МОРФОГЕНЕЗ ЖОВЧНИХ ПРОТОК ЛЮДИНИ В ЕМБРІОНАЛЬНОМУ ПЕРІОДІ

Abstract

Numerous publications in scientific periodical press are indicative of an extraordinary interest of scientists in the issues of intrauterine morphogenesis. The study deals with the issue of prenatal morphogenesis of extrahepatic biliary ducts, since developmental defects of this segment of the digestive system constitute approximately 6-8 % out of all developmental defects. The objective of the study is to specify regularities of the spatial-temporal dynamics of the prenatal morphogenesis of the extrahepatic bile ducts. The investigation resulted in the following: the rudiment of the common bile duct in embryos of 4,0-5,0 mm of the parietococcygeal length is in the form of a hollow epithelial cord connecting the hepatic diverticulum with the ventral wall of the primary intestine. Physiological atresia of the common bile duct occurs in embryos of 8,5-11,0 mm of the parietococcygeal length due to intensive epithelial proliferation. Recanalization of the common bile duct is completed at the later stages of the intrauterine development.Многочисленные публикации в научной периодеческой прессе свидетельствует о чрезвычайной заинтересованости ученых проблемой внутриутробного морфогенеза. Исследование посвящено проблеме пренатального морфогенеза внепеченочных желчных путей так как пороки развития этого сегмента пищеварительной системы составляют около 6-8 % от всех пороков рахвития. Целью исследования является выяснение закономерностей пространственно-временной динамики пренатального морфогенеза внепеченочных желчных проток. В результате исследования установлено: у зародышей 4,0-5,0 мм теменно-копчиковой длинны зачаток общей желчной протоки являет собой полый эпителиальный тяж, который соеденяет печеночный дивертикул с вентральной стенкой первичной кишки. Физиологическая атрезия общей желчной протоки возникает у зародышей 8,5-11,0 мм теменно-копчиковой длинны в следствии интенсивной пролиферации эпителия. Реканализация общей желчной протоки заканчивается на более поздних этапах внутриутробного развития.Численні публікації в науковій періодичній пресі свідчать про надзвичайну зацікавленість науковців проблемою внутрішньоутробного морфогенезу. Дослідження присвячене проблемі пренатального морфогенезу позапечінкових жовчних проток, адже вади розвитку цього сегмента травної системи складають близько 6-8 % від усіх вад розвитку. Метою дослідження є зʼясування закономірностей просторово-часової динаміки пренатального морфогенезу позапечінкових жовчних проток. В результаті дослідження встановлено: у зародків 4,0-5,0 мм тім’яно-куприкової довжини зачаток спільної жовчної протоки являє собою порожнистий епітеліальний тяж, який з’єднує печінковий дивертикул з вентральною стінкою первинної кишки. Фізіологічна атрезія спільної жовчної протоки виникає в зародків 8,5-11,0 мм тім’яно-куприкової довжини в наслідок інтенсивної проліферації епітелію. Реканалізація спільної жовчної протоки завершується на пізніших етепах внутрішньоутробного розвитку