PSYCHOLOGICAL PRECONDITIONS OF MUSICAL CREATIVITY

The purpose of the article is to analyze the psychological foundations of creative thinking as a prerequisite for musical creativity. The methodology is determined by the works in the field of psychology, which focus on the psychology of creativity, the problems of musical talent and creative thinking, encyclopedic resources, which reveal the essence of the notion of creativity, and musicology studies devoted to the issues of the creative process and musical activity. Scientific novelty consists of scientific comprehension of preconditions of musical creativity; in systematizing the psychological foundations of the creative process; in finding out the principles of creative thinking. Conclusions. Musical creativity is a complex process of artistic and creative thinking, which involves the creation of new spiritually valuable works. The psychological preconditions of musical creativity, such as talent, skill, intuition, creativity, and improvisation, are connected, first of all, with the psychic and mental development of the individual. However, the role of learning, acquiring skills and experience, the formation of imagination and accumulation of impressions is of great importance, because the process of creativity is associated with mental operations on the material primarily through conscious mechanisms. In the musical creativity there is an active and continuous correlation between the conscious and the unconscious. These two types of thinking complement each other, alternating depending on the tasks set before the composer. Creative tasks are realized with the help of creative-psychological settings, among which, the important role of emotions, intuition, reason, logic, rational principle, intelligence, and fantasy is evident

"Блукаючі зірки" Леоніда Затуловського: традиції та новаторство в інтерпретації жанру симфонічної сюїти

The purpose of the article is to identify the peculiarities of the genre made on the basis of the analysis of the symphonic suite by L. Zatulovskyi and to characterize the features of the works of the Bukovynian composer. Methodology. The methods of historical-cultural, theoretical and genre-style analysis were used, which allowed to reveal traditional and innovative techniques of interpretation of the genre of the symphonic suite. The scientific novelty consists in understanding the development process of the professional musical art of Bukovyna; in revealing features of creative thinking of the composers of the region; in clarifying the principles of orchestral music of the region; in the analysis of music by L. Zatulovskyi, whose work was not explored in contemporary musicology. Conclusions. The orchestral suite "Wandering Stars" concentrates the signs of creative thinking of L. Zatulovskyi, his principles of work, which combine the properties of various fields of music, thereby denoting the formation of polystylistics, where the classical traditions of European and Ukrainian music, folk music creative work and traits of Bukovynian multinational musical culture are interwoven. L. Zatulovskyi’s suite is an example of the scene-genre programme symphonism, where the background of the colourful national environment reveals the relationship between the heroes of the novel by Sholem Aleichem. On the basis of this work by L. Zatulovskyi one can identify the features of his individual creative style. The composer, relying on genre features of folk music, was able to achieve his own originality of writing. L. Zatulovskyi, intertwining the intonation and rhythmic features of the Ukrainian, Bukovynian and Jewish song and dance traditions, enriched the melody of his works and brought it to a new level of interaction with harmony and a tone-key component.Цель статьи – на основе анализа симфонической сюиты Л. Затуловского выявить особенности жанра и охарактеризовать черты творчества буковинского композитора. Методология. Применены методы историко-культурологического, теоретического и жанрово-стилевого анализа, что позволило выявить традиционные и новаторские приемы интерпретации жанра симфонической сюиты. Научная новизна заключается в осмыслении процесса развития профессионального музыкального искусства Буковины; в выявлении особенностей творческого мышления композиторов края; в выяснении основ оркестровой музыки региона; в анализе музыки Л. Затуловского, творчество которого не исследовалось в современном музыковедении. Выводы. Оркестровая сюита "Блуждающие звезды" концентрирует признаки творческого мышления Л. Затуловского, его принципы работы, в которых сочетаются свойства различных направлений музыки, что указывает на образование полистилистики, где переплелись классические традиции европейской и украинской музыки, народное музыкальное творчество и черты буковинской многонациональной музыкальной культуры. Сюита Л. Затуловского – образец картинно-жанрового программного симфонизма, где на фоне колоритной народной среды раскрываются отношения героев романа Шолом-Алейхема. На основе данного произведения Л. Затуловского можно выявить черты его индивидуального творческого стиля. Композитор, опираясь на жанровые признаки народной музыки, смог достичь своей оригинальности почерка. Переплетая интонационные и ритмические приметы украинской, буковинской и еврейской песенно-танцевальной традиции, Л. Затуловский обогатил мелодику своих произведений и вывел ее на новый уровень взаимодействия с гармонией, тонально-ладовой составляющей.Мета статті – на основі аналізу симфонічної сюїти Л. Затуловського виявити особливості жанру та охарактеризувати риси творчості буковинського композитора. Методологія. Застосовано методи історико-культурологічного, теоретичного та жанрово-стильового аналізу, що дозволило виявити традиційні та новаторські прийоми інтерпретації жанру симфонічної сюїти. Наукова новизна полягає в осмисленні процесу розвитку професійного музичного мистецтва Буковини; у виявленні рис творчого мислення композиторів краю; у з’ясуванні засад оркестрової музики регіону; в аналізі музики Л. Затуловського, творчість якого не досліджувалась у сучасному музикознавстві. Висновки. Оркестрова сюїта "Блукаючі зірки" концентрує ознаки творчого мислення Л. Затуловського, його принципи роботи, у яких поєднано властивості різних напрямів музики, що вказує на утворення полістилістики, де переплелися класичні традиції європейської та української музики, народна музична творчість та риси буковинської багатонаціональної музичної культури. Сюїта Л. Затуловського – зразок картинно-жанрового програмного симфонізму, де на фоні колоритного народного середовища розкриваються стосунки героїв роману Шолом-Алейхема. На основі даного твору Л. Затуловського можна виявити риси його індивідуального творчого стилю. Композитор, спираючись на жанрові ознаки народної музики, зміг досягнути власної оригінальності почерку. Переплітаючи інтонаційні та ритмічні прикмети української, буковинської та єврейської пісенно-танцювальної традиції, Л. Затуловський збагатив мелодику своїх творів та вивів її на новий рівень взаємодії з гармонією, тонально-ладовою складовою

