Determination of optimal parameters of the pulse width modulation of the 4qs transducer for electriс rolling stock

Досліджено режими роботи однофазного 4qs-перетворювача з широтно-імпульсною модуляцією в складі електрорухомого складу змінного струму. Розроблено методу визначення параметрiв ШIМ, при яких реалізується оптимальний за критерiєм мiнiмiзацiї величини реактивної потужності в системі "локомотив – тягова мережа" режим роботи перетворювача. Особливостями запропонованої методи є розділення процесу визначення оптимальних параметрів ШІМ на 2 етапи, що дозволяє видалити з імітаційної моделі непотрiбнi на даному етапі блоки та зменшити сумарний час моделювання. На першому етапі визначаються значення коефіцієнту потужності та струму ланки постійного струму в усьому діапазоні коефiцiєнтiв модуляції та зсуву між мережевим струмом та опорним синусоїдальним сигналом. Далi, з отриманого масиву даних виділяються пари значень параметрів ШІМ, за яких реалізується найвищий коефіцієнт потужності системи "електровоз – тягова мережа", та заносяться до табличною системи завдання параметрів ШІМ. На другому етапi визначається залежності електричних втрат, а, отже, й ККД, та коефіцієнту нелінійних спотворювань мережевого струму вiд тактової частоти перетворювачi. Визначення електричних втрат ґрунтується на обчисленнi енергiї, що була розсiяна протягом 1 с на IGBT-транзисторi та снаберному резисторi в залежностi вiд миттєвих значень струму через них. Для знаходження параметрiв ШIМ за наведеною методою розроблено iмiтацiйну модель 4qs-перетворювача, проведено iдентифiкацiю параметрiв ШIМ перетворювача електровозу для тестової задачi. Визначено, що енергетичнi показники перетворювача залежать нелiнiйно вiд трьох керуючих величин, що є параметрами ШIМ: коефiцiєнту модуляцiї, зсуву мiж мережевим струмом та опорним синусоїдальним сигналом, та тактовою частоти ШIМ. Визначено, що перетворювач з iдентифiкованими параметрами ШIМ забезпечує одиничний коефiцiєнт потужностi тягової мережi при навантаженнi бiльше 10 % вiд номiналь- ного в режимах тяги та рекуперативного гальмування. Отримано залежнiсть електричних втрат перетворювача та коефiцiєнту нелiнiйних спотворень в тяговiй мережi вiд тактової частоти ШIМ. Визначено, що рацiональне значення тактової частоти лежить в iнтервалi 900…2000 Гц, при цьому ККД перетворювача досягає 98…95 %, коефiцiєнт нелiнiйних спотворень складає 12…5 %. Визначено, що виключення з силового кола снаберної ланки може суттєво зменшити сумарнi електричнi втрати. Встановлено, що втрати на паразитних опорах фiльтрiв незначнi, тому їх можна не враховувати в загальному балансi втрат

Evaluation of grain yield performance and its stability in various spring barley accessions under condition of different agroclimatic zones of Ukraine

Two extremely urgent problems of biological and agronomic research nowadays are ensuring an optimal balance between usage of natural resources to meet rapidly growing needs for food production and preservation of biodiversity. It is also important to extend the genetic diversity of the main crop varieties in agroecosystems. At the same time, modern varieties should be characterized by a combination of high yield and preserving yield stability under variable conditions. Solving the outlined tasks requires comprehensive research and involvement in breeding process of the genetical diversity concentrated in genebanks of the world. Barley (Hordeum vulgare L.) is one of the most important crops that satisfy the various needs of humanity. In respect to this, in 2020–2022, a multi-environment trial was conducted in three agroclimatic zones of Ukraine (Forest-Steppe, Polissia, and Northern Steppe). We studied 44 spring barley collection accessions of different ecological and geographical origin, different subspecies and groups of botanical varieties which were obtained from the National Center for Plant Genetic Resources of Ukraine. Statistical indices (Hom, Sc) and graphical models (GGE biplot, AMMI) were used to interpret the yield performance and its stability. Both individual ecological sites in different years and combinations of different sites and years of trials were characterized for productivity, discriminating power and representativeness. The environments differed quite strongly among themselves in terms of these indicators. It was established that most of the genotypes were characterized by higher adaptability to individual environmental conditions (stability in different years), compared to adaptability for all agroclimatic zones (wide adaptation). A strong cross-over genotype by environment interaction was found for most studied accessions. Nevertheless, both genotypes with very high stability in only one agroclimatic zone (Amil (UKR), Gateway (CAN)) and genotypes with a combination of high adaptability to one or two ecological niches and relatively higher wide adaptability (Stymul (UKR), Ly-1064 (UKR), Rannij (KAZ), Shedevr (UKR), and Arthur (CZE)) were identified. There were also the accessions which did not show maximum performance in the individual sites, but had relatively higher wide adaptability (Ly-1059 (UKR), Ly-1120 (UKR), Diantus (UKR), and Danielle (CZE)). In general, the naked barley genotypes were inferior to the covered ones in terms of yield potential and wide adaptability, but at the same time, some of them (CDC ExPlus (CAN), CDC Gainer (CAN), and Roseland (CAN)), accordingly to the statistical indicators, had increased stability in certain ecological sites. Among naked barley accessions relatively better wide adaptability according to the graphical analysis was found in the accession CDC McGwire (CAN), and by the statistical parameters CDC ExPlus (CAN) was better than standard. The peculiarities of yield manifestation and its variability in different spring barley genotypes in the multi-environment trial revealed in this study will contribute to the complementation and deepening of existing data in terms of the genotype by environment interaction. Our results can be used in further studies for developing spring barley variety models both with specific and wide adaptation under conditions of different agroclimatic zones of Ukraine. The disitnguished accessions of different origin and botanical affiliation are recommended for creating a new breeding material with the aim of simultaneously increasing yield potential and stability, as well as widening the genetic basis of spring barley varieties

Методичні рекомендації

Методичні рекомендації щодо використання комп’ютерної програми «Навчальний ЄРДР» (для ролі «курсант») / [Розроб. Коршенко В. А., Демидов З. Г., Колмик О. О. та ін.]; МВС України, Харків. нац. ун-т внутр. справ, Наук.-досл. лаб. з проблем розвитку інформац. технологій, Каф. крим. процесу та організації досуд. слідства ф-ту № 1. - 2-е вид., перероб. і доп. - Харків: ХНУВС, 2020. - 34 с.У зв’язку з необхідністю набуття курсантами навичок практичної роботи з Єдиним реєстром досудових розслідувань, працівниками науково-дослідної лабораторії з проблем розвитку інформаційних технологій у співробітництві з факультетом № 1 було розроблено програмний продукт «Навчальний ЄРДР», який являє собою WEB-орієнтований програмний продукт, що зовнішньо імітує інтерфейс ЄРДР і надає можливість курсантам набути практичних навичок роботи з ЄРДР.Due to the need for cadets to acquire skills practical work with the Unified Register of Pre-trial Investigations, employees of the research laboratory for the development of information technology in collaboration with faculty No. 1, developed the software product "Training Unified Register of Pre-trial Investigations", which is a WEB-oriented software product that externally simulates the registry interface and enables students to acquire practical skills in working with the Unified Register of Pre-trial Investigations.В связи с необходимостью приобретения курсантами навыков практической работы с Единым реестром досудебных расследований, работниками научно-исследовательской лаборатории по проблемам развития информационных технологий в сотрудничестве с факультетом № 1 был разработан программный продукт «Учебный Единый реестр досудебных расследований», который представляет собой WEB-ориентированный программный продукт, внешне имитирует интерфейс реестра и дает возможность курсантам приобрести практические навыки работы с Единым реестром досудебных расследований

