Survey of the world practice of implementing energy-efficient technologies in terms of mining enterprises

Purpose is the analysis of world practice of applying the best available techniques to increase energy saving and energy efficiency of mining enterprises being the important factor of the economic development. Methods. The research methodology is based on the scientific approaches: historical-evolutionary, interdisciplinary, integration, process, and situational. Methods of retrospective, categorical, and system analysis as well as modeling have been applied. The analysis was performed on the basis of both initial information sources (original texts of legislative documents, strategies) and material of the international analytical organizations (International Energy Agency, World Bank) as well as the data of official statistical records. Findings. For the first time, different variants of the best available techniques in Japan, the USA, and the EU have been analyzed as well as the role of a state in applying institutional measures of energy efficiency support, including mining complex, and prospects of its use in the Russian Federation. It has been determined that energy efficiency is the effective and economically feasible tool in reaching sustainable development of the national economy. It has been demonstrated that energy saving and increased energy efficiency may reduce the needs in investment, raise industrial competitiveness and consumer welfare as well as improve environmental protection owing to the reduced greenhouse gas emissions and decreased air pollution. Energy efficiency growth has direct effect upon the industrial competitiveness; it can be achieved by means of innovations. Originality. Emphasis has been put on the key scientific and technical aspects and approaches stimulating increased energy efficiency in the developed countries under the effect of strong, coordinated, and consistent national policy in different sectors of economy. Practical implications. The carried-out analysis is useful in terms of the innovative and technological development of different industries of the Russian Federation in the context of its complicated cooperation with European countries and the USA, dependence on foreign technologies, and limited access to them.Мета. Аналіз світового досвіду використання найкращих доступних технологій для підвищення енергозбереження та енергетичної ефективності гірничодобувних підприємств, які є важливими факторами інноваційного розвитку і економіки. Методика. В основі методології дослідження застосовані наукові підходи: історико-еволюційний, міждисциплінарний, інтеграційний, процесний і ситуаційний. Використано методики ретроспективного, категоріального, системного аналізу, моделювання. Аналіз виконувався на основі як первинних інформаційних джерел (оригінальні тексти законодавства, стратегій), так і на основі матеріалів міжнародних аналітичних організацій (Міжнародного енергетичного агентства, Світового банку), а також даних офіційного статистичного обліку. Результати. Вперше проаналізовані різні варіанти найкращих доступних технологій в Японії, США, ЄС, роль держави у застосуванні інституційних заходів підтримки енергоефективності, в тому числі у гірничодобувному комплексі, а також перспективи їх використання у Російській Федерації. Визначено, що енергоефективність є дієвим і рентабельним інструментом досягнення сталого розвитку економіки країни в цілому. Показано, що енергозбереження та підвищення енергоефективності може знижувати потребу в інвестиціях, збільшити конкурентоспроможність промисловості й добробут споживача, а також покращувати охорону навколишнього середовища, завдяки зниженню викидів парникових газів та зменшенню забруднення повітря. Підвищення енергоефективності безпосередньо впливає на конкурентоспроможність промисловості та може бути досягнуто за рахунок інновацій. Наукова новизна. Виділено ключові науково-технічні асп екти й підходи, що стимулюють підвищення енергоефективності в розвинених зарубіжних країнах під впливом сильної, скоординованої та послідовної політики держави у різних секторах економіки. Практична значимість. Проведений аналіз корисний у побудові інноваційного та технологічного розвитку різних галузей Російської Федерації в умовах її непростої взаємодії з країнами Європи і США, залежно від зарубіжних технологій та обмеженого доступу до них.Цель. Анализ мирового опыта использования наилучших доступных технологий для повышения энергосбережения и повышение энергетической эффективности горнодобывающих предприятий, которые являются важными факторами развития экономики. Методика. В основе методологии исследования применены научные подходы: историко-эволюционный, междисциплинарный, интеграционный, процессный и ситуационный. Использованы методики ретроспективного, категориального, системного анализа, моделирования. Анализ выполнялся на основе как первичных информационных источников (оригинальные тексты законодательства, стратегий), так и на основе материалов международных аналитических организаций (Международного энергетического агентства, Всемирного банка), а также данных официального статистического учета. Результаты. Впервые проанализированы различные варианты наилучших доступных технологий в Японии, США, ЕС, а также роль государства в применении институциональных мер поддержки энергоэффективности, в том числе в горнодобывающем комплексе, перспективы его использования в Российской Федерации. Определено, что энергоэффективность является действенным и рентабельным инструментом достижения устойчивого развития экономики страны в целом. Показано, что энергосбережение и повышение энергоэффективности может снижать потребность в инвестициях, увеличить конкурентоспособность промышленности и благосостояние потребителя, а также улучшать охрану окружающей среды, благодаря снижению выбросов парниковых газов и уменьшению загрязнения воздуха. Повышение энергоэффективности напрямую влияет на конкурентоспособность промышленности и может быть достигнуто за счет инноваций. Научная новизна. Выделены ключевые научно-технические аспекты и подходы, стимулирующие повышение энергоэффективности в развитых зарубежных странах под влиянием сильной, скоординированной и последовательной политики государства в различных секторах экономики. Практическая значимость. Проведенный анализ полезен в построении инновационного и технологического развития различных отраслей Российской Федерации в условиях ее непростого взаимодействия со странами Европы и США, зависимости от зарубежных технологий и ограниченного доступа к ним.This article was prepared as a part of the project section of the government contract as requested by the Ministry of Science and Higher Education of the Russian Federation on the subject formulated as “Development of Methodological Principles and Organizational Economic Mechanism of Strategic Management of Economic Security in Russia” (Assignment No. 26.3913.2017/4.6)

