Педагогічні умови розвитку інформаційної культури проектування студентів

The article reveals the features and basic organizational and educational conditions for the development of project management students' information culture. It has been found that information culture implies students’ information literacy, ICT knowledge and skills, general cultural development motivation, ICT-specific thinking, independence and creativity.У статті розкрито особливості та основні організаційні та освітні умови розвитку інформаційної культури студентів-менеджерів проектів. Було встановлено, що інформаційна культура передбачає інформаційну грамотність учнів, знання та навички ІКТ, загальну мотивацію культурного розвитку, мислення, що залежить від ІКТ, незалежність та творчість

Use of information technologies in future project managers' training

У статті уточнено поняття «проект» і управління ним, обґрунтовано застосування інформаційних систем і технологій у підготовці майбутніх фахівців нового профілю – проект-менеджер (керівник проектів і програм), розкрито особливості застосування інформаційних систем управління проектами, визначено функції інформаційних систем управління проектами, розглянуто матеріали і методи реалізації проекту, структуровано переваги застосування ІТ у створенні проекту. Окреслено зміст підготовки проект-менеджерів у Навчально-науковому інституті менеджменту та психології ДВНЗ «Університет менеджменту освіти». Встановлено, що майбутні проект-менеджери мають обов’язково знати основні характеристики, функціональні можливості та особливості практичного використання програмних засобів MS Project, Oracle Primavera та ін., визначати мету і засоби розробки календарно-сітьової моделі, використовувати вимогиткорпоративного стандарту у використанні програмного забезпечення проекту, формулювати вимоги до програмних засобів управління проектами для вирішення конкретних завдань, використовувати програмні засоби для планування, моніторингу та аналізу виконання проектуThe article clarifies the concepts of project and project management, substantiates the use of information systems and technologies in training specialists in project management (project manager and program manager), discusses the characteristics and functions of project management information systems as well as describes the materials and methods of project implementation and the advantages of using IT for project creation. The author outlines the contents of project managers' training at the University of Education Management Educational-Scientific Institute of Management and Psychology and claims that future project managers must know the main characteristics and functionalities of and be trained to use the MS Project, Oracle Primavera, etc. The project management students also have to be able to determine the purpose of and tools for a calendar network model development, to formulate requirements for project management software in solving specific problems as well as to use software for project planning, monitoring and analysi

Formation model of future progect managers information culture

У статті розкрито особливості процесу формування інформаційної культури менеджерів проектів. Сформульовано поняття інформаційна культура менеджера проекту, що є базовим інваріантним компонентом управлінської діяльності менеджера проекту та складною індивідуально-професійною формацією, що, в свою чергу, забезпечує ефективне впровадження інформаційної діяльності в розробці та реалізація проекту. Встановлено, що інформаційна модель майбутніх менеджерів проектів інформаційна культура повинна відображати загальні знання з теорії управління, оперативного управління, організаційної поведінки та конкретних знань, що вирішує менеджер у процесі інформаційної діяльності при реалізації проекту.The article reveals the characteristics of the process of progect managers information culture formation. The concept of "information culture of the Project Manager" is formulated, which is a basic invariant component of the managerial activity of the Project manager and a complex individual-professional formation, which in turn provides an effective implementation of information activities in the design and implementation of the project. It is established that the formation model of future project managersinformation culture should reflect general knowledge on the theory of management, operational management, organizational behavior and specific knowledge, which solves the manager in the process of information activities in the implementation of the project

Інформаційні технології освіти у світлі теорії багатостороннього навчання особистості Вінсента Оконя