Зимостійкість болгарських зразків пшениці озимої в умовах Лісостепу України

Purpose. To study winter wheat samples bred in Bulgaria for the trait "winter hardiness" followed in further use as starting material for breeding. Methods. Field studies, experimental freezing, mathematical and statistical. Results. A comprehensive evaluation of 1470 samples has been carried out for the period 1987–2013 on the experimental fields at the Myronivka Institute of Wheat and the best winter hardy and frost resistant samples have been defined. In the 27 years of research, adverse weather conditions during winter periods were marked in 32 per cent of the cases thus resulted in partial or total death of the material and made it possible to objectively estimate the level of winter hardiness and frost resistance of the Bulgarian samples. By direct freezing in low temperature chambers KNT-1 there were determined the level of frost resistance of 40 samples with four of which being at the standard level for this trait (102-72, 2579-30-19, 1769-64 and 148-133-21). The level of overwintering was characterized with wide variation (R = 82.9 %, in standard 53.8 %). There were identified the variety samples with high resistance (7-8 points) to the yellowing of leaf surface after overwintering, increased tiller number and regenerative capacity in combination with rapid pace of spring regrowth, as well as high level of winter hardiness which was confirmed in years with extreme conditions of overwintering. A reliable positive correlation of moderate strength (r = 0.44, p <0.05) was found between winter hardiness (score of overwintering) and yield as well as weak correlation between winter hardiness and plant height and resistance to Septoria leaf blotch (r = 0.12 and r = 0.21, respectively) was revealed. No relationship was found between winter hardiness and brown rust affection and resistance to powdery mildew (r = 0.02 and r = -0.08, respectively) thus indicating the possibility of combining these traits in one genotype. Conclusions. The Bulgarian variety samples M–1022–6567, 6687–12 combining high winter hardiness with yield, short stem, early ripening, disease resistance and high kernel weight as well as 2579–30–19 combining high winter hardiness with yield, frost resistance, short stem, disease resistance, high kernel weight and grain quality are of the greatest interest for breeders. When involving the last sample, new high-yielding variety Hospodynia myronivska has been developed.Цель. Изучить образцы пшеницы озимой болгарской селекции по признаку «зимостойкость» для дальнейшего использования в селекции в качестве исходного материала. Методы. Полевые исследования, экспериментальная проморозка, математический, статистический. Результаты. За период 1987–2013 гг. на опытных полях Мироновского института пшеницы проведена комплексная оценка 1470 образцов пшеницы озимой болгарской селекции, среди которых выделены лучшие по зимо-, морозостойкости. За 27 лет исследований в 32 % случаев на протяжении зимнего периода отмечались неблагоприятные погодные условия, что приводило к частичной или полной гибели материала и дало возможность объективно оценить уровень зимо- и морозостойкости болгарских образцов. Путём прямого промораживания в камерах низких температур КНТ-1 определили уровень морозостойкости 40 образцов, четыре из которых по этому показателю были на уровне стандарта (102–72, 2579–30–19, 1769–64 и 148–133–21). Оценка перезимовки имела широкий размах варьирования (R = 82,9 %, у стандарта – 53,8 %). Идентифицированы сортообразцы, которые имели высокую устойчивость (7–8 баллов) к пожелтению поверхности листьев после выхода из зимы, повышенную кустистость и регенерационную способность в сочетании с быстрыми темпами весеннего отрастания, а также высокий уровень зимостойкости, что подтвердилось в годы с экстремальными условиями перезимовки. Установлена достоверная прямая связь средней силы (r = 0,44, p <0,05) между зимостойкостью (перезимовка в баллах) и урожайностью и слабая (r = 0,12 и r = 0,21 соответственно) – между зимостойкостью и высотой растений, устойчивостью к септориозу листьев. Не выявлено зависимости между зимостойкостью и поражением бурой ржавчиной, устойчивостью к мучнистой росе (r = 0,02 и r = -0,08 соответственно), что указывает на возможность сочетания этих признаков в одном генотипе. Выводы. Наибольший интерес для селекции представляют болгарские сортообразцы, сочетающие высокую зимостойкость с урожайностью, короткостебельностью, скороспелостью, устойчивостью к болезням и крупнозёрностью (М–1022–6567, 6687–12); с урожайностью, морозостойкостью, короткостебельностью, устойчивостью к болезням, крупнозерностью и качеством зерна (2579–30–19). С участием последнего создан новый высокопродуктивный сорт Господиня миронівська.Мета. Вивчити зразки пшениці озимої болгарської селекції за ознакою «зимостійкість» для подальшого використання в селекції як вихідного матеріалу. Методи. Польові дослідження, експериментальне проморожування, математико-статистичний. Результати. У період 1987–2013 рр. на дослідних полях Миронівського інституту пшениці проведено комплексну оцінку 1470 зразків пшениці озимої болгарської селекції, серед яких визначено кращі за зимо-, морозостійкістю. За 27 років досліджень у 32 % випадків упродовж зимового періоду відмічались несприятливі погодні умови, що призводило до часткової або повної загибелі матеріалу і дало змогу об’єктивно оцінити рівень зимо- і морозостійкості болгарських зразків. Шляхом прямого проморожування у камерах низьких температур КНТ-1 визначили рівень морозостійкості 40 зразків, чотири з яких за цим показником були на рівні стандарту (102–72, 2579–30–19, 1769–64 і 148–133–21). Оцінка перезимівлі мала широкий розмах варіювання (R = 82,9 %, у стандарту – 53,8 %). Ідентифіковано сортозразки, які мали високу стійкість (7–8 балів) до пожовтіння поверхні листя після перезимівлі, підвищені кущистість і регенераційну здатність у поєднанні зі швидкими темпами весняного відростання, а також високий рівень зимостійкості, що підтвердилось у роки з екстремальними умовами перезимівлі. Встановлено достовірний прямий зв’язок середньої сили (r = 0,44, p < 0,05) між зимостійкістю (перезимівля в балах) і врожайністю та слабкий (г = 0,12 і г = 0,21 відповідно) – між зимостійкістю і висотою рослин та стійкістю до септоріозу листя. Не виявлено залежності між зимостійкістю та ураженістю бурою іржею і стійкістю до борошнистої роси (г = 0,02 і г = -0,08 відповідно), що вказує на можливість об’єднання цих ознак в одному генотипі. Висновки. Найбільший інтерес для селекції становлять болгарські сортозразки, що поєднують високу зимостійкість з урожайністю, короткостебловістю, скоростиглістю, стійкістю до хвороб і крупнозерністю (М–1022–6567, 6687–12); з урожайністю, морозостійкістю, короткостебловістю, стійкістю до хвороб, крупнозерністю і якістю зерна (2579–30–19). За участю останнього створено новий високопродуктивний сорт Господиня миронівська

Залучення генетичного пулу споріднених видів та родів злаків для розширення спадкового різноманіття селекційного матеріалу пшениці

