Features of organ-saving foot amputation associated with ozone therapy, local application of autologous platelet-rich plasma and vacuum sanitization of postoperative wound in patients with ischemic-gangrenous form of diabetic foot syndrome

Improvement of reparative process of the chronic wounds with the insufficiency of peripheral blood suppling in patients suffering from diabetes mellitus is an important issue requiring further investigation. An optimal choice of surgery, effective renewal of blood supply and active stimulation of tissue repair on the cellular level are essential components of success treatment of this problem.Objective of research: From 2017 to 2020, the efficiency of one of the variants of organ-saving surgery performed on 210 patients with an ischemic-gangrenous form of diabetic foot syndrome was studied.Materials and methods. Control group included 104 patients (49.52%), were the treatment carried out in accordance with the standard scheme. The main group (106 patients - 50.47%) in addition to the standard therapy have used regional ozone therapy, vacuum sanitization and local application of autologous platelet-rich plasma (APRP).Results. These proposed measures reduced the period of clinical treatment to 24±1,2 days in the main group compared to 37±2,4 in the control one. 2 years later, patients of the main group confirmed the formation of a foot stump functionally adapted for walking with angular dislocation of fragments of the cuboid and scaphoid bones.Two years after foot amputation due to the ischemic-gangrenous form of diabetic foot syndrome (DFS), the amount of repeated above knee amputations was 1.8 times higher in the control group in comparison with the main group, which is indicative of a reasonable use of the complex of activate a reparative process in the wound.Conclusions: The suggested modification of the organ-saving and partial foot amputation in patients with IV degree of ischemia and DFS is indicative of a possibility to perform such kind of surgery as a variant of choice.The complex of proposed additional measures including regional ozone therapy, vacuum sanitization and local administration of autologous platelet-rich plasma activates a reparative process of a chronic foot wound and promotes an effective treatment of patients with ischemic-gangrenous form of DFS

ВПЛИВ ОЗОНОТЕРАПІЇ ТА ЛОКАЛЬНОЇ ВАКУУМНОЇ ТЕРАПІЇ НА АКТИВАЦІЮ РЕПАРАТИВНОГО ПРОЦЕСУ У ХВОРИХ НА ІШЕМІЧНО-ГАНГРЕНОЗНУ ФОРМУ СИНДРОМУ СТОПИ ДІАБЕТИКА

Based on the study of the clinical results of the effect of ozone dissolved in physiological solution, and introduced intra-arterial patients with diabetic foot syndrome, showed the positive impact of its application. Study of the effect of local ozone therapy in combination with the local vacuum therapy on the repair processes in postoperative wound in patients operated with the diabetic foot syndrome allowed us to establish the fact that the patients included in the main group were examined, in comparison with the control group had a more rapid results of normalization degree of glucose levels in the blood compared to control. It was confirmed that the introduction of such a complex of therapeutic measures in patients with diabetic foot syndrome improves clinical condition of patients, stabilize carbohydrate metabolism and stimulates the processes of bio- energy in the body of patients with diabetic foot syndrome.На основании изучения клинических результатов действия растворенного в физиологическом растворе озона при его внутриартериальном введении у больных с синдромом стопы диабетика, был отмечен положительный эффект от его применения. Изучение использования локальной озонотерапии, совмещенной с вакуумным воздействием на репаративные процессы в ране больных прооперированных по поводу синдрома диабетической стопы, позволило установить тот факт, что у пациентов основной группы при этом быстрее восстанавливался нормальный уровень глюкозы в крови, по сравнению с контрольной группой исследованных. Подтверждено, что внедрение такого комплекса мероприятий в лечебный процесс у пациентов с синдромом диабетической стопы улучшает их общее состояние, стабилизирует углеводный обмен и стимулирует процессы биоенергетики в организме больных с данной патологией.На підставі вивчення клінічних результатів дії озону розчиненого у фізіологічному розчині та введеного внутрішньоартеріально хворим із синдромом стопи діабетика, встановлено позитивний вплив його застосування. Вивчення наслідків дії локальної озонотерапії у поєднанні з вакуумною місцевою терапією на процеси репарації в післяопераційній рані хворим, які оперовані з синдромом діабетичної стопи, дозволило встановити, що в пацієнтів основної групи, порівняно з контрольною групою, швидше відбувалася нормалізація рівня глюкози крові. Підтверджено, що впровадження такого комплексу лікувальних заходів у пацієнтів з синдромом діабетичної стопи покращує клінічний стан хворих, стабілізує вуглеводний обмін і стимулює процеси біоенергетики в організмі хворих на синдром діабетичної стопи

Вплив електричного поля постійного струму на швидкість епітелізації ран у хворих на синдром діабетичної стопи

