Effect of strong magnetic field on surface polaritons in ZnO

Using the attenuated total reflectance technique, we studied the effect of strong uniform magnetic field H on the main properties of surface polaritons in ZnO single crystals. The used orientations were C || y , k ⊥ C , xy || C , H ⊥k , H || y , k x =k , ky,z =0; the free charge carrier concentration varied from 9.3×10¹⁶ up to 2.0 × 10¹⁸ cm⁻³. It has been shown that three dispersion curves exist in the zinc oxide single crystals for the above orientation. The possibility of excitation of an additional dispersion branch in optically anisotropic semiconductors placed into magnetic field is found using ZnO single crystals as an example. The damping coefficients for surface phonon and plasmon-phonon polaritons have been determined

Anomalous negative thermal expansion in a heterogeneous condensed lyophobic system

International audienceA reduction in the volume of a heterogeneous lyophobic system (HLS) at the temperature growth (the so-called negative thermal expansion, NTE) is experimentally observed. For the investigated HLS “silicalite-1 + water”, the NTE effect is shown to exceed the corresponding values observed for other known materials by more than an order of magnitude. The physical principles of this phenomenon are explained, and a mathematical model for its description is proposed

Оптична й фотокаталітична активність нанокомпозитів ПАН/TiO2 з наночастинками анатаза і Р25

У роботі поліанілін (ПАН) синтезований на поверхні наночастинок TiO2 різної природи. Морфологію, розмір частинок, оптичну активність та фотокаталітичні характеристики отриманих матеріалів систематично вивчали різними аналітичними методами. Ультрафіолетова і видима, EПР спектроскопії нанокомпозитів ПАН-TiO2 підтвердили фізичну взаємодію між полімером та наночастинками TiO2. Результати ЕПР показують, що нанокомпозитний зразок m1, у якому ПАН зберігає більш упорядковану структуру, може покращити фотокаталітичну активність. Фотокаталітичні властивості нанокомпозитів ПАН-TiO2 досліджували шляхом деструкції фенолу (50 мг·л – 1) під УФ опроміненням. Результати показали, що деструкція фенолу відбувається максимально перші 10 хв для систем з Р25 у порівнянні з системами анатазу. Встановлено, що максимальна швидкість деструкції V фенолу 4.2 %/хв характерна для зразку m1 (ПАН-TiO2-P25). Показано, що поліанілінова плівка є сенсибілізатором під час УФ опромінення. Фотокаталітичний ефект ПАН-TiO2 пояснюється синергетичним ефектом між ПАН і TiO2, що сприяє ефективності міграції фотогенерованих носіїв на міжфазній границі ПАН-TiO2 (EПР). Математичний аналіз ілюструє швидкість деградації фенолу за рахунок кривих з поліномами 4 і 6 степенів.In the present paper, polyaniline (PANI) has been successfully synthesized on the surface of TiO2 nanoparticles of different nature. The morphology, particle size, optical activity and photocatalytic performance of the obtained materials were systematically studied by various analytical techniques. Ultravioletvisible (UV-Vis), EPR characterizations of PANI-TiO2 nanocomposites confirmed interactions between the polymer and TiO2 nanoparticles. The EPR results show that nanocomposite sample m1, in which PANI retains a more ordered structure, can be preferred for use as a photocatalyst. Photocatalytic properties of PANI-TiO2 nanocomposites were examined by degradation of phenol with a concentration of 50 mg l – 1 under UV light irradiation. The results showed that phenol degradation occurs maximally during the first 10 min for systems with P25 in comparison with anatase systems. The maximum value of V is 4.50 %/min for sample m1 (PANI-TiO2-P25). Due to the synergistic effect between PANI and TiO2, it is capable of absorbing visible light more efficiently and decreasing the process of electron-hole recombination. It was stated that the polyaniline film is a good sensitizer after UV irradiation. The excellent photocatalytic effect of PANI-TiO2 is attributed to the synergistic effect between PANI and TiO2 which promotes the migration efficiency of the photogenerated carriers at the PANI-TiO2 interface (EPR). Mathematical analysis illustrates the rate of phenol degradation by the curves with fourth and sixth order polynomials