The article reveals the Vincent Okon’s theory of multifaceted learning of the personality, which is the didactic base of many educational subjects today and can create the base for studying the subject “Informatics” in the institution of general secondary education (hereinafter GSEI). In the context of the study vectors of the subject “Informatics” in GSEI, a structure of certain types of activities is proposed: direct and indirect assimilation of knowledge; learning by discovery (scientific education); learning through experience (formation of value orientations); training through a practical component (professional training and project training). The essence of four vectors of V. Okon’s multifaceted personality education theory is summarized and the didactic structure of V. Okon’s multifaceted personality education theory is presented. The didactic situation of studying the subject "Informatics" is singled out, which is a dynamic space and facilitates the interaction of the teacher and the student during the educational process and determines the formation of skills and motivation to study the subject. The results of a survey of 85 respondents are presented. The purpose of the survey was to determine didactic teaching methods for practical skills, taking into account the vectors of the practical component of profile and project training, which are most often used when teaching the subject “Informatics” by teachers of schools in Ukraine and the Republic of Poland. Methods using IT in teaching the discipline “Informatics” are disclosed in detail. According to the results of the study, it was proved that the use of information technologies in the educational process contributes to the development of cognitive, emotional and practical activity of the individual and is an opportunity for multifaceted education.У статті розкрито теорію багатостороннього навчання особистості Вінсента Оконя, яка на сьогодні є дидактичною основою багатьох навчальних предметів та може створити підґрунтя щодо вивчення предмету «Інформатика» у закладі загальної середньої освіти (далі GSEI). У контексті векторів навчання предмету «Інформатика» у GSEI запропонована структура окремих видів активностей/діяльності: пряме та опосередковане засвоєння знань; навчання шляхом відкриття (наукова освіта); навчання шляхом переживання (формування ціннісних орієнтирів); навчання через практичну складову (профільне навчання та проєктне навчання). Узагальнено сутність чотирьох векторів теорії багатостороннього навчання особистості В. Оконя та представлено дидактичну структуру теорії багатостороннього навчання особистості В. Оконя. Виокремлено дидактичну ситуацію вивчення предмету «Інформатика», яка є динамічним простором і сприяє взаємодії викладача та учня під час освітнього процесу та зумовлює формування навичок й мотивації до вивчення предмету. Представлено результати опитування 85 респондентів, метою якого було визначення дидактичних методів навчання щодо практичних навичок, враховуючи вектори практичної складової профільного та проєктного навчання, які найчастіше використовуються при викладанні предмету «Інформатика» вчителями шкіл України та Республіки Польща. Детально розкрито методики з використанням ІТ при навчанні дисципліни «Інформатика». За результатами дослідження доведено, що використання інформаційних технологій в едукаційному процесі сприяє розвитку пізнавальної, емоційної та практичної діяльності особистості та виступає можливістю багатогранного виховання

Критерії та показники формування готовності вчителів закладів загальної середньої освіти до застосування інтернет-технологій у професійній діяльності

The article substantiates the criteria and indicators of formation of secondary school teachers’ readiness to use Internet technologies in their professional activity. Modern education reform and the introduction of new educational content encourage teachers to use innovative methods and e-learning text-books, which requires new approaches to teacher training and selfeducation in the inter-certification period. Pedagogical conditions of development of teachers’ readiness to use Internet technologies are considered and pedagogical expediency of using Internet technologies in teachers’ work is revealed, taking into account the content and specifics of teachers’ pedagogical activity in educational institutions. The use of traditional teaching aids along with Internet technologies allows teachers to improve teaching significantly as well as make the learning process more interesting, diverse and intensive. Internet-technologies are an effective means of communication between all participants of the educational process, which is realized through various chats and Internet conferences. Taking into account the specificity of secondary school teachers’ professional activity, appropriate criteria and indicators were chosen, namely, motivational, integrative, work-relevant and other criteria. We defined gnostic, project, constructive, organizational, communicative, didactic, managerial, intellectual, research and professional skills, which are crucial for teachers’ professional readiness. It is emphasized that the content of motivational, integrative and work-relevant criteria determines the strategy of teachers’ professional behavior. On the basis of the above-mentioned criteria and indicators of their manifestation, low, average, sufficient and high levels of secondary school teachers’ readiness for the use of Internet technologies in their work are distinguished. It is shown that these criteria and their indicators provide an opportunity to obtain empirical data required for experimental research and to gain pedagogical insights for creating an original technology of formation of secondary school teachers’ readiness to use Internet technologies in their professional activity.У статті обґрунтовано критерії та показники формування готовності вчителів закладів загальної середньої освіти до застосування Інтернет-технологій у професійній діяльності. Сучасне реформування освітньої галузі та впровадження нового змісту освіти вимагає від учителів використання інноваційних методів та електронних навчальних посібників, що потребує нових підходів до навчання вчителів під час підвищення кваліфікації та самоосвітньої діяльності в міжатестаційний період. З урахуванням змісту і специфіки педагогічної діяльності вчителів закладів освіти розглянуто педагогічні умови розвитку їх готовності до застосування Інтернет-технологій та розкрито педагогічну доцільність використання Інтернет-технологій у професійній діяльності вчителя. Вибір відповідних критеріїв і показників здійснено з урахуванням специфіки професійної діяльності вчителів закладів загальної середньої освіти та схарактеризовано мотиваційний, інтеграційний, діяльнісний критерії; визначено гностичні, проєктувальні, конструктивні, організаційні, комунікативні, дидактичні, управлінські, інтелектуальні, дослідницькі та фахові вміння, які є визначальними в професійній готовності вчителя. Підкреслено, що зміст мотиваційного, інтеграційного та діяльнісного критеріїв зумовлює стратегію професійної поведінки вчителя в закладі освіти. Діяльнісний критерій заснований на комплексі психолого-педагогічних умінь і навичок і характеризує реалізацію цієї стратегії. На основі виявлених критеріїв готовності вчителів закладу освіти до застосування Інтернет-технологій у професійній діяльності, а також показників їх прояву виокремлено низький, середній, достатній і високий рівні визначення готовності вчителів закладу освіти до застосування Інтернет-технологій у професійній діяльності. Показано, що ці критерії та їх показники надають можливість у подальшому отримати емпіричні дані щодо прогнозування результатів дослідження та з’ясувати основні педагогічні аспекти створення авторської технології формування готовності вчителів закладів загальної середньої освіти до застосування Інтернет-технологій у професійній діяльності

