. Для моделювання запалення пародонтальних тканин в експериментальних тварин нами було використано ліпополісарид, тваринам цієї групи протягом 2-х тижнів через день вводили в тканини ясен по 40 мікролітрів (1 мг/мл) ліпополісахариду (ЛПС) і внутрішньошлунково 1 % розчин крохмалю. Евтаназію щурів здійснювали шляхом кровопускання за умов тіопентал-натрієвого наркозу на 14-у добу від початку досліду. Результати. Результати проведеного обстеження показали, що концентрація IgM у сироватці крові збільшилася в 1,7 раза (p<0,05), порівняно з контролем. Водночас рівень IgА в крові експериментальних тварин був підвищений у 1,4 раза, порівняно зі здоровими тваринами. Варто зазначити, що імуноглобулін G є основним представником антитіл та становить близько 70–80 % всіх імуноглобулінів крові. Результати нашого дослідження показали підвищення рівня IgG (на 58 % p<0,05), порівняно з групою тварин, яким не вводили ліпополісарид. Підвищення їх вмісту при пародонтиті є наслідком активації ефекторної ланки імунітету у відповідь на введення антигену ендотоксину. Висновки. Результати проведених досліджень продемонстрували, що розвиток запалення тканин пародонта супроводжується суттєвими змінами стану гуморальної ланки імунної системи. Дані показники змінюються залежно від ступеня пошкодження пародонта і відображають процеси місцевого запалення та активації імунних механізмів захисту. Гіперпродукція імуноглобулінів у крові свідчить про надлишок токсинів та антигенів при пародонтиті

