Comparative evaluation of bone marrow cells morpho-functional activity in chronic myeloid leukemia patients treated with tyrosine kinase inhibitors of the first and second generation

The efficiency of using the culture techniques of research for monitoring the patient’s response to the treatment by tyrosine kinase inhibitors of the first and second generation is shown. Thus, the functional activity of bone marrow cells in patients having the optimal treatment response to inhibitors of tyrosine kinases was significantly lower compared with patients with the acquired resistance to the drug, and patients who had CML diagnosed for first time. Furthermore, for patients with the optimal response to the nilotinib therapy, numbers of colonies in semi-solid agar in vitro was lower, than in patients with the optimal response to imatinib. When the leukaemic cell clone becomes resistant to tyrosine kinase inhibitors, the prevalence of early cells of granulocyte-macrophage hematopoietic stem cells is observed in CFU culture which can be an important prognostic factor for choosing the appropriate treatment strategy

ЗНАЧЕННЯ ДОДАТКОВИХ ХРОМОСОМНИХ АБЕРАЦІЙ У ФОРМУВАННІ ВІДПОВІДІ НА ДРУГУ ЛІНІЮ ТЕРАПІЇ НІЛОТИНІБОМ У ХВОРИХ НА ХРОНІЧНУ МІЄЛОЇДНУ ЛЕЙКЕМІЮ

Background. There is limited information about impact of additional chromosome aberrations (ACA) on the efficacy of the 2nd line nilotinib therapy. Objective. The aim of the study was to analyze significance of ACAs for the outcome after second line tyrosine kinase inhibitors (TKI) therapy with nilotinib in the chronic myeloid leukemia (CML) patients, who experienced previous imatinib therapy failure. Methods. The CML patients in chronic phase treated with nilotinib after imatinib failure were analyzed for outcomes. Results. Among a total of 114 patients, 18 patients (15.8%) had ACAs at the beginning of the 2nd line therapy with nilotinib. Seven patients (38.9%) of 18 had variant translocations and 11 patients (61.1%) had other chromosomal abnormalities in addition to t(9;22), known as clonal evolution. Complete cytogenetic response (CCR) at 12 months was achieved in 37.5%, 42.8% and 45.5% (p=0.842) of patients with classic t(9;22) translocation, variant translocations and ACAs respectively. In the patients with variant translocations t(9;V;22) or clonal evolution treated with nilotinib after the imatinib failure, the CCR and major molecular response (MMR), event free survival (EFS), progression free survival (PFS) and overall survival (OS) rates did not differ from those in the CML patients with t(9;22) only. At the same time quantitative characteristics of leukemic and ACA clones had prognostic value for CCR. The increased number of Ph-positive cells and the number of cells with the ACA at the start of nilotinib therapy reduced the probability of CCR. Conclusions. Higher nilotinib inhibitory activity compare with imatinib allows us to overcome imatinib resistance in the CML patients regardless of the ACA presence at the beginning of nilotinib therapy.Вступ. Існує обмежена інформація про вплив додаткових хромосомних аберацій (ДХА) на ефективність терапії нілотінібом другої лінії у хворих з хронічною мієлодною лейкемією (ХМЛ). Мета: проаналізувати значущість ДХА щодо відповіді на терапію інгібіторами тирозинкіназ (ІТК) другої лінії (нілотинібом) у хворих на ХМЛ, у яких терапія іматинібом була неефективною. Методи. Аналізували ефективність терапії нілотинібом у хворих на ХМЛ в хронічній фазі, у яких терапія іматинібом була неефективною. Результати. Серед 114 пацієнтів 18 пацієнтів (15,8%) мали ДХА на початку 2-ї лінії терапії нілотінібом. Сім пацієнтів (38,9%) з 18 мали варіантні транслокації, а 11 пацієнтів (61,1%) мали інші хромосомні аномалії, крім t(9;22), тобто ознаки клональної еволюції. Повна цитогенетична відповідь (ПЦВ) через 12 місяців терапії нілотинібом була досягнута у 37,5%, 42,8% і 45,5% (p=0,842) пацієнтів з класичною транслокацією t(9;22), варіантними транслокаціями та клональною еволюцією відповідно. У пацієнтів з варіантнимии транслокаціями t(9;V;22) та клональною еволюцією швидкість ПЦВ та великої молекулярної відповіді (ВМВ), безподійна виживаність (EFS), виживаність без прогресії (PFS) та загальна виживаність (ОS) не відрізнялися від таких у хворих на ХМЛ, у яких виявлялась тільки транслокація t(9;22). В той же час, кількісні характеристики лейкемічного клону та клону з ДХА мали прогностичне значення щодо досягнення ПЦВ. Збільшення кількості Ph-позитивних клітин та клітин з ДХА на початку терапії нілотинібом зменшувало вірогідність досягнення ПЦВ. Висновки. Більш висока інгібуюча активність нілотинібу в порівнянні з іматинібом дозволяє подолати резистентність до іматинібу у пацієнтів з ХМЛ незалежно від наявності ДХА на початку терапії нілотинібом

