Isolation of EpH4 mammary epithelial cell subpopulations which differ in their morphogenetic properties

Summary: EpH4 is a nontumorigenic cell line derived from spontaneously immortalized mouse mammary gland epithelial cells (Fialka et al., 1996). When grown in collagen gels, EpH4 cells give rise to different types of structures, e.g., solid cords or branching tubes. By removing and subsequently dissociating single three-dimensional colonies of defined morphology, we have isolated six clonal subpopulations of EpH4 cells which display distinct morphogenetic properties in collagen gel cultures. Thus, cells from the H1B clone form branching cords devoid of a central lumen, K3A3 cells from cords enclosing small multifocal lumina, and J3B1 cells form large cavitary structures containing a wide lumen. I3G2 cells form either cords or tubes, depending on the type of serum added to the culture medium. Finally, when grown in serum-free medium, Be1a cells form spherical cysts, whereas Be4a cells form long, extensively branched tubes. In additional assays of morphogenesis, i.e., cell sandwiching between two collagen gels or culture on a thick layer of Matrigel (a laminin-rich extracellular matrix), all clones form epithelial-cell-lined cavitary structures, except H1B cells which are unable to generate lumina under these conditions. The EpH4 sublines we have isolated provide an in vitro system for studying the mechanisms responsible for lumen formation and branching morphogenesis, as well as for identifying the factors which subvert these developmental processes during mammary carcinogenesi

Документи в КК України: їх зміст та взаємозв’язок

The subject matter of the scientific research carried out within the scientific article are documents as features of corpus delicti provided in the criminal legislation of Ukraine. The purpose of this article is to study the problem of the existence of the document, its varieties and their relationship in the structure of the Criminal Code of Ukraine. Achieving this purpose within the study became possible due to the implementation of the relevant tasks, namely: to determine the list of criminal and legal norms, which provide the presence of a document in the form of certain features of corpus delicti; to establish the main content and essence of each type of the document; to establish the relationship of different types of documents in the structure of the Criminal Code of Ukraine. General scientific methods have been mainly used in the process of scientific research, namely: analysis, generalization, systematic approach and study of documents. This, in turn, provided an opportunity to formulate the novelty of the scientific research, which is to establish the content of the concepts of different types of documents within the Criminal Code of Ukraine and to establish their interdependence. Based on the study of the essence of the term of the “document” and its varieties, it has been emphasized the presence of certain characteristics, namely: the basic concept is the “document”; each type of document provided in the Criminal Code of Ukraine is used in a specific area of activity of society and the state (financial sphere, sphere of public administration, sphere of state secrets, medical sector, etc.); the content of information or data contained in the document is directly related to the scope of its use; the characteristic functional orientation of the document, as a rule, is directly reflected in its specific title (for example, the financial document is used in the financial sphere). It has been concluded that the concept of the “document” and its varieties are correlated with each other as general and specific. In this case, the document is understood as a general, and its varieties – as its specific forms.Досліджено проблеми існування документа, його різновидів та їх співвідношення у структурі Кримінального кодексу України. Наголошено на відповідних характерних аспектах цієї проблеми, а саме: базовим розумінням в цій термінологічній сукупності є поняття «документ»; кожний вид документа, що передбачається в КК України, використовується в конкретній сфері діяльності суспільства та держави; зміст інформації або відомостей, які закріплюються в документі, безпосередньо пов’язаний зі сферою його використання; характерна функціональна спрямованість документа, як правило, безпосередньо відображається в його видовій назві. Зроблено висновок про те, що поняття «документ» та його різновиди співвідносяться як загальне та конкретне

Злочинність у сфері документообігу: обгрунтування існування проблеми

Фіалка, М. І. Злочинність у сфері документообігу: обгрунтування існування проблеми / М. І. Фіалка // Вісник Кримінологічної асоціації України. - 2014. - № 7. - С. 130-139.В статті розглядається проблема існування злочинних проявів у сфері створення та використання документів. Проаналізовані основні ознаки злочинності взагалі і їх наявність у даній сфері діяльності людини. Робиться висновок про існування злочинності у сфері документообігу.The article raised the problem of the existence of criminal offenses in the creation and use of documents. Analyzed the main features of crime in general and their presence in this area of human activity. The conclusion about the existence of crime in the document.В статье поднимается проблема существования преступных проявлений в сфере создания и использования документов. Проанализированы основные признаки преступности вообще и их наличие в данной сфере деятельности человека. Делается вывод о существовании преступности в сфере документооборота

Кримінологічна характеристика особи, яка вчинює службове підроблення

Фіалка, М. І. Кримінологічна характеристика особи, яка вчинює службове підроблення / М. І. Фіалка // Вісник Кримінологічної асоціації України. - 2014. - № 6. - С. 177-186.В статті здійснений кримінологічний аналіз особи, яка вчинює службове підроблення і розкритий зміст її основних характерних рис: соціально-демографічних, кримінально-правових, соціально-рольових та морально-психологічних.The article made criminological analysis of a person who commits forgery and reveal the contents of the main characteristic features: socio-demographic, criminal, social, role-playing, moral and psychological.В статье осуществлен криминологический анализ лица, совершает служебный подлог и раскрыто содержание ее основных характерных черт: социально-демографических, уголовно-правовых, социально-ролевых и морально-психологических