Використання автоматизованих інформаційних систем для управління базами даних у закладах загальної середньої освіти в Україні

The article presents the results of research obtained in general secondary education institutions (hereinafter – GSEI) of Ukraine. Processes of creation, receipt, processing and submission of information to the end consumer are substantiated and practically verified, namely, the system of information quality assurance of education quality management in the general secondary education institutions is methodologically substantiated. Presented results of a survey of 360 respondents, namely: regarding sources of internal information development in general secondary education institutions; on forms of accounting and storage of external information in general secondary education institutions; study of methods and means of processing external management information; study of forms of management decisions developed on the base of external socio-pedagogical information; understanding of the essence of the concept of “information support of quality management of education in general secondary education institutions” by heads of general secondary education institutions. Also, in accordance with current events around the world (COVID-19 pandemic), we conducted an additional survey (88 students) and added the results of a survey of respondents to identify problems with the quality of information support of the educational process in general secondary education.У статті наведено результати досліджень, отриманих в закладах загальної середньої освіти (далі – ЗЗСО) України. Обґрунтовано та практично перевірено процеси створення, отримання, обробки та подання інформації кінцевому споживачу, а також методично обґрунтовано систему забезпечення якості інформації управління якістю освіти в ЗЗСО. Представлено результати опитування 360 респондентів, а саме: джерела розвитку внутрішньої інформації в ЗЗСО; форми обліку та зберігання зовнішньої інформації в ЗЗСО; методів та засобів обробки зовнішньої управлінської інформації; форм прийняття управлінських рішень на основі зовнішньої соціально-педагогічної інформації; розуміння керівниками ЗЗСО сутності поняття «інформаційне забезпечення управління якістю освіти в закладах загальної середньої освіти». Також, відповідно до сучасних подій у світі (пандемія COVID-19), ми провели додаткове опитування (88 респондентів) та додали результати опитування для виявлення проблем з якістю інформаційного забезпечення освітнього процесу в цілому

Vorontsovka Carlin-style gold deposit in the North Urals: Mineralogy, fluid inclusion and isotope data for genetic model

The Vorontsovka gold deposit in the Tagil zone, North Urals, hosts 101 t Au, averaging 7 g/t Au and including 30 t Au in the regolith, and 120 t Ag, averaging 8 g/t Ag. Early skarn-magnetite mineralisation related to a dioritic intrusion of the shoshonitic series was formed in the Late Emsian. Water and volatiles (mainly CO2) released from host metapelites and limestones were mixed with the metalliferous magmatic fluid during catagenesis to contact metamorphism. The modified fluid extracted ore components from host rocks and syn-volcanic stratiform mineralisation and became enriched in Fe, Mn, Ba, Zn, Pb, Au, Ag and S to deposit these components as sulphide dissemination in the footwall of siliciclastic unit and underlying limestone both brecciated along the trust. At the final Early Eifelian stage, there was an additional inflow of deep mantle/magmatic fluid, enriched in Au, Hg, As, Sb and Tl. The mixing of this fluid with metamorphic water resulted in Carlin-style gold-realgar-stibnite (+Tl minerals) mineralisation mainly in carbonate breccia. The main gold endowment associates with gold‑arsenic ores located in brecciated silicified limestone (jasperoid) and argillised tuff-siltstone. Early ore assemblages were formed at 510–240 °C (including magnetite skarn), whereas overprinting Carlin-style gold-(Fe, As, Sb, Hg, Tl) sulphide mineralisation was deposited at decreasing temperatures mainly from 260 to 110 °C. Fluid inclusion data revealed aqueous‑carbonic, Ca-, Na-, Mg- and K-chloride compositions of ore-bearing fluid of 4.8–9.3 wt% eq. NaCl. Changing fluid pressure corresponded to near lithostatic (0.5–0.6 kb) to hydrostatic (0.15–0.2 kb) conditions. Based on the δ34S ranges of sulphides determined for siliciclastic rocks (−2.3 … +1.8‰) and skarns (−2 … +1.6‰) it is assumed that most of the sulphur derived from magmatic reservoir associated with the mantle. The lead isotopic compositions of sulphides show a relatively narrow range and continue the linear trend of the Early Silurian VMS deposits corresponding to the mixing line of mantle and crustal lead sources. Model Pb–Pb ages for the Vorontsovka sulphides are grouped into two clusters: 425–416 and 398–388 Ma. The second period is close to the U–Pb isotope age of the final stage of the Auerbakh pluton as well as in a good agreement with the Ar–Ar isotope age of 391.1 ± 4.9 Ma of hydromica from the late gold-arsenopyrite assemblage. The specific features of the Vorontsovka deposit indicative of the Carlin-style mineralisation are as follows: the paleo-continental margin and trust-related position; causing high-K/shoshonitic igneous activity; the fine-disseminated sulphide mineralisation in the highly brecciated carbonate-clastic sequence; jasperoid and argillic alteration accompanying gold orebodies with assay boundaries; multiple fluid source; Au-As-Hg-Tl geochemical association; the abundance of As- and As-Fe-sulphides and As–Sb sulphosalts; the occurrence of Hg-, Tl-sulphides and sulphosalts; the association of gold with arsenian pyrite and arsenopyrite overgrowing previously forming pyrite; and the predominance of submicroscopic gold in the ores. A LA-ICP-MS analysis of pyrite confirms that elevated concentrations of Au regularly correlate with higher contents of As, Ag, Sb or Tl. © 201