Концепт и методологические аспекты обеспечения сбалансированного инновационного развития транспортной системы Российской Федерации

The growth of significance for innovative economic development of the Russian Federation determines necessity of deeper investigation of properties and specific features of its subsystems functioning, content and forms of their interaction, search for increasing efficiency of control systems. The transportation system is the most important strategic link of social and economic development of the country, one of the most dynamic, multiplicative and promising segments of the market, which makes 12.5 % of the gross domestic product (GDP) of the Russian Federation. An analysis of transport activity has demonstrated a smoldering recession over the last years which is accompanied by reduction of values for the most important resulting indicators. Strategic benchmarks of developing transportation activity are objectified by the consumers’ demands not only in safe, but in comfortable life medium with high environmental characteristics and aesthetic requirements. The satisfaction of such requirements is possible under condition of large-scale modernization of transportation sphere with the use of breakthrough scientific and technical solutions in all segments of human activity. All this can afford ground that it is necessary to change fundamentally an approach to investigating properties, peculiarities and factors of the transportation system development that provokes modernization of the control system for providing a balanced innovative trend and high standards of population life quality. The results of the investigations have shown that important factors of transportation system development are the following: fair competition, freedom of economic activity, development of market mechanisms, corporate culture and moral values. Study of functioning and scientific approaches to balancing innovative development of the transportation system of the Russian Federation has made it possible to create a conceptual vision and methodological basis with due account of main principles of systems theory, self-organization and synergetics and present it in brief in the given paper

Exchange coupling in Eu monochalcogenides from first principles

Using a density functional method with explicit account for strong Coulomb repulsion within the 4f shell, we calculate effective exchange parameters and the corresponding ordering temperatures of the (ferro)magnetic insulating Eu monochalcogenides (EuX; X=O,S,Se,Te) at ambient and elevated pressure conditions. Our results provide quantitative account of the many-fold increase of the Curie temperatures with applied pressure and reproduce well the enhancement of the tendency toward ferromagnetic ordering across the series from telluride to oxide, including the crossover from antiferromagnetic to ferromagnetic ordering under pressure in EuTe and EuSe. The first and second neighbor effective exchange are shown to follow different functional dependencies. Finally, model calculations indicate a significant contribution of virtual processes involving the unoccupied f states to the effective exchange.Comment: 4 pages, 6 figure

Функціональна підтримка управління організаційно-економічним механізмом інноваційно-інтеграційним потенціалом підприємств

