СТРАТЕГІЧНІ НАПРЯМИ БОРОТЬБИ З НЕБЕЗПЕЧНИМ ТА ШКІДЛИВИМ ВЖИВАННЯМ АЛКОГОЛЮ В ДОКУМЕНТАХ ВСЕСВІТНЬОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я

Purpose: to explore current strategies and approaches to preventing alcohol use and reducing the associated risk of harm in WHO strategic documents. Materials and Methods. Bibliographic and information-analytical methods were used in the study. The scientific source base is WHO, WHO information and strategic, programmatic and working documents. Results. An analysis of the WHO strategic documents and programmatic documents, WHO, the UN, the EU, the EU has highlighted the priority of preventing and reducing unhealthy alcohol use in the fight against NCDs and promoting public health. Global Action Plan on Noncommunicable Diseases, Global Strategy for Reducing Alcohol Abuse, outlines perspectives for preventing unhealthy alcohol behavior and reducing the prevalence of this risk factor by using population, group and individual approaches, using economic, legal and other approaches. Regional European documents, first of all, the European Action Plan on Reduction of Alcohol Use for 2012–2020, represent a set of effective measures concerning the implementation of marketing and pricing policies, raising public awareness, combating drunk driving, leadership, leadership reducing the negative effects of alcohol and alcohol intoxication within the health sector, reducing the availability of alcoholic beverages, reducing consumption produced illegally cogeneration products or the unorganized sector, monitoring and surveillance. Conclusions. Identified promising directions, strategies and measures to counteract unhealthy alcohol consumption, outlined in international and regional health documents, are the basis for substantiation and development of conceptual frameworks and concrete action plans for preventing and combating the negative effects of alcohol use by the population .Мета: дослідити сучасні стратегії та підходи до профілактики вживання алкоголю і зменшення шкоди, пов’язаної з цим чинником ризику, в стратегічних документах Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ). Матеріали і методи. При виконанні дослідження використано бібліографічний та інформаційно-аналітичний методи. Науковою базою є інформаційні, стратегічні, програмні та робочі документи ВООЗ та Європейського регіонального бюро (ЄРБ) ВООЗ. Результати. Аналіз стратегічних і програмних документів ВООЗ, ЄРБ ВООЗ, ООН, ЄС засвідчив пріоритетність питань профілактики та скорочення нездорового вживання алкоголю в рамках боротьби з неінфекційними захворюваннями та зміцнення здоров’я населення. Глобальний план дій щодо неінфекційних захворювань, Глобальна стратегія скорочення шкідливого вживання алкоголю висвітлюють перспективні напрями запобігання нездоровій алкогольній поведінці та зменшення поширеності цього чинника ризику з використанням популяційних, групових та індивідуальних підходів, економічних, правових, інформаційних, медичних та інших важелів. Регіональні європейські документи, насамперед Європейський план дій зі скорочення шкідливого вживання алкоголю на 2012–2020 рр., представляють комплекс дієвих заходів, що стосуються впровадження заходів маркетингової та цінової політики, підвищення обізнаності громадян, боротьби з водінням у нетверезому стані, лідерства і прихильності, скорочення негативних наслідків вживання алкоголю та алкогольної інтоксикації в рамках сектору охорони здоров’я, зменшення доступності алкогольних напоїв, скорочення вживання, виробленої незаконно алкогольної продукції або неорганізованим сектором, моніторингу та епідеміологічного нагляду. Висновки. Визначені перспективні напрями, стратегії та заходи протидії нездоровому вживанню алкоголю, які окреслено міжнародними та регіональними документами в охороні здоров’я, є основою для обґрунтування і розробки концептуальних засад та конкретних планів дій з профілактики і боротьби з негативними наслідками вживання алкоголю населенням з урахуванням національного контексту