Зв’язок функціональної активності клітин-попередників кісткового мозку при хронічній мієлоїдній лейкемії з індивідуальною відповіддю на терапію

Показано ефективність застосування культуральних методів дослідження клітин-поперед­ників кісткового мозку для моніторингу індивідуальної відповіді пацієнтів із хронічною мієлоїдною лейкемією на терапію інгібіторами тирозинкіназ (ТКі). Аналіз особливостей росту гемопоетичних клітин при хронічній мієлоїдній лейкемії показав, що функціональна активність кровотвірних клітин-попередників у осіб, які демонструють повну відповідь на терапію ТКі, була достовірно нижчою (р < 0,05) ефективності колонієутворення для зразків кісткового мозку осіб із відсутністю відповіді на терапію. Виявлено кореляцію між показниками колонієутворення та відсотком клітин із філадель­фійською хромосомою у кістковому мозку, що була позитивною для групи осіб, які отримували альтер­нативне лікування гідроксисечовиною, та негативною для групи осіб із резистентністю до терапії ТКі

Results of the US-Ukrainian Study of Leukemia and Related Disorders Among Chernobyl Cleanup Workers

Leukemia is one of the early cancers induced by ionizing radiation. Following the Chornobyl accident in Ukraine in April 1986, several hundred thousand workers received fractionated exposure, primarily from external gamma radiation. A nested case-control study of leukemia was performed in a cohort of 110,645 cleanup workers identified from the Chornobyl State Registry of Ukraine during the period 1986 to 2000. A provisional computerized registry of leukemia and 99 related hematological disorders was created through an intensive search of the files of the oncology, hematology and pathology departments within the study area encountering 37,605 possible cases. After linkage and case ascertainment by the international hematology review 111 cases were confirmed as leukemia (87), multiple myeloma (8) and MDS (7). 66.6% of cases and 7.1% of selected controls were deceased. Individual bone marrow doses were estimated using RADRUE method enabling dose reconstruction from the interviews carried out with proxy respondents. Two types of proxies were selected for each deceased subject: a spouse or next-of-kin proxy to provide data on demographic factors and medical history, and to propose co-workers who could serve as proxy respondents regarding the deceased subjects work history. Detailed interviews were conducted and in 71 case and 501 age- and residence-matched controls selected from the same cohort (mean dose=76.4 (SD=213.4) mGy). In order to reduce uncertainties in the dose estimates, a series of validation studies was undertaken. Conditional logistic regression to estimate leukemia risks. The excess relative risk of total leukemia was 3.44 per Gy (95% confidence interval 0.47 9.78, p<0.01). The dose-response was linear and did not significantly differ by calendar period of first work in the 30-km Chornobyl zone, duration or type of work. A similar dose-response relationship was found for chronic and non-chronic lymphocytic leukemia

Radiation and the risk of chronic lymphocytic and other leukemias among chornobyl cleanup workers

Background: Risks of most types of leukemia from exposure to acute high doses of ionizing radiation are well known, but risks associated with protracted exposures, as well as associations between radiation and chronic lymphocytic leukemia (CLL), are not c

Radiation and the risk of chronic lymphocytic and other leukemias among chornobyl cleanup workers

Background: Risks of most types of leukemia from exposure to acute high doses of ionizing radiation are well known, but risks associated with protracted exposures, as well as associations between radiation and chronic lymphocytic leukemia (CLL), are not c

Additional file 1: of Buccal mucosa micronuclei counts in relation to exposure to low dose-rate radiation from the Chornobyl nuclear accident and other medical and occupational radiation exposures

Data files (Excel, text) and other R and Epicure files used in the analysis. (ZIP 3032 kb