Результати аналізу суспільного розвитку за період історії людства свідчать, що він базується на різного роду нововведеннях, які періодично докорінно змінювали основи цивілізації. В умовах ринкової економіки не слід відмовлятися від методів наукового планування, системного аналізу, прогнозування, оптимізації та програмування, а навпаки, різко підвищувати якість і ефективність їх застосування на всіх рівнях управління і з усіх проблем, що потребують нагального вирішення. Гіпотеза наукового дослідження полягає у моделюванні інноваційного процесу на підприємствах, як необхідної умови функціонального забезпечення організаційно-економічного механізму управління інтегративно-інноваційним розвитком наявного потенціалу. Метою дослідження є обґрунтування на теоретичному рівні елементів функціонального забезпечення організаційно-економічного механізму управління інтеграційно-інноваційого потенціалу підприємств. Методологією наукового дослідження є загальнонаукові та спеціальні методи дослідження: абстрактно-логічний метод – для обґрунтування і конкретизації основних положень інтегративно-інноваційного розвитку потенціалу підприємств; при аналізі суспільних явищ та уточненні економічної сутності категоріального ряду, діалектико-логічний – для визначення наявності синергетичного ефекту від форм мережевої організації виробництва шляхом визначення функціонального забезпечення організаційно-економічного механізму інтегративно-інноваційного розвитку потенціалу підприємств. Визначено, що обґрунтування функціональних засад організаційно-економічного механізму управління інтеграційно-інноваційним розвитком потенціалу базується на переході до нової підприємницької моделі, суть якої полягає в переносі акцентів у діяльності підприємства на ріст доданої вартості, підвищення конкурентоспроможності, що забезпечується не тільки виробництвом наукомісткої продукції, але й розвитком економіки знань, нових організаційних структур, видів послуг.The results of the analysis of social development over the period of human history show that it is based on various innovations that periodically radically changed the foundations of civilization. In a market economy, we should not abandon the methods of scientific planning, systems analysis, forecasting, optimization and programming, but on the contrary, dramatically improve the quality and efficiency of their application at all levels of government and all problems that need urgent solution. The hypothesis of scientific research is to model the innovation process in enterprises as a necessary condition for the functional support of the organizational and economic mechanism of management of integrative and innovative development of existing potential. The purpose of the study is to substantiate at the theoretical level the elements of the functional support of the organizational and economic mechanism for managing the integration and innovation potential of enterprises. The methodology of scientific research is general and special research methods: abstract-logical method – to substantiate and specify the main provisions of integrative-innovative development of enterprise potential; in the analysis of social phenomena and clarification of the economic essence of the categorical series, dialectical-logical – to determine the presence of a synergistic effect of forms of network organization of production by determining the functional support of organizational and economic mechanism of integrative and innovative development of enterprises. It is determined that the substantiation of functional bases of organizational and economic mechanism of management of integration and innovative development of potential is based on transition to new business model which essence consists in transfer of accents in activity of the enterprise on growth of added value, increase of competitiveness provided not only by production of knowledge-intensive products. and the development of the knowledge economy, new organizational structures, types of services

Стимулирование с помощью Хакатон-экосистемы вторичной занятости молодёжи как фактора профессионализации и социальной интеграции