Скрипичные транскрипции как один из методов композиторской практики Юрия Гины

The purpose of the paper is to analyse and characterize one of the fields of work of Yuriy Gina – violin cover versions, interpretations and transcriptions; to reveal the peculiarities of the Bukovynian composer's work on the borrowed material. Methodology. The methods of historical-cultural, theoretical and genre-style analysis were used and allowed to determine the basic principles of covering the works of other composers in the creative work of Y. Gina. The scientific novelty consists in scientific understanding of the process of development of professional musical art of Bukovyna; in revealing peculiarities of creative thinking of the composers of the region; in clarifying the principles of violin music of the region; in the analysis of music by Y. Gina, whose works have not been sufficiently studied in contemporary musicology. Conclusions. Particular importance in the creative work of Yuriy Gina is acquired by the works intended to be performed by the violin or by ensemble violin composition, which is closely linked with the performer's activities of the composer. Among the works of Y. Gina quite distinguishable are the cover versions and interpretations of the works of other composers. As a result of the analysis of this field of the artist’s work, the basic principles of work on the borrowed material were discovered and there was determined relevance of this genre type to transcriptions. It has been mentioned that the purpose of this composer experiment was not only the replenishment of the repertoire for the violin and the violin ensemble, but also the desire to reinterpret the content and components of the musical form in a new way, to add virtuosity to works that were intended for another composition of performers. Consequently, on the basis of violin transcriptions of Y. Gina, one can identify the features of an individual style of the composer.Цель статьи – анализ и характеристика одной из отраслей творчества Юрия Гины – скрипичных обработок, переложений и транскрипций; выявить особенности работы буковинского композитора над заимствованным материалом. Методология. Применены методы историко-культурологического, теоретического и жанрово-стилевого анализа, что позволило определить основные принципы обработки произведений других композиторов в творческой деятельности Ю. Гины. Научная новизна заключается в научном осмыслении процесса развития профессионального музыкального искусства Буковины; в выявлении черт творческого мышления композиторов края; в выяснении основ скрипичной музыки региона; в анализе музыки Ю. Гины, творчество которого недостаточно исследовано в современном музыковедении. Выводы. Особое значение в творчестве Юрия Гины приобретают произведения, предназначенные для исполнения на скрипке или ансамблевым скрипичным составом, что тесно связано с исполнительской деятельностью композитора. Среди произведений Ю. Гины заметно выделяются обработки и переложения произведений других композиторов. В результате анализа данной сферы творчества музыканта были выявлены основные принципы работы над заимствованным материалом и определена принадлежность этого жанрового типа к транскрипции. Указано, что целью данного композиторского эксперимента стало не только пополнение репертуара для скрипки и скрипичного ансамбля, но и стремление по-новому интерпретировать содержание и составляющие музыкальной формы, добавить виртуозности произведениям, которые были предназначены для другого состава исполнителей. Итак, на основе скрипичных транскрипций Ю. Гины можно обнаружить черты индивидуального стиля композитора

