Способы учреждения личности ориентированной парадигмы в образовании украинской школы (психо-педагогический аспект). Психопедагогические аспекты создания личности ориентированного обучения в украинских средних школах в конце ХХ века

In the context of illuminating of ideas about the individualization of school education in Ukraine, which have being developed in the last third of the twentieth century, revealed poorly studied aspect concerning the contribution in the late 1980s - early 1990s. of Ukrainian psychologists to studying ways and means of individualization of school learning. Identified several areas in the field of educational psychology, personality psychology research related to the deepening individualization of learning. These include: studies and pilot testing of teaching differentiation system in primary and secondary schools (finding based on the use of test methods the level of child’s abilities to education and the according acquisition of the three groups of first-form children, who were distributed over the different types of classes (age norm classes, increased individual attention classes, classes of the accelerated development); the introduction in the secondary school life achievements of practical psychology, in particular the organization of psychological services in the schools; the study of the creative potential of pupils, the discovery of talents and developing the creative thinking. It is shown that the preconditions for the changing Soviet educational paradigm "school of teaching" on the personality oriented paradigm have been created by Ukrainian psychologists during the 1970-1980-ies. Analysis of the psychological and pedagogical works of Ukrainian scientists showed the direction of their research on the humanization of the educational process, the desire to ensure the implementation of individualized learning needs of pupils, which corresponds to the establishing in the Ukrainian educational system of personality oriented paradigm. At the same period under review increased attention from the government to the problems of gifted children, children with special needs, children who have been traumatized as a result of the Chernobyl disaster.У контексті висвітлення розроблюваних в Україні в останній третині ХХст. ідей індивідуалізації шкільної освіти та їх упровадження в навчально-виховний процес розкрито маловивчений аспект – внесок українських психологів у дослідження шляхів і способів індивідуалізації навчання, здійснений наприкінці 1980-х – у першій половині 1990-х років. Окреслено провідні напрями досліджень у галузі педагогічної психології, психології особистості, що стосувалися поглиблення індивідуалізації навчання: розроблення системи диференціації навчання у початковій і середній школі, запровадження здобутків практичної психології, зокрема організація психологічної служби в системі шкільної освіти, вивчення творчого потенціалу учнів, виявлення і розвиток їхньої обдарованості і творчого мислення. Аналіз психолого-педагогічного доробку українських науковців засвідчив спрямованість досліджень на гуманізацію освітнього процесу, забезпечення реалізації у навчанні індивідуалізованих потреб школярів, що відповідало встановленню в українській освіті особистісно орієнтованої парадигми.В контексте освещения разрабатываемых в Украине в последней трети ХХ в. идей индивидуализации школьного образования и их внедрения в учебно-воспитательный процесс раскрыто малоизученный аспект - вклад украинских психологов в исследование путей и способов индивидуализации обучения, осуществлен в конце 1980-х - первой половине 1990-х годов.Определены ведущие направления исследований в области педагогической психологии, психологии личности, касающиеся углубления индивидуализации обучения: разработка системы дифференциации обучения в начальной и средней школе, внедрение достижений практической психологии, в частности организация психологической службы в системе школьного образования, изучение творческого потенциала учащихся, выявление и развитие их одаренности и творческого мышления.Анализ психолого-педагогического наследия украинских ученых показал направленность исследований на гуманизацию образовательного процесса, обеспечение реализации в обучении индивидуализированных потребностей школьников, соответствовало установлению в украинском образовании личностно ориентированной парадигмы

Гуманізм освітніх ідей учителя-новатора А. С. Макаренко

The innovating features of A.S. Makarenko’s pedagogical system connected with the upbringing and re-socialization of the orphans, homeless and juvenile delinquents, who were collected in the youth labour colony and labour commune in soviet Ukraine (1920-1935), are revealed in article.Інноваційні особливості А.С. Макаренка.В статті розкрито педагогічну систему Макаренка, пов'язану з вихованням та ресоціалізацією дітей-сиріт, безпритульних та неповнолітніх злочинців, зібраних у молодіжній трудовій колонії та трудовій громаді в радянській Україні (1920-1935 рр.)

