Comparative evaluation of different types of bariatric surgery

Introduction. The use of bariatric surgery as a treatment for obesity has increased dramatically over the past few years. Because the results in obese patients with type 2 diabetes were so impressive, the International Diabetes Federation recommended considering bariatric surgery as an acceptable treatment option in patients with a BMI of 30-35 kg / m2 when diabetes cannot be adequately controlled with traditional therapies. The aim of the study is to compare the results of bariatric surgery in patients with metabolic syndrome according to the dynamics of body mass index and major orexigenic and anorexigenic hormones. Material and Methods. The results of surgical treatment of 19 patients with morbid obesity (5 men and 14 women) aged 44 ± 3.26 years with a body mass index ˃40 kg / m2 were evaluated. The control group consisted of 12 patients with normal body mass index and no manifestations of metabolic syndrome. Results. Our study also demonstrated the positive effect of LGAE on hormonal parameters with a decrease in ghrelin and leptin. This helped reduce BMI by 10.12% after 6 months. At the same time there is an increase in adiponectin and resistin. Conclusions. LGAE in patients with ghrelin-associated obesity is possible as an alternative intervention, given its good tolerability. Or, as the first preparatory stage of comprehensive surgical treatment in obese patients who are not good candidates for standard bariatric surgery

A modern view of the causes and mechanisms of the development of acute disseminated peritonitis

Despite the fact that the diagnosis of acute peritonitis has improved in recent years, a wide range of antibiotics is available, and minimally invasive methods of surgical treatment have been implemented, the mortality rate for this disease is high and ranges from 12.5 % to 39.2 %. The purpose of the work was to analyze data from literary sources regarding the classification of acute peritonitis, to summarize the causes and mechanisms of its development among the adult population. Analytical and bibliosemantic research methods were used in the work. It is known that according to the nature of penetration of microflora into the abdominal cavity, peritonitis is divided into primary, secondary and tertiary. According to the clinical course, peritonitis is divided into acute, subacute and chronic. According to the nature of the exudate in the abdominal cavity, serous, serous-purulent, fibrinous, fibrinous-purulent, purulent, hemorrhagic, fecal and purulent peritonitis are distinguished. To date, the existing classifications are constantly being improved and have both practical and academic significance. It has long been known that the cause of unsatisfactory results of surgical treatment of patients with acute disseminated peritonitis can be the development of intra-abdominal hypertension with subsequent development of compartment syndrome and multiple organ failure. The development of multiple organ failure is the leading cause of death in patients with acute surgical pathology. Abdominal compartment syndrome plays a big role in this, the mortality in which reaches very significant figures – 42-68 % and without treatment approaches 100 %. Therefore, the development of acute peritonitis is due to numerous reasons (in particular, acute destructive appendicitis, cholecystitis, perforated ulcer of the stomach or duodenum, intestinal obstruction, tumor processes, gynecological pathology, abdominal injuries, etc.), which in turn causes the absence of a generally recognized justified classification

Dynamics of cytokine profile in patients with abdominal sepsis caused by pancreonecrosis

Acute pancreatitis is one of the most pressing problems of modern pancreatology, according to the authors ranks first among surgical pathologies.The aim of this study was to evaluate the dynamics of cytokine profile in patients with abdominal sepsis caused by pancreatic necrosis.Materials and methods.The study was conducted in 12 patients diagnosed with abdominal sepsis caused by pancreatic necrosis, in the period from 2017 to 2020 who were treated in medical hospitals in Chernivtsi and Ternopil. The control group consisted of 17 patients without signs of abdominal sepsis and acute surgical pathology. Both groups were representative by age, sex, comorbidities, risk factors. Determination of experimental parameters in the blood of patients was performed in the postoperative period (the results were evaluated before surgery, on the first and tenth days of the postoperative period).Research results and their discussion.In patients with abdominal sepsis, a violation of the mechanisms of cell adhesion and costimulatory-cooperative interaction of immunocompetent cells was observed in the preoperative period, as indicated by the low level of CD11a + and CD162 + expression on them. The decrease in the content of IL-6 in the blood with a slight progressive increase in the level of IL-4 corresponds to a moderate imbalance of cytokine regulation of the immune response

Influence of disposable relaparotomy and programmed sanation on the expression and dynamics of clusters determinations on immunocompetent cells of patients with abdominal sepsis caused by severe peritonitis