Особливості програмної музики Йосипа Ельгісера (на прикладі фортепіанної творчості)

The purpose of the article is to identify the peculiarities of program music in the comprehensive study of the piano creative works of one of the contemporary Bukovynian composers – Joseph Elgiser. Methodology consists in the use of the methods of historical and cultural, theoretical and genre-style analysis, which allowed determining the main program features of the composer's piano works. The scientific novelty lies in the study of the development of professional musical art of Bukovyna; in revealing the features of creative thinking of the composers of the region; in clarifying the principles of piano music in the region; in the analysis of J. Elgiser's program music, whose works are not sufficiently studied in contemporary musicology. Conclusions. The works of Joseph Elgiser are quite varied and versatile. The best and the most valuable ones were written by him for piano. It was in the music for this instrument that his talent and skill were revealed. In the genres of piano music, which are almost fully represented in the works of J. Elgiser, the features of the master’s creative style were revealed. Most of the creative works of J. Elgiser are program music that is notable for its autobiographic peculiarities. In the works with program names, the composer reveals important events of his life, impressions of travel, meetings and concerts. The component of J. Elgiser's program thinking is a portrait theme associated with the names of musicians, poets, artists of the present and the past. A wide range of images, their frequent "kaleidoscopic" change has influenced the diminutiveness of the shape. Guided by traditional musical structures, J. Elgiser creates small musical sketches, which clearly manifested the individual style of the composer's thinking.Цель статьи – выявление особенностей программной музыки в комплексном исследовании фортепианного творчества одного из буковинских композиторов современности Иосифа Эльгисера. Методология. Приме-нены методы историко-культурологического, теоретического и жанрово-стилевого анализа, что позволило опре-делить основные черты программности фортепианного творчества композитора. Научная новизна заключается в исследовании процесса развития профессионального музыкального искусства Буковины; в выявлении призна-ков творческого мышления композиторов края; в выяснении основ фортепианной музыки региона; в анализе про-граммной музыки И. Эльгисера, творчество которого недостаточно исследовано в современном музыковедении. Выводы. Творчество Иосифа Эльгисера достаточно разнообразно и многогранно. Лучшее и наиболее ценное было им создано для фортепиано. Именно в музыке для этого инструмента раскрылся его талант и мастерство. В жанрах фортепианной музыки, которые почти в полной мере представлены в творчестве Эльгисера, прояви-лись черты творческого стиля художника. Большая часть творческого наследия Эльгисера – программная музыка, которая отличается автобиографичностью. В произведениях с программными названиями композитор раскрыва-ет важные события своей жизни, впечатления от путешествий, встреч, концертов. Составляющая программного мышления Эльгисера – портретная тематика, связанная с именами музыкантов, поэтов, деятелей искусства сов-ременности и прошлого. Широкий круг образов, их частая "калейдоскопическая" смена отразились на миниатюр-ности формообразования. Опираясь на традиционные музыкальные структуры, Эльгисер создает небольшие музыкальные зарисовки, в которых ярко проявился индивидуальный стиль мышления композитора.Мета статті – виявлення особливостей програмної музики у комплексному дослідженні фортепіанної творчості одного з буковинських композиторів сучасності Йосипа Ельгісера. Методологія. Застосовано методи історико-культурологічного, теоретичного та жанрово-стильового аналізу, що дало змогу визначити основні риси програмності фортепіанної творчості композитора. Наукова новизна полягає у дослідженні процесу розвитку професійного музичного мистецтва Буковини ; у виявленні рис творчого мислення композиторів краю; у з’ясуванні засад фортепіанної музики регіону; в аналізі програмної музики Й. Ельгісера, творчість якого недостатньо дослі-джена в сучасному музикознавстві. Висновки. Творчість Йосипа Ельгісера досить різноманітна та багатогранна. Найкраще та найбільш цінне було ним створено для фортепіано. Саме в музиці для цього інструмента розкрився його талант і майстерність. В жанрах фортепіанної музики, які майже в повній мірі представлені в творчості Ельгі-сера, проявилися риси творчого стилю митця. Більшість творчого доробку Ельгісера – програмна музика, яка від-різняється автобіографічністю. У творах з програмними назвами композитор розкриває важливі події свого життя, враження від подорожей, зустрічей, концертів. Складова програмного мислення Ельгісера – портретна тематика, пов’язана з іменами музикантів, поетів, діячів мистецтва сучасності та минулого. Широке коло образів, їх часта "калейдоскопічна" зміна позначилися на мініатюрності формотворення. Спираючись на традиційні музичні струк-тури, Ельгісер створює невеликі музичні зарисовки, в яких яскраво проявився індивідуальний стиль мислення композитора

