ОСОБЛИВОСТІ ПОРУШЕНЬ ПОКАЗНИКІВ ЕНЗИМНОЇ ЛАНКИ АНТИОКСИДАНТНОЇ СИСТЕМИ В ЛЕГЕНЯХ ЩУРІВ ПІСЛЯ ГОСТРОЇ КРОВОВТРАТИ, УСКЛАДНЕНОЇ ІШЕМІЄЮ-РЕПЕРФУЗІЄЮ КІНЦІВКИ

One of the key pathogenic mechanisms of massive external blood loss from the extremities is the activation of lipid peroxidation, due on the one hand to the development of hypoxia, on the other – the depletion of antioxidant protection. The use of a tourniquet under these conditions is accompanied by ischemic-reperfusion injury of the limb, which complicates the course of acute blood loss. To date, there is insufficient data on the features of antioxidant defense disorders in the lungs, which belong to the key target organs of acute blood loss and ischemic-reperfusion syndrome. The aim – to determine the features of disorders of the enzyme link of the antioxidant system in the lungs of rats after acute blood loss complicated by ischemia-reperfusion of the limb. Material and Methods. The study was performed on 156 white nonlinear male rats weighing 200–220 g. All experiments were performed under thiopental-sodium anesthesia. In animals, limb ischemia-reperfusion and acute blood loss were simulated and these lesions were combined. After 1 and 2 hours, as well as after 1, 7 and 14 days in the lung homogenates of the experimental animals was determined by the activity of superoxide dismutase and catalase. Results and Discussion. Under the conditions of modeling only ischemia-reperfusion of the limb, the activity of SOD and catalase in the lung homogenate increased with a maximum after 2 h of the experiment and normalization of values ​​up to 14 days. Under conditions of acute blood loss, the indicators increased in all terms of observation with a maximum after 1 day of the experiment. Additional ischemia-reperfusion of the limb on the background of acute blood loss in the lungs contributes to the depletion of SOD and catalase, the activity of which after 1, 7 and 14 days becomes significantly less than in the animal experimental group, which simulated only blood loss. Conclusions. Complications of acute blood loss by ischemia-reperfusion of the limb contribute to greater depletion in the lungs of the enzymatic link of antioxidant protection after 1, 7 and 14 days of the experiment, showing a significant decrease in SOD and catalase activity in the lungs compared to animals simulated only acute blood loss.Одним из ключевых патогенных механизмов массивной наружной кровопотери из конечностей является активация процессов липидной пероксидации, что обусловлено, с одной стороны, развитием гипоксии, с другой – истощением антиоксидантной защиты. Применение в этих условиях кровоостанавливающего жгута сопровождается ишемически-реперфузионным повреждением конечности, что осложняет течение острой кровопотери. На сегодня недостаточно данных об особенностях нарушений антиоксидантной защиты в легких, которые принадлежат к ключевым органам-мишеням острой кровопотери и ишемически-реперфузионного синдрома. Цель – выяснить особенности нарушений показателей энзимного звена антиоксидантной системы в легких крыс после острой кровопотери, осложненной ишемией-реперфузией конечности. Материал и методы. Исследование проведено на 156 белых нелинейных крысах-самцах массой 200–220 г. Все эксперименты выполнены под тиопентал-натриевым наркозом. У животных моделировали ишемию-реперфузию конечности, острую кровопотерю и сочетали эти повреждения. Через 1 и 2 часа, а также через 1, 7 и 14 суток в гомогенатах легких подопытных животных определяли активность супероксиддисмутазы и каталазы. Результаты. В условиях моделирования только ишемии-реперфузии конечности активность СОД и каталазы в гомогенате легких росла с максимумом через 2 часа эксперимента и нормализацией показателей до 14 суток. В условиях острой кровопотери показатели росли во все сроки наблюдения с максимумом через 1 сутки эксперимента. Дополнительная ишемия-реперфузия конечности на фоне острой кровопотери в легких способствует истощению СОД и каталазы, активность которых через 1, 7 и 14 суток становится существенно менше, по сравнению с животным опытной группы, в которой моделировали только кровопотерю. Выводы. Осложнения острой кровопотери ишемией-реперфузией конечности способствует большему истощению в легких ферментативного звена антиоксидантной защиты через 1, 7 и 14 суток эксперимента, что проявляется существенным снижением активности СОД и каталазы в легких по сравнению с животными, которым моделировали только острую кровопотерю.Одним із ключових патогенних механізмів масивної зовнішньої крововтрати з кінцівок є активація процесів ліпідної пероксидації, зумовлена, з одного боку, розвитком гіпоксії, з іншого – виснаженням антиоксидантного захисту. Застосування за цих умов кровоспинного джгута супроводжується ішемічно-реперфузійним пошкодженням кінцівки, що ускладнює перебіг гострої крововтрати. На сьогодні недостатньо даних про особливості порушень антиоксидантного захисту в легенях, які належать до ключових органів-мішеней гострої крововтрати та ішемічно-реперфузійного синдрому. Мета – зʼясувати особливості порушень показників ензимної ланки антиоксидантної системи в легенях щурів після гострої крововтрати, ускладненої ішемією-реперфузією кінцівки. Матеріал і методи. Дослідження проведено на 156 білих нелінійних щурах-самцях масою 200–220 г. Усі експерименти виконані під тіопентал-натрієвим наркозом. У тварин моделювали ішемію-реперфузію кінцівки, гостру крововтрату та поєднували ці ушкодження. Через 1 і 2 години, а також через 1, 7 і 14 діб у гомогенатах легень піддослідних тварин визначали активність супероксиддисмутази і каталази. Результати. За умов моделювання лише ішемії-реперфузії кінцівки активність СОД та каталази у гомогенаті легень зростала з максимумом через 2 год експерименту та нормалізацією показників до 14 доби. За умов гострої крововтрати показники зростали у всі терміни спостереження з максимумом через 1 добу експерименту. Додаткова ішемія-реперфузія кінцівки на тлі гострої крововтрати у легенях сприяє виснаженню СОД і каталази, активність яких через 1, 7 і 14 діб стає істотно меншою, порівняно з тваринами дослідної групи, в якій моделювали лише крововтрату. Висновки. Ускладнення гострої крововтрати ішемією-реперфузією кінцівки сприяє більшому виснаженню в легенях ферментативної ланки антиоксидантного захисту через 1, 7 і 14 діб експерименту, що виявляють за істотним зниженням активності СОД і каталази в легенях порівняно з тваринами, яким моделювали лише гостру крововтрату