Purpose. To create series of wide hybrids, to conduct cytogenetic analysis of F1 hybrid plants and to identify highly fertile combinations and individual genotypes. Methods. The experiments were carried out in 2016 and 2017 on fields of breeding rotation of Myronivka Institute of Wheat. Varieties and collection samples of various species of wheat, Aegilops and synthetic amphidiploids as well as their hybrids were examined. In hybridization the twirl-method of female plant pollination was used. Sprouted seeds of winter habit samples were vernalizated in chambers LVN-200H during 40 days at +1 °C. Fertility-sterility of pollen in wide hybrids was determined by acetocarmine method. Results. In the spring of 2016, 17 winter (previously vernalized seeds) and spring wheat species, 11 Aegilops species, 14 forms of synthetic amphidiploids received from the National Center for Plant Genetic Resources of Ukraine (NCPGRU) have been seeded to be involved into wide crossing. In 2016, wide crossings were carried out using as maternal component bread winter wheat varieties and lines (Myronivska 65, Favorit, Lutestcens 696, Lutescens 770, Erythrospermum 418), bread spring wheat varieties (Kolektyvna 3, Elehiia myronivska, Dubravka), durum spring wheat varieties (Izolda, Zhizel, Diana, MIP Raiduzhna, MIP Mahdalena) as well as collection samples from Ukraine (Kharkivska 27, Luhanska 7) and Mexico (47 BUSHEN 4, 94 DONPRDRO 87, SULA/RBCE 2(3)HUI//CIT71/CII) while as pollinators there were diploid wheat species (T. monococcum L., T. sinskajae Filat. et Kurk), tetraploid wheat species (T. dicoccum Schuebl, T. ispahanicum Heslot, T. durum Desf., T. polonicum L.), hexaploid wheat species (T. spelta L., T. sphaerococcum Рersiv.), artificially created amphidiploids (T. miguschovae Zhir., PEAG, AD 221-4, AS-7, AD-8, as well as Aegilops species (Ae. tauschii Coss. and Ae. cylindrica Host). A total of 44 combinations of wide crossings were carried out and about 4,000 hybrid kernels were obtained. In 2017, F1 plants of wide hybrids were analyzed by pollen fertility-sterility level. Conclusions. In the conditions of the Right-bank Forest-Steppe, seeds of collection samples of various Triticum and Aegilops spesies and synthetic amphidiploids received from the NCPGRU have been reproduced. Resulted from crossing bread winter wheat, bread and durum spring wheat with synthetic amphidiploids and various wheat and Aegilops species novel hybrid material has been obtained. The cytogenetic study of F1 plants of wide hybrids allowed to detect highly fertile combinations and individual genotypes and to determine the need for backcrosses in hybrid populations possessing sterile pollen.Цель. Создать серию отдаленных гибридов, провести цитогенетическое исследование растений F1 гибридов и выявить високофертильные комбинации и отдельные генотипы. Методы. Опыты проводили в 2016 и 2017 гг. на полях селекционного севооборота Мироновского института пшеницы. Объект изучения – сорта и коллекционные образцы разных видов пшеницы, эгилопса, синтетические амфидиплоиды и гибриды, созданные с их участием. При гибридизации применяли твелл-метод опыления колосьев. Яровизацию наклюнувшихся семян образцов с озимым типом развития проводили в камере ЛВН-200Г в течение 40 дней при температуре около +1 ºС. Фертильность-стерильность пыльцы отдаленных гибридов определяли ацетокарминовым методом. Результаты. Для проведения интрогрессивной гибридизации весной 2016 г. высеяли 17 видов озимой (семена предварительно проявизировали) и яровой пшеницы, 11 видов эгилопса, 14 форм синтетических амфидиплоидов, поступивших из Национального центра генетических ресурсов растений Украины (НЦГРРУ). В 2016 г. проведены отдаленные скрещивания, в которых как материнский компонент использовали сорта и линии пшеницы мягкой озимой (Миронівська 65, Favorit, Лютесценс 696, Лютесценс 770, Еритроспермум 418), пшеницы мягкой яровой (Колективна 3, Елегiя миронівська, Дубравка) и твердой (Iзольда, Жiзель, Дiана, МIП Райдужна, МІП Магдалена), а также коллекционные образцы из Украины (Харькiвська 27, Луганська 7) и Мексики (47 BUSHEN 4, 94 DONPRDRO 87, SULA/RBCE 2(3)HUI//CIT71/CII), а опылителями служили диплоидные виды пшеницы (T. monococcum L., T. sinskajae Filat. еt Kurk.), тетраплоидные виды пшеницы (T. dicoccum Schuebl, T. ispahanicum Heslot, T. durum Desf., T. polonicum L.), гексаплоидные виды пшеницы (T. spelta L., T. sphaerococcum Persiv.), искусственно созданные амфидиплоиды T. miguschovae Zhir., ПЭАГ, AD 221-4, AS-7, АД-8, а также виды эгилопса Ae. tauschii Coss. и Ae. cylindrica Host. Всего проведено 44 комбинации отдаленных скрещиваний и получено около 4 тыс. гибридных зерновок. В 2017 г. растения F1 отдаленных гибридов анализировали по показателю фертильность-стерильность пыльцы с целью предварительной оценки уровня цитогенетической стабильности. Выводы. В условиях Правобережной Лесостепи размножены семена коллекционных образцов разных видов пшеницы, эгилопса, а также синтетических амфидиплоидов, полученные из НЦГРРУ. Проведен цикл скрещиваний пшеницы мягкой озимой, а также мягкой и твердой яровой с синтетическими амфидиплоидами и разными видами пшеницы и эгилопса, на основе которых получен гибридный материал. Цитогенетическое исследование растений F1 отдаленных гибридов позволило выявить высокофертильные комбинации и отдельные генотипы и определить необходимость проведения беккроссов стерильных по пыльце гибридных популяций.Мета. Створити серію віддалених гібридів, провести цитогенетичне дослідження рослин F1 гібридів та виявити високофертильні комбінації і окремі генотипи. Методи. Досліди проводили у 2016, 2017 рр. на полях селекційної сівозміни Миронівського інституту пшениці. Об’єкт досліджень – сорти і колекційні зразки різних видів пшениці, егілопса та синтетичні амфідиплоїди, а також гібриди, створені за їх участю. При гібридизації використовували твел-метод запилення колосся. Яровизацію накільченого насіння зразків з озимим типом розвитку проводили в камері ЛВН-200Г впродовж 40 днів за температури близько +1 ºС. Фертильність-стерильність пилку віддалених гібридів визначали ацетокарміновим методом. Результати. Для проведення інтрогресивної гібридизації навесні 2016 р. висіяли 17 видів озимої (насіння попередньо прояровизували) і ярої пшениці, 11 видів егілопса, 14 форм синтетичних амфідиплоїдів, що надійшли з Національного центру генетичних ресурсів рослин України (НЦГРРУ). У 2016 р. проведено віддалені схрещування, у яких за материнський компонент використали сорти і лінії пшениці озимої м’якої (Миронівська 65, Favorit, Лютесценс 696, Лютесценс 770, Еритроспермум 418), пшениці ярої м’якої (Колективна 3, Елегія миронівська, Дубравка) і твердої (Ізольда, Жізель, Діана, МІП Райдужна, МІП Магдалена), а також колекційні зразки з України (Харьківська 27, Луганська 7) та Мексики (47 BUSHEN 4, 94 DONPRDRO 87, SULA/RBCE 2(3)HUI//CIT71/CII), а запилювачами були диплоїдні види пшениці (T. monococcum L., T. sinskajae Filat. et Kurk.), тетраплоїдні види пшениці (T. dicoccum Schuebl, T. ispahanicum Heslot, T. durum Desf., T. polonicum L.), гексаплоїдні види пшениці (T. spelta L., T. sphaerococcum Persiv.), штучно створені амфідиплоїди T. miguschovae Zhir., ПЕАГ, AD 221-4, AS-7, АД-8, а також види егілопса Ae. tauschii Coss. та Ae. cylindrica Host. Усього проведено 44 комбінації віддалених схрещувань і одержано близько 4 тис. гібридних зернівок. У 2017 р. рослини F1 віддалених гібридів аналізували за показником фертильність-стерильність пилку. Висновки. В умовах Правобережного Лісостепу розмножено насіння колекційних зразків різних видів пшениці, егілопса, а також синтетичних амфідиплоїдів, що надійшли з НЦГРРУ. Проведено цикл схрещувань пшениці озимої м’якої та ярої м’якої і твердої з синтетичними амфідиплоїдами та різними видами пшениці і егілопса, на основі яких одержано гібридний матеріал. Цитогенетичне дослідження рослин F1 віддалених гібридів дало змогу виявити високофертильні комбінації і окремі генотипи та визначити необхідність проведення беккросів стерильних за пилком гібридних популяцій

Творчий спадок академіка В. М. Ремесла в селекції пшениці (до 110-річчя від дня народження)

