Sustainable coexistence of the parental species and hemiclonal interspecific hybrids is provided by the variety of ontogenetic strategies

Factors determining the sustainability of Hemiclonal Population Systems in which the interspecies hybrids Pelophylax esculentus complex coexist with members of parental species were studied using a combination of empirical data and computer simulation modeling. The empirical data demonstrates the existence of different intrapopulation strategies by partitioning a sample of individuals into two groups on the basis of their body size at a given age and comparing selected groups in terms of factors such as growth rate, life span, females’ fecundity and the age at which breeding commences. Then by using simulation modeling, we study the probable importance of intrapopulation ontogenetic strategies for the stability of Pelophylax esculentus complex HPS

On Unbounded Composition Operators in L2L^2-Spaces

Fundamental properties of unbounded composition operators in $L^2$-spaces are studied. Characterizations of normal and quasinormal composition operators are provided. Formally normal composition operators are shown to be normal. Composition operators generating Stieltjes moment sequences are completely characterized. The unbounded counterparts of the celebrated Lambert's characterizations of subnormality of bounded composition operators are shown to be false. Various illustrative examples are supplied

МОРФОГЕНЕЗ ЖОВЧНИХ ПРОТОК ЛЮДИНИ В ЕМБРІОНАЛЬНОМУ ПЕРІОДІ

Numerous publications in scientific periodical press are indicative of an extraordinary interest of scientists in the issues of intrauterine morphogenesis. The study deals with the issue of prenatal morphogenesis of extrahepatic biliary ducts, since developmental defects of this segment of the digestive system constitute approximately 6-8 % out of all developmental defects. The objective of the study is to specify regularities of the spatial-temporal dynamics of the prenatal morphogenesis of the extrahepatic bile ducts. The investigation resulted in the following: the rudiment of the common bile duct in embryos of 4,0-5,0 mm of the parietococcygeal length is in the form of a hollow epithelial cord connecting the hepatic diverticulum with the ventral wall of the primary intestine. Physiological atresia of the common bile duct occurs in embryos of 8,5-11,0 mm of the parietococcygeal length due to intensive epithelial proliferation. Recanalization of the common bile duct is completed at the later stages of the intrauterine development.Многочисленные публикации в научной периодеческой прессе свидетельствует о чрезвычайной заинтересованости ученых проблемой внутриутробного морфогенеза. Исследование посвящено проблеме пренатального морфогенеза внепеченочных желчных путей так как пороки развития этого сегмента пищеварительной системы составляют около 6-8 % от всех пороков рахвития. Целью исследования является выяснение закономерностей пространственно-временной динамики пренатального морфогенеза внепеченочных желчных проток. В результате исследования установлено: у зародышей 4,0-5,0 мм теменно-копчиковой длинны зачаток общей желчной протоки являет собой полый эпителиальный тяж, который соеденяет печеночный дивертикул с вентральной стенкой первичной кишки. Физиологическая атрезия общей желчной протоки возникает у зародышей 8,5-11,0 мм теменно-копчиковой длинны в следствии интенсивной пролиферации эпителия. Реканализация общей желчной протоки заканчивается на более поздних этапах внутриутробного развития.Численні публікації в науковій періодичній пресі свідчать про надзвичайну зацікавленість науковців проблемою внутрішньоутробного морфогенезу. Дослідження присвячене проблемі пренатального морфогенезу позапечінкових жовчних проток, адже вади розвитку цього сегмента травної системи складають близько 6-8 % від усіх вад розвитку. Метою дослідження є зʼясування закономірностей просторово-часової динаміки пренатального морфогенезу позапечінкових жовчних проток. В результаті дослідження встановлено: у зародків 4,0-5,0 мм тім’яно-куприкової довжини зачаток спільної жовчної протоки являє собою порожнистий епітеліальний тяж, який з’єднує печінковий дивертикул з вентральною стінкою первинної кишки. Фізіологічна атрезія спільної жовчної протоки виникає в зародків 8,5-11,0 мм тім’яно-куприкової довжини в наслідок інтенсивної проліферації епітелію. Реканалізація спільної жовчної протоки завершується на пізніших етепах внутрішньоутробного розвитку

ОНТОЛОГІЯ ВРОДЖЕНИХ ВАД СКЕЛЕТА СТОПИ

Based on the analysis of literature sources, an attempt to summairze existing information concerning malformations of the foot skeleton is made and their classification and interpretation in alphabetical order are suggested. Congenital malformations of the foot can be divided into typical (independent nosological forms) and atypical (combined with other abnormalities or diseases). The most common congenital malformations of the foot skeleton are: clubfoot, platypodia, polydactyly, syndactyly and ectrodactyly.На основании проведенного анализа источников литературы предпринята попытка обобщить существующие сведения о пороках развития скелета стопы и предложена их классификация и толкование согласно алфавита. Врожденные пороки развития стопы можно разделить на типичные (самостоятельные нозологические формы) и атипичные (комбинированные с другими аномалиями или заболеваниями). Наиболее распространенными врожденными пороками скелета стопы является косолапость, плоскостопие, полидактилия, синдактилия и эктродактилия.На підставі проведеного аналізу джерел літератури зроблена спроба узагальнити існуючі відомості про вади розвитку скелета стопи і запропонована їх класифікація та тлумачення відповідно до алфавіту. Вроджені вади розвитку стопи можна розподілити на типові (самостійні нозологічні форми) і атипові (комбіновані з іншими аномаліями чи захворюваннями). Найбільш розповсюдженими вродженими вадами скелета стопи є клишоногість, плоскостопість, полідактилія, синдактилія та ектродактилія