Про вплив умов навколишнього середовища на поширення вірусу SARS-CoV-2 в Україні

Taking into account that climate and atmospheric processes can, to a certain extent, affect viral epidemics, the dynamics of the rates of infection with the SARS-CoV-19 virus was analyzed in comparison with a number of climate factors (temperature, precipitation, humidity, etc.) in the territory Kiev, Dnepropetrovsk, Odessa and Khmelnytsky regions as well as the city of Kiev during April—August 2020. To assess the impact of environmental conditions on the process of virus infection, the index of confirmed cases (ICC) was introduced.It is shown that in the spring, in particular, in May, the ICC index increased with a cold snap and decreased with a warming. In summer, the ICC index decreased with an increase of temperature with a delay of infection by 5—7 days, which is apparently associated with the incubation period of the virus (5—14 days). In particular, there was no increase in ICC values at high temperatures (over 30 °C). The relative humidity of the atmosphere air and the dew point temperature are more closely related to the efficiency of virus transmission. Thus, in spring, with an increase in relative humidity, an increase in the values of the ICC index was observed, and vice versa, with a decrease in relative humidity, the ICC index decreased. In summer, at high air temperatures and fluctuations in relative humidity, the ICC index mainly decreased, with the exception of a few weather situations. A decrease in the amount of atmospheric precipitation in April-August 2020 in Ukraine affected the activity of aerosol transmission of viruses (air-dust transport prevailed). At the same time, it was found that an increase of the ICC index during rainy periods correlates with the number of days with precipitation (less — with the amount of precipitation), while there is a delay in the growth of infection rates by several days. Analysis of the possible effect of precipitation acidity on the survival of the SARS-CoV-19 virus indicates the absence of a significant effect of this factor on the dissemination of viral infection. The presented results of the analysis of data on infection with the SARS-CoV-19 virus in Ukraine indicate a certain dependence of this process on climatic factors and are important for the assessment of the risks of infection and related diseases.С учетом того, что климатические и атмосферные процессы в определенной мере могут влиять на вирусные эпидемии, в работе выполнен анализ динамики показателей инфицирования вирусом SARS-CoV-19 в сопоставлении с климатическими показателями (температурой, осадками, влажностью и др.) на территориях Киева, Киевской, Днепропетровской, Одесской и Хмельницкой областей на протяжении апреля—августа 2020 г. Для оценки влияния условий окружающей среды на процесс инфицирования вирусом введен индекс подтвержденных случаев инфицирования (index of confirmed cases, ICC). Показано, что весной, в частности в мае, индекс ICC повышался при похолодании и снижался при потеплении. Летом индекс ICC снижался при повышении температуры с запаздыванием инфицирования на 5—7 дней, что связано, по-видимому, с периодом инкубации вируса (5—14 дней). В частности, не наблюдалось увеличения значений ICC при высоких температурах (свыше 30 °С).Относительная влажность атмосферного воздуха и температура точки росы более тесно связаны с эффективностью передачи вируса. Так, весной с повышением относительной влажности наблюдалось увеличение значений индекса ICC, и наоборот, при снижении относительной влажности индекс ICC уменьшался. Летом при высоких температурах воздуха и флуктуациях относительной влажности индекс ICC в основном снижался, за исключением нескольких погодных ситуаций. Уменьшение количества атмосферных осадков в апреле-августе 2020 г. в Украине, вероятно, повлияло на активность аэрозольной передачи вирусов (преобладал воздушно-пылевой перенос). При этом установлено, что повышение индекса ICC в дождливые периоды коррелирует с количеством дней с осадками (менее — с количеством выпавших осадков), причем наблюдается запаздыванием роста показателей инфицирования на несколько дней. Анализ возможного влияния кислотности осадков на выживаемость вируса SARS-CoV-19 свидетельствует об отсутствии существенного влияния этого фактора на распространение вирусной инфекции. Согласно представленным результатам анализа данных инфицирования вирусом SARS-CoV-19 в Украине, существует определенная зависимость этого процесса от климатических факторов, что важно для оценки рисков инфицирования и связанных с ними заболеваний.З урахуванням того, що кліматичні та атмосферні процеси певною міри можуть впливати на вірусні епідемії, проаналізовано динаміку показників інфікування вірусом SARS-CoV-19 у зіставленні з кліматичними показниками (температурою, опадами, вологістю та ін.) на територіях Києва, Київської, Дніпропетровської, Одеської та Хмельницької областей упродовж квітня—серпня 2020 р. Для оцінювання впливу умов навколишнього середовища на процес інфікування вірусом уведеной індекс підтверджених випадків інфікування (index of confirmed cases, ICC). Показано, що навесні, зокрема в травні, індекс ICC підвищувався при похолоданні і знижувався при потеплінні. Влітку індекс ICC знижувався при підвищенні температури із запізнюванням інфікування на 5—7 днів, що пов’язано, ймовірно, з періодом інкубації вірусу (5—14 днів). Зокрема, не спостерігали збільшення значень ICC при високих температурах (понад 30 °С). Відносна вологість атмосферного повітря і температура точки роси тісніше пов’язані з ефективністю передачі вірусу. Так, навесні зі збільшенням відносної вологості спостерігали збільшення значень індексу ICC, і навпаки, зі зниженням відносної вологості індекс ICC зменшувався. Влітку при високих температурах повітря і флуктуаціях відносної вологості індекс ICC в основному знижувався, за винятком декількох погодних ситуацій. Зменшення кількості атмосферних опадів в квітні—серпні 2020 р. в Україні, ймовірно, вплинуло на активність аерозольної передачі вірусів (переважало повітряно-пилове перенесення). При цьому встановлено, що підвищення індексу ICC у дощові періоди корелює з кількістю днів з опадами (менш — з кількістю опадів), при чому спостерігали запізнювання зростання показників інфікування на декілька днів. Аналіз можливого впливу кислотності опадів на виживаність вірусу SARS-CoV-19 засвідчує відсутність істотного впливу цього чинника на поширення вірусної інфекції. Згідно з результатами аналізу даних інфікування вірусом SARS-CoV-19 в Україні, існує певна залежність цього процесу від кліматичних чинників, що важливо для оцінювання ризиків інфікування і пов’язаних з ними захворювань

