Influence of shortwave laser therapy on morphometric parameters of sciatic nerve regeneration after experimental neurorrhaphy

The aim of this work was to reveal the effectiveness of delayed laser therapy for the regeneration of the sciatic nerve. Materials and methods. In 21 rats, transection and epineural microsurgical suture of the right sciatic nerve (SN) were performed. In 16 rats (experimental group) in the period from 1.0 to 2.5 months after surgery, a course of laser therapy (LT-1, n = 8) and a delayed (after 6 months) course of laser therapy (LT-2, n = 8) were used 18 sessions were performed in each subgroup. Laser therapy was not performed in 5 operated animals and they were included in the control group. The terms of withdrawal of rats from the experiment were 2.5 and 12.0 months after the operation. During the morphometry of semi-thin sections distal to the level of the sutures, the volumetric density of the constituent elements of the SN, the number density of myelinated nerve fibers (MNF), their diameters, the thickness of the axons and myelin sheath, the myelination index (index G) distribution of MNF by diameter and dependence of index G on the fiber caliber were measured. For double control, we used muscle morphometry data from intact rats (Intact). Muscle tissue was additionally examined by the method of transmission electron microscopy using a generally accepted technique with a REM-100 electron microscope (Selmi, Sumy, Ukraine). Results. In the control group, as compared to the intact group, the numerical density of muscle fibers was 21 % higher, but 38 % less than the numerical density of microvessels, therefore, the vascularization index was reduced by 1.7 times. The obtained results indicated laser compensation for denervation atrophy, which was confirmed by morphometric data. Conclusions. The results of the study indicate a stimulating prolonged effect of delayed laser therapy in regenerative axonogenesis

Відеокапсульна ендоскопія в діагностиці хвороби Крона

The aim of the work: to improve the effectiveness of diagnosis of Crohn’s disease. Materials and Methods. The study analyzed 288 patients with irritable bowel syndrome. Depending on the diagnostic tactics, patients were divided into 2 groups. Groups of patients were comparable in age and sex. Group 1 included patients with irritable bowel syndrome for the period from 2010 to 2013, who were diagnosed by traditional methods without the use of video capsule endoscopy. This group consisted of 143 patients (49.6 %). Group 2 of patients were diagnosed according to the algorithm developed by us, using video capsule endoscopy, ileocolonoscopy and, if necessary, enteroscopy with biopsy from the affected areas. This group consisted of 145 patients (50.3 %). Results and Discussion. The results of the examination of patients of the first and second groups showed that Crohn’s disease was detected in 20 (13.9 %) patients of the group 1 and due to the use of video capsule endoscopy, colonoscopy, enteroscopy, biopsy was detected in 48 (33.1%) patients of the group 2. In addition, 68 patients of the group 1 with a diagnosis of irritable bowel syndrome, who were under dynamic observation in our clinic, were examined according to the developed algorithm. The results showed that 25 (36.7 %) patients out of 68 had Crohn’s disease of the small intestine.Цель работы: повысить эффективность диагностики болезни Крона. Материалы и методы. Проведен анализ диагностики 288 пациентов с синдромом раздраженной кишки. В зависимости от диагностической тактики пациенты были разделены на 2 группы. Группы больных были сопоставимы по возрасту и полу. В первую группу вошли пациенты с синдромом раздраженной кишки за период с 2010 по 2013 года, которым выполнялась диагностика традиционными методами без применения видеокапсульной эндоскопии. Данная группа насчитывала 143 пациента (49,6 %). Во второй группе пациентам проводилась диагностика по разработанному нами алгоритму, то есть с применением видеокапсульной эндоскопии, илиоколоноскопии и при необходимости энтероскопии с забором биопсии с пораженных участков. Данная группа насчитывала 145 пациентов (50,3 %). Результаты исследований и их обсуждение. Полученные результаты обследования пациентов первой и второй группы показали, что болезнь Крона была обнаружена у 20 (13,9 %) пациентов первой группы и благодаря использованию видеокапсульной эндоскопии, колоноскопии, энтероскопии, биопсии была обнаружена у 48 (33,1 %) пациентов второй группы. Кроме этого, в 68 пациентов первой группы с диагнозом синдром раздраженной кишки, которые находились под динамическим наблюдением в нашей клинике, было проведено обследование по разработанному алгоритму. Результаты показали, что у 25 (36,7 %) пациентов из 68 была обнаружена болезнь Крона тонкой кишки.Мета роботи: підвищити ефективність діагностики хвороби Крона. Матеріали і методи. Проведено аналіз діагностики 288 пацієнтів із синдромом подразненої кишки. Залежно від діагностичної тактики пацієнти були розділені на 2 групи. Групи хворих були порівняними за віком та статтю. В першу групу увійшли пацієнти з синдромом подразненої кишки за період з 2010 по 2013 роки, яким виконувалася діагностика традиційними методами без застосування відеокапсульної ендоскопії. Дана група налічувала 143 пацієнти (49,6 %). У другій групі пацієнтам проводилася діагностика за розробленим нами алгоритмом, тобто з застосуванням відеокапсульної ендоскопії,  ілеоколоноскопії та за необхідністю ентероскопії із забором біопсії з уражених ділянок. Дана група налічувала 145 пацієнтів (50,3 %). Результати досліджень та їх обговорення. Отримані результати обстеження пацієнтів першої та другої групи показали, що хвороба Крона була виявлена у 20 (13,9 %) пацієнтів першої групи та завдяки використанню відеокапсульної ендоскопії, колоноскопії, ентероскопії, біопсії була виявлена у 48 (33,1 %) пацієнтів другої групи. Крім цього, у 68 пацієнтів першої групи з діагнозом синдром подразненої кишки, які знаходилися під динамічним спостереженням у нашій клініці, було проведено обстеження за розробленим алгоритмом. Результати показали, що у 25 (36,7 %) пацієнтів з 68 було виявлено хворобу Крона тонкої кишки