DYNAMİCS OF THE LEVEL FORMATİON OF STYLE HİERARCHY İN MUSİCAL ART

Style, as a category of musicology, has been studied by scholars of different times. It has a wide range of questions under inquire. The problems of forming a system of style levels have repeatedly been the subject of scientific research. The article is devoted to the study of scientific information sources that consider the principles of style hierarchy, individual, national levels, and their importance in higher systems – the style of genres and eras. Based on research of scholars’ opinions in the field of music style, conclusions about features of hierarchy of style levels, dynamics of their formation are made. Individual style is dominant in the formation of other style levels, in particular styles of genres and era. At the heart of the problem of the individual style study is the personality of the composer with the characteristic features of individual oeuvre. The national style is formed based on social factors, professional national creativity, and folk traditions. The national style manifests the features of the historical category, therefore over time it acquires new characteristic features. Epochal style is a complex coexistence of national music cultures; it subordinates the styles of genres. Thus, the study of the category of style, its theoretical problems, in particular the dynamics of the formation of style levels, demonstrates the timeliness and the need for further exploration. REZUMAT. DINAMICILE FORMAȚIUNILOR DE NIVEL A IERARHIEI STILURILOR ÎN ARTA MUZICALĂ. Stilul, ca o categorie a muzicologiei, a fost studiat de către cercetători din diferite timpuri. Este o gamă largă de întrebări care prezintă interes. Problemele formării unui sistem de niveluri de stil au făcut în mod repetat obiectul cercetărilor științifice. Articolul este dedicat studiului surselor de informații științifice care iau în considerare principiile ierarhiei stilului, nivelurile individuale, naționale și importanța lor în sistemele superioare - stilul genurilor și epocilor. Pe baza cercetării opiniilor savanților în domeniul stilului muzical, se fac concluzii despre trăsăturile ierarhiei nivelurilor stilului, și dinamica formării lor. Stilul individual este dominant în formarea altor niveluri de stil, în special în stilurile genurilor și epocii. La baza problemei studiului stilului individual se află personalitatea compozitorului cu trăsăturile caracteristice operei individuale. Stilul național se formează pe baza factorilor sociali, a creativității naționale profesionale și a tradițiilor populare. Stilul național manifestă trăsăturile categoriei istorice, prin urmare, în timp capătă noi trăsături caracteristice. Stilul epocal este o coexistență complexă a culturilor muzicale naționale; subordonează stilurile genurilor. Astfel, studiul categoriei stilului, problemele sale teoretice, în special dinamica formării nivelurilor stilului, demonstrează actualitatea și necesitatea unei explorări ulterioare. Cuvinte cheie: stil muzical, stil individual, stil național, gen, epocă

