The quality of life role in patients with locally advanced breast cancer in the comprehensive evaluation of the complex neoadjuvant treatment efficacy

In recent years, breast cancer has been the most common cancer and the most common cause of disability among women in developed countries. Determining the role of the quality of life parameter of patients during complex neoadjuvant treatment with the use of polychemotherapy in systemic (SPCT), endolymphatic (ELPCT) and selective intraarterial (SIAPCT) variants in patients with locally advanced breast cancer M. The study was conducted on the basis of materials from 526 cases of MR RMZ T4ADN0-2M0. The total sample was divided into three subgroups by parameter of route of neoadjuvant polychemotherapy (PCT): first control group (22 patients) – SPCT; the second control group (27 patients) – ELPCT; study group (41 patients) – SIAPCT. Clinical effect with qualitative changes of local status and transfer of patients to the category of those with resectable tumors appeared in 46% of women of the first control group after 6 courses of SPCT, in 59% of the second control group after 4 courses of ELPHT and in 90% of the studied group after 3 courses SIAPCT. After 3 courses of PCT, statistically better results of the experimental group were obtained in the positive dynamics of quality of life index in the amplitude and chronometric complex logran study as a result of neoadjuvant SIAPCT compared with the first (p 0.05 in both comparisons) with a high evaluation of restitution of work and social status. On the symptom scales in the third group, after each course of polychemotherapy, symptoms of nausea and loss of appetite were observed at a significantly lower intensity compared to both control groups within 15 – 25 points of the group (p<0.05 in both comparisons) and lasted 1 – 2 days less ( p<0.05 in both comparisons). Quality of life (QOL) research is a reliable, informative, and cost-effective method for assessing a patient's state of health at both group and individual levels. In cancer studies, QOL assessment is an important criterion for evaluating treatment effectiveness and is of prognostic value

Effectiveness of patients with liver cirrhosis treatment by cleaned asycytic liquid reinfusion

The clinical manifestation of liver cirrhosis (LC) in patients is often complicated, for example, by the cirrhotic syndrome, which is accompanied by free fluid accumulation in the abdominal cavity. One of the likely ways to improve the clinical condition of such patients is the purified ascetic fluid (AF) reinfusion. The efficacy of 48 patients with LC complicated by ascites treatment was retrospectively analyzed. These patients were undergone laparocentesis, their AF was purified using the original device and reinfused. The expressed efficacy of purified AF reinfusion in patients with LC complicated by ascites was shown. One should take into consideration only additional method of treatment of the named contingent of patients using purified AF reinfusion, since in this case we only gain time before performing the surgery. According to majority of treated patients clinical condition improvement after AF reinfusion the author argues that complex follow-up treatment of the underlying disease may include single-step surgical interventions and minimally invasive surgical interventions. Conclusion was made about the purified AF reinfusion reasonability with the therapeutic purposes in patients with LC complicated by ascites. It is well tolerated in most cases and contributes to the improvement of the patients with LC clinical manifestation

Ендоскопічна папілосфінктеротомія у хворих на цироз печінки з наявністю холестазу