ПРОБЛЕМА СТРЕСУ В СТУДЕНТСЬКОМУ СЕРЕДОВИЩІ

Purpose: identification of the presence and degree of influence of negative factors on the possibility of stress development in students of higher education institutions. Materials and Methods. The research was conducted among students of O. Bohomolets National Medical University (NMU), National University “Lviv Polytechnic” and Borys Hrinchenko Kyiv University. A one-step (transverse) randomized research was performed.  240 students of III–IV study years of O. O. Bohomolets NMU were interviewed and 136 answers were received online from students from the first to the fifth years of other universities of Ukraine. In the course of a one-time (transverse) research, the survey covered 240 students of III–IV study years of O. O. Bohomolets NMU and the e-questionnaire collected the answers of 136 students of I–V study years of other universities of Ukraine. Results. The analysis of the obtained data showed that due to learning difficulties 42 % of the surveyed students constantly feel depressed, periodically this feeling appears in 33 % of respondents, more often during exams, final module tests (FMT), term exams – in 21 % of those who took part in the poll. Students did not mention the negative impact of professors on this process. Only less than one percent of respondents surveyed by e-questionnaire indicated that feelings of depression were associated with humiliation conducted by the professors. It was found that 25 % of respondents are forced to combine studies and work, while experiencing fatigue. Moreover, 12 % of students indicated that they feel chronic fatigue. At the same time, 13 % of respondents indicated that they entered a higher education institution because of their parents’ wishes or the need to obtain a diploma, which may be a probable cause of discomfort. 43 % of the surveyed students stated their unwillingness to study and the feeling of constant fatigue. 35 % of respondents wanted to drop out of school and do something else. Conclusions. The results of the study indicate a significant prevalence of negative factors in the development of stress in the student environment, which indicates the need to develop training programs to increase stress resistance and psychological support for the entire period of study and in the pre-examination period, in particular.Мета: виявити поширеність негативних чинників, що сприяють розвитку стресу, в студентів закладів вищої освіти. Матеріали і методи. Дослідження проведено серед студентів Національного медичного університету імені О. О. Богомольця, Національного університету «Львівська політехніка» та Київського університету імені Бориса Грінченка. У ході одномоментного (поперечного) дослідження анкетуванням було охоплено 240 студентів ІІІ–ІV курсів Національного медичного університету імені О. О. Богомольця та анкетуванням в онлайн-режимі – 136 сту­дентів І–V курсів інших університетів України. Результати. Аналізом даних встановлено, що через труднощі у навчанні постійно відчувають себе пригніченими 42 % опитаних студентів, періодично це відчуття з’являється у 33 % респондентів, частіше під час іспитів, підсумкових модульних контролів (ПМК), сесій – у 21 % тих, хто взяв участь в опитуванні. Студенти не спостерігали негативного впливу викладачів на цей процес. Лише менше одного відсотка респондентів, які були опитані за допомогою електронної анкети, вказали, що відчуття пригніченості пов’язане з приниженням викладачами. Встановлено, що 25 % респондентів змушені поєднувати навчання та працю, зазнаючи при цьому втому. Чітко вказали на відчуття хронічної втоми 12 % студентів. Водночас 13 % опитаних відзначили, що вступили до закладу вищої освіти через бажання батьків чи потребу в дипломі, що може бути ймовірною причиною дискомфорту. Про небажання вчитися і відчуття постійної втоми заявило 43 % опитаних студентів. Бажання кинути навчання і займатися чимось іншим мали 35 % респондентів. Висновки. Результати дослідження свідчать про значну поширеність негативних чинників розвитку стресу в студентському середовищі, що вказує на необхідність розробки тренувальних програм для підвищення стресостійкості та психологічної підтримки як на весь період навчання, так і в передекзаменаційний період зокрема

ІНСТРУМЕНТАРІЙ З ВИВЧЕННЯ ДУМКИ ФАХІВЦІВ ДЕРМАТОВЕНЕРОЛОГІЧНОГО ПРОФІЛЮ З ПИТАНЬ ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ЗА УМОВ РЕФОРМУВАННЯ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я