Influence of cranioskeltal trauma, complicated with blood loss, on the bile-forming function of liver during the early period of traumatic disease among rats with different resistance to hypoxia and its correction

Introduction. The development of multiorgan dysfunction and insufficiency is one of the serious complications of severe multiple and combined lesions. In their pathogenesis, a key role is played by secondary lesions of organs remote from the site of direct injury, which is caused by the systemic response of the body to inflammation and is a characteristic feature of traumatic disease. As a model of the development of organ damage in experimental polytrauma, the biliary function of liver is often investigated. However, the features of systemic disorders, in particular, the biliary function of liver, in conditions of severe skeletal injury, depending on the resistance to hypoxia, have not been studied enough.Purpose: to determine the dynamics of biliary function of liver in case of cranioskeletal trauma complicated with blood loss among rats with different resistance to hypoxia during the early period of traumatic disease and to evaluate the effectiveness of thiocetam in the correction of identified disorders.Materials and methods. 108 nonlinear white male rats weighing 180-200 g were used in the experiments. Previously, individual resistance to hypoxia was determined, rats were divided into two groups: with high- and low-resistance (HR and LR) animals to hypoxia. Subsequently, HR and LR rats were divided into 4 groups: one control and three experimental. Under conditions of thiopentale sodium anesthesia (40 mg kg-1) the first experimental group HR and LR of rats was had cranioskeletal trauma, the second - acute blood loss in the amount of 20-22% of circulating blood volume, the third experimental group after application of cranioskeletal injuries and acute blood loss in order to correct HR and LR-rats were thrown Thiocetam intraperitoneally, dose 250 mg kg-1 of body weight 1 time per day. Animals of the control and experimental groups in 1, 3 and 7 days after injury were catheterized the common bile duct, collected bile, in which the content of total bile acids was determined.It was found out that laboratory white rats, which are genetically different in resistance to hypoxia, also differ in the intensity of biliary function of liver. Among HR rats, the bile content of total bile acids was higher than that among LR rats. Under the influence of cranioskeletal injury, the bile content of total bile acids decreased among both HR and LR rats. Despite the lower initial content of total bile acids in the bile of LR rats, under the influence of cranioskeletal trauma in this group, the degree of the studied indicator reduction was significantly greater than among HR rats, indicating greater sensitivity of LR rats to pathogens of traumatic disease, which lead to damage to the microsomal monooxygenase system of hepatocytes. Under the conditions of acute blood loss additional modeling, the disorders were more visible, but the result was statistically significant only among LR rats in 3 days of the experiment. In addition, LR rats had a greater degree of reduction of the studied indicator in 3 and 7 days of the experiment. Under the influence of seven-day-usage of Thiocetam in the groups of LR and HR rats with cranioskeletal trauma, the violation of total bile acids content in the bile became significantly lower compared to animals without correction. A similar result was found under conditions of additional acute blood loss. Under these conditions, the degree of increase of total bile acids content in the bile was greater among LR rats than among HR rats, which indicates a higher efficiency of Thiocetam among LR rats.Conclusions: 1. The content of total bile acids in the bile among intact HR-rats is significantly higher than among LR-rats. Under the influence of cranioskeletal trauma, the content of total bile acids in the bile is reduced compared to the control, but the degree of reduction is significantly greater among LR rats after 7 days of the experiment. Complication of cranioskeletal injury with acute blood loss causes a significantly greater reduction in the bile content of total bile acids among LR rats compared with HR rats after 3 and 7 days of the experiment. The use of Thiocetam is accompanied by a decrease of liver biliary dysfunction, which is more visible among LR rats with acute blood loss

