ДАВНЬОГРЕЦЬКА «ΦΥΣΙΣ» ЯК ОСНОВА ФОРМУВАННЯ ГЕНДЕРНИХ СТЕРЕОТИПІВ

Purpose. Considering the fact that the concept «by nature» formed the basis of diametrically different approaches to the interpretation of the place and role of women not only in Greek society, but determined the gender relations up to this time, the article examines the features of the interpretation of the term «nature» («φύσις») in Greek outlook and the impact of natural-philosophical ideas on the evolution of gender relations of Ancient period. Methodology of the study is caused by interdisciplinary approach, involving not only the use of scientific methods such as analysis, synthesis and generalization and so on. Basic principles of philosophical hermeneutics, hypothetical-deductive method and contextual analysis are used at the same time. Originality lies in the denial of existing idea in contemporary intellectual discourse that the concept «by nature» is a conceptual prerequisite for ensuring gender inequality. Against this background, it is shown that gender equality and inequalities are both caused by the dominant in the public worldview meta-narrative paradigm and specific features of interpretation of the concept «by nature» (or «nature»). So when nature is seen in physiological or empirical sense, it establishes a pattern of gender inequality. The same can occur in cases of dogmatization and mythologizing of empiricism, which appears on the ideological level as a meta-narrative. However, when the concept of «nature» acquires metaphysical meaning and is viewed as a kind of potentiality that is actualized in the presence of favorable conditions prerequisites of gender equality are emerging. Conclusions. Having considered the proposed by Greek philosophy approaches to gender interaction as a kind of stereotypes, we conclude that the development of gender relations in individual historical terms was caused by the specificity of the dominant narrative of life and world order.Цель работы. Принимая во внимание то, что концепт «по природе» лег в основу полярный подходов к толкованию места и роли женщины не только в древнегреческом обществе, но определял гендерные отношения до нашего времени, в статье исследуются особенности толкования термина «природа» («фюзис») в древнегреческом мировоззрении и эксплицируется влияние натурфилософских представлений на эволюцию гендерных отношений античного периода. Методология исследования обусловлена междисциплинарным подходом, который предусматривает использование не только таких общенаучных методов как анализ, синтез, обобщение и др. Наряду с этим в работе использованы основные принципы философской герменевтики, гипотетико-дедуктивный и метод контекстуального анализа. Научная новизна заключается в опровержении имеющейся в современном интеллектуальном дискурсе мысли о том, что концепт «по природе» является концептуальной предпосылкой утверждения гендерного неравенства. С этой целью показано, что утверждение гендерного равенства и неравенства обусловлено господствующим в общественном мировоззрении метанаративом и особенностями парадигмального толкования концепта «по природе» (или «природа»). Так, когда природа («фюзис») рассматривается в физиологическом или эмпирическом смысле, она утверждает закономерность гендерного неравенства. Тоже может проявляться в случаях догматизации и мифологизации эмпиризма который проявляется на мировоззренческом уровне в виде метанаратива. Однако, когда понятие «природа», приобретает метафизического содержания и просматривается в виде своеобразной потенции, актуализируется при наличии благоприятных условий, формируются предпосылки утверждения гендерного равенства, поскольку движение мысли здесь происходит методом дедукции, предусматривая одновременно определенную эманации в каждом единичном сущем, присущих общему миропорядку аксиологических характеристик. Выводы. Рассмотрев предложенные в античной философии подходы к гендерному взаимодействию, как своеобразным стереотипам, делается вывод, что развитие гендерных отношений в конкретно-историческом измерении было обусловлено своеобразием господствующего нарратива бытия и миропорядка. Мета роботи. Зважаючи на те, що концепт «за природою» ліг в основу полярно відмінних підходів до тлумачення місця та ролі жінки не тільки у давньогрецькому суспільстві, але визначав гендерні відносини аж до нашого часу, в статті досліджуються особливості тлумачення терміну «природа» («φύσις») в давньогрецькому світогляді та есплікується вплив натурфілософських уявлень на еволюцію гендерних відносин античного періоду. Методологія дослідження обумовлена міждисциплінарним підходом, який передбачає використання не тільки таких загальнонаукових методів як аналіз, синтез та узагальнення тощо. Поряд з цим у роботі використані засадничі принципи філософської герменевтики, гіпотетико-дедуктивний та метод контекстуального аналізу. Наукова новизна полягає у спростуванні наявної у сучасному інтелектуальному дискурсі думки про те, що концепт «за природою» є концептуальною передумовою утвердження гендерної нерівності. На цьому тлі показано, що утвердження гендерної рівності та нерівності зумовлене пануючим у суспільному світогляді метанаративом та особливостями парадигмального тлумачення концепту «за природою» (або «природа»). Так, коли, природа розглядається у фізіологічному або емпіричному змісті, вона утверджує закономірність гендерної нерівності. Теж може проявлятися у випадках догматизації та міфологізації емпіризму, який проявляється на світоглядному рівні у вигляді метанаративу. Натомість, коли поняття «природа», набуває метафізичного змісту і проглядається у вигляді своєрідної потенції, що актуалізується за наявності сприятливих умов, формуються передумови утвердження гендерної рівності. Висновки. Розглянувши запропоновані в давньогрецькій філософії підходи до гендерної взаємодії, як своєрідні стереотипи, приходимо до висновку, що розвиток гендерних відносин в конкретно-історичному вимірі був обумовлений своєрідністю пануючого наративу буття та світопорядку