Статтю присвячено пошуку нових інструментів підвищення мотивації молоді до вторинної зайнятості. У дослідженні зазначається, що сучасні полівекторні (багатоспрямовані) процеси оновлення системи вищої освіти в Україні зумовлюють необхідність реформування вищої школи. Значною мірою це пов'язано з тим, що нині стають затребуваними насамперед конкурентоспроможні випускники, які можуть самостійно вибудовувати траєкторію своєї професійної діяльності, вміють працювати з великим обсягом інформації, нестандартно мислити, демонструють високий рівень адаптивності до соціальних умов, що постійно змінюються, та запитам сучасного ринку праці, мають розвинені комунікативні навички, здатні до навчання протягом усього життя, готові до розширення управлінських функцій та вміють прогнозувати результати своєї роботи. Теоретико-методологічною основою дослідження стало використання системного, структурно-функціонального, економіко-соціологічного та ресурсного підходів. Системний підхід – для орієнтації та побудови загального опису досліджуваного феномена; структурно-функціональний – для аналізу функціональності вторинної зайнятості, ресурсний – для конкретизації можливостей суміщення студентами навчання та роботи. Доведено, що використання Хакатон-екосистеми дозволяє визначити можливі результати поєднання навчання та роботи для соціального та особистісного розвитку студентської молоді та виділення відповідних функцій їх вторинної зайнятості. Серед показників дослідження – мотиви вторинної зайнятості студентської молоді, оцінка результатів трудової діяльності як реалізації очікувань від зайнятості, оцінка значущості наявної роботи для оволодіння майбутньою професією. Виявлено ієрархію мотивів вторинної зайнятості студентів, де ключову роль відіграють матеріальні мотиви, меншу значущість мають професійно-орієнтовані мотиви. Відзначено відносну стійкість цієї ієрархії в останні роки та зниження значущості для працюючих студентів раннього початку професійної кар'єри. Обґрунтовано розмежування прагматичних та професійно орієнтованих мотивів вторинної зайнятості студентів. Встановлено доволі високий рівень реалізації матеріальних очікувань багатьох студентів, що працюють (як прояв провідної економічної функції зайнятості студентської молоді); певну девальвацію ролі досвіду вторинної зайнятості студентів як їх конкурентної переваги у сфері соціально-трудових відносин; непродуктивність виконуваної роботи для подальшої професіоналізації більшості працюючих студентів. Водночас, результати дослідження підтверджують значущість впливу будь-якої роботи на формування загальної трудової культури у цієї категорії молоді. Розкрито необхідність використання функцій професіоналізації в рамках вторинної зайнятості студентів, а також наведено практичні рекомендації щодо її вдосконалення. Результати дослідження мають науково-практичне значення для подальшого розвитку теоретичних положень та накопичення емпіричних даних для покращення якості роботи освітніх установ та закладів професійної освіти.Статья посвящена поиску новых инструментов повышения мотивации молодёжи ко вторичной занятости. В исследовании отмечается, что современные поливекторные (многонаправленные) процессы обновления системы высшего образования в Украине обуславливают необходимость реформирования высшей школы. В значительной степени это связано с тем, что ныне становятся востребованными в первую очередь конкурентоспособные выпускники, которые могут самостоятельно строить траекторию своей профессиональной деятельности, умеют работать с большим объёмом информации, нестандартно мыслить, демонстрируют высокий уровень адаптивности к изменяющимся социальным условиям и запросам современного рынка труда, имеющие развитые коммуникативные навыки, способные к обучению на протяжении всей жизни, готовые к расширению управленческих функций и умеющие прогнозировать результаты своей работы. Теоретико-методологической основой исследования стало использование системного, структурно-функционального, экономико-социологического и ресурсного подходов. Системный подход – для ориентации и построения общего описания изучаемого феномена; структурно-функциональный – для анализа функциональности вторичной занятости, ресурсный – для конкретизации возможностей совмещения студентами обучения и работы. Доказано, что использование Хакатон-экосистем позволяет определить возможные результаты сочетания обучения и работы для социального и личностного развития студенческой молодёжи и выделения соответствующих функций их вторичной занятости. Среди показателей исследования – мотивы вторичной занятости студенческой молодёжи, оценка результатов трудовой деятельности как реализации ожиданий от занятости, оценка значимости имеющейся работы для овладения будущей профессией. Выявлена иерархия мотивов вторичной занятости студентов, где ключевую роль играют материальные мотивы, меньшую значимость имеют профессионально-ориентированные мотивы. Отмечена относительная устойчивость этой иерархии в последние годы и снижение значимости для работающих студентов раннего начала профессиональной карьеры. Обоснованы разграничения прагматических и профессионально ориентированных мотивов вторичной занятости студентов. Установлены достаточно высокий уровень реализации материальных ожиданий многих работающих студентов (как проявление ведущей экономической функции занятости студенческой молодёжи); определённая девальвация роли опыта вторичной занятости студентов как конкурентного преимущества в сфере социально-трудовых отношений; непроизводительность выполняемой работы для дальнейшей профессионализации большинства работающих студентов. В то же время результаты исследования подтверждают значимость влияния любой работы на формирование общей трудовой культуры у этой категории молодёжи. Раскрыта необходимость использования функций профессионализации в рамках вторичной занятости студентов, а также приведены практические рекомендации по её усовершенствованию. Результаты исследования имеют научно-практическое значение для дальнейшего развития теоретических положений и накопления эмпирических данных для улучшения качества работы образовательных учреждений и учреждений профессионального образования.The article is an attempt to find new tools to boost youth motivation to secondary employment. The study notes that modern multi-vector (multi-dimensional) processes of updating the higher education system in Ukraine challenge the need for reforming higher education. The above verifies that currently, the biggest demand is primarily for competitive graduates who can independently build their own professional career trajectory, who are able to handle a large amount of information, think critically, demonstrate a high level of adaptability to permanently changing social environment and labor market demands, have developed communication skills, are able to learn throughout the life, are ready to expand management functions and are able to predict the results of their activities. The theoretical and methodological framework of this study involves systemic, structural and functional, economic and sociological and the resource-based approaches. A systemic approach was used to gain an overview and build an overall description of the researched phenomenon; structural and functional approach was applied to provide insights into the functional character of secondary employment, and the resource-based approach – to specify the opportunities for students to combine study and work. It is argued that the use of the Hackathon ecosystem enables to identify the possible outcomes of combining work and study for social and personal development of student youth along with getting better awareness of specific functions of youth secondary employment. Within the scope of this research, the following indicators were employed: the motivation behind secondary employment of student youth, performance assessment as realization of students’ expectations from employment, and the evaluation of the current job significance for mastering a future profession. A motivation hierarchy for secondary student employment has been identified where money is viewed as the key motivator whereas occupational incentives are perceived as less important. As it observed, this hierarchy demonstrates a relative stability in recent years against the falling trend for the significance of the early start of professional career for working students. In addition, the study provides a robust argument to substantiate the demarcation between pragmatics- and occupationbased incentives of student secondary employment. The findings have revealed a rather high realization level of financial expectations of many working students (as a manifestation of the key economic function of student youth employment); a certain devaluation of the work experience role for student secondary employment as their competitive advantage in the area of social and labor relations; as well as low effectiveness of the majority of working students for their further professionalization. However, the results of the study have verified critical effects of any work experience upon shaping basic work culture for this youth category. Apart from the above, the paper discusses the relevance of implementing professionalization agenda in the framework of student secondary employment as well as renders practical recommendations for its enhancement. The study results offer a number of implications to develop further theoretical positions and accumulate empirical data to promote quality assurance in vocational education and training institutions