Purpose. To review practical significance of the scientific heritage of the V. M. Remeslo and development of achievements of the great breeder by his students and followers in wheats breeding. Results. The creative achievements and scientific heritage of the V. M. Remeslo is highly valued for the diversity in breeding activity methods. The methods he used (transforming growth habit from spring to winter, hybridization, intravarietal selection) are being used increasingly in breeding programs of the Myronivka Institute of Wheat with some additions and modifications with respect to climate change. In the last two decades, due to practical recommendations of Vasyl Mykolaiovych on using germplasm of varieties bred in previous years many new winter wheat varieties have been created with nearly 30 of them been introduced into the State Register of Plant Varieties of Ukraine. These are Myronivska 65, Kryzhynka, Myronivska 67, Demetra, Kolos Myronivshchyny, Pamiati Remesla, Oberih Myronivskyi, Horlytsia myronivska, Berehynia myronivska, etc. (created by hybridization method), Myronivska rannostyhla, Remeslivna, Voloshkova, Yuviliar Myronivskyi (thermal mutagenesis); Myrkhad (intravarietal selection). The use of new genetic constructions in winter wheat breeding, such as wheat-rye translocations 1BL/1RS and 1AL/1RS made it possible to increase adaptive potential of new winter wheat varieties. Conclusions. The scientific heritage of the great breeder V. M. Remeslo is embodied in new winter wheat varieties, 55 of them were included into the State Registrar of Plant Varieties of Ukraine in 2017 and 16 ones are on State variety testing now. Introduction of wheat-rye translocations into germplasm of novel wheat varieties bred at Myronivka resulted in increase of their adaptive potential. On genetic basis of the variety Ekspromt being the carrier of 1AL/1RS translocation, when using various kinds of mutagens, new winter wheat varieties (Kolumbiia, Smuhlianka, Vesnianka, etc.) were created with grain quality level of "valuable" and "strong" wheat. The scientific heritage of the Academician V. M. Remeslo is inexhaustive and he is considered to be treasure not only of our country but of global science.Цель. Анализ практической значимости научного наследия В. Н. Ремесло и развития достояния великого селекционера в селекции пшеницы его учениками и последователями. Результаты. Творческие достижения и научное наследие В. Н. Ремесло высоко ценятся за разносторонность в методике селекционной работы. Используемые им методы создания сортов пшеницы озимой (изменение ярового типа развития в озимый, гибридизация, внутрисортовые отборы) и сегодня широко применяются в селекционных программах Мироновского института пшеницы с некоторыми дополнениями и модификациями относительно климатических изменений. За последние два десятилетия благодаря практическим рекомендациям Василия Николаевича об ипользовании геноплазмы сортов предыдущих лет селекции создано много новых сортов пшеницы озимой, около 30 из которых внесены в Госреестр Украины. Среди них Миронівська 65, Крижинка, Миронівська 67, Деметра, Колос Миронівщини, Пам’яті Ремесла, Оберіг Миронівський, Горлиця миронівська, Берегиня миронівська и др., созданные методом гибридизации; Миронівська ранньостигла, Ремеслівна, Волошкова, Ювіляр Миронівський (термический мутагенез); Мирхад (внутрисортовой отбор). Использование в селекции пшеницы озимой таких генетических конструкций, как пшенично-ржаные транслокации 1BL/1RS и 1AL/1RS, позволило повысить адаптивный потенциал новых мироновских сортов пшеницы озимой. Выводы. Научное наследие великого селекционера В. Н. Ремесло имеет продолжение в новых сортах пшеницы озимой, которые на 2017 г. внесены в Реєстр сортов растений Украины (56) и проходят государственное сортоиспытание (16). Введение в геноплазму новых мироновских сортов пшеницы пшенично-ржаных транслокаций повысило их адаптивный потенциал. На генетической основе сорта Експромт, являющегося носителем 1AL/1RS транслокации, с применением различного вида мутагенов созданы новые сорта пшеницы озимой (Колумбія, Смуглянка, Веснянка и др.), которые имеют качество зерна ценных и сильных пшениц. Научное наследие академика В. Н. Ремесло неисчерпаемо, его по праву считают великим достоянием не только отечественной, но и мировой науки.Мета. Аналіз практичної значущості наукової спадщини В. М. Ремесла та розвитку надбання великого селекціонера в селекції пшениці його учнями та послідовниками. Результати. Творчі досягнення і наукова спадщина В. М. Ремесла високо цінуються за різноспрямованість у методиці селекційної роботи. Методи, які він використовував у створенні сортів пшениці озимої (зміна ярого типу розвитку в озимий, гібридизація, внутрішньосортовий добір), і сьогодні широко застосовуються в селекційних програмах Миронівського інституту пшениці з деякими доповненнями і модифікаціями з погляду на кліматичні зміни. За останні два десятиліття завдяки практичним рекомендаціям Василя Миколайовича щодо використання геноплазми сортів попередніх років селекції створено багато нових сортів пшениці озимої, близько 30 з яких внесено до Держреєстру України. Серед них Миронівська 65, Крижинка, Миронівська 67, Деметра, Колос Миронівщини, Пам'яті Ремесла, Оберіг Миронівський, Горлиця миронівська, Берегиня миронівська та ін., виведені методом гібридизації; Миронівська ранньостигла, Ремеслівна, Волошкова, Ювіляр Миронівський (термічний мутагенез); Мирхад (внутрішньосортовий добір). Використання в селекції пшениці озимої такої генетичної конструкції, як пшенично-житні транслокації 1BL/1RS і 1AL/1RS, дало можливість підвищити адаптивний потенціал нових миронівських сортів пшениці озимої. Висновки. Наукова спадщина великого селекціонера В. М. Ремесла має продовження у нових сортах пшениці озимої, що на 2017 р. внесені до Реєстру сортів рослин України (56) і проходять державне сортовипробування (16). Введення у геноплазму нових миронівських сортів пшениці пшенично-житніх транслокацій підвищило їх адаптивний потенціал. На генетичній основі сорту Експромт, що є носієм 1AL/1RS транслокації, із застосуванням різного виду мутагенів створено нові сорти пшениці озимої (Колумбія, Смуглянка, Веснянка та ін.) з якістю зерна цінних і сильних пшениць. Наукова спадщина академіка В. М. Ремесла невичерпна, її по праву вважають великим надбанням не тільки вітчизняної, а й світової науки