MUSICAL INTENTIONS OF AUSTRO-HUNGARIAN PERIOD IN BUKOVINA

During the period of Austro-Hungarian rule, Bukovina demonstrated a great breakthrough in both socio-economic and cultural development. We find a reflection of the peculiarities of musical culture in the writings of that time. Even though musicology in the region was not a priority during the reign of the Habsburg monarchy, a few scientific, pedagogical and cultural works were found. We consider the work of Anton Norst to be the most informative source about the culture of Bukovina as the book reveals the bright moments of the region’s musical life. A significant achievement in the field of music pedagogy is the book on harmony by Sydir Vorobkevych, which became a textbook on musical literacy for Bukovynian musicians. Therefore, the presence of such scientific music-theoretical investigations makes it possible to draw conclusions about certain achievements of the Bukovinians in the field of historical and theoretical musicology. After all, the scientific works of Bukovynian authors were in demand during the period of their creation and are of interest even today

STYLE PARADIGMS OF WESTERN EUROPEAN MUSIC IN THE WORKS OF SYDIR VOROBKEVYCH

The study of the works of composers of different national schools, their creative connections, peculiarities of stylistic contaminations – an important aspect of forming a general “world view” in the field of music. Individual personalities, their works have become a source of information about steady models of musical art, which have become a model for most European cultures. Stylistic paradigms of Western European music were differently manifested in the works of representatives of different peoples and times. The work of a Bukovynian composer of the end of the XIX century – Sydir Vorobkevych – is an example of a combination of national, folklore and classical traditions. The formation of his creative thinking took place in a multinational environment, studying at the Vienna Conservatory, attending concerts, and getting acquainted with the creative and performing activities of his contemporaries. S. Vorobkevych's variety of genres was influenced by stylistic models of classical, romantic, and separate national schools – German, Italian, French, Spanish, Romanian, Czech etc. Thus, the study of stylistic basics of creative work of composers of different national schools, revealing intercultural correlations of the past will contribute to the expansion of the ideas about principles of forming stylistic paradigms of the world musical art

Полістилістика: проблеми визначення та термінології

The purpose of the article is to reveal the essence of the category of polystylistics on the basis of musicological research and to characterize the related concepts that correspond to the manifestations of stylistic interactions. The methodology is determined by the works of musicological and cultural direction, where attention is paid to the problems of style, polystylistics, encyclopedic sources, which reveal the essence of the concept of polystylistics and dissertation studies on the issues of polystylistics in music and art culture. The scientific novelty lies in the scientific understanding of polystylistics in music; in the systematization of the results of studies of the process of stylistic interactions; in explaining the principles of defining polystylistics and the related concepts. Conclusions. Polystylistics as a phenomenon of contemporary art and as a category of musicology, from its origin to the present time, has received new scientific interpretations. The combination of styles, which became the basis for the modern trend - postmodernism, reveals a large number of views on this phenomenon, which has led to both varieties of manifestations and a variety of interpretations of the term. The first theoretical substantiation of the concept of polystylistics was given in the report "Polystylistic Tendencies in Contemporary Music" by A. Schnittke. The definition of "polystylistics," which emerged in A. Schnittke's research, was formed into a more stable form in the definitions of the following generations of art critics and contemporaries, which brought this phenomenon to the level of the musicological category. A number of the related concepts are involved in the scientific space; they reveal style interactions in different ways, but to a certain extent correspond to the category of polystylistics. The work which was done to arrange the definitions of polystylistics and diverse terminology will be able to enrich scientists' views on the problems of polystylistics and reveal the essence of the phenomenon from different points of view.Мета статті – розкрити сутність категорії полістилістики на основі музикознавчих досліджень та охарактеризувати суміжні поняття, які відповідають проявам стильових взаємодій. Методологія визначається працями музикознавчого та культурологічного спрямування, де приділяється увага проблемам стилю, полістилістики, енциклопедичними джерелами, у яких розкривається сутність поняття полістилістики, дисертаційними дослідженнями, присвяченими питанням полістилістики у музичній та художній культурі. Наукова новизна полягає у науковому осмисленні полістилістики в музиці; у систематизації результатів досліджень процесу стильових взаємодій; у з’ясуванні принципів визначення полістилістики та суміжних понять. Висновки. Полістилістика як явище сучасного мистецтва та як категорія музикознавства, починаючи від свого зародження до нашого часу, отримує нові наукові інтерпретації. Поєднання стилів, що стало основою сучасного напрямку – постмодернізму, виявляє велику кількість поглядів на дане явище, що спричинило як багатоманітність прояву, так і різнохарактерність тлумачення терміну. Перше теоретичне обґрунтування поняття полістилістики отримало у доповіді "Полістилістичні тенденції в сучасній музиці" А. Шнітке. Визначення поняття "полістилістика", що намітилось у дослідженні А. Шнітке, сформувалось у стійкішу форму в дефініціях наступних поколінь мистецтвознавців та сучасників, що вивело дане явище на рівень музикознавчої категорії. У науковий простір залучається ряд суміжних понять, які по-різному розкривають стильові взаємодії, проте певною мірою відповідають категорії полістилістики. Здійснена робота над упорядкуванням дефініцій полістилістики та розмаїтої термінології зможе збагатити погляди науковців на проблеми полістилістики та розкрити сутність явища з різних позицій