ЕФЕКТИВНІСТЬ ТЕХНОЛОГІЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ЦИФРОВИХ НАВЧАЛЬНИХ АУДИТОРІЙ

Background. The technology of organizing digital educational classroom as a unified learning environment is described. This technology provides unlimited possibilities for practical training of students, flexible organization of specialized classes and the formation of a profound level of knowledge. Results. It is shown that the use of computer technologies, in particular digital audiences, has a large number of advantages — the ability to assess the competence of the students, assess the effectiveness of the main stages of continuous professional development of doctors and pharmacists, provide students with any level of learning the tool for further access to medical knowledge, necessary to provide quality care and lifelong learning. Conclusions. It was emphasized that it is extremely important to ensure the advanced training of teachers of higher medical educational institutions with new information technologies.Описана технология организации цифровых учебных аудиторий как среды объединенного обучения, которая предоставляет неограниченные возможности для практического обучения слушателей, гибкой организации специализированных занятий и формирование глубокого уровня знаний. Показано, что использование компьютерных технологий, в частности цифровых аудиторий, имеет большое количество преимуществ — возможность оценить компетентность слушателей, оценить эффективность основных этапов непрерывного профессионального развития врачей, предоставить слушателям на любом уровне обучения инструмент для дальнейшего доступа к медицинским знаниям, необходимым для предоставления качественной медицинской помощи и обучения в течение всей жизни. Подчеркнуто, что важным является обеспечение опережающей подготовки и обучения преподавателей заведений высшего медицинского образования новым информационным технологиям.Описано технологію організації цифрових навчальних аудиторій як середовища об'єднаного навчання, що надає необмежені можливості для практичного навчання слухачів, гнучкої організації спеціалізованих занять і формування глибокого рівня знань. Показано, що використання комп'ютерних технологій, зокрема цифрових аудиторій, має велику кількість переваг — можливість оцінити компетентність слухачів, оцінити ефективність основних етапів безперервного професійного розвитку лікарів, надати слухачам на будь-якому рівні навчання інструмент для подальшого доступу до медичних знань, необхідний для надання якісної допомоги та навчання протягом усього життя. Підкреслено, що важливим є забезпечення випереджаючої підготовки та навчання науково-педагогічних працівників закладів вищої медичної освіти новим інформаційним технологіям

