Influence of soy flour and its processed products on the essential amino acids content in the bees body

Providing bees with benign and sufficient protein feeds is the key to successful beekeeping. Protein feed significantly affects on certain functions of individuals and the vital activity and productivity of the bee colonies. So, as a result of increased consumption of protein feed during the first days of life the supply of proteins in the body significantly increases in young bees, hypopharyngeal glands and other organs become developed, which provides the ability to perform various tasks depending on age and living conditions. Older bees consume protein for tissue renewal with new cells and metabolic processes. Bees raised on low protein feeds become physiologically defective and do not live long. In conditions of protein starvation, brood rearing stops and bees throw larvae out of their cells. The article presents the results of studying the effect of using soy flour and its processed products in bee feeding on the essential amino acids content in their body. It was found that the use of soy peptone in bee feeding contributes to a greater accumulation of essential amino acids in the bees body in different periods of their development, in compared to soy milk, defatted soy flour and roasted soy flour which indicates a higher efficiency of its use as partial substitutes for protein feeds

Вплив різних джерел мангану на показники забою перепелів

In the article, results of researches on an establishment of an optimum source of Manganese are resulted. Manganese was additionally added mixed fodder for quails grown for meat. Experimental studies conducted in terms of problem research laboratory of feed additives National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine. Independent experiment was conducted with growing Pharaoh Coturnix quails. We conducted a randomized block experiment with 3 treatments, each with 4 replicates of 25 growing birds (1 to 35 d of age). A diet consisting of corn, soybean and sunflower meal, wheat, fish meal, sunflower oil, premix (28% CP, 2.88 kcal of ME/g on 1 to 21d of age, 20.5% CP, 2.97 kcal of ME/g on 22 to 35 d of age) having severally Manganese sulphate, Manganese glycinate and Manganese citrate. Diets and water were offered ad libitum. After 5 weeks of dietary treatments the carcass composition (breast muscles, leg muscles, skin, subcutaneous fat, liver, kidneys, lungs, heart, gizzard) were affected by dietary treatments. Carcass weight and breast muscles was increased (P < 0.05) with organic sources of manganese in the diet. It found little effect (P = 0.053) sources of manganese in the fodder for eviscerated yield. Therefore, Manganese glycinate could be used as a good tool for improving carcass yield of quails.Наведено результати досліджень з встановлення оптимального джерела Мангану, який додатково вводять у комбікорми для перепелів, яких вирощують на м’ясо. Експериментальні дослідження проводились в умовах проблемної науково-дослідної лабораторії кормових добавок Національного університету біоресурсів і природокористування України. Було проведено науково-господарський дослід на молодняку перепелів породи фараон. Дослід проводився за методом груп. Птахи були поділені на 3 групи, кожна з яких складалася з 4 підгруп по 25 добових перепелів кожна (перепелів вирощували від 1 до 35 діб). Базові комбікорми, що складалися з кукурудзи, соєвої макухи, пшениці, соняшникового шроту, рибного борошна, соняшникової олії, вапняку та преміксу (28% СП, 2,99 ккал/г у віці від 1 до 21 діб, 20,5% СП, 3,08 ккал/г у віці від 22 до 35 діб), містили відповідно такі джерела Мангану: сульфат, гліцинат та цитрат. Комбікорм та воду перепели отримували вволю. Після 5-тижневого вирощування було встановлено зміни у показниках забою залежно від досліджуваного фактору. Використання органічних джерел Мангану сприяло збільшенню маси тушки та грудних м’язів перепелів (P < 0,05). Було встановлено незначний вплив (Р = 0,053) джерела Мангану у комбікормі на вихід патраної тушки. У комбікормах для перепелів доцільно використовувати цитрат Мангану

Перетравність поживних речовин та баланс азоту в курей батьківського стада м’ясного напряму продуктивності за різних рівнів лізину у комбікормі