Relaparotomy in the treatment of postoperative complications of abdominal surgery remains a difficult problem of modern surgery.To evaluate the prognostic value of expression clusters of determination on immunocompetent cells of patients, the dynamics of HLA-DR + molecules and cytokines in the blood of patients with abdominal sepsis caused by severe peritonitis, as well as abscesses and phlegmons for postoperative period.Materials and methods.The study was conducted in 40 patients diagnosed with abdominal sepsis in the period from 2017-2020, which was treated in medical institutions of Chernivtsi and Ternopil in Ukraine, and which were divided into control and research groups. The control group consisted of 17 patients without signs of abdominal sepsis and acute surgical pathology. Determination of the expression of determination clusters such as CD11a, CD162, CD95, CD16 on immunocompetent cells, and the study of the dynamics of expression of HLA-DR + molecules and the content of cytokines IL-2, IL-4, IL-6 in the blood of patients was performed in the postoperative period. Both groups were representative by age, sex, comorbidities, risk factors. Determination of experimental parameters in the blood of patients was performed in the postoperative period (the results were evaluated before surgery, on the first, third, seventh, and on the fourteenth day of the postoperative period).Research results and their discussionIn patients with abdominal sepsis caused by severe peritonitis, the expression of HLA-DR + molecules on immunocompetent cells increases, which to some extent indicates an intensification of γ-interferon synthesis. At the same time, there is a sharp decrease in the content of IL-2 in the blood - the main regulator of a specific immune response

Osteogenic sarcoma - clinical cases in the practice of a children's orthopedist and surgeon

Despite the significant achievements of modern medical science, oncological diseases pose great difficulties regarding the etiology, timely diagnosis, treatment and prevention of these ailments. Early diagnosis of tumors is the main task facing doctors. Our clinical observations over the past 5 years have shown that all children with tumors sought medical help late with advanced forms. Therefore, our task is to convey to a wide range of pediatric specialists, and not only, information that will help to recognize tumors as early as possible. Time is of crucial importance - whether the child will live or not. The given typical clinical cases should alert you to the recognition of tumors. Unfortunately, the markers of osteogenic sarcoma have not been developed at the moment, so clinical signs play an extremely important role in recognizing this disease

ОСОБЛИВОСТІ ЦИТОКІНОВОГО ПРОФІЛЮ У СИРОВАТЦІ КРОВІ ЩУРІВ ЗА УМОВИ КОРЕКЦІЇ ТРАВМИ М’ЯЗІВ ПЛАЗМОЮ КРОВІ, ЗБАГАЧЕНОЮ ТРОМБОЦИТАМИ