Surveillance for severe acute respiratory infections (SARI) in hospitals in the WHO European region - an exploratory analysis of risk factors for a severe outcome in influenza-positive SARI cases

Contains fulltext : 154040.pdf (publisher's version ) (Open Access)BACKGROUND: The 2009 H1N1 pandemic highlighted the need to routinely monitor severe influenza, which lead to the establishment of sentinel hospital-based surveillance of severe acute respiratory infections (SARI) in several countries in Europe. The objective of this study is to describe characteristics of SARI patients and to explore risk factors for a severe outcome in influenza-positive SARI patients. METHODS: Data on hospitalised patients meeting a syndromic SARI case definition between 2009 and 2012 from nine countries in Eastern Europe (Albania, Armenia, Belarus, Georgia, Kazakhstan, Kyrgyzstan, Romania, Russian Federation and Ukraine) were included in this study. An exploratory analysis was performed to assess the association between risk factors and a severe (ICU, fatal) outcome in influenza-positive SARI patients using a multivariate logistic regression analysis. RESULTS: Nine countries reported a total of 13,275 SARI patients. The majority of SARI patients reported in these countries were young children. A total of 12,673 SARI cases (95%) were tested for influenza virus and 3377 (27%) were laboratory confirmed. The majority of tested SARI cases were from Georgia, the Russian Federation and Ukraine and the least were from Kyrgyzstan. The proportion positive varied by country, season and age group, with a tendency to a higher proportion positive in the 15+ yrs age group in six of the countries. ICU admission and fatal outcome were most often recorded for influenza-positive SARI cases aged > 15 yrs. An exploratory analysis using pooled data from influenza-positive SARI cases in three countries showed that age > 15 yrs, having lung, heart, kidney or liver disease, and being pregnant were independently associated with a fatal outcome. CONCLUSIONS: Countries in Eastern Europe have been able to collect data through routine monitoring of severe influenza and results on risk factors for a severe outcome in influenza-positive SARI cases have identified several risk groups. This is especially relevant in the light of an overall low vaccination uptake and antiviral use in Eastern Europe, since information on risk factors will help in targeting and prioritising vulnerable populations

Обґрунтування неінтенсивної бальнеологічної детоксикації при хронічній патології органів травлення

The necessity of differential non-intensive detoxifying therapy at chronic diseases of hepatobiliar system and preventive alkalizing therapy – in patients with gastroduodenal pathology, in particular using natural bicarbonate sodium mineral waters has been justified.Обоснована целесообразность проведения неинтенсивной детоксикационной терапии при хронических заболеваниях гепатобилиарной системы и превентивной ощелачивающей терапии - при гастродуоденальной патологии, в частности, с питьевым применением природной гидрокарбонатной натриевой минеральной воды.Обґрунтована доцільність проведення неінтенсивної детоксикаційної терапії при хронічних захворюваннях гепатобіліарної системи та превентивної олужнюючої терапії - при гастродуоденальній патології, зокрема із застосуванням питного прийому природних гідрокарбонатних натрієвих мінеральних вод

Correction: Temporal Patterns of Influenza A and B in Tropical and Temperate Countries: What Are the Lessons for Influenza Vaccination?

[This corrects the article DOI: 10.1371/journal.pone.0152310.]

Temporal Patterns of Influenza A and B in Tropical and Temperate Countries: What Are the Lessons for Influenza Vaccination?

Introduction Determining the optimal time to vaccinate is important for influenza vaccination programmes. Here, we assessed the temporal characteristics of influenza epidemics in the Northern and Southern hemispheres and in the tropics, and discuss their implications for vaccination programmes. Methods This was a retrospective analysis of surveillance data between 2000 and 2014 from the Global Influenza B Study database. The seasonal peak of influenza was defined as the week with the most reported cases (overall, A, and B) in the season. The duration of seasonal activity was assessed using the maximum proportion of influenza cases during three consecutive months and the minimum number of months with 80% of cases in the season. We also assessed whether co-circulation of A and B virus types affected the duration of influenza epidemics. Results 212 influenza seasons and 571,907 cases were included from 30 countries. In tropical countries, the seasonal influenza activity lasted longer and the peaks of influenza A and B coincided less frequently than in temperate countries. Temporal characteristics of influenza epidemics were heterogeneous in the tropics, with distinct seasonal epidemics observed only in some countries. Seasons with co-circulation of influenza A and B were longer than influenza A seasons, especially in the tropics. Discussion Our findings show that influenza seasonality is less well defined in the tropics than in temperate regions. This has important implications for vaccination programmes in these countries. High-quality influenza surveillance systems are needed in the tropics to enable decisions about when to vaccinate