The aim of the work: to study the development of wound process in dynamics by means of examination of impression smear from the wounds of patients with diabetic foot syndrome by means of Pokrovska-Makarova method, planimetric examination by means of L. M. Popova method in case of treatment by traditional methods combined with galvanization of an afflicted lower limb and application of interstitial Berlithion electrophoresis. Materials and Methods. 113 patients with complicated forms of diabetic foot syndrome were examined and treated. Group 1 of patients underwent a traditional course of treatment, whereas a complex of treatment measures was complemented with galvanization of the affected lower extremity for the patients of group 2 at an early stage of the postoperative period. The patients of group 3 were additionally treated with local interstitial electrophoresis of Berlithion during an early stage of the postoperative period. A control over the dynamics of the wound process was carried out by means of estimating wound impression smears. Results and Discussion. A comparison of the rate of the transition of the cytological picture of impression smears from the inflammatory type to the regenerative, regenerative-inflammatory and finally to the regenerative types demonstrated that these processes among patients of 1st group occurred, on an average, during 20 days, among patients of the group 2 during 16 days and group 3 – during 14 days. Reducing the area of injury in patients of group 1 is ≈ 1 % per day, patients in group 2 – 2 %, followed by – 2.1–2.2 % per day and patients in group 3 speed up wound area reduction on an average 3 %. Therefore, under effect of direct current of electric field an inflammatory type of cytogram was found mainly from the 3–4 to 7–8th days compared with the control group, where these phenomena were found from the 3-4 to the 11–12th days. Approximately similar dynamics was found in case of ISEP action with Berlithion. When the wound process is passed into the second phase which is evidenced by the appearance of inflammatory impression smear, the rate of regeneration appeared to be the highest in the group of patients who received interstitial electrophoresis with Berlithion.Цель работы: изучить динамичное развитие раневого процесса с помощью исследования отпечатка-мазка из ран больных с синдромом диабетической стопы методом Покровской–Макарова, планиметрического обследования методом Л. М. Поповой при лечении традиционными методами в сочетании с гальванизацией пораженной нижней конечности и применения интерстициального берлитионового электрофореза. Материалы и методы. Обследовано и пролечено 113 больных с синдромом диабетической стопы. 1-я группа больных получала традиционное лечение, 2-й группе пациентов комплекс лечебных мероприятий в раннем послеоперационном лечении дополняли гальванизацией поражённой нижней конечности и больным 3-й группы в раннем послеоперационном периоде присоединяли локально внутритканевый электрофорез с берлитионом. Контроль за динамикой раневого процесса осуществляли путём оценки мазков-отпечатков с ран и планиметрическим исследованием. Сравнение темпа перехода цитологической картины мазка-отпечатка от воспалительного до воспалительнорегенераторного, регенераторно-воспалительного и, наконец, регенераторного типа продемонстрировало, что эти процессы у больных 1-й группы происходили, в среднем, на протяжении 20 дней, у больных 2-й группы на протяжении 16 дней и у 3-й – на протяжении 14 дней. Уменьшение площади раны у больных 1-й группы составляет ≈ 1 % в сутки, у больных 2-й группы – 2 %, в последующем – 2,1–2,2 % в сутки и у пациентов 3-й группы скорость уменьшения площади раны в среднем составил 3 %. Поэтому под действием прямого постоянного тока цитограмма была представлена воспалительным типом преимущественно с 3–4 по 7–8 день по сравнению с контрольной группой, где эти явления были обнаружены с 3–4 по 11–12 день. Примерно похожая динамика была обнаружена в случае действия интерстециального электрофореза с берлитионом. Когда раневой процесс переходит во вторую фазу, о чем свидетельствует появление воспалительно-регенераторного мазка, скорость регенерации оказалась большей в группе пациентов, получавших интерстециальный электрофорез с берлитионом.Мета роботи: вивчити динамічний розвиток ранового процесу за допомогою дослідження відбитка-мазка з ран хворих на діабетичний синдром стопи методом Покровської–Макарова, планіметричного обстеження методом Л. М. Попової у разі лікування традиційними методами у поєднанні з гальванізацією ураженої нижньої кінцівки та застосування інтерстиціального берлітіонового електрофорезу. Матеріали і методи. Обстежено і проліковано 113 хворих на синдром діабетичної стопи. 1-ша група хворих отримувала традиційне лікування, у 2-й групі пацієнтів комплекс лікувальних заходів у ранньому післяопераційному періоді доповнювали гальванізацією ураженої нижньої кінцівки і хворим 3-ї групи в ранньому післяопераційному періоді приєднували локально внутрішньотканинний електрофорез із берлітіоном. Контроль за динамікою ранового процесу здійснювали шляхом оцінки мазків-відбитків із ран та планіметричним дослідженням. Результати досліджень та їх обговорення. Порівняння темпу переходу цитологічної картини мазка-відбитка від запального до запальнорегенераторного, регенераторно-запального і, нарешті, регенераторного типу продемонструвало, що ці процеси у хворих 1-ї групи відбувались, у середньому, протягом 20 днів, у 2-й групі протягом 16 днів і у 3-й групі протягом 14 днів. Зменшення площі рани у хворих 1-ї групи складає ≈ 1 % на добу, у хворих 2-ї групи – 2 %, у подальшому – 2,1–2,2 % на добу. У пацієнтів 3-ї групи темп зменшення площі рани в середньому склав 3 %. Тому під дією прямого постійного струму цитограма була представлена запальним типом переважно з 3–4 по 7–8 день порівняно з контрольною групою, де ці явища були виявлені з 3–4 по 11–12 день. Приблизно схожа динаміка була виявлена у випадку дії інтерстеційного електрофорезу з берлітіоном. Коли рановий процес переходить у другу фазу, про що свідчить поява запальнорегенераторного мазка, швидкість регенерації виявилася найбільшою у групі пацієнтів, які отримували інтерстеційний електрофорез із берлітіоном