Василь Миколайович Ремесло – Людина-епоха

The year 2018 was marked by several significant dates: 90 years ago (release in 1928) student Vasyl Remeslo, the future Academician, graduated from the Maslivka Institute of Breeding and Seed Production nd. a. K. A. Tymiriaziev which is not far from Myronivka; 70 years ago war veteran Vasуl Remeslo was assigned to the Myronivka Breeding and Experimental Station (March 1948) to which he dedicated the best part of his life, and 35 years ago the world known breeder Academician Vasyl Mykolaiovych Remeslo died (on September 4, 1983) leaving his cherished “brainchild” – the Myronivkа Institute of Wheat Breeding and Seed Growing forever, and 20 years (September 4, 1998) from the death of his son – the talented breeder Vоlоdуmyr Vasуliоvуch Remeslo. To fulfill his dream of highly productive varieties of wheat, Vasуl Remeslo has chosen scientific activity. After 20 years of work in various institutions, after war, in 1948 he has returned to Myronivka permanently. Being the head of the breeding department of the Myronivka Station the V. М. Remeslo has chosen "his" selection method – the creation of winter wheat from spring wheat – and has developed this technique in detail. Derived by this method the masterpiece of world breeding winter wheat Myronivska 808 which significantly expanded the area for growing winter wheat to the north and northeast – beyond the Urals, to Siberia, Northern Kazakhstan where spring wheat was only conventional as well as the varieties Myronivska Yuvileina and Illichivka have created revolution in grain production not only in the then USSR, but also in the countries of Central Europe. Started by Academician V. М. Remeslo in the 70s international scientific cooperation in wheat and barley breeding with research institutions of East Germany and Czechoslovakia was fruitful. The V. М. Remeslo was an extraordinary person, a great representative of his era, and remains so for modernity. He was personally acquainted with many statesmen and prominent scientists not only of the then USSR, but also of foreign countries, with high-ranking officials in the field of agricultural management, cultural and educational workers and many other people from various fields of society. With many of them Vasyl Mykolaiovych had friendly relations. Directed by the Academician Remeslo research directions do not still lose relevance. But the main achievements at all times there were and there are Myronivka varieties. It is thanks to the winter wheat varieties which significantly increased the yield of wheat and contributed to development of breeding work in Ukraine and over 20 more countries in the world, the V. М. Remeslo’s name rightfully belongs to the cohort of creators of the “green revolution”.Год 2018-й ознаменовался несколькими знаковыми датами – 90 лет назад (выпуск 1928 г.) студент Василий Ремесло, будущий академик, закончил Масловский институт селекции и семеноводства им. К. А. Тимирязева, что недалеко от Мироновки; исполнилось 70 лет, как фронтовик Василий Ремесло был назначен на Мироновскую селекционно-опытную станцию (март 1948 г.), которой посвятил лучшую часть своей жизни, а также 35 лет, как селекционер с мировым именем академик Василий Николаевич Ремесло ушел из жизни (4 сентября 1983 г.), навсегда покинув свое взлелеянное «детище» – Мироновский институт селекции и семеноводства пшеницы, и 20 лет со дня смерти (4 сентября 1998 г.) его сына – талантливого селекционера Владимира Васильевича Ремесло. Для воплощения своей мечты о высокопродуктивных сортах пшеницы Василий Ремесло выбрал именно научную деятельность. После 20 лет работы в разных учреждениях, пройдя войну, в 1948 г. он насовсем вернулся в Мироновку. Заведующий селекционным отделом Мироновской станции В. Н. Ремесло выбрал «свой» селекционный метод – создание озимых пшениц из яровых – и детально разработал эту методику. Выведенный таким методом шедевр мировой селекции озимая пшеница Мироновская 808, которая значительно расширила ареал выращивания озимой пшеницы на север и северо-восток – за Урал, в Сибирь, Северный Казахстан, где традиционной была яровая пшеница, а также созданные на ее основе сорта Мироновская юбилейная и Ильичевка осуществили переворот в зернопроизводстве не только тогдашнего СССР, но и стран Центральной Европы. Плодотворным было начатое академиком В. Н. Ремесло в 70-х гг. международное научное сотрудничество по селекции пшеницы и ячменя с научно-исследовательскими учреждениями Восточной Германии и Чехословакии. В. Н. Ремесло был неординарной личностью, великим представителем своей эпохи, остается таким и для современности. Он был лично знаком со многими государственными деятелями и видными учеными не только тогдашнего СССР, но и зарубежных стран, с высокими должностными лицами сферы управления сельского хозяйства, работниками культуры и образования и многими другими людьми из разных областей деятельности общества. Со многими из них Василия Николаевича связывали дружеские отношения. Заложенные академиком Ремесло направления исследований и сегодня не теряют актуальности. Но главными достижениями во все времена были и есть мироновские сорта. Именно благодаря сортам озимой пшеницы, которые значительно повысили урожайность пшеницы и способствовали развитию селекционного дела в Украине и еще более 20 странах мира, имя В. Н. Ремесло по праву относят к когорте создателей «зеленой революции».Рік 2018-й ознаменувався декількома знаковими датами – 90 років тому (випуск 1928 р.) студент Василь Ремесло, майбутній академік, закінчив Маслівський інститут селекції і насінництва ім. К. А. Тимірязєва, що неподалік Миронівки; виповнилось 70 років, відколи фронтовик Василь Ремесло був призначений на Миронівську селекційно-дослідну станцію (березень 1948 р.), якій присвятив кращу частину свого життя, а також 35 років, як селекціонер зі світовим ім’ям академік Василь Миколайович Ремесло пішов з життя (4 вересня 1983 р.), назавжди покинувши своє виплекане «дітище» – Миронівський інститут селекції та насінництва пшениці, та 20 років від дати смерті (4 вересня 1998 р.) його сина – талановитого селекціонера Володимира Васильовича Ремесла. Для втілення своєї мрії про високопродуктивні сорти пшениці Василь Ремесло обрав саме наукову діяльність. Після 20 років роботи в різних установах, пройшовши війну, у 1948 р. він назовсім повернувся до Миронівки. Завідувач селекційного відділу Миронівської станції В. М. Ремесло обрав «свій» селекційний метод – створення озимих пшениць із ярих – та детально розробив цю методику. Виведений таким методом шедевр світової селекції озима пшениця Миронівська 808, яка значно розширила ареал вирощування озимої пшениці на північ і північний схід – за Урал, у Сибір, Північний Казахстан, де традиційною була яра пшениця, а також створені на її основі сорти Миронівська ювілейна та Іллічівка здійснили переворот у зерновиробництві не тільки тогочасного СРСР, а й країн Центральної Європи. Плідним було започатковане В. М. Ремеслом у 70-х рр. міжнародне наукове співробітництво з селекції пшениці і ячменю з науково-дослідними установами Східної Німеччини і Чехословаччини. В. М. Ремесло був неординарною особистістю, великим представником своєї епохи, залишається таким і для сучасності. Він був особисто знайомий з багатьма державними діячами та видатними вченими не тільки тогочасного СРСР, а й зарубіжних країн, з високопосадовцями сфери управління сільського господарства, працівниками культури і освіти та багатьма іншими людьми з різних ділянок діяльності суспільства. З багатьма із них Василя Миколайовича пов’язували дружні стосунки. Закладені академіком Ремеслом напрями досліджень і сьогодні не втрачають актуальності. Але головними здобутками в усі часи були і є миронівські сорти. Саме завдяки сортам озимої пшениці, що значно підвищили врожайність пшениці і сприяли розвитку селекційної справи в Україні та ще понад 20 країнах світу, ім’я В. М. Ремесла по праву віднесено до когорти творців «зеленої революції»