The aim of the work: to analyze the tactics of surgical treatment of patients with liver cirrhosis (LC) symptoms complicated by choledocholithiasis, for individual tactics of their treatment selection.Materials and Methods. 52 patients with clinical manifestations of the biliary block due to a choledocholithyasis were selected out of 1117 examined patients with suspicion on LC, cholelithyasis, acute cholecystitis and mechanical jaundice. Endoscopic papyllosphyncterotomy (EPST) with lithextraction, EPST with mechanical lithotripsy, stenting and balloon dilatation as well as nazobiliary drainage were performed to 42 patients.Results and Discussion. Authors formulated indications and contraindications to endoscopic operation at patients with the LC complicated with choledocholithyasis. Various types of EPST separate details – typical or cannulated, atypical or non-cannulated and mixed – are given. EPST was followed by lithextraction at 33 patients. EPST was successful at 35 of 37 patients. The complications after EPST found during operation or which developed within 24 hrs after it were registered at 6 out of 37 patients.Conclusions. EPST efficiency at patients with LC with choledocholithyasis  and biliary tracts mechanical obstruction reaches 94.6% that allows author to recommend it as operation of choice at treatment of patients with the impassability of the general biliary tract which arose owing to a choledocholithyasis. It’s possible to consider this surgical intervention as an effective method of treatment of the specified contingent of patients with high degree of operational risk.Цель исследования: анализ способов хирургических вмешательств у больных с ведущими симптомами цироза печени (ЦП), осложненного холедохолитиазом, для выбора индивидуальной тактики их лечения.Материалы и методы. Из числа 1117 обследованных больных с подозрением на ЦП, желчнокаменную болезнь, острый холецистит и механическую желтуху были отобраны 52 пациента с клиническими проявлениями билиарного блока вследствие холедохолитиаза. Из их числа 42 больным выполняли эндоскопическую папиллосфинктеротомию (ЭПСТ) с литэкстракцией, ЭПСТ с механической литотрипсией, стентирование и баллонную дилатацию, а также назобилиарное дренирование.Результаты исследований и их обсуждение. Сформулированы показания и противопоказания к выполнению эндоскопической операции у больных ЦП, осложненным холедохолитиазом. Приведены отдельные детали выполнения различных типов ЭПСТ – типичной, или канюляционной, атипичной, или неканюляцонной и смешанной. Выполнение ЭПСТ сопровождалось литекстракцией у 33 больных. ЭПСТ оказалась успешной у 35 из 37 больных. Осложнения после ЭПСТ, обнаруженные во время операции или развившиеся в течение 24 часов после нее, отмечали у 6 из 37 больных.Мета дослідження: аналіз способів хірургічних втручань у хворих із провідними симптомами цирозу печінки, (ЦП), ускладненим холедохолітіазом, для вибору індивідуальної тактики їх лікування.Матеріали і методи. З числа 1117 обстежених хворих з підозрою на ЦП, жовчнокам’яну хворобу, гострий холецистит та механічну жовтяницю відібрали 52 пацієнти з клінічними проявами біліарного блоку внаслідок холедохолітіазу. 42 хворим з їх числа виконували ендоскопічну папілосфінктеротомію (ЕПСТ) з літекстракцією, ЕПСТ з механічною літотрипсією, стентування та балонну дилатацію, а також назобіліарне дренування.Результати досліджень та їх обговорення. Сформульовано показання та протипоказання до виконання ендоскопічної операції у хворих на ЦП, ускладнений холедохолітіазом. Наведені окремі деталі виконання різних типів ЕПСТ – типової або канюляційної, атипової або неканюляційної та змішаної. Виконання ЕПСТ супроводжувалося літекстракцією у 33 хворих. ЕПСТ виявилася успішною у 35 з 37 хворих. Ускладнення після, які виявлені під час операції або розвинулися впродовж 24 год після неї, спостерігали в 6 із 37 хворих.Висновки. Ефективність ЕПСТ у хворих на ЦП при холедохолітіазі та розвитку механічної обструкції жовчовивідних шляхів сягає 94,6 %, що дозволяє рекомендувати  її як операцію вибору при лікуванні хворих із непрохідністю загальної жовчної протоки, що виникла внаслідок холедохолітіазу, а також вважати дане хірургічне втручання ефективним методом лікування вказаного контингенту хворих із високим ступенем операційного ризику

Формування полісиндромної недостатності у хворих на цироз печінки з портальною гіпертензією