Experimentally determined digestibility of crude protein, crude fat, crude fiber and NFS and nitrogen balance in the body breeder hens, meat direction of productivity. Found that in the first age period – 27–39 weeks, the most significant change digestibility of crude protein for the reduction of lysine in fodder to 0.73%. It was lower than the control group counterparts to 2.46% (Р ˂ 0.05). Also, in the first 13 weeks of oviposition, the increase of lysine in chicken fodder to 0.81% observed increase digestibility of crude protein – at 1.08–2.14%, crude fat – at 0.82–2.70% (Р ˂ 0.05), and NFS – at 0.40–3.56%. In the second age period – 40–65 weeks significantly reduced crude protein digestibility in chickens that consumed the lowest amount of lysine – 0.71%. Factor protein digestibility in poultry this group was lower than control at 2.68% (Р ˂ 0.05). With the increase of lysine in the fodder in the last 25 weeks of oviposition, digestibility of crude protein has not changed, however, crude fat digestibility and NFS increased respectively by 0.64–1.70 and 1.72–2.00%. Digestibility of fat by changing lysine content in the fodder has not changed substantially. Reduction of lysine resulted in an increase in fodder nitrogen excretion of faeces at 7.02–11.00% (Р ˂ 0.05). Changing the content of lysine in the fodder chicken meat direction of productivity has not significantly affected the nitrogen retention in the body and the ratio of pent oxide in the body of the adopted feed.Експериментально визначено перетравність сирого протеїну, сирого жиру, сирої клітковини та БЕР, а також баланс азоту в організмі курей батьківського стада м’ясного напряму продуктивності. Встановлено, що у перший віковий період – 27–39 тижнів найбільш суттєво змінилась перетравність сирого протеїну, за зменшення вмісту лізину у комбікормі до 0,73%. Вона була нижчою, ніж у аналогів контрольної групи, на 2,46% (Р ˂ 0,05). Також у перші 13 тижнів яйцекладки, за збільшення вмісту лізину у комбікормі курей до 0,81%, спостерігалось підвищення перетравності сирого протеїну – на 1,08–2,14%, сирого жиру – на 0,82–2,70% (Р ˂ 0,05) та БЕР – на 0,40–3,56%. У другий віковий період – 40–65 тижнів, вірогідно зменшилась перетравність сирого протеїну у курей, що споживали найнижчу кількість лізину – 0,71%. Коефіцієнт перетравності протеїну у птахів цієї групи був нижчим за контроль на 2,68% (Р ˂ 0,05). За збільшення вмісту лізину в комбікормі у останні 25 тижнів яйцекладки, перетравність сирого протеїну майже не змінилась, проте перетравність сирого жиру та БЕР зросла, відповідно на 0,64–1,70 та 1,72–2,00%. Зміна вмісту лізину в комбікормі суттєво не вплинула на перетравність сирої клітковини. Зменшення вмісту лізину в комбікормі зумовило збільшення виділення азоту із послідом на 7,02–11,00% (Р ˂ 0,05). Зміна вмісту лізину в комбікормі курей м’ясного напряму продуктивності суттєво не вплинула на утримання азоту в організмі та на показник відношення відкладеного азоту в тілі до прийнятого з кормом

Продуктивність молодняку качок за різних способів нормування мікроелементів у комбікормі