Contemporary Intercultural and Ethnic Views of Ukrainian Youth Student About the Poles

In the context of intensification of Europe's migration processes at the beginning of the 21st century, intercultural communication of people resulted in readjustment of traditional systems of their norms and values; new values are being shaped while traditional ones are losing their dominant status. It is deemed necessary to shape a new cross-border and multicultural identity in the younger generations in order to prepare them to life in various cultural environments. A new standard of cultural awareness is to prevent possible effects of cultural shock, minimize such negative attitudes as national and racial prejudice. The objective of the paper is to outline results of the massive survey which involved students of higher educational institutions as well as senior students of secondary education institutions in Ukraine. The survey reflects the latest ethnic and intercultural ideas (representations) and values of Ukrainian youth, in particular their attitudes to the Poles as a separate nation and a close neighbour or ethnic minority residing in Ukraine

Розвиток спеціальної школи в Україні як вияв зовнішньої диференціації середньої освіти: науково-методичний супровід у 1944-1948 рр.

In the context of individualization of educational process for the first time on the basis of the archived sources was discovered the contribution in 1944-1948 of the Scientific and Research defectology institute of the Ministry of education of USSR in to development of schools for children with the special necessities. Subjects and scientific products of workers (methodical recommendations, teaching programs, textbooks), their influence on deepening of the differential approach to diagnostics and education of children with defects of psychophysical development. Taking into account the political and ideological features of historical time the positive lines of establishment’s activity (study of work of the special schools and methodical help to their teachers) and shortcomings (absence of experimental and scientific researches) are considered. The usage of earlier unknown facts gave an opportunity to enter into scientific everyday life the refined data about functioning of Institute.У контексті індивідуалізації навчально-виховного процесу вперше на основі архівних джерел розкрито внесок у 1944-1948 рр. Науково-дослідного інституту дефектології Міністерства освіти УРСР у розбудову шкіл для дітей з особливими потребам. Висвітлено тематику і наукову продукцію співробітників (методичні рекомендації, навчальні програми, підручники), їхній вплив на поглиблення диференційованого підходу до діагностування і освіти дітей з вадами психофізичного розвитку. З урахуванням політико-ідеологічних особливостей історичного часу розглянуто позитивні ознаки діяльності установи (вивчення роботи спеціальних шкіл і методична допомога їх учителям) й недоліки (відсутність експериментально-наукових досліджень). Використання невідомих раніше фактів дало змогу увести у науковий обіг уточнені відомості про функціонування Інституту