Consumo de cafeína entre gestantes e a prevalência do baixo peso ao nascer e da prematuridade: uma revisão sistemática Caffeine consumption during pregnancy and prevalence of low birth weight and prematurity: a systematic review

Realizou-se revisão sistemática sobre o consumo de cafeína em gestantes na ocorrência de baixo peso ao nascer e prematuridade, enfocando métodos para quantificação deste consumo e confundimentos controlados na análise. A revisão consistiu na busca de artigos publicados de 1996 a 2006 nas bases MEDLINE, LILACS e PubMed, utilizando-se as palavras-chave: "caffeine", "coffee", "low birth weight", "birth weight", "preterm", "premature" e "prematurity". Dez artigos foram selecionados. Os métodos utilizados para quantificar o consumo de cafeína foram: questionário de freqüência alimentar semiquantitativo - da dieta ou apenas de produtos cafeinados, sendo um do tipo auto-aplicado; recordatório alimentar; perguntas sobre tipo e modo de preparo; análise de amostras; e dosagens urinária e plasmática. Em três estudos revisados, o consumo elevado de cafeína associou-se com baixo peso ao nascer e/ou prematuridade. Contradições nos achados devem-se a dificuldades na mensuração do consumo de cafeína; às fontes abordadas; a variações no preparo e na quantidade consumida; e ao tamanho amostral. Não foi demonstrada associação entre ingestão moderada de cafeína e crescimento fetal, sendo necessária uma avaliação mais precisa do consumo dessa substância.<br>This article reports on a systematic review of studies on caffeine intake during pregnancy and prevalence of low birth weight and prematurity, focusing on methods to quantify intake and control for confounding. The review consisted of an article search from 1996 to 2006 in MEDLINE, LILACS, and PubMed, using the key words: "caffeine", "coffee", "low birth weight", "birth weight", "preterm", "premature", and "prematurity". Ten articles were selected. Methods used to quantify caffeine consumption were: semi-quantitative food frequency questionnaires for diet or only caffeinated products, including one self-applied questionnaire; food recall; questions on type and method of preparation; analysis of samples; and urine and plasma caffeine levels. In three studies, high caffeine consumption was associated with low birth weight and/or prematurity. Contradictions between studies may be due to difficulties in measuring caffeine consumption; assessment of different caffeine sources; variations in the mode of preparation and amount consumed; and sample size. Association between moderate caffeine consumption and fetal growth was not demonstrated, so a more precise measurement of caffeine intake is necessary

Consumption habits of pregnant women and implications for developmental biology: a survey of predominantly Hispanic women in California

BACKGROUND: Healthy post-pregnancy outcomes are contingent upon an informed regimen of prenatal care encouraging healthy maternal consumption habits. In this article, we describe aspects of maternal intake of food, drink, and medication in a population of predominantly Hispanic women in Southern California. Potential implications for unhealthy prenatal dietary choices are discussed. METHODS: The Food, Beverage, and Medication Intake Questionnaire (FBMIQ) measures common practices of maternal consumption during pregnancy. The FBMIQ was administered to English and Spanish speaking pregnant and recently pregnant (36 weeks pregnant - 8 weeks post-partum) women over the age of 18 who were receiving care from a private medical group in Downey CA. RESULTS: A total of 200 women completed the FBMIQ. Consumption habits of healthy foods and beverages, unhealthy foods, unhealthy beverages, and medication are characterized in this article. Data indicate widespread consumption of fresh fruit, meats, milk and juice and indicate most women used prenatal vitamin supplements. Studies in developmental neuroscience have shown that certain substances may cause teratogenic effects on the fetus when ingested by the mother during pregnancy. Those potentially harmful substances included in our study were Bisphenol-A (BPA), methylmercury, caffeine, alcohol and certain medications. Our results show that a proportion of the women surveyed in our study consumed BPA, methylmercury, caffeine, alcohol, and certain medications at varied levels during pregnancy. This represents an interesting finding and suggests a disconnect between scientific data and general recommendations provided to pregnant mothers by obstetricians. CONCLUSIONS: The results of our study demonstrate that a proportion of pregnant women consume substances that are potentially teratogenic and may impact the health and well being of the offspring. It is important to appraise healthy and unhealthy consumption habits in order to encourage healthy practices and alleviate future effects of preventable, toxin-induced developmental issues. Prenatal advising should discourage the consumption of dangerous foods, beverages, and medications that women commonly report eating during pregnancy