In the article, results of researches on an establishment of an optimum source of Manganese, Zinc, Iron and Copper are resulted. Different source Manganese, Zinc, Iron and Copper was additionally added mixed fodder for ducklings grown for meat. Experimental studies conducted in terms of problem research laboratory of feed additives National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine. Independent experiment was conducted with growing meat ducklings. We conducted a randomized block experiment with 5 treatments, each with 4 replicates of 25 growing ducks (1 to 42 d of age). A diet consisting of corn, soybean and sunflower meal, fish meal, premix (22.5% CP, 2.92 kcal of ME/g on 1 to 14 d of age, 18.5% CP, 2.90 kcal of ME/g on 15 to 42 d of age) having severally Manganese, Zinc, Iron, Copper at sulphate, glycinate and citrate. The premix was formulated to contain the requirements of trace elements in combination of either inorganic (sulphate form) or organic form (glycinate and citrate form). Diets were supplemented with the organic form of zinc, copper, manganese or iron at the rate of 100% or 75% of the total requirements of the elements. Diets and water were offered ad libitum. After 6 weeks of dietary treatments the growth performance (feed intake, body weight, daily gain, feed conversion, homogeneity of the poultry) were affected by dietary treatments. Results indicated that chicks fed diets containing 100% organic minerals (Mn, Zn, Fe, Cu) had significantly higher body weight, better feed conversion compared with those of inorganic control minerals treatment. Use of fodder for ducklings, which are grown for meat glycinate Mn, Zn, Fe, Cu versus sulfate improves their productive performance. The body weight of ducklings at 42 d of age is more by 1.6% (P < 0.05) and the conversion of feed is 1.0% higher. The conversion of feed from consumption was rather high (R2=0.84), which confirms the change in the productive indicators of duckling from the feed factor.Наведено результати досліджень з встановлення оптимального джерела Мангану, Цинку, Феруму та Купруму, який додатково вводять у комбікорми для каченят, яких вирощують на м’ясо. Експериментальні дослідження проводились в умовах проблемної науково-дослідної лабораторії кормових добавок Національного університету біоресурсів і природокористування України. Було проведено науково-господарський дослід на молодняку качок м’ясного напряму продуктивності. Дослід проводився за методом груп. Птахи були поділені на 5 груп, кожна з яких складалася з 4 підгруп по 25 добових каченят кожна (каченят вирощували від 1 до 42 діб). Базові комбікорми, що складалися з кукурудзи, соєвої макухи, соняшникового шроту, рибного борошна, вапняку та преміксу (22,5% СП, 2,92 ккал/г у віці від 1 до 14 діб, 18,5% СП, 2,90 ккал/г у віці від 15 до 42 доби), містили відповідно такі джерела Мангану, Цинку, Феруму та Купруму: сульфат, гліцинат та цитрат. Премікс був складений таким сином, що комбікорм містив досліджувані мікроелементи або в неорганічній формі (сульфати) або в органічній (гліцинати та цитрати). Раціони містили у контрольній групі 100%, а у дослідних 100% та 75% досліджуваних елементів від загальної потреби. Комбікорм та воду каченята отримували вволю. Після 6-тижневого вирощування було встановлено зміни у показниках росту залежно від досліджуваного фактору. Використання у комбікормі для каченят, яких вирощують на м’ясо гліцинатів Mn, Zn, Fe, Cu порівняно з сульфатами сприяє покращенню їх продуктивних показників. Маса тіла таких каченят у 42-добовому віці збільшується на 1,6% (Р < 0,05), а конверсія корму у продуктивність на 1,0% ефективніша. Конверсія корму від споживання була досить високою (R2 = 0,84), що підтверджує зміну продуктивних показників каченят від кормового фактору

SELECTION OF MEANING MEASUREMENT OF LINEAR SIZES UP TO 500 MM

In the work the means of measurement, which are applied in the OGMetr KAZ named after S.P. Gorbunov - a branch of PJSC "Tupolev", to check the linear dimensions up to 500 mm, their advantages and shortcomings are shown

The unusual cause of stroke: Cerebral dural arteriovenous fistula

Based on the data available in the literature and their own experience, the authors give current views on the etiology, pathogenesis, classification, clinical presentations, and treatments of cerebral dural arteriovenous fistula (DAVF), one of the unusual causes of stroke. The paper describes a young male patient with the lobar localization of the focus, a concurrence of ischemic stroke and hemorrhagic stroke. It is stated that the early emergence and persistence of a considerable focus should alert the physician to the possibility of DAVF or another venous anomaly. An emphasis is laid on the leading role of multimodal imaging protocols in the early diagnosis of the disease. Selective cerebral angiography of the internal and external carotid and vertebral arteries is today the gold standard for the diagnosis and classification of DAVF