A Case of Primary Amyloidosis Involving Liver, Stomach, Intestines, and Heart without Evident Kidney Involvement

Aim. Systemic amyloidosis caused by the synthesis and deposition of immunoglobulin light chains (AL amyloidosis) is a relatively rare disease that involves heart, kidneys, peripheral nervous system, gastrointestinal tract, and has a large number of various clinical manifestations. We present a clinical case of systemic AL amyloidosis with a predominant involvement of liver, stomach, intestines, and heart in a Caucasian female.Key points. A Caucasian woman presented to clinic with severe general weakness, abdominal pain, diarrhea, sudden weight loss, and palpitation. Initial examination revealed a duodenal bulb ulcer complicated by bleeding and polyps in the retrobulbar part of duodenum. Decreased hemoglobin levels, elevated levels of alkaline phosphatase, gamma-glutamyltransferase, and N-terminal prohormone of brain natriuretic peptide, signs of heart failure with preserved ejection fraction, and hepatomegaly became the basis for a clinical suspicion of AL amyloidosis and puncture liver biopsy. Histochemical and immunohistochemical studies of liver, stomach, and duodenum biopsy specimens confirmed AL amyloidosis. Timely diagnosis made it possible to conduct a specific therapy with melphalan plus dexamethasone, get a satisfactory response and improve the patient’s condition.Conclusion. A thorough examination of patients along with a pathomorphological and immunohistochemical study of the biopsy specimens is the basis for confirming the diagnosis of AL amyloidosis, selecting the proper therapy, improving the condition of patients and their survival

Автоматичний режим ендовенозного електрозварювання в лікуванні варикозної хвороби нижніх кінцівок

Мета. Вивчити ефективність застосування автоматичного режиму ендовенозного електрозварювання (ЕВЕЗ) в лікуванні варикозної хвороби нижніх кінцівок (ВХНК). Матеріали і методи. Автоматичний режим ЕВЕЗ досліджували на видалених сегментах великої підшкірної вени (ВПВ), визначаючи температуру, опір та морфологічні зміни. Проаналізовані результати застосування методу у 56 пацієнтів з ВХНК С2 - С5 класів (за класифікацією СЕАР - clinic, etiolody, anatоmy, pathogenesis): 21 чоловіка та 35 жінок у віці 18 - 63 років. Критерії оцінки: післяопераційний біль (ПБ), анатомічний результат, ускладнення. Втручання виконували під інфільтраційною анестезією 0,125% розчином бупівакаїну. Результати визначали під час ультразвукового ангіосканування через 14 діб, 3 і 6 міс. Результати. Протягом автоматичного циклу ЕВЕЗ (5 - 12 с) відбувалася оклюзія ВПВ при температурі 55 - 75 °С. Визначена альтерація вени на глибину ендотеліального та субендотеліального шарів без пошкодження паравазальної клітковини. ПБ був помірний. Фіброзну трансформацію (ФТ) ВПВ через 6 міс встановили у 55 (98,2%) пацієнтів. Екхімози та парестезію спостерігали у 4 (7,1%) та 2 (3,6%) пацієнтів. Висновки. Автоматичний режим ЕВЕЗ, який ґрунтується на взаємозв’язку електричних параметрів зварювання та опору тканин, забезпечує оклюзію ВПВ з подальшою ФТ, супроводжується низьким нагрівом вени та виключає вплив суб’єктивних факторів на результати операції

Cause of Death and Predictors of All-Cause Mortality in Anticoagulated Patients With Nonvalvular Atrial Fibrillation : Data From ROCKET AF