До проблеми визначення змісту терміна «кримінологічна характеристика злочинності»

Фіалка, М. І. До проблеми визначення змісту терміна «кримінологічна характеристика злочинності» / М. І. Фіалка // Вісник Кримінологічної асоціації України. - 2015. - № 1 (9). - С. 237-246.У статті розглядається проблема визначення змісту кримінологічної характеристики злочинності. Проаналізовані основні погляди на проблему змісту та об’єму поняття кримінологічної характеристики злочинності. Наголошується на неможливості аналізу в межах кримінологічної характеристики злочинності таких елементів предмета кримінології, як особа злочинця, детермінація злочинності та протидія злочинності. Робиться висновок про те, що кримінологічна характеристика злочинності – це аналіз кількісних та якісних показників злочинності.While providing criminological characteristics of crime in general or its particular type, there is a number of questions, namely: what does the content of criminological characteristics of crime form?, i.e. what kind of algorithm should be used during this analysis?; how does criminological characteristics correlates with the forensic and criminal and legal characteristics?; where is the line that separates them?; how do other elements of the criminological science’s object are correlated, namely determinants of crime, offender’s personality and the system of crime counteraction with criminological characteristics of crime. The author of this publication notes that there is no single point of view concerning establishment of the content and the limit of the concept of criminological characteristics in criminological science. The most common in this area the points of view of A.I. Aleksieiev, A.F. Zelinskyi, O.H. Kalman, B.V. Korobeinikov, N.M. Kuznetsova, H.N. Minkovskyi and V.B. Yastrebov are defined. The objective of conducted research is the answer to the question: what aspects should be mandatory considered and analyzed within criminological characteristics of crime, namely, what does its content form? Delimitation and the current difference between “criminal and legal characteristics of a crime”, “forensic characteristics of a crime” and “criminological characteristics of crime” is grounded within the scientific research. On the basis of the current points of view analysis concerning the content of the concept “criminological characteristics of crime” the author grounds a separate point of view on this issue, namely criminological characteristics are provided to such social and legal phenomenon as crime rather than to a criminal’s personality, to crime determination and to the system of crime counteraction. First of all the author insists a point of view, which is in the direct analysis of crime as a social phenomenon, but not all other related phenomena and processes. Secondly, a range of issues that should be considered within the criminological characteristics of crime is clearly outlined. Besides, the understanding of the concept of crime and its characteristics is considered. Further it is grounded that the characteristics of crime within criminological research should be realized through the analysis and review of its indicators. The author of the article concludes that the term “criminological characteristics of crime” includes a description of the characteristics of crime as the phenomenon, which is carried out in the light of the analysis of its quantitative and qualitative indicators, namely, the absolute number of crimes and criminals, the crime rate (the rate of criminal intensity and the rate of criminal activity), the dynamics of crime, crime structure, geography of crime and crime value.В статье рассматривается проблема определения содержания криминологической характеристики преступности. Проанализированы основные точки зрения на проблему содержания и объема понятия криминологической характеристики преступности. Отмечается невозможность анализа в пределах криминологической характеристики преступности таких элементов предмета криминологии, как личность преступника, детерминация преступности и противодействие преступности. Делается вывод о том, что криминологическая характеристика преступности – это анализ количественных и качественных показателей преступности

Кримінальне законодавство окремих європейських країн про кримінально-правову охорону документообігу

Фіалка, М. І. Кримінальне законодавство окремих європейських країн про кримінально-правову охорону документообігу / М. І. Фіалка // Вісник Запорізького юридичного інституту. – 2007. – № 3. – С. 225–232.В статті аналізується кримінальне законодавство окремих європейських країн на предмет кримінально-правової охорони документообігу. Наголошується на певних особливостях такої охорони.The article analyzes the criminal legislation of certain European countries on the subject of criminal law protection of document circulation. It is emphasized on certain features of such protection.В статье анализируется уголовное законодательство отдельных европейских стран на предмет уголовно-правовой охраны документооборота. Отмечаются определенные особенности такой охраны

Неповнолітня злочинність: сучасний стан та напрямки профілактики

Фіалка, М. І. Неповнолітня злочинність: сучасний стан та напрямки профілактики / М. І. Фіалка // Вісник Кримінологічної асоціації України. - 2013. - № 5. - С. 133-140.Розглянуто окремі показники неповнолітньої злочинності, визначено найбільш ефективні напрямки профілактики неповнолітній злочинності на різних рівнях, а саме – загальносоціальному, спеціально-кримінологічному та індивідуальному.Several specific parameters minor crime defined in ways that prevent juvenile crime at various levels – namely, the general social specially-criminological and individual.Рассмотрены отдельные показатели несовершеннолетней преступности, определены наиболее эффективные направления профилактики несовершеннолетней преступности на различных уровнях, а именно – общесоциальном, специально-криминологическом и индивидуальном