Дослідження гострої токсичності похідного 1,3-оксазол-4-іл-фосфонової кислоти при внутрішньоочеревинному введенні

The derivative of 1,3-oxazole-4-yl-phosphonic acid (OVP-1) has the vasodilatory activity and is studied as a potential antihypertensive agent. The toxicological assessment plays an important role in the preclinical study of new drugs.Aim. To study the acute toxicity of OVP-1 in intraperitoneal administration and determine its average lethal dose.Materials and methods. The intraperitoneal route of administration was chosen as it provides the systemic action of drugs. The experiment was conducted on female and male of white non-linear mice. Five experimental groups of animals corresponded to such dose levels of OVP-1 as 1000 mg/kg, 3000 mg/kg, 3500 mg/kg, 4000 mg/kg, and 4500 mg/kg. The solution of 1,3-oxazole-4-yl-phosphonic acid derivative and the blank solution (the mixture of Tween-80 and water for injection in the ratio of 1 : 10) was injected once in the abdominal cavity of mice. They were monitored for their mortality, behavior, and clinical characteristics over the following 14 days. LD50 of OVP-1 was determined by the number of dead animals before autopsy.Results and discussion. As a result of the experiment the peculiarities of the toxic effect of 1,3-oxazole-4-yl-phosphonic acid derivative on the organism of the experimental mice have been studied. Based on clinical observations there were no changes in the behavior and appearance of mice for 14 days. However, taking into account the rare cases of tachypnea, piloerection and catalepsy, it can be assumed that OVP-1 in toxic doses can affect the central nervous system, the autonomic system, and there is a probability of occurrence of cardio-pulmonary insufficiency.Conclusions. It has been determined that LD50 of OVP-1 derivative in intraperitoneal administration to mice of both sexes is 3350.67 ± 54.62 mg/kg and belongs to the toxicity class VI – relatively harmless compounds, which makes this compound promising for further preclinical pharmacological studies.Производное 1,3-оксазол-4-ил-фосфоновой кислоты (ОВП-1) имеет вазодилатирующую активность и изучается в качестве потенциального антигипертензивного средства. Важную роль в доклиническом изучении новых лекарственных средств имеет их токсикологическая оценка. Цель работы – исследовать острую токсичность ОВП-1 при внутрибрюшинном введении и определить его среднелетальную дозу.Материалы и методы. Внутрибрюшинный путь введения был выбран как тот, который обеспечивает системное действие лекарственных средств. Эксперимент проводили на самках и самцах белых нелинейных мышей. 5 подопытных групп животных соответствовали уровням доз ОВП-1 – 1000 мг/кг, 3000 мг/кг, 3500 мг/кг, 4000 мг/кг, 4500 мг/кг. Введение раствора производного 1,3-оксазол-4-ил-фосфоновой кислоты и контрольного раствора (смесь твина-80 и воды для инъекций в соотношении 1 : 10) проводили в брюшную полость мышей однократно. На протяжении следующих 14 суток наблюдали за их смертностью, поведеним и клиническими характеристиками. Среднелетальную дозу ОВП-1 определяли по количеству погибших животных до вскрытия. Результаты и их обсуждение. В результате эксперимента исследованы особенности токсического действия производного 1,3-оксазол-4-ил-фосфоновой кислоты на организм экспериментальных мышей. Основываясь на данных клинических наблюдений отмечено отсутствие изменений в поведении и внешнем виде мышей на протяжении 14 суток. Однако учитывая единичные случаи тахипноэ, пилоэрекции и каталепсии можно предположить, что ОВП-1 в токсических дозах может влиять на ЦНС, вегетативную систему, и существует вероятность возникновения сердечно-легочной недостаточности. Выводы. Установлено, что LD50 производного 1,3-оксазол-4-ил-фосфоновой кислоты (ОВП-1) при внутрибрюшинном введении мышам обоего пола составляет 3350,67 ± 54,62 мг/кг и относится к VІ классу токсичности «относительно безвредные соединения», что делает данное соединение перспективным для дальнейших доклинических фармакологических исследований.Похідне 1,3-оксазол-4-іл-фосфонової кислоти (ОВП-1) має вазодилатаційну активність та вивчається в якості потенційного антигіпертензивного засобу. Суттєве значення у доклінічному вивченні нових лікарських засобів має їх токсикологічна оцінка. Мета роботи – дослідити гостру токсичність ОВП-1 при внутрішньоочеревинному введенні та визначити його середньолетальну дозу.Матеріали та методи. Внутрішньоочеревинний шлях введення був обраний як той, що забезпечує системну дію лікарських засобів. Експеримент проводили на самках та самцях білих нелінійних мишей. 5 дослідних груп тварин відповідали рівням доз ОВП-1 – 1000 мг/кг, 3000 мг/кг, 3500 мг/кг, 4000 мг/кг, 4500 мг/кг. Введення розчину похідного 1,3-оксазол-4-іл-фосфонової кислоти та контрольного розчину (суміші твіну-80 та води для ін’єкцій у співвідношенні 1 : 10) здійснювали в черевну порожнину мишей одноразово. Протягом наступних 14 діб спостерігали за їхньою смертністю, поведінкою та клінічними характеристиками. Середньолетальну дозу ОВП-1 визначали за кількістю загиблих тварин до розтину. Результати та їх обговорення. В результаті експерименту досліджені особливості токсичної дії похідного 1,3-оксазол-4-іл-фосфонової кислоти на організм експериментальних мишей. Ґрунтуючись на даних клінічних спостережень відзначена відсутність змін у поведінці та зовнішньому вигляді мишей впродовж 14 діб. Проте враховуючи поодинокі випадки тахіпное, пілоерекції та каталепсії можна зробити припущення, що ОВП-1 в токсичних дозах може впливати на ЦНС, вегетативну систему, та існує імовірність виникнення серцево-легеневої недостатності. Висновки. Встановлено, що LD50 похідного 1,3-оксазол-4-іл-фосфонової кислоти (ОВП-1) при внутрішньоочеревинному введенні мишам обох статей становить 3350,67 ± 54,62 мг/кг та відноситься до VІ класу токсичності «відносно нешкідливі сполуки», що робить дану сполуку перспективною для подальших доклінічних фармакологічних досліджень