M. Kaste on työryhmän ROCKET AF Steering Comm jäsen.Background-Atrial fibrillation is associated with higher mortality. Identification of causes of death and contemporary risk factors for all-cause mortality may guide interventions. Methods and Results-In the Rivaroxaban Once Daily Oral Direct Factor Xa Inhibition Compared with Vitamin K Antagonism for Prevention of Stroke and Embolism Trial in Atrial Fibrillation (ROCKET AF) study, patients with nonvalvular atrial fibrillation were randomized to rivaroxaban or dose-adjusted warfarin. Cox proportional hazards regression with backward elimination identified factors at randomization that were independently associated with all-cause mortality in the 14 171 participants in the intention-to-treat population. The median age was 73 years, and the mean CHADS(2) score was 3.5. Over 1.9 years of median follow-up, 1214 (8.6%) patients died. Kaplan-Meier mortality rates were 4.2% at 1 year and 8.9% at 2 years. The majority of classified deaths (1081) were cardiovascular (72%), whereas only 6% were nonhemorrhagic stroke or systemic embolism. No significant difference in all-cause mortality was observed between the rivaroxaban and warfarin arms (P=0.15). Heart failure (hazard ratio 1.51, 95% CI 1.33-1.70, P= 75 years (hazard ratio 1.69, 95% CI 1.51-1.90, P Conclusions-In a large population of patients anticoagulated for nonvalvular atrial fibrillation, approximate to 7 in 10 deaths were cardiovascular, whereasPeer reviewe

Cardiovascular Risk Reduction with Icosapent Ethyl for Hypertriglyceridemia

BACKGROUND Patients with elevated triglyceride levels are at increased risk for ischemic events. Icosapent ethyl, a highly purified eicosapentaenoic acid ethyl ester, lowers triglyceride levels, but data are needed to determine its effects on ischemic events. METHODS We performed a multicenter, randomized, double-blind, placebo-controlled trial involving patients with established cardiovascular disease or with diabetes and other risk factors, who had been receiving statin therapy and who had a fasting triglyceride level of 135 to 499 mg per deciliter (1.52 to 5.63 mmol per liter) and a low-density lipoprotein cholesterol level of 41 to 100 mg per deciliter (1.06 to 2.59 mmol per liter). The patients were randomly assigned to receive 2 g of icosapent ethyl twice daily (total daily dose, 4 g) or placebo. The primary end point was a composite of cardiovascular death, nonfatal myocardial infarction, nonfatal stroke, coronary revascularization, or unstable angina. The key secondary end point was a composite of cardiovascular death, nonfatal myocardial infarction, or nonfatal stroke. RESULTS A total of 8179 patients were enrolled (70.7% for secondary prevention of cardiovascular events) and were followed for a median of 4.9 years. A primary end-point event occurred in 17.2% of the patients in the icosapent ethyl group, as compared with 22.0% of the patients in the placebo group (hazard ratio, 0.75; 95% confidence interval [CI], 0.68 to 0.83; P<0.001); the corresponding rates of the key secondary end point were 11.2% and 14.8% (hazard ratio, 0.74; 95% CI, 0.65 to 0.83; P<0.001). The rates of additional ischemic end points, as assessed according to a prespecified hierarchical schema, were significantly lower in the icosapent ethyl group than in the placebo group, including the rate of cardiovascular death (4.3% vs. 5.2%; hazard ratio, 0.80; 95% CI, 0.66 to 0.98; P=0.03). A larger percentage of patients in the icosapent ethyl group than in the placebo group were hospitalized for atrial fibrillation or flutter (3.1% vs. 2.1%, P=0.004). Serious bleeding events occurred in 2.7% of the patients in the icosapent ethyl group and in 2.1% in the placebo group (P=0.06). CONCLUSIONS Among patients with elevated triglyceride levels despite the use of statins, the risk of ischemic events, including cardiovascular death, was significantly lower among those who received 2 g of icosapent ethyl twice daily than among those who received placebo. (Funded by Amarin Pharma; REDUCE-IT ClinicalTrials.gov number, NCT01492361

The role in thanatogenesis of generalized brain edema in ischemic cerebral infarction (computer-morphometric research)

This work presents the results of computer-morphometric study of perivascular and pericellular free (oedematous) spaces in brain cortex at death from the ischemic cerebral infarction and from reasons unconnected directly with cerebral pathology. It was revealed, that the mean area of perivascular spaces (vasogenic edema index) at brain infarction in 13 times exceeds such at extracerebral pathology, and mean area of pericellular spaces (cytotoxic edema index) – almost in 12 times, but also it substantially differs on the degree of variation (in 2,5 times higher, than area of perivascular spaces)