Некоторые диагностические и лечебные аспекты при аппендикулярных инфильтратах

Introduction. Appendicular infiltration is currently considered as a complication of acute appendicitis. The incidence rate of this disorder ranges between 0.2 and 5.8%. Despite a large number of studies dedicated to the issue of acute appendicitis and its complications, including appendicular infiltration, surgeons’ interest to this issue remains undiminished.Materials and methods. The paper presents the results of a retrospective analysis of diagnosis and treatment of 57 patients admitted to MI CTH No. 8, Ufa, with a diagnosis of acute appendicitis complicated with appendicular infiltration in 2012-1017.Results and discussion. In 32 (56.1%) patients, the infiltration was diagnosed during the surgery or diagnostic laparoscopy as an incidental find, the so-called ‘find-infiltration’. Of these, in 19 (33.3%) patients, the intraoperative find was evaluated as hard infiltration, in 13 (22.8%) — as soft. In 25 (43.9%) of patients admitted to the clinic with acute appendicitis, it was suspected that the infiltration had developed prior to surgery. Dynamic clinical and ultrasound examination in 11  patients left no doubt regarding the presence of infiltration. These patients were treated conservatively. In the remaining 14 patients, it was impossible to exclude acute appendicitis or infiltration and it was decided that diagnostic laparoscopy was indicated.Conclusion. Diagnostic laparoscopy is the leading method for diagnosis of this complication that helps determine a treatment strategy. Surgical strategy was strictly differentiated  — at the infiltration stage  — conservative, at the abscess stage — surgical; abscess cavity dissection and draining was recommended. Appendectomy was considered acceptable in technically uncomplicated situations. All the patients following the resolution of appendicular infiltration and dissection of periappendicular abscess should receive the recommendation to have appendectomy 3–4 months after dischargeВведение. В настоящее время аппендикулярный инфильтрат многими авторами трактуется как осложнение острого аппендицита и встречается пределах от 0,2 до 5,8 %. Несмотря на большое количество научных исследований, посвященных проблеме острого аппендицита в целом и его осложнений, таких как аппендикулярный инфильтрат, интерес хирургов к данной проблеме не уменьшается.Материал и методы. В статье приведены результаты ретроспективного анализа диагностики и лечения 57 пациентов, поступивших в хирургические отделения МУ ГКБ № 8 г. Уфы по поводу острого аппендицита, осложненного аппендикулярным инфильтратом, в период 2012–2017 гг.Результаты и обсуждение. У 32 пациентов (56,1  %) инфильтрат был выявлен интраоперационно или при диагностической лапароскопии как операционная находка, так называемый файнд-инфильтрат. Из них у 19 (33,3 %) больных интраоперационная находка расценена как плотный инфильтрат, у 13 (22,8 %) как рыхлый. У 25 (43,9 %) больных, поступивших в клинику по поводу острого аппендицита, учитывая сроки заболевания, предполагалось развитие инфильтрата до операции. При динамическом клиническом и ультразвуковом исследовании у 11 больных наличие инфильтрата не вызывало сомнения. Этим больным назначено консервативное лечение. У остальных больных (n = 14) исключить наличие острого аппендицита или инфильтрата не представлялось возможным и определены показания для диагностической лапароскопии.Заключение. Ведущим методом диагностики является диагностическая лапароскопия, которая позволяет диагностировать данное осложнение и определить тактику лечения. Хирургическая тактика была строго дифференцированной: в стадии инфильтрата — консервативной, в стадии абсцедирования — оперативной, рекомендовали вскрытие и дренирование полости гнойника. Аппендэктомия допустима лишь при технически не сложных ситуациях. Всем больным после рассасывания аппендикулярного инфильтрата и вскрытия периаппендикулярного абсцесса следует рекомендовать аппендэктомию через 3–4 месяца после выписки из стационара

THERMAL STABILITY AND MECHANICAL PROPERTIES OF THE ULTRAFINE-GRANED TITATIUM ALLOY VT8M-1

The work is devoted to the study of the thermal stability of the VT8M.1 alloy with an ultrafine.grained (UFG) structure. It was shown that at T = 450 °C and long.term (up to 500 hours) anneals, the ultrafine.grained structure is thermally stable. The mechanical properties and the effect of annealing on the microstructure are discussed. It was shown that particles of the Ti–Zr–Si system are precipitation at interphase boundaries.Работа посвящена исследованию термической стабильности сплава ВТ8М.1 с ультрамелкозернистой (УМЗ) структурой. Показано, что при Т = 450 °C и длительных (до 500 часов) отжигов УМЗ структура термически стабильна. Обсуждаются механические свойства и влияние отжигов на микроструктуру. Показано, что на межфазных границах выделяются частицы системы Ti–Zr–Si.Исследование выполнено при финансовой поддержке РФФИ в рамках научного проекта № 20-38-70105