Purpose: identification of prospective directions for improving medical care for the population and substantiation of tools for studying the view of dermatovenereological specialists on their professional activities in the context of healthcare reform. Materials and Methods. The bibliographic, medical-statistical, information-analytical methods are used. The sources used were scientific literature data, strategies and programs of WHO, WHO/Europe, regulating the organization of health services delivery and ensuring their quality; data of the Center for Medical Statistics of the Ministry of Health of Ukraine. Results. The medical and social research  identified  modern problems and strategic directions for improving healthcare services for the population in relation to the overall health services coverage, taking into account the challenges and threats, contemporary demographic, epidemiological contexts, etc. Trends in the incidence and prevalence of diseases of the skin and subcutaneous tissue among the population of Ukraine, changes in the provision of the population with dermatovenerological specialists in the period 2000–2017 were revealed. The toolkit has been substantiated for studying the opinions of dermatovenereologists on professional activities in the context of healthcare reform, including demographic, economic, medical, industrial, resource, educational, informational questions, as well as those about the impact of the COVID-19 pandemic on working conditions and the results of the work, about the existing problems and needs. Conclusions. Conducting a sociological study among dermatovenereological professionals using the proposed tools will contribute to clarify the problematic issues of their professional activities in the context of healthcare reform, vision of development prospects, and will justify the directions and measures to improve the organization of the provision of dermatovenerological care.Мета: виявити перспективні напрями удосконалення медичної допомоги населенню та обґрунтувати інструментарій з вивчення думки фахівців дерматовенерологічного профілю з питань професійної діяльності за умов реформування охорони здоров’я. Матеріали і методи. Використано бібліографічний, медико-статистичний, інформаційно-аналітичний методи. Основою дослідження стали дані наукової літератури, стратегії та програми ВООЗ, ЄРБ ВООЗ, що регламентують організацію надання послуг охорони здоров’я та забезпечення їх якості; дані Центру медичної статистики МОЗ України. Результати. Медико-соціальним дослідженням встановлено сучасні проблеми та стратегічні напрями удосконалення медичного обслуговування населення щодо загального охоплення послугами охорони здоров’я з огляду на виклики та загрози, сучасний демографічний, епідеміологічний контекст тощо. Виявлено тенденції захворюваності та поширеності хвороб шкіри та підшкірної клітковини серед населення України, зміни в забезпеченості населення фахівцями дерматовенерологічного профілю за період 2000–2017 рр. Обґрунтовано інструментарій з вивчення думки спеціалістів дерматовенерологічного профілю з питань професійної діяльності за умов реформування охорони здоров’я, з включенням до нього запитань демографічного, економічного, медичного, виробничого, ресурсного, освітнього, інформаційного характеру, а також запитань щодо впливу пандемії COVID-19 на виробничі умови та результати роботи щодо наявних проблем та потреб. Висновки. Проведення соціологічного дослідження серед фахівців дерматовенерологічного профілю за допомогою запропонованого інструментарію сприятиме з’ясуванню проблемних питань виробничої діяльності фахівців за умов реформування, бачення перспектив розвитку, дозволить обґрунтувати напрями та заходи з удосконалення організації надання дерматовенерологічної допомоги

ОСОБЛИВОСТІ ТА ТЕНДЕНЦІЇ ЗАХВОРЮВАНОСТІ НАСЕЛЕННЯ НА ЗЛОЯКІСНІ НОВОУТВОРЕННЯ ШКІРИ

Purpose: to identify the features and trends in the skin malignant neoplasms morbidity of population in Ukraine in order to determine the priorities for the organization of preventive and treatment-diagnostic activities. Materials and Methods. The bibliographic, epidemiological, medical-statistical and analytical methods are used. The statistical data of the Ministry of Health of Ukraine during 2000–2019, data from the National cancer registry of Ukraine and from WHO European Region office were analyzed. The regional and sex characteristics of the morbidity and mortality from cancer skin, the timeliness of diagnosis are considered. Results. A negative trend towards an increase in the skin cancer incidence among the population by 24.0 % during 2000–2019, including melanoma by 77.3 %, was established. Higher incidence of melanoma among women in comparison with men by 22.9 %, other skin cancers – by 23.0 % and a rapid growth rate of the incidence of melanoma in men (+ 84.2 %) compared with women (+ 68.6 %) in 2019 were revealed. A negative trend towards an increase in mortality due to melanoma during 2000–2019, high mortality rates and faster growth rates in men compared with women were identified. The regional features of the incidence and mortality of the population due to skin cancer were established. The effectiveness of preventive examinations, timeliness of pathology detection was evaluated. It was found that 8.7 % of melanoma cases are detected in stages III and IV, which correlate with indicators of the first year of life after diagnosis. The priority problems in the fighting against skin cancer are outlined. Conclusions. The increase in morbidity and mortality of the population from malignant skin neoplasms, the lack of prevention and untimeliness of diagnostic interventions require in-depth study of the causes, justification of strategies and taking counter measures.Мета: проаналізувати особливості та тенденції онкодерматологічної захворюваності населення України для визначення пріоритетів організації профілактичної та лікувально-діагностичної діяльності. Матеріали і методи. У роботі використано бібліографічний, епідеміологічний, медико-статистичний та аналітичний методи. Проаналізовано статистичні дані МОЗ України за 2000–2019 рр., дані Національного канцер-реєстру України і дані ЄРБ ВООЗ. Розглянуто регіональні та статеві особливості захворюваності й смертності на рак шкіри, своєчасність діагностики. Результати. Встановлено негативну тенденцію до зростання частоти захворювань населення на рак шкіри впродовж 2000–2019 рр. на 24,0 %, у тому числі на меланому – на 77,3 %. Виявлено вищий рівень захворюваності на меланому в жінок у 2019 р. порівняно з чоловіками – на 22,9 %, інші ракові захворювання шкіри – на 23,0 %, швидші темпи зростання захворюваності на меланому в чоловіків (+84,2 %) порівняно з жінками (+68,6 %). Визначено негативну тенденцію до збільшення на 30,0 % смертності від меланоми впродовж 2000–2019 рр., вищий рівень смертності та швидші темпи зростання показників у чоловіків порівняно з жінками. Встановлено регіональні особливості захворюваності та смертності населення на рак шкіри. Оцінено результативність профілактичних оглядів, своєчасність виявлення патології. Встановлено, що 8,7 % захворювань на меланому виявляють на ІІІ та ІV стадіях, які корелюють з показниками прожиття першого року після встановлення діагнозу. Окреслено пріоритетні проблеми боротьби з раком шкіри. Висновки. Зростання захворюваності та смертності населення від злоякісних новоутворень шкіри, недостатність профілактичних та невчасність діагностичних втручань потребують поглибленого вивчення причин, обґрунтування стратегій та вжиття заходів протидії