ОСОБЛИВОСТІ РЕАКЦІЇ ГЛУТАТІОНОВОЇ СИСТЕМИ ВНУТРІШНІХ ОРГАНІВ НА ТЛІ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОЇ ПОЛІТРАВМИ

В умовах сучасної гібридної війни, коли зупинка кровотечі та боротьба з її наслідками визначає подальший успіх у виживанні та реабілітації постраждалого, надзвичайно актуальним є пошук способів, які б покращили метаболізм ішемізованих унаслідок накладання турнікета тканин. Ферменти глутатіонової системи беруть активну участь у боротьбі з наслідками гіпоксії, тому експериментальне виявлення критичних періодів депресії цієї ланки захисту є підґрунтям для подальшого пошуку ефективних методів корекції та стабілізації стану ураженого організму. Мета дослідження – з’ясувати роль глутатіонової системи печінки та нирок у патогенезі експериментальної ішемії – реперфузії (ЕІР) в ранньому та віддаленому післятравматичному періодах. Матеріали і методи. Об’єктом дослідження стали 196 білих щурів-самців із масою тіла 220–240 г, яких поділили на 4 групи по 10 особин в кожній. Тварини контрольної групи були виведені з дослідження без оперативних втручань, тоді як у дослідних групах було змодельовано травми: накладання кровоспинного джгута на стегно (Дж) протягом двох годин; ізольована крововтрата зі стегнової вени (40 %) – (К); двогодинна ішемія, поєднана з крововтратою (Дж+К), та двогодинна ішемія, поєднана з крововтратою та механічною травмою (Дж+К+П). Тварин виводили з експерименту на 1; 3; 7 та 14 доби після втручань шляхом тотального кровопускання з серця. Результати досліджень та їх обговорення. На тлі активації пероксидного окиснення, що було представлено за показниками зростанням концентрації малонового діальдегіду, дієнових та трієнових кон’югатів, було зафіксовано активну відповідь з боку глутатіонової системи, яка полягала в активації глутатіонпероксидазної активності, незначне підвищення глутатіонредуктазної активності на тлі вираженого зниження концентрації відновленого глутатіону. В тканині нирки активність ферментів глутатіонової системи є дещо нижчою, при цьому в певні періоди, навпаки, перевищують показники печінки. Можна припустити, що причиною такого розподілу показників є тотальне виснаження глутатіонової системи в найбільш критичний щодо відновлення період – на 1 та 3 доби, що визначалося тяжкістю травми. При цьому навіть ізольоване накладання кровоспинного джгута призводило до значних зрушень з боку глутатіонової системи у відповідь на активізацію пероксидного окиснення ліпідів, що підтверджує необхідність продовження серії дослідів. Висновки. Отримані результати експериментів встановили суттєве пригнічення концентрації відновленого глутатіону (ВГ) – у печінці й дещо слабше – в нирках, а також зростання глутатіонпероксидазної та глутатіонредуктазної активності. Особливо виражена депресія активності була на тлі кровотечі, поєднаної з ішемією, та кровотечі, поєднаної з ішемією та механічною травмою. Що стосується ГП та ГР, то їхня активність знижувалася відповідно до наростання показників пероксидного окиснення ліпідів

Вплив експериментальної гострої крововтрати, ускладненої ішемією-реперфузією кінцівки, на діурез і швидкість клубочкової фільтрації