П’ятдесят плідних років

In 2018, there was celebrated the 50th anniversary of the activity of the Myronivka Institute of Wheat based on the Myronivka Breeding and Experimental Station in 1968. The founder and the first director of the institute is Academician Vasyl Mykolaiovych Remeslo, since 1984 the institution is named after him. Exceptional in plasticity the winter-hardy variety Myronivska 808 expanded the range of winter wheat cultivation far to the North and Northeast and was released in 85 regions of the former USSR with cropping areas being more than 10 million hectares in the USSR and more than 2 million hectares in Central European countries. Besides masterpiece of world breeding Myronivska 808, the varieties Myronivska Yuvileina 50 and Illichivka in the 70–80s were widely cultivated in these regions where they have significantly increased the gross grain yield. The Myronivka Institute has become the main institution coordinating the fulfillment of the All-Union targets in winter wheat breeding and carried out the general methodological guidance of breeding research institutes in this sphere. International cooperation in breeding winter wheat and barley that has been initiated in the 1970s by Academician V. M. Remeslo with research institutions of the GDR, Czechoslovakia and expanded in the mid-80s by director of the Institute L. O. Zhyvotkov through agreements with Bulgaria, Hungary and Poland was fruitful. Resulted from long-term creative cooperation a number of winter wheat and barley varieties of joint breeding or on the basis of breeding material of collaborating institutions have been created and in the 80s–2000s released in Ukraine and these countries. Agreements with international coordinating breeding centers CIMMYT and ICARDA have been concluded. In the mid-90s cooperation with scientific institutions of China has begun, which is now reaching a new level. If during more than 105 years since the beginning of the station’s operation (as of 2018) 327 varieties of 20 agricultural crops have been created, over 50 years of activity of the institution as a research institute, more than 280 varieties of 16 crops have been submitted to the State variety trial, including 153 bread winter wheat and 1 durum winter wheat varieties, 32 spring bread wheat and 6 durum spring wheat varieties. For 2018 102 varieties of different crops of Myronivka breeding were put on the State Register of Ukraine, including 55 winter wheat and 16 spring wheat varieties. 30 varieties are being tested at the State variety trial. There are 10 Doctors of Sciences and 20 Candidate of Science at the Institute. At he Institute there is licensed postgraduate studies and specialized academic council for defending candidate's dissertations. Collection of scientific papers “Myronivka Bulletin” is a specialized scientific publication. International cooperation with breeders and scientists of Bulgaria, Hungary, China, Kazakhstan, and Lithuania is actively developing and expanding. Scientific and production cooperation with grain producers and business representatives from Turkey, Hungary, Moldova and Belarus has begun. Today, the network of the Institute includes Nosivska Plant Breeding and Experimental Station, five experimental farms and one base in different regions of Ukraine. In 2016, for the achievements in scientific and practical activity the Myronivka Institute of Wheat was awarded the Diploma of the Verkhovna Rada of Ukraine “For Merits to the Ukrainian People”.В 2018 г. исполнилось 50 лет деятельности Мироновского института пшеницы, созданного на базе Мироновской селекционно-опытной станции в 1968 г. Основатель и первый директор института – академик Василий Николаевич Ремесло, имя которого с 1984 г. носит учреждение. Уникальный по своей пластичности зимостойкий сорт  Мироновская 808 расширил ареал выращивания озимой пшеницы далеко на Север и Северо-Восток и был районирован в 85 областях и краях бывшего СССР, где площади его посевов составляли более 10 млн га, и в странах Восточной Европы – более 2 млн га. Кроме шедевра мировой селекции Мироновской 808 в 70–80-х гг. в этих же регионах широко выращивались и значительно повысили валовые сборы зерна сорта Мироновская юбилейная 50 и Ильичевка. Мироновский институт становится главным учреждением-координатором выполнения общесоюзного задания по селекции озимой пшеницы, осуществляет общее методическое руководство селекционными научно-исследовательскими учреждениями в этой отрасли. Плодотворным было международное сотрудничество по селекции озимой пшеницы и ячменя, инициированное в 70-х гг. академиком В. Н. Ремесло с научно-исследовательскими учреждениями Восточной Германии и Чехословакии и расширенное директором института Л. А. Животковым в 80-х гг. договорами с Болгарией, Венгрией и Польшей. Результатом продолжительного творческого сотрудничества стало создание ряда сортов озимой пшеницы и ячменя совместной селекции или на основе селекционного материала сотрудничающих учреждений, которые в 80-х – 2000-х гг. были районированы в Украине и соответствующих странах. Заключены соглашения с международными координационными селекционными центрами CIMMYT и ICARDA. В середине 90-х гг. начато сотрудничество с научными учреждениями Китая, которое сейчас выходит на новый уровень. Если за более, чем 105 лет с начала деятельности станции (по состоянию на 2018 г.) создано 327 сортов 20 сельскохозяйственных культур, то за 50 лет деятельности учреждения как научно-исследовательского института на государственное испытание передано более 280 сортов 16 культур, в том числе 153 – пшеницы мягкой озимой и 1 – твердой озимой, 32 сорта пшеницы мягкой яровой и 6 – твердой яровой. На 2018 г. в Государственный реестр Украины внесено 102 сорта разных культур мироновской селекции, в том числе 55 сортов озимой и 16 – яровой пшеницы. Государственное испытание проходять еще 30 сортов. В институте 10 докторов и 20 кандидатов наук, действуют лицензированные аспирантура и специализированный ученый совет по защите кандидатских диссертаций. Сборник научных трудов «Миронівський вісник» является специализированным научным изданием. Активно развивается и расширяется международное сотрудничество с селекционерами и учеными Болгарии, Венгрии, Китая, Казахстана, Литвы, начато научно-производственное сотрудничество с зернопроизводителями и представителями бизнеса Турции, Венгрии, Молдовы, Беларуси. Сегодня в сети института Носовская селекционно-опытная станция, пять опытных хозяйств и один опорный пункт в разных областях Украины. В 2016 г. за достижение значительных показателей в научно-практической деятельности Мироновский институт пшеницы награжден Грамотой Верховной Рады Украины «За заслуги перед украинским народом».У 2018 р. виповнилось 50 років діяльності Миронівського інституту пшениці, створеного на базі Миронівської селекційно-дослідної станції в 1968 р. Засновник і перший директор – академік Василь Миколайович Ремесло, ім’я якого з 1984 р. носить установа. Унікальний за своєю пластичністю зимостійкий сорт Миронівська 808 розширив ареал вирощування озимої пшениці далеко на Північ та Північний Схід і був районований у 85 областях і краях тогочасного СРСР, де площі його посівів становили понад 10 млн га, та у країнах Центральної Європи – більше 2 млн га. Крім шедевра світової селекції  Миронівської 808 в 70–80-х рр. у цих же регіонах широко вирощувались і значно підвищили валові збори зерна сорти Миронівська ювілейна 50 та Іллічівка. Миронівський інститут стає головною установою-координатором виконання загальносоюзного завдання з селекції озимої пшениці, здійснює загальне методичне керівництво селекційними науково-дослідними установами у цій галузі. Плідним було міжнародне співробітництво з селекції озимої пшениці та ячменю, започатковане в 70-х рр. академіком В. М. Ремеслом з науково-дослідними установами Східної Німеччини і Чехословаччини та розширене директором інституту Л.О. Животковим у 80-х рр. угодами з Болгарією, Угорщиною і Польщею. Результатом тривалої творчої співпраці стало створення ряду сортів озимої пшениці та ячменю спільної селекції або на основі селекційного матеріалу співпрацюючих установ, які у 80-х – 2000-х рр. були районовані в Україні та відповідних країнах. Укладено угоди з міжнародними координаційними селекційними центрами CIMMYT та ICARDA. У середині 90-х рр. розпочато співробітництво з науковими установами Китаю, яке нині виходить на новий рівень. Якщо від початку діяльності станції за понад 105 років (станом на 2018 р.) створено 327 сортів 20 сільськогосподарських культур, то за 50 років діяльності установи як науково-дослідного інституту на державне випробування передано понад 280 сортів 16 культур, зокрема 153 – пшениці м’якої озимої, 1 – твердої озимої та 32 сорти пшениці м’якої ярої і 6 – твердої ярої. На 2018 р. до Державного реєстру України внесено 102 сорти різних культур миронівської селекції, в тому числі 55 сортів озимої та 16 – ярої пшениці. Державне випробування проходять ще понад 30 сортів. В інституті 10 докторів і 20 кандидатів наук, діють ліцензована аспірантура та спеціалізована вчена рада із захисту кандидатських дисертацій. Збірник наукових праць «Миронівський вісник» є фаховим науковим виданням. Активно розвивається і розширюється міжнародне співробітництво з селекціонерами і науковцями Болгарії, Угорщини, Китаю, Казахстану, Литви, розпочато науково-виробничу співпрацю із зерновиробниками і представниками бізнесу Угорщини, Туреччини, Литви, Молдови, Білорусі. Сьогодні у мережі інституту Носівська селекційно-дослідна станція, п’ять дослідних господарств та один опорний пункт у різних областях України. У 2016 р. за досягнення значних показників у науково-практичній діяльності Миронівський інститут пшениці нагороджений Грамотою Верховної Ради України «За заслуги перед українським народом»