ОСОБЛИВОСТІ ЗДОРОВ’Я НАСЕЛЕННЯ СТАРШИХ ВІКОВИХ ГРУП

Purpose: to identify current features and health trends of the population of older age groups to define needs and optimize the delivery of care. Materials and Methods. Bibliographic, medical-statistical and information-analytical methods were used in the study. The scientific base of the study was a multi-disciplinary health institution. Data on morbidity, disease prevalence, disability, mortality of the population aged 60 years and older during 2014–2018 were analyzed. Results. Trends in the prevalence of diseases in the elderly population by 15.8 % and primary incidence – by 18.2 % were identified. The leading causes of access to health care facilities and their dynamics over a four-year period were found out. The increase in the number of people is caused by an increase in the incidence of first detected diseases of the nervous system (by 204.5 %), musculoskeletal system (by 180.2 %), respiratory organs (by 78.8 %) and the genitourinary system (by 36.7 %), which requires increased preventive measures and improved quality of treatment. The positive and negative shifts in the health status of elderly patients, including disability and mortality rates, were comprehensively evaluated, which outlines priority goals for improving the care of older patients. Conclusions. The identified features and trends of the health status of the population aged 60 and over, served in a multidisciplinary healthcare institution, are the basis for clarifying problem situations, existing challenges, identifying priority needs and forecasting them for the future, prioritizing health improvement tasks.Мета: встановити сучасні особливості та тенденції здоров’я населення старших вікових груп для виявлення потреб та оптимізації надання медичної допомоги. Матеріали і методи. При виконанні дослідження використано бібліографічний, медико-статистичний та інформаційно-аналітичний методи. Науковою базою дослідження був багатопрофільний заклад охорони здоров’я. Проаналізовано дані про захворюваність, поширеність хвороб, інвалідність, смертність населення віком 60 років і старше впродовж 2014–2018 рр. Результати. Виявлено тенденції до збільшення поширеності хвороб серед населення літнього віку на 15,8 % та первинної захворюваності – на 18,2 %. Встановлено головні причини звернень до закладу охорони здоров’я та їх динаміку впродовж чотирирічного періоду. Збільшення звернень населення зумовлено зростанням частоти вперше виявлених захворювань нервової системи (на 204,5 %), кістково-м’язової системи (на 180,2 %), органів дихання  (на 78,8 %) та сечостатевої системи (на 36,7 %), що потребує посилення профілактичних заходів та підвищення якості лікування. Комплексно оцінено позитивні та негативні зміни в стані здоров’я пацієнтів літнього віку, включаючи показники інвалідизації та смертності, на основі яких окреслено пріоритетні завдання з удосконалення медичного обслуговування пацієнтів старших вікових груп. Висновки. Визначені особливості та тенденції стану здоров’я населення старших вікових груп, яких обслуговують в багатопрофільному закладі охорони здоров’я, є підґрунтям для з’ясування проблемних ситуацій, існуючих викликів, встановлення першочергових потреб та їх прогнозування на перспективу, пріоритизації завдань щодо удосконалення медичного обслуговування населення літнього віку