The aim of the work: to find out the effect of acute blood loss complicated by limb ischemia-reperfusion on diuresis and glomerular filtration rate and to evaluate the effectiveness of carbacetam in correcting the revealed violations. Materials and Methods. The experiments were performed on 96 non-linear male rats weighing 160–180 g. All animals were divided into five groups: control and four experimental (6 rats per group). The first experimental group included animals, which under thiopental-sodium anesthesia simulated a two-hour limb ischemia followed by reperfusion. In the second experimental group, in conditions of animal anesthesia, acute blood loss was simulated in the amount of 20–22 % of the circulating blood volume by crossing the femoral vein. In the third experimental group, these injuries were combined. In the fourth experimental group of animals with acute blood loss complicated by limb ischemia-reperfusion, carbacetam (Institute of Physico-Organic Chemistry and Coal Chemistry of the National Academy of Sciences of Ukraine, Donetsk) was administered intraperitoneally in a dose of 5 mg per kilogram of animal weight. In the control group, animals were injected into anesthesia using an equivalent dose of thiopental sodium, a tourniquet was applied for 2 hours without stopping the blood flow, and subsequently taken for studies after 1 hour. After 1 and 2 hours, as well as after 1, 7 and 14 days in the experimental animals, the functional state of the kidneys was determined by the method of water loading. Urine was collected over 2 hours and diuresis was determined. After urine sampling in thiopental sodium anesthesia, rats were removed from the experiment by total bloodletting from the heart. In urine and blood serum, creatinine concentration was determined. Glomerular filtration rate (GFR) was evaluated by the clearance of endogenous creatinine. Results and Discussion. It was established that reperfusion after two hours of ischemia is accompanied by a significant impairment of the functional state of the kidneys, which is manifested by a decrease in urine output and GFR, the value of which reaches a minimum level by 1 day, but normalizes by 14 days. Against the background of acute blood loss, the studied parameters decreased even more. At all observation times, diuresis and GFR were statistically significantly less than in animals with limb ischemia-reperfusion. Under the conditions of modeling acute blood loss and limb ischemia-reperfusion during all periods of the reperfusion period, the amount of diuresis was significantly less than with blood loss itself. In turn, GFR under these conditions statistically significantly decreased after 2 hours and 7 days of the reperfusion period. A study of the effect of carbacetam showed that its use in the reperfusion period after 7 days led to a statistically significant increase in diuresis and GFR in animals with acute blood loss complicated by ischemia-reperfusion of the limb. The effect became even greater after 14 days. Thus, carbacetam eliminates the pathogenic manifestations of acute blood loss and limb ischemia-reperfusion and reduces the manifestations of renal dysfunction, which indicates its promise as a means of systemic correction.Цель работы: выяснить влияние острой кровопотери, осложненной ишемией-реперфузиею конечности, на диурез и скорость клубочковой фильтрации и оценить эффективность карбацетама в коррекции выявленных нарушений. Материалы и методы. Эксперименты выполнены на 96 нелинейных крысах-самцах массой 160–180 г. Всех животных разделили на пять груп: контрольную и четыре опытных (по 6 крыс в группе). В первую опытную группу вошли животные, которым под тиопентал-натриевым наркозом моделировали двухчасовую ишемию конечности с последующей реперфузией. Во второй опытной группе в условиях обезболивания животных моделировали острую кровопотерю в объеме 20–22 % объема циркулирующей крови путем пересечения бедренной вены. В третьей опытной группе эти повреждения сочетали. В четвертой опытной группе животных с острой кровопотерей, осложненной ишемией-реперфузией конечности, с целью коррекции внутрибрюшинно вводили карбацетам (Институт физико-органической химии и углехимии НАН Украины, Донецк) в дозе 5 мг на килограмм массы животного. В контрольной группе животных вводили в наркоз, применяя эквивалентную дозу тиопентала натрия, накладывали жгут на 2 ч без прекращения кровотока и в дальнейшем брали для исследований через один час. Через 1 и 2 ч, а также через 1, 7 и 14 суток у подопытных животных определяли функциональное состояние почек методом водной нагрузки. Мочу собирали в течение 2 ч и определяли диурез. После забора мочи под тиопентал-натриевым обезболиванием крыс выводили из эксперимента методом тотального кровопускания из сердца. В моче и сыворотке крови определяли концентрацию креатинина. Скорость клубочковой фильтрации (СКФ) оценивали по клиренсу эндогенного креатинина. Результаты исследований и их обсуждение. Установлено, что реперфузия после двухчасовой ишемии сопровождается существенным нарушением функционального состояния почек, что проявляется снижением диуреза и СКФ, величина которых к первым суткам достигает минимального уровня, однако к 14 суток – нормализируется. На фоне острой кровопотери исследуемые показатели снижались еще больше. Во все сроки наблюдения диурез и СКФ были статистически достоверно меньше, чем у животных с ишемией-реперфузией конечности. В условиях моделирования острой кровопотери и ишемии-реперфузии конечности во все сроки реперфузионного периода величина диуреза оказалась существенно меньше, чем при самой кровопотере. В свою очередь, СКФ в этих условиях статистически достоверно снижалась через 4 часа и 7 дней реперфузионного периода. Исследование влияния карбацетама показало, что его применение в реперфузионном периоде уже через 7 суток привело к статистически значимому росту диуреза и СКФ у животных с острой кровопотерей, осложненной ишемией-реперфузией конечности. Эффект становился еще больше через 14 дней. Таким образом, карбацетам нивелирует патогенные проявления острой кровопотери и ишемии-реперфузии конечности и снижает проявления почечной дисфункции, что свидетельствует о его перспективности как средства системной коррекции.Мета роботи: зʼясувати вплив гострої крововтрати, ускладненої ішемією-реперфузією кінцівки, на діурез і швидкість клубочкової фільтрації та оцінити ефективність карбацетаму в корекції виявлених порушень. Матеріали і методи. Експерименти виконано на 96 нелінійних щурах-самцях масою 160–180 г. Усіх тварин поділили на пʼять груп: контрольну та чотири дослідних (по 6 щурів у групі). До першої дослідної групи увійшли тварини, яким під тіопентал-натрієвим наркозом моделювали двогодинну ішемію кінцівки з наступною реперфузією. У другій дослідній групі в умовах знеболення тваринам моделювали гостру крововтрату в обсязі 20–22 % обʼєму циркулюючої крові шляхом пересікання стегнової вени. У третій дослідній групі дані ушкодження поєднували. У четвертій дослідній групі тваринам з гострою крововтратою, ускладненою ішемією-реперфузією кінцівки, з метою корекції внутрішньоочеревинно вводили карбацетам (Інститут фізико-органічної хімії та вуглехімії НАН України, Донецьк) в дозі 5 мг на кілограм маси тварини. В контрольній групі тваринам вводили в наркоз, застосовуючи еквівалентну дозу тіопенталу натрію, накладали джгут на 2 год без припинення кровотоку і в подальшому брали для досліджень через одну годину. Через 1 і 2 год, а також через 1, 7 і 14 діб у піддослідних тварин визначали функціональний стан нирок методом водного навантаження. Сечу збирали протягом 2 год і визначали діурез. Після забору сечі під тіопентал-натрієвим знеболенням щурів виводили з експерименту методом тотального кровопускання із серця. У сечі і сироватці крові визначали концентрацію креатиніну. Швидкість клубочкової фільтрації (ШКФ) оцінювали за кліренсом ендогенного креатиніну. Результати досліджень та їх обговорення. Встановлено, що реперфузія після двогодинної ішемії супроводжується істотним порушенням функціонального стану нирок, що виявляється зниженням діурезу та ШКФ, величина яких до першої доби досягає мінімального рівня, проте до 14 доби – нормалізується. На тлі гострої крововтрати досліджувані показники знижувалися ще більше. У всі терміни спостереження діурез і ШКФ були статистично вірогідно меншими, ніж у тварин з ішемією-реперфузією кінцівки. За умов моделювання гострої крововтрати та ішемії-реперфузії кінцівки у всі терміни реперфузійного періоду величина діурезу виявилася істотно меншою, ніж за умов самої крововтрати. У свою чергу, ШКФ за цих умов статистично вірогідно знижувалася через 4 год і 7 діб реперфузійного періоду. Дослідження впливу карбацетаму показало, що його застосування в реперфузійному періоді вже через 7 діб привело до статистично значущого зростання діурезу та ШКФ у тварин з гострою крововтратою, ускладненою ішемією-реперфузією кінцівки. Ефект ставав ще більшим через 14 діб. Отже, карбацетам нівелює патогенні прояви гострої крововтрати та ішемії-реперфузії кінцівки і знижує прояви ниркової дисфункції, що свідчить про його перспективність як засобу системної корекції