Лікування хворих на цироз печінки (ЦП) є однією зі складних проблем хірургії. Результати хірургічного лікування ЦП є невтішними, що свідчить про необхідність дослідити патогенетичні механізми цієї патології. Мета дослідження – вивчити хімічний склад плазми крові та асцитичної рідини (АР), а також визначити функціональну активність нирок у хворих на ЦП у різні стадії інтенсивності для вибору індивідуальної тактики подальшого лікування. У 262 обстежених та пролікованих хворих на цироз печінки (ЦП), ускладнений асцитом, яких поділили на 4 групи залежно від ступеня тяжкості захворювання, в плазмі крові й асцитичній рідини (АР) визначали концентрацію загального білірубіну, інших біохімічних маркерів ендотоксикозу, компонентів ліпідного метаболізму, а також вміст у плазмі крові, АР і сечі іонів калію, натрію, кальцію, магнію, фосфору і хлоридів. Досліджували також функціональну активність нирок пробами за Ребергом і Нечипоренком.Treatment of patients with liver cirrhosis (LC) is one of the complex problems of surgery. The results of surgical treatment of LC are disappointing, which indicate the need to investigate the pathogenetic mechanisms of this pathology. The aim of the study – the comparative determination of blood plasma and ascetic liquid (AL) chemical properties in patients with LC during its different stages of manifestation for the patients’ individual tactic of treatment choice. Blood plasma and AL general bilirubin level, other biochemical markers of endotoxicosis, lipid metabolism components were determined in 262 patients with LC complicated by ascites, randomized on 4 groups depending on severity of a disease. Sodium, potassium, calcium, magnesium, phosphorus and chloride ions concentration were determined additionally in blood plasma, AL and urine.Лечение больных циррозом печени (ЦП) является одной из сложных проблем хирургии. Результаты хирургического лечения ЦП неутешительны, что свидетельствует о необходимости исследовать патогенетические механизмы этой патологии. Цель исследования – изучить химический состав плазмы крови и асцитической жидкости (АЖ), а также определить функциональную активность почек у больных ЦП в разные стадии интенсивности для выбора индивидуальной тактики дальнейшего лечения. В 262 обследованных и пролеченных больных циррозом печени (ЦП), осложненным асцитом, которых поделили на 4 группы в зависимости от степени тяжести заболевания, в плазме крови и асцитической жидкости (АЖ) определяли концентрацию общего билирубина, других биохимических маркеров эндотоксикоза, компонентов липидного метаболизма, а также содержание в плазме крови, АЖ и мочи ионов калия, натрия, кальция, магния, фосфора и хлоридов. Исследовали также функциональную активность почек пробами по Ребергу и Нечипоренко

Miniinvasive vascular interventions as an alternative surgical method for treatment of the patients, suffering hepatic cirrhosis and portal hypertension

Objective. Determination of efficacy of miniinvasive surgical treatment of portal hypertension (PG) in patients, suffering hepatic cirrhosis (HC) in immediate and late postoperative periods. Маterials and methods. Results of surgical treatment of 200 patients, suffering HC, were analyzed retrospectively: in 102 of them (Group I) HC and gastro-esophageal varices were diagnosed, in 98 (Group II) - HC with PG. Results. There was established, that miniinvasive surgical treatment in volume of the gastric veins embolization, аs well as operations of selective and partial portocaval shunting with the objective to correct a portal hypertension in patients, suffering HC, constitutes effective alternative method of surgical treatment. Conclusion. The decompression operations for portal system in patients with HC prevent the esophago-gastric hemorrhage occurrence in late period of follow-up and guarantee good survival of the patients, suffering compensated and subcompensated hepatic function

Порівняльне дослідження вмісту білків, азот-вмісних компонентів і ліпідів в плазмі крові та асцитичній рідині у хворих на цироз печінки

Метою дослідження було визначення вмісту білків, токсичних властивостей та концентрації ліпід-вмісних сполук в асцитичній рідини у хворих з цирозом печінки в різні стадії захворювання. Отримані дані свідчать про порушення білкового гомеостазу, підвищення в крові вмісту атерогенних ліпопротеїдів та обумовлені цими змінами порушення структури мембран гепатоцитів у хворих з цирозом печінки на всіх стадіях

Differentiated approach to treatment of arterial hypertension in patients, suffering ischemic cerebral stroke