Mode of Understanding the Terms "Concept" and "Folklore Concept" in Modern Humanities

The urgency of the study is explained by the importance of a thorough study of typology and classification of concepts in terms of modern cognitive linguistics, linguoculturology, history, ethnolinguistics, philosophy and psychology, including folklore concept as a set of signs that form a semiotic model of national and cultural experience and allow in-depth study of cultural processes in the light of historical and national factors. The aim of the article is to try to comprehend the concept and folklore concept from the standpoint of modern researchers working in various fields of humanities, to analyse, compare the main aspects of studying the problem, considering industry specific features. The main research method is a theoretical method that involves analysis, synthesis, generalisation of the theoretical basis on this topic, and the subject of study – the term concept as a tool of scientific analysis, mental construct and unit of consciousness. The article identifies the main structural and classification features of concepts, diversity of views on the problem of folklore concept from the standpoint of scholars from different fields of humanities and representatives of different cultural strata, the specific features of Ukrainian folklore are considered in detail on the example of texts of thoughts, historical songs, songs-chronicles, wedding songs, carols, Christmas carols, ballads. The materials presented in this paper will help to clarify the specific features and breadth of the mode of understanding certain cultural, folklore and historical phenomena at the intersection of various humanities and social sciences

Utilização de tecnologias de monitoramento no cultivo de cogumelos agaricus blazei para agricultura familiar / Use of monitoring technologies in the cultivation of mushrooms agaricus blazei for family agriculture

O cogumelo Agaricus blazei caracteriza-se por ser um fungo altamente benéfico à saúde humana, é utilizado como complemento alimentar e estudos científicos indicam grande contribuição no combate a doenças como câncer, diabetes e osteoporose. Pode ser cultivado em espaços pequenos de forma a contribuir no aumento da renda de pequenos produtores, contudo seu cultivo é extremamente manual, diante disso este estudo teve por objetivo analisar a aplicação da tecnologia de sensores e da plataforma Arduino em um cultivo de cogumelo do sol com os dados coletados a partir desses atuadores, reunindo informações do monitoramento de temperatura e umidade do solo a fim de avaliar a produtividade da safra. Os dados analisados neste experimento foram obtidos em um sitio na cidade de Santa Helena – PR no período de safra 2017/2017 por meio da captação de informações realizadas por sensores de umidade do solo, de temperatura e umidade relativa do ar, demonstraram médias diárias de umidade do canteiro 83% em todo o período, o ambiente obteve média de temperatura 23°C e a umidade relativa do ar alcançou 80%. O trabalho busca demonstrar por relação estatística de dados os riscos correntes com a variação de temperatura e umidade. Com a pesquisa foi evidenciado a interferência da temperatura e umidade para a qualidade e quantidade de produção. Espera-se que em pesquisas futuras a automatização possa gerenciar todos os fatores que envolvam esse processo, como controle de água e temperatura do canteiro buscando melhorias no gerenciamento das próximas colheitas. A pesquisa demonstrou que o gerenciamento e monitoramento de dados, propicia a redução de riscos e possibilita ao pequeno produtor inserir maior lucro em virtude da redução de perdas. Como consequência o resultado foi uma análise crítica que serve de fundamento para o planejamento de novas safras