The Tendencies and Prospects of Development of the Ukrainian Exports

The article is aimed at researching the modern features of and prospects for exports of goods and services from Ukraine, in particular in the conditions of European integration. During recent years the competitiveness of Ukrainian products in foreign markets was growing. Ukraine’s foreign trade started to transform after the WTO membership and the Agreement with the European Union on the free trade zone. Today the European Union is the largest trading partner of Ukraine. It is stated that the exports of Ukrainian goods to the EU countries have good prospects, although the structure of national exports today consists mainly of raw materials. At the same time, the national light industry, transport, communication and IT-services are actively developing. The adopted export strategy of Ukraine for 2017-2021 aims at the transition of Ukraine to the exports of science-intensive innovative products for sustainable development and successful entry into the world markets. Effective regulatory policies, adequate incentives to attract investment, effective management, improvements in the transport sector, etc. are needed to further enhance of national exports

Динаміка балансу антиоксидантно-прооксидантних механізмів у внутрішніх органах під впливом артеріального джгута і реперфузії кінцівки

The aim of the work: clarification of the impact of a two-hour use of blood and reperfusion limb tourniquet on the dynamics of antioxidant-oxidative mechanisms in the liver, lung and kidney.Materials and Methods. Experiments were performed on 36 non-linear male rats weighing 200–220. In the experimental group during anesthesia tiopepntalo sodium (40 mg·kg-1) proximal to the left leg superimposed strip bundle «SWAT-T»1 cm to 120 minutes. Animals of the research groups were taken out of the experiment, after 60 minutes, 120 minutes, 24 hours, 7 and 14 days after reperfusion. In the control group animals were injected with anesthesia using an equivalent dose of thiopental sodium tow imposed without stopping blood flow and subsequently taken out of the experiment after 2 hours. For the study were liver, kidney and lungs. In homogenates of these reagents to determine the content of thiobarbituric acid (TBA-active products of lipid peroxidation), catalase activity. The ratio of catalase activity / content of TBA-active products of lipid peroxidation was calculated antioxidant-prooxidant index (API).Results and Discussion. In controlling the intensity of lipid peroxidation and catalase activity increased from the liver to the kidneys and lungs. After reperfusion of limbs in the test bodies was noted increase in the intensity of lipid peroxidation, as evidenced by the accumulation of TBA-active products which the liver was significantly greater than in the control, 14 days in the lungs – up to 7 days in the kidney – within 24 hours. The activity of catalase in organs was significantly greater than controls in all periods of observation with a maximum of 24 hours. Score was significantly greater in the kidney. The value of API in the kidney and lungs increased to 24 hour after reperfusion of limbs and reduced to 14 days without reaching the level of control. In the liver oscillatory dynamics index was the first increase after 1 hour, reduced – 2 hours and further increase to 14 days. These data indicate continued stress adaptation and kompensatoryon mechanisms aimed at eliminating pathogenic factors caused by the imposition of tow a two-hour ischemia and subsequent reperfusion limbs. The results require further in-depth study, but are now pointing to the danger of imposing two-hour tow from the perspective of systemic effects on the body and require additional prevention and correction.Reperfusion limbs after a two-hour arterial tourniquet is accompanied by prolonged activation of lipid peroxidation in the liver, kidneys and lungs, shown a statistically significant increase of the content of TBA-active products, which in the liver than the control level to the 14th day after reperfusion in kidney – 24 hours in the lungs – after 7 days. Strengthening lipid peroxidation comes amid increased activity of catalase in all organs, which reaches a maximum after 24 hours and is not reduced to the level of control after 14 days. Balance Antioxidant-prooxidant processes in the studied organs shifted towards strengthening antioxidant mechanisms, which indicates oxidative stress in the long run postreperfusion.Цель работы: выяснение влияния двухчасового применения артериального жгута и реперфузии конечности на динамику антиоксидантно-прооксидантных механизмов в печени, легких и почке.Материалы и методы. Эксперименты выполнены на 36 нелинейных крысах-самцах массой 200–220 г. В исследуемых группах под тиопентало-натриевым наркозом (40 мг·кг-1) проксимально на левую лапку накладывали полоску жгута “SWAT-T” шириной1 см на 120 мин. Животных опытных групп выводили из эксперимента через 60 мин, 120 мин, 24 ч, 7 и 14 суток после реперфузии. В контрольной группе животных вводили в наркоз, применяя эквивалентную дозу тиопентала натрия, накладывали жгут без прекращения кровотока и в дальнейшем выводили из эксперимента через 2 ч. Для исследования брали печень, почку и легкие. В гомогенатах указанных органов определяли содержание реагентов к тиобарбитуровой кислоте (ТБК-активных продуктов ПОЛ), активность каталазы. По соотношению активность каталазы / содержание ТБК-активных продуктов ПОЛ рассчитывали антиоксидантно-прооксидантный индекс (АПИ).