Summary. Platelet-rich plasma have become increasingly relevant in the last decade and are increasingly the focus of experimental and clinical research in the context of wound healing and tissue regeneration. However, despite various programs, the effectiveness of regenerative methods of treatment of platelet-rich blood plasma remains relevant. The aim of the study – to evaluate the efficacy of platelet-rich plasma on cytokine profile in the setting of experimental muscle injury. Materials and Methods. The experimental study was performed on 92 nonlinear white rats. The injury was modeled according to the developed method in the conditions of thiopental-sodium anesthesia. Obtaining platelet-rich plasma occurred in two stages with all the rules of sterility. Determination of serum cytokines (TNFα, IL1β, IL6, IL10) by solid-phase enzyme-linked immunosorbent assay. Results. Serum proinflammatory cytokines in rats muscle injury were significantly higher than in animals without simulated pathology. The use of platelet-rich blood plasma (PRP) was accompanied by a decrease in the concentration of proinflammatory serum cytokines. Comparing the data obtained before and after correction, we can conclude about the anti-inflammatory effect of PRP, which was characterized by a decrease in the concentration of proinflammatory cytokines, which are strongly produced in the inflammatory process in response to muscle injury at all times, and hyperproduction of anti-inflammatory IL10, which can inhibit TNFα production and mitigate its negative effects. Conclusions. Thus, in animals with mechanical injury to the thigh muscles, there is an increase in the concentration of IL1β, TNFα and IL6 in the serum against the background of depletion of anti-inflammatory reserves. The use of PRP reduces the proinflammatory effect of cytokines by reducing their concentration from the first day of the experiment.Резюме. Плазма крові, збагачена тромбоцитами, набула великої актуальності в останнє десятиліття і становлять все більшу спрямованість експериментального та клінічного дослідження в контексті загоєння ран та регенерації тканин. Однак незважаючи на різноманітні програми, ефективність регенеративних методів лікування плазмою крові, збагаченою тромбоцитами, залишається актуальною. Мета дослідження – оцінити ефективність плазми крові, збагаченої тромбоцитами, на показники цитокінового профілю за умови експериментальної травми м’язів. Матеріали і методи. Експериментальне дослідження виконано на 92 нелінійних білих щурах. Травму моделювали за розробленою методикою в умовах тіопентал-натрієвого знеболюванняння. Отримання плазми, збагаченої тромбоцитами, відбувалося у два етапи з дотриманням усіх правил стерильності. Визначали вміст цитокінів сироватки крові (TNFα, IL1β, IL6, IL10) методом твердофазового імуноферментного аналізу. Результати. Показники прозапальних цитокінів сироватки крові у щурів, яким моделювали травму м’язів, були достовірно вищими, ніж у тварин без змодельованої патології. Застосування плазми крові, збагаченої тромбоцитами, супроводжувалось зменшенням концентрації прозапальних цитокінів сироватки крові. Порівнюючи отримані дані до та після корекції, можна зробити висновок щодо протизапального ефекту PRP, який характеризувався зниженням концентрації прозапальних цитокінів, які посилено продукуються при запальному процесі у відповідь на травму м’язів у всі терміни спостереження, та гіперпродукцією протизапального IL10, який може пригнічувати вироблення TNFα та послаблювати його негативні ефекти. Висновки. У тварин з механічною травмою м’язів стегна спостерігається підвищення концентрації IL1β, TNFα та IL6 сироватки крові на тлі виснаження протизапальних резервів. Застосування плазми, збагаченої тромбоцитами, зменшує прозапальний ефект цитокінів шляхом зниження їх концентрації, починаючи з першої доби експерименту

Ефективність збагаченої тромбоцитами плазми крові в індукції загоєння м’язової тканини в експериментальному дослідженні