Государственная политика и общее среднее образование: опыт Украины

In the context of current socio-political situation around Ukrainian-language school education in Ukraine, the author offers a retrospective analysis of strategic directions of general secondary education development as an important aspect of establishing an independent Ukrainian state. The author also substantiates the preconditions for forming nationally oriented public school policy inextricably related to the status of the Ukrainian language and the strengthening of its functioning (late 1980s – early 1990s). The paper provides the author’s version of strategic directions in general secondary school education in Ukraine in subsequent decades that haven’t lost their potential. These strategic directions include recognition of education, and first of all, school education, as a factor of sovereign statehood, development of civil-state education management, psychologization of education, informatization of the entire field of education.У контексті сучасної суспільно-політичної ситуації довкола україномовної шкільної освіти в Україні у статті запропоновано історико-ретроспективний аналіз розгортання освітнього аспекту українського державотворення, пов’язаного саме з середньою загальноосвітньою школою, як певною «моделлю суспільства», і наданням українській мові статусу державної. Обґрунтовано передумови формування національно орієнтованої державної політики в галузі середньої освіти (кінець1980-х – початок 1990-х рр.), до яких автором віднесено поступове зникнення під тиском громадської активності національно орієнтованої частини населення України (письменники, історики, правозахисники, пересічні патріоти) тоталітарної монополії влади на вирішення важливих питань гуманітарної сфери життя людей; увиразнення прагнення суспільства до розбудови національно орієнтованої освіти; поступове формування психолого-педагогічного підґрунтя для різнобічної гуманізації навчання і виховання дітей та молоді. З позицій сучасної візії історії освіти автором визначено найвагоміші стратегічні напрями державної політики у галузі середньої загальноосвітньої школи, здійснювані у перші десятиліття суверенності України, які досі не втратили актуальності і мають реалізовуватися й надалі. Доведено, що завдяки першим, розробленим уже в незалежній Україні, стратегічним документам (Державна національна програма «Освіта» («Україна XXI століття») (1993) і Національна доктрина розвитку освіти (2001) було сформовано стратегії державотворення засобами розвитку національно орієнтованої шкільної освіти. До таких стратегій, задекларованих у цих документах, автором віднесено: визнання освіти чинником національного державотворення (для подальшої ефективної реалізації цієї стратегії необхідне надання їй пріоритету у фінансуванні); становлення і розвиток державно-громадського управління освітою (для посилення цього суспільного інституту необхідне вдосконалення процедур прийняття громадськістю важливих рішень та їх легітимації); запровадження психологізації навчання, виховання і соціалізації дітей та молоді у формі психологічної служби системи освіти України як дієвого інструменту гуманізації й індивідуалізації освітньо-виховного процесу; інформатизацію всієї освітньої сфери як запоруки конкурентоспроможності держави.В контексте сегодняшней общественно-политической ситуации вокруг украиноязычного школьного образования в Украине в статье предложен историко-ретроспективный анализ стратегий развития среднего образования как важного аспекта создания Украинского независимого государства. Обоснованы предпосылки формирования национально ориентированной государственной школьной политики, неразрывно связанной со статусом украинского языка и усилением его функционирования (конец 1980-х – начало1990-х гг.). Предложена авторская версия стратегических направлений школьной политики в Украине в последующие десятилетия, не утративших своего потенциала. К ним отнесены признание образования, в первую очередь школьного, фактором суверенной государственности, развитие государственно-общественного управления образованием, психологизация образования, информатизация всей сферы образования

Шляхи встановлення особистісно-орієнтованої парадигми в українській шкільній освіті (Психопедагогічний аспект)

In the context of representing the ideas of individualization of school education developed in Ukraine in the last third of the XX century and their implementation in the educational process, the poorly studied issue, namely, the Ukrainian psychologists’ contribution to the research of the ways and the means of teaching individualization that was conducted in the late 1980s – the first half of the 1990s was covered. The major areas of research in educational psychology, personality psychology that dealt with deepening learning individualization, that is, developing a system of differentiation of primary and secondary schools, the implementation of the applied psychology achievements, in particularly, the organization of psychological services in the school system, the study of the pupils’ creative potential, discovering and development of their talent as well as creative thinking were outlined. The analysis of the psychological and educational outcomes of the Ukrainian scholars proved the focus of the research on humanization of the educational process, the ways to ensure meeting the pupils’ individualized needs in the learning process that corresponded to the establishment of a personality oriented paradigm in the Ukrainian education.У контексті висвітлення уявлень про індивідуалізацію шкільної освіти в Україні, які розвивалися в останній третині ХХ століття, виявлено погано вивчений аспект внеску в кінці 80-х - початку 1990-х років. українських психологів до вивчення шляхів і засобів індивідуалізації шкільного навчання. Виявлено кілька напрямків у сфері педагогічної психології, дослідження психології особистості, пов'язані з поглибленням індивідуалізації навчання. До них відносяться: дослідження та пілотне тестування системи викладання диференціації в початковій та середній школах (пошук на основі використання методів тестування рівня здібностей дитини до освіти та відповідного придбання трьох груп дітей першого класу, які були розподілені по різні типи класів (класи вікової норми, підвищені класи індивідуальної уваги, класи прискореного розвитку), впровадження в середню школу життєвих досягнень практичної психології, зокрема організації психологічних послуг у школах; потенціал учнів, відкриття талантів і розвиток творчого мислення Показано, що передумови для зміни радянської освітньої парадигми «школа викладання» на особистісно-орієнтованій парадигмі були створені українськими психологами протягом 1970-1980-х років. Аналіз психолого-педагогічних робіт українських вчених показав напрямок їх досліджень з гуманізації навчального процесу, прагнення забезпечити реалізацію індивідуалізованих навчальних потреб учнів, що відповідає встановленню в українській освітній системі особистісно-орієнтованої парадигми. У цей же період розглядається підвищена увага уряду до проблем обдарованих дітей, дітей з особливими потребами, дітей, які отримали травми внаслідок Чорнобильської катастрофи