АНАЛІЗ ПЕРСПЕКТИВ РОЗВИТКУ ДЕРМАТОВЕНЕРОЛОГІЧНОЇ СЛУЖБИ З УРАХУВАННЯМ ДУМКИ ПАЦІЄНТІВ ТА МЕНЕДЖЕРІВ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я

Purpose: to assess the current state and problems of dermatovenereological care from the standpoint of patients and healthcare managers. Materials and Methods. Bibliographic, medical-statistical, sociological methods were used. The scientific basis were the data of the scientific literature, data of own sociological researches of opinion of patients and healthcare managers concerning quality and availability of dermatovenereological care. Results. Problems of availability and quality of dermatological care were identified by sociological research. More than a third of the surveyed patients rated territorial (34.6±2.1) per 100 and financial (31.3±2.0) dermatovenereological care as insufficient availability, as low – (13.3±1.5) and (28.5±2.0) respectively. The quality of care was considered insufficient, (27.3±2.0) per 100 respondents. The causes of problems and ways to improve the availability and quality of dermatological care were determined, including improving the organization of services, the introduction of e-Health, improving resources, communication. Healthcare managers pointed to the reasons for insufficient efficiency of dermatovenereological care, including insufficient medical equipment (71.9±3.9) and information support (40.7 ± 4.2), lack of computer equipment (57.8±4.3), unsatisfactory coordination of activity with colleagues, auxiliary divisions, lack of interbranch interaction, lack of motivational levers, etc. There is the need for the introduction of remote technologies – telemedicine, mobile medicine, as well as the spread of the use of digital dermatoscopy, ultrasound skin diagnostics, skin pathohistology, laser and radio wave hardware treatment technologies. The opinion of patients and healthcare managers about the negative impact of the COVID-19 pandemic on the availability and quality of medical services has been confirmed. Conclusions. The study of the opinion of patients and health managers on the current state of the dermatovenereology service, human resources, availability and quality of its services, revealed a number of organizational and managerial problems and identified priorities for further development of dermatovenereology in health care reform, to substantiate the conceptual principles of building its improved functional and organizational model.Мета: оцінити сучасний стан та проблеми надання дерматовенерологічної допомоги з позиції пацієнтів та менеджерів охорони здоров’я. Матеріали і методи. Застосовано бібліографічний, медико-статистичний, соціологічний методи. Науковою базою стали дані наукової літератури, дані власних соціологічних досліджень з вивчення думки пацієнтів та менеджерів охорони здоров’я щодо якості та доступності дерматовенерологічної допомоги. Результати. Соціологічним дослідженням встановлено проблеми доступності та якості дерматологічної допо­-моги. Понад третина пацієнтів оцінила як недостатню територіальну (34,6±2,1 на 100 опитаних) та фінансову (31,3±2,0) доступ­ність дерматовенерологічної допомоги, як низьку – 13,3±1,5 та 28,5±2,0 відповідно. Якість допомоги вважали недостатньою 27,3±2,0 на 100 респондентів. Виявлено причини проблем і шляхи підвищення доступності та якості дерматологічної допомоги, у тому числі удосконалення організації обслуговування, запровадження електронної охорони здоров’я, поліпшення ресурсного забезпечення, комунікації. Менеджери охорони здоров’я вказали на причини недостатньої ефективності дерматовенерологічної допомоги, у тому числі недостатнє медичне оснащення (71,9±3,9) та інформаційне забезпечення (40,7±4,2), брак комп’ютерного обладнання (57,8±4,3), незадовільну координацію діяльності з колегами, допоміжними підрозділами, брак міжгалузевої взаємодії, відсутність мотиваційних важелів тощо. Виявлено потребу в запровадженні дистанційних технологій – телемедицини, мобільної медицини, а також в поширенні практики використання цифрової дерматоскопії, ультразвукової діагностики шкіри, патогістології шкіри, лазерних та радіохвильових апаратних технологій лікування. Підтверджено думку пацієнтів та менеджерів охорони здоров’я про негативний вплив пандемії COVID-19 на доступність і якість медичних послуг. Висновки. Вивчення думки пацієнтів та менеджерів охорони здоров’я стосовно сучасного стану дерматовенерологічної служби, кадрового потенціалу, доступності та якості її послуг дозволило виявити низку організаційно-управлінських проблем та визначити пріоритети діяльності з подальшої розбудови системи дерматовенерологічної допомоги населенню за умов реформування охорони здоров’я, обґрунтувати концептуальні засади побудови її удосконаленої функціонально-організаційної моделі