Зміни цитокінового профілю у сироватці крові щурів за умов пародонтиту

Diseases of periodontal tissues occupy one of the first places in frequency and prevalence among dental diseases, also represent a complex problem that is becoming of significant nature. The high incidence of periodontal disease, the severity of some forms of periodontal pathology, loss of teeth and as a result significant changes in the dentition system, reduced performance, reduced quality of life – all this allows us to consider periodontal disease not only a serious medical but also an important social problem. The aim of the study – to learn changes in the cytokine profile in lipopolysaccharide inflammation of periodontal tissues in experiment. Materials and Methods. The experiment included 62 experimental animals, which were divided into two groups: I – control animals; II – animals with periodontitis model. To simulate acute periodontitis in experimental animals, we used lipopolysaride, animals of this group were injected with 40 microliters (1mg/ml) lipopolysaccharide (LPS) gums and intragastric 1 % starch solution within 2 weeks. Euthanasia of rats was performed by bloodletting under conditions of thiopental sodium anesthesia on the 22nd day from the beginning of the experiment. Results and Discussion. The results of the study showed that TNF-α - increased in the serum of animals 8.7 times compared with the control group. At the same time, IL-1β increased 4.2-fold compared with control (p <0.05). The results of the level of anti-inflammatory cytokines in lipopolysaccharide periodontitis significantly decreased. The data of our studies showed that the level of IL-4 in the serum of experimental animals decreased 1.6 times (p <0.05) relative to control. We also observed a decrease in the serum of rats (1.5-fold compared with the control group) of IL-10. Conclusions. The results of the studies showed that the development of periodontitis is accompanied by significant changes in the state of immune mechanisms of protection of the oral cavity. The results of the experimental study indicate that with generalized lipopolysaccharide periodontitis in the serum of experimental animals there is an imbalance between the production of proinflammatory and anti-inflammatory cytokines.Заболевания тканей пародонта занимают одно из первых мест по частоте и распространенности среди стоматологических заболеваний, а также представляют собой сложную проблему, которая приобретает масштабный характер. Высокий уровень заболеваемости пародонтитом, тяжесть некоторых форм его патологии, потеря зубов и как результат значительные изменения в зубочелюстной системе, уменьшение работоспособности, снижение качества жизни населения – все это позволяет считать это заболевания не только серьезной медицинской, но и важной социальной проблемой. Цель исследования – изучить изменения цитокинового профиля при липополисахаридном воспалении тканей пародонта в эксперименте. Материалы и методы. В эксперимент включили 62 крысы, которых разделили на две группы: первая – контрольные животные; вторая – крысы с моделью пародонтита. Для моделирования острого пародонтита в экспериментальных животных мы использовали липополисарид, животным этой группы в течение 2-х недель через сутки вводили в ткани десен по 40 микролитров (1 мг / мл) липополиса-харида (ЛПС) и внутрижелудочно 1% раствор крахмала. Эвтаназию крыс осуществляли путем крово-пускания в условиях тиопентал-натриевого наркоза на 22 сутки от начала опыта. Результаты исследований и их обсуждение. Результаты проведенного обследования показали, что ФНО-α повысился в сыворотке крови животных в 8,7 раза по сравнению с контрольной груп-пой. В то же время, показатель ИЛ-1β вырос в 4,2 раза по сравнению с контрольной групой (p<0,05). Результаты уровня противовоспалительных цитокинов при липополисахаридном пародонтите до-стоверно снижались. Данные наших исследований показали, что уровень ИЛ-4 в сыворотке крови экспериментальных животных снизился в 1,6 раза (p<0,05) относительно контрольной группы. Так-же мы наблюдали снижение его в сыворотке крови крыс (1,5 раза по сравнению с группой контроля) ИЛ-10. Выводы. Результаты проведенных исследований показали, что развитие пародонтита сопровождается существенными изменениями состояния иммунных механизмов защиты ротовой полости. При генерализованном липополисахаридном пародонтите в сыворотке крови экспериментальных животных возникает дисбаланс между продукцией провоспалительных и противовоспалительных цитокинов.Захворювання тканин пародонта займають одне з перших місць за частотою і поширенням серед стоматологічних захворювань, а також є складною проблемою, яка набуває масштабного характеру. Високий рівень захворюваності на пародонтит, тяжкість перебігу деяких форм його патології, втрата зубів і як результат значні зміни в зубощелепній системі, зменшення працездатності, зниження якості життя населення – все це дозволяє вважати це захворювання не тільки серйозною медичною, а й важливою соціальною проблемою. Мета дослідження – вивчити зміни цитокінового профілю при ліпополісахаридному запаленні тканин пародонта в експерименті. Матеріали і методи. В експеримент включили 62 щури, яких поділили на дві групи: перша – контрольні тварини; друга – щури з моделлю пародонтиту. Для моделювання гострого пародонтиту в експериментальних тварин ми використали ліпополісарид, тваринам цієї групи протягом 2-х тижнів через добу вводили в тканини ясен по 40 мікролітрів (1мг/мл) ліпополісахариду (ЛПС) і внутрішньошлунково 1 % розчин крохмалю. Евтаназію щурів здійснювали шляхом кровопускання за умов тіопентал-натрієвого наркозу на 22-гу добу від початку досліду. Результати досліджень та їх обговорення. Результати проведеного обстеження показали, що ФНП-α підвищився в сироватці крові тварин у 8,7 раза порівняно з контрольною групою. Разом з тим, показник ІЛ-1β зріс в 4,2 раза порівняно з контрольною групою (p<0,05). Результати рівня протизапальних цитокінів при ліпополісахаридному пародонтиті достовірно знижували. Дані наших досліджень показали, що рівень ІЛ-4 у сироватці крові експериментальних тварин знизився в 1,6 раза (p<0,05) відносно контрольної групи. Також ми спостерігали зменшення його у сироватці крові щурів (1,5 раза порівняно з контрольною групою) ІЛ-10. Висновки. Результати проведених досліджень продемонстрували, що розвиток пародонтиту супроводжується суттєвими змінами стану імунних механізмів захисту ротової порожнини. При генералізованому ліпополісахаридному пародонтиті в сироватці крові експериментальних тварин виникає дисбаланс між продукцією прозапальних і протизапальних цитокінів

Characterization of Anti-ECA Antibodies in Rabbit Antiserum Against Rough Yersinia enterocolitica O:3

Peer reviewe

Artificial Neural Network-based error compensation procedure for low-cost encoders