The aim of the work: to evaluate the effectiveness of platelet-rich blood plasma in the induction of muscle healing in an experimental study. Materials and Methods. The experiment was performed on 92 laboratory rats, which were on the standard diet of the vivarium. Experimental animals were divided into three groups: control – 12 intact, the first experimental group – 40 with traumatic thigh muscle injury without the introduction of platelet-rich blood plasma, the second experimental group – 40 with traumatic thigh muscle injury and the introduction of platelet-rich blood plasma. Preparation of PRP took place in two stages. The effect of platelet-rich blood plasma correction on changes in lipid peroxidation (LPO) and antioxidant protection (AOC) and morphological changes in muscle tissue was analyzed in an experiment in traumatic muscle injury with platelet-rich blood plasma. Biological material was collected on the 1st, 7th, 14th, 21th day after traumatic muscle injury. Results and Discussion It was found that the use of platelet-rich blood plasma reduces the activity of lipid peroxidation, which reduces the signs of inflammation in the injured muscle, which are morphologically manifested on the 7th, 14th day by the following changes: on the 7th day the area of ​​damage was represented by moderate dystrophic changes in muscle fibers, slight edema and an increase in the number of fibroblasts. After 14 days, a small amount of collagen stroma with formed granulation tissue, residual edema and isolated dystrophic muscle changes were visualized, necrotic manifestations were not observed. On day 21, loose collagen fibers were replaced with a hyaline stroma at the site of injury. The number of lympho- and plasma cells, fibroblasts, mast cells decreased sharply and perivascular edema practically disappeared. The vessels of the microcirculatory tract were clearly visualized. The structure of the muscle fibers themselves improved: the sarcoplasm received dyes more intensively, the nuclei regained their localization.Цель работы: оценить эффективность обогащенной тромбоцитами плазмы крови в индукции заживления мышечной ткани в экспериментальном исследовании. Материалы и методы. Эксперимент проведен на 92 лабораторных крысах, которые находились на стандартном рационе вивария. Подопытные животные были разделены на три группы: контроль – 12 интактные, первая исследовательская группа – 40 с травматическим поражением мышц бедра без введения обогащенной тромбоцитами плазмы крови, вторая исследовательская группа – 40 с травматическим поражением мышц бедра и введением обогащенной тромбоцитами плазмы крови. Приготовление PRP происходило двухэтапного. Было проанализировано влияние коррекции обогащенной тромбоцитами плазмы крови на изменения пероксидного окисления липидов (ПОЛ) и антиоксидантной защиты (АОС) и морфологические изменения в мышечной ткани в эксперименте при травматическом поражении мышц, которым проводилась коррекция обогащенной тромбоцитами плазмой крови. Забор биологического материала проводили на 1-е, 7-е, 14-е, 21-е сутки после травматического поражения мышц. Результаты исследований и их обсуждение. Установлено, что применение обогащенной тромбоцитами плазмы крови приводит к уменьшению активности пероксидного окисления липидов, что способствует уменьшению признаков воспаления в травмированной мышце, которые морфологически проявляются на 7-е, 14-е сутки, 21 сутки  следующими изменениями: на 7-е сутки участок повреждения был представлен ​​умеренными дистрофическими изменениями в мышечных волокнах, незначительным отеком и увеличением количества фибробластов. Через 14 суток визуализировалось незначительное количество коллагеновой стромы со сформированной грануляционной тканью, остаточные явления отека и единичные дистрофические изменения мышц, некротические проявления не наблюдались. На 21-е сутки в области повреждения рыхлые коллагеновые волокна замещались гиалинизированной стромой. Резко уменьшалось количество лимфо- и плазмоцитов, фибробластов, тучных клеток и практически исчезал периваскулярный отек. Четко сохраненными визуализировались сосуды микроциркуляторного русла. Улучшалась структура самих мышечных волокон: саркоплазма интенсивнее воспринимала красители, ядра восстанавливали свою локализацию.Мета роботи: вивчити в експерименті вплив збагаченої тромбоцитами плазми крові в індукції загоєння м’язової тканини після травматичного ураження. Матеріали і методи. Експеримент проведено на 92 лабораторних щурах, які знаходились на стандартному раціоні віварію. Дослідні тварини були розділені на три групи: контроль – 12 інтактні, перша дослідна група – 40 із травматичним ураженням м’язів стегна без введення збагаченої тромбоцитами плазми крові, друга дослідна група – 40 з травматичним ураженням м’язів стегна та введенням збагаченої тромбоцитами плазми крові. Приготування PRP відбувалося двохетапно. Було проаналізовано вплив корекції збагаченої тромбоцитами плазми крові на зміни пероксидного окиснення ліпідів (ПОЛ) та антиоксидантного захисту (АОС) і морфологічні зміни в м’язовій тканині в експерименті при травматичному ураженні м’язів, яким проводилася корекція збагаченою тромбоцитами плазмою крові. Забір біологічного матеріалу проводили на 1-шу, 7-му, 14-ту, 21-шу доби після травматичного ураження м’язів. Результати досліджень та їх обговорення. Встановлено, що застосування збагаченої тромбоцитами плазми крові призводить до зменшення активності пероксидного окиснення ліпідів, що зумовлює зменшення ознак запалення в травмованому м’язі, які морфологічно проявляються на 7-му, 14-ту добу, 21-шу доби наступними змінами: на 7-му добу ділянка пошкодження була представлена помірними дистрофічними змінами в м’язових волокнах, незначним набряком та збільшенням кількості фібробластів. Через 14 діб візуалізувалась незначна кількість колагенової строми із сформованою грануляційною тканиною, залишкові явища набряку та поодинокі дистрофічні зміни м’язів, некротичні прояви не спостерігались. На 21-шу добу в ділянці пошкодження пухкі колагенові волокна заміщувались гіалінізованою стромою. Різко зменшувалась кількість лімфо- та плазмоцитів, фібробластів, опасистих клітин та практично зникав периваскулярний набряк. Чітко збереженими візуалізувались судини мікроциркуляторного русла. Покращувалась структура самих м’язових волокон: саркоплазма інтенсивніше сприймала барвники, ядра відновлювали свою локалізацію

ВПЛИВ ЗБАГАЧЕНОЇ ТРОМБОЦИТАМИ ПЛАЗМИ КРОВІ НА СТАН СИСТЕМИ ПРОТЕЇНАЗИ/ІНГІБІТОРИ ПРОТЕЇНАЗ ПРИ ТРАВМАТИЧНОМУ УРАЖЕННІ М᾽ЯЗІВ