Некоторые аспекты диагностики и лечения пациентов хирургического профиля с новой коронавирусной инфекцией. Клинико-эпидемиологический анализ

Introduction. High incidence of influenza and other acute respiratory diseases is an important medical and social problem. Coronavirus accounts for 4 to 20 % of ARVI cases. In late 2019, the People’s Republic of China experienced an outbreak of a new coronavirus infection with the epicentre in Wuhan. Th e virus spread rapidly across all continents except Antarctica. On 11 March 2020, the spread was declared a pandemic.Materials and methods. The study reports an assay of 72 cases of treating the new coronavirus infection at the Municipal Clinical Hospital No. 8 for the period of 10.04–18.05.2020. Th e average age was 54.1 ± 16.0 years. In all patients, diagnosis was confirmed by PCR-identifi cation of the SARS coronavirus RNA in nasopharyngeal mucosa smears.Results and discussion. Asymptomatic infection was confirmed in 6.9 % of cases. In the most severe clinical cases, the level of pulmonary tissue lesion constituted 10–25 %. Medium-severe symptoms were prevailing (62.5 %) and age-dependent in degree. Chronic morbidity aggravates the course of the disease. Timely treatment of surgical pathologies signifi cantly improves prognosis. Th e new coronavirus infection has high mortality rates (27.8 %).Conclusion. Successful treatment of the new coronavirus infection precludes decompensation of concomitant diseases. Th e new coronavirus infection is hazardous in terms of both contagiosity and mortality rate.Введение. Высокая заболеваемость гриппом и другими острыми респираторными заболеваниями является важной медико-социальной проблемой. На долю коронавируса приходится от 4 до 20 % случаев ОРВИ. В конце 2019 года в Китайской Народной Республике (КНР) произошла вспышка новой коронавирусной инфекции с эпицентром в городе Ухань. Вирус быстро распространился по всем континентам, кроме Антарктиды. 11 марта 2020 года распространение вируса было признано пандемией.Материалы и методы. В данном исследовании представлен анализ лечения 72 больных с новой коронавирусной инфекцией на базе ГБУЗ РБ ГКБ № 8 за период 10.04–18.05.2020. Средний возраст составил 54,1 ± 16,0 года. У всех больных диагноз был подтвержден с помощью определения РНК коронавируса ТОРС в мазках со слизистой оболочки носоглотки методом ПЦР.Результаты и обсуждение. По итогам анализа выяснено, что инфекция может протекать бессимптомно (6,9 %). Установлено, что в большинстве случаев процент поражения легочной ткани в период максимально выраженных клинических проявлений — 10–25 %. В большинстве своем преобладает среднетяжелое течение (62,5 %) и тяжесть проявления обуславливается возрастом. Хронические заболевания усугубляют течение болезни. При наличии хирургической патологии своевременное оперативное лечение значительно улучшает прогноз. Новая коронавирусная инфекция имеет высокие показатели смертности (27,8 %).Заключение. В лечении больных с новой коронавирусной инфекцией важно не допускать декомпенсации сопутствующих заболеваний. Новая коронавирусная инфекция является опасной не только из-за высокой контагиозности, но и за счет высокой смертности