Confinement-enhanced electron transport across a metal-semiconductor interface

We present a combined scanning tunneling microscopy and ballistic electron emission microscopy study of electron transport across an epitaxial Pb/Si(111) interface. Experiments with a self-assembled Pb nanoscale wedge reveal the phenomenon of confinement-enhanced interfacial transport: a proportional increase of the electron injection rate into the semiconductor with the frequency of electron oscillations in the Pb quantum well

Clinical and laboratory indicators in pregnant women with preeclampsia

The objective of this study is to compare clinical and laboratory indicators in pregnant women with preeclampsia (PE) compared with women with physiological pregnancy. The study group included 209 women with physiological pregnancy and 250 pregnant women with PE. We studied coagulogram data, biochemical blood analysis, and the level of systolic and diastolic blood pressure before and during pregnanc

Molecular Complexation of Hederasaponin C with Cholesterol in Aqueous Isopropyl Alcohol

The 1:1 molecular complex of ivy triterpene glycoside hederasaponin C (HedC) with cholesterol (Chol) was obtained in aqueous isopropyl alcohol. The stability constant of (3.3 ± 0.7)∙106 (mol/L)–1 was calculated for the complex. The complexation was studied by UV- and ATR IR-Fourier spectroscopy, and method of isomolar series. The hydrogen bonds and hydrophobic interactions are formed in the molecular complex

Molecular Complexation of Hederasaponin C with Cholesterol in Aqueous Isopropyl Alcohol

The 1:1 molecular complex of ivy triterpene glycoside hederasaponin C (HedC) with cholesterol (Chol) was obtained in aqueous isopropyl alcohol. The stability constant of (3.3 ± 0.7)∙106 (mol/L)–1 was calculated for the complex. The complexation was studied by UV- and ATR IR-Fourier spectroscopy, and method of isomolar series. The hydrogen bonds and hydrophobic interactions are formed in the molecular complex

The study of the role of maternal and fetal risk factors in the development of placental insufficiency

The objectives were to study the role of maternal and fetal risk factors in the development of placental insufficiency (PI) and fetal growth retardation syndrome (FGRS

Molecular-genetic factors of genital endometriosis

Article concerns data of the comparative analysis of polymorphic options of genes at patients with genital endometriosis and women in control grou

New Prospective Phosphodiesterase Inhibitors: Phosphorylated Oxazole Derivatives in Treatment of Hypertension

Purpose: One of the promising chemical groups for the development of new antihypertensive medicines, the action of which is associated with the inhibition of phosphodiesterase III (PDE3) activity, are phosphorylated oxazole derivatives (OVPs). This study aimed to prove experimentally the presence of the OVPs antihypertensive effect associated with decreasing of PDE activity and to justify its molecular mechanism. Methods: An experimental study of the effect of OVPs on phosphodiesterase activity was performed on Wistar rats. Determination of PDE activity was performed by fluorimetric method using umbelliferon in blood serum and organs. The docking method was used to investigate the potential molecular mechanisms of the antihypertensive action of OVPs with PDE3. Results: The introduction of OVP-1 50 mg/kg, as a leader compound, led to the restoration of PDE activity in the aorta, heart and serum of rats with hypertension to the values observed in the intact group. This may indicate the possibility of the development of vasodilating action of OVPs by the influence of the latter on the increase in cGMP synthesis due to inhibition of PDE activity. The calculated results of molecular docking of ligands OVPs to the active site of PDE3 showed that all test compounds have a common type of complexation due to phosphonate groups, piperidine rings, side and terminal phenyl and methylphenyl groups. Conclusion: The analysis of the obtained results both in vivo and in silico showed that phosphorylated oxazole derivatives represent a new platform for further studies as phosphodiesterase III inhibitors with antihypertensive activity

Locus rs833061 of the VEGF gene in pregnant women with preeclampsia is associated with newborn weight

We studied the associations of newborn weight with polymorphic loci of growth factor genes in pregnant women with preeclampsia (PE) and considered their regulatory potential. In the group of pregnant women with PE (n = 190), a molecular genetic study of five polymorphic loci of growth factor genes was performed: rs4444903 EGF, rs833061 VEGFA, rs2981582 FGFR2, rs6214 IGF1, rs1800469 TGFβ

The role of polymorphism of hereditary thrombophilia candidate genes in the development of arterial hypertension in women with preeclampsia

Preeclampsia is a severe pregnancy complication that has long been one of the leading causes of maternal and perinatal mortality and morbidity worldwide. Despite the achievements of modern medicine, the etiology of this pathology is not known. Multiple risk factors for the development of PE have been identified: arterial hypertension, diabetes mellitus, obesity, a hereditary history of preeclampsia, thrombophilia, etc., but recently, special attention has been paid to genetic determinants, namely, the contribution of individual polymorphic loci of various gene