An Artificial Neural Network-based error compensation method is proposed for improving the accuracy of resolver-based 16-bit encoders by compensating for their respective systematic error profiles. The error compensation procedure, for a particular encoder, involves obtaining its error profile by calibrating it on a precision rotary table, training the neural network by using a part of this data and then determining the corrected encoder angle by subtracting the ANN-predicted error from the measured value of the encoder angle. Since it is not guaranteed that all the resolvers will have exactly similar error profiles because of the inherent differences in their construction on a micro scale, the ANN has been trained on one error profile at a time and the corresponding weight file is then used only for compensating the systematic error of this particular encoder. The systematic nature of the error profile for each of the encoders has also been validated by repeated calibration of the encoders over a period of time and it was found that the error profiles of a particular encoder recorded at different epochs show near reproducible behavior. The ANN-based error compensation procedure has been implemented for 4 encoders by training the ANN with their respective error profiles and the results indicate that the accuracy of encoders can be improved by nearly an order of magnitude from quoted values of ~6 arc-min to ~0.65 arc-min when their corresponding ANN-generated weight files are used for determining the corrected encoder angle.Comment: 16 pages, 4 figures. Accepted for Publication in Measurement Science and Technology (MST

Population inversion of a NAHS mixture adsorbed into a cylindrical pore

A cylindrical nanopore immersed in a non-additive hard sphere binary fluid is studied by means of integral equation theories and Monte Carlo simulations. It is found that at low and intermediate values of the bulk total number density the more concentrated bulk species is preferentially absorbed by the pore, as expected. However, further increments of the bulk number density lead to an abrupt population inversion in the confined fluid and an entropy driven prewetting transition at the outside wall of the pore. These phenomena are a function of the pore size, the non-additivity parameter, the bulk number density, and particles relative number fraction. We discuss our results in relation to the phase separation in the bulk.Comment: 7 pages, 8 Figure

Surface Grafting of Poly(L-glutamates). 2. Helix Orientation

In this paper the average helix orientation of surface-grafted poly(γ-benzyl L-glutamate) (PBLG), poly(γ-methyl L-glutamate) (PMLG), and poly(γ-methyl L-glutamate)-co-(γ-n-stearyl L-glutamate) (PMLGSLG 70/30) was investigated by means of FT-IR transmission spectroscopy. The theoretical relation between the average tilt angle (θ) and the absorption peak areas of three different backbone amide bands could be calculated because their transition dipole moment directions with respect to the helix axis were known. From the normalized absorptions, the average tilt angles of grafted helices of PBLG, PMLG, and PMLGSLG 70/30 were determined. The somewhat larger average angle of PMLG helices of 35 ± 5° with respect to the substrate compared to the value of 32 ± 5° of PBLG was due to the higher grafting density of PMLG. Because of the smaller helix diameter as a result of the smaller size of the methyl side group, more PMLG helices grew on the same surface area. Sterical hindrance and unfavorable polar interactions between unidirectional aligned helices forced the PMLG helices in a more upright arrangement. The even more perpendicular orientation of PMLGSLG 70/30 (48 ± 6°) could be the result of incorporation of mainly γ-methyl L-glutamate N-carboxyanhydride (MLG-NCA) monomers during the initiation step. Incorporation of the much larger γ-n-stearyl L-glutamate N-carboxyanhydride (SLG-NCA) monomers afterward lead to enlarged angles with respect to the substrate. Due to swelling, a pronounced change in helix orientation of grafted PMLGSLG 70/30 in n-hexadecane was observed, resulting in an almost perpendicular helix orientation.

Two-Spinon and Orbital Excitations of the Spin-Peierls System TiOCl

We combine high-resolution resonant inelastic x-ray scattering with cluster calculations utilizing a recently derived effective magnetic scattering operator to analyze the polarization, excitation energy, and momentum dependent excitation spectrum of the low-dimensional quantum magnet TiOCl in the range expected for orbital and magnetic excitations (0 - 2.5 eV). Ti 3d orbital excitations yield complete information on the temperature-dependent crystal-field splitting. In the spin-Peierls phase we observe a dispersive two-spinon excitation and estimate the inter- and intra-dimer magnetic exchange coupling from a comparison to cluster calculations