Objective. To raise the efficacy of treatment of arterial hypertension in patients, suffering ischemic cerebral stroke of the middle grade of severity on background of determination of hemodynamic variant of arterial hypertension. Materials and methods. Prospective nonrandomized investigation concerning 42 patients, suffering ischemic cerebral stroke of middle severity in accordance to the insult severity scale of National Institute of Health (National Institutes of Health Stroke Scale - NIHSS), was conducted. The patients’ middle age have constituted (69.4 ± 1.4) yrs. There were the central hemodynamic indices measured, the arterial hypertension hemodynamic variant determined, the oxygen and hemodynamic status estimated, and in accordance to the results obtained - the differentiated antihypertensive therapy was administered. All the patients were divided into three groups, depending on hemodynamical variant of arterial hypertension: the first group – patients with eukinetic variant, the second group – patients with hypokinetic variant, the third group – patients with hyperkinetic variant. Hemodynamical variant of arterial hypertension was determined in accordance to the referent level of cardiac index. The groups were representative in accordance to age, height, the body mass, the main and concurrent pathology and the cerebral affection degree. Results. In the patients, suffering initial eukinetic hemodynamical variant of arterial hypertension, the cardiac index have fluctuated from 2.88 to 4.67 l × min-1 × m-2, general peripheral vascular resistance have rested in the norm borders, the oxygen saturation level of arterial blood did not demand the oxygen therapy, index of the oxygen delivery have exceeded the appropriate values and fluctuated in borders from 541 to 903 l × min-1 × m-2. In complex of differentiated antihypertensive therapy there was applied a constant intravenous injection of magnesium sulfate in a daily dose 2500 - 5000 mg. For patients with initial hypokinetic hemodynamic variant of arterial hypertension following signs are characteristic: low cardiac index - from 1.65 to 2.08 l × min-1 × m-2, the enhanced general peripheral vascular resistance - 2813 (from 2393 to 3403) dyne × s-1 × cm-5 and the lowered index of the oxygen delivery - from 306 to 412 l × min-1 × m-2. Differentiated antihypertensive therapy was conducted, using urapidyl: intravenous boluses 1.25 – 2.5 mg with further infusion 5 - 40 mg × h-1. For hyperkinetic hemodynamic variant of arterial hypertension the raised cardiac index is characteristic – 3.75 l × min-1 × m-2 (fluctuated in borders from 3.62 to 4.10 l × min-1 × m-2), as well as normal general peripheral vascular resistance - 1189 (from 1055 to 1449) dyne × s-1 × cm-5 and raised index of the oxygen delivery - 762 (from 725 to 828) l × min-1 × m-2. Differentiated antihypertensive therapy was conducted, using labetalol: intravenous infusion with velocity 2 - 8 mg × min-1. Conclusion. In the patients with ischemic cerebral stroke of the middle grade of severity the conduction of differentiated antihypertensive therapy, taking into account hemodynamic type of arterial hypertension and the oxygen-hemodynamic stabilization of the blood circulation system, improved the results of treatment and accelerated the rehabilitation duration

ПАТОФІЗІОЛОГІЧНИЙ ПІДХІД ДО ВИБОРУ ІНДИВІДУАЛЬНОЇ ТАКТИКИ ХІРУРГІЧНОГО ЛІКУВАННЯ ХВОРИХ З ПРИВОДУ ЦИРОЗУ ПЕЧІНКИ З СУПУТНІМ АСЦИТОМ

У 262 хворих, яких лікували в клініці з приводу цирозу печінки (ЦП) у різних стадіях, в плазмі крові та асцитичній рідині (АР) визначали вміст білків, а також інших хімічних сполук і факторів, що свідчать про порушення функції печінки та інтоксикацію організму. Зміни цих показників слід брати до уваги при розробці тактики хірургічного лікування хворих на ЦП, ускладнений асцитом

Результати лікування хворих на цироз печінки із варикозно розширеними венами стравоходу та шлунка при виконанні азиго­портального роз’єднання