FORMATION OF TOP JOB SKILLS OF TOMORROW AMONG COMPUTER ENGINEERING AND INFORMATION TECHNOLOGIES UNDERGRADUATE STUDENTS IN THE PROCESS OF LEARNING ENGLISH

The main aim of the study was to investigate Computer Engineering and Information Technologies undergraduate students’ attitude towards the most important job skills of tomorrow and to provide methodology for their enhancing in the process of learning English. To collect data essential for developing methodology aimed at enhancing top job skills of tomorrow in the process of learning English, 295 Computer Engineering and Information Technologies undergraduate students aged from 17 and 21 were selected to take part in the web-based survey. In total, research sample was presented by 64 female students and 231 male students. The team of researchers developed the educational content of the English elective course targeted at developing top job skills of tomorrow among undergraduate students. Taking into account the fact that English holds great didactic potential for developing knowledge, skills and aptitudes among students of different specialties at higher education institutions necessary for reaching success in the future, the educational content of the English elective course is oriented towards increasing motivation to master English among undergraduate students of the mentioned specialties, on the one hand, and to boost the identified job skills of tomorrow, on the other hand. The realization of the proposed educational content is based on the integration of the fundamental principles of action-oriented, competence-based, mastery-based and project-based approaches. Considering English as an efficient medium of instruction we can suggest the following idea: upgrading the educational content can provide endless opportunities for professional development of undergraduate students. To be exact, on their way of gaining professionally valuable knowledge and skills generally subdivided into two groups (soft skills and hard skills) they are involved in the activities that could guarantee the development of abovementioned skills. Thus, the created English elective course could serve as an example to follow.

LANGUAGE POLICY AND SCHOOL EDUCATION AS MAIN FACTORS OF UKRAINE STATE CREATION

The authors present their views on the formation of the Language Policy and the role of general secondary school education as important factors in the Ukraine state creation shortly before and in the first years of Ukraine’s independence. The main drivers of changes in the Language Policy of the Soviet government regarding the state of the Ukrainian language in the USSR are identified. These drivers of changes include (1) activities of nationally oriented public organisations, primarily Ukrainian writers, historians, human rights defenders, and the Ukrainian language admirers; (2) public desire to develop nationally oriented education, which forced the authorities to start implementing very specific measures, first of all – in the field of general secondary school education; (3) the gradual formation of a scientific and pedagogical basis for the versatile Ukrainisation and humanisation of education and upbringing of children and youth giving priority to their native language as a language of instruction; (4) the need to introduce measures for external and internal differentiation of general secondary school education;(5) the psychologisation of the educational process. Based on documentary sources, it is argued that general secondary school education played the role of an important factor in the Ukraine state creation which was facilitated by the specific measures developed by the Ministry of Education of Ukraine to implement the Ukrainian idea in school practice in the first years of independence. The novelty of the present research is that authors extrapolate the past educational experience to the current language situation in general secondary school education in Ukraine. Moreover, the authors represent the opinions of contemporary Ukrainian sociolinguists on the state Language Policy in the field of general secondary school education. The research proves that the strategic ideas laid down at the turn of the last decades of the last century regarding the Educational Policy of independent Ukraine in the field of general secondary school education played an important role in improving the position of the Ukrainian language and in shaping Ukrainian self-identity among children and young people which explicitly and implicitly reinforced the key strategic idea – the idea of the Ukrainian State creation.