Vorontsovka Carlin-style gold deposit in the North Urals: Mineralogy, fluid inclusion and isotope data for genetic model

The Vorontsovka gold deposit in the Tagil zone, North Urals, hosts 101 t Au, averaging 7 g/t Au and including 30 t Au in the regolith, and 120 t Ag, averaging 8 g/t Ag. Early skarn-magnetite mineralisation related to a dioritic intrusion of the shoshonitic series was formed in the Late Emsian. Water and volatiles (mainly CO2) released from host metapelites and limestones were mixed with the metalliferous magmatic fluid during catagenesis to contact metamorphism. The modified fluid extracted ore components from host rocks and syn-volcanic stratiform mineralisation and became enriched in Fe, Mn, Ba, Zn, Pb, Au, Ag and S to deposit these components as sulphide dissemination in the footwall of siliciclastic unit and underlying limestone both brecciated along the trust. At the final Early Eifelian stage, there was an additional inflow of deep mantle/magmatic fluid, enriched in Au, Hg, As, Sb and Tl. The mixing of this fluid with metamorphic water resulted in Carlin-style gold-realgar-stibnite (+Tl minerals) mineralisation mainly in carbonate breccia. The main gold endowment associates with gold‑arsenic ores located in brecciated silicified limestone (jasperoid) and argillised tuff-siltstone. Early ore assemblages were formed at 510–240 °C (including magnetite skarn), whereas overprinting Carlin-style gold-(Fe, As, Sb, Hg, Tl) sulphide mineralisation was deposited at decreasing temperatures mainly from 260 to 110 °C. Fluid inclusion data revealed aqueous‑carbonic, Ca-, Na-, Mg- and K-chloride compositions of ore-bearing fluid of 4.8–9.3 wt% eq. NaCl. Changing fluid pressure corresponded to near lithostatic (0.5–0.6 kb) to hydrostatic (0.15–0.2 kb) conditions. Based on the δ34S ranges of sulphides determined for siliciclastic rocks (−2.3 … +1.8‰) and skarns (−2 … +1.6‰) it is assumed that most of the sulphur derived from magmatic reservoir associated with the mantle. The lead isotopic compositions of sulphides show a relatively narrow range and continue the linear trend of the Early Silurian VMS deposits corresponding to the mixing line of mantle and crustal lead sources. Model Pb–Pb ages for the Vorontsovka sulphides are grouped into two clusters: 425–416 and 398–388 Ma. The second period is close to the U–Pb isotope age of the final stage of the Auerbakh pluton as well as in a good agreement with the Ar–Ar isotope age of 391.1 ± 4.9 Ma of hydromica from the late gold-arsenopyrite assemblage. The specific features of the Vorontsovka deposit indicative of the Carlin-style mineralisation are as follows: the paleo-continental margin and trust-related position; causing high-K/shoshonitic igneous activity; the fine-disseminated sulphide mineralisation in the highly brecciated carbonate-clastic sequence; jasperoid and argillic alteration accompanying gold orebodies with assay boundaries; multiple fluid source; Au-As-Hg-Tl geochemical association; the abundance of As- and As-Fe-sulphides and As–Sb sulphosalts; the occurrence of Hg-, Tl-sulphides and sulphosalts; the association of gold with arsenian pyrite and arsenopyrite overgrowing previously forming pyrite; and the predominance of submicroscopic gold in the ores. A LA-ICP-MS analysis of pyrite confirms that elevated concentrations of Au regularly correlate with higher contents of As, Ag, Sb or Tl. © 201