Disorders of the proteinase-inhibitory system play an important role in the pathogenesis of many pathological processes. Excessive proteolysis can lead to the development of a number of pathological conditions that are accompanied by destructive, inflammatory and immune reactions. The aim of the study – to establish the features of the functioning of the proteinase/inhibitors proteinase system under conditions of traumatic muscle injury in the experiment and to find out the effect of platelet-rich blood plasma on the state of protease/antiprotease activity. Material and Methods. Thigh muscle injury was modeled according to the developed technique under conditions of thiopental sodium anesthesia. Experimental animals were divided into three groups: I – control (without simulated pathology), II – animals with traumatic injury to the thigh muscles without the introduction of platelet-rich blood plasma, III – animals with traumatic injury to the thigh muscles and the administration of platelet-rich blood plasma. The preparation of PRP took place in two stages. The effect of correction of platelet-rich blood plasma on changes in proteolytic properties and antiproteolytic activity of blood in an experiment with traumatic muscle injury, which was corrected with platelet-rich blood plasma, was analyzed. The sampling of biological material was carried out on the 1st, 7th, 14th, 21st days after the traumatic muscle injury. Spectrophotometric techniques were used to study the activity of the proteinase system and the content of proteolysis inhibitors. Results and Discussion. Platelet-rich blood plasma (PRP) was studied for indicators of the proteinase-inhibitory system of the blood. In animals with muscular trauma, an increase in the proteolytic activity of the blood was observed against the background of a slight increase in the content of α1-protease inhibitor and α2-macroglobulin, which indicates an insufficient increase in antiproteolytic potential to inhibit the development of destruction. In animals that were injected with PRP after injury, there is a significant increase in proteolytic activity of the blood against the background of a more pronounced increase in antiprotease activity. This leads to a decrease in the proteolysis index. Conclusions. With mechanical muscle injury, an intensive increase in the proteolytic activity of the blood is observed against the background of a slight increase in antiprotease activity. The use of PRP as a means of correction is accompanied by an increase in antiprotease activity and a decrease in the proteolysis index.Нарушения протеиназо-ингибиторной системы играют важную роль в патогенезе многих патологических процессов. Чрезмерный протеолиз может привести к развитию целого ряда патологических состояний, сопровождающихся возникновением деструктивных, воспалительных и иммунных реакций. Цель – установить особенности функционирования системы протеиназы/ингибиторы протеиназ в условиях травматического поражения мышц в эксперименте и выяснить влияние обогащенной тромбоцитами плазмы крови на состояние протеазно/антипротеазной активности. Материал и методы. Травму мышц бедра моделировали согласно разработанной методике в условиях тиопентал-натриевого обезболивания. Опытные животные были поделены на три группы: I – контроль (без смоделированной патологии), II – животные с травматическим поражением мышц бедра без введения обогащенной тромбоцитами плазмы крови, III – животные с травматическим поражением мышц бедра и введением обогащенной тромбоцитами плазмы крови. Приготовление PRP происходило двухэтапно. Было проанализировано влияние коррекции обогащенной тромбоцитами плазмы крови на изменения протеолитических свойств и антипротеолитической активности крови в эксперименте при травматическом поражении мышц животных, которым проводилась коррекция обогащенной тромбоцитами плазмой крови. Забор биологического материала проводили на 1-е, 7-е, 14-е, 21-е сутки после травматического поражения мышц. Для исследования активности протеиназной системы и содержания ингибиторов протеолиза использованы спектрофотометрические методики. Результаты. Исследовано влияние обогащенной тромбоцитами плазмы крови (PRP) на показатели протеиназ-ингибиторной системы крови. У животных с мышечной травмой установлено повышение протеолитической активности крови на фоне незначительного роста содержания α1-ингибитора протеаз и α2-макроглобулина, что указывает на недостаточное усиление антипротеолитичного потенциала для сдерживания развития деструкции. У животных, которым после нанесения травмы вводили PRP, имеет место достоверный рост протеолитической активности крови на фоне более отчетливого увеличения антипротеазной активности. Это приводит к снижению индекса протеолиза. Вывод. При механической травме мышц наблюдается интенсивный рост протеолитической активности крови на фоне незначительного повышения антипротеазной активности. Применение PRP как средства коррекции сопровождается ростом антипротеазной активности и снижением индекса протеолиза.Порушення протеїназо-інгібіторної системи відіграють важливу роль у патогенезі багатьох патологічних процесів. Надмірний протеоліз може спричинити розвиток цілої низки патологічних станів, що супроводжуються виникненням деструктивних, запальних та імунних реакцій. Мета – встановити особливості функціонування системи протеїнази/інгібітори протеїназ за умов травматичного ураження м᾽язів в експерименті і з᾽ясувати вплив збагаченої тромбоцитами плазми крові на стан протеазно/антипротеазної активності. Матеріал і методи. Травму м᾽язів стегна моделювали за розробленою методикою в умовах тіопентало-натрієвого знеболювання. Дослідні тварини були поділені на три групи: І – контроль (без змодельованої патології), ІІ – тварини з травматичним ураженням м᾽язів стегна без введення збагаченої тромбоцитами плазми крові, ІІІ – тварини з травматичним ураженням м᾽язів стегна та введенням збагаченої тромбоцитами плазми крові. Тварин на 1-шу, 7-му, 14-ту, 21-шу доби після моделювання травми виводили з експерименту. Приготування PRP відбувалося двоетапно. Було проаналізовано вплив корекції збагаченої тромбоцитами плазми крові на зміни активності системи протеолізу і показників антипротеазної системи в експерименті при травматичному ураженні м᾽язів тварин, яким проводилася корекція збагаченою тромбоцитами плазмою крові. Забір біологічного матеріалу проводили на 1-шу, 7-му, 14-ту, 21-шу доби після травматичного ураження м᾽язів. Для дослідження активності протеїназної системи та вмісту інгібіторів протеолізу використані спектрофотометричні методи. Результати. Досліджено вплив збагаченої тромбоцитами плазми крові (PRP) на показники протеїназо-інгібіторної системи крові. У тварин з м᾽язовою травмою встановлено підвищення протеолітичної активності крові на тлі незначного зростання вмісту α1-інгібітора протеаз та α2-макроглобуліну, що вказує на недостатнє посилення антипротеолітичного потенціалу для стримування розвитку деструкції. У тварин, яким після нанесення травми вводили PRP, відбувалося достовірне зростання протеолітичної активності крові на тлі більш виразного збільшення антипротеазної активності. Це призводить до зниження індексу протеолізу. Висновок. При механічній травмі м᾽язів спостерігається інтенсивне зростання протеолітичної активності крові на тлі незначного підвищення антипротеазної активності. Застосування PRP як засобу корекції супроводжується зростанням антипротеазної активності та зниженням індексу протеолізу