Индивидуализация образования в средней школе Украины и педагогической психологии (вторая половина XX века)

In the context of the introduction in the second half of the XXth century the process of the individualization of teaching in secondary school a little-studied aspect is revealed – the contribution to this process of Ukrainian psychologists. The main directions of their research, methods and results of scientific experiments in the field of pedagogical psychology, psychology of personality, social psychology aimed to individualizing education (studying memory, individual differences in mental activity, creativity of students, their interests and abilities, identifying and developing giftedness and creative thinking, introducing the differentiation in education in primary school, the organization of psychological service in secondary school) are outlined. The analysis of such kind of Ukrainian scientists’ studies testified the expansion in the early 1990s of the spectrum of their work in the direction of ensuring the realization of individual needs and interests of schoolchildren. It was proved the gradual formation during the 1980s of a basis for establishing the paradigm of a personality-oriented education, which became one of the most important directions of the educational policy of independent Ukraine.У контексті висвітлення впровадження індивідуалізації у навчальний процес української школи розкрито малодосліджений аспект – здійснений українськими психологами у другій половині ХХ ст. внесок у розвиток цього процес. Окреслено провідні напрями, методи й результати їхніх досліджень у галузі педагогічної психології, психології особистості, соціальної психології, що стосувалися індивідуалізації навчання (вивчення пам’яті, індивідуальних відмінностей розумової діяльності, творчого потенціалу учнів, їхніх інтересів і здібностей, врахування мотивів навчальної діяльності, виявлення і розвиток обдарованості і творчого мислення, впровадження диференціації у навчання в початковій школі, організація психологічної служби у середній загальноосвітній школі). Аналіз психолого-педагогічного доробку українських науковців засвідчив розширення спектру їхніх досліджень у напрямі забезпечення реалізації індивідуальних навчальних потреб й інтересів школярів, що доводить поступове формування, особливо у 1980-ті роки, підґрунтя для встановлення у 1990-ті роки парадигми особистісно орієнтованої освіти, як одного з ключових напрямів освітньої політики у незалежній Україні.В контексте освещения внедрения индивидуализации в учебный процесс украинской школы раскрыт малоисследованный аспект – вклад в развитие этого процесса, осуществленный украинскими психологами во второй половине ХХ в. Определены главные направления, методы и результаты исследований украинских ученых в области педагогической психологии, психологии личности, социальной психологии, касающиеся индивидуализации обучения (изучение памяти, индивидуальных различий умственной деятельности, творческого потенциала учащихся, их интересов и способностей, учет мотивов учебной деятельности, выявление и развитие одаренности и творческого мышления, внедрение дифференциации в обучение в начальной школе, организация психологической службы в средней общеобразовательной школе). Анализ психолого-педагогического наследия украинских ученых показал расширение спектра их исследований в направлении обеспечения реализации индивидуальных учебных потребностей и интересов школьников. Доказано постепенное формирование, особенно в 1980-е годы, основ для установления в 1990-е годы парадигмы личностно ориентированного образования как одного из ключевых направлений образовательной политики независимой Украины

Adenovirus-mediated gene transfer into normal rabbit arteries results in prolonged vascular cell activation, inflammation, and neointimal hyperplasia

Adenovirus vectors are capable of high efficiency in vivo arterial gene transfer, and are currently in use as therapeutic agents in animal models of vascular disease. However, despite substantial data on the ability of viruses to cause vascular inflammation and proliferation, and the presence in current adenovirus vectors of viral open reading frames that are translated in vivo, no study has examined the effect of adenovirus vectors alone on the arterial phenotype. In a rabbit model of gene transfer into a normal artery, we examined potential vascular cell activation, inflammation, and neointimal proliferation resulting from exposure to replication-defective adenovirus. Exposure of normal arteries to adenovirus vectors resulted in: (a) pronounced infiltration of T cells throughout the artery wall; (b) upregulation of intercellular adhesion molecule-1 and vascular cell adhesion molecule-1 in arterial smooth muscle cells; (c) neointimal hyperplasia. These findings were present both 10 and 30 d after gene transfer, with no evidence of a decline in severity over time. Adenovirus vectors have pleiotropic effects on the arterial wall and cause significant pathology. Interpretation of experimental protocols that use adenovirus vectors to address either biological or therapeutic issues should take these observations into account. These observations should also prompt the design of more inert gene transfer vectors