Понад 100 років виробничо-просвітницької діяльності

Myronivka Experimental Station and its successor Myronivka Institute of Wheat were and remain not only the center of breeding science, but also a link between science and agribusiness. During 1920-50s the Myronivka Station introduced in area of its activity state projects, such as collective experiments on peasant lands; organization of a network of correspondent-researchers among peasant owners; chemicalization of agriculture (recommendations on the use of mineral fertilizers and agrochemical control of soils in farms); management of the house-laboratories (in three regions); implementation of the state decree on field-afforestation and grass rotation in the Steppe and Forest-Steppe regions of the European part of the USSR (in particular in Ukraine), etc. The works started at the Myronivka Research Station on the propaganda of agricultural knowledge and scientific achievements among agronomic employees and peasantry have been continuing at the Institute, in particular, exhibition activity (preparation of exhibits for exhibitions of various levels), organization of annual meetings of agronomists, seminars and advanced training courses for agriculture workers, generalization of best practices, economic substantiation of research results, introduction of scientific results (varieties) into farming, print production for agro-specialists (recommendations, leaflets, etc.), reception of delegations and excursions, as well as undergraduate practice at the institution. Since 1937, the Myronivka State Breeding Station was entrusted with the task of producing main grain seeds crops for several regions of Ukraine, being nowadays the main one in the production activities of the Institute. The station actively participated in all all-Union undertakings to provide scientific support for agricultural production, individual farms and the sustainable development of the country's agricultural sector. Such activity was continued by the Myronivka Institute. Myronivka Research Institute of Wheat Breeding and Seed Production has become an acknowledged center of breeding science in the system of Lenin All-Union Academy of Agricultural Sciences, where there were regular scientific-practical meetings, courses and seminars of regional, republican, and all-Union level. Agro-growers from different regions of Ukraine and the USSR came to get wheat seeds of Myronivka varieties. Myronivka varieties were widely cultivated in the then socialist countries. With Ukraine gaining independence, Myronivka scientists, in addition to new varieties, developed a number of technologies, in particular for farms, which were successfully introduced directly into agricultural production. The best traditions laid down at the station are preserved today. The Institute annually hosts International Field Days, training and advisory seminars and round tables for managers, agronomists and agricultural specialists, meetings of various levels, as well as advanced training courses, and produces printed methodological and promotional matters. Annually more than 100 licenses are issued for growing Myronivka varieties, which occupy 1.5 million hectares in Ukraine. Agreements on cooperation with seed companies of Hungary, Turkey, Moldova, and Belarus have been singed. New varieties are offered to farmers with full scientific support for their cultivation. Myronivka scientists monitor crops directly at farms and provide methodological consultations and recommendations.Мироновская опытная станция и ее преемник Мироновский институт пшеницы были и есть не только центром селекционной науки, но и связующим звеном между наукой и агропроизводством. В 20–50-х гг. Мироновская станция внедряла в своей зоне деятельности такие государственные проекты, как коллективные опыты на крестьянских землях; организация сети корреспондентов-исследователей среди крестьян-хозяйственников; химизация сельского хозяйства (рекомендации по применению минеральных удобрений и агрохимконтроль почв в хозяйствах); руководство работой хат-лабораторий (в трех областях); реализация государственного постановления о полезащитных лесонасаждениях и травопольных севооборотах в степных и лесостепных районах Европейской части СССР (в частности в Украине) и т. д. Начатая на Мироновской опытной станции работа по пропаганде сельскохозяйственных знаний и научных достижений среди агрономических работников и крестьянства продолжается и в институте, в частности выставочное дело (подготовка экспонатов и экспозиций для выставок разного уровня), организация ежегодных съездов агрономов, семинаров и курсов повышения квалификации для работников сельского хозяйства, обобщение передового опыта в производстве, экономическое обоснование результатов научных исследований, внедрение научных разработок (сортов) в производство, выпуск печатной продукции для агроспециалистов (рекомендации, информационные листки и т. д.), прием делегаций и экскурсий, а также прохождение студентами практики и стажировки в учреждении. С 1937 г. на Мироновскую государственную селекционную станцию было возложено задание по производству семян основных зерновых культур для нескольких областей Украины, что и сегодня является главным в производственной деятельности института. Станция активно участвовала во всех общегосударственных начинаниях по научному обеспечению сельскохозяйственного производства, отдельных крестьянских хозяйств и устойчивому развитию аграрного сектора страны. Такая деятельность продолжена и Мироновским институтом. Мироновский научно-исследовательский институт селекции и семеноводства пшеницы стал признанным центром селекционной науки в системе ВАСХНИЛ, здесь регулярно проводились научно-практические совещания, курсы и семинары областного, республиканского и всесоюзного уровня. За семенами пшеницы мироновских сортов приезжали аграрии из разных регионов не только Украины, но и СССР. Мироновские сорта широко возделывались в тогдашних социалистических странах. С обретением Украиной независимости мироновскими учеными кроме новых сортов был разработан ряд технологий, в частности для фермерских хозяйств, которые успешно внедрялись непосредственно в агропроизводство. Лучшие традиции, заложенные на станции, сохраняются и сегодня. В институте ежегодно проводятся Международные дни поля, учебно-консультативные семинары и круглые столы для руководителей, агрономов и специалистов агрохозяйств, совещания различного уровня, а также курсы повышения квалификации, выпускается печатная методическая и рекламная продукция. Ежегодно выдается более 100 лицензий на использование мироновских сортов, которые занимают в Украине 1,5 млн га. Достигнуты соглашения о сотрудничестве с семеноводческими компаниями Венгрии, Турции, Молдовы, Беларуси. Новые сорта передаются аграриям вместе с полным научным сопровождением по их выращиванию. Мироновские ученые проводят обследование посевов непосредственно в хозяйствах и предоставляют методические консультации и рекомендации.Миронівська дослідна станція та її наступник Миронівський інститут пшениці були і є не тільки осередком селекційної науки, а й сполучною ланкою між наукою і агровиробництвом. У 20–50-х рр. Миронівська станція запроваджувала у своїй зоні діяльності такі державні проєкти, як колективні досліди на селянських землях; організація мережі кореспондентів-дослідників серед селян-господарників; хімізація сільського господарства (рекомендації щодо застосування мінеральних добрив та агрохімконтроль ґрунтів у господарствах); керівництво роботою хат-лабораторій (у трьох областях); реалізація державної постанови про полезахисні лісонасадження і травопільні сівозміни у степових та лісостепових районах Європейської частини СРСР (зокрема в Україні) та ін. Започаткована на Миронівській дослідній станції робота з пропаганди сільськогосподарських знань та наукових досягнень серед агрономічних робітників і селянства продовжується й в інституті, зокрема виставкова справа (підготовка експонатів та експозицій для виставок різного рівня), організація щорічних з’їздів агрономів та семінарів і курсів підвищення кваліфікації для працівників сільського господарства, узагальнення передового досвіду у виробництві, економічне обґрунтування результатів наукових досліджень, впровадження наукових розробок (сортів) у виробництво, випуск друкованої продукції для агроспеціалістів (рекомендації, поради, інформаційні листки тощо), прийом делегацій та екскурсій, а також проходження студентами практики і стажування в установі. З 1937 р. на Миронівську державну селекційну станцію було покладено завдання щодо вирощування насіння основних зернових культур для декількох областей України, що й сьогодні є головним у виробничій діяльності інституту. Станція брала активну участь в усіх загальнодержавних починаннях щодо наукового забезпечення сільського господарювання і окремих селянських господарств та сталого розвитку аграрного сектору країни. Таку діяльність продовжено й інститутом. Миронівський науково-дослідний інститут селекції та насінництва пшениці став визнаним центром селекційної науки в системі ВАСГНІЛ, тут регулярно проводились науково-практичні наради, курси і семінари обласного, республіканського та всесоюзного рівня. За насінням пшениці миронівських сортів приїжджали аграрії з різних регіонів не тільки України, а й тодішнього СРСР. Миронівські сорти широко вирощувались у тогочасних соціалістичних країнах. З набуттям Україною незалежності миронівськими науковцями окрім нових сортів було розроблено ряд технологій, зокрема для фермерських господарств, які успішно впроваджувались безпосередньо в агровиробництво. Кращі традиції, закладені на станції, зберігаються й сьогодні. В інституті щороку проводяться Міжнародні дні поля, навчально-консультативні семінари і круглі столи для керівників, агрономів і спеціалістів агрогосподарств, наради різного рівня, а також курси підвищення кваліфікації, випускається друкована методична і рекламна продукція. Щороку видається більше 100 ліцензій на використання миронівських сортів, які займають в Україні 1,5 млн га. Досягнуто угод про співпрацю з насіннєвими компаніями Угорщини, Туреччини, Молдови, Білорусі. Нові сорти передаються аграріям разом з повним науковим супроводом щодо їх вирощування. Миронівські науковці проводять обстеження посівів безпосередньо в господарствах та надають методичні консультації і поради