Clustering data by inhomogeneous chaotic map lattices

A new approach to clustering, based on the physical properties of inhomogeneous coupled chaotic maps, is presented. A chaotic map is assigned to each data-point and short range couplings are introduced. The stationary regime of the system corresponds to a macroscopic attractor independent of the initial conditions. The mutual information between couples of maps serves to partition the data set in clusters, without prior assumptions about the structure of the underlying distribution of the data. Experiments on simulated and real data sets show the effectiveness of the proposed algorithm.Comment: 8 pages, 6 figures. Revised version accepted for publication on Physical Review Letter

Exploiting Evolution for an Adaptive Drift-Robust Classifier in Chemical Sensing

Gas chemical sensors are strongly affected by drift, i.e., changes in sensors' response with time, that may turn statistical models commonly used for classification completely useless after a period of time. This paper presents a new classifier that embeds an adaptive stage able to reduce drift effects. The proposed system exploits a state-of-the-art evolutionary strategy to iteratively tweak the coefficients of a linear transformation able to transparently transform raw measures in order to mitigate the negative effects of the drift. The system operates continuously. The optimal correction strategy is learnt without a-priori models or other hypothesis on the behavior of physical-chemical sensors. Experimental results demonstrate the efficacy of the approach on a real problem

ОСТЕОІНДУКТИВНІ ПРЕПАРАТИ ДЛЯ ЗАМІЩЕННЯ КІСТКОВИХ ДЕФЕКТІВ У СТОМАТОЛОГІЇ

The article deals with the problem of bone marrow defects of the alveolar crest as complication of dental diseases, which complicates further implantation. We have covered general data on the materials used to replace bone marrow defects in the maxillofacial area. The reparative properties of materials accelerating osteointegration are substantiated. Positive properties and disadvantages of preparations of each of the existing groups depending on origin are analyzed. The aim – to analyze literary data on osteoinductive drugs used in dentistry. Conclusion. To date, there is no bone material that meets all the requirements. The need to find new safe, accessible and easy to use artificial materials, which should have high depreciation, high endurance, antimicrobial action and resistance to infection, porous structure and inertness to biological tissues and do not cause inflammatory, allergic and toxic reactions.В статье изучена проблема дефицита костной ткани альвеолярного гребня как осложнение стоматологических заболеваний, что затрудняет дальнейшую имплантацию. Рассмотрены общие данные о материалах, которые применяют для замещения дефектов костной ткани в челюстно-лицевой области. Обоснованы репаративные свойства материалов, ускоряющие остеоинтеграцию. Проанализированы положи­тельные свойства и недостатки препаратов каждой из существующих групп в зависимости от происхождения. Цель – проанализировать литературные данные о остеоиндуктивных препаратах, применяемых в стоматологи. Заключение. На сегодняшний день еще не существует костного материала, который бы отвечал всем требованиям. Необходим поиск нових, безопасных, доступных и легких в эксплуатации искусственных мате­риалов, которые должны иметь большую амортизационную способность, высокую выносливость, антимикробное действие и резистентность к инфекции, пористую структуру и инертность к биологическим тканям и не вызывать воспалительных, аллергических и токсических реакций.В статті вивчено проблему дефіциту кісткової тканини альвеолярного гребеня як ускладнення стоматологічних захворювань, що утруднює подальшу імплантацію. Висвітлено загальні дані про матеріали, які застосовують для заміщення дефектів кісткової тканини в щелепно-лицевій ділянці. Обґрунтовано репаративні властивості матеріалів, що пришвидшують остеоінтеграцію. Проаналізовано позитивні властивості та недоліки препаратів кожної з існуючих груп залежно від походження. Мета – проаналізувати літературні дані щодо остеоіндуктивних препаратів, які застосовують у стоматології. Висновок. На сьогоднішній день ще не існує кісткового матеріалу, який би відповідав усім вимогам. Необхідний пошук нових, безпечних, доступних і легких в експлуатації штучних матеріалів, які повинні мати велику амортизаційну здатність, високу витривалість, антимікробну дію і резистентність до інфекції, пористу структуру та інертність до біологічних тканин і не викликати запальних, алергічних і токсичних реакцій