Результаты исследований и их обсуждение. В контроле интенсивность липопероксидации и активность каталазы увеличивались от печени к почкам и легким. После реперфузии конечности в исследуемых органах отмечался рост интенсивности липидной пероксидации, о чем свидетельствовало накопление ТБК-активных продуктов, которое в печени было достоверно больше, чем в контроле до 14 суток, в легких – до 7 суток, в почках – в течение 24 ч. Активность каталазы в органах была существенно выше контроля во все сроки наблюдения с максимумом через 24 ч. Показатель был достоверно большим в почке. Величина АПИ в почке и легких повышалась до 24 ч после реперфузии конечности и до 14 суток снижалась, не достигая уровня контроля. В печени динамика показателя была колебательной с первым повышением через 1 ч, снижением – через 2 ч и последующим ростом до 14 суток. Приведенные данные указывают на длительное напряжение адаптационно-компенсаторных механизмов, направленных на устранение патогенных факторов, обусловленных наложением жгута, двухчасовой ишемией и последующей реперфузией конечности. Полученные результаты требуют дальнейшего углубленного изучения, однако уже сейчас указывают на опасность двухчасового наложения жгута с позиции системного воздействия на организм и требуют дополнительных мер профилактики и коррекции.Реперфузия конечности после двухчасового артериального жгута сопровождается длительной активацией процессов липидной пероксидации в печени, почках и легких, проявляется статистически достоверным ростом содержания ТБК-активных продуктов, который в печени превышает контрольный уровень к 14 суткам после реперфузии, в почке – через 24 ч, в легких – через 7 суток. Усиление процессов ПОЛ происходит на фоне повышения активности каталазы во всех органах, которая достигает максимума через 24 ч и не снижается до уровня контроля через 14 суток. Баланс антиоксидантно-прооксидантных процессов в исследуемых органах смещен в сторону усиления антиоксидантных механизмов и указывает на длительный оксидативный стресс в постреперфузионном периоде. В сучасних умовах значно зросла частота травм із масивною зовнішньою кровотечею, які вимагають негайного накладання артеріального джгута на кінцівку з безпечним терміном до 2-х год. В окремих роботах показана можливість розвитку ускладнень як під джгутом, так і внаслідок реперфузії кінцівки. Однак її влив на антиоксидантно-прооксидантний баланс внутрішніх органів вивчений недостатньо.Мета дослідження. З’ясування впливу двогодинного застосування артеріального джгута і реперфузії кінцівки на динаміку антиоксидантно-прооксидантних механізмів у печінці, легенях і нирці.Матеріали і методи. Експерименти виконано на 36 нелінійних щурах-самцях масою 200-220. У дослідних групах під тіопепнтало-натрієвим знечуленням (40 мг·кг-1) проксимально на ліву лапку накладали смужку джгута «SWAT-T» шириною1 см на 120 хв. Тварин дослідних груп виводили з експерименту через 60 хв, 120 хв, 24 год, 7 і 14 діб після реперфузії. В контрольній групі тварин вводили в наркоз, застосовуючи еквівалентну дозу тіопенталу натрію, накладали джгут без припинення кровотоку і в подальшому виводили з експерименту через 2 год. Для дослідження брали печінку, нирку та легені. У гомогенатах зазначених органів визначали вміст реагентів до тіобарбітурової кислоти (ТБК-активних продуктів ПОЛ), активність каталази. За співвідношенням активність каталази / вміст ТБК-активних продуктів ПОЛ розраховували антиоксидантно-прооксидантний індекс (АПІ).Результати досліджень та їх обговорення. У контролі інтенсивність ліпопероксидації і активність каталази збільшувалися від печінки до нирки і легень. Після реперфузії кінцівки в досліджуваних органах відмічалося зростання інтенсивності ліпідної пероксидації, про що свідчило накопичення ТБК-активних продуктів, яке в печінці було вірогідно більшим, ніж у контролі, до 14 доби, в легенях – до 7 доби, в нирці – протягом 24 год. Активність каталази в органах була істотно більшою від контролю у всі терміни спостереження з максимумом через 24 год. Показник був вірогідно більшим у нирці. Величина АПІ в нирці і легенях підвищувалася до 24 год після реперфузії кінцівки і до 14 доби знижувалася, не досягаючи рівня контролю. В печінці динаміка показника була коливальною з першим підвищенням через 1 год, зниженням – через 2 год і подальшим зростанням до 14 доби. Наведені дані вказують на тривале напруження адаптаційно-компесаторних механізмів, спрямованих на усунення патогенних чинників, зумовлених накладанням джгута, двогодинною ішемією та подальшою реперфузією кінцівки. Отримані результати вимагають подальшого поглибленого вивчення, проте вже тепер вказують на небезпечність двогодинного накладання джгута з позиції системного впливу на організм і вимагають додаткових заходів профілактики та корекції.Висновки. Реперфузія кінцівки після двогодинного артеріального джгута супроводжується тривалою активацією процесів ліпідної пероксидації у печінці, нирках і легенях, що проявляється статистично вірогідним зростанням вмісту ТБК-активних продуктів, який в печінці перевищує контрольний рівень до 14-ї доби після реперфузії, в нирці – через 24 год, в легенях – через 7 діб. Посилення процесів ПОЛ відбувається на тлі підвищення активності каталази у всіх органах, яка досягає максимуму через 24 год і не знижується до рівня контролю через 14 діб. Баланс антиоксидантно-прооксидантних процесів в досліджуваних органах зміщений в бік посилення антиоксидантних механізмів, що вказує на тривалий оксидативний стрес в постреперфузійному періоді