МЕТІОНІН: ЕФЕКТИВНИЙ РІВЕНЬ У КОМБІКОРМАХ ДЛЯ КУРЕЙ БАТЬКІВСЬКОГО СТАДА М’ЯСНОГО НАПРЯМУ ПРОДУКТИВНОСТІ

Experimentally determined performance breeder chickens cross «Cobb-500» at different levels of methionine in the feed. Found that the most effective levels of methionine for fodder for chicken breeder meat direction of productivity were: in the first 13 weeks of egg production – 0,41 % in the last 13 weeks – 0,40 %. Raising chickens methionine in the fodder from 0,35 to 0,37 % in the first phase and egg from 0,34 to 0,36 % in the second practically no effect on the productivity and contributed even a slight reduction. The increase of methionine in the fodder chickens from 0,35 to 0,39 and 0,41 % in the first phase and egg from 0,34 to 0,38 and 0,40 % in the second, resulting in an increase in productivity, including: gross collection of eggs – 1,1 – 3,8 % and the average egg laying hen – 1,6 – 2,1 %. Reduction of methionine in fodder to 0.33% in the first phase of egg and to 0,32 % in the second, were not significantly affected the productivity of poultry. Feed consumption per unit of production were the lowest for methionine content in fodder chickens – 0,39 and 0,41 % in the first phase of egg and 0,38 and 040% in the second. The cost of feed for 10 eggs in these levels were, respectively, 2,39 and 2,33 kg and was lower than in control counterparts by 0,8 – 3,3 %. Different levels of methionine in compound feed not significantly affected hatching eggs quality, but they were slightly higher than the levels of methionine in the feed first phase of egg 0,39 and 0,41 %, and 0,38 and 0,40 second.  Экспериментально определена продуктивность кур родительского стада кросса «Кобб-500» при разных уровнях метионина в комбикорме. Установлено, что наиболее эффективными уровнями метионина в комбикорме для кур родительского стада мясного направления продуктивности были: в первые 13 недель яйцекладки и в последние 25 недель – 0,40 %. Повышение уровня метионина в комбикорме кур от 0,35 до 0,37 % в первую фазу яйцекладки и от 0,34 до 0,36 % во вторую, практически не повлияло на показатели продуктивности и даже сопровождалось незначительным ее снижением. Увеличение содержания метионина в комбикорме кур от 0,35 до 0,39 и 0,41 % в первую фазу яйцекладки и от 0,34 до 0,38 и 0,40 % во вторую, сопровождалось увеличением продуктивности, в частности: валового сбора яиц – на 1,1–3,8 % и яйценоскости на среднюю несушку – на 1,6–2,1 %. Снижение содержания метионина в комбикорме до 0,33 % в первую фазу яйцекладки и до 0,32 % в вторую, существенно не повлияли на показатели продуктивности птицы. Затраты корма на единицу продукции были самыми низкими при содержании метионина в комбикорме кур на уровне – 0,39 и 0,41 % в первую фазу яйцекладки и 0,38 и 0,40 % во вторую. Затраты корма на 10 яиц при таких уровнях составляли, соответственно 2,39 и 2,33 кг и были меньше, чем у аналогов контроля на 0,8–3,3 %. Разные уровни метионина в комбикормах существенно не повлияли на инкубационные качества яиц, но они незначительно повысились при уровнях метионина в комбикорме первой фазы яйцекладки 0,39 и 0,41 % и 0,38 и 0,40 второй.Експериментально визначено продуктивність курей батьківського стада кросу «Кобб-500» за різних рівнів метіоніну у комбікормі. Встановлено, що найбільш ефективними рівнями метіоніну у комбікормі для курей батьківського стада м’ясного напряму продуктивності були: у перші 13 тижнів несучості – 0,41 %, у останні 25 тижнів – 0,40 %. Підвищення рівня метіоніну у комбікормі курей від 0,35 до 0,37 % у першу фазу несучості та від 0,34 до 0,36 % у другу, практично не вплинуло на показники продуктивності та сприяло навіть незначному її зниженню. Збільшення вмісту метіоніну у комбікормі курей від 0,35 до 0,39 та 0,41 % у першу фазу несучості та від 0,34 до 0,38 та 0,40 % у другу, зумовило збільшення продуктивності, зокрема: валового збору яєць – на 1,1–3,8 % та несучості на середню несучку – на 1,6–2,1 %. Зниження вмісту метіоніну у комбікормі до 0,33 % у першу фазу несучості та до 0,32 % у другу, суттєво не вплинули на показники продуктивності птиці. Витрати корму на одиницю продукції були найнижчими за вмісту метіоніну у комбікормі курей – 0,39 і 0,41 % у першу фазу несучості та 0,38 і 040 % у другу. Витрати корму на 10 яєць за таких рівнів становили, відповідно 2,39 і 2,33 кг та були нижчими ніж у аналогів контролю на 0,8–3,3 %. Різні рівні метіоніну у комбікормах суттєво не вплинули на інкубаційні якості яєць, проте вони були дещо вищими за рівнів метіоніну у комбікорму першої фази несучості 0,39 і 0,41 % та 0,38 і 0,40 другої. &nbsp