Мета ­роботи – дослідити перебіг післяопераційного періоду у хворих на цироз печінки (ЦП) із варикозно-розширеними венами стравоходу і шлунка після виконання операцій азигопортального роз’єднання (АПР). Проаналізовано ефективність виконання та перебіг післяопераційного періоду при лікуванні 67 хворих на ЦП із варикозно розширеними венами стравоходу та шлунка шляхом виконання операцій АПР. Хворих було розподілено на три групи: 1-шу, в якій пацієнтам виконували традиційну операцію АПР Паціори із додатковою повною деваскуляризацією вен шлунка, 2-гу, в якій операцію Паціори доповнювали частковою деваскуляризацією вен шлунка, 3-тю, в якій пацієнтам проводили лише операцію прошивання вен стравоходу та шлунка (без додаткової деваскуляризації).The­ aim – to study postoperative period surveyin patients with liver cirrhosis with varicose oesophageal and stomach veins after azigo-portal dissociation. The comparative consequences of surgical azygo-portal separation have beenanalysed to determine the surgical tactics efficacy in treatment of 67 patients with м and varicose oesophageal and stomach veins. The patients were randomized as follows: the 1st clinical group consisted of patients who underwent traditional azygo-portal separation – Patsiora’s surgery with additional complete gastric veins devascularization, the 2nd group consisted of patients with the Patsiora’s operation accompanied by partial gastric veins devacularization, 3rd group patients onlyunderwent the surgery of oesophageal and gastric veins inserting (without additional devascularization).Цель­ работы – исследовать течение послеоперационного периода у больных циррозом печени (ЦП) с варикозно расширенными венами пищевода и желудка после выполнения операций азиго-портального разобщения (АПР). Проанализирована эффективность выполнения и течение послеоперационного периода при лечении 67 больных ЦП с варикозно-расширенными венами пищевода и желудка путем выполнения операций АПР. Больных разделили на три группы: 1-ю, в которой пациентам выполняли традиционную операцию АПР Пациоры с дополнительной полной деваскуляризацией вен желудка, 2-ю, в которой операцию Пациоры дополняли частичной деваскуляризацией вен желудка, 3-ю, в которой пациентам проводили только операцию прошивания вен пищевода и желудка (без дополнительной деваскуляризации)

Miniinvasive vascular interventions as an alternative surgical method for treatment of the patients, suffering hepatic cirrhosis and portal hypertension

Мета. Визначення ефективності мініінвазивного хірургічного лікування портальної гіпертензії (ПГ) у хворих із цирозом печінки (ЦП) у безпосередньому та віддаленому післяопераційних періодах. Матеріали і методи. Ретроспективно проаналізовано результати хірургічного лікування 200 хворих з ЦП: у 102 із них (1–ша група) діагностували ЦП та варикозне розширення стравохідних та шлункових вен, у 98 (2–га група) – ЦП з ПГ. Результати. Встановлено, що мініінвазивні хірургічні втручання з емболізації шлункових вен, а також операції селективного і парціального портокавального шунтування (ПКШ) з метою корекції ПГ у хворих з ЦП є ефективним альтернативним хірургічним способом лікування. Висновки. Операції з декомпресії портальної системи у хворих з ЦП попереджають виникнення стравохідно–шлункової кровотечі у віддаленому періоді спостереження і забезпечують гарну виживаність хворих з компенсованою або субкомпенсованою функцією печінки.Objective. Determination of efficacy of miniinvasive surgical treatment of portal hypertension (PG) in patients, suffering hepatic cirrhosis (HC) in immediate and late postoperative periods. Маterials and methods. Results of surgical treatment of 200 patients, suffering HC, were analyzed retrospectively: in 102 of them (Group I) HC and gastro–esophageal varices were diagnosed, in 98 (Group II) – HC with PG. Results. There was established, that miniinvasive surgical treatment in volume of the gastric veins embolization, аs well as operations of selective and partial portocaval shunting with the objective to correct a portal hypertension in patients, suffering HC, constitutes effective alternative method of surgical treatment. Conclusion. The decompression operations for portal system in patients with HC prevent the esophago–gastric hemorrhage occurrence in late period of follow–up and guarantee good survival of the patients, suffering compensated and subcompensated hepatic function