Influence of mandibular fracture on the dynamics of cytolytic and hepatodepressive syndromes among wounded people with massive external bleeding and usage of a tourniquet

Introduction. Injuries in today's urban society are an urgent problem. In modern trauma, along with the lesion of various anatomical parts of the body increases the frequency of damages of the extremities main vessels with the development of massive external bleeding. Under these conditions, the only way to escape is to apply a tourniquet lasting up to two hours. At the same time in the structure of militant trauma and injuries in peacetime there is a tendency to increase the frequency of injuries of the maxillofacial area. The main cause of the injured people death is the development of systemic disorders with secondary lesions of tissues and organs remote from the site of direct injury. However, the role of mandible fracture in the development of systemic disorders in the case of acute blood loss and ischemia-reperfusion of the limb is insufficiently studied.Purpose: to establish peculiarities of the liver dysfunction indicators among wounded people under conditions of mandible fracture, gunshot damage of the lower extremity soft tissues with massive external bleeding.Materials and methods. Extracts from the electronic database of Medical Cards of inpatients military personnel who were treated at the National Military Medical Clinical Center "General Military Clinical Hospital" and were injured during the anti-terrorist operation / joint force operation from 2014 to 2019 were retrospectively analyzed. Among them the results of examinations and treatment of 10 wounded patients were selected, they had isolated gunshot wounds of soft tissues of the thigh with massive external blood loss and 8 wounded patients with similar gunshot wounds, and they had additional non-gunshot fractures of the mandible. All the wounded people were immediately provided with hemostatic tourniquet proximal on the injured hip.Shock index, indicators of cytolytic syndrome (activity of serum alanine and aspartate aminotransferases (ALT, AST), the content of total and conjugated serum bilirubin) and hepatodepressive syndrome (serum total protein and albumin) were taken into account from the medical records. Indicators were recorded at the time of admission to the hospital, after 6-7 days and at the time of discharge from the hospital. Additionally, the duration of patients staying in the hospital in each of the examination groups was analyzed.Research results and their discussion. At the time of admission to the hospital wounded patients of both observation groups had a significant increase of the shock index, serum activity of ALT and AST, the content of total and direct bilirubin. During treatment of the wounded patients with additional mandible fractures up to 6-7 days, serum activity of ALT, AST and direct serum bilirubin was significantly higher, and total serum protein content was lower compared to wounded patients without mandible fracture.Conclusion. Additional mandible fracture among wounded people with gunshot damage of the thigh, massive blood loss and ischemia-reperfusion of the limb significantly impairs the functional state of the liver with a maximum of 6-7 days in hospital and is an important factor in systemic manifestations of traumatic disease, which should be considered in clinical conditions