Interrelation of the main hormonal markers in patients with metabolic syndrome

Background. The study of the relationships between the main hormonal markers in patients with metabolic syndrome is relevant due to the growing prevalence of this syndrome in the world. The metabolic syndrome is a complex of risk factors, such as obesity, insulin resistance, hypertension and dyslipidaemia, and is known to significantly increase the risk of developing cardiovascular disease and diabetes. The aim. The aim is to trace the relationship between hormonal markers of metabolic syndrome and assess their impact on its development. Materials and methods. The study involved 96 participants from the Ukrainian population, comprising 53 cases of obesity and 43 non-obese individuals (controls), with no significant age and sex differences between the groups. The hormonal markers investigated included Leptin, Ghrelin, Adiponectin, and Resistin. The determination of serum levels was performed using specific ELISA kits, and correlation analyses were conducted to assess the associations between these markers. Results and discussion. The correlation analysis revealed a statistically significant close negative association between Ghrelin and Leptin levels (ρ = -0.633, p < 0.001). This implies that as Leptin levels decrease, Ghrelin levels tend to increase. The regression analysis demonstrated that 26.7% of the observed variance in Ghrelin levels could be explained by changes in Leptin levels. A strong negative correlation was observed between Adiponectin and Leptin levels (ρ = -0.818, p < 0.001). This indicates that as Leptin levels decrease, Adiponectin levels tend to increase. The regression analysis suggested that 54.8% of the observed variance in Adiponectin levels could be explained by changes in Leptin levels. The correlation analysis indicated a strong positive association between Resistin and Leptin levels (ρ = 0.776, p < 0.001). As Leptin levels increase, Resistin levels also tend to increase. The regression analysis suggested that 47.5% of the observed variance in Resistin levels could be explained by changes in Leptin levels. Conclusions. The study reveals significant correlations between hormonal markers in metabolic syndrome patient