Посівні якості насіння та врожайність пшениці ярої залежно від обробки протруйниками різної дії і мікродобривом

Purpose. To study the influence of modern protectants and microfertilizer on sowing qualities and yield properties of spring wheat seeds under conditions of the Right-Bank Forest-Steppe of Ukraine. Methods. In laboratory conditions, sprouting seed activity, seed vigor, and laboratory germination were determined in spring wheat varieties MIP Zlata, Bozhena, MIP Raіduzhna, Diana with various treatment options. There was investigated the effect of protectants Maxim Star 025 FS (1.5 l/t), Celest Max 165 FS (1.5 l/t) and their combinations with microfertilizer Oracle seeds (0.5 l/t). Untreated seeds of these varieties were the control. The yield properties of the treated seeds were studied in the field conditions according to the method of the State variety testing. Results. It was found positive effect of the protectants and the microfertilizer on sowing qualities of spring wheat seeds. When treating the seeds, there is a tendency to an increase in sprouting seed activity by 1–8 %, in seed vigor and laboratory germination by 0.5–2.5 %. The most sprouting seed activity was noted in the variant Celest Max 165 FS, 1.5 l/t + Oracle seeds, 0.5 l/t; the most seed vigor was in the variant Maxim Star 025 FS, 1.5 l/t+ Oracle seeds, 0.5 l/t; the most laboratory germination was in the both above options. In the variants with protectants and microfertilizer, wheat yield increased significantly for the varieties MIP Zlata (higher by 0.30–0.36 t/ha), Bozhena (0.31–0.36 t/ha), MIP Raіduzhna (0.31–0.37 t/ha), Diana (0.32–0.37 t/ha). The highest yield increase was observed when processing seeds with protectant Сelest Max 165 FS combined with complex microfertilizer Oracle seeds. Conclusions. The most sprouting seed activity for all varieties studied was noted in the variant Celest Max 165 FS + Oracle seeds, the most seed vigor was in the variant Maxim Star 025 FS + Oracle seeds, the most laboratory germination was in both these variants. The most yield increase was obtained in the variant of seed processing with the protectant Celest Max 165 FS combined with the microfertilizer Oracle seeds. Thus, there was established increase in yield and sowing qualities of spring wheat seeds when processing with various protectants combined with microfertilizer. Therefore, we propose to use the mentioned preparations in seed farms.Цель. Изучить влияние современных протравителей и микроудобрения на посевные качества и урожайные свойства семян пшеницы яровой в условиях Правобережной Лесостепи Украины. Методы. В лабораторных условиях у добазовых семян сортов пшеницы яровой МІП Злата, Божена, МІП Райдужна, Діана с разными вариантами обработки определяли активность наклевывания, энергию прорастания и лабораторную всхожесть. Исследовали влияние протравителей Максим Стар 025 FS (1,5 л/т), Селест Макс 165 FS (1,5 л/т) и их комбинаций с микроудобрением Оракул семена (0,5 л/т). Контроль – необработанные семена этих сортов. Урожайные свойства обработанных семян изучали в полевых условиях по методике государственного сортоиспытания. Результаты. Выявлено положительное влияние протравителей и микроудобрений на посевные качества семян пшеницы яровой. При обработке семян отмечена тенденция к повышению активности наклевывания (на 1–8 %), енергии прорастания и лабораторной всхожести (на 0,5–2,5 %). Самая высокая активность наклевывания семян отмечена в варианте Селест Макс 165 FS, 1,5 л/т + Оракул семена, 0,5 л/т; энергия прорастания – Максим Стар 025 FS, 1,5 л/т + Оракул семена, 0,5 л/т; лабораторная всхожесть – в обоих вышеупомянутых вариантах. В вариантах с протравителями и микроудобрением также существенно повышалась урожайность сортов МІП Злата (прибавка 0,30–0,36 т/га), Божена (0,31–0,36 т/га), МІП Райдужна (0,31–0,37 т/га), Діана (0,32–0,37 т/га). Наибольшая прибавка урожайности отмечена в варианте обработки семян протравителем Селест Макс 165 FS вместе с комплексным микроудобрением Оракул семена. Выводы. Самая высокая активность наклевывания семян всех исследуемых сортов отмечена в варианте Селест Макс 165 FS + Оракул семена, энергия прорастания – Максим Стар 025 FS + Оракул семена, лабораторная всхожесть – в обоих вышеупомянутых вариантах. Наибольшая прибавка урожайности получена в варианте обработки семян протравителем Селест Макс 165 FS вместе с комплексным микроудобрением Оракул семена. Установлено повышение урожайности и посевных качеств семян пшеницы яровой при обработке упомянутыми выше протравителями с микроудобрением, поэтому предлагаем применять эти препараты в семеноводческих хозяйствах.Мета. Вивчити вплив сучасних протруйників і мікродобрива на посівні якості та врожайні властивості насіння пшениці ярої в умовах Правобережного Лісостепу України. Методи. У лабораторних умовах у насіння сортів пшениці ярої МІП Злата, Божена, МІП Райдужна, Діана з різними варіантами обробки визначали активність кільчення, енергію проростання та лабораторну схожість. Досліджували вплив протруйників Максим Стар 025 FS (1,5 л/т), Селест Макс 165 FS (1,5 л/т) та їх комбінацій з мікродобривом Оракул насіння (0,5 л/т). Контроль – необроблене насіння цих сортів. Урожайні властивості обробленого насіння вивчали в польових умовах згідно з методикою державного сортовипробування. Результати. Виявлено позитивний вплив протруйників і мікродобрива на посівні якості насіння пшениці ярої. За обробки насіння відмічено тенденцію до підвищення активності кільчення (на 1–8 %), енергії проростання та лабораторної схожості (на 0,5–2,5 %). Найвищу активність кільчення насіння відмічено у варіанті Селест Макс 165 FS, 1,5 л/т + Оракул насіння, 0,5 л/т; енергію проростання – Максим Стар 025 FS, 1,5 л/т + Оракул насіння, 0,5 л/т; лабораторну схожість – в обох вищезгаданих варіантах. У варіантах з протруйниками і мікродобривом також істотно підвищувалась урожайність сортів МІП Злата (приріст 0,30–0,36 т/га), Божена (0,31–0,36 т/га), МІП Райдужна (0,31–0,37 т/га), Діана (0,32–0,37 т/га). Найвищий приріст урожайності відмічено у варіанті обробки насіння протруйником Селест Макс 165 FS разом з комплексним мікродобривом Оракул насіння. Висновки. Найвищу активність кільчення у насіння всіх досліджуваних сортів відмічено у варіанті Селест Макс 165 FS + Оракул насіння, енергію проростання – Максим Стар 025 FS + Оракул насіння, лабораторну схожість – в обох наведених вище варіантах. Найбільший приріст урожайності отримано у варіанті обробки насіння протруйником Селест Макс 165 FS разом з комплексним мікродобривом Оракул насіння. Встановлено підвищення врожайності і посівних якостей насіння пшениці ярої за обробки вищезгаданими протруйниками сумісно з мікродобривом, тому пропонуємо застосовувати ці препарати у насінницьких господарствах