Вплив політравми на динаміку показників ліпідної пероксидації та ан- тиоксидантного захисту тканини кіркового шару нирки у тварин із хронічним гепатитом у ранній період травматичної хвороби

В умовах політравми, модельованої на тлі хронічного гепатиту в ранній період травматичної хвороби, в кірковому шарінирок відмічається більша інтенсифікація ліпідної пероксидації, яка проявляється збільшенням вмісту ТБК-активнихпродуктів ПОЛ, порівняно з контрольною групою і групою тварин без супутньої патології печінки. У кірковому шарінирки на тлі політравми і хронічного гепатиту відмічаються порушення ферментативної ланки антиоксидантногозахисту, що проявляється значним зростанням активності СОД до 3-ї доби з наступним зниженням до 7-ї, поступо-вим зниженням активності каталази та величини АПІ до 7-ї доби, порівняно з тваринами без хронічного гепатиту, щовказує на більше виснаження в цей термін механізмів антиоксидантного захисту в тканині нирки

ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ СИНДРОМУ ЕНДОГЕННОЇ ІНТОКСИКАЦІЇ ТА ДИНАМІКА ВМІСТУ ІМУННИХ КОМПЛЕКСІВ У РАННІЙ ПЕРІОД ПІСЛЯ НАНЕСЕННЯ ПОЛІТРАВМИ В ТВАРИН ІЗ ХРОНІЧНИМ ГЕПАТИТОМ

В умовах експериментальної політравми і супутнього хронічного гепатиту в ранній період травматичної хвороби (1–7 доби) значно зростають показники ендогенної інтокискації, перевищуючи у всі терміни групу травмованих тварин без хронічного гепатиту. Їм характерно досягнення максимальної величини через 1–3 доби й стабілізація на такому рівні до 7 доби посттравматичного періоду. В цих умовах настає істотне збільшення вмісту в сироватці крові ЦІК, який поступово зростає й через 3 і 7 діб істотно перевищує рівень тварин без хронічного гепатиту

INFLUENCE OF LIMESTONE PARTICLE SIZE IN LAYING HENS DIET ON MORPHOMETRIC PARAMETERS OF EGGS

Дослід проведено на трьох групах курей-несучок кросу «Хайсекс коричневий» з 20 до 68-тижневого віку. Кури отримували стандартний комбікорм ПК 1-18. У склад раціону курей 1-ї, 2- і 3-ї груп вводили 9 % вапняку з розміром частинок 1, 2 і 3 мм відповідно. У середньому за період досліду маса яєць курей 2-ї та 3-ї груп на 3,26 і 6,72 % перевищувала масу яєць курей 1-ї групи. Маса шкаралупи у групах, що отримували вапняк розміром 2 та 3 мм протягом досліду зросла на 8,22 і 9,12 %. У середньому протягом досліду товщина шкаралупи курей 2-ї та 3-ї груп була на 3,85 і 5,37 % більшою, ніж у курей 1-ї групи. Збільшення розміру частинок вапняку у раціоні курей-несучок підвищує міцність шкаралупи яєць, проте за розміру частинок 2 мм результат недостатньо стабільний, тоді як згодовування вапняку з розміром частинок 3 мм забезпечує більшу міцність шкаралупи протягом усього терміну яєчної продуктивності.Опыт проведен на трех группах кур-несушек кросса «Хайсекс коричневый» с 20 до 68-недельного возраста. Куры получали стандартный комбикорм ПК 1-18. В состав рациона кур 1-й, 2 и 3-й групп вводили 9% известняка с размером частиц 1, 2 и 3 мм соответственно. В среднем за период опыта масса яиц кур 2-й и 3-й групп на 3,26 и 6,72% превышала массу яиц кур 1-й группы. Вес скорлупы в группах, получавших известняк размером 2 и 3 мм в течение опыта, возрос на 8,22 и 9,12%., В среднем за опыт толщина скорлупы кур 2-й и 3-й групп была на 3,85 и 5,37% больше, чем у кур 1-й группы. Увеличение размера частиц известняка в рационе кур- несушек увеличило прочность скорлупы яиц, однако при размере частиц 2 мм результат недостаточно стабилен, тогда как скармливание известняка с размером частиц 3 мм обеспечивает большую прочность скорлупы в течение всего срока яичной продуктивности.Experiment with three groups of «Hisex brown» hens cross from 20 to 68 weeks of age has carried out. Hens received a standard diet PC 1-18. The diets of the 1st, 2nd and 3rd group hens were supplemented by 9% limestone with particle size of 1, 2 and 3 mm, respectively. On average, egg weights during the experiment in of 2nd and 3rd groups were 3.26 and 6.72% higher than the weight of the eggs of 1st group hens. Shell weight in groups treated with limestone with 2 and 3 mm sizes increased by 8.22 and 9.12%. The average thickness of the shell during the experiment hens was at 3.85 and 5.37% higher in the 2nd and 3rd groups than in hens of group 1. Increasing of limestone particle size in laying hens diets enhances egg shell strength, but result received with 2 mm particle size did not stable while feeding limestone with particle size of 3 mm provides greater shell strength throughout the experiment