АНАЛІЗ КАДРОВОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ТА ПРИНЦИПІВ ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ ДЛЯ СЛУЖБИ ГРОМАДСЬКОГО ЗДОРОВ’Я В УКРАЇНІ

Aim: justification of staffing for public health service in Ukraine during reforming of health care.Materials: data of state statistical reports, European Health for All database (HFA-DB) of Regional Office for Europe, World Health Statistics 2016.Methods: statistical, bibliosemantic, expert assessments, systematic approach.Results. Analysis of staffing of health care in Ukraine indicates a decrease in physician density, including public health physicians (PHP). Within 2010–2015 physician density decreased by 16.3%, including PHP – by 14.7%.Based on analysis of contingent of students who studied for specialty «medical preventive care» (undergraduate training) at medical universities in Ukraine in 2015, it was found that for the last 3 years number of students who study by the plan according to state order approved by Ministry of Health (budget form of study), decreased three times. Specialty «public health» was added to the list of disciplines and specialties according to which undergraduate study of students is organized. However, training of Master of Public Health is performed only at one non-medical university in Ukraine only in specialty «management of organization and administration (in health care)» which does not provide up-to-date needs of health care and society.Analysis of the European experience has shown that there is no common curriculum for training such professionals in European Union, job descriptions and qualifications for training specialists vary significantly in each separate country as well.Conclusions. In view of existing challenges and threats to public health, global trends and national context, it is necessary to establish new institutional structures for training public health professionals, justification and development of new training curriculum for Master of Public Health.Мета: обґрунтування кадрового забезпечення служби громадського здоров’я України в умовах реформування галузі.Матеріали і методи. Вивчалися дані державної статистичної звітності, бази «ЗДВ» Європейського регіонального бюро ВООЗ, World Health Statistics 2016. Використано методи: статистичний, бібліосемантичний, експертних оцінок, системного підходу. Результати. Аналіз кадрового забезпечення охорони здоров’я України свідчить про скорочення показників забезпечення населення лікарями, у т.ч. спеціалістами санітарно-гігієнічного та епідеміологічного профілю. Впродовж 2010–2015 рр. забезпеченість лікарями зменшилася на 16,3%, у т.ч. санітарними лікарями – на 14,7%.На основі аналізу контингенту студентів, які навчалися в 2015 р. за спеціальністю «Медико-профілактична справа» у ВМНЗ України на додипломному рівні, було встановлено, що план підготовки за державним замовленням протягом останніх трьох років зменшено майже втричі. Спеціальність «Громадське здоров’я» включено до переліку галузей знань і спеціальностей, за якими здійснюється підготовка здобувачів вищої освіти. Проте підготовка магістрів громадського здоров’я здійснюється лише в одному немедичному ВНЗ України, лише за спеціальністю «Менеджмент організацій і адміністрування (в охороні здоров’я)», що не забезпечує сучасні потреби галузі та суспільства.Аналіз європейського досвіду виявив, що в країнах Європейського союзу відсутня єдина програма підготовки таких фахівців, а посадові обов’язки і фахові вимоги для підготовки спеціалістів суттєво відрізняються в кожній окремій країні.Висновки. З огляду на існуючі виклики і загрози для громадського здоров’я, глобальні тенденції та національний контекст, необхідним є формування нових інституційних структур з підготовки фахівців громадського здоров’я, обґрунтування і розробка нових навчальних планів підготовки магістрів громадського здоров’я

НАУКОВЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ОСВІТНЬО-ПРОФЕСІЙНИХ ПРОГРАМ ПІДГОТОВКИ БАКАЛАВРІВ ТА МАГІСТРІВ ГРОМАДСЬКОГО ЗДОРОВ’Я