Механізм створення умов для професійного та психо-фізичного розвитку та самореалізації особистості, соціальної активності та працевлаштування молоді

Базуючись на попередніх дослідженнях основних складових Хакатон-екосистеми соціальної інтеграції з врахуванням умов нового спалаху пандемії Covid-19, авторами в статті запропоновано загальний механізм інтеграції Хакатон-екосистеми в екосистему закладу вищої освіти, що дозволить організувати комплексну взаємодію інтерактивних інструментаріїв інноваційного ланцюжка розвитку людського потенціалу молоді, підвищення національної безпеки в умовах запобігання нового спалаху пандемії Covid-19. Зокрема, в статті запропоновано організаційно-управлінський комплекс, що забезпечує створення та функціонування Хакатон-екосистеми університету. Визначено, що даний комплекс являє собою систему, яка може бути сформована штатними підрозділами університету та надає правову, організаційну, управлінську, фінансову, технічну та іншу підтримку Хакатон-екосистемі університету, що проявляється у формі трансферу ресурсів та інформації. Розглянуто найбільш значущі елементи даного комплексу – механізм створення Хакатон-екосистеми університету, механізм підтримки її діяльності та механізм адміністративно-управлінського контролю. Дослідження механізму дозволило виділити комплекс проблем організаційно-управлінської підтримки, який може виявитися негативним впливом на діяльність Хакатон-екосистеми університету. Запропоновано ефективність функціонування Хакатон-екосистеми університету визначати сформованим на базі університету науковим, управлінським і матеріально-технічним завданням, що формує і визначає особливості побудови його інноваційної екосистеми.Based on previous studies of the main components of the Hackathon-ecosystem of social integration, taking into account the conditions of the new outbreak of the Covid-19 pandemic the authors of the article proposed a general mechanism for the integration of the Hackathon ecosystem into the ecosystem of a higher education institution, which will allow organizing a complex interaction of interactive tools of the innovative chain of developing the human potential of youth, improving national security in the context of preventing a new outbreak of the Covid-19 pandemic. In particular, the article proposes an organizational and management complex that ensures the creation and functioning of Hackathon-ecosystems of the university. It was determined that this complex is a system that can be formed by full-time units of the university and provides legal, organizational, managerial, financial, technical and other support to the Hackathon-ecosystem of the university, manifested in the form of the transfer of resources and information. The most significant elements of this complex are considered – the mechanism for creating the Hackathon-ecosystem of the university, the mechanism for supporting its activities, and the mechanism for administrative and managerial control. The study of the mechanism made it possible to identify a set of problems of organizational and managerial support, which may have a negative impact on the activities of the Hackathon-ecosystem of the university. It is suggested that the effectiveness of the University Hackathon-ecosystem functioning should be determined by the scientific, managerial, and material-technical task formed on the basis of the university, which forms and determines the features of the construction of its innovative ecosyste