Purpose: to substantiate the goals, objectives, content of educational and professional programs for training bachelors and masters of public health. Materials and Methods. Bibliographic, information-analytical methods and content analysis were used. Results. Medical and social research revealed the imperfection of the modern system of training specialists for public health services. Insufficient compliance of the training system with modern strategies for the development of human resources for health care has been revealed. Analysis of strategic and programmatic documents at the global, regional and national levels, the provisions of the European Program of Key Competencies of Public Health Professionals, ASPHER, the experience of training public health professionals in leading universities in the world and Europe identified priority areas for the formation of human resources for public health, requirements for theoretical and practical training of specialists. Taking into account the provisions of educational standards and on the basis of data from our own research, educational and professional training programs for bachelors and masters of public health have been substantiated and developed. Conclusions. Educational and professional training programs for bachelors and masters of public health ensure the assimilation of a wide range of knowledge, the acquisition of skills and competencies for the implementation of the main operational functions of public health and the provision of relevant services within the framework of interdisciplinary cooperation and intersectoral interaction.Мета: обґрунтувати цілі, завдання, змістове наповнення освітньо-професійних програм підготовки бакалаврів та магістрів громадського здоров’я. Матеріали і методи. Використано бібліографічний, інформаційно-аналітичний методи та контент-аналізу. Результати. Медико-соціальним дослідженням встановлено недосконалість сучасної системи підготовки фахівців для служби громадського здоров’я, її недостатню відповідність сучасним стратегіям розвитку кадрових ресурсів охорони здоров’я. У результаті аналізу стратегічних та програмних документів глобального, регіонального та національного рівнів, положень Європейської програми ключових компетенцій фахівців громадського здоров’я ASPHER, досвіду підготовки фахівців громадського здоров’я в провідних університетах Європи і світу з урахуванням положень освітніх стандартів та на основі даних власних досліджень, виявлено пріоритетні напрями формування кадрових ресурсів громадського здоров’я, вимоги до теоретичної і практичної підготовки фахівців, обґрунтовано та розроблено освітньо-професійні програми підготовки бакалаврів та магістрів громадського здоров’я. Висновки. Освітньо-професійні програми підготовки бакалаврів та магістрів громадського здоров’я забезпечують засвоєння широкого переліку знань, набуття вмінь та компетентностей для реалізації основних оперативних функцій громадського здоров’я, надання відповідних послуг у рамках міждисциплінарної співпраці та міжгалузевої взаємодії

Variation of NO2 and NOx concentrations between and within 36 European study areas: Results from the ESCAPE study

n/

Genome-Wide Interaction Analysis of Air Pollution Exposure and Childhood Asthma with Functional Follow-up

Rationale: The evidence supporting an association between traffic-related air pollution exposure and incident childhood asthma is inconsistent and may depend on genetic factors. Objectives: To identify gene–environment interaction effects on childhood asthma using genome-wide single-nucleotide polymorphism (SNP) data and air pollution exposure. Identified loci were further analyzed at epigenetic and transcriptomic levels. Methods: We used land use regression models to estimate individual air pollution exposure (represented by outdoor NO2 levels) at the birth address and performed a genome-wide interaction study for doctors’ diagnoses of asthma up to 8 years in three European birth cohorts (n = 1,534) with look-up for interaction in two separate North American cohorts, CHS (Children’s Health Study) and CAPPS/SAGE (Canadian Asthma Primary Prevention Study/Study of Asthma, Genetics and Environment) (n = 1,602 and 186 subjects, respectively). We assessed expression quantitative trait locus effects in human lung specimens and blood, as well as associations among air pollution exposure, methylation, and transcriptomic patterns. Measurements and Main Results: In the European cohorts, 186 SNPs had an interaction P < 1 × 10−4 and a look-up evaluation of these disclosed 8 SNPs in 4 loci, with an interaction P < 0.05 in the large CHS study, but not in CAPPS/SAGE. Three SNPs within adenylate cyclase 2 (ADCY2) showed the same direction of the interaction effect and were found to influence ADCY2 gene expression in peripheral blood (P = 4.50 × 10−4). One other SNP with P < 0.05 for interaction in CHS, rs686237, strongly influenced UDP-Gal:betaGlcNAc β-1,4-galactosyltransferase, polypeptide 5 (B4GALT5) expression in lung tissue (P = 1.18 × 10−17). Air pollution exposure was associated with differential discs, large homolog 2 (DLG2) methylation and expression. Conclusions: Our results indicated that gene–environment interactions are important for asthma development and provided supportive evidence for interaction with air pollution for ADCY2, B4GALT5, and DLG2